Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка32/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   68

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ



EXPERIMENTAL VERIFICATION OF THE EFFECTIVENESS OF SOCIAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE SPECIALISTS OF SERVICE SECTOR
Інна Шпичко

Inna Shpychko
Анотація

У статті описано процес проведення експериментального дослідження, метою якого було вивчення й оцінка впливу авторської моделі та виокремлених педагогічних умов (доповнення змісту гуманітарних дисциплін у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування; розвиток позитивної мотивації студентів шляхом їх участі у різних видах практики і в позааудиторній роботі; застосування новітніх освітніх технологій для розвитку навичок толерантного спілкування, продуктивної взаємодії і конструктивної критики) формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування. Проаналізовані зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), зазначають, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості соціальної компетентності в цілому. Підтверджено доцільність їх використання у навчально-виховному процесі ВНЗ України.



Abstract

Changes in the economic, social, political and spiritual life of society contribute to the development of professional aspects of the personality of specialists. These requirements are particularly relevant to those higher education institutions where the specialists of the service sector are trained. The surveys of students and testing of formation of social competence before and after the experiment testified that the level of social competence of future specialists of the service sector increased significantly. If we analyze the changes that occurred throughout the sampled participants of the experiment, in all groups (EG1, EG2, EG3, EG4, CG), it should be noted that the final test revealed significant differences in the distribution of students by levels of both in separate components and the formation of social competence in general.



Ключові слова: компетентність, соціальна компетентність, констатувальний експеримент, формувальний експеримент, фахівець сфери обслуговування, педагогічні умови.

Keywords: competence, social competence, ascertaining experiment, formative experiment, specialist of service sector, pedagogical conditions.
Вступ
Зміни в економічному, соціальному, політичному та духовному житті суспільства зумовлюють формування нових професійних сторін особистості фахівців. Ці вимоги особливо актуальні для тих вищих навчальних закладів, в яких готують фахівців сфери обслуговування.

Реалізація нової освітньої парадигми в Україні викликає потребу в оновленні змісту навчання студентів, розвитку їхньої соціальної компетентності. Широка культурна обізнаність й ерудованість фахівця сфери обслуговування є основою його становлення як професіонала, оскільки інтенсивні, багатофункціональні умови сучасної сфери послуг вимагають від людини відповідної етики поведінки, культури діалогу, психологічної саморегуляції, емпатійного та толерантного розуміння інших.


1. Теоретичне обґрунтування проведення експериментального дослідження

1.1. Аналіз публікацій щодо даної теми
Питанням компетентнісного підходу присвячені праці таких авторів, як Н. Бібік, Л. Ващенко, М. Головань, Р. Гуревича, І. Драч, І. Зимняя [1], О. Локшина, А. Мудрик, О. Овчарук [2], О. Пометун, О. Савченко[3], В. Тушева, А. Хуторський та інші. Нині питання сутності, змісту і структури соціальної компетентності недостатньо розроблені у вітчизняній науці. Дослідники розглядають це поняття лише у зв’язку з професійною та комунікативною компетентностями (Н. Бобрич [4], С. Демченко, М. Докторович [5], М. Елькін, І. Зарубінська [6], С. Краснокутська, А. Онкович, О. Полуніна, І. Рябуха та ін.). Так, С. Архипова, І. Єрмаков, Л. Лєпіхова, Л. Сохань більше уваги приділяють соціально-психологічній та життєвій компетентностям особистості. Проблеми підготовки фахівців сфери обслуговування розкриваються у сучасних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: М. Абрамова, Т. Арбузової, І. Гайового, Е. Горбунова, Л. Грибової, К. Кларка, І. Матійківа, М. Пальчук, В. Парен, В. Полуди, В. Семенова, Т. Стахмич та ін.

Запропоноване нами експериментальне дослідження передбачає активне втручання дослідника в процес підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування. Воно спрямовано на вивчення та перевірку впливуавторської моделі і педагогічних умов на формування їх соціальної компетентності.

Мета статтіє опис експериментального дослідження, аналіз та інтерпретація його результатів.
1.2. Опис етапів проведення експериментального дослідження
На основі аналізу наукової літератури, результатів констатувального етапу експерименту щодо формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування визначено педагогічні умови: доповнення змісту гуманітарних дисциплін у контексті професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування;розвиток позитивної мотивації студентів шляхом їх участі у різних видах практики і в позааудиторній роботі; застосування новітніх освітніх технологій для розвитку навичок толерантного спілкування, продуктивної взаємодії і конструктивної критики.

