Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Система вищої освіти у франції

Скачати 342.91 Kb.

Система вищої освіти у франції




Скачати 342.91 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.05.2017
Розмір342.91 Kb.
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА



з дисципліни:

«Вища освіта і Болонський процес»

на тему:

СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФРАНЦІЇ

Виконав:

студент групи 1КН-14м

Левченко Юрій

Вікторович


Перевірив:

к.т.н.

Ви́ща осві́та - ступінь знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, вишах) на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям вищої кваліфікації в різних галузях народного господарства, науки і культури.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
, доцент

Лисенко Геннадій

Леонідович


Вінниця 2015
ЗМІСТ:





Вступ

3




1. Структура вищої освіти у Франції

4




2. Система керування вищою освітою у Франції

6




3. Система вступу до вищих навчальних закладів Франції

9




4. Університет Франції

13




Висновки

20




Список використаної літератури

21

ВСТУП
Система освіти кожної країни, як і культура її народу, є унікальним явищем, незрівнянно складнішим, ніж інші системи, бо тисячами корінців пов’язана з духовними і матеріальними аспектами минулого і сучасного.


Не зайве у зв’язку з виробленням доктрин та концепцій реформи освіти в нашій державі ознайомитися зі схожими процесами, що відбуваються в інших країнах, зокрема у Франції, яка впродовж століть залишається консервативною у відстоюванні історичних набутків освітньої галузі [1]. Напевно, є що захищати і консервувати як в історичному контексті, так і в ініціюванні нових освітніх ідей, бо історичні традиції й досі визначають високий рівень французької освіти, яка і в наш час цінується в усьому світі. Декрети ще 1792 і 1793 років, за якими державі відводилась найважливіша роль у сфері освіти, дозволила сформувати найрозвиненішу систему підготовки молоді.
Згідно з даними Організації Об’єднаних Націй за охопленням навчанням дітей і дорослих (з 5 до 29 років) Франція посідає друге місце після Канади.
Франція, як і інші країни Європи, здійснює реформу освіти, зокрема і вищої.
Європа Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.

1997 року під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про незнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни, більшість з яких і сформулювали згодом принципи Болонської декларації [1].
Вже через рік чотири країни – Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина – підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, який має стати більш конкурентноспроможним на світовому ринку освітніх послуг.
Основна ідея цих документів – двоступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти, що надає собі кваліфікація та право продовжити навчання за програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди [2].
Договір реформування або Лісабонська угода - нова базова угода щодо принципів функціонування Європейського Союзу. Офіційно іменується Лісабонська угода про внесення змін в Угоду про Європейський Союз й Угоду про заснування Європейської Спільноти, англ.

1 СТРУКТУРА ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФРАНЦІЇ


Система вищої освіти Франції організована за єдиним європейським принципом (LMD) і ґрунтується на кількості років, відведених на освіту після закінчення середньої школи. Таким чином, три роки навчання у вузі дозволяють отримати ступінь ліценціата (180 залікових одиниць ECTS), п'ять років навчання у вузі дозволяють отримати ступінь магістра (300 залікових одиниць ECTS) і вісім років навчання дозволяють досягти ступеня доктора (PhD). Ступеня ліценціата, магістра і доктора є основними етапами навчання в системі вищої освіти [2].
Магі́стр - освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.

У Франції налічується 89 державних університетів, де викладаються найрізноманітніші дисципліни. Докторантура французьких університетів традиційно відрізняється відкритістю для іноземних дослідників: автором кожної четвертої докторської дисертації (PhD) є іноземний докторант.

Вищі школи – це специфічні французькі навчальні заклади, які існують паралельно з університетами. У цих навчальних закладах, які проводять дуже суворий відбір студентів, викладання ведеться згідно найвищим стандартам.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Дисерта́ція (лат. dissertatio - твір, обговорення, розсуд, доповідь) - спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація).
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
Програми навчання передбачають отримання базової ступеня магістра (термін навчання – п'ять років) або ступенів проміжних рівнів – бакалавра (термін навчання три роки), магістра природничих наук (термін навчання чотири або п'ять років), магістра-спеціаліста (термін навчання шість років) [2].

Спеціалізовані школи доповнюють пропозиції у сфері вищої освіти Франції спеціальностями в таких областях, як мистецтво, мода, архітектура, туризм та готельний бізнес.

Природни́чі нау́ки - галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки.
Готе́ль (від фр. hôtel) - будинок із мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих. Залежно від рівня готелю, в ньому можуть бути додаткові послуги - ресторани, кафе, бари, бібліотеки, спортзали, сауни та інше.

Однією з особливостей французької системи освіти є те, що навчальні заклади отримують серйозну фінансову підтримку від держави. Тому і французькі, і іноземні студенти не оплачують в повному розмірі реальну вартість навчання. Так, наприклад, величина щорічного вступного внеску для навчання в університеті складає від 135 до 700 євро; навчання у вищих та спеціалізованих школах обійдеться значно дорожче – від 4000 до 15 000 євро на рік і вище.

