Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Соціальні мережі шкідливі для здоров'я

Скачати 423.83 Kb.

Соціальні мережі шкідливі для здоров'я




Скачати 423.83 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації03.06.2017
Розмір423.83 Kb.
1   2   3





Інтернет-пастки для молоді


d5e8dea19ec14d186d74cd7a9cf.jpg

Днями на телевізійному каналі Hallmark демонструвався фільм «Підлітокзірка» (Teen Star), який 2004 року став художньою подією в Канаді, привернувши увагу суспільства до теми дитячої та підліткової порнографії в Інтернеті. Інша тривожна звістка прозвучала у міжнародних новинах ВВС з Австрії: поліція розкрила мережу продавців порнографії, які розповсюджували, зокрема, й дитяче порно з насиллям. За попередніми даними, налічується 2,5 тис. підозрюваних у цій протиправній діяльності з 77 країн світу, включно із Західною і Східною Європою та США.

Кожна країна бореться з цим злом у свій спосіб. Так, у Великій Британії навіть зберігати дитячу порнографію — кримінальний злочин, а за спробу скачати її з Інтернету на порушника накладається штраф, еквівалентний 150 тис.

Зло́чин - злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому. Людину, яка чинить злочин, називають «злочинець».

доларів США. Але навіть такі жорсткі заходи не завжди ефективні.

Шкідливий контент в аудіовізуальному секторі медіапростору виник разом із такими могутніми медіа, як кіно, а згодом — і телебачення, що запанували над свідомістю й почуттями мільйонів глядачів в усіх куточках Земної кулі. Майже одночасно перед суспільством постала загроза демонстрації широкій аудиторії сексуально відвертих сцен, порнографії, насильства, жорстокості та агресії.

У 1970—80 рр. проблематикою рішуче зайнялися науковці США і Канади, Західної Європи і Австралії.

Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.

Дослідження виходять за національні кордони. Дедалі більше уваги вивченню негативних наслідків шкідливого контенту та заходам, які б запобігали його розповсюдженню, приділяють міжнародні урядові і неурядові організації, зокрема і ЮНЕСКО.

Рада Європи неодноразово звертала увагу на важливість запобігання показу жорстокості, насильства, сексуально відвертих сцен та порнографії з допомогою вироблення спеціальних положень у національних законодавствах країн-членів. В такий спосіб сформувалася вертикальна система регуляції для кіно, телебачення, відео, друкованих медіа та відеоігор. Особлива увага приділяється розробці регуляторних інструментів щодо таких правопорушень, як дитяча і жорстока порнографія.

Нові завдання виникли у зв’язку з небачено швидким розвитком Інтернету та розширенням неконтрольованого доступу до нього дітей і підлітків. Усі попередні аудіовізуальні медіа існували у форматі, який не міг подолати невидиму, але все ж таки реальну стіну між медіумом та аудиторією, хоча вже йшлося про інтерактивність.

Іншою важливою прикметою є те, що діти і підлітки часто йдуть в авангарді нових процесів — їх можна назвати першим диджитальним поколінням. Нові медіа й Інтернет стали для них середовищем зростання, впливаючи на соціальні, культурні та емоційні аспекти розвитку особистості.

Нов́і м́едіа (англ. New Media)- інтерактивні електронні видання, що комбінують формати подання інформації; різновид цифрових медіа. Наприклад, контентом нових медіа може бути відео, онлайн-радіо, телевізійна трансляція, анімація, звукове оформлення, та, власне, текст.

Зрозуміло, що в різних країнах показники цього включення (e-readiness — електронної готовності) досить різні. Так, за даними досліджень вчених С.Лівінгстоун та М.Робер, у 2004 році кожна десята британська дитина віком від 9 до11 років і кожен п’ятий підліток віком від 12 до15 років мали доступ до Інтернету у своїх спальнях.

Йдеться не тільки про можливість «пасивного споживання». З поширенням диджиталізації змінилася сама парадигма означення масовокомунікаційного процесу.

По-перше, зникає чіткий поділ між ЗМК, виробниками контенту і їхніми споживачами або реципієнтами. Розмаїтість комунікаційних шляхів дає нечуване відчуття свободи особистості. Дитина або підліток не розуміють, що їхні дії у кіберпросторі можуть відстежуватися дорослими особами з хибними нахилами, а спілкування у чаті нібито з однолітком може обернутися сумнівним знайомством, а надалі — реальною зустріччю із дорослим збоченцем або злочинцем.

Але зміна комунікаційної парадигми полягає не тільки у цьому. Онлайнове середовище розкриває безліч можливостей. Діти й підлітки перетворюються на найактивнішу вікову групу споживачів. Вони можуть самі створювати контент як автори, музиканти, фотографи та режисери й оператори відеофільмів, гравці або, як їх називають, геймери. А також перебирають на себе інші важливі функції — видавців, цензорів, дистриб’юторів тощо. При цьому важливо зазначити, що діти багато в чому переважають у комп’ютерних знаннях пересічних дорослих, в першу чергу — своїх батьків.

Одним із прикладів такої діяльності є створення блогів — індивідуальних веб-щоденників, відкритих для публічного доступу і, як правило, щоденно оновлюваних. Контент блогу часто має персоналізований характер і відбиває особистість його автора. Дитина або підліток може не тільки вільно відвідувати блоги, зміст яких часом містить шкідливий для їхнього розвитку контент, а й створювати їх сама.

Ще один різновид — моблоги. Це блоги, опубліковані безпосередньо з мобільного телефону або іншого мобільного пристрою, які часто оперують візуальними засобами, оскільки, як правило, у стільникових телефонах є диджитальні камери.

Діти і підлітки самі можуть виступати виробниками і дистриб’юторами шкідливого контенту. Вони здебільшого не розуміють, що, скажімо, такі безневинні, на перший погляд дії, як розміщення фотографій своїх або маленьких сестрички чи братика, шкільних друзів, можуть призвести до небезпечних наслідків: лайливих висловлень, погроз; непристойних коментарів збоченців; спроб утворення контактів схиблених дорослих із дітьми, фото яких є у цих веб-щоденниках, тощо.

Завдяки Інтернету і широким можливостям підключення різноманітних електронних пристроїв діти та підлітки можуть приєднуватися до мережевих спільнот, груп за інтересами, різноманітних рухів, акцій тощо.

