Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка68/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   68

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ШЛЮБУ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ



PSYCHOLOICAL READINESS FOR MARRIAGE IN ADOLESCENCE
Діана Логвінова, Анастасія Коломоєць

Diana Logvinova, Anastasiia Kolomoiets
Анотація

У статті висвітлювалися результати теоретичного та експериментального дослідження проблеми готовності до шлюбу хлопців і дівчат юнацького віку. Акцент ставився на вивченні особливостей трьох компонентів готовності до шлюбу, а саме ціннісно-орієнтаційного, емпатійного та комунікативного.Увага приділялася вивченню зв’язків між показниками готовності юнаків і дівчат вступати до шлюбу, їх ціннісними орієнтаціями та емпатійними здібностями.


Annotation
The results of theoretical and experimental research of such problems as readiness for marriage in adolescenceare highlighted in the article. The emphasis was focused on the study of peculiarities of the three components of readiness for marriage, namely in value- orientation , empathy and communication.Focused on understanding the relationships between indicators of young people's readiness for marriage in adolescence, their value orientations and empathetic abilities.
Ключові слова: термінальні та інструментальні цінності, емпатія, канали емпатії, конфлікт, стилі поведінки, юнацький вік.
Keywords: terminal and instrumental values, empathy, empathy channels, conflict, behavior styles, adolescence.
Вступ
Стійкість шлюбно-сімейних відносин залежить від готовності молодих людей до сімейного життя. Готовність до шлюбу розуміється науковцями як система соціально-психологічних установок особистості, що визначає емоційно позитивне ставлення до сімейного способу життя [5].

Сучасна дійсність поставила під сумнів офіційну гарантованість кожному благополуччя, щастя в особистому та суспільному житті: змінюються ціннісні орієнтири, соціальна роль шлюбу і сім'ї. Особливо це відображається на представниках юного віку, оскільки їхній шлях особистісного становлення, пов’язаний із засвоєнням багатьох соціальних ролей, нерідко супроводжується проявами невпевненості у собі, непослідовністю у діях, конфліктами та іншими труднощами рольового вибору.

Поширення випадків створення ранніх шлюбів і поряд із цим збільшення кількості розлучень обумовили наш інтерес до вивчення проблеми формування психологічної готовності юнаків до створення власної сім'ї.

Проблемам психології юнаків, зокрема їх готовності до шлюбу, присвячено чимало досліджень психологів, педагогів і соціологів. Теоретичною основою даної роботи виступили праці вітчизняних і зарубіжних психологів М.К.Ахімової, Р.Бенедикт, Л.І.Бершедової, Л.І.Божович, В.Бондаровської, М.Боришевського, Ф.Бейлса, С.Дроздової, І.С.Кона, М.Мід, Т.Парсонса.



Метою нашого дослідження виступило теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення готовності юнаків до шлюбу.

Відповідно до висунутої мети дослідження були поставлені такі завдання:

  провести теоретичний аналіз літератури з проблеми вивчення особливостей формування готовності до шлюбу у дівчат і хлопців юнацького віку;

  вивчити статеві особливості прояву готовності юнаків до шлюбу й проаналізувати їх у зв’язку з показниками вираженості ціннісних орієнтацій, емпатійних здібностей, стратегій поведінки у конфліктних ситуаціях.

Під час дослідження нами були використані методи та методики:

  метод теоретичного аналізу літератури;

  методи спостереження і бесіди;

  психодіагностичні методики: "Ціннісні орієнтації" М.Рокіча, "Діагностика рівня емпатійних здібностей" В.В.Бойка, "Самооцінка конструктивної взаємодії у подружніх стосунках", "Діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки» К.У.Томаса і Р.Х.Кілменна (в адаптації Н.В.Грішиної).



  статистичні методи обробки емпіричних даних: коефіцієнти рангової (r-Спірмена) та лінійної кореляції (r-Пірсона), критерій t-Стьюдента для незалежних вибірок.

