Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12

Sekcia: predškolská a elementárna pedagogika 11 організація ігрової діяльності дошкільників 12 як соціально-педагогічна проблема 12 Лариса Азарова, Наталія Франчук 12




Сторінка8/68
Дата конвертації10.03.2017
Розмір8.55 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   68

РЕАЛІЗАЦІЯ НАСТУПНОСТІ В НАВЧАННІ

ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ МОВНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ



MPLEMENTATION OF CONTINUITY IN LEARNING A DETAILED PARAPHRASE OF YOUNGER STUDENTS IN THE FINAL STAGE OF THE LANGUAGE OF PRIMARY EDUCATION
Олена Компаній

Olena Kompaniy
Анотація

Стаття присвячена навчанню молодших школярів докладному переказу тексту в умовах принципу наступності на завершальному етапі мовної початкової освіти. Увагу зверталася на вдосконалення прийомів запам’ятовування тексту за допомогою плану, ключових слів, робота з якими передбачала опору на раніше набуті вміння, від простого до складного. У статті демонструвалися такі прийоми складання плану, як графічне зображення, логічне співвідношення, оформлення тезисного плану і знаходження опорних слів із застосуванням мультимедійних засобів.



Annotation

The article is devoted to teaching the younger students a detailed retelling of the text, taking into account the principle of continuity in the final stage of language primary education. Attention orbital’s to improve methods of reporting and commenting memorizing the text using the plan, and key words that suggested a reliance on previously acquired skills, to go from simple to complex. The article demonstratives such techniques plan as a graphical image, a logical value, making a thesis plan and finding reference words with the use of multimedia.



Ключові слова: переказ, принцип наступності, прийоми запам’ятовування, план, ключові слова.

Keywords: paraphrase, the principle of continuity, memorization techniques, plan keywords.

Вступ
На сучасному етапі мовна початкова освіта ставить завдання сформувати якісно нову особистість, яка буде дбати про красу і розвиток мови, творитиме україномовне середовище в усіх сферах суспільного життя, відроджуватиме культуру, звичаї і традиції народу, буде забезпечувати висококультурне інтелектуальне спілкування літературної мовою. Реалізація таких завдань у процесі навчання мови можлива на основі компетентнісного підходу до вивчення рідної мови, оскільки її засобами формується текстотворча компетентність, що забезпечує ефективне спілкування в усній та писемній формах.

Однією з поширених форм роботи в початковій ланці освіти над текстотворчою компетентністю є переказ, який розглядається методистами (М.Вашуленком [4], С.Дорошенко [4], Т.Ладиженською [1], О.Лобчук [2], Т.Рамзаєвою [5] та ін.) як засіб збагачення пам’яті, розвитку уваги; прийом переходу до написання власних текстів; спосіб розвитку мислення учнів; засіб перевірки розуміння тексту.

Програми та підручники, підготовлені останнім часом для початкової школи в українському середовищі, передбачають формування в молодших школярів умінь переказувати тексти повністю, вибірково, стисло, творчо. Встановлено, що засвоєння навичок цих видів переказу здійснюється на зв’язках наступності, котрі вимагають:

1) “опертя на попередньо засвоєні знання та вміння” (Ш.Ганелін);

2) “жоден попередній етап засвоєння знань і розвитку вмінь не повторюється повністю на наступних етапах, хоча наступні етапи відображають у суттєво зміненому вигляді деякі сторони попередніх” (Л.Порядченко);

3) “на попередньому етапі навчання не слід затримувати учнів на рівні попереднього, більш конструктивно відновлювати старе в процесі наступної роботи над новим матеріалом” (О.Вашуленко). Зауважимо, що в методичній літературі питання про реалізацію наступності в формуванні вмінь переказувати висвітлюється недостатньо.

З цих позицій проаналізуємо методику навчання одного з видів переказу, зокрема повного, на завершальному етапі мовної початкової освіти.

Аналіз діючих програм засвідчив, що учнів 4 класу володіють вміннями докладно переказувати текст. Однак, вважаємо, що основна увага в цей періоді навчання має бути спрямована на вдосконалення прийомів запам’ятовування. Тому, спираючись на вікові особливості дітей, до них ми віднесли роботу з планом та ключовими словами.

Методика формування вмінь докладно переказувати в завершальному класі мовної початкової освіти передбачає послідовну роботу: запам’ятовувати за планом у вигляді графічного оформлення і за пропонованими ключовими словами – запам’ятовувати на основі умінь складати тезисний план різними способами і знаходити в тексті опорні слова – запам’ятовувати тексти змішаного типу, включаючи їх до змісту плану, ключових слів. Навчальний рік ми умовно поділили на три етапи (пропедевтичний, початковий, основний), тривалість яких становила 3 місяці.
1. Перший, пропедевтичний, етап навчання докладного переказу
На пропедевтичному етапі за нашою методикою не застосовувалося слово “план”, а замінювалося різними раціональними прийоми, які орієнтували школярів створювати та переказувати за графічним, картинним планом і планом-запитань. Для усного переказу ефективними є прийоми графічного зображення та логічного співвідношення; письмовий переказ здійснювався прийом запитань і відповідей. Окрім цього, використовувалася робота із запропонованими ключовими словами, що оформлялися відповідно до частин тексту. Розглянемо сказане докладніше.

Прийом логічного співвіднесення характеризується тим, що по ходу читання вчителем тексту діти до кожного абзацу на дошці (або інтерактивній дошці) ставлять відповідні малюнки.

Для закріплення в пам’яті учнів послідовності подій перед переказом цікавою є гра “Що спочатку, що потім?”: вчитель міняє опорні картинки місцями і просить дітей згадати, що було спочатку, що потім. Школярі шляхом переміщення малюнків “виправляють помилки”. Цю гру можна запропонувати в іншому вигляді: вчитель розміщує опорні картинки на дошці в довільному порядку та пропонує розставити стрілки відповідно до послідовності подій. Учні виходять до дошки і розставляє стрілки, вимовляючи: “Від хлопчика до сонця. Від сонця до сестрички …” Далі відбувається переказування тексту.


Текст

Малюнки

Прокинувся Юрик уранці. Подивився у вікно. Сонце світить. День ясний. І захотілося хлопчикові самому що-небудь хороше зробити.

Ось сидить він і думає: "Що, якщо б моя сестричка тонула, а я б її врятував"!


А сестричка тут як тут:
- Погуляй зі мною, Юрко!

- Йди, не заважай думати! Образилася сестричка, відійшла. А Юрко думає: "Ось якщо б на няню вовки напали, а я б їх застрелив"!


А няня тут як тут:
- Прибери посуд, Юрочка.
- Прибери сама – колись мені!

Похитала головою няня. А Юрко знову думає: "Ось якщо б Трезорка в колодязь впав, а я б його витягнув"!


А Трезорка тут як тут. Хвостом виляє: "Дай мені попити, Юрко"!
- Пішов геть! Не заважай думати!

А Юрко до мами пішов:


- Що б мені таке хороше зробити? Погладила мама Юру по голові:
- Погуляй з сестричкою, допоможи няні посуд прибрати, дай воду.

хлопчик, сонце

маленька дівчинка, річка

стара жінка, вовк, посуд

собака, колодязь

молода жінка

Найкраще запам’ятати, зберегти та відтворити текст допомагає прийом графічного зображення. Методика роботи аналогічна попередній. Відмінність заключається в тому, що до виділених смислових відрізків колективно малюються графічні позначки (предмети, символи), на основі яких переказується текст. Наприклад, в процесі роботи над текстом “Пушок” колективно було створено таке графічне зображення:



Продуктивність письмового переказу залежить від прийому запитань і відповідей. Його суть проявляється в тому, що дітям пропонується готовий план у вигляді запитань. Завданням школярів є надання письмової відповіді на кожне запитання: 1) Прочитайте. Визначте тему тексту. Дайте письмово повні відповіді на запитання.

Докладно запам’ятати текст допомагають опорні слова. На початку навчання учнів необхідно націлити на усвідомлення того, що слова несуть головну думку твору, є помічниками під час переказу тексту, тому найкраще запропонувати готові. Так, познайомившись з текстом, проаналізував його, вчитель звертає увагу дітей на слайд мультимедіа, на якому розташований текст з поділом на частини і виділеними іншим кольором словами: Прочитайте виділені слова першої частини тексту. Чи можна здогадатися, про що розповідається в цій частині. Аналогічно проводиться робота з іншими частинами. Після чого учні переказують текст за цими словами.

Цікавою була робота, в котрій необхідно прочитати опорні слова та на їх основі пригадати знайому казку (оповідання), сформулювати основну думку і розповісти її.
2. Другий, початковий, етап навчання докладного переказу
Спираючись на принцип наступності, робота над докладним переказом продовжилася на другому, початковому, етапі який передбачав подальше ознайомлення дітей з більш складним прийомом запам’ятовування тексту – складанням тезисного плану та знаходження ключових слів.

Ефективним у дослівному переказі є почерговий аналіз кожної частини та придумуванням назви до цієї частини. Так, прочитавши з інтерактивної дошки оповідання “Випадок”, увага дітей була спрямована на такі завдання:



- Передати зміст тексту послідовно нам допоможе план.

  • Як скласти план тексту? Прочитаємо кожну частину, визначимо її основну думку і озаглавимо.

1 частина: Про що говориться в першій частині? (в якому місті відбувають події); Чому автор підкреслює місце розташування міста Одеси? (в розповіді говориться про морську чайку); Як можна озаглавити цю частину? (місто Одеса).

2 частина: Що сталося одного разу ввечері в місті?; Як автор називає чайку? (велика красуня, птах); Як можна озаглавити цю частину? (одного разу увечері).

3 частина: Що важливо підкреслити в цій частині? (довго літала чайка, втомилася); Які слова допомагають нам зрозуміти, наскільки сильно втомилася чайка? (опускалася все нижче і нижче, майже зачіпаючи автомашини); Як озаглавимо цю частину? (чайка втомилася)

4 частина: Про що напишете в 4 частині?; Як її можна назвати? (ворони); Як ви розумієте значення слова “знялися”?; Автор замінює слово “ворони” займенником вони. А як він називає чайку? (морський птах).

5 частина: Про що розповісте в закінченні?; Який підберемо заголовок? (допомога).

Інший вид роботи з планом проходив з нерозділеним на частини текстом “Хвороба річки”, що відображався на інтерактивній дошці. Завданням дітей було вказати на кількість об’єктів, про які розповідається в оповіданні, перерахувати всі їхні дії, сформулювати висновки про те, скільки в ньому частин (абзаців) (в тексті повинно бути три абзаци: в одному розповідається про річку, в другому – про здивування Сергійка, в третьому – про вчинок хлопця), назвати кожну з них і записати у вигляді плану. На інтерактивній дошці діти зеленим кольором виділяли об’єкти та оформлювали текст відповідно до структури розповідного типу мовлення.

Крім того, застосовувався такий вид роботи, який спочатку передбачав виділення частини, котра більш усього сподобалася, придумування до неї заголовку; потім з’ясування того, що з неї почати переказування неможливо, та відшукування частин, з яких треба почати розповідь і закінчити. Заголовки записуються на дошці, за якими здійснюватиметься переказ. В оповіданні “Білий гусак” школярі назвали сюжет, в котрому розповідається про те, як гусак врятував своїх дітей-гусенят. Далі вчителем були поставлені такі запитання: Чи буде зрозуміло слухачу, чому гусак врятував своїх пташенят? Про що треба сказати до цього? А чим треба завершити оповідання? Назвіть ці частини.

Цікавою, на нашу думку, є робота з планом, в якій один пункт пропонує вчитель, інші підбирають школярі. Наведемо уривок уроку на прикладі оповідання “Вірний товариш”.

- На дошці написано один із пунктів плану (Собака кинувся до річки). Знайдіть частину до якої відносить ця назва. Перекажіть її.

- Про що треба розповісти далі? (про кригу)

- Що було перед тим як Дружок врятував хлопчика?

- Дайте назву цим частинам.

Відповідно принципу наступності, на цьому етапі продовжується знайомство з ключовими словами, а саме: їх знаходження. Продемонструємо два варіанти роботи.

Варіант 1. Прочитавши, проаналізувавши текст вчитель вдруге читає його за частинами і запитає у школярів: Які в цій частині можна виділите слова, що допоможуть переказати текст?

Варіант 2. Прочитайте. Випишіть у кожному реченні іменники (дієслова), на основі яких ви перекажете текст.

Жив-був доктор. Він був добрий. Звали його Айболит. Більше всього на світі доктор любив звірів. У кімнаті в нього жили зайці. У шафі – білка. На дивані жив колючий їжак. У скрині – білі миші. Але з усіх своїх звірів доктор Айболит любив найбільше качку Кичку, собаку Авву, маленьку свинку Хрю-Хрю, папугу Карудо і сову Бумбу (К.Чуковський).

- Які слова у вас є ключовими? Звіримо із слайдом мультимедіа (доктор, Айболит, звірів, в кімнаті, зайці, в шафі, білка, на дивані, їжак, в скрині, миші, Кичка, Авва, Хрю-Хрю, Карундо, Бумбу).
3. Третій, основний, етап навчання докладного переказу
Основний етап передбачав вдосконалення прийомів запам’ятовування тексту не чистого типу, а з елементами опису і роздуму. Увага школярів зверталася на те, що в зміст плану і ключових слів обов’язково необхідно включати ці типи мовлення та в процесі переказу перераховувати ознаки предмета або підтверджувати міркування матеріалами розповіді.

Продемонструємо фрагмент уроку після сприймання та аналізу тексту В.Сухомлинського “Біла пір’їнка”.

- Перечитайте опис горобця. Як ви розумієте вислів “голівка набундючена”. Яке значення має опис в тексті? (Якщо б не було опису, важко було б зрозуміти основну думку).

- Перекажіть цей текст так, щоб зацікавити їм слухачів. Для цього під час відтворення тексту розкажіть, якою була пташка. Складіть план, включаючи описання горобця.

Надалі учнями зачитувалися плани. Вибирався найкращий.

Разом із тим, пропонувалися завдання, що передбачали створення плану та знаходження до кожного пункту опорних слів (Перекажіть текст відповідно плану і слів, що розміщені під рубрикою “Слова для довідок”).



Висновки
Таким чином, основна мета навчання докладного переказу характеризувалася засвоєнням учнями раціональних прийомів запам’ятовування тексту, що здійснювалася з урахуванням зв’язків наступності. На початку роботи застосовувалися прийоми, які орієнтували школярів переказувати за графічним і картинним планом; за пропонованими ключовими словами. Далі учні навчалися складати тезисний план різними способами і знаходити в тексті опорні слова. В кінці навчання діти працювали самостійно з цими елементами. Завдання ускладнювалося тим, що тексти були з елементи опису і розповіді, котрі включалися у план.
Література


  1. Ладыженская Т.А. Обучение устной и письменной речи (связная речь) / Т.А.Ладыженская // Методика преподавания русского языка : учеб. пос. для студ. пед. ин-тов / М.Т. Баранов, Т.А. Ладыженская, М.Р. Львов, Н.А. Ипполитова, П.Ф. Ивченков; под ред. М.Т. Баранова. – М.: Просвещение, 1990. – С. 278-293.

  2. Лобчук О. Навчання мовленнєвої діяльності на уроках мови. Початкові класи / О.Лобчук, К. : Вища школа, 2008. – 128 с.

  3. Методика викладання української мови: навчальний посібник / [С. І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко та ін.]. – К. : Вища школа, 1989. – 423 с.

  4. Методика навчання української мови в початковій школі : навч.-метод. посібник / за ред. М.С.Вашуленка. – К. : Літера ЛТК, 2011. – 364 с.

  5. Рамзаева Т. Г. Методика обучения русскому языку в начальных классах : учеб. пособие / Т. Г. Рамзаева, М. Р. Львов. – М. : Просвещение, 1979. – 431 с.


Information about author:

Olena Kompaniy – Ph.D. in Pedagogical Sciences, Chief Specialist of the Intellectual Property, Kherson State University, Kherson, Ukraine.

E-mail: lprocenko@yandex.ru

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   68