Електро́ніка (від грец. Ηλεκτρόνιο - електрон) - наука про взаємодію електронів з електромагнітними полями і про методи створення електронних приладів і пристроїв, в яких ця взаємодія використовується для перетворення електромагнітної енергії, в основному для передачі, обробки і зберігання інформації.

Молоде покоління добре орієнтується в інтернет-галактиці, легкість утворення контактів і анонімність якої часто дарує відчуття персональної свободи, незалежності від батьків та вчителів. Водночас юні недосвідчені користувачі легко можуть стати жертвами шкідливої діяльності різноманітних груп, течій, спільнот екстремістського та іншого характерів.

Крім того, малеча легко підпадає під вплив агресивної реклами виробників дитячих продуктів (харчування, безалкогольних напоїв, одягу, іграшок та різноманітних ігор) і деяких транснаціональних корпорацій, які заманюють дітей на свої сайти, обіцяючи можливість участі у нових комп’ютерних іграх, тим самим змалечку привчаючи дітей до своїх брендів.

Комп’ютерні ігри розміщені не тільки на сайтах ТНК, а й на безлічі інших сайтів та порталів. Вони різноманітні за своїм характером і спрямованістю. Якщо педагогічні кола покладають багато надій на дидактичний характер хоча б частини комп’ютерних ігор, то психологи здебільшого не поділяють цієї думки. Так, психологи з Ґетеборга С.Енгефельд-Нельсон та Дж.Сміт провели у 2004 р. дослідження, які підтверджують зв’язок між антисоціальними комп’ютерними іграми та агресивною поведінкою. А в книжці американських науковців Д.Гроссмана та Дж.ДеГаетано «Припиніть вчити наших дітей, як убивати» (1999 р.) висуваються гіпотези про те, що, граючи у комп’ютерні ігри, можна навчитися вбивати людей; що такі ігри формують уявлення про реальний світ і роблять нечутливими до проявів жорстокості та насильства. Психологи переконливо доводять, що комп’ютерні ігри породжують у завзятих геймерів неймовірно сильні емоції і можуть змінювати почуття та соціальні й моральні установки.

Специфічно онлайновою загрозою є спам. Дослідження впливу спаму на дітей та підлітків, проведене в 2003 році компанією Symantec, що займається питаннями безпеки в Інтернеті, дає підстави стверджувати: 80% юних користувачів щоденно зіштовхуються зі спамом і характеризують його як «невідповідні», «недоречні» послання, а понад половина опитаних після цього відчувають себе «ображеними» або «засоромленими». Тут не тільки засилля комерційної та фінансової реклами і пропозиції знайомств, а й реклама ліків, засобів для схуднення, придбання різноманітних (часто сумнівного характеру) пристроїв зі знижками і, що набагато гірше, спам, який є перехідним ланцюгом до порнографічних сайтів.

Порнографія не є винаходом Інтернету. Класифікація масовокомунікаційної продукції з метою захисту дітей та підлітків від шкідливого контенту, до якого належить і порнографія, існує в багатьох країнах світу. Розроблено і впроваджено також відповідні законодавчі норми та регулювання на державному рівні. Інша річ, як вони виконуються. У країнах із сильним громадянським суспільством є багато організацій, які відстежують виконання прийнятих норм телевізійними каналами, кінотеатрами тощо. Так само у кожній державі створено свої класифікації, що корегують перегляд дітьми, підлітками, юнацтвом.

Комерційний контент із відвертими сексуальними сценами, який поширюється традиційними медіа, поділяється на дві категорії. До першої належать фільми, комп’ютерні ігри, відеофільми, телевізійні програми, котрі містять детальні сексуальні сцени або епізоди, в яких демонструються відверті сексуальні стосунки, що становлять частину всього твору. До другої — порнографія, яка розповсюджується через книжки, журнали, фільми, DVD.

Кіберпростір додає до традиційних загроз і ризиків нові, на які суспільство ще не встигло знайти адекватних регуляторних та застережних заходів, — онлайнова дистрибуція комерційно продукованого порнографічного контенту всіх наявних жанрів, некомерційно створений сексуальний та порнографічний контент, а також чати, де порнографічний контент можна отримати, не платячи за нього гроші.

Мобільна комунікація розширює рівень доступу, а також має великий потенціал для створення й подальшого розповсюдження порнографічного контенту авторами та користувачами, серед яких є неповнолітні. Як свідчить Р.О’Коннелл у виконаному на замовленні ЮНЕСКО дослідженні «Мережа педофілів у Інтернеті» (2001 р.), є багато дорослих збоченців, котрі розповсюджують і пропагують порнографічний контент, зокрема дитячу порнографію та педофілію, маючи на меті, по-перше, привчити дітей до такого роду шкідливих матеріалів, по-друге — переконати їх у «нормальності» цього, по-третє — схилити до сексу з дорослими. До цього слід додати, що брутальний порнографічний контент породжує схильність до жорстокості, насильства й агресії, які становлять велику небезпеку для дітей, підлітків та суспільства в цілому.

У категорію «жорстокість» входять такі поняття, як насильство, хуліганство, бійки, розбійницькі напади, вбивства, ненависть, тероризм, расизм, ксенофобія та ін. Вплив цього контенту на дітей і підлітків великий, тим більше що часто жорстокість і насильство на сайтах такого характеру поєднані з жорстоким порно. Крім того, дитина може знайти там жахливі сцени аутопсії, нещасних випадків, убивств тощо. Велику проблему становить онлайнове залучення дорослими дітей та підлітків. Контент, сповнений жорстокості й насильства, можна знайти у різноманітних чатах, в яких спілкуються, переважно анонімно, як дорослі, так і підлітки.

Насамкінець слід виокремити ще таку групу, поява якої стала можливою завдяки розвитку інтерактивності в Інтернеті та пов’язаних із ним диджитальних пристроїв і технологій. Йдеться про шкідливий контент, присвячений пропаганді хворобливих станів людини, які призводять до суїциду, булімії, анорексії тощо.

Нині, занепокоєні масштабами глобального зростання таких хвороб, як анорексія та булімія, світові королі моди на кастингах моделей до своїх будинків високої моди відхиляють кандидаток з усіма ознаками виснажливого голодування та надмірно (навіть за еталонами цього бізнесу) малою вагою. Але зупинити численних жертв нав’язаних жіноцтву стереотипів вже майже неможливо. Свою шкідливу справу роблять і спеціалізовані сайти, на яких можна побачити «взірці» анормального схуднення, заклики до невживання їжі, девізи на кшталт «чим нижча вага, тим красивіша», дієти і поради, як швидше скинути вагу, осуд тих, хто цим не переймається, і т. ін. Зрозуміло, що батькам та лікарям важко протидіяти такій масованій інформаційній атаці.

