Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка60/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   68

МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРАФІКИ



ART-PEDAGOGICAL POTENTIAL OF GRAPHIC
Олена Гнидіна

Olena Gnydina
Анотація

У статті досліджуються шляхи реалізації художніх задумів через різновид образотворчого мистецтва – графіку. Її використання у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, як основи розвитку творчої особистості. Застосування на практиці традиційних і нетрадиційних графічних технік.



Annotation

The article explores ways of realization of art designs through variety of fine arts - graphics. Its usage in the educational process of secondary school as basis of development of creative personality. The usage in practice of traditional and unconventional graphics techniques.



Ключові слова: Творча особистість, графіка, графічні техніки, педагогічний потенціал.

Keywords: creative personality, graphics, pedagogical potential, graphics techniques.
Вступ
Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі є актуальною. Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Усе це разом пов’язане із рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявляти їх. Особлива увага повинна приділятися розвитку графічних здібностей ще в дитинстві, потім під час навчання у середньому освітньому навчальному закладі. Різноманітність навколишнього світу спонукає віднаходити шляхи прояву своїх задумів через графіку, як основу образотворчого мистецтва. Перспектива розвитку графіки у педагогічній діяльності полягає в постійному пошуку нових педагогічних технологій та графічних технік. В новаторському підході до вирішення педагогічних питань. Мета педагога – направити, добитися вищого розвитку задатків, сформувати висококультурну освічену, грамотну людину, яка б змогла виразити свої прекрасні якості, закладені природою [7].
1. Формування творчої особистості засобами графічного мистецтва
У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою успіху. І здатність творити можна розвинути за допомогою мистецтва, зокрема, графічного.

Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні. Формування творчих здібностей через створення графічних малюнків має свої особливості, тож необхідно розробляти нові підходи до її розвитку. У процесі створення графічного зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності [5; 72-74].


1.1. Вплив графіки художньо-емоційний стан дитини
Важливу роль у творчому розвитку особистості відіграє мистецтво. Його використання у процесі навчання створює можливості для гармонізації емоційних і логічних компонентів діяльності учнів, реалізації їх творчого потенціалу. Дослідження вчених Є. Крупника, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна переконливо доводять, що завдяки творам мистецтва відбувається активізація зорових, слухових та інших рецепторів з наступною зміною фізіолого-біологічних ритмів організму.

В дослідженнях психологів (Л. Виготський, З. Ломсадзе, В. Мухіна, Н. Ніколаєнко [9] та ін.) обґрунтовується ідея про символічну функцію малювання і дитячий малюнок як вид графічної мови.

В період дошкільного віку дитина має певний, хоч і дуже обмежений, запас графічних образів, що дає їй змогу зображувати окремі предмети. Тому перші малюнки – лінійні, більш схематичні і спрощені. Малювання для дитини – своєрідна форма пізнання реального Світу.

Експериментальне вивчення процесу розвитку образотворчої діяльності учнів у загальноосвітній школі дає підстави стверджувати, що на початкових етапах розвитку цієї діяльності у неї проявляється прагнення адекватного відобразити предмет і явищ навколишнього життя. Графічна форма дитячого малюнка в першу чергу має функцію повідомлення.

Мовою образів, своєрідною графічною мовою, називає дитяче малювання Н. Ніколаєнко. Він відмічає, що в дитинстві графічний образ і його назва зазнають динамічних змін. В молодшому віці дитина називає малюнок після його завершення; пізніше ці явища співпадають за часом і в старшому віці назва випереджає малюнок

На сьогоднішній день існує достатня кількість літератури, в якій розкриваються основні поняття графіки, описується її історія, особливості художніх технік. Але саме графічний малюнок має величезний педагогічний потенціал через доступні можливості зображувальної форми, різноманітність підходів у відображені художнього образу та доступність матеріалів.


1.2. Мистецтво графіки у навчально-виховному процесі
На основі нового Держстандарту Міністерством освіти і науки України учні 5-7 класів опановують зміст загальної мистецької освіти за програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та інші) викладаючи предмети:«Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво» (за вибором навчального закладу). Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5 клас) побудована так, що знайомство і вивчення предмету розпочинається з розділу «Графіка» [8]. Це підтверджує її важливість і значення для розвитку дитини як особистості.

