Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Спеціальність 05080201 “електронні прилади та пристрої”

Скачати 220.15 Kb.

Спеціальність 05080201 “електронні прилади та пристрої”




Скачати 220.15 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір220.15 Kb.

Спеціальність 8.05080201 “ЕЛЕКТРОННІ ПРИЛАДИ ТА ПРИСТРОЇ”



Галузь знань: 0508 “Електроніка ”

Освітньо - кваліфікаційний рівень: магістр

Освітній рівень: повна вища освіта

Кваліфікація: науковий співробітник

(електроніка, телекомунікації)

Узагальнений об’єкт діяльності: електронні побутові апарати

різноманітних принципів

функціонування і призначення, їх

проектування, виробництво та

експлуатація

Перша вища освіта на базі: бакалавра однойменного напряму

Термін підготовки: 1,5 року

Форми навчання: денна, заочна
Фахівець підготовлений до роботи за видами економічної діяльності:

1. ОБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

1.1.

Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Виробництво електричного та електронного устаткування.
Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.


1.2. Виробництво канцелярських та електронно - обчислювальних машин:

1.2.1.

Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі.
Виробництво електронно - обчислювальних машин та іншого устаткування для обробки інформації.

1.2.2. Монтаж та ремонт електронно - обчислювальних машин та іншого устаткування для обробки інформації.

1.3. Виробництво устаткування для радіо, телебачення та зв'язку:

1.3.1. Виробництво деталей електронного устаткування: виробництво гібридних інтегральних мікросхем та мікроблоків, виробництво друкованих схем (плат); виробництво запасних частин для електронної апаратури.

Запасна́ части́на - складова частина виробу, призначена для заміни такої самої частини, що перебувала в експлуатації, для підтримання або відновлення справності чи роботоздатності виробу.
Обробка інформації́ - вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних [6.
Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.
Електро́ніка (від грец. Ηλεκτρόνιο - електрон) - наука про взаємодію електронів з електромагнітними полями і про методи створення електронних приладів і пристроїв, в яких ця взаємодія використовується для перетворення електромагнітної енергії, в основному для передачі, обробки і зберігання інформації.

1.3.2. Виробництво апаратури для трансляції та ретрансляції передач.

1.3.3. Ремонт (спеціалізований) апаратури для трансляції та ретрансляції передач.

1.3.4. Монтаж та встановлення апаратури для трансляції та ретрансляції передач.

1.3.5. Виробництво апаратури для запису та відтворення звуку та зображення.

1.3.6. Ремонт (спеціалізований) апаратури для запису та відтворення звуку та зображення.

1.3.7. Монтаж та встановлення апаратури для запису і відтворення звуку та зображення.



1.4. Виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних пристроїв, оптичних приладів та годинників:

1.4.1. Виробництво медичного, хірургічного та ортопедичного устаткування: виробництво електронних апаратів та устаткування для діагностики, досліджень, лікувальної дії, реабілітації, що використовуються в загальній медичній, хірургічній, стоматологічній та ветеринарній практиці, в тому числі:



  • електродіагностичної апаратури, електрокардіографів, ультразвукового діагностичного устаткування, сцинтиляційних сканерів, ядерних магнітних резонаторів, офтальмологічних приладів;

  • апаратів, що використовують промені X, альфа, бета, гамма, рентгенівських трубок, панелей, пультів керування, екранів;

  • електронних апаратів та устаткування, що використовуються в терапії та в хірургічній практиці;
    Хірургі́я (грец. χειρουργική, від грец. χειρ - рука і грец. ουργική - робити) - галузь медицини, яка вивчає хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу.
    масажних апаратів, апаратів для психологічного тестування, апаратури для озонотерапії, штучного дихання;
    Психологічне тестування (розділ психодіагностики) - вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей. Спочатку термін «психологічне тестування» застосовувався доволі широко, включаючи в себе будь які вимірювання в психологічній науці.
    Реанімація - комплекс заходів, спрямованих на відновлення різко порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму (серцево-легеневі та церебральні функції).


  • штучних кінцівок та інших частин тіла, слухових апаратів, кардіостимуляторів та ін.
    Слуховий апарат - оснащений мікрофоном і невеликим динаміком електроакустичний прилад в слухопротезуванні, призначений для посилення звуку для користувача. Застосовується для виправлення порушення слуху, яке вимірюється аудіометрією.
    , в яких застосовуються електронні засоби.

1.4.2. Монтаж та встановлення медичного, хірургічного та ортопедичного устаткування.

1.4.2.1. Монтаж електронного устаткування.

1.4.3. Ремонт (спеціалізований) медичного, хірургічного та ортопедичного устаткування.

1.4.3.1. Ремонт (спеціалізований) електронного устаткування.