На рисунку 1.1 деталізовано представлено французьку систему вищої освіти з усіма можливими варіантами навчальних закладів, де:

***BTS – Свідоцтво технічного спеціаліста з вищою освітою;


***DEUST – Диплом науково-технологічної університетської освіти;
***DUT – Технічний університетський диплом ;
***CPGE – Підготовчі класи до вступу у Вищі школи.

Після отримання документа про повну середню освіту, абітурієнти можуть поступати у:

- ліцеї, для отримання свідоцтва технічного спеціаліста з вищою освітою (BTS) та  у підготовчих класах;

Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.

- технологічні інститути при університетах, для отримання технічного університетського диплому;

- університети, для отримання диплому Бакалавр / Магістр;

- підготовчі класи, які готують до вступу у Вищі школи для здобуття інженерної, управлінської та пов’язаної з торгівлею освіти;

- спеціалізовані школи, для отримання диплому з охорони здоров’я, соціальних робіт, мистецтва та архітектури;

- на підготовчий курс в університеті (для медичних спеціальностей), успішне закінчення якого та підтвердження цього вдалими результатами у суворому конкурсі  надає можливість продовжити вищу медичну освіту і отримати диплом лікаря.






Рисунок 1.1 – Схема системи вищої освіти у Франції

2 СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ВИЩОЮ ОСВІТОЮ У ФРАНЦІЇ


Керівництво вищою освітою у Франції здійснюється міністром національної освіти через посередництво національної ради вищої освіти і наукових досліджень.
Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
В економічних районах діють районні ради вищої освіти та наукових досліджень, які очолюють ректори – голови рад місцевих університетів.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
На чолі університету стоїть президент, що обирається на п`ять років; дуже часто президент найбільшого в регіоні університету є одночасно ректором академії. Майже всі вищі навчальні заклади Франції є державними і фінансуються урядом. Щоправда, офіційні документи утверджують так звану “обмежену фінансову автономію” університетів (V розділ “Закону про орієнтацію вищої освіти”).
Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.
Інакше кажучи, університет самостійно (через раду) розпоряджається засобами, що виділяє для нього держава. Проте контроль залишається за останньою; крім того, інші аспекти “університетської автономії”, які вказуються у законі, серйозно обмежені, тобто вплив держави на академічну свободу є досить значним [3].

Приватні ВНЗ Франції – це п`ять католицьких університетів, приблизно ¼ від загальної кількості (120) великих шкіл, що підпорядковуються промисловим компаніям і церкві. У приватних ВНЗ навчається менше 10% французьких студентів.

У наш час у Франції є 26 академій, більше 50 університетів і так званих університетських центрів на правах університетів.

У Франції основною адміністративною одиницею є навчально-дослідне об’єднання, що має автономію у межах університету.

Великі школи (фр. Grandes écoles), часом Вищі школи (фр. Écoles Supérieures) - спеціалізовані вищі навчальні заклади у Франції, в яких зазвичай викладається одна фахова дисципліна або кілька споріднених дисциплін, а фахова підготовка студентів включає в себе багато елементів загальної гуманітарної освіти.
Адміністрати́вно-територіа́льний у́стрій (адміністративний поділ) - поділ території країни на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Ці об’єднання створені для розв’язання основної задачі – адміністративно і практично пов’язати воєдино навчальний процес і наукові дослідження, оскільки раніше факультети перетворювалися у навчальні підрозділи, що не займаються дослідженнями. Крім університетів, французька система вищої освіти включає великі школи і великі заклади вищої освіти. Створення цих шкіл у ХІХ ст. було пов’язане з необхідністю готувати кадри більш вузької спеціалізації, ніж університетські заклади, які до 1795р. були єдиним типом вищих навчальних закладів у Франції. В наш час переважна частина великих шкіл підпорядковується міністерству народної освіти. Серед великих шкіл можна виділити, зокрема, п`ять нормальних шкіл, які готують учителів для системи середньої освіти, школу хартій, школу мистецтв і ремесел, різні види інженерної школи. Університети готують дипломованих спеціалістів більш широкого профілю, великі школи більш вузького.

Великі заклади вищої освіти є дослідницькими центрами і центрами по розповсюдженню наукових знань. Як правило, у них професори викладають лекції за вільними програмами, орієнтованими на їх власні наукові інтереси. Замість студентів ці школи відвідують слухачі, які отримують після навчання не офіційні дипломи, а лише посвідчення про те, що вони прослухали ті чи інші курси. Деякі великі заклади приваблюють досить відомих вчених, користуються великим науковим авторитетом, проте не є вищими навчальними закладами у звичайному розумінні.

Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.
Вищий навчальний заклад Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
Отже, основна маса студентів навчається в університетах.

Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів в Франції та участь у

  1   2   3


Скачати 342.91 Kb.