Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами

Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами




Сторінка1/5
Дата конвертації19.03.2017
Розмір0.62 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2   3   4   5

Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Олексюк Олексій Іванович

УДК 338.45:663.4

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2009


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України.
Науковий консультант – доктор економічних наук, професор
Гончарова Наталія Петрівна,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри економіки підприємств


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України



Степанов Олександр Петрович

Корпорація «Центр» (м.

До́ктор нау́к - вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі публічного захисту докторської дисертації.
Київ), генеральний директор;
Генеральний директор (ГД) - термін для деяких корпоративних службовців в бізнес операціях. Крім того може бути офіційною назвою деяких керівників підприємств, найчастіше в закладах громадського харчування.
Національний авіаційний університет,

радник ректора

доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Козаченко Сергій Вікторович,

Міжнародний центр розвитку підприємництва і менеджменту, директор


доктор економічних наук,

старший науковий співробітник



Галиця Ігор Олександрович,

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», головний науковий співробітник відділу конкурентної політики та

прогнозування промислового потенціалу
Захист відбудеться „__22__” жовтня 2009 р.

Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук із стажем наукової роботи не менше трьох років, які працюють у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації або наукових установах та організаціях до них прирівняних і зараховані після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, на посади старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектору, лабораторії), завідувача кафедри або призначені на посади ректора, проректора з навчальної та наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року та опублікування за останні три роки у наукових фахових виданнях України або інших держав не менше п'яти наукових праць за відповідною спеціальністю, з них дві - без співавторів.
о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою:

03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «___22__» вересня 2009 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор О.С. Федонін


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Прискорення економічних процесів, їх гуманізація, динамічний розвиток і змістовні трансформації світової економіки визначають необхідність переосмислення місця та ролі підприємства як первинного відокремленого суб’єкта отримання економічних результатів.
Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
Сучасні економічні відносини характеризуються масштабними інтеграційними процесами, зростанням впливу інноваційних факторів на вартість товарів, формуванням глобальних моделей реалізації конкурентних компетенцій, розвитком технологій аналізу господарських процесів, як з погляду окремого суб’єкта, так і з позицій суспільства в цілому.
Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів
Перегляди наукових парадигм і концептуальних засад економічної науки орієнтовані на більш успішне вирішення традиційних економічних протиріч між безмежними потребами й обмеженими ресурсами, між виробничими вимогами та споживчими уподобаннями, між поточними фінансовими результатами та стратегічними цілями розвитку, між економічними інтересами окремого суб’єкта господарювання та суспільства.
Економі́чний інтере́с - реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб суб'єктів господарської діяльності.
Вирішення цих суперечностей відбувається в усіх сферах людської діяльності, але особливої актуальності воно набуває з урахуванням необхідності удосконалення управління підприємствами, у процесі господарського використання факторів виробництва й отримання продукту, при формуванні доданої вартості товару та її розподілу.
Додана вартість (Value Added) - різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва.
Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).
Ґрунтуючись на цих аспектах сучасних економічних відносин, можна стверджувати, що побудова механізмів результативного розвитку підприємств здобуває особливого значення, як з теоретичного, так і з практичного поглядів.

Проблемам забезпечення економічної ефективності і фундаментальним аспектам аналізу результативності діяльності підприємств присвячені праці багатьох видатних науковців, але особливо слід відзначити роботи В.Паретто, Е.Барона, П. Друкера, Ф. Хайека, М. Алле, К. Куросави, А. Лоурола, Д. Скотт Сінка, Д.  Нортона, Т. Пітерса, Р. Уотермана, Ю. Шрейдера, Т. Хачатурова, С. Ейлона, Б. Голда, Ю. Сьозана, С. Покропивного, В.  Гейця, І. Прокопенка, А. Матлина, А. Барсова, В. Московича, В. Батрасова, А. Сильченкова, В. Прядка, В. Хрипача, А. Борисова, Р. Пєтухова та інших.