1.4.4. Виробництво контрольно - вимірювальної апаратури:

1.4.4.1. Виробництво електронних апаратів для вимірювання, контролю, перевірки електричних та неелектричних величин: осцилоскопів, спектроаналізаторів, вимірювачів напруги, струму, опору, частоти, індикаторів та лічильників радіації, приладів і апаратури для проведення фізичного та хімічного аналізу, приладів та апаратів для вимірювання та контролю витрат, рівня тиску, інших приладів, побудованих із застосуванням електронних засобів.

Хімічний аналіз (рос. химический анализ, англ. chemical analysis, нім. chemische Analyse) - сукупність операцій, за допомогою яких встановлюють якісний та (або) кількісний склад речовини. У хімічному аналізі використовують методи, основані на хімічних реакціях досліджуваних речовин (наприклад, гравіметричний і титриметричний аналіз).

1.4.4.2. Виробництво апаратури: навігаційної, метеорологічної, геофізичної та пов'язаних з ними агрегатів: пристроїв керування, автоматичного керування, геофізичних, гідрологічних, океанографічних приладів, автопілотів, дальномірів, ультразвукових зондувальних приладів, авіанавігаційних приладів та систем стеження, радарів, приладів для здійснення дистанційного контролю.

Автомати́чне керува́ння (англ. automatic control) - виконання без безпосередньої участі людини певних впливів на об'єкт керування, необхідних і достатніх для одержання цілеспрямованого його функціювання із заданою точністю.

1.4.5. Монтаж та встановлення контрольно - вимірювальної апаратури.

1.4.5.1. Монтаж та встановлення електронної контрольно - вимірювальної апаратури.

1.4.6. Ремонт (спеціалізований) контрольно - вимірювальної апаратури.

1.4.6.1. Ремонт (спеціалізований) електронної апаратури.

1.5. Інше виробництво, не віднесене до інших угруповань.

1.6. Виробництво музичних інструментів:

1.6.1. Виробництво музичних інструментів: виробництво електронних музичних інструментів.

Електронні музичні інструменти - тип електромузичних інструментів, будова яких ґрунтується на використанні електронних схем, що генерують змінний струм певної частоти і форми, відповідний певній висоті і тембру звуку.



1.7. Виробництво ігор та іграшок з усіх видів матеріалів:

1.7.1. Виробництво ігор та іграшок з усіх видів матеріалів: виробництво електронних ігор, відеоігор.



1.8. Пошта і зв'язок:

1.8.1. Зв'язок.

1.8.1.1. Обслуговування засобів і споруд зв'язку усіх видів - каналів, станцій, устаткування, апаратури, повітряних ліній та кабельних мереж, антен, забезпечення радіо- і супутникового зв'язку, здійснення технічного радіоконтролю.

1.9. Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам.

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.


1.10. Діяльність у сфері інформатизації:

1.10.1. Технічне обслуговування та ремонт офісної техніки.

Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки - полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.

1.10.1.1. Технічне обслуговування та ремонт електронної офісної техніки.

1.10.1.2. Технічне обслуговування та ремонт комп’ютерної техніки.


Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу:

  • науковий співробітник (електроніка);

  • інженер - конструктор (електроніка);

  • інженер - електронік;

  • інженер - дослідник;

  • інженер із впровадження нової техніки й технології


і може займати первинні посади:

  • інженера - дослідника;

  • інженера - конструктора;

  • наукового співробітника;

  • інженера зі впровадження нової техніки;

  • інженера - електроніка.


Дисципліни спеціальності:

з/п

Назва дисципліни

К-ть годин

Питома вага, %

Кафедра

1

Технологія та автоматизація виробництва ЕПА

270

11,6%

Побутової електронної апаратури

2

Конструювання побутової електронної апаратури

243

10,5%

Побутової електронної апаратури

3

Оптимізація проектування радіоелектронних пристроїв

162

7,0%

Побутової електронної апаратури

4

Автоматизація обробки технічної інформації**

135

5,8%

Природничих наук та інформатики

5

Основи телебачення та телекомунікаційні системи

135

5,8%

Побутової електронної апаратури

6

Антенні пристрої*

108

4,7%

Побутової електронної апаратури

7

Діагностика, ремонт та регулювання побутової ЕА

108

4,7%

Побутової електронної апаратури

8

Комп'ютерне моделювання радіоелектронних пристроїв

108

4,7%

Побутової електронної апаратури

9

Техніка експериментальних досліджень

108

4,7%

Побутової електронної апаратури

10

Акустичні системи ЕПА*

81

3,5%

Побутової електронної апаратури

11

Іноземна мова (за професійним спрямуванням)

