Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



sokol.doc [Компанія Південних морів]

sokol.doc [Компанія Південних морів]




Сторінка6/29
Дата конвертації19.04.2017
Розмір5.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

36
Таблиця 1.3 Міжнародні туристичні прибуття та надходження від туризму по регіонах

, — Регіони

Надходження від туризму в світі

Міжнародні туристичні прибуття

1)5$



Ринкова частка, %

млн

Темпи

змін,


%

Ринкова частка, %

млрД

на 1

прибуття



млрд

на 1 прибуття

2003

2004

2004

2003

2004

2004

2004

2004

2004/ 2003

2004

Світ

525

622

820

464

500

660

100

763

10,7

100

Європа

283,1

326,3

790

250,3

262,3

630

52,4

415,2

4,9

54,4

Північна Європа

41,9

48,9

1,020

37.1

39,3

820

7.9

48,2

8,3

6,3

Західна Європа

103,4

117,1

840

91,4

94,1

680

18,8

139,0

2,2

18,2

Центральна

та Східна

Європа


22,9

27,5

360

20,2

22,1

290

4,4

77,1

13,8

10.1

Південка Європа

114,9

(32,8

880

101,6

106,7

710

21,3

150.9

2,2

19,8

Азіатсько-тихоокеанський

регіон


95,5

125,0

820

84,4

100,5

660

20,1

152,9

27,8

20,1

ІІівнічно-Східна Азія

47,1

63,4

720

41.6

51,0

580

10,2

87.5

29,5

11,5

Південно-Східна Азія

24,3

31,3

660

21,5

25,2

530

5,0

47,4

30,6

6,2

Океанія

17,6

22,5

2,210

15,6

18,1

1,780

3,6

10,2

12,4

1,3

Південна Азія

6,5

7,8

990

5,7

6.3

800

1.2

7.8

16,5

1,0

Америка

114,0

131,5

1,050

100,7

105,7

840

21,1

125,7

11,1

16,5

Північна Америка

84,3

98,1

1,140

74,5

78.8

920

15,8

85,8

Ю.8

11,3

Карибський регіон

17,8

19,3

1,050

15,8

15,5

850

3,1

18.3

6,8

2,4

Центральна Америка

3,3

3,7

640

2.9

3,0

520

0,6

5,8

17.8

0,8

Південна Америка

8,6

10,5

660

7,6

8,4

530

1.7

15,8

15,8

2,1

Африка

15,8

18,9

570

14,0

15,2

460

3,0

33,2

8,2

4,3

Північна Африка

5,1

6,1

480

4,5

4,9

390

1,0

12,8

15,3

1.7

Тропічна Африка

10,7

12,8

630

9,5

10,3

500

2,0

20,4

4,1

2,7

Близький

Схід


16.7

20,7

580

14.7

16,7

470

3,3

35,6

20,5

4,7

37
У доповіді ВТО «Туризм — панорама 2020» (Тоигіхте: 2020 Уі5Іоп), що пізніше була опрацьована і видана у 7 томах, оприлюднюється прогноз розвитку туризму на 20 років XXI ст. Прогноз опирається на дослідження експертів, дані, отримані від країн-членів ВТО, підсумки інтерв'ю з більш ніж 75 фахівцями сфери туризму. Згідно прогнозу збільшення туристичних прибуттів у період між 2000 і 2020 рр. становитиме понад 200%, їх кількість наблизиться до і,6 млрд Щорічні темпи зростання у середньому становитимуть 4,1%. Дослідження містить прогнози зростання в'їзного та виїзного туризму по регіонах, аналізує перспективи розвитку деяких сегментів ринку та видів туризму, серед яких наиперспективнішими визнаються пригодницький, культурно-пізнавальний, тематичний та екологічний туризм і круїзи. Серед провідних тенденцій розвитку туризму в XXI ст. у прогнозі визначаються посилення конкурентної боротьби між регіонами за залучення туристів, продовження концентрації виробництва туристичних послуг, модернізація технологій та запровадження нових комунікаційних систем. Майбутнє туристичної галузі — її сталий розвиток у контексті розвитку світового суспільства.