Сайти і форуми, які концентруються на оспівуванні та звеличенні актів суїциду, містять матеріали про способи самогубства, про релігійні акти, пов’язані з цим явищем, заохочують до дискусій про них, розміщують сповіді тих анонімних інтернет-користувачів, хто в реальності або у фантазіях пережив невдалий акт самогубства, тощо. Абсолютно зрозуміло, що такі сайти особливо небезпечні для несформованої і часом нестабільної дитячої та підліткової психіки. Вже нині небезпека відвідання таких сайтів опосередковано підтверджується статистикою зростання кількості суїцидів в економічно розвинених країнах Європи та Америки, населення яких найбільшою мірою, порівняно з іншими регіонами, забезпечене доступом до Інтернету. Ризики, пов’язані зі шкідливим контентом у кіберпросторі, багаторазово посилюються новою хворобою, яку медики назвали «інтернет-залежністю».

Є всі підстави говорити, що шкідливий контент у кіберпросторі нині набуває статусу глобальної інформаційної загрози, впливаючи на моральні, фізичні, психологічні, соціальні та культурні аспекти життєдіяльності людей, а особливо — дітей та підлітків. Інтернет і пов’язані з ним інтерактивні диджитальні пристрої не визнають національних кордонів, тобто не можуть бути регульованими на рівні національних законодавств. Вертикальна регуляторна схема, яка спрацьовувала щодо мінімізації загроз, пов’язаних із розповсюдженням шкідливого контенту в традиційних мас-медіа, не діє в умовах інтерактивності та глобальності. Знайти адекватні відповіді на ці нові виклики і загрози — один з імперативів нашого часу.
 zn.ua

ПОЗИТИВНИЙ І НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ МЕРЕЖІ INTERNET НА ПІДЛІТКІВ
0007-027-bezopasnyj-internet.jpg
Що таке Інтернет: добро чи зло? 

Що таке Інтернет? "Інтернет це глобальна комп'ютерна мережа, мережа, що надає величезні свободи користувачам" - одна з офіційних формулювань. Добре звучить - АЛЕ - чи так це? Комп'ютерною мережею Інтернет був у той час коли їм користувалися чи 100000 чоловік. Зараз це вже щось більше ніж Мережу. Такі чи свободи вона дає? Та спочатку давала, відгомін свободи є і зараз, але за часів зародження Інтернету її було багато більше. Інтернет став джерелом, через який терористи організовують теракти, через який продають наркотики, через який продають дітей. В Інтернеті є притулку тисяч збоченців і психічно неповноцінних особистостей. Свобода. Усі кинулися туди, але є люди, у влади, які зрозуміли - якщо пустити на самоплив - Інтернет знищить людство - і з'явилися органи контролю - які попереджають, спостерігають, забороняють і створюють правила. 


Понад 54% користувачів Інтернету в США і Канаді впевнені, що мережа надає позитивний вплив на їхнє життя, але 22% відчувають негативний вплив Інтернету. Такі результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницько-консалтингової компанією Forester Research. В опитуванні взяли участь кілька десятків тисяч інтернет-користувачів з Північної Америки. Їх середній «стаж» в Інтернеті складає вже близько 6 років, і абсолютна більшість цих людей відчувають сильний позитивний вплив Інтернету - особливо у своїй професійній та суспільного життя. Однак частина користувачів побоюються негативного впливу «мережевого способу життя» на своє здоров'я і фізичну форму. Респонденти найчастіше відзначали негативний вплив Інтернету на стан їх рук і пальців, на режим сну, зір. У загальній складності такі скарги висловили від 17% до 30% опитаних різних вікових груп. Цікаво, що скарги на шкідливий вплив Інтернету значно частіше висловлювали жінки, ніж чоловіки. А молодь у віці від 18 до 34 років, яка більш схильна бачити в Інтернеті сильний позитивний фактор, при цьому значно частіше скаржиться на псування зору і постави через тривале сидіння за комп'ютером. У цілому ж шкідливість Інтернету для здоров'я найчастіше відзначають люди старшої вікової групи - від 55 років і старше. Дослідники вважають, що отримані ними дані слід взяти до уваги всім виробникам офісного та комп'ютерного обладнання, а також інтернет-дизайнерам, які повинні якомога більше думати про ергономічність своєї продукції і зручності користувачів. 
 

Позитивні риси впливу Інтернету

  Розглянемо плюси Інтернету. З'явилися такі можливості, як заробіток в мережі, спосіб показати, проявити себе, розмістивши свою власну сторінку, написані програми та інше. Також через Інтернет можна знайти роботу, старих друзів, яких давно втратив. А як приємно поспілкуватися з людьми з твого міста, якщо ти, наприклад, поїхав звідти, а можливості повернутися немає! 

