Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка54/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   68

МАРКЕТИНГ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ



MARKETING OF PHYSICAL CULTURE IN EDUCATION
Наталія Щербатюк

Nataliia Shcherbatiuk
Анотація

В статті наведена структура системи послуг і заходів, що надаються організаціями фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в Україні; визначено напрямки досліджень, що полягають в залежності потреб, побажань, інтересів і можливостей потенційних і реальних осіб, що бажають займатися фізичною культурою і спортом, від середовища проживання та сімейних традицій.



Annotation

The article shows the structure of services and activities provided by the sports and recreation organizations and mass sports work in Ukraine; there are defined areas of research that depend on the needs, preferences, interests and capabilities of potential and real persons wishing to engage in physical culture and sports and on the living environment and on family traditions.

Ключові слова: маркетинг, маркетинг фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивна послуга, потреба, мотивація.

Keywords: marketing, marketing physical culture and sports, sports service, the need, motivation.
Вступ
Останнім часом маркетинг упевнено опановує ринкові позиції. Він є важливою складовою функціонування сфери фізичної культури. Зміст маркетингової діяльності в системі фізичної культури пов’язаний, з одного боку, з вирішенням класичних питань маркетингу, а з іншого боку, має особливості, що зумовлені специфікою фізичної культури та спорту як сфери соціальної діяльності. Так як фізична культура та спорт частіше є сферою некомерційною, то це і зумовлює цілий ряд особливостей маркетингу, що функціонує в системі фізичної культури. Якщо в комерційному маркетингу основною метою є одержання прибутку, то в некомерційному маркетингу метою виступає успішність реалізації соціальної програми, що вимагає підвищення якості послуг, переконаності споживачів у необхідності даних послуг.

На відміну від маркетингу інших послуг і товарів, в маркетингу послуг фізичної культури та спорту важлива роль належить державі. Це пов’язано з тим, що успіх реалізації маркетингового потенціалу у сфері фізичної культури та спорту багато в чому обумовлюється практичними заходами сприяння з боку державних органів управління всіх рівнів.

В маркетингу фізичної культури важлива роль відводиться споживачам як головним суб’єктам маркетингових стосунків і дій. Саме кінцевий споживач об’єднує навколо себе всіх інших суб’єктів ринку, здійснює ринковий вибір послуг фізичної культури та спорту, умов їх надання, педагогічних технологій і персоналу, бере активну участь у процесі надання послуг і здійсненні угод по цих послугах.

Метою даної статті є розкриття залежності потреб, побажань, інтересів і можливостей потенційних і реальних осіб, що бажають займатися фізичною культурою і спортом від середовища проживання та сімейних традицій.
1. Маркетинг у сфері фізичної культури та спорту
Існує безліч визначень маркетингу, так як погляди вчених-маркетологів у визначенні маркетингу розбігаються. Із всієї множини можна запропонувати наступне визначення, яке досить повно розкриває суть явища. Маркетинг комплексна система організації виробництва і збуту продукції, орієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, розробки стратегії і тактики поведінки на ринку за допомогою маркетингових програм. 

В даному випадку, говорячи про ринок, маємо на увазі не місце торгівлі та систему суспільних відносин, а ринковий попит – попит на товари (в тому числі послуги та інші об’єкти маркетингу), тобто сформувалася потреба, яка підкріплена купівельною здатністю (платоспроможністю).

Оскільки попит є ключовим поняттям маркетингу, можна розкрити дане вище визначення через функції маркетингу стосовно попиту. З цієї точки зору маркетингова діяльність полягає в тому, щоб: 1) передбачити попит, 2) задовольняти його і 3) керувати ним [2].

Маркетингова діяльність повинна забезпечити: 


  • надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру і динаміку конкретного попиту, смаки і переваги покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми; 

  • створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимоги ринку, чим товари конкурентів

  • необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації. 

Маркетинг у сфері фізичної культури та спорту – це маркетинг, пов’язаний з організацією фізкультурно-оздоровчої й спортивної роботи з населенням. У соціально-економічному сенсі фізична культура і спорт розглядаються дослідниками як сфера послуг. А фахова діяльність суб’єктів цієї сфери трактується як така, що втілюється у специфічному результаті – послузі фізичної культури і спорту.

Фізкультурно-спортивна послуга являє собою діяльність фахівців з фізичного виховання і спорту, пов’язану з використанням специфічних економічних ресурсів і спрямовану на досягнення бажаного стану організму людини засобами фізичної культури і спорту [3].

Ці послуги належать до класу соціально-культурних, тобто послуг, які забезпечують задоволення духовних, інтелектуальних потреб та підтримання нормальної життєдіяльності споживача. Цим підкреслюється важлива суспільна роль фізичної культури і спорту як дієвих засобів підвищення загальної культури людини.