81

3,5%

Іноземної філології

12

Менеджмент та маркетинг в електроніці

81

3,5%

Побутової електронної апаратури

13

Основи наукових досліджень

81

3,5%

Побутової електронної апаратури

14

Патентознавство та авторське право

81

3,5%

Цивільного та трудового права

15

Пристрої захисту інформації в електронних апаратах**

81

3,5%

Побутової електронної апаратури

16

Пристрої та апаратура сучасної побутової техніки*

81

3,5%

Побутової електронної апаратури

17

Техніко - економічне обґрунтування інженерних рішень

81

3,5%

Побутової електронної апаратури

18

Основи підприємництва**

54

2,3%

Менеджменту організацій

19

Педагогіка і психологія вищої школи

54

2,3%

Психології

20

Фізичне виховання

54

2,3%

Фізичного виховання

21

Філософські проблеми наукового пізнання

54

2,3%

Гуманітарних дисциплін

22

Цивільна оборона

54

2,3%

Соціальної безпеки

23

Охорона праці в галузі

27

1,2%

Соціальної безпеки




Всього

2 322

100,0%




* – дисципліни за вибором ВНЗ

** – дисципліни за вибором студента


Перелік дисциплін і блоки змістовних модулів, що до них входять:

1. Охорона праці в галузі:

1.1. Джерела небезпеки та їх існування на виробництві.

1.2. Розробка заходів безпечної експлуатації ЕПА при конструюванні.

2. Цивільна оборона:

2.1.

Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.
Циві́льна оборо́на Украї́ни - державна система органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Особливості цивільної оборони в сучасних умовах.

2.2. Оцінка обстановки, захист робітників підприємства у надзвичайних ситуаціях.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою,епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.


3. Менеджмент та маркетинг в електроніці:

3.1. Методи управління та функції менеджменту.

3.2. Функції маркетингу при виробництві ЕПА.

Марке́тингові фу́нкції - окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку.


4. Техніко - економічне обґрунтування інженерних рішень:

4.1. Завдання і методи техніко - економічного аналізу інженерних рішень.

Економі́чний ана́ліз (англ. Economic Analysis, від грец. analysis - розкладання, розчленування) - взаємопов’язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів.

4.2. Інженерні методи розрахунків собівартості нової техніки.

4.3. Основи оптимізації інженерних рішень.



5. Оптимізація проектування радіоелектронних пристроїв:

5.1. Математичні методи оптимізації проектування ЕПА.

5.2. Методи розрахунку рівня якості радіотехнічних пристроїв.

6. Конструювання електронної побутової апаратури:

6.1. Методи конструювання та вимоги до конструкцій ЕПА.

6.2. Особливості конструювання ЕПА різного ієрархічного рівня.

6.3. Захист конструкцій ЕПА від дестабілізуючих факторів.



7. Філософські проблеми наукового пізнання:

7.1.

Оптиміза́ція (англ. optimization, optimisation) - процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва). Задача оптимізації сформульована, якщо задані: критерій оптимальності (економічний - тощо; технологічні вимоги - вихід продукту, вміст домішок в ньому та ін.)
Наукове пізнання - це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Передусім у структурі наукового пізнання виокремлюються емпіричний і теоретичний рівні..
Методологія пізнання в галузі науки і техніки.

7.2. Використання системного підходу в розв’язанні завдань природознавства та матеріального виробництва.

Матеріа́льне виробни́цтво - виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням різапсу матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, земельних, ремонтних робіт.
Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.


8. Основи телебачення та телекомунікаційні системи:

8.1. Методи розрахунку телевізійних пристроїв.

8.2. Вимірювання параметрів телевізійних пристроїв та їх регулювання.

9. Педагогіка і психологія вищої школи:

9.1. Психологічні аспекти розвитку особистості науково - технічного працівника.

9.2. Удосконалення процесу засвоєння фахової інформації.

10. Технологія та автоматизація виробництва електронної побутової апаратури:

10.1. Технологічні процеси виготовлення деталей та складальних виробів ЕПА.

Автоматиза́ція виробни́цтва - вищий рівень розвитку машинної техніки, коли регулювання й управління виробничими процесами здійснюються без участі людини, а лише під її контролем. Сучасний стан розвитку автоматизації виробництва привів до появи якісно нової системи технологічних машин з керуючими засобами, що базуються на застосуванні електронних обчислювальних машин, програмованих логічних контролерів, інтелектуальних засобів вимірювання і контролю, інформаційно об'єднаних промисловими мережами. Автоматизація виробництва - один з головних напрямів науково-технічного прогресу.
Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.

10.2. Автоматизація промислового виробництва ЕПА.