У Internet кожен прокладає свій власний шлях. Ти сам вирішуєш, якими послугами мережі скористатися. Хочеш - відправиш електронний лист хоч на край світу. Хочеш - залишиш повідомлення для групи новин: так називається тематичний електронний бюлетень, службовець своєрідною дошкою оголошень. Можливості мережі воістину безмежні. Потреби і запити подорожуючих по Internet найрізноманітніші. Одні хочуть роздобути нове програмне забезпечення. Інші шукають ті чи інші документи, необхідні їм для професійної діяльності. Треті підключаються до мережі, щоб отримувати електронну пошту. Internet допомагає всім. Всесвітня комп'ютерна мережа надає безліч різноманітних послуг. Тут працюють програми, кожна з яких вирішує певне коло завдань. За допомогою Internet можна навіть дзвонити по телефону. Звичайно, тут є свої незручності: про час такої розмови в мережі потрібно домовлятися заздалегідь, та й якість зв'язку часто залишає бажати кращого. Однак телефонувати через Internet набагато дешевше! Звичайний телефонний дзвінок в іншу країну доводиться оплачувати з міжнародного тарифом. Якщо ж для телефонної розмови використовується комп'ютерна мережа, то обидва співрозмовника дзвонять лише своїм провайдерам, що знаходяться, як правило, неподалік, і платять за це за місцевим тарифом. Для того щоб дзвонити по Internet, потрібен доступ в мережу, а також мультимедійний комп'ютер з мікрофонами динаміками і відповідна програма, що дозволяє вести телефонну розмову. Та ж сама програма повинна бути у вашого співрозмовника. Бесіда в Internet можлива за умови, що викликається вами абонент знаходиться в мережі. Упевнившись у цьому, ви вводите його IP-адресу або електронну поштову адресу, а якщо такий вам невідомий, знаходите його в телефонному каталозі, в якому перераховані всі користувачі, що знаходяться в даний момент в мережі. Після цього слід клацнути мишею в тому місці, де зображений телефон. На комп'ютер вашого співрозмовника надійде сигнал, і якщо він вирішить вам відповісти, він теж клацає кнопкою миші. Тепер зв'язок встановлена, і ви можете розмовляти, використовуючи мікрофон. В даний час через Інтернет можна робити практично все - робити покупки, замовляти авіаквитки та номери в готелях, рекламувати свої товари і фірми, спілкуватися самими різними способами, знайти там можна абсолютно все, а якщо чогось там немає, значить, цього немає взагалі , можна дружити і навіть закохуватися, і це далеко не все. Можливості Інтернет практично безмежні, єдине, чого глобальна мережа ніколи не зможе замінити - це принади живого спілкування, принади листів, написаних рукою одного або коханої людини, сидячи перед мерехтливим екранів ніколи не можна буде сходити погуляти з друзями в «реалі». Це, звичайно, великий недолік мережі, але разом з тим і велика перевага, тому що не можна навічно переселятися у віртуальну реальність, все-таки ми живі люди, а не машини. 

Також мільйони інвалідів отримали можливість реальної віддаленої роботи, можливість спілкуватися з друзями. В Інтернеті існує величезні бібліотеки різноманітної літератури, в першу чергу цінна наукова література - тому що звичайні книги коштують великих грошей, багато вчених, як це не сумно, не в змозі забезпечити себе необхідною літературою, Інтернет дає їм таку можливість. Так само Інтернет є воістину самим величезним збіркою інформації, Інтернет дає можливість багато чому навчиться, отримати професію або підняти свої навички на інший рівень. Так само в Інтернеті можна завжди отримати найсвіжіші новини вузької або широкої тематики. 


Форуми - найкраща розробка людства, і, один з найбільш важливих аспектів Інтернету - форуми дозволяють спілкуватися тисячам, мільйонамлюдей. Вони дозволяють розділити спілкування на теми і категорії, таким чином, кожен спілкується там, де йому цікаво. Чати і ICQ дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч. Інтернет це благо! 
Негативні риси впливу Інтернету

  Інтернет дає ілюзію вседозволеності, витягаючи з нас найгірше що в нас є, а що? Адже все можна! В Інтернеті існують клуби самогубців, клуби наркоманів, клуби навчальні початківців терористів. У таких клубах можна замовити власну смерть, купити пару шашок динаміту, навчиться правильно підбирати і колоти наркотики. 


В Інтернеті повно порнографії. Більшість молодих людей купують модем лише для того, що б зайти на порносайт. В Інтернеті легко знайти сайти, де вільно продаються відеоматеріали з дитячою порнографією. На жаль обчислити авторів цих сайтів практично неможливо, навіть для спецслужб, так як ці нелюди реєструють сайти на підставних осіб. У реальності цього істотно менше. Адже на подібний сайт може зайти будь-яка людина, і діти в тому числі 13-16 років - і що вони побачать? Їм кажуть говоримо - секс з дітьми - це нормально! Від себе скажу - що потрібно боротися з цим! Боротися, не зволікаючи! Якщо не можна захистити дітей та підлітків від доступу до цієї інформації, то необхідно шукати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Шукати авторів цих сайтів. Усувати не наслідки, а причину! 
Діти дивляться на дорослих, діти вбирають інформацію як губка - і що вони отримують з Інтернету? Досить зайти на деякі сайти і ви самі все зрозумієте. 
В Інтернеті з'явилися хакери гробящіе все на своєму шляху заради задоволення свого защемленого самолюбства, вони не можуть створити, можуть тільки зруйнувати. Та це специ екстра-класу - але давайте подумаємо що їх сподвигло на руйнування вся і все в Інтернеті? Не прогулянка по ньому? Я часто бачу сайти які хочеться знищити. На жаль негативна інформація в Інтернеті на даний момент переважає. Тривала робота за комп'ютером негативно позначається на багатьох функціях нашого організму: вищої нервової діяльності, ендокринної, імунної та репродуктивної системах, на зорі і кістково-м'язовому апараті людини ... Що це може означати для простої людини? Все що завгодно! Від зіпсованого зору до варикозного розширення вен на ногах. Чесно кажучи, все це Ви можете "заробити" і без комп'ютера, просто ведучи незбалансований спосіб життя. Комп'ютер є лише ще однією ланкою в тій ж ланцюга: недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя, неорганічно харчування і т.д. 
Якщо зір, слух можуть зіпсуватися допомогою клавіатури, "миші" або монітора, то на психіку в першу чергу впливають більш, так би мовити, віртуальні речі - ігри та інтернет. Це те що "затягує", те, від чого неможливо відірватися, то, без чого багато більше не уявляють свого життя - це маніакальна залежність від інтернету або від ігор. Перш за все необхідно відразу сказати, що мова йде про багатогодинному сидінні за комп'ютером. Друге, ми маємо на увазі людей, які проводять свій час у чатах, форумах, за іграми, а не займаються роботою в інтернеті (збором інформації тощо). До речі, вони складають близько 90% від всіх "долгосідящіх" в мережі. Звідси випливає третє положення: портрет цієї аудиторії. Власне він-то і є основна причина подібного проведення часу, з витікаючими з цього наслідками. Людям, які проживають своє життя в інтернеті часто необхідна соціальна підтримка, у них великі труднощі в спілкуванні, вони відчувають незадоволеність, низьку самооцінку, закомплексованість, сором'язливість і т.п. Всі ці проблеми "вирішує" Інтернет! Інтернет як ніби каже їм: "Ідіть у чат, представляєтеся ким завгодно, задовольняйте будь-які свої бажання і нічого не бійтеся!" І люди поспішають піти у безпечне для них середовище, ні до чого не зобов'язує життя. Таким чином, вони, по-перше, посилюють ті свої риси характеру, від яких хотіли б позбутися, а також набувають нових: відхід від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, віртуально змінюючи свою стать, вік ... Безумовно, поступово такий спосіб життя, спосіб мислення, просочує всі рівні їхнього життя. Людина починає діяти і думати по-іншому. Він по-іншому вирішує побутові питання, сімейні, особисті, професійні, партнерські і т.д. 