Слід також відзначити ряд спеціалізованих наукових праць щодо оцінювання та управління результативністю економічних процесів підприємств таких науковців: Т. Гілберта, Д. Айнворса, Х. Столовіча, Дж. Харлісса, В. Росвелла, Т. о’Дріскола, Д. Ван Тієма, Дж. Мослі, Дж. Дессінджера, Дж. Пріса, Я. Роджерса, Е.Мосенга, П.Бредапа, Д. О’Салівана, Ф. Томаса, М. Боурне, М. Франко, Дж. Вілкеса, А. де Ваала, Дж. Грехема, Д. Шартмарше, М. Іреланда, Дж. МакГрегора, Е. Солтані, Р. Ван дер Меєра, Дж. Вілльямса, Д. Аммонса, П. Бардена, З. Раднора, М. МакГуіра, М. Боурне, А. Ніллі, Дж. Міллса, К. Платса, А. Петтігрю, Р. Віппа та інших.

Незважаючи на те, що ефективність господарських процесів є традиційним об’єктом вивчення для вітчизняних економістів, проблематика результативності часто залишається поза увагою науковців і, як правило, тією чи іншою мірою ототожнюється з ефективністю. Недостатність системних досліджень чинників і умов досягнення суспільно необхідних економічних результатів українськими підприємствами, низька культура управління компаніями чи їх об’єднаннями, невідповідний рівень розвитку обліково-аналітичних систем національних підприємств мають наслідком нерозвиненість теоретичних підходів до визначення економічних результатів діяльності підприємств, відсутність адекватного методичного інструментарію оцінювання результативності управлінських технологій її забезпечення.

Зазначені проблемні аспекти теорії та практики управління діяльністю підприємств за критерієм результативності обумовили вибір теми, визначили мету, завдання та вплинули на логіку побудови дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Сучасний розвиток і система управління підприємствами (об‘єднаннями) в ринкових умовах господарювання», реєстраційний номер 0100U004558. Особисто автором у межах цієї теми проаналізовано основні механізми формування доданої вартості за галузями економіки, як ключового макроекономічного індикатора результативності національного економічного розвитку, розроблено методичний підхід до оцінювання результатів діяльності підприємств різних галузей економіки.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.

Окремі результати дисертації реалізовано в науково-дослідній темі «Економіка, організація та результативність діяльності підприємств», реєстраційний номер 0106U001802, кафедри економіки підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Особисто автором розроблено методичні підходи щодо дослідження результативності діяльності промислових підприємств, спроектовано систему менеджменту результативності для машинобудівних підприємств, компаній харчової промисловості, металургійних об’єднань тощо.

Харчова промисловість - галузь переробної промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів, а також тютюнових виробів, мила і миючих засобів, парфюмерно-косметичної продукції.

Дисертаційні розробки знайшли своє відображення також у науково-дослідній темі «Методично-прикладні засади управління потенціалом промислових підприємств України» № 855, реєстраційний № 01054001891, де особисто автором проаналізовано ключові фактори забезпечення ефективності функціонування промислових підприємств та удосконалено методичні засади оцінювання вартості їх бізнесу.

Можливість використання результатів дисертації у сфері державного та муніципального управління комерційними об’єктами підтверджена участю автора у виконанні науково-дослідних робіт ТОВ «Міжнародного інституту бізнес-освіти Київського національного економічного університету ім. В.

Ки́ївський націона́льний економі́чний університе́т і́мені Вади́ма Гетьмáна (КНЕУ) - вищий навчальний заклад в Україні, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. Заснований в 1906 році як Вищі комерційні курси.
Гетьмана»: «Результативність комерційного використання об’єктів нежитлового фонду комунальної власності», реєстраційний номер 0107U009876; «Результативність житлово-комунального обслуговування споживачів» (договір №1031207 від 03.12.2007 р.). У цих науково-дослідних темах автором розроблені критерії оцінювання результативності комерційного використання об’єктів комунальної власності, система моніторингу їх поточного стану та перспектив комерціалізації, технологія аналітичної обробки запитів комунальних споживачів.



Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове та практичне вирішення проблеми забезпечення результативності діяльності підприємств у поточних і перспективних умовах.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлено та вирішено такі завдання:



  • конструктивно узагальнено методологічне підґрунтя становлення і розвитку теорій результативності в економічних дослідженнях;

  • визначено вектори наукового розвитку концепції результативності в управлінні підприємствами;

  • формалізовано понятійно-категоріальний апарат управління результативністю діяльності підприємств;

  • запропоновано систему визначення економічних результатів на різних рівнях соціально-економічних систем з врахуванням інформаційного контексту, ресурсного забезпечення та часової тривалості діяльності;

  • визначено джерела національного розвитку за параметрами сформованої доданої вартості;

