Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Спільна аграрна політика Європейського Союзу: можливості та виклики для України

Скачати 397.37 Kb.

Спільна аграрна політика Європейського Союзу: можливості та виклики для України




Скачати 397.37 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації19.03.2017
Розмір397.37 Kb.
  1   2   3   4   5   6




Національний інститут стратегічних досліджень

Спільна аграрна політика Європейського Союзу:

можливості та виклики для України


аналітична доповідь




КИЇВ - 2011

Спільна аграрна політика Європейського Союзу: можливості та виклики для України - К.: НІСД, 2011. – 19 с.


В доповіді розглянуто сучасний стан зовнішньоторговельних відносин України з Європейським Союзом у розрізі двосторонньої торгівлі аграрною продукцією.
Європе́йський Сою́з (Євросою́з, ЄС, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно.
Проаналізовано засади Спільної аграрної політики Євросоюзу (САП), сформульовано можливі напрямки реформування САП. Узагальнено чинники впливу європейської аграрної політики на зовнішньоекономічні відносини ЄС та України, визначено ризики, які можуть супроводжувати поглиблення та лібералізацію торгівлі агропромисловою продукцією у контексті створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Ві́льна торгі́вля (фритредерство)- зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.
Сформульовано пропозиції щодо напрямків державної політики євроінтеграції, зокрема, з урахуванням чинника реформування САП та необхідності інтенсифікації розвитку агропромислового сектору України.

Автори:
Клименко І.В., к.е.н.

Бугрій М.Г.,

Ус І.В.

При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове.

© Національний інститут стратегічних досліджень, 2011.
Націона́льний інститу́т стратегі́чних дослі́джень (НІСД) - науково-дослідна установа, підпорядкована Президентові України.

Європейський Союз (ЄС) є одним з найбільших в світі виробників, споживачів, експортерів та імпортерів сільськогосподарської продукції. В 2010 році ЄС експортував сільськогосподарської продукції на 91 млрд євро (ІІ місце в світі після США) а імпортував на 83 млрд євро (І місце в світі). В товарній структурі експорту ЄС переважає готова сільськогосподарська продукція1 з високою доданою вартістю на яку припадає 60 % від загального експорту сільськогосподарської продукції ЄС.

Додана вартість (Value Added) - різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва.
Провідні позиції ЄС у агровиробництві та світовій торгівлі сільськогосподарською продукцією значною мірою обумовлені особливими умовами розвитку аграрного комплексу Євросоюзу, що були створені в результаті запровадження Спільної аграрної політики ЄС (далі - САП).


Агропромисловий комплекс ЄС у світовій торгівлі агропродукцією.


Протягом трьох останніх років, ЄС та США були провідними світовими експортерами сільськогосподарської продукції. Європейський Союз також зберігав позицію найбільшого світового імпортера з 2008 року. Сьогодні основною тенденцією у зовнішній торгівлі ЄС сільськогосподарською продукцією із країнами, що не входять до ЄС, є посилення експортних позицій ЄС-27.
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.
У 2010 році, вперше за останні 4 роки, ЄС став нетто-експортером продукції аграрного сектору – позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 6 млрд. євро, тоді як негативне сальдо становило 2,5 млрд. євро у 2009 році. Такий результат, як пояснюють аналітики Європейської Комісії2, зумовлений передусім зростанням вартості експорту: вартість експортованих сільськогосподарських сировинних товарів (commodities) збільшилася у 2010 році на 31 %, продукції проміжного споживання – на 24 %, а сільськогосподарських продуктів кінцевого споживання – на 13 %, у порівнянні до 2009 року.
Європе́йська комі́сія (або скорочено Єврокомі́сія) - вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду у системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія може також користуватися функцією законодавчої ініціативи, але тільки у рамках ЄС та відповідно до Законодавства Європейського Союзу.
Аграрії Євросоюзу одержали пряму вигоду від обмежень на експорт зерна, що діяли в Україні й Росії. Експорт агропродукції з ЄС в 2010 році виріс на 21% до 91 млрд євро.
Таблиця 1.