Структура системи послуг і заходів, що надаються організаціями фізкультурно-оздоровчої, спортивно-масової роботи:



  1. Обов’язкові фізкультурно-оздоровчі послуги:

  • урок або заняття з фізичної культури (дошкільні, загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади);

  • ранкова гімнастика (дошкільні навчальні заклади, школи-інтернати);

  • фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи під час навчального процесу (дошкільні, загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади);

  • години фізичної культури у групах подовженого дня (загальноосвітні навчальні заклади);

  • заняття з дітьми, віднесеними за станом здоров’я до спеціальної медичної групи (дошкільні, загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади);

  • дні здоров’я і фізичної культури (дошкільні, загальноосвітні та професійно-технічні навчальні заклади).

  1. Спортивно-масові послуги:

  • змагання «Перші кроки» (дошкільні навчальні заклади);

  • Всеукраїнські спортивні ігри школярів «Старти надій» (загальноосвітні навчальні заклади);

  • Всеукраїнські змагання за комплексними тестами оцінки стану фізичної підготовленості «Зміна» (загальноосвітні навчальні заклади);

  • Всеукраїнські змагання з футболу на призи клубу «Шкіряний м’яч» (загальноосвітні навчальні заклади);

  • Всеукраїнська спартакіада для дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків (школи-інтернати);

  1. Спортивні заходи:

  • навчально-тренувальні заняття (позашкільні навчальні заклади);

  • навчально-тренувальні збори (позашкільні навчальні заклади);

  • Всеукраїнська спартакіада школярів (загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади);

  • Всеукраїнська спартакіада учнів професійно-технічних навчальних закладів (професійно-технічні та позашкільні навчальні заклади);

  • Всеукраїнські змагання «Повір у себе» (школи-інтернати для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку);

  • змагання з різних видів спорту районного (міського), обласного, республіканського, міжнародного рівня (позашкільні навчальні заклади).

Надання цих послуг відбувається у вільний від роботи, навчальних занять час, у вихідні і святкові дні, у санаторно-курортних закладах, оздоровчо-спортивних таборах. Сфера оздоровчих, фізкультурно-спортивних послуг останнім часом набуває динамічного розвитку. Однак наявна матеріальна база за багатьма параметрами не відповідає характеру і масштабу попиту. Крім того, у багатьох верствах населення бракує належного розуміння важливості цієї справи, формуванню якого мали б прислужитися система виховання, соціальна реклама, активна діяльність суб’єктів бізнесу щодо просування своїх послуг на ринок [5].
2. Маркетинг фізичного виховання
Складовою частиною ринку освітніх послуг являється маркетинг фізичного виховання. Поняття «освітній маркетинг» С. Г. Тєлєтова трактує як один із напрямів діяльності з управління навчальним закладом в умовах ринкової економіки, який забезпечує дослідження попиту на освітні послуги та певні знання понад встановлені державою стандарти, впливає на розвиток освітніх потреб громадян шляхом розроблення й впровадження концепції надання їм якісного освітнього продукту [6]. Концепція маркетингу освітніх послуг передбачає, що головне завдання освітніх установ – визначити потреби та інтереси споживачів, пристосуватися до того, щоб задовольняти їх, чим зберігається та збільшується благополуччя споживачів освітніх послуг і забезпечуються довгострокові вигоди самого навчального закладу.

Виходячи із цього, одним з основних напрямів маркетингової діяльності в галузі фізичної культури буде: визначення потреб, побажань, інтересів і можливостей потенційних і реальних осіб, що бажають займатися фізичною культурою [1].

Потреби, побажання, інтереси і можливості людей в заняттях фізичною культурою дуже розбіжні, і різниця залежить від середовища проживання конкретної особи. Одні живуть в мегаполісах і містах середньої величини, другі – в невеличких містах, а треті – в сільській місцевості. В кожних з цих адміністративних одиниць відношення та підхід до занять фізичною культурою радикально відрізняється один від одного. В мегаполісах і середніх містах надзвичайно розвинута структура дозвілля: велика кількість кінотеатрів, розважальних закладів, кафе, інтернет-клубів, дискотек і т.д. В невеличких містах вибір закладів значно менший, а в сільській місцевості іноді навіть не має вибору. Чим менший населений пункт, тим менша пропозиція наявних розважальних послуг. Крім того, в сільській місцевості людина у вільний від роботи і навчальних занять час, повинна займатись домашнім господарством. Таким чином, наявність вільного часу для занять фізичною культурою в міській і сільській місцевості різна, як і сам вибір затрати свого часу на заняття фізичною культурою або на розважальні заклади.

З іншої сторони у містах існує достатня кількість спортивних закладів різної спрямованості, що дає можливість вибору занять в залежності від інтересів і побажань. В сільській місцевості прослідковується недостатність спортивних клубів, секцій, гуртків, тому людина змушена займатись не цікавим для неї видом спорту або не займатись взагалі.

І тому не можна застосувати єдиний підхід для виявлення потреб, побажань та інтересів населення. Так як на запитання, що може підвищити мотивацію до занять фізичною культурою і які проблеми потрібно вирішити, щоб підвищити мотивацію відповіді в різних регіонах будуть суттєво відрізнятись. А тому і підхід має бути більш гнучким, з урахуванням всіх особливостей регіону.

