Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Студентських наукових праць

Студентських наукових праць




Сторінка8/18
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.79 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Отже, можна зробити висновок, що попит на 3D-технології дуже високий, завдяки дешевизні і мобільності виробництва. Проте промисловість стикається з проблемами, пов’язаними з впровадженням 3D-друку шляхом швидкого прототипування. Крім того, 3D-друк повинен доповнювати або заміняти продукти чи компоненти, виготовлені традиційно і створювати елементи, які можуть бути виготовлені ним. Тому для масового використання принтерів необхідно збільшити їх продуктивність, функціональність і різноманітність


Рис. 1. Основні галузі, де сьогодні успішно застосовують 3D-принтери



Рис.2. Перспективні напрями подальшого розвитку 3D-технологій



1. Ли Дж. Трёхмерная графика и анимация / Дж. Ли, Б. Уэр. – М. : Вильямс, 2002.640 с. 2. Херн Д. Компьютерная графика и стандарт OpenGL / Д. Херн, М. П. Бейкер.М. : Вильямс, 2005.1168 с. 3. Э. Энджел. Интерактивная компьютерная графика. Вводный курс на базе OpenGL / Э. Энджел. – М. : Вильямс, 2001.592 с. 4. Снук Г. 3D-ландшафты в реальном времени на C и DirectX 9 / Г. Снук. – М. : Кудиц-пресс, 2007.368 с. 5. Иванов В. П. Трёхмерная компьютерная графика / В. П. Иванов. – М. : 1995. 224 с.


РОЗДІЛ 4

ЖУРНАЛІСТИКА
УДК 621.397.27
Антонюк Олексій, ст. 4 курсу факультету журналістики; науковий керівник – к.соц.ком., доцент Золяк В. В. (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне)
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Анотація У статті досліджено причини збільшення кількості глядачів, які переглядають телепередачі не по телевізору, а за допомогою інтерактивних пристроїв. Проаналізовано контент, який традиційно призначений для перегляду на персональному комп’ютері чи мобільних пристроях, що став доступним і в телевізорі. Визначено, що сучасне телебачення все більше відходить від традиційного формату перегляду телепередач, розвиваючись у бік розширення інтерактивних можливостей, доступу до функцій персонального комп’ютера і мобільного пристрою, при чому переключення між ними стає все простішим, швидшим і доступнішим.

Ключові слова: інтерактивні телепередачі, телебачення, Інтернет, мобільні пристрої, персональний компютер.
Аннотаця. В статье исследованы причины увеличения количества зрителей, которые пересматривают телепередачи не по телевизору, а с помощью интерактивных устройств. Проанализирован контент, который традиционно предназначен для пересмотра на персональном компютере или мобильных устройствах, как тот что стал доступным и в телевизоре. Определено, что современное телевидение все больше отходит от традиционного формата пересмотра телепередач, развиваясь в сторону расширения интерактивных возможностей, доступа к функциям персонального компьютера и мобильного устройства, причем переключение между ними становится все проще, более быстрым и болеее доступным.

Ключевые слова: интерактивные телепередачи, телевидение, Интернет, мобильные устройства, персональный компютер.
Annotation. In the article reasons of increase are investigational amounts of audience, that look over telecasts not on television, but by means of interactive devices. Content that is traditionally intended for a revision on the personal computer or mobile devices is analysed, became accessible in television. Certainly, that modern television all anymore alks a ay from the traditional format of revision of telecasts, developing to ard expansion of interactive possibilities, access to the functions of the personal computer and mobile device, thus s itching bet een them becomes all simpler, more rapid and more accessible.

Key words: interactive TV, TV, Internet, mobile devices, PCs.
Розвиток інтернет-технологій зумовлює глибокі трансформації в медіа. З їх розвитком пов’язане й швидке розширення телекомунікаційного простору. За аналогією з раніше існуючими формами масової комунікації утворюються нові, які надають користувачам додаткові можливості доступу до інформації. Останнє десятиліття підтверджує інтенсивність розвитку технологій в галузі Інтернет комунікації, що підтверджує зростання попиту споживача на ці послуги.

Аналіз роботи телебачення неминуче призводить до висновку, що в його надрах сформувався новий тип телевізійного мовлення, який ще не має загальноприйнятого визначення, але який активно затребуваний суспільством. Це телевізійні програми, в яких взаємодія з телеглядачем стає формотворчим елементом, а сам телеглядач не просто пасивно сприймає інформацію, поширювану комунікатором, але в тій чи іншій мірі бере участь у створенні телепередачі. Ця участь телеглядача може бути різною за ступенем активності і за формою (від емоційної реакції на дію в студії до справжньої співтворчості), але в будь-якому випадку він, як особистість, включений у теледію. Звичайно, взаємодія з аудиторією органічна для ЗМІ, але в цих програмах вона з латентної перетворюється на явну.



Інтеграція новітніх медіа в світі є практичною проблемою, що потребує всебічного дослідження з боку фахівців різних галузей знань, у тому числі й соціальних комунікацій. Серед вчених, що вивчали розвиток інтерактивного телебачення можна виокремити таких науковців: М. Гавлінскі, Ч. Кіндші, П. Кребс, Д. Лекакос, Д. Хаммерквіст, К. Чоріанопоулос. Великий внесок у розвиток сучасної журналістики внесли відомі українські вчені О. Гоян, В. Гоян, В. Іванов, В. Різун, Л. Федорчук.

Наведені вище факти свідчать про те, що необхідність дослідження інтеграції новітніх ЗМІ та пошуку нових форм спілкування є реальною й назрілою, а з огляду на зацікавленість нею у світі, ще й актуальною та вагомою науково-практичною проблемою.



Мета статті полягає у дослідженні механізмів, видів і прийомів інтерактивності, що забезпечують функціонування і розвиток інтерактивного телебачення, як реально існуючої системи мовлення, що володіє рядом тільки їй притаманних характеристик і перспектив розвитку.

Термін «Interactive TV» (ITV – інтерактивне телебачення, ІТБ) вже три десятиліття використовується в публікаціях, але кожен автор має своє розуміння цієї предметної області. Це і природно, так як інтерактивність в супутниковому, мобільному, кабельному і Інтернет-телебаченні організовується по-різному. Далі розглядаються підходи до реалізації ІТБ у системах інтернет-телебачення. Строго кажучи, ІТБ – організаційно-технічна система, основою якої є комплекс програмно-апаратних засобів для обміну інформацією. Стандарти, схвалені міжнародним технічним співтовариством, включають в ІТБ і будь-які нелінійні впливи на трансльований відеоряд (випереджаючий запис телепрограми і подальший її перегляд з виключенням рекламних вставок, передача зі студії в рамках однієї телепрограми надлишкового контенту і її вибірковий перегляд абонентом, переміщення відеоблоків і їх багаторазовий перегляд у навчальних телепрограмах і т.п.)