Емпіричною базою дослідження виступили ЗОШ № 5 м.Слов’янська та факультет психології, економіки та управління ВНЗ ДДПУ. У дослідженні брали участь учні 11-х класів та студенти 1 курсу факультету. До вибірки було залучено 25 хлопців і 25 дівчат віком від 17 до 19 років.
1. Психологічні особливості прояву готовності до вступу в шлюб у юнацькому віці як предмет дослідження
Головним психічним новоутворенням юнацького віку прийнято вважати професійне самовизначення і побудову життєвих планів на майбутнє [1, с.539]. У цей період відбувається набуття его-ідентичності, розвиток самосвідомості, статеворольове самовизначення особистості (Л.Божович, М.Боришевський, І.Кон). Саме рівень розвитку статевої свідомості та самосвідомості визначає потреби, ціннісні орієнтації, мотиви поведінки людини як статевої істоти [4, с.34].

Предметом нашого дослідницького інтересу виступили психологічні особливості прояву готовності до вступу в шлюб у юнацькому віці. Даною проблемою займалися такі дослідники, як Р.Борман, І.В.Гребенніков, І.М.Желдак, О.М.Сізанов, В.О.Сисенко та інші.

На думку І.М.Желдака, готовність молоді до шлюбу представляє собою систему соціально-психологічних установок особистості, яка визначає емоційно-психологічне ставлення до способу життя, цінностей шлюбу [цит. за 2].

На думку психологів С.М.Ємельянова, В.І.Зацепіна, Е.С.Калмикової, морально-психологічна підготовленість особистості до шлюбу означає сприйняття цілого комплексу вимог, обов'язків і соціальних стандартів поведінки, якими регулюється сімейне життя [цит. за 6].



До таких вимог відносяться:

  готовність взяти на себе нову систему обов'язків стосовно свого шлюбного партнера, майбутніх дітей та відповідальність за їх поведінку (С.М. Ємельянов);

  розуміння прав і достоїнств інших членів сімейного союзу, визнання принципів рівності у людських відносинах (В.І. Зацепін);

  прагнення до повсякденного спілкування та співпраці, узгодження взаємодій з представниками протилежної статі, що у свою чергу передбачає високу моральну культуру (К.С. Калмикова) [цит. за 6];

  уміння пристосовуватися до звичок і рис характеру іншої людини і розуміти її психічні стани [3].

Аналізуючи різні погляди вітчизняних психологів і соціологів на психологічну готовність до вступу в шлюб, можна зробити висновок, що це дійсно багатофакторна, інтегральна категорія, яка містить багато компонентів: наявність мотиву вступу до шлюбу; підготовленість до міжособистісного спілкування і співробітництва, узгодження взаємодій (альтруїстичні та емпатійні якості особистості); сформованість готовності прийняти на себе нову систему обов'язків (узгодженість рольових очікувань); наявність здатності до саморегуляції власної психіки і поведінки.

Багатьма вченими готовність до шлюбу розглядається як інтегральна категорія, яка містить цілий комплекс аспектів: мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-пізнавальний, емоційно-вольовий, дієво-практичний та інші. У нашому дослідженні ми виходили з того, що розуміння молоддю ролі сім'ї та шлюбу в сучасному суспільстві пов'язано перш за все із формуванням у них установки до вступу у шлюб та розвинутої системи цінностей. Вивчення нами уявлень та стереотипів юнаків стосовно розподілу ролей у родині, стратегій поведінки у подружніх стосунках дозволило провести дане дослідження у площині гендерного підходу.

Нами було розглянуто три компоненти психологічної готовності до шлюбу: ціннісно-орієнтаційний, емпатійний, комунікативний, які, з одного боку, є важливими компонентами, а, з іншого,   можуть діагностуватися за допомогою застосування широко використовуваних методів   бесіди, спостереження, тестування.

Внесок кожного аспекту до загальної психологічної готовності до шлюбу не рівнозначний, і може залежати від статі людини, яка думає в майбутньому створити сім'ю. Ми припустили, що існують статеві відмінності у розвитку компонентів загальної психологічної готовності до вступу в шлюб у юнацькому віці


2. Основні результати дослідження
Перейдемо до викладу результатів аналізу емпіричних даних дослідження.

