Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Шляхом створення

Скачати 333.69 Kb.

Шляхом створення




Скачати 333.69 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.05.2017
Розмір333.69 Kb.
  1   2   3

Відділ освіти Новоодеської РДА

Гур’ївська ЗОШ І-ІІІ ступенів




РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ

СИТУАЦІЇ УСПІХУ
З досвіду роботи вчителя

початкових класів,

спеціаліста І категорії

Озерянської Т.І.

Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
Комунікати́вна компете́нтність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.


2013

Автор – Озерянська Тетяна Іванівна, вчитель початкових класів таня.jpg

Гур’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Новоодеської районної ради

Миколаївської області

Рецензент – Тофан А.В., заступник директора з навчально-виховної роботи Гур’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новоодеської районної ради

Миколаївської області.

Зміст і методика викладання предметів у початковій школі мають специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів.

Мето́дика (від грец. μέθοδος - «шлях через») навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) - галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).
Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.
Вчителька ділиться досвідом роботи у формуванні позитивної мотивації до навчання шляхом створення ситуації успіху у молодших школярів.

Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності,

від нашого мистецтва та мудрості залежить життя,

здоров'я, розум, характер, воля,

інтелектуальне обличчя, місце та роль у житті,

щастя підростаючого покоління.

Мотива́ція (з лат. movere) - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
Осві́та - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
Мо́лодь - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.


В. Сухомлинський

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення і саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності.

Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.
Гара́нтія - порука в чомусь, забезпечення чого-небудь; умови, що забезпечують успіх чого-небудь.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Сучасний світ висуває високі вимоги до діяльності людини, адже конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей. Тому ми поставили собі за мету сприяти розвитку життєвих компетентностей учнів і формуванню в них життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної життєтворчості, а саме:


  • самостійного набуття життєвого досвіду (через організацію навчально-пошукової, дослідницької діяльності учнів);
    Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.
    Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.


  • життєвого прогнозування;
    Прогнозування - процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематично оцінювана інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку обраного предмета чи явища в перспективі.


  • прийняття рішень і планування дій;

  • розв'язання типових життєвих завдань (шляхом організації тісної співпраці з батьками як першими вчителями і партнерами дітей);
    Співпраця, співробітництво - спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця для досягнення мети. Для відображення негативного сенсу цього слова (співпраця з ворогом) використовується слово колабораціонізм.


  • самоорганізації та самовиховання (через створення навчальних ситуацій, організацію дискусій, що спонукають дітей до активного обміну думками);

  • творчого потенціалу.

Усім відома істина: діти початкових класів люблять учитися, але дорослі часто

1

забувають про те, що діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя — створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію».

Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
Самовихова́ння - управління суб'єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, хвилюваннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до усвідомлених цілей, ідеалів і переконань задля самовдосконалення.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.



Учителеві потрібно організовувати навчальну діяльність таким чином, щоб кожен відчув силу успіху, що надихає. Адже саме невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в себе, у свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримати учня, похвалити навіть за незначний крок до пізнання.

Створенню ситуації успіху сприяють різного роду комунікативні вправи.

Комунікативні вправи виконують декілька функцій:


  • навчальну ( розвиток вміння сприймати інформацію);

  • релаксаційну ( усунення емоційного напруження, створення сприятливої атмосфери на уроці, що забезпечує подолання бар`єру у сприйнятті навчального матеріалу);

  • розвивальну (гармонійний розвиток особистісних якостей для активації резервних можливостей );
    Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
    Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
    Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
    Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.
    Актива́ція - збудження чогось, наприклад, молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції, наприклад, механохімічна активація .


  • виховну ( психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій ).

Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди й думки, а також заохочують товаришів до співпраці, вчаться давати оцінні судження щодо виконаної роботи, результатів своєї праці.
Тре́нінг (англ. training) - це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі.
Психологічна корекція (психокорекція) - доцільно організована система психологічних впливів, спрямованих на зміну визначених особливостей (властивостей процесів, станів, ознак) психіки, які грають важливу роль у прояві хвороб, у їх патогенезі.
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

Одним із методів створення ситуації успіху молодших школярів є комунікативна діяльність «розминка». Вона впроваджується для того, щоб фізично об`єднати учнів; заохотити їх спілкування один з одним; встановити довірливі стосунки між дітьми, включити всіх до спільної праці, дати можливість пізнати радість від виконаної роботи та отриманих знань. Головна

2

функція «розминки» - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.



«Розминка» може замінювати організаційні моменти класичного уроку, а також використовуватись як зв`язуюча ланка між різними етапами уроку. Вона може служити для знайомства учасників навчання один з одним; для об`єднання тих, хто навчається разом; для активації емоційної, розумової діяльності;
Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) - душа, дух; λόγος (logos) - вчення, наука) - наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
Розум (лат. ratio; грец. νους) - сукупність пізнавальних та аналітичних здібностей людини, завдяки яким формується інтелект особистості. Не існує загальноприйнятого визначення, що саме є розумом, тому що у релігійних, філософських і наукових текстах це поняття сприймається по різному, і у кожній з цих галузей існує довга традиція того чи іншого використання.
зосередження на конкретному навчальному предметі на початку кожного заняття; для відпочинку, зміни виду діяльності протягом заняття.
Тури́зм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.


dsc01166

Ще Я. А. Коменський закликав зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і душевної радості.

Орга́зм (з грец. οργασμός оргазмос, від орган - «набухати», «мати хіть») - це фізіологічний стан, що виникає в момент завершення статевого акту чи інших сурогатних форм сексуальної активності та характеризується відчуттям найбільшого сексуального піднесення, поєднаного з відчуттям насолоди.
Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
І не було відтоді жодного педагога, який не вважав би за необхідне, щоб дитина відчула: навчання — це радість, а не тільки обов'язок, навчанням можна займатись із захопленням, а не просто з необхідності.


3

Саме нам, учителям, слід пам’ятати слова В.Сухомлинського: «Є успіх — є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання — в початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе».

Кожна дитина має усвідомлені й неусвідомлені природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь сфері переживань, почуттів чи діяльності.

Хобі (англ. hobby) або захоплення - узагальнена назва улюблених занять або розваг, що не є робочою спеціальністю і до яких вдаються у вільний час.
. Світ твоїх Переживання (в акторському мистецтві) - здатність актора переживати почуття і думки зображуваного персонаж а при кожному виконанні ролі; творча основа системи К. С. Станіславського.
Потре́ба - стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об'єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності.
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.
Дух - принцип життя в енергії в людині і тваринах, певного часу вважався (і вважається в певних колах сьогодні) істотою, яка складається з особливо витонченої субстанції, такої як дихання чи тепле повітря, відокремлюваної від тіла, таємничої за природою, і приписуваної божественному походженню.
Але щоб духовна потреба змогла реалізуватися, доводиться вчитися, аби стати компетентним у певній сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей. Саме на успішність задоволення природних потреб учнів, що зробить їх компетентними та життєздатними, і сподіваються діти та їхні батьки.
Успішність (рос. успешность; англ. successfulness, effectiveness; нім. Leistung f) - наявність успіхів (позитивних наслідків) у чомусь, які дають позитивний результат. Зокрема, ступінь засвоєння учнями знань, навичок.
Навчання фактично й присвячене цьому процесу. У схемі (додаток 1) відображена приблизна модель структури учнівських сподівань. У центрі цієї моделі — особистість дитини, яка народилася з певними духовними потребами. Таких потреб 8. Кожна з них може реалізуватися в конкретній галузі й вимагає певних компетентностей. Особистість прагне так чи інакше реалізувати всі свої потреби, що забезпечують гармонійний розвиток дитини, формують її світогляд, менталітет і уміння творити для себе комфортний простір існування.
Бажання - прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання.
Менталіте́т (від лат. mental - розум, розумовий) - система переконань, уявлень і поглядів індивіда або суспільної групи, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь. Ключовими словами в визначенні менталітету є картина світу, набір духовних цінностей, не завжди усвідомлена система життєвих координат та підсвідомих стереотипів.
Існува́ння (від екзистенція) - центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи.

Формування свідомого ставлення до навчальної діяльності, здатності співвідносити локальні завдання, поставлені учителем, з глобальною метою навчання передбачає оволодіння учнями певними компетентностями, зокрема на уроках читання і мови.

Додаток 1

Види компетентностей

Види діяльності на уроці

Естетичні,

особистістні

Читання художніх текстів, виразне читання напам’ять, участь у виставах, написання творів, ознайомлення з театральними постановами, кінофільмами, відвідування картинних галерей

Наукові,

пізнавальні,

самоосвітні

Читання художніх текстів, аналіз прочитаного, самостійні роботи, написання творів-роздумів, участь у дискусіях тощо

Особистісні,

національно-естетичні, психоетичні

Робота над текстами: виявлення мотивації вчинків героїв, створення психологічного і мотиваційного портретів

Соціальні,

етичні

Рольові ігри, діалоги, вистави, дискусії, бесіди, інсценування уривку або цілої казки

Мовні ,

мовленнєві

Вправи з мови, створення й аналіз текстів, добирання описів, прислів`їв, слів у прямому і переносному значенні

Здатність до творчості

Різноманітні творчі роботи, малювання ілюстрацій, складання оповідань, казок, віршів

Психологічні,

особистісні,

етичні,

філософські

Вся діяльність на уроках, робота з художніми текстами, спілкування з однокласниками учителем, батьками

Формування компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками: активних, пасивних, інтерактивних, індивідуальних, групових та ін. Всі вони важливі, бо діюча особистість повинна зуміти виконати й просту, механічну роботу, й складну, творчу. Проте, зрештою, творчі види роботи — найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це безперервна творчість, постійне розв'язання нестандартних завдань.

Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.