11. Діагностика, ремонт та регулювання побутової ЕА:

11.1. Методи діагностики та ремонту ЕПА.

11.2. Методи регулювання ЕПА.

12. Патентознавство та авторське право:

12.1. Правові основи винахідницької та інноваційної діяльності.

12.2. Технологія патентування та ліцензування.

13. Техніка експериментальних досліджень:

13.1. Методологія здійснення експериментальних досліджень.

13.1.2. Методи обробки результатів експерименту.

14. Основи наукових досліджень:

14.1.

Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Науково - технічне прогнозування.

14.2. Методологія наукових досліджень.

15. Комп’ютерне моделювання радіоелектронних пристроїв:

15.1. Математичне моделювання радіотехнічних пристроїв.

15.2. Методи комп’ютерного проектування пристроїв.

16. Фізичне виховання.

Математи́чне моделюва́ння (рос. моделирование математическое; англ. mathematical simulation, нім. mathematische Modellierung f) - метод дослідження процесів або явищ шляхом створення їхніх математичних моделей і дослідження цих моделей.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Фізи́чне вихова́ння, фізвихова́ння, фізви́х - педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.

За винятком філософських проблем наукового пізнання, педагогіки і психології вищої школи, цивільної оборони, охорони праці в галузі та фізичного виховання на Державну атестацію виносяться всі перераховані вище дисципліни і блоки змістовних модулів, що входять до їх складу.
Система змістовних модулів, виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння, якими повинен володіти випускник

І. ПРОЕКТНО - КОНСТРУКТОРСЬКА

1.1. Проведення теоретичних досліджень:

1.1.1.

Теорети́чні дослі́дження - висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій.
Згідно планів наукового підрозділу у складі групи фахівців або особисто: розробляти фізико - математичні моделі процесів та явищ, що зумовлюють та супроводжують роботу ЕПА, а також проводити теоретичні дослідження на їх основі з використанням комп’ютерних технологій та програмних засобів.



1.1.1.1. Фізичне моделювання систем та полів.
Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Фізичне моделювання (рос. физическое моделирование; англ. physical simulation, нім. physikalische Modellierung f) -


1.1.1.2. Види явищ та процесів, що зумовлюють і супроводжують роботу ЕПА.

1.1.1.3. Методи математичного моделювання ЕПА.

1.1.1.4. Науково - технічне прогнозування.

1.2. Проведення експериментальних досліджень:

1.2.1. Згідно планів наукового підрозділу у складі групи фахівців або особисто:



1.2.1.1. Методи обробки результатів експерименту.

1.2.1.1. За результатами проведення досліджень складати програму обробки даних на ПЕОМ, проводити аналіз отриманих результатів і робити відповідні висновки.

Обро́бка да́них - систематична цілеспрямована послідовність дій над даними. Обробка даних містить в собі множину різних операцій.



1.2.1.1.1. Програмні та апаратні засоби оброблення технічної інформації.

1.2.1.2. Відповідно з отриманими результатами досліджень удосконалювати методику експериментів.



1.2.1.2.1. Методи пошуку оптимального рішення.

1.2.1.2.2. Методи знаходження похибок експерименту і шляхи їх зменшення.

1.3. Розробка конструкцій електронної апаратури різноманітного призначення, її складових частин та елементів на основі функціональних та електричних схем:

1.3.1.

Апара́тне забезпе́чення (англ. hardware; сленг. залі́зо) - комплекс технічних засобів, який включає електронний пристрій і, зокрема, ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.
Електри́чна схе́ма - це технічний документ, що містить у вигляді умовних графічних зображень чи позначень інформацію про будову виробу, його складові частини та взаємозв'язки між ними, дія якого ґрунтується на використанні електричної енергії.
Працюючи у складі групи фахівців або особисто:

1.3.1.1. Аналізувати електричні та функціональні схеми електронної апаратури з метою підтвердження їхньої реалізованості та виявлення обмежуючих конструкторсько - технологічних ефектів.

1.3.1.1.1. Схемотехнічні особливості побудови окремих пристроїв.

1.3.1.1.2. Принципи побудови та функціонування електронних та функціональних схем радіотехнічних систем та їх складових частин.

1.3.1.1.3. Критерії оптимальності конструкції ЕПА.

1.3.1.1.4. Розв’язання задачі компонування і розміщення модулів ЕПА.

1.3.1.1.5. Розв’язання задачі трасування з'єднань.

1.3.1.1.6. Структура, параметри і характеристики окремих ЕПА.

1.3.1.2. Проводити схемотехнічні обґрунтування реалізованості електронної побутової апаратури на ґрунті системи стандартних пристроїв функціональної електроніки та електрорадіоелементів.



