Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка50/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   68

НОВИЙ НАПРЯМОК В ПЕДАГОГІЦІ – ФІЗІОЛОГІЧНЕ НАВЧАННЯ



A NEW DIRECTION IN PEDAGOGY – PHYSIOLOGICAL TRAINING
Антоніна Мирошниченко

Antonina Miroshnichenko
Анотація

У даній статті автор торкнувся філософського аспекту проблем в навчанні, проблеми в запам'ятовуванні. Автор пропонує побудувати навчання, спираючись на фізіологію людини. Навчитися любити себе в цьому житті.



Annotation

In this article, the author raised the philosophical aspect of problems in learning, problems in remembering. The author proposes to build training based on human physiology. Learning to love yourself in this life.



Ключові слова: пам'ять, умовні рефлекси, еволюція, геніальність, консолідація.

Keywords: memory, reflexes, evolution, genius, consolidation.

Вступ
Сучасна освіта в Україні важко позбувається рудиментів радянської системи. Після краху адміністративно-командної економіки в Україні виявився розрив між фактичними вимогами ринку праці та знаннями і вміннями людей. Здобуті ними раніше знання і вміння майже миттєво знецінилися. Тому країна повинна вчити не лише молодь, але й більшість дорослих, у тому числі і педагогів. Протягом останніх років у системі вищої освіти України відбуваються ґрунтовні зміни, проводяться реформи, запроваджуються новації, що спричинено прагненням удосконалити, підвищити якість та наблизити її до сучасного світового рівня. Нагальна потреба в ініціативних, авторитетних, творчих і всебічно розвинених фахівцях актуалізує соціальне замовлення на підготовку педагогів нової генерації, здатних не лише до оволодіння сучасними інформаційними і навчальними технологіями, а й до подальшого саморозвитку, самонавчання, духовного і професійного вдосконалення, самореалізації в професійному та особистому житті. За таких умов гостро відчувається необхідність в якісно оновленій освіті вищої професійної школи, спрямованій на формування у майбутніх викладачів професійної компетентності, готовності до інноваційної педагогічної діяльності та творчої самореалізації в ній.

На сьогоднішній день відсутність наукових обґрунтувань фізіології навчання людини заважає підвести наукову базу під педагогічну науку.


Філософський погляд на проблеми в педагогіці
Успіх розумової діяльності людини значною мірою залежить від того, як людина використовує отримані раніше знання для того, щоб приймати правильні рішення й уникати помилкових. Ці знання дістають із пам'яті. Хоча в її основі лежить нейрофізіологічний механізм утворення тимчасових зв'язків, поняття пам’яті має більш широкий зміст. Механізми утворення умовного зв'язку розкривають лише одну початкову частину явищ пам’яті – яка означає запам'ятати. Інша, найбільш важлива, частина явищ пам'яті складається в утриманні на довгий час нервових зв'язків, що утворилися, у здатності пам'ятати. Нерідко під пам'яттю мають на увазі саме цю здатність. Однак для того, щоб скористатися отриманою раніше корисною інформацією, необхідно не лише зафіксувати її в нових нервових зв'язках, не лише зберегти ці зв'язки, але й мати можливість відтворити їх у потрібний момент, тобто згадати.

Під пам'яттю розуміють властивість центральної нервової системи на короткий або тривалий час зберігати відбитки, сліди, що утворюються в результаті сприйняття предметів і явищ навколишнього світу після припинення їх дії.

Для більш ефективного використання пам'яті необхідно її постійно оновлювати, тобто все життя вчитися.

Пам'ять людини, як сума умовних рефлексів, а інших не може бути, з низькою енергетикою і мляво-емоційна, бо людська діяльність через тимчасово-причинні, чисто людські якості, недовговічна.

Умовні рефлекси в об'ємі загальної енергетики займають невідому в процентному відношенні долю. Необхідно з'ясувати критичний поріг цієї долі, який може привести до мутаційних ситуації всередині людини. А саме, із-за умовних рефлексів і на тлі генетичних схильностей ми спостерігаємо у людини всілякі відхилення від норми. Умовні рефлекси повинні брати участь і допомагати фізичному вдосконаленню людини, а не копіювати стреси, переводячи їх в ситуаційну залежність. Діяльність людини повинна приносити задоволення, що без фізичної досконалості неможливо. Якщо людина отримує духовне задоволення не пов'язане з його фізичними можливостями, то він в кінці-кінців руйнує свій організм, тому що це суперечить фізіології. У динамічній системі організму найголовніше досягнення полягає в доступності вільної енергії, що забезпечує функціонування складної системи як єдиного організму. Мутація, очевидно, вимушена діяльність на реакцію, минувши емоцію. Людина не еволюціонує, а піддається мутаціям. Кількість умовних рефлексів, на сьогодні, зашкалює. Ніхто не здогадується де межа їм. Особливо небезпечні умовні рефлекси, так звані вимушені або безальтернативні (обов'язкова присутність, підпорядкування, покора та інші).
Фізіологічне навчання – єдине рішення проблем в педагогіці
Фізіологія запам'ятовування