Експорт аграрної продукції з ЄС до основних країн-партнерів та України, млрд. євро


Країна - торговельний партнер

Експорт з ЄС до країни

2010

2009

США

13,4

11,8

Росія

9,2

7,0

Швейцарія




5,6

Китай

2,1

2,1

Гонконг

2,1

2,1

Україна3

1,6

1,6*

Джерело: Європейська комісія, Євростат, розрахунки НІСД

* За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України

Щодо географічної структури експорту, то найбільше зріс експорт аграрної продукції з ЄС до Російської Федерації та США. Високими темпами також зростав експорт до Китаю та Гонконгу. Стосовно імпорту ЄС, найбільшими постачальниками продукції сільськогосподарського призначення у 2010 році були Бразилія (частка якої у загальному імпорті аграрної продукції ЄС становила 14 %), США, Аргентина, Китай, Швейцарія та Туреччина.

Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.
Таким чином, найбільшими країнами-імпортерами сільськогосподарської продукції з ЄС є США (частка в загальному експорті аграрної продукції ЄС становила близько 15 %) та Російська Федерація (9 %).

За даними Європейської комісії, ЄС – найбільший постачальник сільськогосподарської продукції до Росії. Його частка у загальному імпорті цієї продукції Росією становила 38 % у 2010 р. З іншого боку, Росія – другий найбільший ринок експорту сільськогосподарської продукції ЄС, і саме на російському ринку відбулося найбільше зростання експорту – 2,2 млрд євро, з яких 1,9 млрд євро – продукція кінцевого споживання.


Таблиця 2.

Імпорт аграрної продукції з ЄС з основних країн-партнерів, млрд євро


Країна - торговельний партнер

Імпорт ЄС з країни

2010

2009

Бразилія

11,8

11,8

США

7,4

5,9

Аргентина

5,8

5,8

Китай

3,9

3,2

Швейцарія

3,8

3,3

Туреччина

3,4

3,0

Україна

1,8

1,4*

Джерело: Європейська комісія, розрахунки НІСД

* За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України


Головною особливістю товарної структури зовнішньої торгівлі ЄС в аграрному секторі є переважання в експорті продуктів кінцевого споживання, високого рівня переробки. У 2008 – 2010 роках, за даними Європейської комісії, частка продукції кінцевого споживання в експорті становила 69 %, продукції проміжного споживання (напівфабрикати) – 20 %, сировинних товарів – 9 %. Щодо імпорту ЄС, продукція кінцевого споживання та інша продукція становить 54 % загального імпорту, частка продукції проміжного споживання (напівфабрикати) – 27 %, сировинних товарів – 19 %. Таким чином, більша частка зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією ЄС є саме продукцією високого рівня переробки, хоча ЄС імпортує з країн поза ЄС більше сільськогосподарських сировинних товарів, ніж експортує.

У товарній структурі експорту ЄС найбільшу частку у 2010 році займало вино, його основними споживачами були США (понад 1,5 млрд євро), Швейцарія, Канада, Японія та Гонконг. Парфумерна продукція найбільше експортувалася до США та, зі значним відривом – до Росії, Саудівської Аравії, Туреччини та Австралії. Пшениця експортувалася ЄС до країн Африки та Близького Сходу. Росія, Швейцарія, США, Саудівська Аравія та Туреччина були найбільшими споживачами готової продукції харчування з ЄС, тоді як продукція з підвищеним вмістом алкоголю експортувалася до США, Сингапуру, ПАР, Південної Кореї та Росії.

Гото́ва проду́кція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
Респу́бліка Коре́я (кор. 대한민국, 大韓民國, техан мінгук, «Велика країна народу хан») або Півде́нна Коре́я (кор. 남한) - країна у Східній Азії. Розташована у південній частині Корейського півострова. Межує на півночі з Північною Кореєю.



Основні статті товарної структури імпорту ЄС це соєва їжа (напівфабрикат) – 6,4 млрд євро, кава – 5,2 млрд євро, соя (сировинний товар) – 4,5 млрд євро. Частка соєвої продукції загалом склала 13 % усього імпорту до ЄС. Проте експерти Європейської комісії зазначають також, що в імпорті ЄС значно зросла частка м’яса та субпродуктів птахів.
  1   2   3   4   5   6


Скачати 397.37 Kb.

  • Спільна аграрна політика Європейського Союзу
  • Спільна аграрна політика Європейського Союзу: можливості та виклики для України - К.: НІСД, 2011. – 19 с.
  • Агропромисловий комплекс ЄС у світовій торгівлі агропродукцією.