Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності центрально-волинського субрегіону

Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності центрально-волинського субрегіону




Сторінка1/9
Дата конвертації19.03.2017
Розмір0.84 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


проект






























СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ЦЕНТРАЛЬНО-ВОЛИНСЬКОГО СУБРЕГІОНУ

(м.
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.
Луцьк, м.Рівне, Здолбунівський, Ківерцівський, Луцький, Рівненський райони)

Розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування економічного розвитку

за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в рамках проекту "Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність". Погляди авторів, висловлені в цьому документі можуть не співпадати з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки



травень 2010 р.
Стратегі́чне планува́ння (англ. Strategic Planning) - це довгострокове планування на основі проміжних цілей. Стратегія визначається головною ціллю та проміжними цілями, які дозволяють досягнути головної цілі.
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (англ. United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) - федеративне об'єднання в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.






Зміст:
ВСТУП 3

Короткий огляд процесу стратегічного планування 8
СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ SWOT- АНАЛІЗУ 13
ПЛАНИ ДІЙ 19

  • А. Залучення інвестицій 21

  • В. Розвиток людського та інноваційного потенціалу 27

  • С. Агропромисловий комплекс 31

  • D. Транспорт і логістика 38

ПРІОРИТЕТИ 44

УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ 48

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ 50
Додатки A-D:

А.
Агропромисло́вий ко́мплекс - складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
ПРОЕКТНІ ЛИСТКИ


В. ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ

С. ЗВІТ ПРО ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ

D. ЗВІТ ПРО ОПИТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ЕК СУБРЕГІОНУ,

КЕРІВНИКІВ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАД і РДА АГЛОМЕРАЦІЇ
Примітка. Додатки А-D видані окремо

ВСТУП

Влітку 2010 року лідери громад Рівного, Луцька, Здолбунівського, Ківерцівського, Рівненського та Луцького районів погодилися, що необхідно спільно створити стратегію економічного розвитку Центрально-Волинського субрегіону, що фактично, являє собою адміністративну агломерацію названих адміністративно-територіальних одиниць.

Лу́цький райо́н - район розташований у південно-східній частині Волинської області. Районним центром є місто Луцьк, яке не входить до складу району та є містом обласного підпорядкування.


Рис. 1 . Карта-схема Центрально-Волинської адміністративної агломерації


12 липня 2010 року в Рівному та 13 липня 2010 року в Луцьку уповноважені особи сторін, підписали Протокол про наміри щодо розробки і впровадження субрегіональної стратегії підвищення конкурентоспроможності і економічного розвитку в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність.

Процес стратегічного планування полягав у визначенні конкретних проектів, які будучи органічними складовими оперативних цілей, відповідних критичних питань і головних галузей економіки агломерації сприятимуть економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності, реалізації спільних інтересів та є доцільними з огляду на наявні і потенційні ресурси.

Кожна з адміністративно-територіальних одиниць делегувала представників місцевих підприємств, приватних підприємців, працівників органів державного управління і місцевого самоврядування, а також інших установ до складу спільного дорадчого органу: Експертного комітету стратегічного розвитку.

Приватні підприємці, тж індивідуальні підприємці - фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивільною дієздатністю, не обмежені законом у правоздатності, які зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та безпосередньо виконують таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги тощо) і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.
Економі́чне зроста́ння - зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють такі типи економічного зростання.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Перед Комітетом було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку і підготувати його до прийняття представницькими органами, тобто відповідними радами.

Процес стратегічного планування базувався на принципах:



  • взаємної вигоди

  • відкритості та прозорості

  • локалізації

  • реалістичності

  • персоніфікації відповідальності за реалізацію цілей

Даний план не є простою сумою стратегій, створених для громад адміністративно-територіальних одиниць, які формують агломерацію. Ця стратегія містить проекти, що є корисними не тільки для якогось конкретного міста чи району. Працюючи над цим спільним документом ми закладали принцип за яким спільна стратегія мала б враховувати (або щонайменше не суперечити) стратегії кожної з громад, що знаходяться на цій території.