Мистецтво є однією з форм суспільної свідомості, а за допомогою графічного мистецтва людина відображає навколишній світ, осмислює його особливо. За допомогоюліній, крапок, штрихів, а також простору фантазії, внутрішніх переживань, емоцій, настрою відбувається народження неповторних графічні малюнків [6].

Визначення поняття «Графіка», як різновиду образотворчого мистецтва, пов’зують з її технологічними та художньо-образними особливостями – умовністю, доступністю, тиражністю, і деякими іншими, що існують і з’явилися останнім часом на хвилі розвитку технологій виробництва друкованої продукції.

Графіка (від грецького «gгарhіkо», «gгарhо» – пишу, креслю, малюю) – вид образотворчого мистецтва, головним зображувальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний переважно на папері олівцем, пером, пензлем, вуглем або іншим матеріалом, можливо віддрукований потім поліграфічним способом, переважно на папері (естамп) [4; 27].

Педагогічний потенціал графіки вагомий. Графічний малюнок є джерелом нових позитивних переживань, сприяє реалізації креативних потреб, надає необмежені можливості для самовираження та самореалізації як у процесі творчості, так і в процесі пізнання власного «Я». Створення дитиною графічних малюнків та представлення їх загалу однолітків чи батькам полегшує процес їх комунікації, встановленню стосунків з оточуючими. Через графічний малюнок розкривається внутрішній стан учня, це допомагає вчителеві не тільки розвинути художні здібності, а й підібрати певні методи і прийоми виховання [1].

Вивчення розділу «Графіка» у загальноосвітній школі дає змогу учневі:



  • познайомитися із графічними засобами виразності (лінією, штрихом, крапкою, плямою);

  • з’ясувати вплив освітлення на виявлення об’єму форми;

  • обирати формат та різні варіанти розташування елементів композиції;

  • передавати природні форми засобами художньої виразності графіки;

  • створювати образи людей, враховуючи масштабність і пропорції.

Учні вчаться застосовувати засоби графіки для створення художніх образів та використовувати на практиці різні графічні техніки та матеріали.

Завданням вчителя не тільки розширення знань з теми «Графіка», а й пошук нових технік і матеріалів для передачі власних ідей.

Графіка поділяється за технічними засобами на такі види: малюнок (виконується олівцем, тушшю, аквареллю, гуашем, вугіллям, сепією, соусом, сангіною); гравюра (літографія, гравюра на дереві, гравюра на металі, ліногравюра); прикладна графіка (монотипія, диотипія, акватипія, картонна гравюра, вирізна паперова гравюра, трафаретний естамп, шовкографія, автотипія, гіпсогравюра, гратографія) і нетрадиційні техніки (ниткографія, відбивання мильних пузирів, друк з картопляних штампів, природних форм, тканини, зім’ятогопаперу, акватуш і т.п.). Кількість технік постійно поповнюється за рахунок творчих знахідок митців, нових технологій та матеріалів [2, 3].
2. Застосування художніх графічних технік на уроках образотворчого мистецтва та гуртковій роботі
Процеси, що відбуваються в суспільстві змінюють і ставлення до професійної діяльності вчителів, набуття ними творчих умінь, що складаються з інтегрованого вміння використовувати нові методи, прийоми педагогічної діяльності, інноваційні технології, вміння створювати генерувати свої нові ідеї та запроваджувати їх у своїй діяльності.

Завдання школи – сформувати особистість, здатну сприймати, творити й відчувати зміни як сутність власного способу життя. Головне, не тільки дати певну суму знань, а й навчити вчитися впродовж життя й використовувати ці знання у практичній діяльності. Школа повинна сприяти вихованню всебічного розвинутої дитини.

Вікном у майбутнє стали комп’ютерні технології. Ми спостерігаємо повальне захоплення молоді комп’ютерними іграми, “зависанням” в Інтернеті. Це викликає напруження психіки та небезпечну залежність. Звичайно, пріоритетність та актуальність залишаться за комп’ютером. Але за допомогою інших новітніх засобів навчання вчитель може організувати неординарне заняття, яке б стимулювало творчу діяльність з врахуванням індивідуальних потреб та здібностей.
2.1. Знайомство з новітньою художньою технікою - «ксерографіка» (автор.)
Ми звикли до того, що потрібну нам інформацію з книг, журналів, газет можна зберегти без зайвих зусиль і затрат часу за допомогою копіювального апарату - ксерографа.

