Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Сучасні інструменти маркетингу партнерських стосунків в електроенергетиці україни modern instruments of partnership marketing in power engineering in ukraine

Скачати 303.87 Kb.

Сучасні інструменти маркетингу партнерських стосунків в електроенергетиці україни modern instruments of partnership marketing in power engineering in ukraine




Скачати 303.87 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації24.05.2017
Розмір303.87 Kb.
  1   2

УДК 658.7: 338.246 Люльчак З.С.,

канд. економ. наук

Національний університет «Львівська політехніка»
СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ МАРКЕТИНГУ ПАРТНЕРСЬКИХ СТОСУНКІВ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
MODERN INSTRUMENTS OF PARTNERSHIP MARKETING IN POWER ENGINEERING IN UKRAINE
В статті досліджено особливості функціонування електроенергетики України, обґрунтовано доцільність впровадження концепції маркетингу партнерських стосунків у діяльність електроенергетичних підприємств, адаптовано поняття логістичного обслуговування, запропоновано комплекс маркетингу та стандарти логістичного обслуговування відповідно умовам ринку електроенергії.

Електроенергетика - базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії води та Сонця.


В статье исследовано особенности функционирования электроэнергетики Украины, обосновано целесообразность внедрения концепции маркетинга партнёрских отношений в деятельность электроэнергетических предприятий, адаптировано понятие логистического обслуживания, представлено комплекс маркетинга и стандарты логистического обслуживания соответственно условиям рынка электроэнергии.

The peculiarities of power engineering functioning in Ukraine are investigated, the necessity of the implementation of the concept of partnership marketing into activities of power engineering enterprises grounded, the notion of logistic service is adapted, the marketing-mix and logistic service standards for the electricity market are suggested in the article. The notion of logistic services, suggested as a set of functions and types of activities of all subsystems of an enterprise that provides interrelations “enterprise – customer” according to each material and informational flows by product mix, quality, quantity, place, and time of output (merchandise, service, work) supply due to the market demand, is adapted to the conditions of the electric energy market in the article The Peculiarities Of Ukrainian Power Industry. The main standards of logistic services in this sphere are developed using such elements: the presence of qualified (appropriate) personnel; necessary objects and instruments of work; the time of an order fulfillment (promised speed of fulfillment); flexibility of the product supply system; data support of the product supply system; the system of mistakes and drawbacks elimination while supplying electric energy and energy supply service; after-sale services. The efficient marketing mix for electric power engineering enterprises, which is capable to fully implement the concept of partnership marketing, is substantiated.


Ключові слова: електроенергетика; маркетинг партнерських стосунків; логістичне обслуговування споживачів на ринку електроенергії; стандарти логістичного обслуговування; комплекс маркетингу електроенергетичного підприємства.
Вступ. У змінних, сьогоденних, фінансово-складних, кризових ринкових умовах функціонування виникає необхідність у вдосконаленні систем управління підприємствами з метою максимального задоволення потреб споживачів. Ефективність функціонування економіки країни, рівень життя населення значною мірою залежать від надійності та якості електропостачання.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

Рі́вень життя́ - характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний дохід на душу населення та кількість населення за межею бідності. Часто також приймаються до уваги доступ до системи охорони здоров'я, економічна нерівність, рівень освіти, доступ до певних товарів, очікувана тривалість життя при народженні.

Ринкові умови функціонування, значний знос енергетичного обладнання, дефіцит енергоресурсів, неплатежі за спожиту електроенергію значно ускладнили діяльність підприємств електроенергетики у всіх країнах пострадянського простору загалом і в Україні зокрема.

Пострадя́нські держа́ви, також пострадя́нський про́стір - журналістське кліше для позначення 15 країн, що раніше входили до Радянського Союзу як Радянські Соціалістичні Республіки та стали незалежними під час розпаду СРСР: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.

Споживачі в деяких країнах, стають більш різкими і агресивними, домагаючись задовільних результатів у відповідь на свої скарги. Багато споживачів усе ще залишаються незадоволені тим, як вирішуться їхні проблеми пов’язані із електропостачанням, тому актуальним є встановлення та відповідне впровадження таких маркетингових інструментів, які будуть спрямовуватися не лише на вирішення проблем поодинці споживачів електроенергії, її виробників, постачальників чи суспільства.