Б. Гейтс заявив у 2006 р. «Майбутнє належить інтерактивному телебаченню, яке увійде в життя людей через 7–10 років» [1].

Незважаючи на конкуренцію зі сторони Інтернету, як комунікативного каналу, телебачення залишається найпотужнішим засобом генерування симуляцій, а завдяки своїй мережевій природі, яка знайшла максимальну реалізацію в мережевих структурах, образи, продуковані телевізійними технологіями, досить часто визначають сприйняття і розуміння масовою аудиторією подій і явищ соціального буття.

Один із керівників компанії «ХХ століття Фокс» Періел Ленек у 1946 р. стверджував: «Телебачення не зможе утримати позиції на ринку через півроку. Люди незабаром змучаться щовечора дивитися дерев’яну граючу коробку». Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що він помилявся. За даними опитування Вероніс Сулер, у 1990 р. середньостатистичний американський глядач проводив перед екраном телевізора 1120 годин на рік. Через сім років ця цифра зменшилася до 907 годин, а в 2001 р. середній глядач дивився телевізор лише 830 годин на рік [2]. Дослідники прогнозували, що кількість часу, проведеного глядачами перед екраном, скоротиться за десять років на 20 %. Проте, 2010 рік змінив прогнози експертів. За попередніми даними «Bain & Co», до 2012 року кількість часу, який пересічний американець витрачатиме на перегляд телебачення, буде збільшуватися швидше, ніж кількість часу, витраченого на використання Інтернету. Хоча, кількість користувачів Інтернетом зростає в геометричній пропорції: споживачі надають перевагу новітнім технологіям не як данині моди, а як провідному ЗМК. Це є однією з головних причин зменшення кількості глядачів.

За даними «Media Metrix», понад 94 млн. користувачів США (56 % американської Інтернет-спільноти) дивляться потокове відео через Інтернет. У дослідженні «Points North Group» йдеться про те, що 28 % користувачів мережі регулярно переглядають телепрограми через комп’ютери чи стільникові телефони [3].

Серйозним кроком інтеграції телебачення з Інтернетом стало поширення інтерактивного телебачення (ІТБ). Однією з перших телекомпаній, що почала використовувати ІТБ, була America Online, яка під час транслювання серіалу «Затока Довсона» дала можливість глядачам поспілкуватися в «живому чаті». America On-line розробила власний інтерфейс для ІТБ.

Серед чинників, які стимулюють зростання популярності Інтернет-телебачення, є інтерес до нових технологій. Майже 40 % англійців переглядають телевізійні передачі через мережу, оскільки прагнуть випробувати на практиці нові інформаційні технології [2].

Найпростішими формами інтерактивного телебачення є телевізійні опитування за допомогою зворотних телефонних дзвінків; спілкування в прямому ефірі за допомогою телефонного, пейджингового зв’язку, чату, електронної пошти, повідомлень на «твітері»; діалогічне спілкування за принципом інтерактивних вікторин, телемагазину чи ігор.

Однією з форм розвитку інтерактивного телебачення вважається послуга цифрового телебачення, яка надається користувачам через ІР-протокол, IPTV. Послуга IPTV почала свій розвиток у 2004 р., коли європейські оператори запустили проект «Triple-Play», що об’єднував доступ до Інтернету, послуги Triple-Play та IPTV. Головними перевагами ІР-телебачення є необмежена кількість каналів, цифрові технології, інтерактивність та послуги за запитом. Нині таке телебачення є найбільш популярним у Франції та Італії. На сайті ВсеТВ з посиланням на Комп’юЛєнту наводяться дані: у Франції на частку ІР-ТБ в мережі припадає 20 % ринку платного телебачення, в Італії – 17 %, в Іспанії – 16 % [2]. Найповільніше серед усіх західноєвропейських країн мережеве ТБ розвивається у Великій Британії.

Незважаючи на те, що в Україні інтерактивні сервіси на базі інтеграції телебачення, Інтернету і мобільного зв’язку лише починають впроваджуватися, на Заході цей досвід вже давно запроваджено. Згідно з результатами дослідження «Перехідний період в розвитку телебачення», проведеного компанією Accenture, 30 % дорослих учасників опитування у восьми країнах щотижня користуються ПК чи мобільними пристроями для перегляду телепередач. Звіти компанії Nielsen показують зростання споживання відеопослуг у США в останньому кварталі 2008 р. через пристрої всіх трьох типів: телевізор, комп’ютер, мобільний телефон [4].

Хоча традиційне телемовлення досі займає міцні позиції, глядачі все частіше обирають свободу і гнучкі можливості керованого перегляду, не бажаючи погоджуватись із обмеженням свободи вибору та рамками сітки мовлення, зокрема розкладу телепередач. Так, звіт згаданої вище компанії Accenture показує, що 40–50 % респондентів зацікавлені в послугах відео за запитом, записом передач і відкладеним переглядом. А результати дослідження, проведеного компанією Nielsen, підтверджують той факт, що в кінці 2008 року кількість користувачів послуги відкладеного перегляду зросла на 37 % порівняно з минулим роком. І незважаючи на те, що і в світі, і в Україні, більшість глядачів досі переглядає телепрограми традиційним способом, за допомогою телевізора, новітні розробки провідних компаній і лідерів у галузі інформаційних технологій виявляють тенденцію до інтеграції традиційного телебачення із Інтернетом і послугами мобільного зв’язку.

Мобільний телефон чи кілька телефонів одночасно можна використовувати як пульт дистанційного управління Google TV, а для пошуку застосовувати навіть власний голос, тобто давати голосові команди. Лише увімкнувши телевізор, можна миттєво отримати доступ до улюблених каналів, додатків і веб-сайтів. Домашня сторінка налаштовується персонально і її завжди можна змінити. Тепер глядачеві не потрібно обирати між телевізором та Інтернетом – переключення між ними вже не викликає труднощів, ними можна користуватись одночасно. Під час перегляду футбольного матчу можна дивитись статистику в Інтернеті, електронну пошту можна читати під час ток-шоу, купити продукт в он-лайні одразу після перегляду телереклами. Вже вийшло у продаж кілька продуктів з функцією Google TV – приставка Logitec, 4 моделі телевізорів Sony і Blu-ray плеєр [5].

«Підключіть телевізор до Інтернету!», – таким є один із рекламних закликів Google TV. Це робить телевізор інтерактивним: надає функцію запису, Google TV сумісне з телевізором, супутниковою антеною, кабельною мережею, Інтернетом. Воно працює на відкритій програмній платформі і незабаром сам користувач зможе створювати додатки до нього. Багато продуктів побутової електроніки значно піднімаються в ціні після покупки через постійні оновлення. Google TV оновлюється автоматично, а нові інформаційні продукти й послуги можна отримати безоплатно – і це є однією із головних його переваг. Напевно цим можна пояснити надзвичайну популярність компанії Google в Інтернет-користувачів у всьому світі.

З огляду на те, що рано чи пізно всі світові розробки з’являються і в Україні, можна зробити висновок, що згодом інтегроване з Інтернетом телебачення почне розвиватись і в нашій країні. Інтерактивні можливості – це те, чого вимагає глядач, а телебачення йде йому назустріч. При цьому воно все більше комерціалізується.

Тепер майже всі канали мають мережеву версію. Наприклад, www.1plus1.tv – телекомпанія «1 1», www.novy.tv – «Новий канал», www.podrobnosti.ua – Інтернет-версія програми новин каналу «Інтер» та www.inter.ua – безпосередньо сайт телеканалу та ін.

Українська дослідниця Л. Федорчук вважає відео в Інтернеті більше, ніж звичайним телебаченням у режимі онлайн; користувач сприймає відео в мережі, як інший засіб масової інформації.

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.
«На відміну від телебачення звичайного, – зазначає Л. Федорчук, – IPTV має інтерактивність, функціональність і персоналізацію мовлення. Користувач IPTV може обрати, або створити власну телепрограму, отримати, не відходячи від екрану, додаткову інформацію, може спілкуватись у режимі реального часу з іншими глядачами з усіх країн світу і навіть безпосередньо впливати на те, що відбувається у студії. Число каналів у мережі практично необмежене. Інформація розповсюджується по всьому світу, вона буває безплатною, а доступна 24 години на добу» [6].

Серед послуг, опосередковано пов’язаних з телебаченням та інтернетом, є опція «телетекст», яка дозволяє використовувати деякі сервіси інтернету на телевізорі. Управління телетекстом здійснюється за допомогою пульта телевізора. Викликавши функцію, глядач отримує доступ до телепрограми, прогнозу погоди, огляду спортивних подій та іншої інформації. Для функціонування телетексту треба, щоб телевізор та канал підтримували цю опцію. Чарлі Тишлер, віце-президент з маркетингу компанії Liberate Technologies, зазначає: «…в Європі телевізор уже більше, ніж телевізор, 40 % авіаквитків там купують через телевізійну службу «телетекст» [1].

Інтернет та ІР-телебачення нині не можуть повністю замінити традиційне ТБ. І це не тільки через значні інформаційно-цифрові розриви, що супроводжують становлення інформаційного суспільства, які в Україні чітко проявляються. Лише в столиці та у великих мегаполісах кількість користувачів мережевими ресурсами становить значний відсоток населення. Мешканці сільської місцевості та невеликих містечок є обмеженими у використанні новітніх інформаційно-комунікативних засобів, у тому числі Інтернету. У глобальному контексті також проявляються суттєві розриви при використанні Інтернету між інформаційно багатими та інформаційно бідними країнами. Таким чином, рівень доступу до Інтернету, а також використання новітніх стільникових телефонів, що підтримують функції інтерактивного телебачення, є однією з головних проблем позитивної динаміки розвитку телебачення в мережевих комунікаціях.

Серед негативних чинників, які стримують більш масовий перехід глядачів до перегляду телебачення в Інтернеті, є відносно невисока якість відео та звуку, а також «затримка» при завантаженні динамічних сцен.

Телебачення та Інтернет – два досить схожих за природою та технологією потужних засоби масової комунікації, основаних на візуалізації передачі інформації. Візуальна природа відображення даних робить їх ефективними інструментами впливу й формування громадської думки щодо подій та явищ сьогодення. Ідея об’єднання цих засобів спричинила появу нової форми мережевої комунікації, що не має ще єдиного термінологічного визначення. Інтернет-телебачення, інтерактивне телебачення, IPTV найчастіше використовуються для позначення синтезу традиційного телебачення та віртуального мережевого середовища.

Запуск одразу кількох потужних сервісів інтегрованого з Інтернетом телебачення говорить про настання нового етапу розвитку телебачення. Напевно він призведе до зміни формату мовлення багатьох традиційних ефірних телекомпаній, поступово витіснить аналоговий формат для повного переходу на цифрове мовлення.

Таким чином, конвергенційні процеси, зокрема зближення новітніх ЗМІ, передусім телебачення, Інтернету і мобільного зв’язку дійшли до свого логічного результату – отримання нових властивостей від інтеграції телебачення із всесвітньою мережею та мобільними технологіями.

Отже, інтеграція новітніх ЗМІ сьогодні є помітною тенденцією, яка завтра вже може постати цілком закономірним іявищем

Але якщо програма формується під наші бажання, то відпадає необхідність, по-перше, в багатоканальності. Фактично, всі мовлення будуть відбуватися на одній кнопці. А, по-друге, стануть непотрібними самі канали як посередники між глядачем і виробником програм. Студії зможуть безпосередньо пропонувати свій контент користувачам і головною ланкою, як в інтернеті, стане провайдер.

Програми за запитом добре вписуються і в інший тренд – індивідуалізацію. Це буде персональне телебачення, не тільки підлаштоване під бажання й інтереси конкретного користувача, але й буде поєднувати у собі безліч форматів – від фільмів та інформаційних передач, до лекцій, роликів з «YouTube», музичних кліпів та ігор.

Але, враховуючи, що людина не може осягнути неосяжне, значно зросте роль рекомендаційних сервісів. На основі формалізації пристрастей індивіда, або рекомендацій референтних груп людина зможе в будь-який момент отримати набір передач, рекомендованих для перегляду. І частина таких сервісів вже успішно функціонує.

Тренд універсалізації носіїв, окрім багатоформатності, проявиться у з'єднанні ТВ, газет, журналів та інтернету. Безліч інформаційних каналів, які зараз потрібні людині, зіллються в один.

На початку нового тисячоліття змінилося усталене розуміння медіа й комунікації. З поширенням Інтернету, а згодом – стільникового зв’язку, інтерактивного телебачення, інших сучасних засобів і каналів спілкування спостерігається початок медіа революції, в якій цифра стає основою для накопичення й передачі даних. Незважаючи на всі спроби регулювання й обмеження контенту, інформаційні потоки тільки збільшуються, надаючи людству відомості, які раніше вважалися таємними, недоступними і закритими для загалу.

Таким чином, варто відзначити загальний функціональний характер адаптації телевізійного контенту в середовищі Інтернет – у більшості випадків пристосування екранного продукту до нових умов тягне за собою зміну його форми. Змінюється тип хронотопу, тобто просторово-часова структура екранного продукту, персоніфікується інформація, зокрема змінюється адресність інформації, формуються нові відносини між суб’єктом і об’єктом мовлення. Все це не може не викликати зміни в жанровій структурі екранного продукту. Нині жанрова структура схильна до швидких і кардинальних змін. Жанри легко виникають, але складно ідентифікуються, тим більше, новітні, сучасні.

У процесі інтеграції телевізійного контенту в середовище Інтернет існує ще один важливий аспект, який являє собою процес прямо пропорційний адаптації ТБ-контенту до інтерактивного середовища. Тобто, Інтернет-контент за певних умов може ставати контентом безпосередньо телевізійним. Деякі форми Інтернет–контенту в певних інтерпретаціях уже існують на телебаченні. Запозичення з Інтернету очевидне.

Взагалі телевізійний контент легко пристосовується до середовища Інтернету. Прогресуюче збільшення обсягу відеоматеріалів на сайтах, а також виникнення нових вузькопрофільних веб-сторінок відображають швидкість пристосування ТВ – продуктів. Очевидно, що будь-який екранний продукт може інтегрувати в інтерактивне середовище. Але характер адаптації залежить від типу продукту, що адаптується та від його характеристик.

Інтерактивне телебачення має переваги, які можуть сильно поліпшити налаштовану задоволеність. Тому частина аудиторії ефірного телебачення перейде на інтерактивне телебачення. Але відбудеться це не відразу. Потрібно, щоб у людей сформувалося розуміння переваг інтерактивного телебачення.



З проведеного дослідження можна зробити висновок, що перехід до інтерактивності в телебаченні неминуче змінить систему мовлення. Це буде дистрибуція контенту в будь-яку точку планети. Користувач за допомогою програм-навігаторів зможе замовити потрібні фільми, відеозаписи концертів і спортивних заходів, web-сторінки, ігри, аудіозаписи і т.п. Автоматично виключивши рекламні вставки, він зможе дивитися їх у зручний час.

Організація інтеракції в мережі призводить до кристалізації нового способу життя з новими місцями спілкування і знайомства, новаторськими діловими і культурними стратегіями. Основними характеристиками нової соціальної моделі можна вважати інтерактивність і радикальне скорочення дистанції між тим, хто посилає повідомлення, і тим, хто його отримує. Можливо, що мережа – також, як інтерактивні телебачення і радіо, інші ЗМК будуть каталізаторами певних важливих соціальних змін

В Інтернеті, на відміну від телебачення, час передачі інформації не обмежено. Інформація на сайті може відрізнятися ще однією характеристикою, яку не може дозволити собі ні телебачення, ні навіть газети: глибиною розкриття теми.

Інтернет – та ІР-телебачення нині не можуть повністю замінити традиційне ТБ. І це не тільки через значні інформаційно-цифрові розриви, лише в столиці та у великих мегаполісах кількість користувачів мережевими ресурсами становить значний відсоток населення. Варто зауважити, що компонент інтерактивного – це ключ до майбутнього існування телеефіру. Він може зробити кожен телеканал унікальним, залежно від інтерпретації цього компоненту самим телеканалом. Це те, до чого мають прагнути усі телеканали, які хочуть відчувати себе беззаперечним лідером сучасної телеіндустрії.


1. Снурнікова Ю. Комунікаційні ефекти взаємодії телеведучого з аудиторією : сучасні українські реалії / Ю. Снурнікова // Теле- радіожурналістика. – 2010. –Вип. 9. – Ч1. – С. 258–264 2. Лигачева Н. Терминатор : о роли Савика Шустера в истории украинского телевидения [Електронний ресурс] // Режим доступу : www.telekritika.ua/media-continent/authorcolu. 3. Борецкий Р. Телевидение на перепутье / Р. Борецкий. – М., 1998. – 502 с. 4. Єлісовенко Ю. Інтеграція новітніх ЗМІ та пошук нових форм спілкування / Ю. Єлісовенко, А. Полісученко // Теле- та радіожурналістика. – 2011. – Вип. 10. – С. 158–162. 5. Анисимов С. Интерактивное ТВ : заметки к истории идеи [Електронний ресурс] / С. Анисимов // Режим доступу : diletant.ru/articles/7672680. 6. Л. П. Федорчук Перспективні напрямки розвитку сучасного телебачення: інтернет-ТБ [Електронний ресурс] / Л. П. Федорчук // Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article.

УДК 167/168
Савченко Назар, ст. 2 курсу юридичного факультету; науковий керівник – к.ю.н, доцент Мельник О. М. (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне)
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Анотація. У статті здійснено науково-теоретичний аналіз впливу засобів масової інформації на процес становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють діяльність засобів масової інформації. Виявлено типові проблеми медійного простору України. Показано негативний вплив цих проблем на розбудову громадянського суспільства в Україні. Обґрунтовано, що відсутність єдиної національної ідеї руйнує зміст поданої інформації та зумовлює байдужість населення до будь-яких суспільних проблем, а також провокує підрив національної безпеки у інформаційній сфері.

Ключові слова: громадянське суспільство, ЗМІ, інформаційні війни, інформаційна безпека, інформаційне право.
Аннотация. В статье осуществлен научно-теоретический анализ влияния средств массовой информации на процесс становления и развития гражданского общества в Украине. Проанализированы нормативно-правовые акты, регулирующие деятельность средств массовой информации. Выявленные типичные проблемы медийного пространства Украины. Показано негативное влияние этих проблем на развитие гражданского общества в Украине. Обосновано, что отсутствие единой национальной идеи разрушает содержание информации и приводит к равнодушию населения к любым общественным проблемам, а также провоцирует подрыв национальной безопасности в информационной сфере.

Ключевые слова: гражданское общество, СМИ, информационные войны, информационная безопасность, информационное право.
Annotation. Done scientific and theoretical analysis of the impact of the media on the process of formation and development of civil society in Ukraine. There are analysis of regulations governing the activities of the media. Identified typical problems of the media space of Ukraine. Showing negative impact of these issues on the development of civil society in Ukraine. The leading thesis of the article is that the lack of a unified national idea destroys the contents of the submitted information and leads public indifference about any social problems and provokes undermining national security in the information sphere.

Keywords: civil society, media, information warfare, information security, information law.
Здобувши в 1991 році незалежність, наша країна вже майже 25 років прагне вибудувати демократичне громадянське суспільство, і для неї шлях цей важкий, тернистий і, як показують останні події, жертовний. Так вже історично склалося, що різні частини України впродовж віків гнобилися різними, часто вороже налаштованими між собою, державами та імперіями. Радянська влада намагалася зламати волелюбний народ голодоморами, ГУЛАГами, засланнями та масовими переселеннями, нівелювати єдність нації, мови та традицій. За роки незалежності політичне розмаїття розпорошувало народ за партійними уподобаннями та діаметрально протилежними поглядами на майбутнє держави. Все це негативно впливало та впливає на розвиток національної самосвідомості, на розуміння того, що українці – єдина нація, єдиний народ. Тому, ставши на шлях побудови громадянського суспільства, Україна повинна подолати цю розпорошеність, діаметральність, надзвичайний антагонізм в поглядах, оцінках та прагненнях.

