Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Словінський Олександр Вікторович

Скачати 48.75 Kb.

Словінський Олександр Вікторович




Скачати 48.75 Kb.
Дата конвертації24.05.2017
Розмір48.75 Kb.

УДК 371.68:004.9

Словінський Олександр Вікторович,

аспірант кафедри прикладної математики та інформатики

Житомирський державний університет імені Івана Франка



Специфіка хмарних сервісів у сфері освіти

Сучасні навчальні заклади та освітні установи опинилися у сильній залежності від інформаційних технологій, без яких вони вже не можуть ефективно функціонувати.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Хмарні обчислення Хмарні обчислення (англ. Cloud Computing) - це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера.
Прикладна математика - галузь математики, що розглядає застосування математичних знань в інших сферах діяльності. Прикладами такого застосування будуть: чисельні методи, математична фізика, математична хімія, лінійне програмування, оптимізація і дослідження операцій, моделювання суцільних середовищ (механіка суцільних середовищ), біоматематика і біоінформатика, теорія інформації, теорія ігор, теорія ймовірності і статистика, фінансова математика і теорія страхування, aктуарна математика,криптографія, а також комбінаторика і деякою мірою кінцева геометрія, теорія графів в додатку до мережевому плануванню, і багато в чому те, що називається інформатикою. У питанні про те, що є прикладною математикою, не можна скласти чітку логічну класифікацію. Математичні методи звичайно застосовуються до специфічного класу прикладних завдань шляхом складання математичної моделі системи.
Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Поява хмарних обчислень змінює наше уявлення про використання апаратного, програмного забезпечення та збереження даних [1]. Придбання і обслуговування різної комп'ютерної техніки та програмного забезпечення постійно вимагає значних фінансових витрат та залучення кваліфікованих фахівців. Ефект масштабу і інші характеристики, властиві хмарним обчисленням, можуть стати причиною поступового відходу від розміщення та надання інформаційних послуг в освітніх установах.
Ефе́кт масшта́бу (англ. Economies of Scale) - зниження витрат виробництва на одиницю продукції в результаті збільшення обсягів виробництва. Розглядається в довгостроковому періоді.
Все частіше ці послуги надаються студентам та викладачам через Інтернет. Навчальні заклади можуть отримати їх безкоштовно або за порівняно невелику плату, при цьому як правило такі послуги виявляються більш доступними і надійними, ніж їх локальний аналог. Чи означає це, що в майбутньому більшість освітніх послуг будуть надаватися з “хмар”, і навчальним закладам не доведеться обладнувати та утримувати власні комп'ютерні центри з дорогим устаткуванням, витратами на оплату електроенергії, зарплату персоналу та обчислювальними ресурсами, які не завжди використовуються на всю потужність. Розглянемо переваги та недоліки використання хмарних обчислень у сфері освіти. Існує безліч визначень хмарних обчислень, але більшість фахівців виділяють наступні ключові характеристики:



  • Віддалені центри опрацювання даних. Хмарні послуги надаються через Інтернет з високотехнологічних центрів опрацювання даних, віддалених від кінцевого користувача та організації, до якої він відноситься. Серверні кластери оснащені новітніми системами охолодження та оптимізаційними технологіями, які навчальні заклади зазвичай не можуть собі дозволити. Центри опрацювання даних часто розташовуються поряд з джерелами дешевої електроенергії. Їх точне місце розташування не завжди відоме кінцевому користувачеві, хоча в деяких випадках необхідно, щоб сервіс був розташований у тій чи іншій країні. Це пов'язано із законодавчими нормами по захисту даних.

  • Об'єднані ресурси. Такі ресурси, як пристрої зберігання інформації, процесори, оперативна пам'ять і пропускна спроможність мережі розподіляються між всіма користувачами і при необхідності виділяються в динамічному режимі.
    Зберігання інформації - 1. Забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв. 2. Комплекс заходів, спрямований на забезпечення збереження повноти і цілісності сформованих даних про певну інформацію, створення і підтримання належних умов для їх використання, а також запобігання несанкціонованому доступу, поширенню і використанню.
    Окремі компоненти устаткування можна замінювати без зниження продуктивності або погіршення доступу до інформаційних послуг. Крім того, ресурси можуть розподілятися між декількома центрами опрацювання даних, що підвищує безпеку зберігання даних і покращує характеристики стійкості системи.

  • “Безкінечна” масштабованість. Ключовою характеристикою хмарних обчислень є еластичність системи, завдяки якій доступ до системи зберігається навіть при досягненні піку навантаження, таким чином у користувача створюється враження, що ресурси можна збільшувати до безкінечності. Якщо навчальному закладу на певному етапі потрібно буде збільшити обчислювальне навантаження, йому не доведеться витрачати по декілька тижнів на придбання та налаштування додаткового устаткування, яке пізніше може і не використовуватися.