Ось які психологічні симптоми може почати відчувати людина, якщо він відноситься до групи ризику інтернет-залежних людей: 


· Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером; 
· Неможливість зупинитися; 
· Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером; 
· Нехтування сім'єю і друзями; 
· Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером; 
· Брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність; 
· Проблеми з роботою чи навчанням.
Небезпечними сигналами є також: 

· Нав'язливе прагнення постійно перевіряти електронну пошту; 


· Передчуття наступного сеансу он-лайн; 
· Збільшення часу, проведеного он-лайн; 
· Збільшення кількості грошей, витрачених он-лайн. 


Інтернет це інша реальність?

  Багато хто з нас живуть тут. Часто пари знайомляться один з одним в ICQ, на форумах в чатах і тому подібне, потім одружуються в реальному житті. Тут у нас у всіх є друзі, є коло спілкування, є своя модель поведінки. І в багатьох із нас друзів тут набагато більше, більше ніж насправді. Чому так? Чому багато що б поговорити з одним запускають ICQ або Mail.ru Agent, а не йдуть до нього в гості? Саме тут у багатьох вийшло реалізувати себе як фахівців, знайти розуміння і заслужити визнання. Інтернет це інша реальність, світ усередині світу. Але чому багато хто з нас вважають за краще реальності - Інтернет? Або Інтернет це і є реальність сьогоднішнього дня? Уявіть собі, що всі ми одного разу зберемося в життя в одному місці. Ну не всі тисячі людей. У кожного форуму є база, своя команда однодумців, друзів. Ну, припустимо я можу виділити людей 40-50 з усіх відвідувачів, які складають основу форуму. Ось ми всі 50 чоловік зібралися. Я гарантую, що через тиждень спільного проведення часу ми пересваримося. А тут - ніколи. Чому так?

  

Інтернет очима підлітка. 

Так, що ж таке Інтернет з точки зору підлітка?

  Перш за все - це засіб розваги, а вже потім джерело знань і помічник у навчанні. Та й, чесно кажучи, не все друге взагалі застосовують. Дуже малий відсоток підлітків використовують комп'ютер та Інтернет в навчальних цілях. 
Більша частина підлітків проводять величезну кількість часу в різноманітних чатах і форумах, що, на їхню думку, розширює їх кругозір і світогляд. Але ж насправді це зовсім не так! Від цього вони стають тільки тупіший і обмеженішими - у спілкуванні, і свободі в цілому. Це вже в деяких випадках переростає в залежність. Але на жаль довести це самому підліткові неможливо! Він повинен сам це зрозуміти і усвідомити - тільки тоді можливо все змінити!

  Для більшості підлітків Всесвітня мережа - це чергова іграшка для отримання цікавить його інформацією, корисною з його точки зору, але ніяк не з точки зору дорослих. 


Мільйони людей перебувають у своєрідній залежності від Інтернету, і це не тільки підлітки, це і цілком дорослі чоловіки і жінки. Інтернет допомагає багатьом заміняти спілкування в реальному житті, але хіба це добре, тут же заперечать багато читачів. Природно це не дуже добре, але багатьом просто дуже важко спілкуватися в реальності. Просто буває так, що тебе не розуміють, вважаєш себе ізгоєм у цьому суспільстві, а в Інтернеті знаходиш людей, у яких з тобою однакові погляди, і жити стає легше!

  Але не все втрачено. Не все так жахливо як здається на перший погляд. Є й ті, для кого Інтернет - це не замінний помічник для отримання знань. А хтось, взагалі до цих пір просиджує в бібліотеках і отримує інформацію «по старинці». Маже це і не так уже й погано? Так, безсумнівно, Інтернет набагато спрощує нам життя. Одним натисканням клавіші, ми отримуємо інформацію, у пошуках якої ми могли б витратити «купу» часу. А тут усе як на долоні: будь-яка енциклопедія, довідник, рідкісна або дорога книга, яку можливо ви ніколи і не купили б. 


Інтернет поганий тим, що він не має меж! Тобто, він не убезпечує підлітків від не нормативної інформації, яку їм зовсім нема чого знати. З усього вище сказаного випливає те, що, остається сподівається тільки на свідомість самих дітей, на їхню чесність. Чесність перед самим собою. Було б здорово, якби кожен задумався, замислився про себе, про свої вчинки, і, що взагалі він зробив для того, що б світ став кращим. Про те, скільки дорогоцінного часу він втрачає, просиджуючи в Інтернеті за безглуздим заняттям. Підлітковий період і наша молодість - це саме чудове час, який потрібно заповнити яскравими моментами і провести його з користю - по максимуму! Що б потім не було боляче за безцільно і марно прожиті роки! 
Споконвіку, кожне покоління дорослих бачить в нових технологіях їх тенденцію руйнування. Платон попереджав (і цілком справедливо): «Писемність і читання знищать ораторське мистецтво». Автомобіль відняв у нас здатність до споглядальності. Телефон привів до занепаду епістолярний жанр. Місце ораторського мистецтва зайняла література. На зміну споглядальності прийшла драма. А епістолярний жанр був відроджений в електронній пошті. 
Інтернет очима батьків.