1.3.1.2.1. Фізичні процеси, явища й ефекти, на яких побудовані дії елементної бази.

1.3.1.2.2. Основні характеристики і параметри електрорадіоелементів.

1.3.1.2.3. Основні види й умови використання різноманітних елементів ЕПА.

1.3.1.3. Моделювання та оптимізація конструкцій електронної апаратури з урахуванням ймовірнісного розсіювання параметрів елементів та конструкцій.



1.3.1.3.1. Математичні методи формалізації конструкторських і технологічних задач проектування ЕПА.

1.3.1.3.2. Ймовірнісні моделі явищ та процесів у конструкціях та закони розподілу типових параметрів у ЕПА.

1.3.1.3.3. Методи теорії приймання оптимальних рішень.
Статисти́чна моде́ль - абстрактна схема відношень між величинами, що характеризують властивості реального процесу, розробка якої здійснюється неформальним шляхом. Статистична модель являє собою процес генерування даних, часто в значно ідеалізованій формі.
Оптимальне рішення - рішення, що приймається таким чином, що ніякі інші доступні варіанти не приведуть до кращого результату. Це важливе поняття в теорії прийняття рішень. Для того, щоб порівняти різні результати рішення, один зазвичай призначає відносну корисність для кожного з них.


1.3.1.3.4. Моделі явищ з точки зору їх дослідження методами теорії оптимальних рішень.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається


1.3.1.3.5. Оцінка рівня якості радіотехнічних приладів.

1.3.1.4. Конструкторські розрахунки з компонування, розміщення, технології, електромагнітності й сумісності, тепломасообміну, механічних параметрів.



1.3.1.4.1. Розрахунки, що підтверджують працездатність конструкції.

1.3.1.4.2. Фізичні основи надійності та старіння.

1.3.1.4.3. Електромагнітна сумісність в ЕПА.
Електромагні́тна сумі́сність (ЕМС) - здатність радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв одночасно функціонувати з обумовленою якістю в реальних умовах експлуатації з урахуванням впливу ненавмисних радіозавад і не створювати неприпустимих радіозавад іншим радіоелектронним засобам.


1.3.1.4.4. Механічні впливи на ЕПА.

1.3.1.4.5. Тепломасоперенос в ЕПА.

1.3.1.4.6. Забезпечення вологісних режимів ЕПА.

1.3.1.5. Дотримуватись при конструюванні на основі типових несівних конструкцій вимог ефективної експлуатації (контролепридатності і ремонтопридатності) та технічної естетики й ергономіки.



1.3.1.5.1. Функціонально - блочний метод конструювання.

1.3.1.5.2.Системи несівних конструкцій (типові та індивідуальні).

1.3.1.5.3. Ергономічні характеристики системи машина - оператор.

1.3.1.5.4. Естетичні характеристики об’єкту проектування.

1.3.1.5.5. Шляхи підвищення контролепридатності та ремонтопридатності.

1.3.1.6. Застосовувати ймовірнісні методи для оцінки надійності побутової апаратури та приймати конструкторсько - технологічні рішення щодо їх забезпечення.



1.3.1.6.1. Логікоймовірнісні методи для розрахунку надійності ЕПА.

1.3.1.6.2. Метрологічне забезпечення в конструкціях виробів і при їх виробництві (оптимізація виробничих і експлуатаційних допусків на вихідні параметри ЕПА).

1.3.1.7. Використовувати при конструюванні системи автоматизованого проектування, системи комп'ютерної графіки, комплекси розрахунків та моделювання, сучасну комп'ютерну техніку.

Систе́ма автоматизо́ваного проектува́ння (САП або САПР) або автоматизо́вана систе́ма проектува́ння (АСП) - автоматизована система, призначена для автоматизації технологічного процесу проектування виробу, результатом якого є комплект проектно-конструкторської документації, достатньої для виготовлення та подальшої експлуатації об'єкта проектування.



1.3.1.7.1. Методи комп’ютерного моделювання.

1.3.1.7.2. Система комп’ютерної графіки AUTOCAD.

1.3.1.7.3. Системи автоматизованого проектування PCAD, МCAP.

1.3.1.7.4. Моделі компонентів.

1.3.1.7.5. Загальна модель кола.

1.3.1.7.6. САПР гібридних інтегральних схем.

1.3.1.7.7. Сучасне програмне та апаратне забезпечення автоматизованого проектування.

1.4. Забезпечення техніко - економічної ефективності при конструюванні:

1.4.1. Працюючи у складі групи фахівців або особисто:

1.4.1.1. Проводити маркетингові дослідження ринку аналогів.

