Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Структурно-семантична характеристика українського комп’ютерного жаргону

Скачати 34.53 Kb.

Структурно-семантична характеристика українського комп’ютерного жаргону




Скачати 34.53 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір34.53 Kb.

Структурно-семантична характеристика українського комп’ютерного жаргону
Доп. - Близнюк І.В., студентка 2 курсу Сумської філії

Харківського національного університету внутрішніх справ

Комп’ютерний жаргон – явище в українській мові досить нове, яке потребує всебічного та ґрунтовного аналізу мовознавцями. З’являються дослідження мови комп’ютерників у наукових виданнях (С. Пиркало, С. Чемерикін, А. Силка, В. Гордієнко, Ю. Мосенкіс, О. Фурса, М. Федорів, В. Коломієць, Н. Шаруненко, Т. Ілик). Досліджуються особливості формування комп’ютерного жаргону української мови, зокрема способи утворення та переходу слів зі стандартних мовних одиниць у жаргонні, вплив англійської мови на український комп’ютерний жаргон тощо [3, 11].

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.
Англі́йська мо́ва (English, the English language) - мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування.
Незважаючи на наявність поодиноких праць, присвячених вивченню соціальних діалектів української мови на сучасному етапі, дослідження комп’ютерного жаргону практично відсутні в українському мовознавстві, що й визначає актуальність означеного дослідження.
Українське мовознавство (лінгвістика) - мовознавство, що вивчає українську мову

Об’єктом дослідження є лексична система українськомовного комп’ютерного жаргону. Предмет безпосереднього аналізу – семантико-структурні особливості українськомовного комп’ютерного жаргону.

Виділяємо ряд тематичних груп, які охоплюють ті сфери професійної діяльності, які найактивніше обговорюються в середовищі комп’ютерників: 1) людина, яка має стосунки зі  світом комп’ютерів (декодер “програміст, який намагається розібратися в чужій програмі”; яблучник “користувач комп’ютерів Apple Macintosh”); 2) робота з комп’ютером (взяти акорд “перезавантажити комп’ютер за допомогою клавіш Ctrl Alt Delete”; намилити “відіслати електронною поштою”); 3) складові частини комп’ютера (клава, клавір “клавіатура”; ліптон “паралельний порт LPT”); 4) назви програмних продуктів (у тому числі ігор), команд, файлів (пілюлькін “модуль антивірусної програми, який виліковує заражені файли”;

Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
смітник “спеціальна папка для видалених файлів”); 5) назви фірм-виробників устаткування і програм (дрібний м’якуш “Microsoft”; бімер “компанія IBM”); 6) мережеві технології (хом’як (англ.
Комп'ю́терна мере́жа - система зв'язку між двома чи більше комп'ютерами. У ширшому розумінні комп'ютерна мережа - це система зв'язку через кабельне чи повітряне середовище, самі комп'ютери різного функціонального призначення і мережеве обладнання.
home page) “стартова сторінка”; серфити “переглядати веб-сторінки”).

У функціональному аспекті лексика комп’ютерного жаргону неоднорідна. Це одиниці, що заступають терміни (бравзер (англ. browser) “засіб перегляду веб-сторінок”; скачати “скопіювати інформацію з мережі”), експресивно забарвлені лексеми (слимак “корпус комп’ютера slim”; мізки “оперативна пам’ять комп’ютера”) та професіоналізми (фріварний (англ. freeware) “що розповсюджується безкоштовно”; конектитися (англ. connect) “встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом”).

Зважаючи на особливості функціонування, увесь лексичний фонд українськомовного комп’ютерного жаргону можна поділити на активний та пасивний, в останньому, зокрема, виділяються архаїзми (алтин “накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,25’’”;

Лексика (від дав.-гр. τὸ λεξικόν - сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) - словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією.
чапатар, штампик “принтер”), історизми (циган “кольоровий графічний адаптер CGA”; скло “захисний екран монітора”) та неологізми. Залежно від структурно-семантичних особливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, в яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, в яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду комп’ютерного сленгу, набули нових значень: алкоголік1 “програміст мовою ALGOL” і алкоголік2 “програма Alcohol***%” (де *** – версія програми, відповідно 80%, 100%, 120%, 140% і т. ін.)”; хробак, глист “комп’ютерний вірус”; рама “оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)”;
Операти́вна па́м'ять (англ. Random Access Memory, дослівно - пам'ять з довільним доступом, первинна пам'ять) - пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їхнього виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.
пацюк “маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками”.

Одиниці комп’ютерного сленгу вступають у різноманітні лексико-семантичні відношення. Сленгізми об’єднуються в незамкнені синонімічні ряди, кожен член якого має певні семантичні та стилістичні відтінки (експішка – експіха – хренова – хрюша “Windows XP”). В антонімічні відношення вступає незначна кількість одиниць комп’ютерного жаргону; виділяються спільнокореневі (апгрейд “модернізація апаратного забезпечення” – даунгрейд “заміна апаратного забезпечення на попереднє за версією”) та різнокореневі (заінсталити “встановити на комп’ютер програмне забезпечення” – вбити, грохнути “видалити програмне забезпечення з комп’ютера”) антонімічні пари.

Апара́тне забезпе́чення (англ. hardware; сленг. залі́зо) - комплекс технічних засобів, який включає електронний пристрій і, зокрема, ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.
Програмне забезпечення Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
У складі комп’ютерного жаргону виділено нечисельні групи полісемічних (босяк “1) - мова програмування Basic;
Мова програмування Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) - це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.
2) програміст мовою Basic”) та омонімічних лексем.

Як і інші професійні жаргони, комп’ютерний жаргон має свою галузь вживання — спілкування фахівців з комп'ютерів у неофіційній і невимушеній обстановці. Як засіб комунікації в даному середовищі він виконує визначені функції — ідентифікаційну (служить показником приналежності людини до числа професіоналів), рідше - езотеричну (виступає засобом відчуження від неспеціалістів).



Література

  1. Примачик І. Особливості українського комп’ютерного жаргону // Українська мова і література. – 2006. – № 38. – С. 11-15.


Наук. кер. – Василенко В.А., канд. філол. наук, професор кафедри гуманітарних дисциплін СФ ХНУВС


Скачати 34.53 Kb.