  • проаналізовано конкурентоспроможність провідних промислових підприємств України з позицій глобального розвитку;

  • розроблено систему оцінки результативності діяльності промислових підприємств у процесі формування споживчо-орієнтованих бізнес-моделей за критерієм доданої вартості;

  • запропоновано концептуальний підхід до побудови системи управління підприємством за результатами його діяльності;

  • виділено на основі барицентричного математичного інструментарію вісім моделей забезпечення результативності функціонування підприємств;

  • розроблено технологію відносної оцінки результативності розвитку підприємств, з використанням методів математичного програмування та впровадження кращої практики діяльності у певній сфері.
    Математи́чне програмува́ння - це прикладна математична дисципліна, яка досліджує екстремум функції (задачі пошуку максимуму або мінімуму) і розробляє методи їх розв'язання. Такі задачі ще називають оптимізаційними.


Об’єктом дослідження є процеси управління діяльністю і розвитком підприємств за результатними критеріями.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів визначення та системного забезпечення результативності діяльності підприємств з використанням інформаційно-інноваційних чинників і споживчо-орієнтованого менеджменту.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи становить сукупність гносеологічних підходів, логічних законів побудови висновків, загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, що безпосередньо зумовлені поставленою метою та завданнями дослідження. Найвагоміші теоретичні результати отримано на базі використання новітніх положень економічної теорії, узагальнення досвіду реалізації економічних процесів на підприємствах різних галузей. Емпіричні висновки дисертації ґрунтуються на використанні статистичних методів, прогнозуванні, методах математичного програмування та кореляційно-регресійного аналізу, а також використання спеціальних пакетів програм обробки даних.
Економі́чна тео́рія - наука, що вивчає проблему вибору в умовах обмеженості ресурсів для максимального задоволення потреб людей. Складається з багатьох шкіл і направлень. Економічна теорія розвивається і доповнюється новими даними з часом, тому її розвитком в історичній перспективі займається такий напрямок, як історія економічних вчень.
Наукове пізнання - це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Передусім у структурі наукового пізнання виокремлюються емпіричний і теоретичний рівні..
Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.
Нові наукові результати базуються як на загальних технологіях аналізу та синтезу, ідентифікації та формалізації, класифікації і систематизації, моделювання, так і на використанні спеціальних методів: 1) методи тернарної логіки покладено в основу тризначної моделі визначення економічних результатів і в систему некатегоричного обґрунтування управлінських рішень; 2) барицентричний математичний апарат використано для оцінювання результатів підприємств за критерієм доданої вартості;
Матема́тика (грец. μάθημα - наука, знання, вивчення) - наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння - геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
3) методи аналізу коефіцієнтів ефективності сформували основу для розробки авторської системи аналітичних індикаторів результативності діяльності підприємств.

Інформаційну базу дослідження склали вітчизняні та зарубіжні наукові праці (монографії, статті, тези, збірники наукових праць, результати досліджень), офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, документи інших органів виконавчої влади, періодичні видання та щорічники міжнародних організацій, публічні звіти підприємств, їх об’єднань, а також нормативно-законодавчі акти за профілем дисертаційної роботи.
Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.
Преса - друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений наклад.
Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.
Державна служба статистики України (Держстат України, колишній Держа́вний коміте́т стати́стики Украї́ни, Держкомстат України) - національний орган статистики України, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України.


Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що одержані в дисертації наукові положення у сукупності вирішують наукову проблему обґрунтування засад визначення та побудови механізмів забезпечення результативності діяльності підприємства за нинішніх і перспективних умов. На захист виносяться такі наукові результати, що містять наукову новизну і мають практичну цінність:

вперше:

  • розкрито взаємозв’язок, формалізовано зміст, виділено проблемну орієнтацію і функціональну семантику категорій «ефективність» і «результативність» в управління підприємствами, запропоновано систему принципів їх диференціації та інтеграції в економічних дослідженнях, сформовано методичну функцію вимірювання економічних результатів, яка включає метрику, правила, індикатори оцінки та правила їх інтерпретації для цілей управління; що створило основу для побудови відкритої методики конструювання економічних результатів, підвищення чіткості стратегічного планування та якості систем контролю на підприємствах;
    Стратегі́чне планува́ння (англ. Strategic Planning) - це довгострокове планування на основі проміжних цілей. Стратегія визначається головною ціллю та проміжними цілями, які дозволяють досягнути головної цілі.