  Тепер давайте подивимося, як ставляться до цього батьки. "Інтернет-це залежність, і мені б хотілося захистити свою дитину від цього. Інтернет - це підміна віртуальним реального, маса інформації без цензури, безкарність. В Інтернеті люди творять, що хочуть. Я не хочу, щоб мою дитину обманювали, або він сам обманювався. Я думаю, що це не нормальне спілкування, а пародія на нього. Раніше моя дитина сидів там через те, що йому не було чого робити. Я намагалася його позбавити від цієї залежності, але: "В основному батьки вважають, що це велике зло. Інтернет для багатьох є засіб спілкування - щось на зразок розмови по телефону (випадки чатів та ICQ і т.д.), до того ж електронна пошта працює набагато швидше, ніж звичайна, хоча ніщо не замінить листів від руки. Вважається, що Інтернет псує психіку і заважає вчитися. Щодо психіки - все в житті негативно на неї впливає (постійні стреси в школі, інституті, на роботі): і Інтернет тут ні при чому, важка музика, до речі, теж. "Ти став (а) гірше вчитися. Це все Інтернет" - правда? "А може, мені просто стало складніше? Або просто мені ліньки? Або мені не цікаво те, що мені викладають у школі? Багато відповідей, багато причин, а звинувачують у всьому глобальну мережу. Батьки відключають Інтернет вдома. Наївні люди. По всьому місту існують Інтернет клуби, кафе. Перекриваючи його будинку, батьки ускладнюють життя і собі і своєму чаду. Інтернет звинувачують в тому, що він заважає нормально розвиватися (вчитися зокрема) ; важку музику в основному звинувачують в тому, що вона негативно впливає на психіку і т.д. Давайте продовжимо: попсу (поп-музику) можна звинуватити в тому, що вона розпусна (більшість текстів досить-таки вульгарного змісту); книги можна звинуватити в тому, що вони відволікають від творчої праці та навчання (іноді такі бувають книжки, що читаєш і не можеш відірватися .. буквально і їж і спиш з книжкою, природно, уроки залишаються "на потім"). Прикладів маса. Цю проблему потрібно вирішувати по іншому: наприклад, запитати у своїх дітей, чому їх успішність впала, і стиль одягу різко змінився (не в кращий бік) і не треба робити поспішних висновків. Різкими і жорсткими діями можна тільки озлобити проти себе, робіть демократично і намагайтеся зрозуміти своїх дітей або просто поставити себе на їхнє місце. Але добре, що зараз, в основному, батьки не мають нічого проти Інтернету.


 Що обіцяє спілкування через Інтернет?

  Досвід показує, що на сайти знайомств люди звертаються з кількох причин, і ці причини постаралися сформулювати творці цих сайтів у вигляді цілей знайомства: романтичних, сексуальних, для листування, серйозних і т.д. Спочатку, вас може залучити сюди інтерес, очікування нової пригоди або конкретна мета завести собі друга. Ті, хто приходять задовольнити цікавість, швидко досягають мети й зникають. 


Завсідниками сайту знайомств залишаються люди, які віддають перевагу спілкування у Віртуальному світі спілкуванню у світі реальному, повсякденному. Для них не стільки важливо знайти партнера, щоб потім продовжити з ним зустрічатися "реально", скільки сама "тусовка", спілкування з новими людьми через Інтернет. І треба сказати, що цю мету вони реалізують цілком, так як саме тут ви можете зустріти людину, з якою, можливо, ніколи б не зустрілися у своєму житті, не кажучи вже про міжнародні масштаби знайомств. У цьому сенсі ви отримуєте унікальну можливість і переживаєте новий цікавий досвід. Перевага спілкування через Інтернет полягає в анонімності, в тому, що Вам не обов'язково бути самим собою. 
Ви можете вибрати для себе будь-яку роль, надягти будь-яку маску й ваш співрозмовник можливо ніколи не дізнається, хто за цією роллю, маскою. Ви можете стати улюбленим позитивним героєм або лиходієм, програючи позитивні або негативні якості своєї натури. І ви будете з'являтися і зникати в будь-який момент часу, який визначите Ви самі. Таким чином, Ви починаєте відчувати себе більш розкуто й безпосередньо, ніж в реальному житті, де Ви скуті певними соціальними ролями. 
Комусь така гра буде до душі, але навряд чи вона сподобається людині, яка хоче знайти реальний об'єкт для знайомства. Якщо Ви хочете зустріти супутника життя, то якийсь час Вам доведеться вести листування як у стародавніх романах, тільки замість модного дівочого альбому Вам доведеться відповідати на запитання анкети, не завжди зрозумілі. 
Якщо чесно відповідати на всі ці питання, то виявляється, що ти розповідаєш про себе незнайомим людям, яких ти не бачиш, і ці незнайомі люди будуть приймати рішення писати тобі чи ні, знайомитися чи ні. І ще не відомо, хто з тобою зв'яжеться і чи сподобається тобі ця людина. Трохи простіше, якщо ви обираєте партнера самі по вже існуючій базі анкет (краще робити і те, й інше: заводити свою анкету і проглядати вже введені). Тут вам необхідно прийняти рішення про критерії пошуку: що важливіше колір очей і волосся або вік, сімейний стан та інше. Для того щоб правильно визначити важливість цих критеріїв, потрібно задуматися про власну систему цінностей. У якій ієрархії перебувають ваші ціннісні критерії: матеріальна спроможність партнера, його привабливість, кар'єра, вік і так далі. Наприклад, якщо колір волосся не так важливий порівняно з кар'єрою і сімейним станом, то в потрібній графі можна вказати "будь-який" (поставити прочерк або взагалі не ставити). 

Потрібно мати на увазі, що чим більше цих критеріїв Ви вводите, тим більше вузький пошук, тим менше результатів Ви отримаєте. Менша кількість критеріїв передбачає велику свободу вибору, більше випадковостей. Графа "хобі, захоплення" передбачає вашу сумісність з партнером. Так, якщо дівчина любить дискотеку, а молодий чоловік - риболовлю, то їй, імовірно, подобається товариство, а йому - самота. А це вже привід для конфлікту. Крім внутрішніх і зовнішніх якостей, які Ви очікуєте побачити в своєму новому другу, а також проблемі Вашої з ним сумісності, доведеться задуматися про його психологічному і фізичному здоров'ї. Також як і в реальному житті, знайомлячись з людиною, Вам буде не дуже зручно питати в нього довідку про відсутність СНІДу, сифілісу та інших хвороб. Хоча, деякі шлюбні агентства передбачають цей варіант і вводять в своїх анкетах графу про захворювання, в тому числі венеричних. 