Українське суспільство задля формування політичної нації має бути об’єднаним спільними цінностями та пріоритетами, компромісними рішеннями. В реаліях сьогодення суспільство є поділеним у політичних поглядах, в обранні напрямів зовнішньої політики, в оцінці ситуації на сході нашої держави, спостерігається великий розрив між бідними та багатими прошарками населення, практично є недієвими механізми підтримки та захисту прав національного виробника, виконавча гілка влади не користується довірою серед громадян, має місце величезна корумпованість державно-владних структур та їхня повна безкарність, що також неабияк підриває довіру громадян. Все зазначене призвело до руйнування національної ідентичності в Україні та несприйняття своєї держави як власної Батьківщини.

Найбільшу роль у формуванні й поширенні громадської думки у всіх країнах світу відіграють засоби масової інформації (ЗМІ). Останні можна визначити, як сукупність сучасних каналів зв'язку (преса, телебачення, радіомовлення, кіно, відео, Інтернет тощо), за допомогою яких поширюється різноманітна інформація. 

Проблеми становлення масових засобів в суспільстві вивчали такі вчені, як: В. М. Анальов, І. Л. Вікентьєв, А. Б. Звіринців, В. Д. Королько, М. Шовконенко. На думку сучасних вчених, ЗМІ нашої держави мають стати одним з тих фундаментальних інститутів, що відіграють ключову роль у згуртуванні українського суспільства навколо демократичних цінностей та у процесі євроінтеграції, у формуванні національної гордості, єдності та самосвідомості, адже лише національно свідома особистість може прагнути жити в умовах громадянського суспільства. Таким чином, актуальність теми нашої роботи є надзвичайно високою, так як засоби масової інформації впливають на розвиток політичної культури населення, відіграють важливу роль у формуванні та становленні в Україні громадянського суспільства, в об’єднанні всіх верств населення в єдиний український народ, в єдину націю.



Метою роботи є науково-теоретичний аналіз впливу засобів масової інформації на процес становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні.

Засоби масової інформації є першорядною складовою інформаційного простору. Саме вітчизняні ЗМІ, насамперед, телебачення, преса і радіо, є для більшості громадян України основним джерелом отримання інформації про актуальні події в житті країни і світу. Саме тому засобам масової інформації приділяється велика увага. Починаючи з 1993 року Верховна Рада України прийняла кілька законів про інформацію і діяльність ЗМІ: Закони України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про авторське право і суміжні права», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» тощо.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ) - єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Друко́вані за́соби ма́сової інформа́ції (пре́са) - періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і.

Всі зазначені закони розроблені та прийняті за міжнародними стандартами, відповідають вимогам сучасного європейського співтовариства та Конституції України, чітко визначають правові, юридичні та економічні, організаційні засади державної підтримки ЗМІ, умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації. Але чи можуть вони в сучасних українських умовах сприяти формуванню громадянського суспільства, адже одна справа – декларування цінностей і зовсім інша – виконання та реалізація законів, в яких ці цінності проголошені? Після Революції Гідності, анексії Криму, військових дій на Сході нашої країни український народ отримав можливість стати єдиною нацією у боротьбі з корупцією, політичним свавіллям та амбіційними зазіханнями на Україну з боку сусідньої ворожої нам держави. Ці події яскраво показали вразливість нашої країни, недосконалість в роботі органів державної влади щодо оцінки такої критичної ситуації.

Прикладом належної роботи ЗМІ в описаних вище умовах може бути діяльність телеканалу «Громадське телебачення», який розпочав свою роботу в прямому ефірі 22 листопада 2013 року. «Громадське телебачення» стало одним з найважливіших джерел інформації про перебіг подій Євромайдану. У листопаді 2014 року стало відомо, що канал «Громадське телебачення» встановив світовий рекорд, бо на YouTube став найбільшим в історії сайту каналом за кількістю годин, показаних у прямому ефірі. Основна причина популярності каналу полягала в оперативному поданні журналістами об’єктивної та достовірної інформації. Глядачі отримали можливість спостерігати за трагічними подіями он-лайн і одночасно знайомитися з думкою гостей студії. На сьогодні популярність каналу значно знизилася. Причиною цього є поширення «Громадського телебачення» лише в мережі Інтернет, а не його трансляція на телебаченні. Вказане тісно переплітається ще з однією проблемою: відсутність Інтернет-покриття у комунікаційно віддалених від обласних центрів населених пунктах.

З квітня 2015 року на всеукраїнському рівні почало працювати суспільне телебачення і радіомовлення, яке призначене задовольняти інформаційні потреби українського суспільства, залучати його представників до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань. Слід констатувати, що так як діяльність вказаного мовника фінансується за державний кошт, то це робить його залежним від державно-владних інституцій, а тому можуть виникнути питання щодо об’єктивності під час висвітлення тих чи інших подій.

Водночас в країнах Європи громадське телебачення є по-справжньому доступним, формує суспільну думку, має стабільно багато прихильників, виявляє слабкі місця та недоліки в діяльності влади, сприяє єдності нації, суспільства, є віддзеркаленням суспільних проблем і реального стану речей в суспільстві.

Таким чином, через наведені вище причини українське громадське телебачення використовує свої можливості у побудові громадянського суспільства не на повну силу.

Через низькі матеріальні статки переважної більшості громадян України для багатьох людей і досі ще є малодоступними кабельне та супутникове телебачення. Прикро, що українському глядачеві пропонуються лише ті канали, редакційна політика яких повністю залежить від олігархів-власників або власники яких є представниками вищих ешелонів державної влади. В такому випадку інформація подається у вигідному для вищезгаданих персон світлі, встановлюється цензура як на окремі телепередачі, так і на теми, які можна в них піднімати, а тому не може бути й мови про її об’єктивність та достовірність.

Отже, вплив бізнесових кіл та політичних сил залишає ЗМІ занадто мало можливостей для того, щоб здійснювати свою важливу функцію – стояти на варті суспільних інтересів та надавати телеглядачам всебічну, незаангажовану та об’єктивну інформацію.

Варто відзначити, що ситуація з радіостанціями з точки зору їхнього сприяння формуванню громадянського суспільства та громадянської свідомості є також незадовільною. Зазвичай прослуховування радіопередач відбувається в автотранспорті, де суспільно-політична тематика програм майже не сприймається. Перебуваючи за кермом, людина в більшості випадках обирає радіостанцію з мінімальним блоком новин і ненав’язливими музичними композиціями.

