Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Словник – довідник Лебедин, 2010р

Словник – довідник Лебедин, 2010р




Сторінка8/16
Дата конвертації10.03.2017
Розмір1.44 Mb.
ТипПротокол
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

ІНТЕРПРЕТАТОР [interpreter] - перекладач, який перекладає і виконує програму рядок за рядком.

ІНТЕРФЕЙС [interface] - спосіб зв'язку між об'єк­тами. Розрізняють апаратний і програмний І. Апа­ратний І. - це система кабелів, які з'єднують пристрої комп'ютера. Програмний І. визначає взаємодію між програмами. Програмно-апаратний - між програма­ми та апаратурою. В свою чергу спосіб взаємодії лю­дини з комп'ютером називають І. користувача.

Набагато зручнішим для користувача є І. розробле­ної фірмою Microsoft системи Windows. У ньому реалі­зована ідея «поверхні письмового столу»: користува­чеві видно все, що є на столі, так що досить «простяг нути руку» і «взяти» потрібний предмет.

Письмо́ - знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних ідеографічних елементів двох вимірів для передачі інформації на відстані й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яної доби).
З системою Windows користувач спілкується за допомогою зобра­жень (піктограм), тобто система має графічний І. Ви­користання графічного І. значно полегшує роботу ко­ристувача з різноманітними прикладними програма­ми, які за термінологією, прийнятою у Windows та ін­ших сучасних системах, називаються додатками (англ. application, рос. приложение). Крім того, Windows значно підвищує ефективність використан­ня пам'яті та інших ресурсів комп'ютера.



ІНТРАНЕТ [intranet] - розподілена відомча об­числювальна мережа (у тому числі фірми, корпора­ції, організації, підприємства тощо), призначена для забезпечення теледоступу своїх співробітників до корпоративних інформаційних ресурсів.
Підприє́мство - самостійний суб'єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
Ця мере­жа використовує програмні продукти і технології Ін-тернету.

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ [informatization] - організа­ційний соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, ор­ганів державної влади, органів місцевого самовряду­вання, організацій, громадських об'єднань на основі формування й використання інформаційних ресурсів.
Задово́лення - позитивно забарвлена емоція, що супроводжує вдоволення однієї або кількох потреб. Антонімом задоволення є страждання й біль. Поняття задоволення в філософії Епікура ототожнене зі щастям.
Громада (лат. politia політія - община) - форма соціальної (колективної) організації людей, місцева спільнота, місцева організація та частина суспільства; характерна майже для всіх народів. Іноді - натовп дружніх людей.
Правореалізація - це втілення норм права у діяльність суб'єктів права шляхом дотримання заборон, використання суб'єктивних права і виконання юридичних обов'язків.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Вла́да - сила, яка з допомогою авторитету, заохочення та примусу, має здатність зі своєї волі впливати на інших. Влада - слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять: Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось або кимось.

І. - складний процес, пов'язаний зі значними зміна­ми в способі життя населення. Він вимагає серйозних зусиль у багатьох напрямках, у тому числі ліквідації комп'ютерної неграмотності, формування культури ви­користання нових інформаційних технологій та ін. І.

Неписьме́нність - відсутність вміння читати і писати у дорослих. При цьому як межу віку дитини зазвичай приймають 15-й рік життя.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
сприяє забезпеченню національних інтересів, поліп­шенню управління економікою, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню продук­тивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства.
Демократиза́ція - політична реформація, система заходів та законів, направлених на впровадження елементів демократії (народовладдя) в країні, суспільстві. Як правило мається на увазі суспільства, що не мають демократичного устрою, а саме: пост-тоталітарні, пост-авторитарні, ієрархічні суспільства.
Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Національний інтерес, інтереси (англ. national interest, нім. Staatsräson, фр. raison d'état) - система цілей і завдань зовнішньої політики держави. Згідно з ученням школи політичного реалізму, національні інтереси є причиною міжнародних відносин як таких.
Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) - найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.



ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ОСВІТИ — процес упрова­дження у систему освіти інформаційно-кому­нікаційних технологій і результат упровадження.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.


ІНФОРМАТИКА [informatics] - комплексна науко­ва дисципліна з надзвичайно широким діапазоном застосування, заснована на використанні комп'ютер­ної техніки. І.
Діапазо́н (від грец. δϊα πασον (χορδων) - через усі (струни).
вивчає структуру й загальні властивос­ті інформації, закономірності та методи її створення, зберігання, пошуку, перетворення, передачі й засто­сування в різних сферах людської діяльності.

У 1978 р. міжнародний науковий конгрес офіційно закріпив за поняттям І. галузі, пов'язані з розробкою, створенням, використанням і матеріально-технічним обслуговуванням систем обробки інформації, зокрема комп'ютерів і їх програмного забезпечення, а також організаційні, комерційні, адміністративні й соціаль­но-політичні аспекти комп'ютеризації — масового впровадження комп'ютерної техніки в усі сфери жит­тя людей.

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Ство́рення (англ. Creation, нім. Schöpfung, івр. בריאת העולם‎) - доктринальна позиція у багатьох релігіях та філософських системах вірувань, яка твердить, що за створенням всесвіту стоїть Божество. Богословські пояснення створення всесвіту можуть мати різноманітні форми, однією з основних є релігійна догма створення.
Таким чином, І. базується на комп'ютерній техніці й не існує без неї.



Пріоритетні напрямки І.:

  • обчислювальні системи та програмне забезпе­чення;

  • теорія інформації, що вивчає процеси, пов'язані з передачею, прийомом, перетворенням і зберіганням інформації;

  • математичне моделювання, методи обчислю­вальної та прикладної математики і їх застосування у фундаментальних і прикладних дослідженнях у різ­них галузях знання;

  • методи штучного інтелекту, що моделюють ме­тоди логічного й аналітичного мислення в інтелекту­альній діяльності людини (логічний висновок, нав­чання, розуміння мови, візуальне сприйняття, ігри й ін.
    Прикладні́ науко́ві дослі́дження - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей - розробка нових виробів, нових матеріалів, технологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.
    Прикладна математика - галузь математики, що розглядає застосування математичних знань в інших сферах діяльності. Прикладами такого застосування будуть: чисельні методи, математична фізика, математична хімія, лінійне програмування, оптимізація і дослідження операцій, моделювання суцільних середовищ (механіка суцільних середовищ), біоматематика і біоінформатика, теорія інформації, теорія ігор, теорія ймовірності і статистика, фінансова математика і теорія страхування, aктуарна математика,криптографія, а також комбінаторика і деякою мірою кінцева геометрія, теорія графів в додатку до мережевому плануванню, і багато в чому те, що називається інформатикою. У питанні про те, що є прикладною математикою, не можна скласти чітку логічну класифікацію. Математичні методи звичайно застосовуються до специфічного класу прикладних завдань шляхом складання математичної моделі системи.
    Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) - розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які нагадують завдання, виконувані людиною.
    );

  • системний аналіз, що вивчає методологічні засо­би, які використовуються для підготовки й обгрунту­вання вирішень складних проблем різного характеру;
    Методологія (грец.- μεθοδολογία - вчення про метод) - сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Основу методології складає мислення та світогляд, як операційне середовище самодисципліни та роботи з інформацією, моделями, алгоритмами.


  • біоінформатика, що вивчає інформаційні проце­си в біологічних системах;

  • соціальна інформатика, що вивчає процеси ін­форматизації суспільства;

  • методи машинної графіки, анімації, засоби мульти-медіа;

  • телекомунікаційні системи й мережі, в тому чис­лі глобальні комп'ютерні мережі, що поєднують усе людство в єдине інформаційне суспільство;

  • різноманітні додатки, що охоплюють виробницт­во, науку, освіту, медицину, торгівлю, сільське госпо­дарство й інші види господарської та суспільної ді­яльності.

ІНФОРМАЦІЙНА НАДІЙНІСТЬ - стійкість інфор­маційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи.
Наді́йність - властивість технічних об'єктів зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах та умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання та транспортування.


ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА [information sys­tem] — організаційно впорядкована сукупність доку­ментів (масивів документів) та інформаційних техно­логій, у тому числі з використанням засобів обчислю­вальної техніки та зв'язку, що реалізують інформа­ційні процеси.

ІНФОРМАЦІЙНА СФЕРА (СЕРЕДОВИЩЕ) [infor­mation environment] — сфера діяльності суб'єктів, пов'я­зана зі створенням, перетворенням і споживанням інформації.

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ - сукупність про­грамно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [information providing] - 1. Сукупність єдиної системи класифіка­ції й кодування інформації, уніфікованих систем до­кументації й масивів даних, які використовуються в автоматизованій системі. 2. Забезпечення користува­ча необхідною йому інформацією.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР [information space] -1. Інтегральний електронний інформаційний прос­тір, що утворюється за умови використання електрон­них мереж. 2. Сфери сучасного громадського життя, в яких інформаційні комунікації відіграють провід­ну роль. У цьому значенні поняття І. п. близьке до поняття інформаційне середовище. 3. Простір, в яко­му циркулюють інформаційні потоки.

ІНФОРМАЦІЙНІ ОБ'ЄКТИ [information objects] -предмети, процеси, явища матеріальної або нематері­альної власності з точки зору їх інформаційних влас­тивостей.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається


ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ [information service] -дії суб'єктів щодо забезпечення споживачів інформа­ційними продуктами.

ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ (ПРОДУКЦІЯ) [information products] — документована інформація, підготована відповідно до потреб користувачів і при­значена для задоволення цих потреб.
Спожива́ч - фізична особа, яка купує, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, або виконанням обов'язків найманого працівника.
Орга́зм (з грец. οργασμός оргазмос, від орган - «набухати», «мати хіть») - це фізіологічний стан, що виникає в момент завершення статевого акту чи інших сурогатних форм сексуальної активності та характеризується відчуттям найбільшого сексуального піднесення, поєднаного з відчуттям насолоди.


ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ [information pro­cesses] — процеси збирання, обробки, нагромадження, зберігання, пошуку й поширення інформації.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ [information reso­urces] - документи та їх масиви в інформаційних сис­темах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, ін­ших інформаційних системах), ідеї людства й вказів­ки щодо їх реалізації, накопичені у формі, яка дозво­ляє їх відтворення. На відміну від інших видів ресур­сів (трудових, енергетичних, мінеральних і т.
Енерге́тика - сукупність галузей господарства, що вивчають і використовують енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передачі і розподілу енергії.
ін.) І. р. тим швидше збільшуються, чим більше їх витрачають.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ [information technologies] - цілеспрямована організована сукуп­ність інформаційних процесів із використанням засо­бів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформа­ції, розосереджування даних, доступ до джерел ін­формації незалежно від місця їх розташування.

Шістдесят років тому почався винятково швидкий розвиток цих технологій, що в першу чергу пов'язано з появою комп'ютерів. Сьогодні термін І. т. уживається у зв'язку з використанням комп'ютерів для обробки інформації.

І. т. охоплюють усю обчислювальну техніку й техні­ку зв'язку, зокрема побутову електроніку, телебачен­ня й радіомовлення; застосовуються в промисловості, торгівлі, управлінні, банківській системі, освіті, охо­роні здоров'я, медицині й науці, транспорті й зв'язку, сільському господарстві, системі соціального забезпе­чення.

Радіомо́влення - виробництво і розповсюдження аудіопрограм за допомогою електромагнітних хвиль, що поширюються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю приймачів.
Тра́нспорт (від лат. trans - portare) - сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Років тому - шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому. Оскільки час відрахунку змінюється, стандартна практика пропонує використання 1950 року як еталонної точки «сучасності».
Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.


ІНФОРМАЦІЙНО-ПОПІУКОВА СИСТЕМА [infor­mation search system] - сукупність мовно-алгоритміч­них і технічних засобів, які призначені для зберіган­ня, пошуку й видачі необхідної інформації. І.-п. с. має такі функції:

  • зберігання великого обсягу інформації;

  • швидкий пошук необхідної інформації;

  • додавання, видалення й заміну збереженої ін­формації;

  • подання її в зручному для людини вигляді.

ІНФОРМАЦІЯ [information] - відомості про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми подання цих відомостей. У побуті І. назива­ють будь-які дані або відомості, які кого-небудь цікав­лять (наприклад, повідомлення про будь-які події). У техніці під І. розуміють повідомлення, передані у фор­мі знаків або сигналів. У кібернетиці під І. розуміють ту частину знань, яка використовується для орієнту­вання, активної дії, керування, тобто з метою збере­ження, вдосконалення, розвитку системи.

Клод Шеннон, американський учений, який заклав основи теорії інформації - науки, що вивчає процеси, пов'язані з передачею, прийомом, перетворенням і збе­ріганням І.

Теóрія інформáції - це розділ математики, який досліджує процеси зберігання, перетворення і передачі інформації. Теорія інформації тісно пов'язана з такими розділами математики як теорія ймовірностей і математична статистика.
, - розглядає І. як зняту невизначеність на­ших знань про щось.
Стандартна невизначеність (англ. standard uncertainty) u - невизначеність результату вимірювання, виражена як його стандартне (середнє квадратичне) відхилення.



І. може існувати у вигляді:

  • текстів, малюнків, креслень, фотографій;

  • світлових або звукових сигналів;

  • радіохвиль;

  • електричних і нервових імпульсів;

  • магнітних записів;

  • жестів і міміки;

  • запахів і смакових відчуттів;

  • хромосом, за допомогою яких успадковуються оз­наки й властивості організмів і тощо.

Властивості І.:

  • вірогідність. І. достовірна, якщо вона відбиває істинний стан справ. Недостовірна І. може призвес­ти до неправильного її розуміння або прийняття не­правильних рішень. Достовірна І. згодом може стати недостовірною, тому що вона має властивість заста­рівати;

  • повнота. І. повна, якщо її досить для розуміння й прийняття рішень;
    Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.


  • точність. Визначається ступенем близькості І. до реального стану об'єкта, процесу, явища й т. п.;

  • цінність. Залежить від того, наскільки І. важли­ва для вирішення завдання, наскільки широке засто­сування вона знайде в яких-небудь видах діяльності людини;

  • своєчасність. Тільки вчасно отримана І. може при­нести очікувану користь. Однаково небажані як пе­редчасна подача І. (коли вона ще не може бути засвоє­на), так і її затримка;

  • зрозумілість. І. стає зрозумілою, якщо вона вираже­на мовою, якою говорять ті, для кого призначена ця І.;

  • доступність. І. повинна надаватися в доступній (за рівнем сприйняття) формі. Тому ті самі питання по-різному викладаються в шкільних підручниках і наукових виданнях;

  • стислість. І. з одного і того самого питання можна викласти коротко (стисло, без несуттєвих деталей) або докладно (детально, багатослівно).

За одиницю І. Клод Шеннон запропонував прийня­ти один біт.
Підру́чник (калька з пол. podręcznik) - книжка, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.
Клод Елвуд Шеннон (англ. Claude Elwood Shannon; *30 квітня, 1916 - †24 лютого, 2001) - американський електротехнік і математик, «батько теорії інформації».
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16



  • ІНТРАНЕТ [ intranet ]
  • ІНФОРМАТИЗАЦІЯ [ informatization ]
  • ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ОСВІТИ
  • ІНФОРМАТИКА [ informatics ]
  • ІНФОРМАЦІЙНА НАДІЙНІСТЬ
  • ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА [ information sys ­ tem ]
  • ІНФОРМАЦІЙНА СФЕРА (СЕРЕДОВИЩЕ) [ infor ­ mation environment ]
  • ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ
  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [ information providing ] - 1.
  • ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР [ information space ] -1.
  • ІНФОРМАЦІЙНІ ОБЄКТИ [ information objects ]
  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ [ information service ]
  • [ information products ]
  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ [ information pro ­ cesses ]
  • ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ [ information technologies ]
  • ІНФОРМАЦІЙНО-ПОПІУКОВА СИСТЕМА [ infor ­ mation search system ]
  • ІНФОРМАЦІЯ [ information ]