Дослідження ринку - це будь-які організовані зусилля для збору інформації про цільові ринки або клієнтів. Це дуже важлива складова бізнес-стратегії. Термін часто використовується як аналог маркетингових досліджень; однак, експерти-практики вбачають відмінність в тому, що маркетингові дослідження пов'язані конкретно з маркетинговими процесами, у той час як ринкові дослідження пов'язані конкретно з ринками.


1.4.1.1.1. Методи аналізу маркетингових досліджень ринку аналогів.

1.4.1.1.2. Основні терміни та визначення маркетингу.

1.4.1.2. Проводити розрахунки собівартості конструювання та створення макетів.



1.4.1.2.1. Основні методи розрахунку собівартості конструювання.

1.4.1.2.2. Кошторис витрат і калькуляція собівартості створення макетів.

1.4.1.3. Здійснювати оптимізацію послідовності робіт при конструюванні та створенні макетів.



1.4.1.3.1. Методи оптимізації послідовності робіт при створенні макетів.

1.4.1.3.2. Теорія оптимізації проектних та технічних рішень.

1.4.1.4. Проводити комплексну оцінку якості виробу та порівнювати його з аналогами.



1.4.1.4.1. Методи оцінки якості виробу.

1.4.1.4.2 Комплексна система управління якістю.
Техні́чне рі́шення - структурна частина результату технічної творчості, яка визначає принципові, схематичні, теоретичні рішення, що стосуються виробу як технічної системи і безпосередньо пов'язана з конструкцією, технологією, принципом роботи чи матеріалом.
Управлі́ння я́кістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.


1.5. Розробка засобів безпеки життєдіяльності при конструюванні:

1.5.1. Працюючи у складі групи фахівців або особисто: обґрунтовувати достатність конструкторських рішень щодо безпеки експлуатації виробу.



1.5.1.1. Методи обґрунтування достатності конструкторських рішень щодо безпеки експлуатації виробу.

1.5.1.2. Основні напрями забезпечення безпеки експлуатації виробу при конструюванні.

ІІ. ВИКОНАВСЬКА

2.1. Розробка та впровадження технологічних процесів виробництва ЕПА:

2.1.1. Працюючи у складі групи фахівців або особисто:

2.1.1.1. Обґрунтовувати та розробляти типові методи відпрацювання конструкцій виробів на технологічність.

2.1.1.1.1. Знання методик аналізу технологічності конструкцій.

2.1.1.1.2. Знання основних термінів та визначень щодо технологічності конструкцій ЕПА.

2.1.1.1.3. Знання методик відпрацювання конструкцій виробів на технологічність.

2.1.1.2. Розробляти робочі технологічні процеси виготовлення деталей, складальних виробів та спеціалізованих і функціональних мікросхем.



2.1.1.2.1. Основні методи формоутворення деталей та монтажу і складання вузлів та модулів.

2.1.1.2.2. Процес паяння у виробництві ЕПА.

2.1.1.2.3. Зварювання у виробництві ЕПА.

2.1.1.2.4. Технологія нанесення неорганічних та органічних плівок на деталі ЕПА.

2.1.1.2.5. Технологія електричних з’єднань та монтаж ЕПА.

2.1.1.2.6. Фізико - хімічні методи обробки деталей ЕПА.

2.1.1.2.7. Вплив технологічних особливостей різних методів виготовлення деталей на їх конструкцію.

2.1.1.3. Застосовувати промислові системи автоматичного керування технологічним обладнанням.



2.1.1.3.1. Застосування та основні функції системи автоматичного регулювання (САР).
Автомати́чна систе́ма керува́ння - це сукупність керованого об'єкта й автоматичних вимірювальних та керуючих пристроїв.
Систе́ма автомати́чного регулюва́ння (САР) - така система автоматичного керування (САК), задача якої полягає у підтримці вихідної величини об'єкта Х на заданому рівні Хзад.


2.1.1.3.2. Класифікація систем автоматичного керування.

2.1.1.3.3. Системи програмного керування, автоматичного контролю та автоматичного регулювання.

2.1.1.3.4. Характеристики САР та аналіз їх роботи.

2.1.1.3.5. Промислові роботи та маніпулятори у виробництві ЕПА.
Автомати́чний контро́ль - контроль роботи машин, механізмів, апаратів та іншого устаткування за допомогою приладів і пристроїв без безпосередньої участі людини. Забезпечує швидке й точне реагування органів керування та регулювання машин і апаратів на зміну параметрів технологічних процесів.
Числове́ програ́мне керува́ння (ЧПК) (англ. Computer numerical control) - комп'ютеризована система керування, яка зчитує командні інструкції спеціалізованої мови програмування (наприклад, G-код) і керує приводами метало-, дерево- чи пластмасообробних верстатів та верстатним оснащенням.
Автома́тика (грец. αύτόματος - самодіючий) - галузь науки і техніки, яка розробляє технічні засоби і методи для здійснення технологічних процесів без безпосередньої участі людини.
Ро́бот (від чеськ. robota) - автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконувались безпосередньо людиною. Для опису автоматичних пристроїв дія яких, не має зовнішньої схожості з діями людини, переважно використовується термін «автомат».