Ще Сократ говорив: «Поставити дитину у безвихідь — значить поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона захоче дізнатися про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче

5

вийти з такого стану, тобто — дізнатися».



dsc01384

Саме на уроці відбувається все найголовніше — навчання, в процесі якого виявляються і розвиваються здібності дитини, формується ціннісний ідеал, прищеплюється прагнення до самостійного пошуку. Учитель, вивчивши свого вихованця під час класно-урочних занять, зможе ефективно працювати з ним індивідуально, бо індивідуальні заняття (чи то допомога вчителя у разі «відставання» учня;

Індивідуальність (лат. individuitas - неподільність) - сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої.
чи підготовка до олімпіади, чи робота над новим дослідженням) — це продовження діалогу між учнем й учителем, що розпочався під час уроку. Без такого діалогу неможливо забезпечити ефективність індивідуальної (позакласної) роботи.

На сучасному етапі методика пропонує багато дуже цікавих активних, інтерактивних, нестандартних форм роботи. Для активізації розумової діяльності учнів, для формування ключових компетентностей важливе гармонійне поєднання звичних, традиційних форм з інноваційними.

Діало́г (dialog) - двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми (або у технічній мові - людиною та ЕОМ) у вигляді питань та відповідей.
Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Тради́ція - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Корисне все, що примусить дитину «зрозуміти —> запам'ятати —> засвоїти —> принести до 6

власної ціннісної системи —> стати компетентною».



изображение 037

А тому важливо працювати по порядку, від простого до складнішого, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування якихось важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають компетентність.

Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.

Наприклад, необхідно ознайомити учнів з маленьким віршиком. Його слід учням спершу прочитати (це пасивний, найпростіший, давним-давно відомий вид роботи, але він формує особистісні компетентності та навички гарно, швидко, осмислено читати, без чого просто неможливо жити в світі), потім вивчити напам'ять (це простий, репродуктивний вид роботи, але він тренує пям'ять, формує компетентності). Потім починається складний процес осмислення: слід проаналізувати вірш, щоб охопити у всій її складності художню думку, а потім правильно, виразно прочитати, отримати естетичну насолоду — збагатитись, набувши різні ключові компетентності: особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні та ін.

Культуроло́гія - це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури цивілізацій, етносів, націй у конкретно-історичному періоді, їх взаємозв 'язки та взаємовпливи. Культурологія порівняно молода наука і відома під такою назвою передусім у Східній Європі.

7

Лише один малий віршик дає можливість використати дуже багато форм роботи й привнести дещо у формування майже всіх компетентностей. Саме від майстерності учителя залежить, чи використовують цю можливість учні.



Щоб дитина повірила у свої можливості, які є запорукою успіху, використовуємо такі висловлювання: « Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде »; « Саме ти і міг би зробити таку справу…»; « Навіть якщо не вийде – нічого страшного. Ти це добре зробиш! Ось ця частина вийшла дуже добре!»; « Дякую, твоя думка цікава, а чи правильна, ми зараз перевіримо»; « Сподіваюсь, що наступного разу ти виконаєш роботу краще ».

Для формування комунікативної компетентності у своїй роботі використовуємо нетрадиційні методи навчання. Це дискусія, складання сенкана, «обери позицію», «самооцінка», «мозковий штурм», складання асоціативного куща, «мікрофон». Часто використовуємо парні та групові форми роботи учнів на уроці. Починаючи з першого класу, діти вчаться самостійно визначати тему та мету уроку, висловлюють свої очікування та сподівання. В кінці уроку самостійно роблять висновки. Актуальними на сьогодні методами формування ситуації успіху є різні види дебатів, дискусій. Учень повинен вміти дискутувати, брати участь у дебатах для того, щоб у подальшому «дорослому» житті вміти уникнути нав`язування чужої думки в будь-якій галузі, починаючи від соціальної та закінчуючи політичною, вміти бути успішним у всіх сферах діяльності.

Полі́тика (від грец. πολιτική діяльність самоуправління у полісі (місто, держава), а подалі - «мистецтво управління» державою і суспільством) - діяльність з управління та керівництва суспільством на основі публічної влади.

Переживання ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистості, потребу в ній всього колективу, і все це працює на позитивний результат у досягненні поставленої мети.

Колекти́в - cукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом. Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. За видом діяльності розрізняють трудові, навчальні, військові, спортивні, художньої самодіяльності та інші колективи.
Адже якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення високих результатів, суспільного визнання особистості, що спрямоване на подальше життя дитини.

8

Підводячи підсумок, хочемо зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантований лише тим, хто докладає для його здійснення власні зусилля.



dsc01258

Урок читання в 1 класі

  1   2   3


Скачати 333.69 Kb.

  • Види компетентностей
  • Наукові, пізнавальні, самоосвітні
  • Особистісні, національно-естетичні, психоетичні
  • Соціальні, етичні
  • Мовні , мовленнєві
  • Психологічні, особистісні, етичні, філософські