Якщо провести експеримент і покласти замість друкованих аркушів плоскі і контрастні за кольором предмети, то можна отримати чорно – білі знімки. Таку техніку копіювання я назвала ксерографіка. Цей цікавий різновид картин споріднений з фотографією, який теж відноситься до технічного мистецтва.



Ксерографіка [гр. xeros – сухий; гр. graphike, graho – пишу, креслю, малюю] – різновид образотворчого мистецтва, оснований на чорно – білому малюнку, виконаному за допомогою копіювального апарату, результатом якого є друковані художні зображення.

Ксерографіка залишає відбиток про навколишній світ, робить його яскравіше, допомагає людині зупинити мить проникнути в таємниці природи, збагачує новими враженнями і дає естетичну насолоду.

Ксерографіка – особлива область творчої уяви. Вона виховує спостережливість. Це унікальна можливість швидко і точно зафіксувати імпровізаційне створену композицію, а також роздрукувати її в багатьох екземплярах.

Цю техніку краще застосовувати в гуртковій роботі в позаурочний час. За мету я ставила виховувати творчо активну особистість, здатну бачити, відчувати, споглядати, творити прекрасне в житті; акцентувати увагу на естетичному ставленні дитини до реального світу та світу мистецтва.

Робота над створенням художніх робіт в техніці ксерографіки для дітей непроста, але цікава. Зрозуміло, на початковому етапі з’являються певні труднощі – відсутність навичок і практики з подібним обладнанням. Але, навіть, якщо дитина не має художнього досвіду, то новітня техніка ксерографіка спрощує роботу і надає ефектний результат! Захоплює, інтригує, і спонукає на подальшу працю.


Творча робота

«Мандрівка маленької рибки»


Філософська робота

«Роздуми про навколишній світ»
Щоб доказати на практиці, що подібні знімки можуть існувати втрачається багато часу для дитячих експериментів. Не всі з них стають шедеврами, але це найкраща лабораторія майстерності.

Використання школярами в своїй діяльності копіювального апарату не тільки в традиційному варіанті, а й новому, впливає на різноманітні сторони психічного розвитку. Виникають нові види діяльності: творче експериментування і уявне колажування. Все це розвиває дитину, допомагає не зупинятися на місці, а й займатися постійними пошуками і знаходити шляхи розширення горизонтів фантазії.

Ефективним методом навчання є проблемне. Під час занять дуже важливо вміти спонукати мислити. Це можна зробити під час вивчення теми ксерографіка. Створюючи проблемну ситуацію ми допомагаємо дітям розвивати свою уяву.

З наукових досліджень відомо, що кожний вид стратегії має і різний рівень засвоєння навчального матеріалу.

Так, наприклад: лекція – 5%, демонстрування – 30%, а негайне застосування засвоєного шляхом навчання інших – 90 %.

Після створення художніх творів в техніці ксерографіка школярі вчаться зіставляти, давати порівняльну характеристику новим роботам і старим. Виникає необхідність аналізувати, знаходити спільну тему заради реалізації нових ідей.

Після виконання практичних завдань необхідно провести персональну звітність або презентацію художніх робіт. Це представлення ксерографічних робіт з коментарем та підписом назви роботи, ім’ям автора. Вихованці гуртка вчаться представляти своє емоційно – почуттєве сприйняття у візуальній та вербальній формі.

Новітня технологія ксерографія цікава за своїм виконанням. Вона розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає діставати задоволення не тільки від результатів, а й, головне, від процесу творення.

Уроки із застосуванням техніки «ксерографіка» побудовані з урахуванням попередніх знань учнів з розділу «Графіка».

Метою уроків є:

• особистісний розвиток учнів, збагачення їх художнього досвіду засобами нетрадиційної техніки графіки, потреби в творчому розвитку та самовдосконаленні;

• викликати в учнів бажання створювати нове на основі традиційного в умовах навчального процесу;

• опановувати вміння та навички роботи в техніці ксерографіка, використовувати отриманий художній досвід у подальшій творчій роботі;

розвивати образне мислення, уяву, фантазію, художній смак і творчість;

• формувати здатність сприймати, оцінювати та інтерпретувати твори ксерографіки;

Основні задачі циклу уроків:

• ознайомлення з творчістю майстрів графічного мистецтва, порівняння традиційних і нетрадиційних підходів;

• формування уявлень учнів про ксерографіку як різновид образотворчого мистецтва;

• знання законів побудування композиції та розміщення малюнка на аркуші;

• формування художнього досвіду учнів основної школи засобами ксерографіки.