Покращити ефективність функціонування електроенергетики України та окремих енергетичних підприємств дозволяє концепція маркетингу. Проте маркетинг в електроенергетиці істотно відрізняється від маркетингу в інших галузях економіки, що зумовлено технологічними й економічними її особливостями. Специфіка маркетингової діяльності підприємств електроенергетики достатньо повно висвітлена у Крикавського Є.В.

Ма́ркетинг (англ. marketing) - це діяльність, спрямована на досягнення цілей підприємств, установ, організацій шляхом формування попиту та максимального задоволення потреб споживачів.

, Косар Н.С., Мороз Л.А., Дьякова А.Ф., Максимова Б.К., Жукова В.В. та Молодюка В.В. [1, 2].

Зокрема у [1, с.42] автори вважають за доцільне використовувати у електроенергетиці концепцію со­ціаль­но-етичного маркетингу. З урахуванням основних її принципів, сутність маркетингової діяль­ності енергетичних підприємств визначається як діяльність, яка полягає у досягненні їх цілей за раху­нок вивчення та задоволення інтересів споживачів краще аніж конкуренти з урахуванням потреб електроенергетики та суспільства загалом.

Для електроенергетики загалом та енергетичних компаній зокрема, важливою є також концепція синхромаркетингу, яка спрямована на вирівнювання нерівномірного протягом доби, тижня та року попиту на електроенергію. Це зумовлено тим, що графіки електричного наван­та­жен­ня є одним із основних факторів, які виз­на­чають розміри, тип та техніко-економічні показники генеруючих дже­рел, які вво­дяться, та економічність роботи існуючих. Найбільше електричної енергії споживається протягом осінніх та зимових місяців (оскільки збільшується потреба в електроенергії на освітлення та електроопалення), у весняні та літні місяці споживання зменшується.

Те́хніко-економі́чні пока́зники - величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.

Електрична ене́ргія, або електроенергія - вид енергії, що існує у вигляді потенціальної енергії електричного й магнітного полів та енергії електричного струму. Завдяки зручній технології виробництва, розподілу й споживання, електрична енергія займає чільне місце серед інших видів енергії, що їх споживає людство.

Протягом доби споживання електроенергії теж є дуже нерівномірним. Як показали результати дослідження, спостерігаються два яскраво виражені піки – ранковий і вечірній, причому протягом літнього періоду піки є більш гострі; влітку споживання є максимальним з 9 до 11 години ранку та з 21 до 23 години вечора; взимку – з 8 до 11 години ранку та з 17 до 20 години вечора. Коефіцієнт нерівномірності добових графіків навантаження (К нер.) енергопостачальних компаній становить 0,67-0,70 протягом літнього періоду і 0,61-0,64 протягом зимового періоду, а коефіцієнт заповнення (К зап.) – 0,79-0,82 протягом літнього і 0,74-0,81 протягом зимового сезонів.

Вирішуючи проблему покриття попиту на електроенергію, слід вра­ху­вати, що в Україні існує нестача пікових потужностей у розмірі приб­лизно 2300 МВт частково через поганий стан більшості енергогене­руючих джерел та не­стачу палива, а частково через нестачу потужнос­тей у зв'язку з виведенням із експ­луа­тації Чорнобильської АЕС [2, c.51-32]. Тому часто примусово обмежується електроспоживання у пікові години навантаження об’єднаної енергосистеми (ОЕНС) України, що в умовах ринку є неприпустимим.

На тлі змін, які відбуваються, можна стверджувати про необхідність створення і впровадження нової ринкової орієнтації підприємств електроенергетики України, сутність якої полягатиме у пріоритетному використанні заходів не анонімного (масового) маркетингу, а індивідуального маркетингу, який концентруватиметься насамперед на потребах споживачів. Мова йде про переорієнтацію з «економіки поодиноких трансакцій» (англ. – «transaction economy») в напрямку до «економіки взаємовідносин» (англ. – «relationship economy») [3, c.207-208].