Загальновідомо, що фізичні навантаження сприятливо впливають на загальне самопочуття, серцево-судинну, м’язову, дихальну системи організму. Зникає нервове напруження, що накопичилося, підвищуються тонус нервових центрів і їх регулююча функція. Кожне заняття з фізичного виховання має на меті відновлення життєвих сил і зміцнення здоров’я кожного, хто займається фізичними вправами та спортом.



Фізичне виховання є обов’язковим компонентом Державного стандарту та Закону України про фізичну культуру і спорт, який регламентує організацію фізичного виховання в усіх ланках системи освіти. Уроки з фізичної культури є обов’язковими в усіх навчальних закладах будь-якого рівня. Але на даний час спостерігається тенденція зниження зацікавленості школярів та студентів до занять фізичною культурою. З кожним роком навчання в школі кількість дітей, які відвідують уроки фізичної культури та активно займаються на них значно зменшується. Учні знаходять будь-який привід, аби не приходити на уроки фізичної культури. Згідно з проведеним дослідженням серед молоді виявлено, що більше 65% не зацікавлені у відвідуванні занять з фізичного виховання, 25% відвідують заняття через неможливість вибору та лише 10% відвідують з інтересом. Серед причин таких негативних відповідей було з’ясовано, що більшість студентів не бачить сенсу відвідувати нецікаву «примусову» дисципліну, не задоволеність також виявлена у відсутності індивідуального підходу до кожного студента з урахуванням його інтересів [4].

Виявлені особливості відношення студентів до процесу фізичного виховання у навчальному закладі свідчать про необхідність доопрацювання програм з фізичної культури відповідно мотивам й інтересам студентів, що буде сприяти підвищенню їх мотивації до занять фізичними вправами як в системі урочних, так і позаурочних форм.

При цьому важливо пам’ятати, що у людей немає потреби у фізичній культурі або спорті як таких, а є потреби у відпочинку, в руховій активності, здоровий спосіб життя, спілкуванні з людьми, а засобами задоволення цих потреб є, в числі інших, засоби фізичної культури і спорту.
Висновки
Проведення занять фізичною культурою має супроводжуватися особистою зацікавленістю учнів у виконанні вправ. Наявність інтересу до занять фізичною культурою безпосередньо залежить від ставлення до них оточуючого соціуму: батьків, друзів, школи, держави і т.д. Якщо батьки самі займаються фізичною культурою або спортом, то і своїй дитині з дитинства прищеплюють любов до спорту, відповідно у дитини виникає внутрішнє зацікавлення до фізичної культури. Така дитина сам буде шукати спортивну секцію з виду спорту, що зацікавив.

Якщо ваші друзі виходять на спортмайданчик і самостійно займаються на спортивному майданчику, баскетболом, футболом, і т.д., то це також впливає на ваше рішення займатися фізичними вправами.

При проведенні занять з фізичної культури в школах крім виконання фізичних вправ вчитель зобов’язаний виділяти частину навчального і позакласного часу на роз’яснювальну роботу для позитивної мотивації до занять фізичною культурою.
Література


  1. Газнюк Л. М. Маркетингова діяльність у сфері фізичної культури та спорту як об’єкт соціального пізнання. / Л. М. Газнюк, С. О. Разумовський // Слобожанський науково-спортивний вісник: наук.-теорет. журн. – Харків, 2014 – №1 (39). – С. 12‒16.

  2. Маркетинг: Общий курс / Под. ред. Колюжновой Н. Я., Якобсона А. Я. – М.: Изд-во «Омега». – 2006. – 476 с.

  3. Мічуда Ю. П. Сфера фізичної культури і спорту в умовах ринку: закономірності функціонування та розвитку / Ю. П. Мічуда. – К.: Олімпійська література, 2007. – 216 с.

  4. Пильненький В. В. Організаційно-методичні основи оздоровчого тренування студентів з низьким рівнем соматичного здоров’я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 “Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / В. В. Пильненький. – Львів, 2005. – 20 с.

  5. Сахно Є. Ю. Менеджмент сервісу: теорія та практика: Навчальний посібник. / Сахно Є. Ю., Дорош М. С., Ребенок А. В. К.: Центр учбової літератури, 2010. 328 с.

  6. Тєлєтова С. Г. Педагогічний маркетинг у діяльності навчальних закладів / С. Г. Тєлєтова, О. С. Тєлєтов // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – № 3. – Т. 2. – С.118–124.



Information about author:

Nataliia Shcherbatiuk – Senior Lecturer of Theory and Methodology of Physical Education Department, Kirovograd Pedagogical University of the name of Volodimir Vynnychenko, Kropyvnytskyi, Ukraine. E-mail: nata_13031970@mail.ru



1   ...   50   51   52   53   54   55   56   57   ...   68



  • Ключові слова
  • 1. Маркетинг у сфері фізичної культури та спорту
  • 2. Маркетинг фізичного виховання
  • Information about author