Створення малюнків із застосуванням копіювального апарату ксерографа можливе під час гурткової роботи, коли кількість дітей менша і більше часу для експериментів. Але не відходячи від вищевказаної техніки ксерографіки, поексперементуємо і створимо такі завдання, які б мали своє існування і під час навчального процесу.
2.2. Використання ксерографії для розширення графічних можливостей
На уроці не завжди можливо використати технічні засоби, тому виконання отриманого завдання найкраще розпочати заздалегідь, вдома. Розглянемо інший варіант застосування ідеї роботи з ксерографом. У кожного знайдуться на столі не потрібні, давно прочитані журнали і газети. Їх можна використати для роботи, головне, підійти творчо і проявити фантазію.

На останньому уроці учні отримують завдання – тему, наприклад, «Створення портрету людини через художній образ професії». Це буде спонукати дітей зайнятися творчими пошуками вдома без перенавантажень. Тому спробуємо поділити роботу учнів на три частини.


ЧАСТИНА І. ПІДГОТОВЧА

Дитина сама обирає уявну професію : “Модельєр”, “Лікар”, “Кулінар”, “Військовий”, “Режисер” і починає підбір образів у вигляді вирізок, пов’язаних з однією з цих спеціальностей. Всі елементи необхідно розмістити і закріпити вгорі і по краям аркуша.

Після цього учні роблять ксерокопію на ксерографі. На різницю від нового терміну ксерографіка, ксерографія – вже відомий, він належить теж до технічного мистецтва. Він споріднений з електрографією – способом фотографічного відтворення зображень.
ЧАСТИНА ІІ. СТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ

Тепер шлях до школи стає нестерпно довгим. Кожен захоче дізнатися “завершення казки” і робота на уроці стає бажаною. Учні можуть залишити свої підготовчі роботи або обмінятися з однокласниками (по парті) ксеретворіннями і продовжити роботу індивідуально. Почати можна олівцем, а остаточні лінії завершити чорною ручкою, фломастерати, тушшю або іншими графічними матеріалами (за вибором учнів). В центрі аркуша пусте місце залишається для прояву фантазії. Діти повинні створити малюнок людини, яка б увібрала в себе оточуючі предмети разом з образом професії, котру побачить і дитяче око.

Подібний підхід до навчання можна використовувати під час вивчення теми «Графіка».
ЧАСТИНА ІІІ. ОГЛЯД РОБІТ

Цей дивний світ перетворень завершуємо оглядом робіт, де кожний учень може розказати про свого персонажа. З’являються серйозні, ділові, а іноді, кумедні образи.



Ксерозаготовки з різними образами

В дитячій уяві з’являються різні образи
На завершення уроку у всіх учнів залишаються гарні спогади, веселий настрій і приємні почуття. Поєднання малювання і ксерокопіювання викликає інтерес, бажання працювати і відійти від традиційних форм навчання.

Таким чином, уважно розглянувши дитячий малюнок, можна довідатися багато чого з того, що приховано у внутрішньому світі дитини [12].

На подібних заняттях образотворчого мистецтва, де робота розпочинається задовго до початку уроку, формуються і закріплюються уміння і навички, необхідні в навчальній діяльності :

• уміння слухати і запам’ятовувати завдання,

• виконувати його у визначеній послідовності,

• укладатися у визначений відрізок часу, уміння оцінити свою роботу,

знайти помилки і виправити їх,

• планувати свою діяльність,

• уміння довести справу до кінця.

Характерна риса образотворчої діяльності дитини в техніці ксерографія – велика сміливість і впевненість в своїх силах. Такий різновид роботи привчає маленького художника до думки, що навколишній світ постійно змінюється і містить нескінченно багато всілякої інформації.

Методологія малювання потенційно містить у собі всі ті компоненти діяльності, що і визначають шляхи, пошуки потрібних рішень у всіляких ситуаціях.

Головне для творчого мислення – нешаблонність, уміння схопити дійсність у всіх відносинах і не тільки в тих, котрі закріплені в звичайних поняттях і представленнях. Щоб виконати творче завдання, необхідно створити умови, що вимагатимуть творчого мислення [11].

Використання на уроках образотворчого мистецтва нетрадиційних графічних технік забезпечить вирішенню завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме: фантазії і художньої уяви; асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього матеріалу.

Розвивальне значення для здібностей школярів є надзвичайно великим. Застосування технічних засобів на уроці створює емоційну настроєність, а це, в свою чергу, позитивно позначається на розвиткові художньої творчості. Вивчення графічних технік, прийомів, матеріалів викликає великий інтерес у дітей до досліджуваного терміна чи поняття, підвищує увагу і водночас є повторенням відомих раніше назв матеріалів і інструментів, термінів, використовуваних художником.

Навчальний процес – тривалий і потребує багато зусиль і терпіння. Іноді у дитини не вистачає сил, вона втрачає інтерес до школи. Уроки образотворчого мистецтва здатні відродити бажання працювати, полегшити навчання і викликати до нього інтерес [10].

Фантазія вчителя мистецтва, як і дитини, безмежна і яскрава. Із загального шквалу інформації вона здатна відокремити те, що зручно і корисно для учня.


Висновки

Викладене вище доводить, що графіка має мистецько-педагогічний потенціал, може застосовуватися для різновікових категорій учнів, не вимагає спеціальної підготовки та обладнання. Використання традиційних і нетрадиційних графічних технік на уроках образотворчого мистецтва та позаурочний час необхідне та можливе, навіть за умов нестачі матеріального устаткування, адже технік дуже багато і можна вільно обирати і використовувати доступні, у відповідності до віку учня.


Література


  1. Выготский Л. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк: Кн. для учителя / Послесл. В. Давыдова, 3-е изд. / Л. Выготский.   М.: Просвещение, 1991.   93 с.

  2. Графічні техніки та їх можливості: методичні рекомендації для художніх шкіл / Рибалко Л. – Київ : ІНКОС, 2006.   С. 20, 25; іл.

  3. Дмітрієва Н. Коротка історія мистецтв / Н.А.Дмітрієва. – М.: Мистецтво, 1990.   С. 11-32.

  4. Касіян В. Мистецтво графіки / В.Касіян. – К., 1960. – С. 27.

  5. Круглик С. Формування творчих здібностей школярів на заняттях образотворчого мистецтва // Світло. – 2003. – №1. – С. 72-74.

  6. Куленко М. Основи графічного дизайну: підручник / М. Куленко. – К. : Кондор, 2006. – 492 с.

  7. Лещенко М. Щастя дитини – єдине дійсне щастя на землі : До проблеми педагогічної майстерності : Навчально-методичний посібник – К.: АСМІ, 2003. – Ч.1. – 304 с.

  8. Навчальною програмою «Мистецтво. 5-9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: ВД «Освіта», 2013.

  9. Николаенко Н. Психология творчества : учебное пособие / Под. ред. Л. М. Шипицыной / Н. Николаенко. – СПб. : Речь, 2007. – 277 с.

  10. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.

  11. Соловйова В. Мистецтво малюнка / В. А. Соловйова.   Л.:Вид-во «Мис-во», 1989. – 300 с.

  12. Степанов С. Таємниця дитячого малюнка // Нянька. – 1997. – № 9.

Information about author:

Olena GnydinaTeacher of the Highest Qualification, Teacher-Methodist, Methodist of Artistic and Aesthetic Disciplines,PhD Candidate,Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University, Poltava, Ukraine. E-mail: olenagnidina@ukr.net,olenkagnidina@mail.ru



1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   68



  • Ключові слова
  • 1. Формування творчої особистості засобами графічного мистецтва
  • 1.1. Вплив графіки художньо-емоційний стан дитини
  • 1.2. Мистецтво графіки у навчально-виховному процесі
  • 2. Застосування художніх графічних технік на уроках образотворчого мистецтва та гуртковій роботі
  • 2.1. Знайомство з новітньою художньою технікою - «ксерографіка» (автор.)
  • 2.2. Використання ксерографії для розширення графічних можливостей
  • Information about author