2.1.1.3.6. Автоматичні лінії у виробництві електронних апаратів.
Автоматична лінія - група машин, які, маючи спільні механізми керування, автоматично виконують в технологічній послідовності цикл операцій з обробки виробів. Автоматична лінія обладнана автоматичними транспортними засобами для переміщення виробів від однієї машини до іншої.

2.1.1.4. Обґрунтовувати методи діагностування стану виробів у виробництві та при випробуваннях.



2.1.1.4.1. Основні теорії випробувань.

2.1.1.4.2. Види та причини відмов ЕПА.

2.1.1.4.3. Методи технічної діагностики та випробувань ЕПА.

2.1.1.4.4. Вплив технологічних факторів на надійність виробів ЕПА.

2.1.1.4.5. Методи визначення показників надійності виробів у виробництві ЕПА.

2.1.1.4.6. Статистичні методи управління та контролю ЕПА.
Технічна діагностика - галузь науково-технічних знань, сутність якої складають теорія, методи і засоби постановки діагнозу про стан технічних об'єктів.
Технологічність (рос. технологичность, англ. adaptability to manufacture, нім. Fertigungsgerechtheit f) - відповідність продукції вимогам економічної технології її використання. Технологічність забезпечується при розробці конструкції виробу.
Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.

2.1.1.5. Проводити оцінку витрат на виробництво.



2.1.1.5.1. Методи оцінки витрат на виробництво.

2.1.1.5.2. Знання основних термінів та визначень щодо оцінки витрат на виробництво.

2.1.1.5.3. Знання залежності витрат на виробництво від типу виробництва.

2.1.1.5.4. Зміст підприємницької діяльності.
Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

2.1.1.6. Обґрунтовувати та розробляти заходи щодо безпеки виробництва.



2.1.1.6.1. Знання джерел небезпеки на виробництві.

2.1.1.6.2. Знання засобів усунення джерел небезпеки.

2.2. Науково - технічне забезпечення експлуатації та ремонту виробів:

2.2.1. Працюючи у складі фахівців або особисто:

2.2.1.1. Обґрунтовувати технологічні засоби щодо забезпечення надійності ЕПА в експлуатації.

2.2.1.1.1. Технологічні засоби забезпечення надійності ЕПА.

2.2.1.1.2. Основи надійності ЕПА.

2.2.1.2. Розробляти технології діагностування ЕПА в експлуатації та ремонті.



2.2.1.2.1. Технологія діагностування ЕПА в експлуатації.

2.2.1.2.2. Методи діагностування ЕПА в експлуатації.

2.3. Проведення теоретичних та експериментальних досліджень за тематикою магістерської роботи:

2.3.1. Згідно планів наукового підрозділу у складі групи фахівців або особисто:

2.3.1.1. Виконувати інформаційний та патентний пошук у тематичному напрямі з використанням Інтернет.

2.3.1.1.1. Особливості проведення інформаційного та патентного пошуку.

2.3.1.1.2. Особливості використання Інтернет для інформаційного та патентного пошуку.

2.3.1.2. Проводити експериментальні дослідження за допомогою приладів, використовуючи відповідну методику, державні та галузеві стандарти.

Патентний пошук - вивчення масиву охоронних документів різних країн з метою виявлення серед них патенту на винахід чи відкриття, аналогічне зробленому чи дослідженому.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.



2.3.1.2.1. Теорія планування експерименту.
Планува́ння експериме́нту (рос. планирование эксперимента, англ. experimental design, design of experiments, нім. Versuchsplanung f, Testplanung f) - процедура вибору числа та умов проведення дослідів, необхідних та достатніх для вирішення задачі досліджень із заданою точністю.


2.3.1.2.2. Принципи побудови та функціонування радіотехнічних приладів.

2.3.1.2.3. Структура, параметри і характеристики окремих пристроїв та систем.

2.3.1.2.4. Основи фізичних вимірювань.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА

3.1. Організація та керування ходом виробництва ЕПА:

3.1.1. Працюючи у складі фахівців або особисто:

3.1.1.1. Розробляти та впроваджувати у виробництво засоби автоматизації.

3.1.1.1.1. Технічні засоби та ідеологія їх використання у гнучкому автоматизованому виробництві.

3.1.1.1.2. Напрями розвитку засобів автоматизації.

