Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Струмок випуск №19 Художньо-естетичний напрям Додаток до науково-методичного вісника «істок» Харків 2014

Струмок випуск №19 Художньо-естетичний напрям Додаток до науково-методичного вісника «істок» Харків 2014




Сторінка4/5
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5

Розділ II. Організація методичної роботи з використання комп’ютерних технологій педагогічними працівниками позашкільного навчального закладу.

    1. Методика проведення практичних заходів із застосування комп’ютерних технологій. Майстер-класи.

Сьогодення – це час, коли концепція впровадження інформаційно-комунікаційних технологій все активніше пронизують різноманітні сфери діяльності людини. Система позашкільної освіти не є винятком.
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи

У зв’язку з цим професійна діяльність педагога-позашкільника зазнала значні зміни. Багато проблем сучасної позашкільної освіти (підвищення професійного рівня педагога, засвоєння нових освітніх технологій, перехід від принципу «освіта на все життя» до «освіти через все життя») сьогодні опиняються напряму пов’язаними з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ).

Запровадження нових інформаційних технологій у професійну діяльність педагогів стало пріоритетним напрямом методичної роботи

На методичній раді, методичних об’єднаннях обговорили те, який внесок може привнести кожний учасник педагогічного колективу у формування ІКТ-компетентності, та які завдання у зв’язку з цим перед ним стоятимуть

Основна робота методичної служби направлена на усвідомлення включеності системи освіти у глобальні інформаційні процеси та готовність до використання сучасних інтерактивних комп’ютерних технологій як важливого аспекту професійного росту

Основні завдання, які стоять перед методичною службою з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню діяльність полягають:



  • в пошуках нових методів роботи;
    Інформаці́йні проце́си- послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є - створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання, захист, знищення інформації.
    Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.


  • включення у програму навчання нових комп’ютерних технологій;

  • участь у конкурсах і фестивалях з інформаційними технологіями;

  • організація семінарів з використання інформаційних технологій для педагогів і співпрацівників ПДЮТ;

  • використання комп’ютерних технологій під час підготовки доповідей, виступів, під час проведення конференцій, під час захисту портфоліо;

  • створення та ведення сайту ПДЮТ.

В процесі роботи педагоги-позашкільники формують новий стиль викладання й розробляють модель організації навчального процесу на основі інформаційних технологій

Основні завдання, які стоять перед педагогами



  • розробка систематизованих, методично грамотне побудованих програм із застосуванням інформаційних технологій;
    Григоріа́нський (григоріянський) календа́р - календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Статус стандарту григоріанського календаря затверджено ISO 8601.


  • пошук, апробація та застосування електронних освітніх програм;

  • організація проектної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

  • участь у конференціях з проблеми застосування інформаційних технологій в освіті.

Цілі й завдання виховної роботи щодо застосування комп’ютерних технологій у підготовці та проведенні виховних заходів ПДЮТ:

  • проведення конференцій, майстер-класів з використанням мультимедійних технологій;
    Виховна робота у Збройних Силах та інших військових формуваннях України - це система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.
    Мультиме́діа (лат. Multum + Medium) - комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше - анімації і відео.


  • підготовка та проведення свят, тематичних вечорів.

Без професійного розвитку педагогів в педагогов в області використання ІКТ неможливо говорити про розвиток процесу інформатизації позашкільного процесу.

Робота з впровадження цифрових освітніх ресурсів у навчальний процес позашкільного навчального закладу передбачає організацію вивчення, узагальнення та розповсюдження педагогічного досвіду, бо ця проблема - одна з найбільш гострих для педагога.

Трансляція досвіду може відбуватись на різних рівнях, і для кожного рівня можна відібрати свої форми. Конкретно для ПДЮТ «ІСТОК» підійшли такі, як відкриті заняття, участь у методичних об’єднаннях, постійно діючі семінарі, майстер-класи

Для керівників гуртків проводиться постійно діючий семінар «Комп’ютерні та інтернет технології для керівників вокально-музичних гуртків», на кожному із занять якого відбуваються майстер-класи досвідчених педагогів з впровадження ІКТ технологій. Керівники Театру пісні «Експресія» працюють на єдиною методичною темою «Музика і комп’ютер».

Використання електронних презентацій, які створюють педагоги за допомогою редактора Power Point допомагають подавати навчальний матеріал всіляко та цікаво, підвищує ступінь сприйняття інформації, яка надається на занятті.

Таким чином, поступове введення системи використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій у діяльність позашкільного закладу дозволяє оптимізувати освітній процес, зробити його насиченим та цікавим.

Microsoft PowerPoint (повна назва - Microsoft Office PowerPoint) - це застосунок для створення та відтворення презентацій, що є частиною Microsoft Office, і доступний в редакціях для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS.
Педагогі́чний проце́с - динамічна система, яка об'єднує процеси навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості. Процес, сутність якого полягає у забезпеченні єдності навчання, виховання і розвитку на основі цілісності і загальності.

У процесі підготовки до проведення майстер-класів було здійснено каталогізацію програмних засобів:


  • для широкого кола користувачів (табл. №1);

  • композиторів, музикантів та аранжувальників (табл. №2);

  • звукорежисерів, звукооператорів, продюсерів музичних студій (табл. №3);

Програмні засоби для широкого кола користувачів
Табл. №1

Програмні засоби композиторів, музикантів та аранжувальників


Програмні засоби для звукорежисерів, звукооператорів,

продюсерів музичних студій


Табл. №3

Комп'ютерні технології в музичній освіті можуть сприяти інтенсивнішому формуванню професійної творчої активності музикантів-педагогів в тому випадку, якщо їх використання носитиме цілеспрямований, творчий характер, ґрунтуватиметься на адекватних даному завданню принципах і методах організації навчально-педагогічного процесу.

Для оцінювання комп’ютерних навичок було проведене анкетування серед керівників гуртків художньо-естетичного напряму. В анкетуванні брали участь керівники вокальних та хореографічних гуртків, музично-драматичного та лялькового гуртків, ВІА (15 осіб). В анкеті містились деякі питання, які дають змогу перевірити компетентність педагогів щодо їх вміння користуватись комп’ютером. У таблиці №4 приведені результати анкетування


Питання

Так

Ні

        1. Чи використовуєте ви комп'ютер для підготовки до занять?