Постановка завдання. В умовах специфічного ринку електроенергетики цілями нашого дослідження стають: аналізування передумов та необхідності формування партнерських відносин підприємств електроенергетики України із контрагентами і зокрема логістичного обслуговування споживачів, визначення основних стандартів логістичного обслуговування у цій сфері; обгрунтування ефективного комплексу маркетингу для електроенергетичних підприємств, здатного у повному обсязі зреалізувати концепцію маркетингу партнерських стосунків.
Методологія. Наукову основу дослідження становлять загальні та спеціальні методи наукового пізнання: метод теоретичного узагальнення та порівняння (для удосконалення та впорядкування термінології в понятійному апараті маркетингу партнерських стосунків в електроенергетиці);

Наукове пізнання - це форма процесу пізнання, головною функцією якого є вироблення й теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Передусім у структурі наукового пізнання виокремлюються емпіричний і теоретичний рівні..

факторний аналіз (для дослідження чинників формування партнерських відносин підприємств електроенергетики з контрагентами); методи системного аналізу (під час формування комплексу маркетингу для електроенергетичного підприємства).

Методологічною основою проведених досліджень слугують теорії ринкової економіки, праці вітчизняних та іноземних науковців з проблем реформування електроенергетики.

Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Інформаційною і нормативно-правовою базою досліджень є Закон України «Про електроенергетику», Закон України «Про природні монополії», Закон України «Про альтернативні джерела енергії», Національна енергетична програма України на період до 2030 року, статистичні та звітні дані про діяльність електроенергетичних підприємств.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).


Результати дослідження. У даний час в Україні створений і функціонує оптовий (міжтериторіальний) ринок електроенергії, в рамках якого здійснюють свою діяльність такі господарські суб’єкти різних форм власності: виробники електроенергії, зок­ре­ма організовані за регіональним принципом енергоге­неруючі компанії ТЕС (ПАТ «Дніпроенерго», ПАТ «Західенерго», ПАТ «Східенерго», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «Центренерго»), гене­руюча компанія АЕС «Енергоатом» (до складу якої входять: Запорiзька АЕС, Пiвденно-Українська АЕС, Рiвненська АЕС, Хмельницька АЕС), генеруючі компанії ГЕС (ДАГК "Днiпрогiдроенерго", ДАЕК "Днiстрогiдроенерго"), незалежні виробники елект­ричної енергії (незалежні ТЕЦ, потуж­ність яких більша 20 МВт);

Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.

Національна енергетична компанія (НЕК) «Укренерго» (має 8 філіалів у регіонах), яка займається передачею електричної енергії (магістраль­ні електромережі 220 кВ і вище: Дніпровська, Донбаська, Західна, Кримська, Південна, Південно-західна, Північна, Центральна), оптовий торгівець електричної енергії - Державне підприємство (ДП) «Енергоринок», що також виконує функції диспетчерування;

Державне підприємство (ДП) - підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Еле́ктрика (від грец. ήλεκτρον - бурштин; раніше також громови́на ) - розділ фізики, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму.

постачальники електроенергії та великі споживачі (рис.1). У межах кожної області функціонують роздрібні ринки електроенергії [4]. Сфера виробництва (генерації) електричної енергії в Україні вельми диверсифікована. В основному вона представлена атомними, тепловими та гідроелектростанціями. У 2010 р. обсяг виробництва електроенергії електростанціями, які входять до складу ОЕС України, становив 187910,1 млн. кВт·год, що на 8,7% (на 15010,5 млн. кВт·год) більше, ніж у 2009 р. Електростанції, що входять до сфери управління Міненерговуглепрома, виробили 180098,5 млн. кВт·год електроенергії (на 14334,0 млн. кВт·год, або на 8,6% більше). Теплові електростанції і теплоелектроцентралі (ТЕС і ТЕЦ) збільшили виробництво електроенергії на 9,7% (на 6908,1 млн.

Електроенерге́тика (англ. power engineering) - провідна галузь енергетики, що охоплює виробництво, передачу та розподіл електроенергії.

Теплова електростанція (ТЕС), електростанція, в якій первинна енергія має хімічну форму і вивільняється шляхом спалювання вугілля, рідкого палива чи газу; на парових електростанціях (з паровими турбінами) у топці парового котла відбувається перетворення хімічної енергії палива в тепло газів - продуктів згоряння; це тепло передається воді та водяній парі, пара з котла надходить до парової турбіни, де тепло перетворюється на кінетичну енергію обертання електрогенератора, з'єднаного з турбіною; відпрацьована в турбіні пара надходить до конденсатора і віддає тепло охолоджувальній воді (наприклад, з ріки); на деяких електростанціях застосовують замість парової газову турбіну.

кВт·год), до 77976,7 млн. кВт·год (табл.1).

Частка атомних електростанцій у виробництві електроенергії в країні за 2010 р.

А́томна електроста́нція (АЕС) - електростанція, в якій атомна (ядерна) енергія перетворюється в електричну. Генератором енергії на АЕС є атомний реактор. Тепло, яке виділяється в реакторі в результаті ланцюгової реакції поділу ядер деяких важких елементів, потім так само, як і на звичайних теплових електростанціях (ТЕС), перетвориться в електроенергію.

досягла 47,4%. Виробництво електроенергії АЕС збільшилося на 7,5% (на 6227,2 млн. кВт·год), до 89151,3 млн. кВт·год. У 2010 р. споживання електроенергії (брутто) з урахуванням технологічних втрат у мережах склало 183900,2 млн. кВт·год - на 8,8% (на 14882,1 млн. кВт·год) більше, ніж в 2009 р. Споживання електроенергії (нетто) галузями національної економіки та населенням склало 147330,1 млн.

Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.

кВт·год - на 9,5% (на 12824,4 млн. кВт·год) більше, ніж за відповідний період 2009 р.









Національна комісія регулювання електроенергети­ки



Національна енергетична ком­панія "Укренерго"

Державне підприємство "Енергоринок”








Генеруючі компанії теплових електро­станцій (ТЕС)


Генеруюча компанія атомних електростанцій (АЕС)


Генеруючі компанії гідроелектро­станцій (ГЕС)



Незалежні вироб­ники електричної енергії





Імпорт електричної енергії




МІНПАЛИВЕНЕРГО

Експорт електричної

енергії





Управління

Управління






Споживачі






- потік електричної енергії;

- регулювання енергоринку;

- надходження коштів







Рис 1. Схема функціонування електроенергетики України

Джерело: власна розробка на підставі [4]

Позитивна динаміка спостерігається за рахунок збільшення обсягів споживання електроенергії в машинобудівній (на 17,4%), хімічній та нафтохімічній (на 17,1%), металургійній (на 14,0%) галузях. Населення збільшило споживання електроенергії на 9,6% до 37669.4 млн. кВт·год.

Таблиця 1

Виробництво електроенергії в Україні у 2009-2010 р., млн. кВт·год [5]



Виробники

2010

2009

Відхилення

млн. кВт·год

частка, %

млн. кВт·год

частка, %

млн. кВт·год

%

АЕС

89153,3

47,4

82924,1

48,0

6227,2

7,5

ТЕС і ТЕЦ

77976,7

41,5

71068,6

41,1

6908,1

9,7

ГЕС і ГАЕС

12965,1

6,9

11786,8

6,8

1196,4

10,2

Блок-станції і комунальні ТЕЦ

7811,6

4,2

7135,1

4,1

676,5

9,5

Нетрадиційні джерела

5,4

-

3,1

-

2,3

74,2

Всього

187910,1

100

172899,6

100

15010,5

8,7

Частка промисловості в загальному обсязі споживання електроенергії збільшилася до 48,5% (у 2009 р. – 47,6%), в той же час частка населення збільшилася до 25,6% (25,5%) – табл. 2.

Таблиця 2



Споживання електроенергії в Україні у 2009-2010 р. [5]

Споживачі

Споживання, млн. кВт·год

Відхилення

Частка в загально­му споживанні, %

2010

2009

млн. кВт·год

%

2010

2009

Споживання брутто

183900,2

169018,1

14882,1

8,8







Споживання нетто

147330,1

134505,7

12824,4

9,5

100

100

Промисловість

71384,0

64014,1

7369,9

11,5

48,5

47,6

- металургійна

38415,0

33696,0

4719,0

14,0

26,1

25,1

- паливна

9380,2

9057,7

322,5

3,6

6,4

6,7

- машинобудівна

5899,4

5025,3

874,1

17,4

4,0

3,7

- хімічна і нафтохімічна

5285,9

4515,7

770,2

17,1

3,6

3,4

- харчова і переробна

4615,9

4447,3

168,6

3,8

3,1

3,3

- будівельних матеріалів

2449,9

2253,6

196,1

8,7

1,7

1,7

- інша

5337,8

5018,5

319,3

6,4

3,6

3,7

Сільське господарство

3394,1

3332,0

62,1

1,9

2,3

2,5

Транспорт

9386,3

8391,6

994,7

11,9

6,4

6,2

Будівництво

956,9

945,5

11,4

1,2

0,6

0,7

Комунально-побутові споживачі

18333,6

17743,1

590,5

3,3

12,4

13,2

Інші непромислові споживачі

6205,9

5713,1

492,8

8,6

4,2

4,2

Населення

37669,4

34366,2

3303,2

9,6

25,6

25,5

За даними Мінпаливенерго, в 2010 р. Україна збільшила експорт електроенергії в порівнянні з 2009 р. на 2,7% (на 109,8 млн. кВт·год), до 4218,1 млн. кВт·год – табл. 3. Дебіторська заборгованість підприємств електроенергетики за відпущену споживачам тепло-і електроенергію у 2010 р. збільшилася на 8,7% (на 905,0 млн. грн.), до 11294,0 млн. грн. Інша дебіторська заборгованість склала 195,0 млн. грн., а загальна сума дебіторської заборгованості – 11492,0 млн. грн.

Основними боржниками за тепло- і електроенергію залишаються підприємства Держжитлокомунгоспу (42,7% від загального обсягу боргу), вугільної промисловості (14,4%), хімічної та металургійної промисловості (8,5%).

Дебіторська заборгованість, рахунки до одержання (Accounts Receivable) - суми, які нараховуються підприємству від покупців за товари або послуги, продані в кредит. В балансі підприємства записуються як активи.

Металу́ргія (англ. Metallurgy) - наука, техніка і галузь промисловості, які пов'язані з одержанням металів з руд або металовмісних речовин з наданням їм необхідних властивостей. У прикладному плані - сукупність зв'язаних між собою галузей і стадій виробничого процесу від видобутку сировини до випуску готової продукції - чорних і кольорових металів та їх сплавів (стопів).

Борг споживачів за електроенергію збільшився на 924,5 млн. грн., і на 01.01.12 р. склав 10076,1 млн. грн.

Кредиторська заборгованість в енергетиці зменшилася на 36,2% (на 2456,0 млн. грн..) і на 01.01.12 р. склала 4322,0 млн. грн., а загальна кредиторська заборгованість з урахуванням заборгованості за кредитами – 12028,0 млн.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк.

грн.

Таблиця 3

Експорт електроенергії з України у 2009-2010 р., млн. кВт·год [5]



Країни

2010, млн. кВт·год

2009, млн. кВт·год

Відхилення

млн. кВт·год

%

Білорусь

2940,0

1212,9

1727,1

142,4

Угорщина

609,2

1279,7

-670,5

-52,4

Молдова

24,8

6,9

17,9

259,4

Рольща

0

201,5

201,5

-

Румунія

61,6

34,0

27,6

81,2

Словаччина

502,9

1373,3

-870,4

-63,4

Росія

79,6

0

79,6

-

Всього

4218,1

4108,3

109,8

2,7

Як бачимо, споживання та виробництво електроенергії з року в рік зростають, однак навіть за наявних монопольних умов функціонування електроенергетичних підприємств України, споживачі їхньої продукції залишаються невдоволеними, а тому проігнорувати це неможливо. Також значні зміни у маркетинговому середовищі енергетичних підприємств, які обумовлені насамперед посиленням конкуренції, розвитком науково-технічного прогресу активізували їх діяльність із залучення нових та утримання існуючих клієнтів.

Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Ці завдання вирішуються у рамках маркетингу партнерських відносин, який є особливо актуальним стосовно енергопостачальних кампаній. Адже режим енерговикористання суттєво впливає на техніко-економічні показники як енергогенеруючих, так і енергопостачальних компаній. Останні повинні виступати рівноправними партнерами із споживачами електроенергії, намагаючись оптимізувати їх технологічний процес з точки зору економії електроенергії і зменшення піків навантаження Об'єднаної енергосистеми України.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.

Об'є́днана енергети́чна систе́ма Украї́ни - сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної й теплової енергії за їх централізованого управління.

Це передбачає використання енергопостачальними компаніями економічних механізмів у рамках проведення гнучкої маркетингової цінової політики, зокрема знижок (надбавок) до тарифів на електроенергію за надійність енергопостачання [6].

Комплексна тематика зв’язків з клієнтом розглядається в науковій літературі під рядом різних понять і визначень як, наприклад: маркетинг зв’язків, партнерський маркетинг, орієнтація у напрямку клієнта, лояльність клієнта стосовно фірми, у тому числі англомовних.

Наукова публікація - це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Завданням наукових публікацій є знайомити науковий світ з результатами досліджень окремих вчених та груп науковців.

Узагальнено у всіх випадках мова йде про партнерський маркетинг. Ф. Котлер, наприклад, визначає маркетинг взаємозв’язків Relationship Marketing як: «процес створення, утримування зміцнення, а також оцінки стосунків з клієнтами і іншими акціонерами» 7, с. 14. Xрістіан Гронрос, найвідоміший представник так званої пі­внічної школи маркетингу послуг, дає йому своє визначення маркетингу, як маркетингу, що покликаний установлювати, підтримувати і зміцнювати відносини зі споживачами та іншими партнерами на засадах взаємної вигоди всіх сторін, що беруть участь у процесі. Ця мета забезпечується взаємним обміном і ви­конанням зобов 'язань» 8, с. 22.

Одне з класичних визначень маркетингу визначає його як діяльність, яка має на меті «здобуття і утримання клієнтів». На практиці, якщо придивитися до маркетингових дій більшості фірм, не можна не зауважити, що вони концентруються скоріше на здобуванні, ніж на утриманні покупців. Навіть поточний аналіз типового маркетингового плану підприємства, яке ефективно впроваджує маркетингову концепцію у свою діяльність, покаже, що він є орієнтований на збільшення часток в ринку, а не на утримання покупців. Насправді нових покупців завжди приємно зустрічають у кожній галузі і фірмі, однак треба собі ясно усвідомити, що саме постійні клієнти є джерелом постійних доходів і уможливлюють фірмі розвиток як у категоріях вартості, так і частоти закупівель. Більше того, існують докази того, що постійні клієнти приносять більші прибутки, ніж ново отримані. По-перше, обслуговування постійного клієнта є зазвичай більш дешевим. По-друге, по мірі більш тісного зв’язку зростає ймовірність, що клієнт присвятить все більше свого зацікавлення тому постачальнику, якого вважає партнером. По-третє, задоволений клієнт скаже про фірму іншим, що дає надії на нові контакти і тим самим продаж буде генеруватися саме з цього джерела. Основною метою кожної стратегії обслуговування клієнта повинно бути утримання покупців. Звичайно, обслуговування відіграє також істотну роль при здобуванні нових клієнтів, передовсім однак воно становить хіба найбільш потужну зброю, якою володіє підприємство, що хоче утримати при собі існуючих клієнтів. Тому зростає актуальність впровадження у практику електроенергетичних підприємств нового для них, але такого необхідного логістичного обслуговування, яке надасть змогу здобути стійкі конкурентні переваги та лояльність наявних споживачів послуг.

Відповідно нами пропонується розуміти під логістичним обслуговуванням клієнта у електроенергетиці сукупність функцій і видів діяльності всіх підсистем підприємства, що забезпечуватиме зв’язок «підприємство – споживач» у розрізі кожного матеріального і інформаційного потоку по показникам номенклатури, якості кількості, ціни, місця і часу надання продукції (товару, послуги, роботи), у відповідності до потреб ринку. В якості видів логістичного обслуговування на підприємствах електро-енергетики України можна виділити наступні підсистеми:

1. Обслуговування задоволення споживчого попиту, який являтиме собою комплексну характеристику рівня обслуговування споживачів та визначається показниками часу, частоти, готовності, безвідмовності та якості надання електропостачальних послуг, готовності забезпечення комплексності робіт, які забезпечують належний рівень благоустрою умов життєдіяльності та функціонування, як фізичних, так і юридичних осіб.

2. Інформаційне обслуговування: характеризуватиметься сукупністю інформації для споживачів про продукцію, у даному випадку електроенергію та електропостачальні послуги, та процеси їх надання, а також технічних засобів, які використовуються для обробки і передачі інформації: на підприємствах житлово-комунального господарства України триває процес об’єднання усіх комп’ютерів у єдину мережу.

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Інформаційне обслуговування (англ. Information service) - діяльність щодо задоволення інформаційних потреб споживачів.

3. Фінансово-кредитне обслуговування: являтиме собою сукупність варіантів оплати продукції та послуг підприємств, систему знижок і пільг (субсидій), які надаються клієнтам, зокрема, малозабезпеченим верствам населення України.

Житлово-комунальне господарство - галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії.

За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 лютого 2017 року чисельність наявного населення України становила 42 558 328 осіб(без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя)

Для оцінки рівня логістичного обслуговування споживачів електроенергії слід провести опитування споживачів за допомогою анкети, яка допоможе визначити стандарти логістичного обслуговування споживачів, чи це юридичні чи фізичні осіб, що стають першочерговими для кожного підприємства електроенергетики України (енергогенеруючого або енергопостачального).

Розроблення стандартів логістичного обслуговування клієнтів електроенергетичними підприємствами вимагає на нашу думку від підприємства визначення наступних параметрів:



  • Вимог клієнтів в діапазоні організації, технології і культури обслуговування ринку електроенергії (чи у загальнонаціональному, чи регіональному масштабах).

  • Рівня обслуговування іншими підприємствами клієнтів, зокрема газопостачальними, теплопостачальними.

  • Готовності клієнтів брати участь у витратах збільшеного обслуговування.

  • Економічно обґрунтованого рівня витрат обслуговування клієнта з точки зору підприємства.

Надання відповіді на вищенаведені питання може призвести до розробки аналітичних показників обслуговування клієнта, які називають стандартами обслуговування. Найбільш типові стандарти обслуговування будуються на базі часових критеріїв, показників надійності і показників, пов’язаних із втратами і пошкодженнями. Такі стандарти повинні ґрунтуватись на найважливіших складових обслуговування споживачів. Для визначення стандартів надання електроенергопостачальних послуг необхідно чітко окреслити в який момент товар (електроенергія) чи послуга вважається наданими. Важливо також визначити фіксований проміжок чи мінімальний процент замовлень на продукцію, яка має бути реалізована згідно зі стандартом [9]. Приклади стандартів обслуговування адаптованих нами для сфери електроенергопостачальних послуг подані в табл. 4.

Таблиця 4

Елементи та показники (стандарти) обслуговування споживача електроенергетичними підприємствами


п/п


Елементи обслуговування

Короткий опис

Типові показники

(стандарти)



1.

Наявність кваліфікованого (відповідного) персоналу, необхідних предметів та засобів праці

Першочерговий показник якості обслуговування споживача. Виражає відсоток наявності, як кваліфікованого (відповідного) персоналу (відповідно до рівня попиту на електроенегію та супровідні послуги) деяких основних професій, так і матеріально-технічне забезпечення процесу надання енергогенеруючих та постачальних послуг

% наявності основного персоналу та матеріально-технічного забез-печення. При проведенні АВС - класифікації:

- група А – 95 % всіх замовлень виконано працівниками електро-енергетичних підприємств відпо-відно до вимог клієнтів;

- група В – 85 % всіх замовлень виконано відповідно до вимог споживачів;

- група С – 80 % всіх замовлень виконано до вимог клієнтів



2.

Час виконання замовлення (обіцяна швидкість виконання)

Час від подання замовлення на товар (електроенергію) чи відповідну послугу до її надання. Вимірюється в одиницях часу і відхиленні від стандартної або планової тривалості циклу

Швидкість і послідовність:

1 день від отримання замовлення до надання супровідної послуги спожи-вачеві; обробка замовлення, надання кваліфікованого персоналу, засобів і предметів праці – 0,5 дня






3.

Гнучкість системи надання продукції

Спроможність системи реагувати на спеціальні або неочікувані потреби споживачів у електроенергії та послугах (термінові потреби у збільшенні потужності, кількості споживання електроенергії у різні часові проміжки, послугах електрика, аварійної служби). Оцінка здатності прискорювати надання чи заміну послуги при виконанні замовлень

Час реагування на спеціальні замовлення

4.

Інформаційне забезпечення системи надання послуг (зокрема графік надання планових обов’язкових послуг, а саме обслуговування енергомереж та інших комунікаційних систем спеціалістами)

Здатність інформаційної системи підприємства реагувати точно і своєчасно на запити споживачів

Швидкість, точність і детальність повідомлення

5.

