Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Стратегічний план розвитку морського транспорту на період до 020 року Частина Загальні положення

Скачати 410.78 Kb.

Стратегічний план розвитку морського транспорту на період до 020 року Частина Загальні положення




Скачати 410.78 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації07.06.2017
Розмір410.78 Kb.
  1   2


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства інфраструктури України

18 грудня 2015 року № 542

Стратегічний план розвитку морського транспорту

на період до 2020 року
Частина 1
1.

Міністерство інфраструктури України - утворене 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства транспорту та зв'язку України.
Загальні положення
Ефективне використання можливостей морегосподарського комплексу є суттєвим важелем стабілізації та розвитку економіки України. Жорстка конкуренція на міжнародних ринках, сучасні інтеграційні процеси, а також економічні реалії визначають необхідність чіткого розуміння завдань щодо розвитку, реформування та підвищення ефективності роботи системи морського транспорту та морських портів.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію Україна – ЄС), також ставить ряд завдань щодо економічних та інституційних реформ і приведення законодавства України у відповідність із європейськими актами. Сектор морського транспорту повинен зосередитися на заходах, спрямованих на поліпшення безпеки, охорони та ефективності транспортних операцій, а також на розвиток ефективної транспортної мережі.

Стратегічний план розвитку морського транспорту, який спрямований на задоволення потреб національної економіки у транспортному забезпеченні, базується на пріоритетах державної політики щодо морського транспорту, що визначені основними законодавчими та нормативно-правовими актами:


  • Законом України «Про морські порти України»;

  • Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015;

  • Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна»;

  • Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, та Планом заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку “Україна-2020” у 2015, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 213;
    Указ( у рос. Імперії під цю назву підпадали держ. акти, дуже різноманітні за своєю природою, звичайно підписувані царем чи уповноваженими від нього особами в СРСР) - назва законодавчого акту, що видає голова уряду або його парламент . У.
    Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
    Постанова Верховної Ради України Постанова Верховної Ради України - нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою України.


  • Транспортною стратегією України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 року № 2174;

  • Стратегією розвитку морських портів України на період до 2038 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 548;

  • Галузевою програмою забезпечення безпеки судноплавства на 2014-2018 роки, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 26 червня 2013 року № 426 (зі змінами).


2. Огляд галузі та аналіз поточної ситуації
Україна має масштабний морегосподарський комплекс в Чорноморсько-Азовському басейні.

Галузь включає підприємства державної форми власності, що входять до сфери управління Мінінфраструктури, та інші підприємства приватної форми власності.

Морська портова галузь України є одним із пріоритетних напрямів розвитку в економіці країни. При цьому морська галузь одночасно стимулює розвиток суміжних галузей. Створення одного робочого місця в морській галузі тягне за собою появу 4-5 робочих місць у суміжних галузях. Можна сказати, що, з одного боку морська галузь є індикатором рівня розвитку економіки держави, а з другого – стимулюючою ланкою економічного розвитку.

Розглядаючи стан портової галузі України, необхідно проаналізувати діяльність за основними показниками.

Таблиця № 1. Переробка вантажів морськими портами України

Переробка вантажів

Роки

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Усього перероблено вантажів, тис. т

169595

157169

148177

155025

150984

137272

142795

Експортних

76261

88136

84098

84881

97233

95018

103067

Імпортних

21139

12809

17426

19400

16083

17757

15932

Транзитних

66286

52132

44182

47599

35322

22345

20339

Внутрішніх

5909

4092

2471

3145

2346

2152

3457

Аналіз динаміки переробки вантажів морськими портами свідчить про негативну динаміку розвитку цих процесів. Найбільша частина у переробці вантажів припадає на експортні послуги. Це єдиний показник, який має постійну позитивну динаміку за період 2008 - 2014 років.