Важливим аспектом, який враховувався членами спільного Експертного комітету стратегічного розвитку, є наявність широкого спектру конкуруючих інтересів між Рівненщиною і Волинню, між Луцьком та Рівним. Тому цей стратегічний план фокусував свою увагу лише на тих питаннях, які становлять спільний інтерес та створюють можливості для співпраці задля взаємної вигоди.
Спільна стратегія (англ. Common Strategy) - новий інструмент, запроваджений у рамках спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП) Амстердамським договором. Відповідно до нової статті 13 Договору про Європейський Союз, Європейська Рада визначає принципи і загальні напрямки СЗБП і вирішує, які спільні стратегії має запровадити Союз у сферах важливих спільних інтересів.
Страте́гія - (дав.-гр. στρατηγία, страта тегів - ранг вищого керівника військовими підрозділами які мають марку, тег, прапор, знак та пов'язуеться з талантом управління стратега полководця вищоі страти) - мистецтво керівництва суспільною боротьбою, загальний для очільника і деталізований в процесі управління план певної діяльності з ведення цієї боротьби, який є незмінним в своїй основі охоплює тривалий період, та направлений на досягнення головної, складної цілі.

Експертний комітет почергово проводив засідання у Рівному та Луцьку.


Стратегічний план створювався у співпраці з проектом «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), радники якого виконували функції консультантів комітету.
Коротко про особливості агломерацій.

Не вдаючись у глибокі теоретичні роздуми щодо понять «регіон», «субрегіон» та «агломерація» викладемо інформацію, що на нашу думку буде важливою для цілісності сприйняття необхідності даної Стратегії і розуміння самого поняття «агломерації».



Згідно з Економічною енциклопедією (Економічна енциклопедія у 3-х томах / під ред. С.В. Мочерного, т.1, с.17): «Агломерація — (від лат. agglomerare — приєднувати, накопичувати) — компактне розташування міських поселень, об'єднаних у певну цілісність розвинутими виробничими (в т.ч. трудовими), культурно-побутовими, рекреаційними зв'язками, форма територіальної концентрації промислового виробництва та різноманітних ресурсів (трудових, наукових, інвестиційних, інформаційних).
Міське́ посе́лення - муніципальне утворення в Росії, що є складовою частиною муніципального району. Утворене містом або селищем міського типу, в яких місцеве самоуправління здійснюється населенням безпосередньо через виборчі органи місцевого самоуправління.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.


Згідно з ДБН 360-92**. “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”: «п.1.4. Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються». Окрім того, згідно з цим нормативним актом, для міст з населенням 100 - 250 тис. мешканців територія агломераційного розселення визначається за принципом 35 км навколо міста та/або 25 хв. досяжності робочої сили до або від ядра агломерації громадським транспортом. Оскільки, відстань між Луцьком і Рівним навіть по автомобільній дорозі є меншою за 70 км (35 35), де-факто, має місце «взаємне накладання» цих територій.
Сільське поселення - один з типів муніципальних утворень в Росії, являє собою один або декілька об'єднаних загальною територією сільських населених пунктів (селищ, сіл, станиць, сіл, хуторів, кишлаків, аулів та інших сільських населених пунктів), в яких місцеве самоврядування здійснюється населенням безпосередньо і (або) через виборні та інші органи місцевого самоврядування.
Шлях - широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.
Отже, є підстави стверджувати про існування єдиної двох ядерної агломерації (конурбації) міст Луцька та Рівного, яку ми в даному документі називаємо Центрально-Волинською агломерацією. Зазначимо, що межі цієї агломерації повністю покривають Рівненський та Луцький райони, а Здолбунівський та Ківерцівський райони входять до агломераційної зони більшістю своїх територій. Оскільки, Горохівський, Рожищенський (Волинської обл..) та Гощанський, Дубенський (Рівненської обл.) райони частково входять до зон агломераційного впливу Луцька і Рівного дуже незначними територіями, де проживає порівняно незначна кількість мешканців, що постійно працює в цих містах, вважатимемо ці величини такими, що не можуть мати суттєвого впливу на економічні показники Центрально-Волинського субрегіону. Отже, можемо достовірно вважати, що агломерація знаходиться в адміністративних межах Луцького і Ківецівського районів Волинської області та Здолбунівського і Рівненського районів Рівненської області.


В законодавстві України термін «агломерація» зустрічається в одному Законі України, одному Указі Президента України і одній постанові Верховної Ради України, трьох постановах Кабінету Міністрів України та одному розпорядженні Кабінету Міністрів.
Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Воли́нська о́бласть - область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі - з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході - з Рівненською, на півдні - з Львівською областями України.
Рі́вненська о́бласть (до 1991 року - Ровенська область) - область в Україні. Розташована на північному заході країни. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 154,2 тис.
Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Офіційне визначення терміну «міська агломерація» дане в Постанові Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. N 521 «Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст» є наступним: «
міська агломерація - компактне територіальне розміщення міських населених пунктів, об'єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками».
Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).
Далі, в цьому акті є положення, яке пояснює чому ми розробляємо стратегію саме для агломерації:«…в першу чергу підтримуватиметься робота з розбудови та модернізації інфраструктури національного та загальноєвропейського значення, а також інфраструктури регіонів, міст та
міських агломерацій, які можуть відігравати роль полюсів зростання…».

Підкреслимо ще раз. Законодавство України визнає агломерації полюсами зростання!

Щоб підтвердити цю тезу, звернемось до статистичних даних і фактів, які характеризують агломерації в світовій економіці не коментуючи їх:



  • станом на 2008 рік на планеті налічувалось 459 агломераций (з населенням понад 1 млн. осіб) в яких загалом проживає близько 40% міського населення світу і 20% всього населення Землі. Тенденція до урбанізації та концентрації населення у найближчі роки буде лише посилюватись;

  • на 100 найбільших агломерацій припадає понад 30% глобального ВВП, половина світового ВВП створена в 380 –ти міських агломераціях;
    Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
    Міська́ агломера́ція (від лат. agglomeratio - приєднання) - форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів (переважно міст), які об'єктивно об'єднані в єдине ціле (складну багатокомпонентну динамічну систему) інтенсивними функціональними, у тому числі економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв'язками, а також екологічними інтересами.


  • Нью-Йоркська агломерація, яка займає всього 0,2% території США, дає 11% ВВП країни;

  • 85% ВВП США створюється в агломераціях;

  • У Сеульській агломерації (Республіка Корея) населення - перевищує 22 млн., це близько 48% населення всієї країни. Тут створюється 67% ВВП країни;

  • Десять найбільших агломерацій світу «дають» понад 10% (!) світового ВВП. Вони ж володіють 10% всіх міжнародних туристичних потоків та 10 % об'ємів міжнародних вантажо-пасажирських авіаційних транспортних перевезень.

Наступний рисунок наглядно продемонструє ці тенденції.

Рис. 2. Валовий регіональний продукт у розрахунку на 1 мешканця на одиницю площі.



Наведемо деякі аргументи і тренди, що додатково логічно обґрунтують необхідність створення стратегічних планів саме для агломерацій:

  • Немає однакових міст і однакових агломерацій, але є певні спільні тренди та стадії їх розвитку;

  • Регіони (як і країни) не бувають гомогенними за рядом ознак, у т.ч. своїм розвитком. Кожен регіон також має свої «субрегіони», що мають свої особливості та спільні ознаки (демографічні параметри, рівень доходів населення, структура виробництва, природно-кліматичні умови, рослинність і т.п.). Агломерації мають ознаки субрегіонів;

  • Сучасна економіка не визнає адміністративно-територіальних кордонів, а тим більше меж між містами, районами, селищами, сільрадами, але ці межі іноді обмежують їх розвиток. Причина не завжди в «межах», а часто, в різних інтересах і цілях;

  • Трудові ресурси, як і реальна економіка, завжди «ігнорують» межі між АТО. Не відомо випадків, щоб населення прилеглих до великого міста населених пунктів взагалі не працювало в цих містах чи не здійснювало там своїх культурно-побутових потреб. І навпаки, не має жодного великого міста частина жителів якого не проживала б у приміській зоні працюючи у цьому місті Більше того, чим вища ділова активність, тим вищий рівень маятникової міграції;

  • «Комунальні інтереси» міст завжди виходять за їх адміністративні межі (водопроводи, полігони твердих побутових відходів і т.п.
    Побуто́ві відхо́ди - тип відходів, що створюються у житлово-комунальному господарстві (побуті).
    );

  • Концентрація економіки функціонально пов'язана з рівнем конкурентоспроможності території. Країни і території з вищим рівнем концентрації продуктивних сил, мають як правило вищий рівень конкурентоспроможності. Епоха кластерів настала після початку процесів концентрації ресурсів;

  • Кластери – це також особливі форми концентрації. Основний конкурентоспроможний продукт сьогодні створюється в системах кластерного типу. Кластери також не визнають меж між населеними пунктами, районами і т.п. За дослідженнями Європейської Кластерної обсерваторії не відомо випадку, щоб потужний кластер повністю співпадав з територією міста чи навіть району;

  • Рушієм економічного зростання є - інвестиції та інновації, але інновації народжуються не «в чистому полі», а стратегічні інвестиції приходять туди де є: територія для фізичного розташування нових об’єктів, інфраструктура та певна кількість відповідних трудових ресурсів (очевидно, ще важливий бізнес-клімат в країні та відповідне законодавство, тобто фактори, що формуються не локальним рівнем);
    Трудові́ ресу́рси (або також трудові резерви) - поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «лагерної») політичної економії.


  • Інвестор (промисловий), як правило, не приходить на територію, де немає трудових ресурсів і комунікацій. Але, він часто не може збудувати підприємство в місті, де є інфраструктура, трудові ресурси, але немає вільних від забудови ділянок. Отже, поєднання інтересів міст та приміських територій дозволить активізувати інвестиційну активність;

  • Основні «грінфілд» інвестиції в країнах Центральної та Східної Європи локалізовані на окраїнах міст та на приміських територіях;
    Східна Європа - політичний та історико-географічний регіон Європи.


  • Проекти, що реалізуються в агломераційних утвореннях є більш ефективні за рахунок впливу «масштабного ефекту», тобто це менші інфраструктурних втрати, більший обсяг ринку праці та збуту продукції. Інвестор цінує масштаб ринку;

  • Розвиток агломерації передбачає розвиток всього ареалу (а не лише розвиток її ядра), тоді середній рівень життя мешканців агломерації завжди вищий, ніж мешканців не агломерованих населених пунктів;
    Рі́вень життя́ - характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний дохід на душу населення та кількість населення за межею бідності. Часто також приймаються до уваги доступ до системи охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при народженні.


  • Території агломерації розвиваються не хаотично, а за спільною схемою розвитку, узгоджуючи свої дії;

  • Агломерація – це не підпорядкування чи поглинання «більшим»-«менших», а партнерство, направлене на те, щоб усім разом стати «більшими». Це розумний компроміс, баланс між централізацією і деконцентрацією та децентралізацією при новому рівні ефективності;

  • Міста і райони об’єднавши зусилля можуть спільно досягти вищих показників зростання і залучення інвестицій, ніж діючи поодинці. Принцип синергії ніхто не відміняв.

Короткий огляд процесу стратегічного планування

За основу для розробки процесу стратегічного планування було взято «Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку», затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції від 29.07.

Європейська інтеграція - це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках - соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.
2002 №224 з певними змінами і доповненнями, які довелось здійснити через очевидні відмінності між поняттями «регіон» і «агломерація» (субрегіон). Ці зміни були направлені на поглиблення аналітичної складової, вищого рівня деталізації проектів, введення системи їх пріоритезації та принципів моніторингу і впровадження. Нижче подаємо блок – схему процесу та його опис.

Рис. 3. Блок –схема процесу стратегічного планування
На першій стадії проекту було здійснено «сканування середовища», тобто аналіз існуючої ситуації в економіці субрегіону. «Сканування» полягало в отриманні кількісних та якісних параметрів, що адекватно характеризують динаміку економічних процесів території.

Кількісні параметри, дані статистики, а також історична і географічна характеристики території лягли в основу так званого Профілю субрегіону, який в Україні найчастіше називається соціально-економічним паспортом.

Співробітники міських рад та державних адміністрацій спільно з консультантами проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» підготували профіль субрегіону, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя, тощо. Дані та першоджерела були надані багатьма виконавчими органами міських ради і державних адміністрацій, центрами зайнятості, управлінням статистики Рівненщини та Волині, іншими установами. Використовувались матеріали статистичних щорічників, що видаються Держкомстатом України.

Якісні параметри для наступного аналізу були отримані внаслідок проведеного опитування керівників підприємств, що здійснювалось за допомогою анкети, яка містила стандартні 29 запитань. Опитування проводилось в межах усіх адміністративно – територіальних одиниць, які формують Центрально-Волинську агломерацію.

Для опитування були обрані представники найбільших роботодавців Центрально-Волинської агломерації, малих і середніх підприємств, які працюють як у промисловому секторі, так і у сфері торгівлі та послуг. Опитування мало на меті дізнатися про оцінку респондентами бізнес-клімату території, де вони здійснюють господарську діяльність, проаналізувати проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, дізнатись про їхні очікування та плани на майбутнє.

Середній бізнес - бізнес-термін, яким позначають дещо середнє і взаємопроникне між малим і великим бізнесом. Але попри це, середній бізнес дуже часто згадується засобами масової інформації у парній конфігурації разом саме з малим бізнесом, що підкреслює їх більшу схожість за певними характеристиками.
Госпо́дарська дія́льність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Важливо, що члени комітету, у першу чергу представники бізнесу за бажанням могли безпосередньо брати участь в опитуванні «Вивчення думки підприємців» і безпосередньо інтерв’ювати респондентів. Основну роботу з проведення інтерв’ювання взяли на себе представники громадських організацій.
Грома́дська організа́ція - об'єднання громадян, яке створюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).
Частина анкет поширювалась через «економічні підрозділи» міських рад та райдержадміністрацій.

Обробка та аналіз анкет, підготовка звіту про результати опитування проводилась спеціалістами проекту «ЛІНК».

Загалом, дані Профілю субрегіону та Звіт про результати опитування стали основними джерелами інформації для членів експертного комітету стратегічного розвитку. Ці документи є в додатку до даної стратегії.

Існування такої фундаментальної бази знань відіграло важливу роль, коли члени Експертного комітету визначали сьогоднішні та майбутні вирішальні чинники (критичні питання і головні галузі) економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності субрегіону, на яких зосередиться Стратегічний план, а саме,



критичні питання:

(1)  залучення інвестицій – (A),

(2) інновації та розвиток людського потенціалу – (B),

а також головні галузі:

(3) пріоритетні галузі спільної діяльності (АПК, транспортна система та інфраструктура) – (C);

Транспортна система - це система взаємопов’язаних складових (людей, які задіяні в транспортному процесі; інфраструктури; транспортних засобів тощо), яка призначена для транспортування будь-кого (будь-чого).

(4) МСП та інфраструктура бізнесу – (D).


Фактично, отримана матриця пріоритетів, де критичні питання, безумовно є базисом не лише для головних галузей.

Очевидно, члени комітету врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» та основні пріоритети, визначені цим документом для Волинської та Рівненської областей.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.

У січні 2011 року учасники Експертного комітету провели SWOT-аналіз. Його завданням було проаналізувати сильні та слабкі сторони міста (аналіз внутрішніх чинників) й оцінити позицію міста порівняно з іншими територіями, з якими Центрально-Волинський субрегіон конкурує за інвестиції та робочі місця.

Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
Конкурентоспроможність Центрально-Волинської агломерації також розглядалася в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.

Експертним комітетом було сформовано проект стратегічного бачення – яким, думку членів комітету, має бути субрегіон в майбутньому. Погодження остаточної версії бачення відбувалось за принципом консенсусу. Стратегічне бачення є вступом (епіграфом) до Стратегічного плану.