  • розроблено тернарну концепцію визначення економічних результатів і систему показників аналізу результативності, що дозволяє залучити до економічних розрахунків поряд з ресурсними параметрами господарської діяльності інформаційно-інтелектуальні та часові складові економічних процесів; зміст і природа результативності розкривається на базі шести аналітичних співвідношень між отриманими результатами, витраченими ресурсами, інформаційним і часовим контекстом діяльності підприємств, через об’єднання зовнішніх і внутрішніх компетенцій в індикаторах доцільності, інтенсивності, швидкості, своєчасності, ефективності та технологічності; це дозволяє побудувати систему управління за принципами споживчої орієнтації та відкритості, залучаючи користувачів економічних результатів до процесів їх визначення, планування, досягнення і споживання;

  • запропоновано систему управління результативністю підприємств на основі використання квадратичної функціональної залежності економічних результатів від ресурсних, інформаційних і часових параметрів діяльності у тернарній системі оцінювання на базі матриці конструювання управлінських рішень і визначення восьми моделей розвитку підприємств у стратегічній перспективі; що дозволяє враховувати повний спектр причинно-наслідкових зв’язків між економічними процесами на підприємствах;

  • обґрунтовано та реалізовано на практиці концепцію управління підприємством за критерієм доданої вартості, а також використано показник потоку доданої вартості як ключовий операційний індикатор результативності; на цій основі запропоновано технологію аналізу структури доданої вартості та пропорцій її розподілу, що дозволило виділити ресурсну, споживчу і динамічну бізнес-моделі підприємств чи їх об’єднань; що дало змогу визначити реальну конкурентну структуру ринків, коректно ідентифікувати ринкових операторів, відслідкувати пов’язані економічні процеси у різних галузях;

удосконалено:

  • технологію галузевого діагностування діяльності промислових підприємств на основі наскрізного розрахунку операційної доданої вартості, ієрархічної структуризації фінансово-економічних показників, врахування структури власності та міжгалузевих зв’язків; що дозволяє адекватно оцінювати ринкову ситуацію і розробляти конкурентні механізми у стратегічному управлінні підприємствами;

  • методику визначення й аналізу інформаційних, інноваційних та інтелектуальних складових діяльності підприємств на базі використання негентропійного підходу до кількісного оцінювання інформації, виділення найбільш суттєвих і системних її видових провів у економічній діяльності; це дозволило обґрунтувати ефективність відкритості та партнерства між виробниками і споживачами продукції;

  • методичні підходи до планування діяльності підприємств через ідентифікацію і впровадження у їх діяльність кращого досвіду ведення бізнесу у певній сфері, виділення національного та світових фронтірів оцінки результативності; що мінімізує витрати підприємств на розробку стратегій розвитку, а також систематично покращувати їх діяльність на базі ринкової порівняльної оцінки;

набули подальшого розвитку:

  • понятійно-категоріальний апарат теорій економічної ефективності та результативності з позицій сучасного етапу світового економічного розвитку, актуалізації інноваційних чинників та акцентування економічних процесів на споживачеві економічних благ, що дає можливість досліджувати діяльність підприємств з урахуванням корисності його результатів, причинно-наслідкових зв’язків, а також загального контексту розвитку ринку. Отримані результати створили основу для коректного використання та адаптації існуючих методичних розробок з управління ефективністю, програмних пакетів управління результативністю підприємств згідно зі специфікою господарського середовища України.

  • теоретичні засади та методичні прийоми розробки національних стратегій розвитку окремих галузей промисловості з позицій конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на світових ринках, перспектив входження до регіональних виробничих кластерів чи транснаціональних корпоративних мереж;
    Корпоративна мережа - це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства.
    Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).
    а також усвідомлення засад і використання методичних прийомів розробки механізмів партнерства національних підприємств з іноземними компаніями, дозволяє об’єктивізувати їх зовнішні стратегії розвитку;

  • принципи та методики управління промисловими підприємствами за результатними критеріями, діагностика рівня готовності національних суб’єктів господарювання до запровадження світових стандартів і технологій забезпечення результативності за сучасних умов діяльності; що дало можливість обґрунтувати необхідність розвитку обліково-аналітичних технологій, виділення перешкод і засобів їх подолання.
  1   2   3   4   5



  • Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами