Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Статистичне вивчення

Статистичне вивчення




Сторінка1/5
Дата конвертації15.05.2017
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3   4   5


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Кулинич Роман Омелянович

УДК [311.3:33] (477)


СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ:

МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОКАЗНИКІВ
Спеціальність: 08.00.10 – Статистика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук


КИЇВ – 2011

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі статистики в Національній академії статистики, обліку та аудиту, м. Київ.


Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України



Парфенцева Неля Олексіївна,

Національна академія статистики, обліку та аудиту,

завідувач кафедри статистики, м. Київ


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Гладун Олександр Миколайович,

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.

Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Вчене звання старшого наукового співробітника присвоюється докторам і кандидатам наук із стажем наукової роботи не менше трьох років, які працюють у вищих навчальних закладах III–IV рівня акредитації або наукових установах та організаціях до них прирівняних і зараховані після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом, на посади старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідувача (начальника) та завідувача (начальника) науково-дослідного відділу (відділення, сектору, лабораторії), завідувача кафедри або призначені на посади ректора, проректора з навчальної та наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року та опублікування за останні три роки у наукових фахових виданнях України або інших держав не менше п'яти наукових праць за відповідною спеціальністю, з них дві - без співавторів.
Птухи,

головний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, м. Київ

доктор економічних наук, професор



Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович,

Житомирський національний агроекологічний університет, проректор з навчальної роботи,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку, м.

Бухгалтерський о́блік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
 Житомир

доктор економічних наук, професор



Янковий Олександр Григорович,

Одеський державний економічний університет,

професор кафедри статистики, завідувач кафедри економіки підприємства, м.

Ка́федра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
Одеса

Захист відбудеться “22” лютого 2011 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 у Національній академії статистики, обліку та аудиту за адресою: 04107, м.Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії статистики, обліку та аудиту за адресою: 04107, м.Київ, вул. Підгірна, 1, ауд.36.
Автореферат розісланий “____” січня 2011 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. А. Зоріна


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Зростання обсягу національного багатства країни потребує формування інвестиційно-інноваційних ринкових відносин шляхом запровадження у виробничій сфері здобутків науково-технічного комплексу, ефективного використання ресурсного потенціалу регіонів, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, зокрема залучення іноземних інвестицій.
Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.
Націона́льне бага́тство - це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію, які мають ринкову цінність і можуть обмінюватися на гроші або інші блага.

Вирішення цих завдань вимагає від керівництва державою створення програми реформ економічної системи, наслідком реалізації якої має стати зростання обсягів валового внутрішнього продукту та валового регіонального продукту як основних показників соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.
Економі́чна систе́ма - сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на
Це у свою чергу передбачає зростання ролі статистичного забезпечення програм національного та внутрішнього регіонального розвитку, що зумовлює необхідність розроблення методології статистичного вивчення взаємозв’язку показників, які характеризують соціально-економічний розвиток держави та її регіонів, з метою обґрунтування і прийняття відповідних організаційних та управлінських рішень.

Проблемам методології статистичного оцінювання соціально-економічного розвитку присвячені наукові праці вітчизняних учених: В.

Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
 Андрієнка, В. Андрійчука, О. Білоруса, І. Бураковського, О. Васєчко, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Герасименка, О. Гладуна, А. Головача, М. Долішнього, В. Єлейка, А. Єріної, В. Захожая, Г. Ковалевського, В. Колеснік, О. Кулинича, Д. Лук’яненка, І. Лукінова, І. Манцурова, В. Михайлова, Р. Моторина, В. Новицького, О. Осауленка, Н. Парфенцевої, Ю. Пахомова, А. Поручника, М. Пугачової, А. Ревенка, А. Філіпенка, Ю. Цал-Цалка, В. Швеця, О. Янкового та ін., а також зарубіжних учених: І. Беляєвського, Е. Герде, А. Донди, К. Доугерті, А. Еренберга, І. Єлісєєвої, О. Кюна, Н. Ряузова, Д. Сакса, М. Собчика, В. Сімчери, С. Фішера, Р. Штрука. Проте у дослідженнях вітчизняних й зарубіжних учених не знайшли достатньо повного висвітлення проблеми, пов’язані з розробленням методологічних засад статистичного оцінювання чинників і результативних показників соціально-економічного розвитку держави, аналізу, моделювання та прогнозування їх залежностей. Особливе значення має розроблення методології комплексного статистичного оцінювання досягнутих результатів розвитку регіональної економіки.

Зважаючи на те, що регіони країни та райони в регіонах (областях) являють собою нечисленну статистичну сукупність, необхідно обрати такі статистичні методи аналізу, що адекватно відображають взаємозв’язки між чинниками та результативними показниками і дозволяють здійснювати їх прогнозування, моделювання та комплексне оцінювання з метою підвищення ефективності управлінських рішень у сфері соціально-економічного розвитку України.

Регіональна економіка - це галузь економічної науки, яка вивчає територіальну організацію виробництва. Вона описує економічні процеси та явища, які пов'язані з ринковим розвитком господарства різних регіонів та їх включення у єдиний економічний простір.
Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.