Крім того, багато українських радіомовних компаній будують свою роботу на дешевому популізмі, згадуючи про музичні твори українського виробництва лише кілька разів на годину, переважно транслюють російський та російськомовний продукт. І це відбувається, не дивлячись на вимоги ст. 9 та ст. 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до яких обсяг українського продукту в телерадіоорганізаціях має становити не менше 50 відсотків [1].

Про змістовність радіопередач та їх сприяння становленню громадянського суспільства в масштабах всієї України питання взагалі не стоїть. Але винятки трапляються. Наприклад, радіо «Ера FM», навпаки, працює над змістовним наповненням своєї інформаційної діяльності, проводить ефективну роботу щодо донесення суспільно-моральних цінностей до громадян, що сприяє становленню їх політичної активності.

Суспільство в Україні ще не є громадянським. Необхідний ще час, щоб громадяни усвідомили себе у якості основної автономної одиниці суспільства, що все залежить тільки від особи, а держава у цьому процесі виконує допоміжні функції. В контексті викладеного важливе значення має вироблення єдиної національної ідеї як необхідного елементу становлення громадянського суспільства суверенної національно-демократичної держави Україна. А поширення такої ідеї прямо пропорційно залежить від наявності інформаційних джерел та від їхньої якості. Відсутність єдиної національної ідеї руйнує зміст поданої інформації та сприяє збайдужінню населення з приводу будь-яких суспільних проблем та провокує підрив національної безпеки у інформаційній політиці, що особливо було відчутно впродовж 2014 року, коли Росія розпочала відкриту інформаційну війну проти України.

Наведені положення Закону України «Про телебачення і радіомовлення» постійно порушувалися ЗМІ в Криму та на Сході нашої країни, діяльність яких характеризувалася таким: обмеженою кількістю українських теле- та радіопередач, преси, засиллям російської пропаганди, трансляцією російського телебачення та радіо. Принагідно відмітити, що зверхньо-зневажливе ставлення до всього українського процвітало в анексованому на сьогодні півострові ще з часів Радянського Союзу; в східних областях, особливо за часів діяльності В. Януковича, велася відверта антиукраїнська пропаганда. В результаті такого підходу місцеві ЗМІ на чолі з місцевою владою сприяли не об’єднанню, а протиставленню інтересів цих територій інтересам цілої державі. Таким чином, як би політики не намагались вести дискусії стосовно бурхливого становлення громадянського суспільства в Україні, слід зауважити, що його основа – українське суспільство, історично та політично розколоте, а тому потребує компромісного варіанту вирішення цієї проблеми [2].

Характерними рисами громадянського суспільства є соціальна відповідальність та активність. З огляду на зазначене, важливі завдання покладаються на місцеву пресу, яка здійснює інформаційну та інтеграційну функції на місцевому рівні. В своїй діяльності місцева преса має керуватися принципом відповідальності та захищати інтереси своїх читачів – членів певної громади. Очевидно, що відігравати таку роль преса може лише за умови незалежності від місцевої влади. Однак здобуття такої незалежності вимагає певних зусиль як з боку видавців, так і з боку місцевих громад, адже політична самостійність досягається насамперед за рахунок економічної самостійності, котра неможлива без інвестицій та достатнього рівня попиту на інформаційні та рекламні послуги, що їх пропонують місцеві ЗМІ. Та все ж визначальним чинником має бути довіра місцевого читача. Це підтверджує досвід сусідніх країн, наприклад Польщі, де місцева преса відіграє важливу роль у процесі розбудови громадянського суспільства. В той же час в Україні залишився старий підхід до видання місцевої періодики: місцеві органи державної влади через інформацію в міських та районних газетах намагаються висвітлювати свою плідну діяльність, звітують про свої досягнення та змушують працівників бюджетної сфери оформлювати підписку на ці видання. Саме тому в небайдужого до своєї країни громадянина виникає риторичне питання: «Якщо всі так гарно і добросовісно працюють, то чому ж ми так живемо?!» .

Юридичній науці відомо чимало підходів до визначення громадянського суспільства. Один з них визначає громадянське суспільство як сукупність та систему взаємодії активних, самостійних та компетентних в громадських питаннях соціальних груп для просування та відстоювання власних інтересів. Така активність, компетентність є наслідком об’єктивного інформування громадян засобами масової інформації. Важливо зазначити також наявність двостороннього зв’язку між рівнем розвитку громадянського суспільства та станом, у якому перебувають ЗМІ. З одного боку, преса, радіо, телебачення є необхідним інструментом, за допомогою якого встановлюється оптимальна рівновага між державою та групами активних громадян. З іншого – тільки в громадянському суспільстві існує свобода слова та незалежність ЗМІ.

Таким чином, зробивши аналіз впливу вітчизняних засобів масової інформації на процес становлення громадянського суспільства, можна дійти висновку, що діяльність ЗМІ з надання оперативної, всебічної та достовірної інформації дає можливість органам державної влади приймати виважені та адекватні рішення; якісне інформаційне забезпечення внутрішньої та зовнішньої політики держави створює передумови для її беззаперечної підтримки всіма громадянами держави, викликає у них довіру та розуміння, тим самим сприяючи формуванню основ громадянського суспільства.



Резюмуючи наведене вище, можна зазначити таке:

1. Засоби масової інформації не повинні бути кишеньковим пропагандистським придатком держави або впливових бізнесменів, а мають бути незалежними інституціями, призначеними для оперативного та об’єктивного висвітлення проблем суспільства;

2. Основною проблемою функціонування ЗМІ є їх регіональна та соціумна нерівнозначність: районні газети, місцеве телебачення не мають впливу на все суспільство; центральні періодичні видання, деякі телевізійні канали, як правило, знаходяться під впливом вищих органів державної влади, олігархів, які не є зацікавленими в об’єктивному висвітленні проблем громадськості;

3. Засоби масової інформації є найважливішим інструментом взаємодії між соціально активними громадянами та суспільством загалом.



Тому, для того щоб вітчизняні ЗМІ могли ефективно виконувати свою роль у формуванні громадянського суспільства держава на законодавчому рівні повинна забезпечити їхню правову та фінансову незалежність.
1. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 № 3759-XII // Верховна Рада України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/3759-12. 2. Вікентьєв І. Л. Прийоми реклами і Public Relations / І. Л. Вікентьєв. – Ч. І. – СПб., 1998. – 265 с. 3. Звіринців А. Б. Комунікаційний менеджмент : Робоча книга менеджера PR. – СПб. : СОЮЗ, 1997. – 192 с. 4. Королько В. Феномен політичної реклами : плюси і мінуси / В. Королько // Ефективна реклама. – 1998. – № 12. – С. 23–24.