Результати SWOT-аналізу та формулювання стратегічного бачення були повторно обговорені й остаточно схвалені на черговому засіданні Експертного комітету, яке відбулося в Рівному 27 січня 2011 року.

Для визначення потенційних проектів, спільних для усіх адміністративно-територіальних одиниць агломерації було проведено ще одне опитування серед членів ЕК, депутатів різних рівнів, керівників виконавчих органів міських рад, керівників місцевих органів виконавчої влади.

Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.
Звіт про результати опитування подається у додатку.

Після цього на черговому засіданні Експертного комітету з питань економічного розвитку здійснювалось обговорення поточного стану стосовно кожного з чотирьох вищезгаданих напрямів і досягнення консенсусу щодо кроків, які мають зробити громади, що формують Центрально-Волинську агломерацію, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих питаннях. До участі у обговоренні залучались представники ОДА, РДА, міських рад, підприємств, органів державного управління, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.

Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.

Проводились зустрічі комітету для підготовки Планів дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з кожного критичного питання та головних галузей. Комітет звертав увагу на «вартісний ланцюжок», щоб сприяти максимізації доданої вартості.

Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану.

Стратегічний план Центрально-Волинської агломерації є амбітним, і в його впровадженні братимуть участь багато організацій та окремих осіб. Важливою є роль обласної ради, як представницького органу, що реалізовує спільні інтереси громад та обласної державної адміністрації.

Обласна державна адміністрація (ОДА) - місцева державна адміністрація, місцевий орган державної виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади України.
Дуже суттєво, що на ці органи покладається відповідальність за підтримку перед органами державної виконавчої влади ряду найбільш потужних спільних проектів.

Значний внесок в його реалізацію мають зробити центральні органи державної влади, зокрема, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство освіти і науки України, Міністерство аграрної політики, Міністерство культури і туризму, Міністерство економіки, Міністерство промислової політики.

Міністе́рство промисло́вої полі́тики Украї́ни (Мінпромполітики) - колишнє міністерство України. Реорганізовано 23 березня 2014 року шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

План визначає кроки із зміцнення бізнес-інфраструктури, проведення системної роботи з покращення місцевого інвестиційного клімату і розширення інвестиційних можливостей в агломерації, що є важливими факторами підвищення конкурентоспроможності регіону загалом.

У плані робиться наголос на створенні постійного партнерства між місцевою владою та підприємцями і на реалізації комплексної програми економічного розвитку території. У процесі впровадження плану буде розроблено багато матеріалів, створюватимуться бази даних, виникатимуть спільні проекти, здійснюватиметься інша діяльність. Усе це вестиме до поліпшення бізнесового середовища, кращої підтримки розвитку підприємств. Одна з цілей стратегії – полегшити доступ до інформації та сприяти ефективній комунікації.

Приділяючи значну увагу питанням економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності ми маємо розуміти розвиток не лише як процес у часі, а й у просторі, отже важливо, щоб відповідно до вимог законодавства України не лише були створені і офіційно затверджені схеми планування території для кожної з областей, а й проведений процес створення такої детальної схеми і на субрегіональному рівні, тобто для Центрально-Волинської агломерації.

При розробці схеми для агломерації варто врахувати, що не усі населені пункти агломерації мають актуальні генеральні плани та усю передбачену чинним законодавством необхідну містобудівельну документацію. Існує необхідність пов`язати генплани окремих населених пунктів, в тому числі і обласних центрів з загальною картиною розвитку субрегіону (визначення меж, «стикування» інженерних комунікацій, транспортних магістралей тощо). Схема планування для приміських територій навколо Луцька і Рівного має мати значно вищий рівень деталізації, ніж для субрегіону загалом. Це у найближчі роки варто зробити, оскільки ймовірність неузгодженостей між генпланами і стратегіями розвитку різних населених пунктів саме в межах агломерації є значно вищою, ніж у субрегіоні загалом. Чи варто говорити, що такі протиріччя саме в межах агломераційного утворення можуть мати дуже негативні наслідки, у т.ч і для економіки цих адміністративно-територіальних одиниць. Це ж стосується масштабів ймовірних просторових конфліктів різних видів господарської діяльності, що безумовно мають об’єктивний характер, і найбільш сильно можуть проявитись саме в точках концентрації (чи біфуркації) якими власне і є урбанізовані ареали.