Системи людини працюють послідовно, і геном людини використовує повільну та економну енергетичну схему запам'ятовування. Це означає, що використовується мала кількість нервових клітин, і тому надходять дуже слабкі сигнали в специфічні відділи пам'яті. Кожна клітина організму прикріплена до певного нервового центру за допомогою нервових волокон. Крім цього, по всьому тілу винесені групи нервових клітин, які мають зв'язок з певними органами і системами, що підтверджує застосування рефлексотерапії, голковколювання, масажу і т.д. Чим більше клітин бере участь у процесі запам'ятовування, тим ефективніше механізм використання пам'яті. Емоційна поведінка, а саме, її пригнічення, не може сприяти ефективному використанню механізмів пам'яті, а значить і навчанню.

Якби педагог зміг підкорити волю учнів, завдяки повній довірі, від негативного боку педагогічного процесу – насильства, ми б позбулися. Але це суперечить пристрою людського суспільства. Тому педагог не може повністю контролювати учнів. Навчальний процес і обов'язки педагога повинні бути розраховані і розписані так, щоб використовувати вимушену негативну складову як позитивну. Це і є моральна складова педагогіки. Педагога як вихователя в ролі «няньки» або «солдата» або ще кого-небудь ми вибираємо самі. Західне суспільство вирішило це питання, звужуючи права педагога і розширюючи права дітей. Ми ж можемо розширити права дітей не за рахунок звуження прав педагога, а за рахунок підвищення можливостей педагога, тобто підвищивши його компетентність.

Мляво-емоційна поведінка учнів виражається в хибно-активній поведінці як гостра форма протесту проти гноблення звичних для них форм поведінки. Із загостренням конфлікту ефективність навчання різко падає. Цей конфлікт можна було б уникнути, переводячи низько координовану готовність організму до навчання в складно координовану. Виходить що, головне завдання педагогіки полягає в фізичному координуванні (навчанні складно-координованим діям) без шкоди для здоров'я. Складно координовані дії без шкоди для здоров'я означають кінетичні рухи, які використовують особливості побудови скелету з максимальним використанням робочої частини конструкції та з мінімальними затратами енергії. Підвищення ефективності досягається не за рахунок пристосування до вимушених навантажень (робота в кредит в любому випадку не може бути ефективною із-за відсутності права вибору), а за рахунок ускладнення конструкції, тобто удосконалення сигнальних та умовних рефлексів. В навчанні спиратись на координуванні складності наших потреб з можливостями організму. Для цього потрібно, щоб багатоклітинний організм працював як одноклітинний (надійно та злагоджено).


Основні принципи фізіологічного навчання

Як же поєднати мляво-емоційну поведінку учнів з ефективним навчанням (викладанням)? Можливо, за умови, коли педагог і учні будуть займатися улюбленою справою.

Для педагога зрозуміла, в сенсі прийнятна для суспільства поведінка можлива при повному його контролі. Повний контроль над практичною педагогікою і конкретно над окремим педагогом здійснюється тільки при підвищенні прав і обов'язків найбільш зацікавленої сторони - опікунів, в тому числі і батьків. Тільки ця форма контролю зможе забезпечити права в повному обсязі учнів і педагогів. Права в повному обсязі учнів і педагогів припускає отримання радості від життя, радості від зустрічей, задоволення при спілкуванні як форми навчання, а значить і самому процесу навчання. Педагог вчиться у кожного свого учня. На основі аналізу успіхів учнів розробляє робочі плани. Індивідуальний план по кожному учню, не залишаючи учнів, які відстали. По перше, через моральні критерії, по друге, головна відмінність людської пам'яті від пам'яті тварин в тому, що людська діяльність носить вибірковий і нав'язаний характер. Тому, безпосередньо, генні можливості не задіяні, що дає надію на те, що ми можемо навчити будь-яку дитину програмному мінімуму. За допомогою мінімальної програми можна було б навчити любити гарно, швидко і якомога більше писати, читати та вчитися будь-чому. Завдяки цій програмі можливо гармонізувати вимоги суспільства до учня з його генетичними можливостями, незважаючи, на випадкові чинники (їжа, екологія, культура харчування і спілкування і т.д.). Випадкові чинники, які можна описати математичними методами є еволюційними, всі інші носять надуманий, ненауковий характер і тим самим приносять шкоду, тільки шкоду. Наші декларації (побажання) те ж не наукові.