Аналіз ціннісних орієнтацій юнаків і дівчат (за методикою М. Рокіча) показав статеві відмінності: найбільшою життєвою цінністю для юнаків виступило здоров’я (Rср = 4,44), для дівчат   здоров'я та любов (відповідно Rср = 4,36; Rср =4,32). Найменше юнаки цінують у житті творчість (Rср =13,76), дівчата   суспільне життя (Rср = 14,68).

У цілому дівчата і хлопці найбільшою мірою цінують вихованість (відповідно Rср = 6,16 і 5,04); найменшою   непримиренність до недоліків у собі та інших (відповідно Rср =15,8 і 14,84).

Статеві відмінності у перевагах термінальних та інструментальних цінностей ми визначали за допомогою коефіцієнта рангової кореляції r-Спірмена. Нами було виявлено, що визначені коефіцієнти кореляції за термінальними цінностями у більшості своїй мали негативну спрямованість, а за інструментальними цінностями – позитивну (табл. 1).

Отже, хлопці та дівчата суттєво розрізнялися за оцінкою таких термінальних цінностей, як: "матеріально забезпечене життя" (r=-0,35; р0,1), "розваги" (r=-0,37; р0,1), "суспільне життя" (r=-0,39; р0,05) та "свобода" (r=-0,47; р0,05). Аналізуючи середні рангові позиції визначених категорій термінальних цінностей, ми дійшли до висновку, що хлопці, на відміну від дівчат, надавали більшої значущості грошам (Rхл=8,83; Rдів=9,72), суспільному життю (Rхл=13,58; Rдів=14,68), більш цінують свободу (Rхл=8,29; Rдів=9,8) та менше   розваги (Rхл=13,25; Rдів=12,04). Нами також було виявлено, що дівчата, на відміну від хлопців, надавали більшої переваги таким цінностям, як "творчість" (Rхл=13,63; Rдів=11,48) та "упевненість у собі" (Rхл=8,33; Rдів=7,16); визначені відмінності не досягли рівня статистичної значущості: за цінністю "творчість" коефіцієнт кореляції дорівнював r=-0,21, за цінністю "упевненість у собі"   r=-0,26.

Таким чином, визначені статеві відмінності в оцінках термінальних цінностей свідчать про відповідність дівчат- і хлопців-юнаків гендерним ролям, за якими основне призначення чоловіків (або їх життєві цінності) зводиться до збереження свободи, заробітку грошей та досягнення певного статусу у суспільстві, жінок – до "прикрашання" суспільства; більш високий ранг, ніж у хлопців за цінністю "упевненість у собі", скоріше вказує на прагнення дівчат мати високу самооцінку та самоповагу.
Таблиця 1

Відмінність та подібність у показниках термінальних й інструментальних цінностей, отриманих у дівчат- і хлопців-юнаків (за методикою Рокіча)




Термінальні цінності

r

Інструментальні цінності

r

Активне дієве життя

0,04

Охайність

0,40*

Життєва мудрість

0,04

Вихованість

0,20

Здоров’я

-0,17

Рівень домагань

0,36'

Цікава робота

-0,06

Життєрадісність

-0,01

Краса природи та мистецтва

-0,23

Старанність

-0,25

Любов

0,09

Незалежність

0,02

Матеріально забезпечене життя

-0,35'

Непримиренність до недоліків у собі та в інших

-0,17

Наявність хороших і вірних друзів

-0,19

Освіченість

-0,09

Суспільне життя

-0,39*

Раціоналізм

0,08

Пізнання

0,09

Самоконтроль

0,09

Продуктивне життя

-0,05

Сміливість у відстоюванні власної думки

0,23

Розвиток

0,10

Тверда воля

-0,18

Розваги

-0,37'

Терпимість

0,22

Свобода

-0,47*

Широта поглядів

-0,14

Щасливе сімейне життя

0,13

Чесність

0,36'