14

1

        1. Чи використовуєте ви комп'ютер для музичних вправ?

2

13

        1. Чи доводилося вам, використовуючи комп'ютер, змінювати тональність фонограм?

1

14

        1. Чи доводилося вам користуватись музичним редактором?

2

13

        1. Чи знаєте ви, що таке Midi?

5

10

        1. Чи доводилось вам користуватись аудіо-конверторами?

9

6

        1. Чи достатньо ви володієте комп’ютером?

0

15

Табл. №4
Таким чином, після обробки результатів опитування та анкетування ми маємо можливість у графічному вигляді відобразити практичне положення справ стосовно вміння керівників гуртків запроваджувати комп’ютерні технології у навчальний процес та самопідготовку. У таблиці № 5 відображено співвідношення відповідей на запитання анкети педагогами. Аналіз таблиці дозволяє стверджувати, що кількість педагогів, які використовують комп’ютерні технології у процесі музично-педагогічної діяльності, недостатня.

Табл. №5


Отримані дані є підґрунтям визначення вихідного рівня сформованості комп’ютерної компетентності керівників гуртків. Анкетування педагогів показало їхню недостатню поінформованість стосовно комп’ютерних технологій.

Таким чином, після отримання і аналізу результатів анкетування ми можемо переходити до організації методичної роботи (майстер-класів) з цього питання. Майстер-класи передбачають реалізацію обґрунтованих дидактичних умов для формування та доведення практичного вміння до досконалості щодо користування комп’ютерними технологіями.

Педагогам були запропоновані програми, які можна застосовувати під час роботи. Наприклад, керівникам гуртків було запропоновано декілька медіа-плеєрів з різними можливостями, а також з різною ресурсоємністю, що є дуже корисним у роботі з застарілою комп’ютерною технікою. Далі ми розглянули програму Time Factory. Ця програма є кращою в світі стосовно зміни тональності та темпу музичних творів в аудіоформаті. Це досить професійна програма, тому що вона може працювати з аудіофайлами в форматі wav, і в жодному разі не з mp3., який не застосовується в професійній роботі. Ще була запропонована програма Adobe Audition 1.5.

Adobe Audition (раніше випускався під назвою Cool Edit Pro) - професійний аудіоредактор для обробки аудіо і відеопродукції, що підримує мультитрекове, недеструктивне та деструктивне редагування.
Це є один з найпотужніших аудіоредакторів. Він має два основних вікна, вікно редагування, та вікно мультітрека. У другому вікні (мультітрек) здійснюється запис багатотрекових сесій, а в вікні редагування ми маємо можливість деструктивного редагування кожного треку, який був записаний в мультітреку, а мультітрек має можливості недеструктивного редагування кожного треку при великій кількості треків, яка залежить від потужності комп’ютера.

Після обговорення та дискусій для оцінки ефективності формування знань в галузі комп’ютерних технологій у ході реалізації обґрунтованих дидактичних умов визначили критерії сформованості когнітивного, мотиваційного та операційного компонентів.

Когнітивний компонент забезпечує усвідомлення педагогами мети навчання кожного профілю, його конкретних розділів і тем. Це усвідомлення залежить від попереднього матеріалу, рівня освіченості та вихованості гуртківців, а головне - від цілеспрямованості педагога, вміння поставити і роз’яснити учням цілі та завдання.

Його освітня мета полягає в забезпеченні засвоєння, закріплення, застосування теорій, понять тощо, формуванні вокальної, театральної, музичної майстерності спеціальних профільних умінь та навичок.

Мотиваційний компонент є продовженням когнітивного, але тільки за умови усвідомлення вихованцями їх власного стимулу до діяльності та реальної значущості знань. Тому роз’яснення мети, поглиблення мотивації є передумовою позитивного ставлення дітей та підлітків до навчального процесу. Керівник гуртка зобов’язаний викликати у вихованців внутрішню потребу в засвоєнні знань з профілю гуртка. Це досягається за допомогою чіткого й достатнього формулювання гуртківцям навчального завдання (найчастіше в формі проблемної ситуації), адже одна і та сама за характером і результатами навчальна діяльність може мати різні мотиви. Тому важливо, щоб педагог свідомо управляв мотиваційною стороною навчальної діяльності дітей і підлітків, їх інтересами і потребами, формував позитивне ставлення до гурткової діяльності.

Операційний компонент охоплює всі методи та їх складові - прийоми, якими оперує кожний педагог у процесі своєї діяльності, форми організації навчання. Організовуючи навчально-пізнавальну діяльність слід зважати на те, що, хоча вихованці засвоюють навчальний матеріал під керівництвом керівника гуртка, цей процес є індивідуальним для кожного учня.

Уточнені критерії і показники дозволили визначити рівні сформованості комп’ютерної компетентності (високий, середній та початковий).

Високий рівень комп’ютерних знань характеризується тим, що педагог правильно самостійно і швидко користується комп’ютером, вміє використовувати комп’ютерну термінологію, його пізнавальна активність має стійкий тривалий характер.

Середній рівень комп’ютерних знань характеризується тим, що педагог може користуватись комп’ютером, але для цього йому потрібні довідники, або консультації з професіоналом.

Для початкового рівня характерно невміння користуватись комп’ютером, він також не володіє комп’ютерною термінологією і не може формулювати питання до консультанта.

Для підвищення рівня комп’ютерних знань потрібно задіяти мотиваційні фактори, які могли б зацікавити педагога, зробивши його цілеспрямованим і прихильним до застосування комп’ютерних знань і технологій на практиці у своїй навчальній та позанавчальній діяльності. Наприклад, для музиканта є досить важливим вміння корегувати тональність фонограми, під яку співає соліст, або хор. Це вміння не тільки дає можливість співаку збагачувати свій репертуар музичними творами, які написані для інших типів голосів завдяки користуванню програмою Time Factory, але і здійснювати прискорювання чи уповільнення музичного твору.


    1. . Організація майстер-класів.

Від майстер-класів залежить дуже багато. Спочатку ми спробували зацікавити педагогів можливостями програми Time Factory 2. (мал. №1)

бла бла

мал. №1


Ця програма вміє змінювати тональність музичного твору, а також затримувати та прискорювати його темп. Для того, аби навчитись користуватися програмою Time Factory 2, потрібно розглянути її облаштування. Розглянемо меню File (мал. №2):

файл 2 мал. №2

На цьому малюнку мі бачимо наступні функції: Відкрити моно аудіо файл (тільки з розширенням wav)



  • Відкрити стерео аудіо файл.