Визначення й обґрунтування педагогічних умов здійснювалося з урахуванням таких методологічних підходів: діяльнісного, компетентнісного, особистісного[7], системного[8 ], культурологічного[ 9] та аксіологічного[10 ].

Метою експериментальної роботи була перевірка ефективності педагогічних умов, що забезпечують формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійній підготовці.

Дослідження здійснювалося на базі Хмельницького національного університету, Хмельницького торговельно-економічного коледжу КНТЕУ, Вінницького торговельно-економічного інституту, Харківського торговельно-економічного інституту, Чернівецького торговельно-економічного інституту.

Перевірку результативності формування соціальної компетентності у майбутніх фахівців сфери обслуговування з використанням створеної нами моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування і забезпеченням комплексу виявлених педагогічних умов здійснювали у межах природного педагогічного експерименту, який включає констатувальний, формувальний і підсумковий етапи, що спрямований на відстежування динаміки змін декількох змінних.

На першому етапі (2012-2013 рр.) – констатувальному – було здійснено відбір і вивчення філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної літератури щодо проблеми формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійній підготовці; пpoaнaлiзовaно робочі навчальні плани і нaвчaльнo-метoдичне зaбезпечення пiдгoтoвки мaйбутнiх фахівців сфери обслуговування; визнaченоpiвнi та показники сформованості соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування зaзнаннєвим, особистісним, цільовим, комунікативним та поведінковим критеріями.

Цей етап був зумовлений необхідністю ймовірного визначення початкового рівня сформованості соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування, вивчення якого дало можливість сформувати групи в рамках основного експерименту. Результати констатувального етапу експерименту показали низький рівень сформованості соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування й спонукали до необхідності планомірного формування такої компетентності у рамках розробленої моделі та застосування обґрунтованих педагогічних умов.

У процесі другого етапу експерименту (2013-2014 рр.) – формувального – здійснено: реалізація в навчально-виховному процесі моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування; порівняння ефективності досліджуваної моделі із навчальними моделями, що традиційно застосовуються під час навчання майбутніх фахівців сфери обслуговування; вивчення впливу запропонованих педагогічних умов на ефективність застосування запропонованої моделі.

Педагогічний експеримент щодо апробації розробленої моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування і комплексу педагогічних умов, орієнтованих на формування в майбутніх фахівців сфери обслуго­вування соціальної компетентності проходив у процесі їхньої професійної підготовки в Хмельницького торговельно-економічного коледжу КНТЕУ Вінницького торговельно-економічного інституту, Харківського торговельно-економічного інституту, Чернівецького торговельно-економічного інституту, Хмельницького національного університету з 2012 до 2015 рр. У дослідно-експериментальній роботі брало участь 445 студентів і 23 викладачі.

В експерименті брали участь студенти всіх курсів, що навчаються за фахом «Товарознавство та комерційна діяльність»,

Усі студенти були розділені на п’ять груп:КГ (222 осіб) – контрольна група;ЕГ1 (56 особа), ЕГ2 (55 особи), ЕГ3 (60 осіб), ЕГ4 (54 осіб) – експериментальні групи.

Такий набір груп викликаний тим, що було важливо оцінити вплив на ефективністьфункціонуваннямоделіформуваннясоціальноїкомпетентностімайбутніхфахівцівсфериобслуговування не лише кожної педагогічної умови окремо, а й усього комплексу умов. Тому в кожній експериментальній групі апробовувалася розроблена модель формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування, формування соціальної компетентності на тлі певних умов: в групі ЕГ1 підготовка майбутніх фахівців сфери обслуговування здійснювалася з урахуванням розробленої моделі і першої умови «Доповнення змісту гуманітарних дисциплін у контекстіпрофесійноїпідготовкимайбутніхфахівцівсфериобслуговування», в групі ЕГ2 – моделі й іншої умови «Розвиток позитивної мотивації студентів шляхом їхньої участі у різних видах практики, в поза аудиторній роботі», в ЕГ3 – моделі та третьої умови «Застосування новітніх освітніх технологій для розвитку навичок толерантного спілкування, продуктивної взаємодії і конструктивної критики»», в ЕГ4 – моделі й усього комплексу виявлених нами педагогічних умов. Забігаючи вперед, відзначимо, що за такої організації освітнього процесу ми чекаємо більш високі результати саме в четвертій експериментальній групі, оскільки як показало теоретичне дослідження кожна з виділених і реалізованих педагогічних умов здатна істотно впливати на ефективність розробленої моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування.

Відносно контрольної групи КГ відзначимо, що студенти навчатимуться традиційним чином з фрагментарним використанням розробленої моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування (інформування студентів без поглиблення в деталі, часткове застосування специфічних методів, завдань, використання не всіх форм організації діяльності студентів) без забезпечення педагогічних умов.