Необхідність створення цілісної науково обґрунтованої концепції статистичного аналізу соціально-економічного розвитку визначила вибір теми дисертації, її цілі та завдання, об’єкт, методи, інформаційну базу і напрями використання результатів дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в рамках виконання тем науково-дослідних робіт “Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України” (номер держ. реєстрації 0104U007182) кафедри статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, “Правові та управлінські засади розбудови Української держави та забезпечення прав громадян” (номер держ.

Уд (араб. عود‎, вірм. Ուդ, ассір. ܥܘܕ - ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד‎ - ud) або Барбет (перс. بربط‎ - barbat) - струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Ближнього Сходу з VI століття.
реєстрації 0104U004239), “Проблеми трансформації регіональної економіки та механізми стимулювання сталого соціально-економічного розвитку” (номер держ. реєстрації 0104U010899) та “Управлінські та правові засади забезпечення сталого розвитку України як європейської держави” (номер держ. реєстрації 0108U008927) кафедри математики, статистики та інформаційних технологій Хмельницького університету управління та права.
Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.


Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному узагальненні та обґрунтуванні методологічних, організаційних і методичних засад комплексного статистичного аналізу соціально-економічного розвитку, прогнозуванні та моделюванні пов’язаних з ним економічних явищ для створення інформаційної бази розроблення управлінських рішень.

Для досягнення цієї мети в роботі сформульовано та вирішено завдання науково-теоретичного, методологічного та практичного характеру:



  • узагальнити теоретичну базу щодо вибору регіону як одиниці статистичного вивчення взаємозв’язку показників розвитку національної економіки та внутрішньої регіональної політики в умовах глобалізації світового господарства;
    Світове́ господа́рство- глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.
    Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.


  • обґрунтувати можливості застосування статистичних методів аналізу взаємозв’язків чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку, їх прогнозування та моделювання на основі як нечисленної, так і численної сукупності даних;

  • удосконалити теорію методу статистичних рівнянь залежностей для характеристики взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку, а також теорію методу комплексних статистичних коефіцієнтів для здійснення рейтингового оцінювання;

  • установити теоретичні і практичні аспекти побудови системи чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку держави та її регіонів;

  • дослідити індексним методом вплив екстенсивних (кількості вироблених товарів й наданих послуг, чисельності зайнятих економічною діяльністю) та інтенсивних (дефлятора ВВП та індексів цін, продуктивності праці) чинників на обсяг валового внутрішнього продукту України загалом і за видами економічної діяльності, а також вплив інфляції на доходи населення на державному й регіональному рівнях.
    Продукти́вність пра́ці (англ. productivity, labour productivity; нім. Arbeitsleistung f, Leistung f, Arbeitsproduktivität f) - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.
    Обґрунтувати можливість застосування індексного методу для оцінювання прогнозованих значень показників у майбутньому;

  • розробити методологічні положення щодо застосування методу статистичних рівнянь залежностей для вивчення функціональних взаємозв’язків показників соціально-економічного розвитку, зокрема впливу часток у структурі економічних явищ і процесів на результативну ознаку та побудови функціональних теоретичних моделей розвитку економіки;

  • обґрунтувати методологічні засади вивчення взаємозв’язку відносних показників інтенсивності регіонального розвитку та впливу основних макроекономічних показників на формування обсягу валового внутрішнього продукту в динаміці й передбачення їх поведінки в майбутньому;

  • розробити методологічні положення щодо комплексного оцінювання соціально-економічного розвитку країни та її регіонів;

  • удосконалити методологічні засади комплексного оцінювання результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади за даними про виконання завдань, планів (нормативів).
    Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.


Об’єктом дослідження є явища і процеси, що формують соціально-економічний розвиток країни, та їх взаємовплив.

Предметом дослідження є теорія та методологія статистичного аналізу взаємозв’язку чинників та результативних показників соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, положення праць вітчизняних і зарубіжних дослідників стосовно методів аналізу взаємозв’язку показників соціального та економічного розвитку держави та її регіонів.
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.
Наукове пізнання - це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Передусім у структурі наукового пізнання виокремлюються емпіричний і теоретичний рівні..
Діале́ктика (грец. διαλεκτική - «мистецтво сперечатись», «міркувати») - метод філософії, що досліджує категорії розвитку.
Інструментарієм при вирішенні поставлених завдань є економіко-статистичні методи: табличний, графічний, групувань, кореляційно-регресійний, статистичних рівнянь залежностей, індексний, комплексних статистичних коефіцієнтів. Застосування методів узагальнення і систематизації, аналізу і синтезу дозволило розробити методологічні засади підготовки управлінських рішень за результатами статистичного аналізу. Зокрема, для розроблення статистичного забезпечення аналізу функціональних залежностей, а також обґрунтування методології дослідження кореляційних взаємозв’язків показників соціально-економічного розвитку, їх прогнозування й моделювання застосовано метод індексного аналізу, кореляційно-регресійний та метод статистичних рівнянь залежностей.
Функціональна залежність (далі часто ФЗ) - концепція, що лежить в основі багатьох питань, пов'язаних з реляційними базами даних, включаючи, зокрема, їхнє проектування. Математично являє собою бінарне відношення між множинами атрибутів даного відношення і є, по суті, зв'язком типу «один-до-багатьох».
На основі методу комплексних статистичних коефіцієнтів здійснено комплексне територіальне оцінювання результатів соціально-економічного розвитку.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є дані Державної служби статистики України, законодавчі та нормативні документи, що регламентують соціально-економічний розвиток, і результати проведених автором наукових досліджень.

Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Державна служба статистики України (Держстат України, колишній Держа́вний коміте́т стати́стики Украї́ни, Держкомстат України) - національний орган статистики України, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв’язанні важливої наукової проблеми в галузі державної статистики – розробленні концептуально-методологічних засад статистичного аналізу взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку, що дозволило одержати теоретичні і практичні результати, які мають наукову новизну та характеризують особистий внесок автора.

В дисертації вперше:

  • обґрунтовано необхідність використання методу статистичних рівнянь залежностей для аналізу взаємозв’язку основних макроекономічних чинників і результативних показників соціально-економічного розвитку, який дозволяє кількісно оцінити їх взаємовплив в умовах нечисленної та численної сукупності;

  • розроблено методологічні засади проведення аналітичних розрахунків за даними варіаційних та динамічних рядів, що дозволило встановити для окремого чинника та результативного показника параметри їх рівня та зміни як для прямих, так і обернених задач;

  • розроблено методологічні основи побудови функціональних теоретичних моделей економічних явищ, що дозволяє підвищити рівень обґрунтування програм соціально-економічного розвитку;

  • обґрунтовано методологічні засади статистичного моделювання чинників розвитку економіки в майбутньому, що дозволяє охарактеризувати ступінь інтенсивності використання чинникових ознак у формуванні результативних показників (валового регіонального продукту на регіональному рівні та валового внутрішнього продукту – на загальнодержавному) як у статиці, так і на основі вихідних даних рядів динаміки;

  • обґрунтовано необхідність використання методу комплексних статистичних коефіцієнтів на основі розрахунку підсумкового комплексного коефіцієнту для територіального оцінювання результатів соціально-економічного розвитку;

  • розроблено методологічні основи комплексного оцінювання результатів соціально-економічного розвитку регіонів у цілому та, зокрема, оцінки досягнутого рівня відносних показників інтенсивності регіонального розвитку на основі запропонованих формул розрахунку відхилень від середніх значень показників за сукупністю регіонів, що дозволяє визначити достовірну характеристику рейтингу окремого регіону.

Удосконалено:

  • теорію методу статистичних рівнянь залежностей в аспекті використання для розрахунку відхилень від одиниці коефіцієнтів порівняння чинникових і результативних ознак, критеріїв вибору найкращого рівняння залежностей та проведення на їх основі нормативних розрахунків, а також методу комплексних статистичних коефіцієнтів в аспекті визначення рейтингу об’єктів оцінювання на основі порівняння значень показників з середнім рівнем сукупності;

  • методологічні основи вивчення впливу часток у структурі економічних явищ та процесів на результативну ознаку, що розширює можливості статистичного аналізу функціональних залежностей;

  • методологічні засади оцінювання соціально-економічних результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади за даними про виконання завдань, планів (нормативів), що дозволяє виробити шляхи підвищення рівня планування й управління.

Дістали подальшого розвитку:

  • теоретичні узагальнення щодо закономірностей формування державної регіональної політики України, що дозволило визначити регіон одиницею статистичного вивчення взаємозв’язку показників соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації;

  • система статистичних показників соціально-економічного розвитку регіонів як інформаційна база для здійснення комплексного статистичного аналізу напрямів та інтенсивності регіонального розвитку в Україні з метою виявлення резервів підвищення ефективності національної економіки та обґрунтування управлінських рішень;

  • методологічні засади індексного аналізу взаємозв’язку динаміки обсягу валового внутрішнього продукту і вироблених в країні товарів й наданих послуг від чисельності економічно активного населення, продуктивності праці, рівня цін (дефлятора ВВП та індексів цін), а також впливу інфляції на доходи населення, з метою прогнозування соціально-економічного розвитку на перспективу;
    В Україні найнижча продуктивність праці з усіх європейських країн.
    Економічно активне населення - це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.


  • методологічні основи рейтингування країн у міждержавних зіставленнях для потреб прийняття управлінських рішень в сфері регулювання та координації макроекономічних процесів.
  1   2   3   4   5



  • СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОКАЗНИКІВ Спеціальність: 08.00.10 – Статистика АВТОРЕФЕРАТ
  • Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Парфенцева Неля Олексіївна
  • Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Гладун Олександр Миколайович
  • Цал-Цалко Юзеф Сигізмундович
  • Янковий Олександр Григорович
  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми.
  • Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
  • Мета і завдання дослідження.
  • Державної служби статистики України
  • Наукова новизна одержаних результатів