Ми добре знаємо, що будь-який вид діяльності на фоні стабільності випадкових факторів забезпечує еволюційну різноманітність. Еволюція людини як виду – це результат наших спільних зусиль (глобалізація, індустріалізація). При цьому, сучасна людина як біологічна одиниця не вдосконалюється, а навпаки, все більше народжується хворих, ослаблених і все менше повністю здорових дітей.

Маючи майже такі ж як у тварин генетичні можливості, але займаючись чисто людською діяльністю накопичуємо такі проблеми. Не допомагають ні поліпшення якості життя, ні поліпшення екології, правильний спосіб життя (культура руху і харчування), психологічна реабілітація і т.д. А всі ці проблеми починаються з освіти.

Неможливо добитися позитивних результатів при сучасних методах навчання та програмах. Добрі наміри педагогічної науки привели до необґрунтованих, з точки зору фізіології, навантажень. І це підтверджується і недостатньою мотивацією, і недостатньою успішністю, і недостатньою культурою, і т.д.

Ефективне використання пам'яті людиною можливо при дотриманні двох основних умов. Перше – нескінченне повторення засвоюваного матеріалу, друге – проведення занять на високій енергетиці – емоційно. Виходячи зі сказаного, з'являється ще третя умова – програми повинні бути побудовані послідовно, спираючись на раніше пройдений і вивчений матеріал.

Ми витрачаємо час і зусилля на створення тимчасових зв'язків, що є позитивним фактором для кожного індивідуума, але негативним фактором для виду. Так як це веде до утворення низько енергетичних зв'язків. Розвинена нервова система характеризується присутністю нескінченно великої кількості тимчасових зв'язків, що є підтвердженням низькою енергетикою цих процесів. Хоча в природі відомі істоти з більш розвиненою нервовою системою.

На сьогоднішній день є безліч доказів про здібності людей до запам'ятовування, порівнюючи з пам'яттю тварин. Як казав великий Ч.Дарвін: «Спільна праця і еволюція перетворили нас на людей, але не позбавили нас геніальності». У розвитку цієї фрази випливає висновок, що будь-яка людина має право на геніальність. Тобто, незалежно від віку, стану здоров'я, відносин батьків і підготовки вчителів, рівня життя, політичних і соціальних факторів і т.д. людина не втратила здатність реалізувати всі свої можливості.
Висновки
Складний багатоклітинний організм людини завдяки генетиці забезпечує свою стійку автономну життєдіяльність в умовах стабільності випадкових факторів. Випадковий фактор виражається в різноманітті факторів, що прагнуть до нескінченності (генетичні можливості). На прикладі можна розглянути випадкові фактори, які присутні на Сонці. Їх мало, тому і різноманітність факторів неможлива. Простота конструкції забезпечує енергетичну стабільність. На Меркурії присутні випадкові фактори в більшій кількості ніж на Сонці, але менше ніж на Землі. Тільки на нашій голубій планеті їх так багато і вони настільки стабільні, що ми можемо про це розмірковувати та це вивчати.

Ми живемо на унікальній планеті. Зрозуміти походження всіх цих фактів і їх глибинний сенс на сьогоднішній день неможливо. Але, намітити план до консолідації всіх людей на планеті повинна педагогіка. Ми точно знаємо, що є спільного у нас із Всесвітом, і це – здатність до навчання все життя. Навчимося любити себе в цьому житті. А, вимушена випадкова діяльність не повинна носити стресовий характер. Педагогіка буде тоді актуальною, коли вона буде фізіологічною, тобто, ми, педагоги, повинні навчити учнів любити навчатися.




Література


  1. Волосенко, А. Компетентнісний підхід до психолого-педагогічної підготовки вчителів в економічному університеті // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2012. – № 5 (ч.1). – С.73-134. Режим доступу до журн. : http://kurs.znate.ru/docs/index-157380.html?page=73.

  2. Олійник, В., Болюбаш, Я., Даниленко, Л., Довбищенко, В., Єрмаков, І., Клепко, С., Система педагогічної освіти та педагогічні інновації //«Програма підтримки вироблення стратегії реформування освіти». – Київ, 2001. Режим доступу: https://text.ru/rd/aHR0cDovL2t1cnMuem5hdGUucnUvZG9jcy9pbmRleC0xNTczODAuaHRtbD9wYWdlPTcz.



Information about author:

Antonina Miroshnichenko – Ph.D. student of HSSkovoroda Kharkiv National Pedagogical University, College of the National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine. E-mail: mirantonina72@mail.ru



1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   68



  • Ключові слова
  • Філософський погляд на проблеми в педагогіці
  • Фізіологічне навчання – єдине рішення проблем в педагогіці
  • Information about author