Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Сім чудес україни бібліографічний нарис

Скачати 226.52 Kb.

Сім чудес україни бібліографічний нарис




Скачати 226.52 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації18.05.2017
Розмір226.52 Kb.
  1   2   3   4   5


Централізована бібліотечна система Шевченківського району м.
Бібліоте́ка або книгозбі́рня (грец. βιβλιον - книжка і θηκη - сховище, скриня) - культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
Києва

Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника

Інформаційно - бібліографічний відділ


СІМ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Бібліографічний нарис
Київ

2007


Над виданням працювали: М. Божко/ завідуюча інформаційно - бібліографічним відділом - укладач/

Л. Пескіна/ завідуюча районним інформаційним Центром-редагування/


За довідками звертатись: 278-30-49

ЗМІСТ
Вступ..................................................................................4

Заповідник „Кам’янець”.............................................................6



Києво- Печерська лавра.................................................................8

Національний дендрологічний

парк „Софіївка”............................................................................11

Софія Київська..............................................................................13

Херсонес Таврійський..................................................................14

Заповідник „Хортиця”...............................................................16

Заповідник „Хотинська фортеця”............................................21

Додаток 1...........................................................................26

Додаток 2...........................................................................30


Шановні добродії!

Кілька місяців поспіль в усіх регіонах України проходила акція „ 7 чудес України”, і була закономірним продовженням низки заходів, які проходять вже кілька років під гаслом „Пізнай Україну”.

Нажаль, у багатьох українців склалось упередження: за дивами потрібно їхати в інші країни. Задача конкурсу - спростувати цю думку.

Загальнонаціональний проект „7 чудес України” задумувався як прагнення показати українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, одним словом – красиве та унікальне обличчя держави, в якій ми живемо.  

Адже часом про справжні перлини природних, історичних див, які нас оточують, ми й не здогадуємося: відсутні реклама, належний піар, не створено інфраструктуру, тощо.

Загалом на звання одного з семи українських див претендувало 100 пам’яток історії та культури з усіх регіонів країни.

Близько 77 тисяч користувачів прийняли участь в громадському обговоренні на офіційному сайті (www.

Сайт або веб-сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті) - сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.
7chudes.in.ua). Підсумувавши його результати, а також результати всеукраїнського опитування фахівців - експертів оргкомітет визначив переможців. Ось вони, „7 чудес України”: Національний історико - культурний заповідник „ Кам’янець”, Києво- Печерська лавра, Національний дендрологічний парк „Софіївка”, Софія Київська, Херсонес Таврійський, Національний заповідник - острів „Хортиця”, Державний історико - архітектурний заповідник „ Хотинська фортеця”. Переможці отримали нагороду у вигляді скульптурної композиції з логотипом акції. Окрім цього, Оргкомітет вирішив нагородити спеціальними відзнаками акції такі об’єкти:

- номінація "Визначна пам'ятка сучасної України" - музей «Писанка»;

Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

- номінація "Визначна пам'ятка духовної України" - Острозький замок та Академія;

- номінація "Визначна пам’ятка новітньої історії" – Лівадійський палац-музей.

Острозький замок - розташовано на вершині 20-метрового пагорба над долиною річки Вілії, у районному центрі Острог, Рівненської області. Замок було побудовано на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами 1241 року.
Новітня істо́рія - термін історіографії, період всесвітньої історії, що починається з 1914 року й, на думку одних істориків, триває досі, або, на думку інших, завершився наприкінці 80-х - на початку 90-х рр.


Про пам’ятки, які стали переможцями цього незвичайного конкурсу йдеться в бібліографічному нарисі, підготовленому ЦРБ ім. Є. Плужника.

Маємо надію, що запропоноване видання стане у пригоді всім, кого цікавить історія та культура нашої держави.


Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фотецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества.