За період 2008 – 2014 рр. спостерігається зниження обсягу транзитних вантажів через порти України. Частка транзитних вантажів у перевалці морських портів України скоротилася на 69,3% порівняно з 2008 роком і становила 14,2% від загального вантажообігу.

Нестабільна ситуація в країні, з одного боку стримує іноземних інвесторів від вкладень у транспортну інфраструктуру, а з другого – обмеженість бюджетних ресурсів за таких умов ускладнює реалізацію інвестиційних проектів за власний рахунок.

Що стосується українського суднобудування та торговельного флоту, то слід зазначити, що тривалий час вони перебувають у кризовому стані, ри цьому держава не здійснює заходів щодо підтримки галузі. У період з 1993 по 2015 роки сукупний дедвейт українського торговельного флоту зменшився у 13 разів та на сьогодні становить приблизно 477 тисяч тонн (0,027% загального дедвейту світового флоту).

Важливим завданням має стати отримання Регістром судноплавства України статусу класифікаційного товариства, що визнається Європейською Комісією згідно з європейськими актами.



У контексті розвитку потенціалу галузі необхідно залучати технічну допомогу, що надається в рамках реалізації проектів ЄС та інструментів TAIEX.

Для чіткого визначення морської складової європейського вибору України, прискорення інтеграції до світової та європейської транспортної системи доцільним є сприяння реалізації комплексного підходу до морських питань і забезпечення обміну передовим досвідом шляхом зміцнення двостороннього діалогу та виявлення питань, що становлять взаємний інтерес і вигоду для майбутньої співпраці в контексті інтегрованої морської політики ЄС, та формування державної морської політики, яка сприяла б подальшому зміцненню позицій України як морської держави.

Слід констатувати, що для морського сектору розроблено дорожні карти, визначені в Угоді про асоціацію, за 20 директивами і регламентами ЄК (перелік дорожніх карт надано у додатку), що визначають основні напрями та дії з імплементації зазначених європейських директив і регламентів. Дорожні карти будуть затверджені на засіданні Координаційної ради з питань імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та надані для використання в подальшій роботі відповідним структурним підрозділам Міністерства інфраструктури України.

Фінансування реалізації завдань цього стратегічного плану здійснюватиметься в рамках бюджетних асигнувань, а також за рахунок власних коштів підприємств галузі. Інвестиційні проекти реалізуються відповідно до фінансових планів підприємств галузі, програм розвитку морських портів, спільних проектів з МФО.

Реформування системи управління галузі

З набранням чинності у 2013 році Законом України «Про морські порти України» розпочалося реформування галузі.

Унаслідок виділу стратегічних об’єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків утворено державне підприємство «Адміністрація морських портів України», що входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Адміністрацію морських портів України (далі – АМПУ) створено з метою сприяння розвитку морської транспортної інфраструктури України та підвищення конкурентоспроможності українських морських портів шляхом проведення адміністративної реформи та створення умов і механізмів для залучення стратегічних інвестицій.

АМПУ утримує та забезпечує ефективне використання державного майна, що передано до неї. Зокрема, здійснює модернізацію, ремонт, реконструкцію та будівництво гідротехнічних споруд, інших об’єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту.

Однією з основних функцій АМПУ є також забезпечення рівноправного доступу всіх суб’єктів (державної, приватної та іншої форми власності) до стратегічних об’єктів портової інфраструктури, які створюють основу майна АМПУ та її філій в кожному морському порту. Безпосередньо філії АМПУ виконують функції з утримання та експлуатації об'єктів портової інфраструктури, забезпечують виконання плану розвитку порту, фінансового плану, дотримання режимності на території, правил пожежної безпеки та норм охорони праці.



Портова інфраструктура та інвестиції

Світовий досвід показує, що особливе місце в процесі забезпечення стійкості світових господарських зв’язків і національної стратегії участі в міжнародному поділі праці посідають морські порти.

Міжнаро́дний по́діл пра́ці - вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.