  • Відкрити стерео аудіо файл 5.1.

  • Відкрити стерео аудіо файл 6.1.

  • Відкрити стерео аудіо файл 7.1.

  • Відкрити відібраний файл в звуковому редакторі.

  • Зберегти як (мається на увазі в якому аудіо форматі).

  • Скористатися провідником.

  • Змінити відібраний файл.

  • Показати інформацію стосовно файла на дісплей.

  • Закінчити роботу з програмою.

В меню Edit (мал. №3) ми маємо можливість проводити роботу з файлом, тобто виділяти та видаляти виділений файл, копіювати параметри та користатись ними, а також проводити налаштування програми.

эдит

мал. №3


В меню Algorithm (мал. №4) ми даємо вказівки програмі стосовно того, який файл вона буде змінювати (соло або поліфонія, а також якість обробки).

алгоритм

мал. №4


Меню Help нам дає можливість прочитати та ознайомитися на сайті зі всіма можливими питаннями стосовно програми Time Factory 2 (мал. №5).

хэлп

мал. №5


Після ознайомлення керівників гуртків з можливостями програми Time Factory 2, були проведені практичні роботи з застосуванням аудіофайлів з розширенням wav для зміни тональності. Ця робота проводилась таким чином. Педагоги працювали над оркестровкою (фонограма -1) пісні «Їхав козак з України» з репертуару козацького хору ХНПУ ім. Г.С. Сковороди під керівництвом Мартиненко  І.І.. Завдання: змінити тональність на півтора тони вище від оригіналу, та на півтора тони нижче. Ці завдання змогли виконати всі керівники гуртків.

Це стало поштовхом для формування пізнавального інтересу до більш складних і багатофункціональних музичних програм, а також вплинуло на деяких педагогів, які ніколи ще не використовували комп’ютерні програми в навчально-виховному процесі.

Наступне заняття було присвячене роботі з програмою Adobe Audition 1.5. Ця програма є досить нетиповою. Раніше вона мала назву Cool Edit 96 і мала можливість редагувати лише один файл, потім з’явилась Cool Edit Pro, в мультіредакторі якої можна було редагувати 64 файли. Зараз в Adobe Audition 1.5 кількість файлів обмежується лише можливостями комп’ютера. На сьогодні є вже більш нові версії цього редактору, але ця зарекомендувала себе досить стабільною і професійною.

Програма Adobe Audition 1.5 має два основних вікна – вікно редагування, та вікно мультітрека (мал. №5,6):



мал. №5

мал. №6

Для того, щоб стати користувачем програми Adobe Audition 1.5, треба досить ретельно розібратись з її налаштуванням та функціями. Ця программа застосовується як потужний редактор, конвертор і також програма для багатотрекового цифрового запису на жорсткий диск, а також для запису на СD диск.

Ця версія принципово відрізняється від попередніх: у ній вперше в якості «програми в програмі» з'явився мультітрековый редактор (мал.№6).

Дуже наочно, просто й, разом з тим, ефективно організовано в Adobe Audition 1.5 виконання всіх операцій і з окремими аудіофайлами (запис, монтаж, шумозаглушення, динамічна обробка, фільтрація, обробка ефектами, мал. №7), і з групою файлів-блоків (монтаж на паралельних треках, панорамування, досягнення балансу рівнів гучності тощо, мал. №8).

Для того, щоб ефективно застосовувати програму Adobe Audition у своїй творчості, потрібно мати уявлення про деякі принципові особливості. Розглянемо їх.

«Програма Adobe Audition призначена для роботи з цифрованим звуком, тобто аналогові звукові хвилі повинні бути попередньо перетворені (семпліровані) у послідовність двійкових цифрових відліків. Таке перетворення здійснюється в аналого-цифровому перетворювачі (АЦП). У результаті роботи АЦП виходить цифровий образ звуку, - те, що англійською називається Waveform (хвильова форма)» [№72, с. 23].



10мал.№7

1мал.№8

Хвильові форми зберігаються на жорсткому диску у файлах різних форматів. Найчастіше це файли з розширенням імені WAV. Таким чином, коли ви «збираєте» в Adobe Audition аудіокомпозицію, Wav- файли служать стандартними елементарними блоками, цеглинками.

В Adobe Audition є два принципово різні режими роботи: редагування окремих хвильових форм і спільне мультітрекове редагування сукупності хвильових форм.

У кожного з режимів є своє головне меню й своє головне вікно: Edit Waveform View і Multitrack View - два різні за призначенням звукові редактори, об'єднані у функціональний комплекс. «Важливо розуміти, що операції редагування, виконувані в режимі Edit Waveform View (подібні вирізки, вставки й обробці ефектами), по своїй суті є руйнуючими, і коли ви зберігаєте файл, зміни вносяться безпосередньо у хвильову форму»[72, с.34].

Редагування, виконане в Multitrack View (перенос, стикування хвильових форм, зміна гучності, панорами, параметрів ефектів реального часу тощо ), є неруйнуючим (мал. №9).

14 мал.№9

Функція багаторазового скасування Undo дає користувачу свободу під час роботи над хвильовими формами. Не варто переживати, що самий цікавий результат творчості раптом може виявитися безповоротно втраченим. У цьому випадку можливість багаторазового скасування операцій досягається ціною витрат дискової пам'яті.

Правда, усі автоматично створені копії будуть також автоматично вилучені з жорсткого диска, коли файл буде закритий або користувач вийде з програми. Але безпосередньо в процесі роботи з Adobe Audition потрібно мати на диску багато вільного місця. Втім, можна обмежити максимальне число рівнів Undo або зовсім відключити цю функцію, якщо є проблеми з дисковим простором.

У багатьох музичних редакторах, що мають обробки аудіоданих, передбачено два варіанти використання ефектів: застосування ефекту в реальному часі й перерахування звукових даних. Перший варіант зручніше, оскільки можна регулювати параметри ефекту й відразу чути результат.

Однак, для цього потрібен високопродуктивний комп'ютер. Застосування ефекту шляхом перерахування дозволяє обробляти звукові дані за допомогою відносно «слабкого» комп'ютера, але процес обробки може тривати десятки хвилин.