Щоб одержати максимально об’єктивні результати експерименту, ми в дослідженні залучали експертну групу, до складу якої входили досвідченні викладачі і представники адміністрації ВНЗ, науковці та фахівці, котрі займаються проблемою професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування, наставники навчальних груп. Кожний експерт, будучи кваліфікованим фахівцем у теорії і практиці досліджуваної проблеми, брав участь у проведенні діагностики, оцінюванні й інтерпретації її результату, формулював незалежні висновки про міру сформованості у майбутнього фахівця сфери обслуговування соціальної компетентності.

В експериментальних групах реалізовувалися педагогічні умови, впроваджувався спецкурс «Основи формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування», застосовувалися інноваційні технології та методи навчання, зокрема: проекти, ділові ігри, кейси, вебінери, тренінги, взаємонавчання. Під час проведення першого та другого етапів педагогічного експерименту застосовувалися такі методики: тест «Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності» (адаптований варіант методики Г.Айзенка), методика діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса і Р.Даймонда, діагностика комунікативного контролю (М. Шнайдер), методика О.Моткова «Життєве покликання», дослідження комунікативних та організаційних схильностей, діагностика схильності до конфліктної поведінки методика К. Томаса, адаптація Н. Гришиної, тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) О. Леонтьєва, методика «Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі» (автор – В. Стефансон) та ін., також проводилися бесіди, інтерв’ю, спостереження, експертне опитування, контрольні завдання, тести й аналіз семестрових оцінок із професійно-орієнтованих дисциплін та з практики. Узагальнивши результати проведених методик, визначили кількість студентів, у яких сформованість соціальної компетентності можна віднести до високого, середнього та низького рівнів.

На третьому етапі експерименту (2014-2015 н.р.) проведено тестування майбутніх фахівців сфери обслуговування; сформульовано й уточнено основні теоретичні та експериментальні висновки; здійснено аналіз одержаних результатів; виконано математичну обробку результатів дослідження. Для перевірки однорідності контрольної та експериментальної груп, а також визначення репрезентативності вибірки використовувався непараметричний критерій згоди [11]. Проведені опитування студентів і тестування сформованості соціальної компетентності до і після експерименту показали, що рівень соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування значно підвищився.


2. Інтерпретація та аналіз отриманих результатів досліджень
Якщо проаналізувати зміни, що сталися в усій вибірковій сукупності учасників експерименту, тобто в усіх групах (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4, КГ), то слід зазначити, що до підсумкового зрізу проявилися істотні відмінності в розподілах студентів за рівнями оволодіння як окремими компонентами, так і в сформованості соціальної компетентності в цілому.

Так, наприклад, кількість студентів-фахівців сфери обслуговування в усій вибірці:



  • з низьким рівнем знань скоротилася на 51%, а з високим – зросла майже на 29%;

  • з низьким рівнем умінь знизилася на 41%, а з високим – підвищилася на 13%;

  • з низьким рівнем сформованості професійно-значущих особистісних якостей скоротилася на 25%, а з високим – підвищилася на 7%;

  • з низьким рівнем сформованості ціннісних орієнтації зменшилася на 34%, а з високим – зросла на 18%.

Отже, реалізація моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування у поєднанні з виділеними педагогічними умовами забезпечує ефективне формування складових цього виду компетентності (знань, умінь, професійно-значущих особистісних якостей і ціннісних орієнтацій).

Таблиця 1

Зведені дані щодо оцінювання ефективності функціонування моделі формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування і комплексу педагогічних умов


Група

Етапи експерименту

Рівні

низький

середній

високий

абс.

%

абс.

%

абс.

%

Експериментальні

групи (225)



Констатувальний

181

80,4

35

15,6

9

4,0

Формувальний

53

23,5

76

33,8

96

42,7

Контрольні групи (222)

Констатувальний

162

73,0

39

17,6

21

9,4

Формувальний

149

67,1

45

20,3

28

12,6


Висновки
Отже, проведене нами експериментальне дослідження повністю підтвердило доцільність використання у навчально-виховному процесі ВНЗ розробленої нами педагогічної моделі і впровадження педагогічних умов формування соціальної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування. Завдяки математичним обрахункам отриманих результатів ми можемо констатувати те, що ефективність їх формування за критеріями. Результати дослідження можуть бути використані під час проектування педагогічних технологій професійної освіти, розроблення програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів і студентів. Розроблені навчально-методичні матеріали збагачують та пожвавлюють навчальний процес у вищій школі, сприяючи не лише розвитку соціальної компетентності студентів, але й створенню загальної позитивної робочої атмосфери та підвищенню мотивації до навчання загалом.