Контрольні запитання та завдання

  1. Як визначаються історичні періоди розвитку туризму?

  2. Охарактеризуйте кожний з етапів розвитку туризму.

  3. Визначте відмінності між подорожами в період Стародавнього світу та в Середньовіччі.

  4. Що змінилося у туризмі ХУІІ-ХУІІІ ст. порівняно з періодом Середньовіччя?

  5. Які географічні відкриття стали запорукою розвитку світового туризму?

  6. Що називають «туристичною революцією» XIX ст.? Охарактеризуйте новації Томаса Кука.

  7. Назвіть передумови розвитку міжнародного туризму на сучасному етапі.

  8. Охарактеризуйте динаміку розвитку світового туризму в XX ст.

  9. Наведіть приклади диверсифікації сучасного туристичного продукту.




  1. Охарактеризуйте світовий транспортний туризм різних видів.

  2. Яким чином у туристичній діяльності використовуються комп'ютерна техніка й технології.

  3. Охарактеризуйте процеси глобалізації та концентрації капіталів у сфері туризму.

  4. Яке значення для розвитку світового туризму має світове туристичне співробітництво? Назвіть його основні форми.

  5. Що ви знаєте про діяльність ВТО?

  6. Назвіть основні туристичні форуми та їх документи.

  7. Охарактеризуйте туристичні регіони світу.

38
Розділ 2 ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2.1. МАНДРІВНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАРОДЖЕННЯ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Змалювати цілісну картину Історичного розвитку туризму в Україні досить складно, оскільки вона тривалий час існувала в складі різних держав. Територіально Україна остаточно сформувалася лише у 1954 р. після приєднання Криму, а статус самостійної незалежної держави у цих кордонах набула наприкінці 1991 р. Тому до початку 90-х років XX ст. ми можемо розглядати історію українського туризму або в контексті історії туризму інших державних утворень (Російська імперія, СРСР), або власне на українських землях, що сьогодні входять до її складу. Ці землі, родючі й багаті, населені доброзичливим і гостинніш народом, здавна приваблювали іноземних мандрівників. Крім того, українські землі, знаходячись на географічному перехресті між Європою й Азією, Північчю та Півднем, часто були транзитним етапом на шляху мандрівників: купців, державних послів, завойовників і просто допитливих подорожніх. Найцікавішими є давні повідомлення мандрівників, які залишили записи про свою подорож.

Ще за античних часів на території сучасної України побували «батько історії»- Геродот (V ст. до н. є.), античний філософ і оратор Діон Хрисостом. Вони залишили описи південноукраїнських земель, Північного та Східного Причорномор'я, особливостей життя, побуту й культури їх населення.

В епоху середньовіччя українськими землями цікавилися арабські купці, державні чиновники, письменники. Інформацію про слов'янські землі та їх населення того часу містять твори Ібн-Хор-дадбеха (IX ст.), Ібн-Фадлана (X ст.), Аль-Масуді (X ст.) та Ібн-Дас-та (ІХ-Х ст.). Останній відзначає, що мешканці українських земель «гостей шанують і добре поводяться з чужинцями». Відомо, що у часи середньовіччя Дніпро був частиною торговельного шляху зі Скандинавії до Візантії — «з варяг до греків». У хроніках і творах візантійських письменників є згадки про слов'янські народи Подніпров'я, як про довірливих і миролюбних людей.

Одним з перших європейців, який відвідав Київ у XI ст., був німець Бруно з Кверфурта. Він прибув до міста з місіонерською метою. Вражений багатством княжого двору, він писав у листі до імператора Генріха II про князя Володимира як про «великого й багатого володаря русів*-. Єпископ Мерзебурзький Тітмар, який відвідував Київ приблизно у ті ж часи, залишив про нього згадку, як про «дуже сильне місто», «У великім цім місті, столиці королівства, — писав він, — є більш як 400 церков і 8 ринків, народу незчисленна сила».