Оптимальна стратегія використання ефектів могла б полягати в наступному. Спочатку, включивши циклічний режим відтворення хвильової форми, у реальному часі підбираються параметри ефекту, що найкраще відповідають задуму, потім єдиний раз перераховується хвильова форма і застосовується до неї ефект з уже підібраними параметрами.

В Adobe Audition ви можете використовувати як власні, вбудовані в програму ефекти, так і ефекти, що підключаються за допомогою Directx.

Важливою властивістю Adobe Audition є підтримка ефектів реального часу в режимі Multitrack View.

Основний спосіб застосування ефектів у режимі Edit Waveform View - перерахування звукових даних. Повноцінний режим реального часу в Edit Waveform View не передбачений. Однак заміна режиму реального часу все ж таки є. У вікні ефекту доступна кнопка Preview (попереднє прослуховування, проба в реальному часі), тому ви зможете підібрати параметри ефекту. Результати змін параметрів ефекту, які ви робите регуляторами в його вікні, будуть чутні негайно (мал. №10).

5мал.№10

Але, для того, щоб від спроби попереднього прослуховування була якась користь, ваш комп'ютер повинен мати високу продуктивність. На відміну від справжнього режиму реального часу, при попередньому прослуховуванні, можна користуватися тільки одним ефектом.

«Adobe Audition є мультітрековим середовищем, яке дозволяє помістити будь-яке число хвильових форм (блоків) на різні треки як для одночасного відтворення, так і для наступного об'єднання всіх треків в один. Процес мікшувания містить у собі об'єднання всіх хвильових форм, поміщених на треках, у два (або більше) каналів висновку»[№73, с.58].

Ви можете редагувати, додавати на треки й забирати з них блоки, a Adobe Audition постійно буде відслідковувати зміни, що відбуваються в ході багатоканальної сесії (переміщення або видалення блоку, зміна гучності й тощо). Як тільки що-небудь буде змінено, Adobe Audition негайно відпрацює ці зміни, зробивши необхідні корективи в мікс, що надходить на вихід програми. Ці зміни виконуються програмою у фоновому режимі - відбувається фонове мікшування.

Якщо у вас є досить продуктивний комп'ютер, то можете неспинно редагувати композицію, фонове мікшування не буде заважати вам. Ви його просто не відчуєте, хоча в програмі передбачений спеціальний індикатор, що не тільки свідчить про те, що фонове мікшувания йде, але, що й дозволяє визначати, на якій стадії перебуває цей процес. Якщо продуктивності процесора й жорсткого диска недостатньо, то фонове мікшування все ж таки буде гальмувати вашу роботу.

Потік відтворених даних може бути спрямований до пари обладнань виводу (одиночна стереофонічна звукова карта) або до безлічі обладнань виводу (кілька стереофонічних звукових карт або одна багатоканальна). Adobe Audition генерує мікси для кожного набору застосовуваних обладнань виводу. Якщо ви використовуєте одну стереофонічну звукову карту, Adobe Audition генерує тільки один стерео-мікс. Якщо ж до комп'ютера підключена багатоканальна система, то для кожного обладнання виводу потрібно створити окремий мікс.

Багатоканальний вивід вимагає більшого обсягу обробки, отже, з'являється тенденція до вповільнення процесу мікшування. Таким чином, аудіо-плата й комп'ютер повинні відповідати один одному. Немає рації встановлювати дороге багатоканальне обладнання цифрування звуку в малопотужний комп’ютер.

На додаток до аудіофайлів різних форматів, наприклад, до Wav-файлів, Adobe Audition дозволяє також використовувати файли, іменовані сесійними (Session) файлами (з розширенням імені SES). Ми назвали Wav-файли стандартними блоками, з яких будується будь-яка аудіокомпозиція, наприклад, пісня. Тоді можна вважати, що сесійний файл - це і є власне пісня, хоча в Ses- файлі фактично немає ніяких звукових даних. Розмір Ses- файлу дуже малий. У ньому втримуються тільки докладні вказівки програмі Adobe Audition у вигляді наступних даних:

• імена використовуваних Wav-файлів і шляхи до них;

• імена треків;

• моменти часу включення й вимикання відтворення певного Wav-файлу;

• рівень гучності й панорама, встановлені перед початком відтворення кожного файлу, і закони зміни цих параметрів у процесі відтворення;

• підключені ефекти реального часу й закони зміни їх параметрів.

Можна зрівняти Ses-файл із диригентом, а Wav-файли - з оркестрантами. Диригент указує кожному виконавцеві, коли він повинен вступити й з якими нюансами вести свою партію. Однак і диригентові потрібний оркестр. Аналогічно, Ses-файл має сенс тільки тоді, коли й він, і Wav-файли, що беруть участь у сесії, перебувають у певних папках. Ви не можете просто скопіювати на гнучкий диск і перенести його на комп'ютер друга, не можете довільним образом перейменувати або переписати в іншу папку будь-якого із Wav-файлів, задіяних у сесії.

Якщо, зробивши кожне з перерахованих дій, ви спробуєте відкрити Ses- файл і відтворити композицію, нічого з цього не вийде. Диригент не виявить музикантів на призначених місцях, і концерт не відбудеться. Це не означає, що Ses- файли й пов'язані з ними Wav-файли не можна переміщати з папки в папку. Але для цього в Adobe Audition існують спеціальні операції збереження сесії на диску.

Гнучкий диск також Дискета, Гнучкий магнітний диск чи Флоппі Диск (англ. Floppy disk) - портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що являє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½ має жорсткіший футляр, ніж диск діаметром 5¼) гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром.
Спеціальна операція військ (сил) - загальновживане поняття, що набуло широкого вжитку у різних сферах діяльності силових структур та правоохоронних органів світу з другої половини 20 століття.

У програмі передбачені засоби автоматизації процесів конвертування форматів і нормалізації груп файлів, включених у попередньо складений список.

В Adobe Audition можна витягати аудіодані з Avi-файлів і з треків аудіодисків. У мультітрековому режимі поряд із звуковими файлами можна використовувати Midi-файли й Avi-файли. Для файлів цих типів відведене по одному треку. Особливо актуальна можливість роботи з відео (мал. №11).