РОЗДІЛ 7

ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ
UDC 371.315
Dolinska Anastasiia, the 4th year student of History and Philology Faculty; research advisor Skrebkova М. А., Associate Professor (Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities, Rivne)
METHODS OF HOME READING ORGANIZATION ON THE LESSONS OF ENGLISH AT SECONDARY SCHOOL
Анотація. У статті досліджено методику організації роботи з домашнього читання на уроках англійської мови у загальноосвітній школі. Пояснено, що домашнє читання іншомовної літератури повинно стати невід'ємним, рівноцінним компонентом усього педагогічного процесу навчання іноземним мовам. Проаналізовано уроки домашнього читання та методику контролю розуміння змісту прочитаного.

Ключові слова: домашнє читання, читання з перекладом, читання без перекладу, аналітичне читання, синтетичне читання, аналіз тексту, художня література.
Аннотация. В статье изучена методика организации работы по домашнему чтению на уроках английского языка в общеобразовательной школе. Обьяснено, что домашнее чтение иноязычной литературы должно стать неотъемлемым, равноценным компонентом всего педагогического процесса обучения иностранным языкам. Проанализировыны уроки домашнего чтения и методика контроля понимания содержания прочитанного.

Ключевые слова: домашнее чтение, чтение с переводом, чтение без перевода, аналитическое чтение, синтетическое чтение, анализ текста, художественная литература.
Annotation. The methods of organisation of work on home reading on English lessons at secondary school is considered in this work. The author thinks that home reading of foreign literature must be the essential and equivalent component of all pedagogical process of foreign languages training. The home reading lessons, the methods of control of reading contents understanding are investigated in the article.

Keywords: home reading, reading with translation, reading without translation, analytical reading, synthetical reading, text analysis, belles-lettres.
Reading of original foreign fiction assists to development of verbal language, enriches a vocabulary, acquaints with a culture and literature of the foreign country, and develops analytical thought. Therefore, the use of home reading on the lessons of foreign language is an important component. At first, because a student faces with a modern living language, but not conditional-educational; secondly, he has possibility to express own opinion and appraise the work, heroes and situations. But, in order to make reading be enthralling and at the same time to develop language skills it is necessary to carry out the work with the text, as before reading of the passage and after it with the aim to help students to understand the text and intensify the new language phenomena. Thus, a teacher should use various exercises for the work with texts for home domestic reading.

The role of home reading in foreign language studies is examined by many scientists-pedagogues. In opinion of S. D. Folomkina, Z. M. Tsvetkova, V. S. Tsetlin and others home reading of foreign literature must become the inalienable, equivalent component of all pedagogical process of foreign languages studies. Some methodologists (E. P. Shubin, А. А. Veize and others) specify that home reading must be training exactly in reading and that one should not complicate it by other kinds speech activity, for example by discussion foreign language.

However one should not refuse from the material of home reading as the source of speech activity development. The scientist N. Ischuk affirms that reading is one of the most important speech skills for the students who study foreign language. Reading is not only an aim of studies as an independent type of speech activity but also the means of the skills formation. Reading a text, a man repeats sounds, letters, words and grammar of foreign language, remembers spelling, meaning of word-combinations, and, thus, perfects knowledge of foreign language [1].

Scientists-psychologists (L. S. Vygotskyi, V. А. Krutetskyi, О. I. Nikiforova and others) consider that 13-14-year-old children have increased interest to reading of fiction. The scientists I. Ya. Chernukhina and A. I. Domashnev says that absolute anthropocentricity of the artistic text is the special feature of such text (in comparison with publicistic, popular scientific texts), that is fiction is directed firstly on obtainment of information by a man and it corresponds to cognitive aspiration of the greater part of teenagers. The problem of studies of the original artistic texts reading of is connected with such aspects of the foreign reading process: consideration of the artistic texts reading as the means of the students’ language knowledge expansion with the aim of speech perfection (Yu. B. Borysov, V. P. Vazhenin, Е. H. Vilialon, L. P. Кarpenko, V. V. Мatveichenko, S. P. Ter-Мinasova and others), with application of esthetic-stylistic analysis of artistic texts (Т. P. Nifak), with the selection of artistic texts (Т. К. Levin, Т. Т. Мykhailiukova, N. А. Selyvanov, L. P. Smeliakov, N. А. Тrubitsyn and others), with significative interpretation of artistic texts (О. I. Duplenko, М. G. Vavilova, Т. А. Vynykovetska and others), with formation of socio-cultural competence in the process of the artistic texts reading (L. F. Rudakova), with usage of artistic texts in studying of written language (Т. V. Glazunov, G. Y. Yanisiv), with the improvement of reading knowledge (N. F. Кoriakovtseva, N. А. Sharov and others).

The aim of the article is an analysis of the research of usage of home reading on the lessons of English at general school and methodology of control of read content understanding.

In accordance with the aim we undertake the next tasks: to consider reading as an independent type of speech activity and as the means of the skills and abilities formation; to find out what type of reading prevails at modern school and why; to consider various types of reading and their place on the different stages of English language studying; to define, what type of reading is home reading and how to organize it; to analyse influence of home reading on the foreign language studying.



Reading is as an independent type of speech activity in case that we read with the purpose of getting necessary information from the text. Thus, the tasks of reading studying as an independent type of speech activity are the following: to teach students to get information from the text in volume, which is needed for the solution of the concrete speech task, using the certain technologies of reading.

Reading can be as the means of the conterminal speech abilities and skills formation and control so far as: usage of reading allows students to optimize the process of linguistic material mastering; communicative-oriented tasks on control of vocabulary and grammar, auding, writing and verbal language assume ability to read and they are built on the basis of writing texts and instructions; exercises on formation and working out of all speech skills which are also built with support on the text and written instructions to exercises and tasks [2].

There are many various classifications of the types of reading. Some authors divide reading into the kinds according to psychological features of their perception: reading with translation – reading without translation, the analytical reading – synthetic reading; other authors – in accordance with the terms of their accomplishment: independent reading or dependent, prepared – unprepared; extensive – intensive and others.

Let is consider the synthetic and analytical reading. The synthetic reading is reading during which the student’s attention is fully attracted on content, besides this content is quickly and synthesizely perceived. The analytical reading is reading during which the student’s attention is turned on speech design of the text, and such reading goes on slowly [3].