Середньові́ччя - період європейської історії від 5 століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець 15 століття - початок 16 століття. За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько 9-11 ст.).
Оборо́нна спору́да - вид фортифікаційних споруд, що зводяться (влаштовуються) на місцевості з метою забезпечення військам умов для ведення оборони, зменшення їх втрат і ускладнення наступу супротивника.
Всесві́тня істо́рія - розділ історичної науки, який займається вивченням історії людського світу.
Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт.







Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.

Архітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій



(православної, католицької, іудейської, мусульманської), а саме: Турецький мінарет XVII ст.; турецький та вірменський бастіони XVII ст.; Миколаївська (вірменська) церква XIV ст.; дерев'яна Хрестовоздвиженська церква XVIII ст.; монастирські комплекси XV-XVIII ст. орденів Домініканів, Францисканів.

 Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс.  Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

За́мковий міст - міст у Кам'янці-Подільському, одне з семи чудес міста, пам'ятка архітектури національного значення. Сполучає Старе місто, розташоване на півострові у петлі річки Смотрич, із фортецею на мисі.
Інжене́рні спору́ди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо.
Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) - міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвитку національної культури, охороні пам'яток культури тощо.
 

До нашого часу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа призначена для спостерігачів.  

Невід'ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.

Історія заснування фортеці починається в XII ст. Немов продовження кам'яних скель височать башти фортеці.

Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

 





Література:

Винокур І., Хотин Г. Кам’янець- Подільський історико- архітектурний заповідник. - Л.: Каменяр, 1981.- 95 с.: іл.

Пламенецька О. Християнські святині Кам’янця на Поділлі.- К.: Техніка, 2001.- 304 с.- ( Національні святині України).

Усти́м Яки́мович Кармелю́к (також Кармалюк, народився 27 лютого (10 березня) 1787(17870310) в селі Головчинці, Літинський повіт, нині село Кармалюкове, Жмеринський район - 10 (22) жовтня 1835, с. Шляхові Коричинці, нині с.
Національні святині України - науково-популярна видавнича серія, заснована у 1997 році в рамках Національної програми випуску соціально значущих видань. Книги серії розповідають про релігійну, культурно-історичну та мистецьку спадщину, зосереджену у найвизначніших храмових та монастирських ансамблях України, включаючи і ті, що були знищені протягом XX ст.

Сіцінський Ю. Оборонні замки західного Поділля: Історико- архітектурні нариси.

За́хідне Поді́лля (інколи Галицьке Поділля) - частина Подільської України, яка лежить вдовж лівого берега Дністра і є південні території сучасних Хмельницької,Тернопільської областей та Вінниччини до р.
- Кам’янець- Подільський, 1994.

Поділля// Логвин Г. По Україні. - К.: Мистецтво, 1968.- С. 271- 329.

Кам’янець- Подільська фортеця// Турист. краєзнавство: Навч. посібник.- К.: Знання, 2006.- С. 264- 271

Кам’янець- Подільський// Україна. Енцикл. довідник.- К.: Потенціал, 2002.- С. 351- 355.

Чередник В. Фортеця над Смотричем// Урядовий кур’єр.- 2007.- 6 лип.- С. 13.

Полегенько Г. Мій Кам’янець// День.- 2006.- 6 груд.- С. 22.

Литвиненко Л. Перлина Подільського краю// День.- 2004.- 6 лют.- С. 21.

Слабошпицкая Е. Цветок на камне// Единственная.- 2004.- № 4.- С. 154- 157.

Пламенецька О. Комплекс у Кам’янці- Подільському// Пам’ятки України.- 1998.- № 3-4.- С. 88- 95.

В Інтернеті: http://www.heritage.com.ua/zapovidnyk/oblasti/Hmelnick/



Києво - Печерська лавра

Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестове поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.  У XVIII ст. Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля 200 сіл і хуторів, більше 70 тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, 11 цеглових і 6 скляних заводів, більше 160 винокурень і вітряків, біля 200 шинків, два кінних заводи. Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками на Україні, в Росії і в Білорусі. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр. У ХІІІ ст. було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва. Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з ХІ ст. (Успенський собор, Троїцька надвратна церква). Наприкінці ХІІ ст. навколо Києво-Печерської лаври було зведено оборонні стіни (у 1240 р. вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 рр. паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731-1744 рр. споруджено Велику лаврську дзвіницю, висота якої - 96,52 метра.