  • Оплата по факту використання. Користувачі платять тільки за використовувані послуги, в той час як компанії, що надають їх, несуть відповідальність за підтримку устаткування і програмного забезпечення. Тарифи можуть відрізнятися залежно від часу доби і вартості електроенергії. Навчальні заклади можуть використовувати необхідні обчислювальні ресурси тоді, коли це виявляється дешевше.
    Обчи́слювальні ресу́рси - можливості, забезпечувані компонентами обчислювальної системи, що витрачаються (зайняті) в процесі її роботи.
    Проте розподілені хмарні мережі дозволять провайдерам згладити цю залежність і встановити єдині тарифи, не залежні від часу доби.

  • Самообслуговування. Користувачі можуть самі вирішувати, які ресурси їм необхідні, збільшувати або зменшувати їх набір і обсяг без узгодження з провайдером. Для контролю над використанням ресурсів користувачам надаються засоби автоматичної генерації звітів.

Слід також зупинитися на відмінностях між хмарними обчисленнями та веб-сервісами. Деякі працівники сфери освіти помилково вважають, що хмарною називається будь-яка послуга, що надається через Інтернет та яка не розроблена в їх власному навчальному закладі. Крім того, часто термін веб-сервіса плутають з терміном “хмарні обчислення”. Блоги, онлайн-енциклопедії (вікі), соціальні закладки зазвичай вважаються застосуваннями Beб 2.0. Вони значно розширюють можливість спільно редагувати веб-сторінки і спілкуватися один з одним. Програмне забезпечення (ПО) з такими можливостями може розміщуватися безпосередньо у самому закладі або бути доступним через Інтернет.
Соціа́льні закла́дки - це централізований онлайн сервіс, що забезпечує користувачам можливість зберігати, змінювати та ділитися закладками веб-сторінок. Але при всій схожості соціальні закладки все ж відрізняються від звичайних.
Програмне забезпечення Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Воно може знаходитися в хмарі, що характеризується піковою еластичністю, оплатою за фактом використання і іншими ключовими властивостями, відміченими раніше, а може бути розміщено локально. Простіше кажучи, веб-сервіс – це певний вигляд програмного забезпечення, тоді як хмарні обчислення – це метод зберігання, опрацювання даних і надання ПО кінцевому користувачеві.

Інертність навчальних закладів та їх прагнення уникнути ризиків означає, що вони швидше за все, перемістять свої ключові сервіси у «хмару» дещо пізніше, ніж комерційні структури. До того ж, специфічні вимоги, пов'язані з методами навчання, правилами проведення іспитів, доступом до фінансів, політикою уряду і правовими аспектами, роблять вищезазначені сервіси менш придатними для міграції, у порівнянні із загальновживаними послугами. Цілком імовірно, що в майбутньому для навчальних закладів не матиме сенсу підтримувати власну ІКТ інфраструктуру, хоча в деяких випадках, наприклад, у разі оборонних досліджень, це все ще буде необхідним. Оскільки швидкість доступу до мережі збільшується та більша частина студентів мають доступ до високошвидкісного Інтернету (причому багато з них – через мобільні пристрої), стає актуальним та зручним використання і розміщення своїх даних у «хмарі», а не на власних пристроях зберігання інформації, які можна легко пошкодити або втратити.

Смартфо́ни (з англ. smart - розумний, і англ. phone - телефон) - окрема категорія телефонів, які - на відміну від простих стільникових телефонів - мають більше оперативної пам'яті і власний потужний, як для кишенькових пристроїв процесор, працюють під операційною системою Symbian 6.

Таким чином, запит на розвиток хмарних застосувань може, виходити від самих користувачів, а не від навчальних закладів. Складні освітні програмні засоби, такі як LMS, буде складніше перемістити в хмару, але подібна ним функціональність все частіше присутня в таких застосуваннях від Microsoft та Google. Поки що важко стверджувати, чи забезпечать ці системи досягнення всіх цілей, для яких сьогодні використовуються LMS. Проте вже має місце інтеграція деяких хмарних застосувань з популярними LMS з єдиним входом в систему і хмарною функціональністю. Застосування типу Moodle і Blackboard вже і самі по собі доступні в «хмарі», тому малоймовірно, що більшість навчальних закладів у майбутньому матимуть бажання встановлювати такі системи у себе локально, якщо провайдери «хмар» нададуть безпечніші та дешевші аналоги.

Збільшення використання хмарних послуг низького рівня в освіті, наприклад, для зберігання даних, є неминучим, особливо у випадках, коли надійність зберігання даних не є першорядною проблемою, наприклад, для репозиторіїв учбових матеріалів. Хоча деякі ВНЗ і продовжують розміщувати у себе обчислювальні ресурси для дослідницьких і освітніх цілей, це вимагає матеріальних витрат, без яких більшість освітніх установ вважало за краще б обійтися.



Список використаних джерел

  1. Морзе Н.В. Педагогічні аспекти використання хмарних обчислень / Н.В.Морзе, О.Г.Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 9. – С. 20-29.

  2. Sclater, N. eLearning in the Cloud // International Journal of Virtual and Personal Learning Environments. – 2010. – Vol 1, № 1. – P. 10-19.


Скачати 48.75 Kb.

  • Ефект масштабу
  • Список використаних джерел