5 мал. №11

У мультітрековім режимі реалізовані сучасні технології редагування з використанням, що обгинають автоматизації. Ефекти реального часу можна застосовувати не тільки до окремих треків, але й до груп треків, об'єднаних у шини. За допомогою мікшера можна маршрутизувати сигнал між окремими ефектами, підключеними до шини. Реалізовані операції, пов'язані з формуванням і використанням лупів, грувів.

Програма сама розпізнає Directx- ефекти, встановлені в системі і оцінює свою сумісність з ними.

До тих, що були в ранніх версіях програми Cool Edit Pro засобам аналізу властивостей оброблюваного звуку (таким, як аналізатори поточного й миттєвого спектрів, гістограма розподілу рівнів аудіосигналу) додався віртуальний стереогоніометр, що дозволяє по виду фігур Лісажу оцінити якість стереополя (зокрема - моносумісність створюваної композиції).

В Adobe Audition вбудований фірмовий перетворювач Wav- Файлів у файли формату МРЗ.

Вивчивши програму теоретично, ми перейшли до практичних занять. Завдання перше - пакетне конвертування файлів. Це необхідно в тих випадках, коли файл потрібно зберегти з іншим розширенням, бітрейтом – тобто стиснути.

Другим завданням було одержання аудіо з CD. Це потрібно, коли є необхідність обробки трека, який знаходиться на стандартному CD.

Потім керівники гуртків вивчали методику запису аудіофайлів у режимі мультітрека із застосуванням такого обладнання: комп’ютер Р-4 з професійною звуковою картою, мікрофон Rode 1000, попередній підсилювач Art Tube. Після запису були здійснені обробки треків внутрішніми віртуальними пристроями програми Adobe Audition такими, як ревербератор, компресор, ділей, еквалайзер з наступним зведенням за допомогою моніторів та навушників AKG Е-240.

Під час запису вокалу були допущені невеликі помилки, зокрема неточно звучало кілька нот. За допомогою програми Stretch і Pitch Correction ці недоліки були виправлені.

Необхідно було, щоб музика на початку треку плавно збільшувала гучність, а наприкінці загасала. Цього можна домогтися за допомогою ефекту Fade In і Fade Out. Для того, щоб збільшити в творі кількість куплетів і приспівів ми розглянули можливості програми в копіюванні, вирізанні й вставці музичної інформації.

Протягом року, беручи участь у постійно діючому семінарі з формування компетентностей щодо володіння комп’ютерними технологіями, група керівників гуртків вивчала деякі програми і, таким чином, опановувала сучасні комп’ютерні технології. Наприкінці року ми знов провели анкетування серед педагогів. Його результати значно відрізнялися від раніше проведеного анкетування., яке проводилось за тією ж анкетою.

Отримані результати, надані у таблиці №8, свідчать, що вони значно покращились.


Табл. №8

Порівняльний аналіз результатів вхідного та вихідного анкетування свідчить про ефективність застосування дидактичних умов формування комп’ютерних знань і надає можливість зробити такі висновки:



  • з метою підвищення ефективності комп’ютерних знань та комп’ютерних умінь необхідно продовжувати комп’ютерну освіту, яку музичні педагоги отримали у вузах.

  • комп’ютерні технології – це є складний, багатокомпонентний курс, який ґрунтується на засадах теоретичних знань та об’єктивних умінь та навичок. Є деякі особливості в інтеграції комп’ютерних технологій в навчальний процес. Ця інформація має бути доступною та цікавою, яскравою і незначною за обсягом, розкривати можливості практичного втілення як в навчальний процес, так і в музичній творчості.

  • У післядипломній освіті слід продовжувати роботу для формування у музичних педагогів комп’ютерної компетентності і вміння користуватися сучасними комп’ютерними технологіями.

Відвідування педагогічними працівниками постійно діючого семінару з вдосконалення практичних навичок володіння комп’ютерними технологіями, надають їм велику допомогу в педагогічній діяльності.
Уміння - здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь.
Це багатьом допомагає не лише буде успішно працювати за фахом, але й очолювати методичну роботу з втілення музично-комп’ютерних засобів і технологій у навчальний процес.

Ведучий майстер-класів у ході методичних заходів має не лише озброювати знаннями колег, але й формувати бажання в безперервному самостійному оволодіння ними, розвивати уміння і навички самоосвіти за допомогою нових комп’ютерних технологій.

Розвиток і удосконалення методів та засобів сучасних комп’ютерних, інформаційних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчих здібностей вихованців у процесі його навчання.

Саме з новими комп’ютерними і інформаційними технологіями сьогодні пов'язують реальні можливості побудови відкритої навчальної системи, яка дозволяє кожному вибирати свою особисту траєкторію навчання, докорінної зміни технології отримання нових знань способом ефективної організації пізнавальної діяльності в ході навчального процесу на основі такої найважливішої дидактичної властивості комп'ютера, як індивідуалізація навчального процесу при збереженні цілісності за рахунок програмності та динамічної адаптованості навчальних програм.

Зовсім нові можливості для викладачів і студентів відкривають Інтернет і телекомунікаційні мережі та інтелектуальні комп'ютерні системи.

Телекомунікаці́йна мере́жа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням
Об'єднання таких систем і мереж вже сьогодні складають основу нової інфраструктури планети – інфосфери. Інфосфера сьогодні не просто обгортає цивілізацію і проникає в усі її пори, але й творить, формує свій, переважно ще замкнутий, світ і його складових.

Тут комп'ютер, інформаційна техніка і технологія виступають не просто як збагачувачі інтелекту - вони відкривають нові виміри свідомості.

Використання комп'ютерних технологій створює принципово нові можливості не тільки в отриманні людиною нових знань, але й в удосконаленні його відчуттів. Вони стають інструментальною основою нового напрямку музичного мистецтва, який швидко розвивається.

Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.

Таким чином, створення системи музично-комп’ютерних засобів та інформаційних технологій, здатної допомогти музичному педагогові в організації навчально-виховного процесу в умовах світу, який постійно змінюється - одна з найбільш важливих і актуальних проблем.

На наш погляд, найбільш значимими відмінними рисами вже сформованої системи навчання повинна стати:


  1. Фундаменталізація навчання і розвиток творчих здібностей особистості.

  2. Застосування нових інформаційних технологій і комп’ютерних засобів в процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі знань.

  3. Інтенсифікація і раціоналізація процесу формування комп’ютерної компетенції педагогічних працівників.

Глибоке осмислення педагогічними працівниками значення комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі – важливий засіб формування у них професійних компетентностей.

Висновки. Таким чином, необхідність використання комп’ютерних технологій у діяльності музичного педагога зумовлена їх позитивним впливом на навчальний процес, перетворенням педагога на професіонала, здатного здійснювати музично-педагогічний процес, використовуючи комп’ютері технології. Актуальність даної теми зумовлена тим, що вона спрямована на розв’язання суперечності між значною кількістю наукової літератури з питання використання комп’ютерних технологій і недостатнім її впровадженням у навчально-виховний процес гуртків художньо-естетичного циклу. Зовсім не розроблене це питання для роботи позашкільних навчальних закладів.

Отже, 1. У даній роботі на підставі наукових праць обґрунтована сутність поняття «комп’ютерні технології», яке розуміється як процеси отримання, обробки, збереження інформації, використання, створення навчальних матеріалів за допомогою комп’ютерних засобів.



    1. Аналіз питання використання комп’ютерних технологій в музичній освіті дозволяє виділити такі напрямки: синтезатори, секвенсори, аудіо і міді редактори, навчальні музичні програми, нотні редактори тощо.
      Нотний редактор (англ. scorewriter, також нота́тор), - комп'ютерна програма, призначена для набору нотного тексту.


Цей аналіз дозволив зробити класифікацію музичних комп’ютерних технологій, які підрозділяються на:

А)музичні програми;

Б)музичні електронні інструменти;

В)інші програми та прилади;

Для того, щоб розуміти напрямки розвитку та специфіку використання комп’ютерних технологій, потрібно вивчити історію їх створення та використання. Для правильного застосування інструментів і приладів необхідно знати музично-комп'ютерну термінологію й основні базові знання, які необхідні кожному користувачеві комп'ютера. Це стосується і комп’ютеризованих музичних інструментів та різноманітних приладів для обробки музики.

3. Впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес може бути успішним за таких дидактичних умов:



  • забезпечення інтеграції музично-комп’ютерної інформації з програмовим матеріалом вокально-музичних гуртків

  • забезпечення взаємозв’язку навчальної та позанавчальної діяльності у процесі формування комп’ютерної грамотності.

4. Впровадження дидактичних умов забезпечується формуванням когнітивного, операційного й мотиваційного компонентів комп’ютерної грамотності. Обґрунтований зміст критеріїв та рівнів використання комп’ютерних технологій у музично-педагогічній діяльності (мотиваційний, операційний, когнітивний).

Низькому рівню відповідає: невміння користуватись комп’ютером, незнання комп’ютерної термінології і не спроможність формулювати питання до педагога.

Середній рівень комп’ютерних знань характеризується тим, що педагог може користуватись комп’ютером, але для цього йому потрібні довідники, або відповідні консультації.

Високий рівень комп’ютерних знань характеризується тим, що педагог правильно самостійно і швидко користується комп’ютером, вміє використовувати комп’ютерну термінологію, його пізнавальна активність має стійкий тривалий характер.

5. Вхідне анкетування, проведене на першому занятті постійно-діючого семінару з формування компетентностей щодо оволодіння комп’ютерними технологіями, показало панування низького рівня використання комп’ютера педагогічними працівниками. На теоретичних заняттях відбувалося формування знань про комп’ютерні технології, основні терміні з використання міжпрофільної, доповнюючої та модульної моделей навчання. На практичних заняттях забезпечувалось використання програми Time Factory, спрямованої на розвиток мотивації до вживання комп’ютерних технологій, здійснювалося формування умінь використовувати комп’ютерні технології у навчально-професійній діяльності керівників гуртків художньо-естетичного профілю, вокально-музичних гуртків зокрема.

6. Використанню комп’ютерних технологій на практичних заняттях з музичними педагогами дозволило підвищити рівень їх підготовки щодо впровадження у навчально-виховний процес

7. Визначені критерії сформованості когнітивного компоненту – це можливість вивчити комп’ютерну теорію, мотиваційного – користуватись програмою Adobe Audition 1.5 та Time Factory 2, операційного - комп’ютерні вміння.

Спостерігалася більш інтенсивна позитивна динаміка сформованості комп’ютерної компетентності у педагогічних працівників, виявлена під час вихідного анкетування.

Отже, на підставі отриманих результатів зроблено загальний висновок про те, що реалізація обґрунтованих дидактичних умов в ході методичної роботи дійсно забезпечує покращення підготовки педагогів музичного циклу через використання комп’ютерних технологій. Цьому сприяє творчо організована методична робота з педагогічними працівниками художньо-естетичного циклу, включення у їх у післядипломне навчання, та підвищення ефективності використання комп’ютерних технологій у позанавчальної діяльності: виступах в концертах, фестивалях, конкурсах.

Розглянуті в даній роботі положення не вичерпують усіх питань з проблеми використання комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі, методичній роботі, актуальність якої визначає необхідність її подальшій розробці.



Список використаних джерел

  1. Александров Г.Н. Программированное обучение и новые технологии обучения. /ИНФО №5 – 1993

  2. Андронов В.М., Бляшенко Г.С., Валиев Б.М. и др. Несколько лекционных демонстраций с применением ЭВМ /Компьютерные программы учебного назначения: Тез. докл. 1 межд.конф./ отв.ред. Г.А.Атанов – Донецк: Дон. ГУ, 1993. – С. 243.

  3. Анисимов В.А., Куценко А.Н., Радченко А.Е. Компьютерные моделирующие работы как элемент проблемного обучения /Компьютерные программы учебного назначения: Тез.докл. 1 межд.конф./ отв.ред Г.А.Атанов – Донецк: Дон ГУ, 1993.

  4. Анисимов Н.М. Опытно-экспериментальная работа преподавателя ВУЗа как основа технологии обучения студентов. М.// Школьные технологии. – 1999.- № 1, № 2.

  5. Анохин П.К. Физиология и кибернетика /Философские вопросы кибернетики. –М.: Соцэскиз, 1961 - 262 – 305 с.

  6. Антонець М.Я. Проблеми національної свідомості молоді //Рад.школа – 1991-№2.

  7. Атутов П.Р. Технология и современное образование //Педагогика. – 1996.– № 2.

  8. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса /Метод.основы.-М.:Просвещение, 1982.

  9. Баранов О.А. Інтернет та інформаційне суспільство //Комп’ютер у школі та сім”ї, - 2000.- № 4 – С.3-7.

  10. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.Педагогика 1989. – 193 с.

  11. Беспалько В.П., Беспалько Л.В. Педагогическая технология /Нове методы и средства обучения № 2,6 –М. Знание, 1989- С.3-53.

  12. Бешеннов С.А., Лыскова В.Ю, Ракитина Е.А. Информация и информационные процессы //Информатика и образование.- 1998. - № 6,7,8.

  13. Биков В.Ю., Вовк Я.Т., Жалдак М.Т. Концепція інформатизації //Рідна школа – 1994. - № 11.

  14. Браун Р. Компьютер – композитор. Искусство создания танцевальной музыки на компьютере. – ЭКОМ, 1998. – 448 с.

  15. Введение в научное исследование по педагогике: учебное пособие для студентов педагогических институтов. Ю.К.Бабанский, В.Н. Журавлев, В.К.Розов и др. Под ред. В.Н. Журавлева – М. Просвещение, 1988.

  16. Велихов Е.П. Новая информационная технология в школе /ИНФО – 1986.-№1.

  17. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контексный подход. Метод.пособие –М: Высшая школа, 1991.

  18. Вильямс Р., Маклин Р. Компьютеры в школе – М.: Прогресс, 1988.

  19. Волкова Н. Педагогіка. – «Академвидав», 2007. – 616 с.

  20. Вычислительная техника и технические средства обучения /программы пед. институтов СБ. № 22/. М. Просвещение, 1987. С.194-201.

  21. Гергей Т., Машбиц Б.Н. Психологический анализ совместной деятельности //Математические и информационные модели управления наукой. Киев, 1972.

  22. Гершунский Б.С. Методические проблемы использования компьютерной техники в системе образования и педагогической науке //Программированное обучение: вып. 23. – М. – 1986.

  23. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы – М.: Педагогика, 1987. – 263 с.

  24. Глушаков С., Сурядный А. Персональный компьютер. – «Фолио», 2003. – 500 с.

  25. Гордон Л.Г. Мультимедиа как инструмент в гуманитарной среде //Труды конференции EVA-98.

  26. Грищенко В.Н., Пальшин В.Н. Информационная технология; состояние и вопросы развития. Киев, 1989.

  27. Гутгару Р.Д., Чебышева Б.П. Компьютерная технология обучения //Информатика и образование,: - 2000. - № 5.

  28. Денисова А.Л. Теория и методика профессиональной подготовки студентов на основе информационных технологий: Дис. на соиск. ученой степени док. пед. наук. М., 1994.

  29. Деревских В. Синтез и обработка звука на PC. – БХВ Петербург – 334 с.

  30. Дидактичні засоби і навчальна техніка. Комплексна програма державної національної програми “Освіта. Україна ХХ1 століття”: проект /Укл. В.П.Волинський, А.М.Гуржій, Г.О.Козлакова/ -К: ІСДО,1994 – 40 с.

  31. Доманова С.Р. Методы компьютерного обучения: Автореферат дис. канд.пед.наук - Ростов-на Дону, 1990. – 21 с.

  32. Демакова И.Д, Жамкочьян М.С. Гуманитарные аспекты компьютеризации школьного образования /В кн.. Развитие личности Школьника в условиях нових информационных технологий /М.: АПН СССР, 1991.

  33. Дрефенштент Э. Характеристика важнейших методов обучения /Педагогика/ под ред. Г.Нойнера и Ю.К.Бабанского – М.: Просвещение, 1978. – С.346-357.

  34. Дубровский Д. Компьютер для музыкантов любителей и профессионалов. – Триумф, 1999. – 400 с.

  35. Евдокимов В.И. Использование средств наглядности при проблемном обучении. – Харьков: Изд-во ХГПИ, 1975. – 26 с.

  36. Евдокимов В.И . Повышение эффективности обучения средствами наглядности: Учебн.пособие. –Харьков: ХГПИ, 1999.

  37. Жалдак М.І. Основи інформаційної культури вчителя /Використання інформаційної технології в навчальному процесі: Зб. наук. праць – К.: МНО УРСР, КДПІ ім..Горького. 1990. – С. 3-24.

  38. Жалдак М.І., Олійник А.Г. Нова інформаційна технологія: питання комп”ютерізації школи /Рад.школа – 1989 - № 1.

  39. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Автореф. Дис. Доктора пед.наук – М.,1989. – 48с.

  40. Живайкин П. 600 звуковых и музыкальных программ. – БХА Петербург, 1999. – 624 с.

  41. Загуменнов А. Компьютерная обработка звука. – Москва ДМК, 2000 – 384 с.

  42. Зуев К.А. Копьютер и общество – М.: Политиздат, 1990. – 315с.

  43. Ильина Т.А. Педагогика. М.:Просвещение, 1984.

  44. Использоввание компьютерных технологий в обучении. К. Инс-т кибернетики АН Украины, 1990.

  45. Карпенко Л.И. ЭВМ в просвещении: (Учебн.пособие, под ред. А.А.Кугижко –М., 1981. – 95с.

  46. Кинелев В.Г. Контуры системы образования ХХ1 века //Информатика и образование, -2000.- № 5.

  47. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе – Анализ зарубежного опыта. М.: Знание, 1989. – 80с.

  48. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. – М., 1994.

  49. Колесник Т.В. Активізація пізнавальної діяльності студентів при використанні персональних комп’ютерів у навчальному процесі. Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у вузі: Мат-ли міжвуз. Науково-практичної конференції присв”яченої 70-річчю КДПІ ім.. О.М.Горького – К. КДПУ, 1991 – С.178-179.

  50. Колесник Т.В. Организация самостоятельной работы студентов при использовании персональных компьютеров в учебном процессе (Использование информационной технологии в учебном процессе) – К.:Вища школа, 1990 – С.69-73.

  51. Коллис Б. Информационные технологии – источник нових учебных ситуацій /Образование и информатика. Тр.межд. конгресса Париж 12-22 апреля 1989г. в 2-х т./. – Киев: ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украины, 1992- т.2 С.44-60.

  52. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии: Учебно-методическое пособие – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 224с.