Література


  1. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно–целевая основа компетентносного подхода в образовании [ Авторская версия ] / Ирина Андреевна Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 42 с.

  2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики : колективна монографія [Текст] / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К. І. С.», 2004. – 112 с

  3. Савченко С. В. Личностно-ориентированный подход к организации внеучебной работы в вузе / С. В. Савченко // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2003. – № 7 (63). – С. 193–198

  4. Борбич Н. В. Проблема соціальної компетентності в науковій літературі / Н. В. Борбич // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Педагогічні науки / гол. ред. І. О. Смолюк. – Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2011, – С.116–117.

  5. ДокторовичМ. О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.05 – соціальна педагогіка / Марина Олександрівна Докторович ; Ін-т проблем виховання АПН України. – Київ, 2007. – 208 с.

  6. Зарубінська І. Б. Теоретико-методичні основи формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти / І. Б. Зарубінська ; Ін-т вищ. освіти НАПН України . – К. , 2011. – 36 с.

  7. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання : [науково-методичний посібник] / Іван Дмитрович Бех. – К. , 1998. – 204 с.

  8. Авраменко О. Системний підхід як необхідна умова якості технологічної освіти / О. Авраменко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ гол. ред. : М. Т. Мартинюк ]. – Умань : ПП Жовтий О.О., 2012. – Ч. 2. –348 с

  9. Крылова Н. Культурология образования / Н. Крылова. – М. : Народное образование, 2000. – 272 с.

  10. Крижко В. В. Мамаєва І. О. Аксіологічний потенціал державного управління освітою: навч. посібник / Василь Крижко, Ірина Мамаєва. – К.: Освіта України, 2005. – 217 с.

  11. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень : [підручник для бакалаврів, магістрантів і асп. екон. спец. вищ. навч. закл. освіти] / М. Т. Білуха. – К. : АБУ, 2002. – 480 с.


References


    1. Zimniaya, I. A. (2004). Key Competences as the Resultative and Objective Basis for the Competence Approach in Education [Author’s version]. Moscow: Research Center for Problems of Training Quality (in Russ.)

    2. Competence Approach in Modern Education: International Experience and Ukrainian Prospects. (2004). Library of Educational Policy: collective monograph. Ed. Ovcharuk A.V. Kyiv: "K. I. S." (in Ukr.)

    3. Savchenko, S.V. (2003). Personal-Oriented Approach to Organization of Extracurricular Work at a Higher Educational Establishment. Bulletin of Lugansk State Pedagogical University named after Taras Shevchenko. Pedagogical Sciences.7 (63).193-198.

    4. Borbych, N. V. (2011). The Problem of Social Competence in the Scientific Literature. Scientific Herald of Volyn National University named after Lesia Ukrainka. Series: Pedagogical Sciences. Ed. Smoliuk I.O. Lutsk: VNU, 116-117 (in Ukr.)

    5. Doktorovych, M. O. (2007). Formation of Social Competence of an Older Adolescent from an Incomplete Family. Candidate Thesis. Specialty 13.00.05 – Social Pedagogy.Institute of Problems of Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv (in Ukr.)

    6. Zarubinska, I. B. (2011). Theoretical and Methodological Grounds for the Development of Social Competence of Students at Higher Educational Establishments of Economic Specialization. Synopsis of Doctoral Thesis. Specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. Institute of Higher Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv (in Ukr.)

    7. Bekh, I. D. (1998). Personality-Oriented Education. Scientific and Methodological Guide. Kyiv (in Ukr.)

    8. Avramenko, O. (2012). System Approach as a Necessary Condition for Quality of Technological Education. Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna. Ch. Ed. Martyniuk M.T., Uman: SP Chornyi O.O., Part 2 (in Ukr.)

    9. Krylova, N. (2000). Culturology of Education. Moscow: Narodnoye obrazovaniye (in Russ.)

    10. Kryzhko, V. V., &Mamaieva, I. O. (2005). Axiological Potential of Public Administration of Education. Teaching Guide. Kyiv: Osvita Ukrainy (in Ukr.)

    11. Bilukha, M. T. (2002). Methodology of Scientific Researches.Textbook for Bachelors, Masters and Post-Graduate Students of Economic Specialties of Higher Educational Establishments. Kyiv: ABU (in Ukr.)


Information about author:

Inna Shpychko – Ph.D., Khmelnytsky Trade and Economy College, Khmelnitsky, Ukraine.

E-mail: rinna08@meta.ua


1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   68