Як і в реальному житті, Вам доведеться розраховувати на чесність свого партнера. Крім того, ні для кого не секрет, що за знайомствами в Інтернет дуже часто звертаються люди, які мають проблеми у спілкуванні в реальному житті. Наприклад, може виявитися, що Ваш новий знайомий страждає комплексом невпевненості в собі і високим рівнем тривоги в кращому випадку, а в гіршому - може бути алкоголіком, наркоманом чи страждати важким психічним розладом, типу шизофренії. З часом, дізнавшись про це, Ви опинитеся перед вибором: кинути його і завдати йому тим самим ще одну травму або намагатися допомогти впоратися з цією проблемою. Можна навести приклад одного знайомства в Інтернеті і його наслідки. 
Одна дівчина познайомилася по листуванню, і її партнером став колишній алкоголік і наркоман, а на момент їхнього спілкування страждав від важкої депресії. Це не заважало йому бути розумним, чарівним і симпатичним чоловіком. Потрібно сказати, що їхня перша зустріч була сильним стресом і для неї, і для нього. До зустрічі вони спілкувалися по телефону, вона знала який у нього голос, але не уявляла собі як він виглядає, хоча можна було подивитися фотографію в Інтернеті. Здавалося, що при зустрічі буде зрозуміло чи та це людина, що їй потрібен, чи ні. І справді, виявилося, що вони зовсім різні люди: у них різні цінності, життєвий досвід, освіту і так далі. Навіть фізично він був нижче її ростом. З проблемою депресії їм вдалося впоратися. І після декількох місяців спілкування вони вирішили розлучитися, залишившись хорошими друзями. Вона дуже вдячна цьому досвіду, так як зустріла людину не схожого на коло її знайомих. Я не думаю, що буде голосно сказано, що ця зустріч змінила їхню долю. 

Цей досвід, а також досвід інших людей показує, що якщо Ви наважилися зустрітися зі своїм обранцем реально, то реальність, яку Ви побачите і відчуєте в особі нового партнера може сильно відрізнятися від віртуального. Щоб ця зустріч не виявилася для вас стресом або навіть шоком, постарайтеся як можна більше дізнатися про партнера, спілкуючись у віртуальному просторі. Якщо ви не можете підключити мікрофон або відеокамеру, які дають значно більше інформації, ніж просто текст, то в якийсь момент спробуйте спілкуватися по телефону. 

Як відомо, людина сприймає навколишню дійсність через 5 органів сприйняття: зір, слух, смак, нюх і дотик. Текст і людська мова вторинні і засновані на первинних образах, створюваних цими почуттями. Тому можливості безпосереднього сприйняття партнера сильно обмежені в Інтернеті. Він хороший, скоріше, для ділового листування або для лицедійства в костюмах і масках, що приховують справжнє обличчя. Можливо, саме тому для деяких людей, що мають певні проблеми у спілкуванні, у сфері пов'язаної з емоційним контактом, Інтернет як наркотик, тому що в ньому, і, зокрема, на сайтах знайомств такі люди знаходять багато корисної інформації і безболісно для себе розширюють коло свого спілкування. Для багатьох Інтернет став свого роду екологічної нішею. 
Як боротися з негативом? Що нас чекає в найближчому майбутньому? 
Яким же виросте це нове покоління? Примітивними варварами або якимось новим типом людини? Відповісти на це питання вкрай складно, адже ми не знаємо, ми можемо тільки припускати, що буде потім. Але одне можна сказати точно, що слід від впливу Інтернету відбитися на нашому «завтра». Оскільки діти - це наше майбутнє. 
Ну а на запитання: «Як боротися з негативом?» Я постараюся відповісти. Хоча це теж досить не просто, так як легше і краще попереджати, ніж «лікувати». 
На даний момент у всіх загальноосвітніх школах підключений безкоштовний доступ в Інтернет. І поставлені спеціальні «фільтри», які не дозволяють заходити на сайти не навчального характеру. Це тільки один із способів боротьби держави з негативним впливом Інтернету на підлітків.

  Так само можна обмежити вік підлітків, які відвідують Інтернет-кафе та Інтернет-клуби. Але цього не робиться, тому що переважна більшість відвідувачів - це підлітки. І якщо перекрити доступ цьому контингенту відвідувачів, то подібні заклади просто-напросто збанкрутують. 

Можна піти на крайні заходи і заборонити Інтернет взагалі, як це зробили в Північній Кореї. Або обмежити доступ до нього, як це зроблено в Китаї. Але як цього можна домогтися, якщо Інтернет настільки міцно ввійшов у наше життя за незначний період часу (12 - 16 років у Росії)? Адже якщо заборонити Інтернет взагалі, то збанкрутує більшість великих заводів і підприємств і як наслідок цього завалиться економіка нашої країни. Для того, що б це зробити необхідні великі кошти. Адже що замінить «швидкісну пошту», завдяки якій відбувається миттєва передача документів, зв'язок з іншим кінцем світу. Це дуже зручно, чи не так?! Інтернет - це геніальне досягнення сучасності. 

У найближчому майбутньому Інтернет розшириться на стільки швидко, що замінить не тільки пошту, але і телебачення, бібліотеки, магазини і так далі. В наслідок цього люди перестануть відвідувати театри, виставки, музеї, і таким чином перейдуть до віртуального сприйняття світу. Звичайно люди не можуть повністю перейти до віртуального спілкування і замінити ним повсякденне «живе» спілкування. Тим не менше проблема досить наболіла. 

Інтернет з кожним днем ​​все більше розвивається, сфера його послуг розширюється. А такими темпами, якщо не придумати радикальних методів з контролю за тими, хто його відвідує, то наше суспільство почне деградувати. На мій погляд, цей процес вже почався, а що буде далі, залежить тільки від нас самих. Безконтрольне відвідування Інтернету - це, насправді дуже велика проблема, яка вимагає її негайного розв'язання.

А чи впевнені ви, що це ми населяє Інтернет, а не він Нас? Може бути, вже з'явився Він, ще не усвідомлює всього, але усвідомив своє буття? Ви уявіть собі сумарну обчислювальну потужність Інтернету та його інформаційні бази даних. Не хочеться, що б так сталося. Чи не правда? 



Інтернет - залежність і незалежність.


2381513.jpg

Інтернет-залежність останнім часом стала однією з найпопулярніших тем для публікацій і розмов. Не зовсім зрозуміло, чому вона розбурхує таку кількість умов і хвилює стільки людей, але факт залишається фактом: на тему залежності від віртуальної реальності стали говорити і соціологи, і психологи, і медики, і представники багатьох інших наук. Одні бачать у цьому пророчі картини майбутнього футурологічного кошмару, де людина виявиться повністю поневолений бездушними машинами. Інші б'ють на сполох і попереджають, що люди, які проводять багато часу в Мережі, втрачають здатність спілкуватися з реальним світом, жити тут і зараз, в сьогоденні. Треті доповідають про різні хворобливі прояви, які можна назвати професійними захворюваннями. І вже, звичайно, всі сходяться на думці, що інтернет, якщо його занадто багато, нічого хорошого користувачеві не дасть. Один тільки шкідливий вплив.