Synthetic reading teaches to understanding of the simple texts, without usage of analysis and translation. Analytical reading serves as the means of understanding of more difficult texts, which have some obstacles which can be overcame only with the help of reading and translation. It was considered that one should begin studies with analytical reading, because it is the base for synthetic reading. But such approach detected ineffective, because in this case students will not learn to read without a dictionary, they do not trust to their knowledge, they fully translate all text, even simple sentences and they do not able to use by linguistic assumption. Studies of synthetic reading was more effective, because the students master ability to understand the passages from the text without a dictionary and, thus, reading of the more difficult text goes on easier. Unknown linguistic material which can meet in the process of synthetic reading must not prevent to understanding of the text. Preconditions of understanding in this case are provided by the following: by strong mastering of linguistic minimum; by ability to separate unknown words and understand them on the basis of context or on the basis of word-formative analysis; by ability to omit unimportant moments for understanding. Beginning from the 7th form it is necessary to put to use reading with elements of analysis. With this aim the unknown words can be included in to the texts. The volume of unknown material in texts for analytical reading must be 2 % from the known material.



Reading with translation and reading without it are closely connected with a level of the student’s foreign language mastering. Some people often confuse the concepts «reading with translation and reading without translation» and «synthetic and analytical reading», they think that these concepts are identical. Meanwhile these concepts psychologically are quite the different phenomena.

The meaning of the concept «analytical reading» is wider than the meaning of the concept «reading with translation». The detailed perception of the text is the essential sign of analytical reading. Reading with translation exists in the case, when a student is forced to translate all text for understanding, but not separate difficult abstracts for him. In this case it is impossible to talk about reading in whole. Reading without translation, that is understanding of the text can take place on any stage of studies [4].



Student’s readiness to reading is the student’s psychical general state, which is expressed in a possibility to carry out this activity. It consists of knowledge of phonetic difficulties of language, usage with logical and emphatical stress, knowledge of vocabulary, grammar and stylistics. Secondly, it is determined with training of the reading mechanism, precision of sound and letter accordance and speed of reading. Thirdly, preparedness in reading is determined by the student’s general culture, his age special features, knowledge of large context, which provide understanding of the fragment for a student. Preparedness can be general and special according to reading of the given text. Special preparedness is achieved by work which is conducted before reading of the text. Due to presence of this work we distinguish the prepared, partly prepared and unprepared reading.Specific difficulties are in every text; and it is possible to overcome them only by means of the two basic methods.The first method helps to remove these difficulties until students will begin to read and adapt the text by means of realization of corresponding explanations and execution of exercises before reading.There are no these difficulties before reading of the text in the second method. In this case the students must overcome completely or partly the difficulties which prevent understanding during the process of reading under the direction of a teacher by means of the analysis of the obscure fragments of the text or with the help of a dictionary [4].

According to the method of reading it is reading about oneself or in an ideal kind it is the visual reading. In accordance with the place and time of reading it is the out-of-school home reading. Thus, the main purpose of home reading is acquisition of information from texts written by foreign language. At the same time systematic and regular home reading is an important source and means of enrichment of vocabulary and development of the student’s skills of spoken language [5].

Reading is one of major sources of speech and social cultural information in the process of foreign language training. Usage of the books for reading allows not only to remake the process of foreign language training into enthralling lessons but also helps students to familiarize with modern realities of the foreign country. The lessons of home reading are undoubtedly valuable: at first, because a student comes across with modern language; secondly, he/she has a possibility to express own opinion and appraise the work, heroes and situations. Home reading must be training exactly in reading and one should not complicate it by other kinds of speech activity, for example, by discussion in foreign language.

However we should not refuse from the material of home reading as the source of spoken language development. The scientist N. Ishuk asserts that reading is one of the most important speech skills, which students must master in the process of foreign language training [1].

The meaningful side of reading educational materials together with organization of home reading is significant. Exactly content has the potential opportunity to awake the student’s positive motivation, to cause a need in reading of foreign texts. There is no necessity, that the themes of the foreign texts meet the lexical conversational themes which are studied on this level. Only on the initial stage texts contain that speech material mastered by students in advance and used by them in spoken language. The content of texts for reading is almost identical to content of speech language.

Amount of texts for synthetic reading increases in accordance with expansion of volume of language material on the next levels. The content of these texts includes new and more various situations, not always connected with the themes of speech language. Such texts can contain also unknown lexical material about the meaning of which it is possible to guess or on the basis of the word-formation analysis, or as a result of the exact contextual meaning of the word, or on similarity with a word in native language.

It should be underline that at any approach to organization of home reading, reading must be not only permanent, easy but also without translation, contain interesting information and carry out an education action.

Suitableness of texts or their parts for speech practice can be determined by such criteria: by the bright and interesting plot of a story of the text or the fragment; by emotionality and vividness of exposition; by actuality of the material; by thematic proximity of the subject of exposition to knowledge of life and students’ interests; by possibility of conflict of points of view and judgments which give occasion to discuss; by possibility of different situation transformations of meaningful side of the text or the fragment; by an education value. It is necessary choose the text from the positions of that, what moral problems raise in them and how they decide.

The artistic foreign texts meet to these criteria of choice. The scientists who are of the opinion of the literary and country research approach, prove what exactly belles-lettres is the most acceptable literature for reading and following discussion on a lesson. The typical peculiarity of the artistic text (in comparison with publicistic, popular science texts), as is generally known, is its absolute anthropocentricity, that is belles-lettres is directed at first on recipience of information by a man.

The usage of popular science and publicistic literature for «deep» home reading is not effective. Perception of such literature needs the presence of the certain level of background knowledge, special mood, and sometimes and formed interest to the theme of subject, while information which is contained in the artistic work does not depend on the reader’s preparedness to perception of the text.



The usage of the artistic texts the inalienable part of the country research aspect of foreign languages teaching. Together with the decision of the basic speech and linguistic tasks home reading, based on the works of belles-lettres, can assist to realization of the important educational aim – bringing students into the world of culture of foreign country.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18



  • РОЗДІЛ 4 ЖУРНАЛІСТИКА УДК 621.397.27 Антонюк Олексій, ст. 4 курсу факультету журналістики
  • ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ Анотація
  • Ключові слова
  • Ключевые слова
  • Key words
  • Інтеграція новітніх медіа
  • Термін « I nteractive TV »
  • З проведеного дослідження
  • УДК 167/168 Савченко Назар, ст. 2 курсу юридичного факультету ;
  • ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Анотація .
  • Ключевые
  • Здобувши в 1991 році незалежність
  • Метою роботи
  • Верховна Рада України
  • Резюмуючи наведене вище
  • РОЗДІЛ 7 ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ UDC 371.315 Dolinska Anastasiia, the 4 th year student of History and Philology Faculty;
  • METHODS OF HOME READING ORGANIZATION ON THE LESSONS OF ENGLISH AT SECONDARY SCHOOL Анотація.
  • Keywords
  • Scientists - psychologists
  • Reading is as an independent type