Оборо́нний мур (від лат. murus - стіна) - фортифікаційна споруда для захисту мешканців міста чи поселення від потенційного агресора. З найдавніших часів до тепер вони обгроджували поселення.
Велика лаврська дзвіниця (або просто Велика дзвіниця) - найвища дзвіниця Києво-Печерської лаври, одна із найвищих будівель Києва.
На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля Трапезної - генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. У церкві Спаса на Брестові - засновник Москви Юрій Долгорукий. У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.
Генеральний суддя в різний час - службова особа державної адміністрації України.
Ю́рій Володи́мирович (1090 - 15 травня 1157) - руський князь із династії Рюриковичів, роду Мономаховичів. Великий князь київський (1149–1151, 1155–1157). Князь суздальський (1108–1135, 1136–1149, 1151–1155) і Переяславський (1134–1135).
Полтавський полк - у XVII-XVIII століттях один із 10 лівобережних адміністративно-територіальних полків Гетьманщини. Створений 1648 року під час повстання під проводом Богдана Хмельницького. Полковий центр - місто Полтава.
Благоро́дні мета́ли (шляхе́тні мета́ли) - метали, що належить до групи кольорових металів, які мають високу хімічну стійкість і умовно поділяються на дві підгрупи: дорогоцінні метали (золото, срібло) і платинові метали (платина, паладій, родій, іридій, рутеній, осмій).



Споруди Києво-Печерської Лаври:

  • Аноозачатіївська церква (XVIIст.)

  • Ближні печери

  • Велика дзвіниця (XVIII ст.)

  • Всіхсвятська церква (XVII ст.)

  • Дальні печери

  • Свято-Успенський собор (XI-XVIII ст.)

  • Трапезна палата (XIX ст.)

  • Троїцька надбрамна церква (ХІІ ст.)

  • Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.)

  • Церква Різдва Богородиці (XVII ст.
    Різдво́ Пресвято́ї Богоро́диці, або Мала́ Пречи́ста - релігійне свято християнської церкви на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа, що є одним з дванадесятих свят. Святкується щороку православними 21 вересня, католиками - 8 вересня.
    )

Література:

Дива печер лаврських: Монографія: До 2000-ліття Різдва Христового/ Упоряд. І. Жиленко.- К.: Академія, 1997.- 156 с.: іл.

Києво- Печерська лавра// Турист. краєзнавство: Навч. посібник.- К.: Знання, 2006.- С. 345- 354.

Києво- Печерський державний історико- культурний заповідник: Фотоальбом.- К.: Мистецтво, 1984.- 250 с.

Киево- Печерський государственный историко- культурный заповедник: Краткий фотопутеводитель.- К.: Мистецтво, 1988.- 192 с.: ил.

Кілессо С. Києво - Печерська лавра. - К.: Техніка, 2003.- 200 с.: іл. - ( Національні святині України).

Крайній К. Історики Києво- Печерської лаври XIX- поч. XXст.- К.: Пульсари, 2000.- 240 с.: іл.- Бібліографія: с. 234- 238.

Лаврська дзвіниця.- К.: Будівельник, 1983.- 40 с.: іл.

Лаврські печери: Путівник. - К.: Амадей, 2000.- 144 с.

Степовик Д. Києво- Печерська лавра. - К.: ПБП „Фотовідеосервіс”, 1993.- 80 с.

В Інтернеті: http://www.lavra.kiev.ua/

  1   2   3   4   5


Скачати 226.52 Kb.

  • СІМ ЧУДЕС УКРАЇНИ Бібліографічний нарис
  • „ Кам’янець”
  • „Хортиця”
  • Острозький замок
  • Національні святині України
  • Велику лаврську дзвіницю
  • Споруди Києво-Печерської Лаври