Будемо відверті й чесні: з точки зору психології проблема має місце бути. Але це не така проблема, яку потрібно кидатися вирішувати, бити у дзвони і лити гіркі сльози по загинувшим юним поколінням.

А то послухаєш деяких, так страшна справа: інтернет, як павук, тільки й чекає на тебе у будь-якого комп'ютера, налагодивши павутину проводів і спокусливо поморгуючи лампочками. Тільки підійшов - хача! - А він на вас як кинеться, цей інтернет. І почне засмоктувати зі швидкістю 33600 за секунду. Страшна справа.

Цікава справа: про залежність від інтернету говорять усі, кому не лінь, але на неї ніхто не скаржиться. Вірніше, скаржаться постійно, але як-то все кажучи про інших. Доктор, у мене проблема: мій чоловік часто сидить в інтернеті. Добре, тоді купіть йому розкладушку або гамак, і нехай він у ньому лежить. Або мама тягне своє чотирнадцятирічне чадо до психолога за вухо: цілими днями тільки й робить, що стирчить у своєму інтернеті! Чадо виглядає дещо блідий і щуплий, але цілком осудним. Знає три мови програмування. Потай мріє хакнуть сайт Microsoft і прославитися. Якщо і залежний, то фінансово, від татової транзакцій, а в плані мислення цілком незалежний. Проходить тести: результати хороші. Скарг немає. Дайте мені можливість, і я дорости до хорошого програміста. Дайте грошей, коротше. При чому тут інтернет? Навіщо я тут? Чого, власне, треба? Вчитися нудно, Шолохов «не катить». Прямо на ганку школи торгують героїном, і все це знають, але ніхто нічого не робить. Мама з татом хочуть, щоб я став юристом, кажуть, що це високооплачувана професія. Ось, власне, і все.

Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих. Але що робити, якщо людина не відчуває, що він тоне, а відчуває він себе відмінно і дуже навіть добре? Я думаю, що перш ніж зробити висновок про те, що людина саме тоне, то до нього потрібно підійти і запитати про це: а тоне чи він насправді? І лише потім бити в дзвони і вважати, що все погано і справа зайшла занадто далеко. Інтернет не казино, не гральний стіл і не наркотик: це лише відмінна можливість провести Свого часу, дізнатися щось нове, поспілкуватися, посміятися над веселими картинками і анекдотами, знайти собі нових друзів і навіть самореалізуватися. Він не накидається на вас і не поневолює. А якщо людина почуває себе поневоленим інтернетом, то це, погодьтеся, проблема людини, а не інтернету.

Найбільш безглузде порівняння інтернету, яке так часто люблять використовувати кошти масової інформації, - це порівняння його з наркотиком. Інтернет такий же наркотик, як наркогенні ці самі засоби масової інформації. Наркотиками в такому випадку можна називати все що завгодно: колонки кримінальних новин на сторінках газет, телесеріали, радіопередачі, рекламу, строчки біржових котирувань, тамагочі, електронних собачок, любовні романи у м'яких обкладинках. Але тоді і саме поняття наркотику, що стало настільки банальним і роз'їжджаючи, повинно бути уточнено і переглянуто. Наркотик в життєвому сенсі - це не те, що викликає залежність, а те, що викликає звикання. А залежність і звикання, суть, явища дуже різні. Залежність означає, що деякий агент, з яким ви контактуєте, агресивний по відношенню до вас, і ви потрапите в залежне від нього становище незалежно від того, що ви думаєте на його рахунок, і як ви до нього відноситеся. Таких агентів дуже мало. Найпростіший приклад - це героїн. Ви можете ставитися до нього як завгодно, але якщо пару раз ви вступите з ним у контакт, то погана карма разом з псуванням і родовим плювком вам забезпечена.

А ось звикання - Це щось зовсім інше. Звикнути можна до чого завгодно: до кави, до теплого дощу, до мексиканських телесеріалів, до тих самих колонках кримінальних новин. Можна звикнути й до інтернету. Звикання означає, що те, з чим ви стикаєтеся, позбавлене явно вираженою кодують, зомбують або програмуючих властивостей, воно нейтрально по відношенню до вас. Їх вплив на вас настільки ж природно і нормативно, як смачний борщ, який завжди готував для вас хороший кулінар, і ви до цього звикли. Реклама, до якої теж можна звикнути, прагне бути цікавою, телесеріали - захоплюючими, новини -- захоплюючими, кава - смачним. Звикніть ви до цього чи ні - ваша особиста справа смаку, установок, світогляду, органів почуттів. Інакше б всі пили каву, дивилися серіали і сиділи в інтернеті. Навіть ті, хто називає все перераховане наркотиками. Тому надалі любителям називати інтернет (і сотні інших речей) наркотиком чи потрібно уточнювати, що вони мають на увазі, щоб не викликати помилкових героїнових асоціацій, або їх думку можна буде просто називати профанацією і спекуляцією, і нічим більше.



Звикну я до деякого місця, в якому у мене буде багато друзів, де мене чекає маса цікавих бесід, де я можу знайти для себе море корисної інформації? Звикну я до такого місця, де мені будуть доступні всі твори мистецтва, грандіозні бібліотеки, музика, кіно, захоплюючі ігри? Так, звикну! Безумовно, звикну! Чи буду я прагнути в це саме місце як можна частіше, бажаючи знову поговорити, відпочити, дізнатися останні новини? Так, буду знову і знову! Але чому тоді все стає погано і драматично, якщо це місце зветься інтернетом? Інтернет - це цілий світ, де здійснюються наші мрії, де стираються межі між містами та країнами, де не потрібно ні віз, ні паспорта, ні прописки. Я люблю цей світ. Я звик до нього і скучаю, якщо його немає поруч зі мною. І це так само природно, як в інших проекціях нашого світу я роблю те ж саме: звикаю, люблю і прагну повторити все те, що мені дорого і що мені подобається.

ЦЕНЄВ В. Інтернет-залежність і незалежність.

 

 



1   2   3


Скачати 423.83 Kb.

  • Інтернет - залежність і незалежність.