Відомо, що просторовий розвиток впливає на екосистему і посилює техногенний та антропогенний впливи на оточуюче середовище, отже варто мати на увазі, що реалізація проектів, особливо в сфері будівництва промислових об’єктів та елементів інфраструктури повинна «компенсуватись» створенням екомережі, каркасів екологічної безпеки, певної оптимізації системи землекористування території як це передбачено Законом України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки».

Екологі́чна мере́жа (Екомережа) - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі - природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.
Якщо територія ще не зробила аналіз існуючого розподілу у просторі антропогенно-техногенного навантаження і не має його графічного відображення, то очевидно спрогнозувати і реально побачити зміни цього стану після реалізації нових проектів буде неможливо.

Найкраще для цього використовувати технології сучасних ГІС-систем. Отже, перед агломерацією у майбутньому постане питання створення спільної «багатошарової» інформаційної системи, тобто вже сьогодні варто думати над «проблемою сумісності ІТ продуктів», оскільки такі системи (їх складові) створюються різними органами і організаціями, а загальний інформаційний ресурс використовується спільно.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

Вищенаведене ми сприймаємо як систему факторів, що можуть мати значний вплив на економічний розвиток та рівень конкурентоспроможності, а отже це все має бути враховано при розробці і особливо впровадженні стратегії.
З процесу планування в цілому та з остаточного Стратегічного плану зокрема випливає кілька важливих висновків.

По-перше, і представники місцевої влади, представницьких органів, і місцеві підприємці відчувають свою відповідальність за майбутнє регіону та готові присвятити свій час, інші ресурси досягненню такого майбутнього, яке вони разом визначили й окреслили в Стратегічному плані.

Представни́цький о́рган місце́вого самоврядува́ння - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

По-друге, в Луцьку, Рівному та поза ними існують ресурси, які, за належної організації, можна використати таким чином, щоб вирішити найбільші проблеми території. Реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громад субрегіону.

По-третє, питання інфраструктури, інноваційної та інформаційної систем для бізнесу, розвитку місцевих підприємств та залучення інвестицій є взаємопов’язаними, а отже ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому як складну систему. Покращення в одному з питань сприятиме покращенням в інших.

Нижче подамо стислий аналіз критичних питань та галузей і опис відповідних планів дій.

Успіх упровадження стратегії залежатиме від тривалої відповідальності значної кількості людей, керівників різних рівнів, осіб, які були членами Експертного комітету, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього субрегіону. Важливою є підтримка всієї громади. Тому, після прийняття Стратегічного плану відповідними радами, рекомендується сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів громад населених пунктів агломерації. Завданням КУВ буде здійснювати моніторинг виконання всіх проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану. Питання моніторингу плану та створення КУВ порушується далі.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9



  • СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЦЕНТРАЛЬНО-ВОЛИНСЬКОГО СУБРЕГІОНУ
  • Розроблено експертним Комітетом зі стратегічного планування
  • Сполучених Штатів Америки
  • Зміст: ВСТУП 3 Короткий огляд процесу стратегічного планування 8 СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ SWOT- АНАЛІЗУ 13 ПЛАНИ ДІЙ 19
  • А. Залучення інвестицій 21 В. Розвиток людського та інноваційного потенціалу 27 С. Агропромисловий комплекс 31
  • В. ПРОФІЛЬ ГРОМАДИ С. ЗВІТ ПРО ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ D. ЗВІТ ПРО ОПИТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ЕК СУБРЕГІОНУ
  • Коротко про особливості агломерацій.
  • Волинської області
  • Законі України
  • Короткий огляд процесу стратегічного планування
  • МСП та інфраструктура бізнесу – ( D ).
  • Міністерство промислової політики