Щастя інших

0,27

Ефективність у справах

0,18

Творчість

-0,21

Чуйність

0,19

Впевненість у собі

-0,26

Відповідальність

0,07

Примітка: '   р0,1; *   р0,05.
Як було зазначено раніше, за ранговими позиціями інструментальних цінностей нами були отримані більше позитивні коефіцієнти кореляцій, а отже, ставлення дівчат і юнаків за цією групою цінностей майже не відрізнялися між собою. Найбільш високі показники кореляції були отримані за такими інструментальними цінностями, як "охайність" (r=0,4; р0,05) та "рівень домагань" (r=0,36; р0,1), "чесність" (r=0,36; р0,1). Зазначимо, що такі інструментальні цінності, як "чуйність" (Rхл=9,88; Rдів=7,8), "відповідальність" (Rхл=7,63; Rдів=6,56), "освіченість" (Rхл=9,13; Rдів=7,44), "терпимість" (Rхл=9,13; Rдів=7,44) представлені більш вищими ранговими позиціями у дівчат, ніж у хлопців. Отже, зазначені цінності-засоби виступають якостями, які в цілому більш властиві жінкам, ніж чоловікам. Для хлопців більш значущими виступили такі цінності, як "сміливість у відстоюванні своєї думки" (Rхл=9,04; Rдів=10,52), "тверда воля" (Rхл=9,41; Rдів=9,76), "ефективність у справах" (Rхл=9,83; Rдів=11,28). Зазначимо, що встановлені нами коефіцієнти кореляції між показниками дівчат і хлопців за даними цінностями не відповідали статистично значущому рівню.

Нижче представлені діаграми, на яких можна простежити визначені статеві відмінності (рис. 1 та рис. 2).




Рис. 1. Показники термінальних цінностей у хлопців та дівчат


Рис. 2. Показники інструментальних цінностей у хлопців та дівчат

Підготовленість до сімейного життя передбачає наявність якостей, пов'язаних із проникненням у внутрішній світ іншої людини, які включені у так званий емпатійний комплекс. На наступному етапі нашого дослідження вивчалася емоційна готовність юнаків до вступу в шлюб, що розуміється як здатність до прояву емпатії, співпереживання, співчуття. Обробка показників емоційної готовності студентів до вступу в шлюб, виявила, що у цілому загальний рівень розвитку емпатії та її різних компонентів у юнаків і дівчат знаходиться на середньому рівні. Нами було виявлено, що усі показники досліджуваних варіювалися у межах від 2,76 до 3,96, що свідчило про їх достатній рівень використання всього переліку емпатійних здібностей.

Результати аналізу показали, що дівчата більше схильні до емпатійних проявів, ніж хлопці. Велика роль у формуванні такої поведінки відводиться специфіці виховання та менталітету, а також соціальним стереотипам стосовно того, якими мають бути хлопці і дівчата. Так, дівчат з дитинства вчать співпереживати, а хлопців – стримувати власні почуття. Можливо, в цьому і криється причина того, що дівчата набагато краще проявляють свої емоції та співпереживання.

Дівчата за всіма шкалами набрали більше балів, ніж хлопці, при цьому статистично значущі відмінності були зафіксовані лише за рівнем розвитку інтуїції. Розвинена інтуїція свідчить про здатність дівчат "читати" поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись більшою мірою на досвід, що зберігається у підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються і узагальнюються різні відомості про партнерів. Отже, інтуїція менше залежить від оціночних стереотипів, ніж осмислене сприйняття.



Статистичний аналіз даних показав, що рівень розвитку інтуїції дівчат значущо вищий за хлопців (t = 2,5; р ≤ 0,05).

Дослідження готовності до конструктивної взаємодії у подружніх стосункахпоказало, що у середньому показники дівчат перевищують такі у юнаків (Мдів=57,7 і Мхл=56,9). Їх рівень готовності до встановлення позитивних відносин можна визначити як високий, а отже, виникнення конфліктів з майбутнім партнером і дівчата, і хлопці оцінюють дуже низьким рівнем імовірності.

Особливості формування готовності юнаків до конструктивної взаємодії у конфлікті ми вивчали за допомогою методики К.У. Томаса і Р.Х. Кілмена (в адаптації Н.В. Грішиної).

Здатність до саморегуляції власної психіки та поведінки   важливі аспекти готовності молодих людей до шлюбного життя. Е.С. Калмикова вважає, що вміння вирішувати міжособистісні конфлікти, використовувати їх для вирішення непорозумінь в житті подружжя відіграє вирішальну роль у процесі взаємного пристосування молодят. Нами було виявлено, що у більшості своїй юнаки в ситуації конфлікту схильні вдаватися до стратегій компромісу, уникання та пристосування, а дівчата – до співпраці. Зазначимо, що статеві відмінності, які відповідали статистично значущому рівню, були визначені нами лише за шкалою "Співпраця" (р0,001) (табл. 2).

Таблиця 2

Показники дівчат та хлопців за стилями поведінки у конфлікті


Стилі поведінки в конфлікті

дівчата М

юнаки М

t-Стьюдента

Змушення

4,21,55

4,92,8

1,2

Співпраця

7,281,9

5,41,4

3,8***

Компроміс

7,81,8

81,6

0,4

Уникання

4,162,2

5,22,3

0,2

Пристосування

6,562,9

6,52,5

1,25

Примітка: ***   p0,001.
Отже, дівчата більшою мірою схильні вдаватися в ситуації конфлікту до стратегії співпраці, ніж юнаки (Мхл=7,28 і Мдів=5,4). Стратегія співробітництва характеризується високим рівнем спрямованості як на власні інтереси, так і на інтереси протилежної сторони. Дана стратегія будується не тільки на основі балансу інтересів, а й на визнанні цінності міжособистісних відносин.

Встановлення зв’язків між показниками готовності юнаків і дівчат вступати до шлюбу, їх ціннісними орієнтаціями, емпатійними комунікативними здібностями здійснювалося за допомогою коефіцієнту кореляції r-Пірсона. Нами було встановлено, що готовність дівчат до шлюбу негативно корелювала з такими термінальними цінностями, як "краса природи і мистецтва" (r =-0,42,p0,05) та "пізнання" (r=-0,33, p0,1). Найбільші коефіцієнти кореляцій психологічної готовності дівчат до шлюбу були встановлені із такими інструментальними цінностями, як "рівень домагання" (r=-0,36, p0,1) та "самоконтроль" (r= 0,40, p0,05). Отже, чим вища готовність дівчат до складання шлюбу, тим меншої сили в них спостерігається прагнення до отримання естетичних насолод та нових знань; вони стають більш зацікавлені у встановленні міжособистісних стосунків. Нами також було виявлено, що із збільшенням показників готовності дівчат до браку в них зростають показники самоконтролю, а високі запроси поступово втрачають свою актуальність, становляться більш відповідними до реальності.

Під час встановлення зв’язків психологічної готовності дівчат до шлюбу з показниками емпатійних здібностей найтісніший зв’язок був встановлений із шкалою "Емоційний канал емпатії" (r=0,35, p0,1): чим більше показник готовності до шлюбу, тим більше дівчата приділяють увагу установкам на емпатію.

Серед поведінкових реакцій дівчат у конфлікті найбільшим зв’язком з психологічною готовністю до шлюбу володіла стратегія змушення (r= -0,29). Отже, для дівчат із сформованою установкою на створення власної родини, характерним є посідання пасивної позиції та небажання переконувати інших у перевагах власної думки.

Розглянемо результати кореляційного аналізу на вибірці хлопців.

Було встановлено, що психологічна готовність хлопців до створення родини позитивно пов’язувалася із термінальною цінністю "життєва мудрість" (r=0,38, p0,1) та із інструментальною цінністю "непримиренність до недоліків в собі та в інших"(r=0,40,p0,05). Отже, певна готовність хлопців до шлюбу супроводжується зростанням їх життєвою мудрості, а саме відбувається перегляд вчинків в своєму житті, переоцінка цінностей.

Серед емоційних каналів хлопців найбільшими зв’язками з їх психологічною готовністю до шлюбу виокремлювалися канали "інтуїтивності" (r= -0,31) та "проникаючої здатності" (r=-0,27). Це вказує на те, що чим вища готовність хлопців до створення власної родини, тим менше вони прислуховуються до внутрішнього "Я" та меншою мірою використовують комунікативні стратегії, які дозволяють створювати атмосферу відкритості та довірливості.
Висновки
Порівняння отриманих показників кореляцій між однаковими змінними, отриманих на вибірках дівчат та хлопців, здійснювалося за допомогою Z-критерія Фішера. Результати порівняльного аналізу засвідчили, що статеві відмінності у психологічних особливостях прояву готовності до створення родини пов’язані із такими термінальними цінностями, як "краса природи" (Z=2,06; р0,05), "рівень домагань" (Z=2,18; р0,05) та "самоконтроль" (Z=1,81; р0,1). Отже, психологічна готовність до встановлення шлюбу дівчат та хлопців юнацького віку проявила себе у наступному. У дівчат готовність до шлюбу узгоджувалася із зменшенням вимог до світу та збільшенням вимог до себе, звисокими показниками емпатії та низькою здатністю до ідентифікації з партнером. У хлопців психологічна готовність до шлюбу пов’язувалась із висуванням високих вимог до оточуючих та зниженням показників самоконтролю.

Таким чином, проведене дослідження статевих особливостей формування психологічної готовності до шлюбу у юнацькому віці показало відмінності, обумовлені специфікою гендерного самовизначення юнаків та дівчат.


Література


  1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 1997.   662 с.

  2. Бурлачук Л.Ф. та ін. Основы психотерапии / Л.Ф.Бурлачук, І.А.Грабская, А.С.Кочарян.   К: Ника-Центр, М: Алетейа 1999 року. – 320 с.

  3. Возрастная психология: детство, отрочество, юность / ред. Мухина В.С.   М: "Академия", 1999. – 624 с.

  4. Загальна, вікова і педагогічна психологія: практикум: навч. посібник для студ. пед. ін-тів / за ред. Д.Ф.Ніколенка.   К.: Вища школа, 1980.   208с.

  5. Станева Н.Б. Подготовка молодежи к семейной жизни в условиях улучшенной социальной среды 1998http://www.psychology.ru/lomonosov/tesises/fh.htm.

  6. Торохтий В.С. Психология социальной работы с семьей. – М., 1996. – 218с.



Information about authors:

Diana Lohvinova– Ph.D. in Psychological Sciences, Associate Professor, Donbass State Pedagogical University, Slavyansk, Ukraine.E-mail: gender_ua@mail.ru



Anastasiia Kolomoiets – MasterofInternationalStudentsFaculty, N. I. Lobachevsky State University of Nizhny Novgorod, Nizhny Novgorod, Russia.E-mail: nana-1993@yandex.ru



1Автор данной статьи в составе рабочей группы, созданной по приказу Министерства образования от 14.03.2008 № 167 для проведения работ по развитию вузовских систем управления качеством, принимала участие в разработке рекомендаций для руководства высших учебных заведений по организации и проведению работ по формированию вузовских систем менеджмента качества [4].

2Автор статьи является экспертом от Республики Беларусь в составе Консультативной группы AG 4, которая занимается вопросами пересмотра структуры и содержания Общеевропейского приложения к диплому Diploma Supplement.
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   68



  • Ключові слова
  • 1. Психологічні особливості прояву готовності до вступу в шлюб у юнацькому віці як предмет дослідження
  • 2. Основні результати дослідження
  • Охайність 0,40*
  • Рівень домагань 0,36
  • Матеріально забезпечене життя -0,35
  • Суспільне життя -0,39*
  • Розваги -0,37
  • Чесність 0,36
  • Information about authors