3.1.1.2. Підвищувати ефективність виробництва на основі впровадження нових форм і методів керівництва виробництвом та менеджменту.

Ефекти́вність виробни́цтва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях.



3.1.1.2.1. Методи управління та функції менеджменту.

3.1.1.2.2. Функції маркетингу при виробництві ЕПА.

3.1.1.2.3. Форми і методи керівництва виробництвом ЕПА.

3.2. Організаційно - технічне забезпечення експлуатації та ремонту:

3.2.1. Працюючи у складі фахівців або особисто:

3.2.1.1. Контролювати технічний стан ЕПА в процесі їх експлуатації на робочому місті з метою виявлення погіршення якості функціонування.

Техні́чний стан об'є́кта - стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на об'єкт.


3.2.1.1.1. Технологічні процеси під час монтажу, демонтажу, перевірки працездатності, настроювання блоків та пристроїв ЕПА.

3.2.1.1.2. Основні види і терміни проведення профілактичних робіт та вимірювань ЕПА.
Загальні вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального закладу як соціальної особистості подаються у вигляді переліку здатностей вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності та системи вмінь, що є відображенням наявності цих здатностей.
Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Перелік здатностей вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності та система вмінь, що є відображенням наявності цих здатностей:

  1. Професійне самовдосконалення з метою приведення у відповідність своєї кваліфікації з сучасними вимогами.

  2. На основі аналізу потоку інформації щодо своєї галузі приймати рішення про напрям фахового самовдосконалення.

    1. Удосконалення процесу засвоєння фахової інформації.

  3. На основі аналізу соціально - економічних відносин у суспільстві та техніко - економічного стану свого підприємства брати участь у їх вдосконаленні.
    Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів


    1. Методологія пізнання в галузі науки і техніки.

    2. Використання системного підходу до розв’язання завдань природознавства та матеріального виробництва.

  4. Здатність до ефективної комунікаційної взаємодії.

  5. Одержання необхідної фахової інформації з іноземних джерел.

    1. Реферування іншомовної фахової літератури.

  6. Організація фахової діяльності в іншомовному оточенні.

    1. Ведення іншомовної ділової документації.

  7. Організація особистої соціальної діяльності як складової колективної діяльності.

    1. Психологічні аспекти розвитку особистості науково - технічного працівника.

    2. Особливості цивільної оборони в сучасних умовах.

    3. Оцінка обстановки, захист робітників підприємства у надзвичайних ситуаціях.


Вимоги до Державної атестації випускників

Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання, оцінювання якості розв'язання випускниками задач діяльності, що передбачені ОКХ.

Після завершення строку навчання за обраним фахом та виконання програми освітньо - кваліфікаційного рівня магістра випускник проходить Державну атестацію на основі захисту магістерської атестаційної роботи, фактичної її відповідності рівню освітньої та професійної підготовки, вимогам ОПП та ОКХ.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Державна атестація - для осіб, які закінчують вищі навчальні заклади - встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.
Професі́йна підгото́вка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

Рішенням Державної екзаменаційної комісії випускникам видається диплом (або диплом "з відзнакою").



Нормативною формою Державної атестації щодо встановлення рівня опанування студентом відповідних блоків змістовних модулів є захист магістерської атестаційної роботи.
Змістовні блоки, які виносяться на Державну атестацію:

  1. Правові основи винахідницької та інноваційної діяльності.

  2. Технологія патентування та ліцензування.

  3. Методологія здійснення експериментальних досліджень.

  4. Методи обробки результатів експерименту.

  5. Науково - технічне прогнозування.

  6. Методологія наукових досліджень.

  7. Завдання і методи техніко - економічного аналізу інженерних рішень.

  8. Інженерні методи розрахунків собівартості нової техніки.

  9. Основи оптимізації інженерних рішень.

  10. Джерела небезпеки та їх існування на виробництві.

  11. Функції маркетингу при виробництві ЕПА.

  12. Математичне моделювання радіотехнічних пристроїв.

  13. Методи комп'ютерного проектування пристроїв.

  14. Методи конструювання та вимоги до конструкцій ЕПА.

  15. Особливості конструювання ЕПА різного ієрархічного рівня.

  16. Захист конструкцій ЕПА від дестабілізуючих факторів.

  17. Методи розрахунку телевізійних пристроїв.

  18. Вимірювання параметрів телевізійних пристроїв та їх регулювання.

  19. Технологічні процеси виготовлення деталей та складальних виробів ЕПА.

  20. Автоматизація промислового виробництва ЕПА.

  21. Методи регулювання ЕПА.

  22. Математичні методи оптимізації проектування ЕПА.

  23. Методи розрахунку рівня якості радіотехнічних пристроїв.


Скачати 220.15 Kb.