Міжнародна практика визначає головні напрями підвищення ефективності та надійності функціонування морських портів, зокрема їх техніко-економічного рівня, а також удосконалення організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів з урахуванням процесів інтеграції.

На цей час в Україні існує потужний портовий комплекс, який включає 13 морських портів, здатних переробити до 230 млн. тонн вантажів на рік. Третину наявних потужностей становлять потужності державних стивідорних компаній (далі – ДСК), знос основних фондів яких сягає 80%. Крім того, щорічно ДСК втрачають вантажопотоки на користь приватних стивідорних компаній та терміналів - у 2014 році ДСК оброблено тільки 34% від загального обсягу вантажопереробки у морських портах України.

Структура вантажопотоків у морських торговельних портах за напрямами зовнішньої торгівлі залишається неоднорідною. В останні роки спостерігається катастрофічне скорочення транзиту, головною причиною якого є переорієнтація російською владою транзитних вантажів на російські порти. Крім того, зменшується перевалка вугілля, контейнерів, нафти та хімічних вантажів.

У той же час зафіксовано зростання обсягів перевалки рудних вантажів ( 6,6%), зерна ( 24,9%), чорних металів ( 6,6), металопрокату (на 9,7%), нафтопродуктів (на 8,9%).

У загальній структурі експортних вантажів у портах частка зерна становить близько 30%. Завантаження зернових терміналів у 2014 році досягло 86%. Основні обсяги експорту зернових припадають на порти Одеського та Миколаївського регіонів.

Портовий комплекс України відчуває дефіцит потужностей для перевалки навалювальних вантажів. При цьому найбільшим попитом користуються глибоководні термінали, які вже зараз завантажені практично на 100%. Забезпечення енергетичної безпеки України потребує будівництва потужних, технологічно ефективних і глибоководних терміналів для перевалки вугілля.

У зв’язку з ситуацією на сході країни різко збільшились обсяги каботажних перевезень. У першому кварталі 2015 року вони зросли більш ніж на 1000% - до 1,3 млн. тонн.

Однією з проблем функціонування морських портів в Україні також є недостатнє фінансування розвитку інфраструктури. Тому одним з основних напрямів реформ має стати впровадження державної політики, спрямованої на підтримку стратегічно важливих інвестиційних проектів та сприяння залученню приватних інвестицій в портову інфраструктуру.

На державному рівні визначено, що державно-приватне партнерство має стати дієвим механізмом залучення інвестицій в морські порти. Міністерство інфраструктури України підготувало пропозиції щодо розвитку інфраструктури в портах України, серед яких перспективні проекти з реконструкції існуючих, будівництва нових об’єктів та розвитку припортових територій в морських портах. Реалізація проектів передбачається шляхом впровадження принципів державно-приватного партнерства, зокрема на конкурсних умовах, що передбачені чинним законодавством, у тому числі Законом України "Про морські порти України".

У світі найпоширенішою формою державно-приватного партнерства в портовій галузі є оперування на базі концесійної угоди.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2012 року № 1055 «Деякі питання надання в концесію об’єктів державної власності» 18 морських портів України можуть передаватися в концесію з можливістю реалізації декількох концесійних проектів в кожному порту.

Постанова Кабінету Міністрів України Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.

Подальша реалізація інвестиційних проектів розвитку портової інфраструктури сприятиме зростанню обсягів перевалки транзитних, експортно-імпортних вантажів і зміцнить конкурентоспроможність національної транспортної системи.

Для підвищення привабливості морських портів України і сприяння зростанню їх суднообігу необхідно також переглянути та вдосконалити портову тарифну систему - розробити та впровадити сучасну методику формування системи портових тарифів.

Контрольні процедури та логістика

В умовах «загального» ринку для уникнення бар’єрів під час проходження вантажів через морські порти необхідним є зниження витрат, що зумовлені затримками вантажу в процесі виконання контрольних процедур, зокрема шляхом спрощення механізмів і скорочення часу оброблення вантажів та їх випуску органами державного контролю.