39
У XIII ст. через Київ, щойно зруйнований татаро-монгольською ордою, з дипломатичною місією до Золотої Орди проїхав папський легат Джовані де Плано Карпіні зі своїм помічником Бенедиктом Поляком. Після повернення з подорожі, вони склали звіт, де згадувалася доброзичливість киян, гостинний прийом у галицьких князів Данила й Василька. Посол до Золотої Орди від французького короля Людовика IX Святого — францисканський монах Віллєм Рубруквіс подорожував через Крим, залишив описи кримських укріплених містечок, описав добування солі з Кримських озер. Через Крим і причорноморські землі подорожували посол Франції Гільбер де Лануа (XV ст.), який побував також у Львові, Луцьку, Кам'янці-Подільському; російський купець Афанасій НікітІн (XV ст.); посол Венеціанської республіки до перського шаха Амбро-зіо Контаріні (ХУст.); литовський дипломат Михалон Литвин (XVI ст.), який також залишив цікаві спогади про Київ того часу; польський шляхтич Мартин Броневський (XVI ст.); німецький дипломат Зігмунд Герберштейн (XVI ст.), який проїхав і описав також Північне Подніпров'я. Посол німецького імператора Рудольфа II до Запорозької Січі Еріх Лясота описав свою подорож туди, залишивши цікаві відомості про Київ, Львів, Почаїв, Прилуки, Кам'янець-Подільський, Переяслав.

Про Україну XVII ст. ми дізнаємося з «Опису України» французького військового інженера Гійома Левассера де Боплана, який склав 10 карт України; з путівних щоденників сина антіохійського архієпископа Макарія — архідиякона Павла Алепського, зачарованого Україною; від німецького мандрівника Ульріха фон Вердума, який одним із перших залишив описи західноукраїнських земель — сучасних територій Львівської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Вінницької та Івано-Франківської областей.

У ХУІІ-ХУІІІ ст. українськими землями в основному подорожували російські мандрівники — вчені, письменники: В. Зуєв, П. Сума-роков, В. Ізмаїлов, І. Долгорукий, С. Муравйов-Апостол, які у своїх книгах відзначали багатства «Малоросії*, тяжке життя її народу, етнічні особливості українців. Із західних мандрівників найдетальні-ший краєзнавчий опис України залишив німецький вчений, засновник антропогеографії й мандрівник Йоган Георг Коль.

Йоганн Георг Коль (нім. Johann Georg Kohl, 28 квітня 1808(18080428), Бремен - 28 жовтня 1878, Бремен) - німецький мандрівник, географ і письменник.

Українське мандрівництво розпочало свою історію за часів Стародавньої Русі. Перші подорожі мали торговельний характер або здійснювалися в ім'я державних інтересів, як, наприклад, подорожі княгині Ольги в IX ст. по Русі та її візит до візантійського імператора Костянтина Багрянородного в Константинополь. Після прийняття християнства найсильнішим мотивом для подорожі стало паломництво. Серед перших українських мандрівників-паломників був Антоній з Любеча (Чернігівщина), засновник Києво-Печерської лаври, ігумен Дмитрівського монастиря (Київ) Варлаам, ігумен Ніфонт (з Волині) та інок Лаври Єфрем. Але першим залишив спогади про свою подорож до Святої Землі ігумен Данило з Чернігівщини (XII ст.). Чернець Досифей (XIII ст.), відвідавши Афон, теж залишив опис Святої гори та життя ченців.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29



  • Азіатсько- тихоокеанський
  • Америка 114,0 131,5 1,050
  • Африка 15,8 18,9 570
  • Контрольні запитання та завдання
  • 2.1. МАНДРІВНИЦТВО ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАРОДЖЕННЯ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