  53. Кубичев Е.А. ЭВМ в школе –М.: Педагогика, 1986. – 93 с

  54. Лапчик М . Информатика и технология: компоненты педагогического образования /ИНФО- 1992 - № 1.

  55. Левина М. Технологии профессионального педагогического образования. – «Академия», 2001. – 272 с.

  56. Левченко Т. Современные дидактические концепции в образовании. – МАУП, 1995. – 168 с.

  57. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения – М.: Педагогика,1981.-166с.

  58. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. Харків, Основа. – 1990.

  59. Маркова А.К. та інші. Формування мотивації навчання. – Мю –1990.- 192с.

  60. Мархель Н.Н. Компьютерная технология обучения. М.: /Сов.педагогика.-1990. № 5 – С.263.

  61. Машбиц Е.И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы М.: Знание, 1986.

  62. Медведев Е., Трусова В. «Живая» музыка на PC. – БХВ Петербург 2001 – 720 с.

  63. Миронов В.Б. Век образования – М.: Педагогіка, 1990.- 176с. (Человечество на рубеже ХХ1 века).

  64. Монахов В.М. Информационная технология обучения с точки зрения методических задач реформы школы /Вопросы психологии – 1988. - № 2.

  65. Монахов В.М. Новая информационная технология обучения: методологические и методические разработки и внедрения – М., 1987.

  66. Натанзон Э.Ш. Приемы педагогического воздействия. – М., 1972.

  67. Одегова В.В. Учебный процесс и ЭВМ .Дидактические проблемы управления – Львов: изд-во при Львовском ГУ изд.объединение “Выща школа”,1988.-175с.

  68. Олексюк О. Музична педагогіка (навчальний посібник). – КНУКіМ, 2006. – 188 с.

  69. Основы педагогического мастерства /Учебное пособие /под ред. А.И.Зязюна.-Киев:Вища школа,1987.- 206с.

  70. Панченко Л.Ф. Професійно-педагогічна підготовка студентів педвузів до використання нових інформаційних технологій (на прикладі гуманітарних фак-тів) Автореферат дис. Канд..пед.наук-Харків, 1995. – 22с.

  71. Педагогика. Учебн.пособие пед.унив. Под рук. Ю.К.Бабанского. –М.:Просвещение, 1988.

  72. Петелин Р., Петелин Ю. Adobe Audition Обработка звука для цифрового видео. – БХВ Петербург – 400 с.

  73. Петелин Р., Петелин Ю. Cool Edit Pro 2 Секреты мастерства. – БХВ Петербург.: Арлит, 2002 – 430 с.

  74. Підласий І.П. Передумови комп’ютерного проектування методів навчання //Педагогіка: Респ. наук.-метод. зб.-К.- 1989- вип.28.

  75. Полат Е., Литвинова А.Информационные технологии в зарубежной школе /ИНФО-1991- № 3.

  76. Попов Г.Е. Компьютеризация и обучение – К.: и-во “Знание” УССР,1988.- 48с.

  77. Ракитина Е.А. Формирование у учащихся умения принятия решений в современной информационной среде на уроках информатики: дис.на соиск. уч.степени канд..пед.наук. Тамбов,1997.

  78. Рабин Д. Музыка и компьютер. Настольная студия. – ООО «Попурри», 1998. – 272 с.

  79. Радченко І.П. Принципи наукової організації педагогічної праці.- К.-1989ю –190с.

  80. Роберт И. Новые информационные технологии в обучении: дидактические проблемы, перспективы использования /ИНФО-1991.- № 4 – С.187.

  81. Рубен Д. Сто варіантів на ваш розсуд: /нові інформаційні технології //Освіта-1992- 25 листопада – С.11.

  82. Сучасні педагогічні технології у вищій школі: науково-методичний збірник – Вінниця – Київ, 1995. – 272 с.

  83. Сущенко О. Теоретичні й практичні основи моделювання педагогічного процесу. – ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – 176 с.

  84. Талызина Н.Ф. Технология обучения и ее место в педагогической теории /Современная высшая школа – 1977. - № 1 – С.95.

  85. Теория и практика педагогического эксперимента /под ред. Л.И.Пискунова и Г.В.Воробьева/ М.: Педагогика,1979. –208с

  86. Трусова В., Медведев Е. Cubase, Музыкальный репетитор. – «Питер Принт», 2004. – 265 с.

  87. Фролова Г.В. Педагогические возможности ЭВМ. Опыт. Проблемы. Перспективы. – Новосибирск. Наука. Сиб.отд-ние, 1988.-173

  88. Христочевский С.А. Мультимедиа и электронный учебник /Труды конференции “Новые информационные технологии в образовании на базе компьютеров Макінтош” М.: “Нефть и газ”, 1998.

  89. Хриточевский С.А. Электронные мульдимедийные учебники и энциклопедии //Інформатика и образование. – 2000 - № 2.

  90. Цоллер С. Создание музыки на ПК: от простого к сложному. – БХВ Петербург, 2003. – 320 с.

  91. Шадринов В.Д. Информационные технологии в образовании //Телекоммуникации и информатизация образования. М. – 2001.- № 1.

  92. Шолохович В. Информационные технологии обучения, - Информатика и образование. – 1988, - 265 с.

  93. Щедролосєва К. Музичне мистецтво у професійній підготовці вчителів художньої культури. – Айлант, 2005. – 156 с.

  94. Юдаков С.Г. Формирование информационных учений и развитие творческих способностей учащихся //информатика и образование. – 2000.- № 6.

  95. Якушевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования /пер. с польського О.В.Довженко/ - М.: Высшая школа, 1986. – 135.

  96. Ярмош А, Ярмош М. Педагогічна інформатика //Освіта – 1992 – 2 грудня.

  97. Яремчук В.Д. Національні проблеми загальноосвітньої школи України: історія і сучасність. – К., 1993.
    Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.


Додаток

Засідання методичного об’єднання

керівників вокально-музичних гуртків ПДЮТ «ІСТОК»

Харківської міської ради

1   2   3   4   5



  • Методика проведення практичних заходів із застосування комп’ютерних технологій. Майстер-класи.
  • . Організація майстер-класів.
  • Список використаних джерел
  • Додаток Засідання методичного об’єднання керівників вокально-музичних гуртків ПДЮТ «ІСТОК» Харківської міської ради