Концепцією розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, що схвалена Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006, передбачено вдосконалення прикордонного контролю шляхом упровадження новітніх технічних систем та комплексів, зокрема, електронного документообігу та електронних засобів ідентифікації транспортних засобів та фізичних осіб.

Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).
Державна прикордонна служба України Держа́вна прикордо́нна слу́жба Украї́ни (ДПСУ) - правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.

Державна митна служба разом з Одеським портом впровадила пілотний проект щодо застосування механізму «єдиного вікна» у зоні діяльності Південної митниці та портів Одеської області, що забезпечується організацією системи електронної взаємодії органів виконавчої влади та інших учасників зовнішньоторговельних операцій (транспортних агентів).

Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.

Наказом Міністерства фінансів України від 10 березня 2015 року № 308 затверджено новий Порядок виконання митних формальностей на морському і річковому транспорті, яким передбачено можливість подання документів в електронному вигляді.

Міністе́рство фіна́нсів Украї́ни (Мінфін України) - головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України з фінансових питань. Місією Міністерства є формування оптимальної державної політики у сфері надходжень до бюджету та забезпечення виконання його видатків.

Серед пріоритетних завдань Міністерства інфраструктури України – підвищення конкурентоспроможності та покращення умов ведення бізнесу в портах, а також мінімізація корупції. Для досягнення вказаних цілей розроблено та реалізовано низку заходів з дерегуляції в портах, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2015 року № 491 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Зокрема, запроваджено такі ініціативи: скорочено кількість процедур у портах та контролюючих органів (скасовано комісійний контроль на борту суден), запроваджено електронний документообіг та автоматизований радіологічний контроль, скасовано обов’язковий контроль ізольованого баласту, спрощено процедури оформлення яхт.



Пріоритетним напрямом розвитку галузі з огляду на підтримку впровадження державної політики щодо розвитку України як транзитної держави є розвиток мультимодальності та логістичних технологій.

ЄС висунуло концепцію «магістралей моря» (Motorways of the Sea), яка передбачає комбіновані перевезення автомобільним та водним (поромним) транспортом. Очікується, що з 2015 року вони становитимуть близько 70 % усіх вантажних перевезень ЄС.

Розширення зовнішньої торгівлі України з країнами Європи спонукає країну прагнути до сучасних стандартів перевезень високотарифних вантажів; активно розвивати каботажні перевезення контейнерів, що має стати підґрунтям для побудови нових логістичних рішень; розробляти і впроваджувати сучасні інструменти інформаційної інтеграції, що полегшують перевезення вантажів.

Морські порти відіграють провідну роль як логістичні центри і потребують наявності ефективних зв’язків з внутрішніми регіонами країни. Усе більшу роль, зокрема в перевезенні товарів у внутрішні регіони країни і в поєднанні європейських морів, має відігравати внутрішній водний транспорт, який ще має невикористаний потенціал.

У зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі в частині співпраці у сфері «Транспорт», що обумовлює розвиток комбінованих та мультимодальних перевезень, питання сучасного стану нормативно-правової бази, що регулює здійснення таких перевезень та їх розвиток на національному рівні, потребує перегляду та вдосконалення.

Слід зазначити, що в боротьбі за транзит важливу роль відіграє трансшипмент, що має ширше використовуватися в діяльності морських портів України як інструмент досягнення економічної вигоди у додатковому річному прибутку. У зв’язку з цим необхідним є розвиток законодавчої бази, а також створення господарсько-правових та митних умов для режиму трансшипменту, що дасть змогу морським портам України стати портами-хабами в Чорноморському регіоні та сприятиме збільшенню обсягів контейнерної перевалки.


  1   2


Скачати 410.78 Kb.

  • Указом Президента України
  • 2. Огляд галузі та аналіз поточної ситуації
  • Державної прикордонної служби України
  • Міністерства фінансів України