Система ліквідації помилок і недоліків під час надання електроенергії та енергопостачальної послуги

Ефективність процедур і час, необхідні для відновлення функціонування системи надання послуг (наприклад, скарги, помилки при оформленні замовлень тощо)

Час реагування на помилки та час усування недоліків. Установлений розмір виплат отримувачам послуг у разі недоотримання належного рівня якості послуги, наприклад чи псування матеріальних цінностей

6.

Післяпродажне обслуговування

Задоволення клієнтів від отриманих послуг (комфортні умови життєдіяльності, ефективне функціонування життєзабезпечувальних систем тепло-, газо-, електро- та водопостачання і водовідведення)

Час та якість реагування на проблему


Джерело: Власне опрацювання на підставі [9]

Під стандартами логістичного обслуговування в електроенергетиці слід розуміти, отже, вимірні показники, які виражаються найчастіше за допомогою певних числових значень. Щоб отримати вимірні аспекти, необхідною є ідентифікація проблем і специфікація завдань, які є предметом обслуговування клієнта. Узагальнюючи, можна стверджувати, що зовнішнє (маркетингове) і внутрішнє оцінювання системи логістичного обслуговування дозволить менеджерам електроенергетичних підприємств виявити найбільш важливі проблеми в обслуговуванні клієнта. Отримана інформація слугуватиме розробці стратегії з метою покращення прибутковості, продажу або виключення з ринку конкурентів.

Розглядаючи ж особливості впровадження маркетингу партнерських стосунків в електроенергетиці, не можна залишити поза увагою складові комплексу маркетингу енергетичних підприємств, тобто, удосконалені нами, реальні інструменти, що забезпечуватимуть впровадження та реалізацію концепції маркетингу партнерських стосунків у діяльність відповідних підприємств (табл. 5).

Таблиця 5



Комплекс маркетингу електроенергетичного підприємства за умови впровадження концепції партнерського маркетингу

Складова комплексу маркетингу електроенергетичного підприємства

Зміст

Товарна політика

Енергокомпанії випускають продукцію досить обмеженого товарного асортиментів (електрична й теплова енергія), якість яких покращити неможливо, якщо вона відповідає певним параметрам.

Тепло́ або Теплова́ ене́ргія - енергія руху атомів, молекул або інших частинок, з яких складається тіло. Теплова енергія може виділятися завдяки хімічним реакціям (горіння), ядерним реакціям (ядерний розпад і синтез), механічним взаємодіям (тертя).

Розвиток ринкових відносин стимулює енергетичні підприємства впроваджувати різноманітні послуги з обслуговування електрообладнання споживачів та ефективного використання електроенергії. Асортимент цих послуг може змінюватися для різних сегментів енергоринку (обслуговування й ремонт електро- і теплоустановок, енергоаудит  і консалтинг, технічне забезпечення енерго-постачання, впровадження нових  електротехнологій) і вони можуть надаватися на комерційних та некомерційних засадах

Цінова політика

Можливості ціноутворення енергетичних підприємств обмежені регулюванням цих процесів Національною комісією регулювання електроенергетики України. З метою вирівнювання добового графіка споживання (для заохочення споживання у нічний провал і зменшення споживання протягом пікового періоду) запроваджено тарифи, диференційовані за періодами часу. Слід відзначити, що населення також матиме можливість здешевити вартість електроенергії, застосовуючи прилади обліку, диференційовані за періодами часу. Наприклад, при застосуванні двозонних приладів обліку споживач може закуповувати електроенергію за коефіцієнтом 0,7 у нічні періоди часу та повним тарифом в інші години доби; при застосуванні тризонного обліку – за коефіцієнтом 0,4 у нічні періоди часу, 1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми та повним тарифом у напівпіковий період.




Для споживачів, які додатково прийматимуть участь у регулюванні піків навантаження ОЕНС України слід передбачити знижки до тарифу на електроенергію, прийнявши це на законодавчому рівні.

Збутова політика

Залежатиме від їх типу, генеруючі компанії продаватимуть вироблену електроенергію ДП «Енергоринок» причому насамперед закуповуватиметься найде­шев­ша енер­гія. З урахуванням обмежень по ре­жи­мах мереж, а також ран­жу­­вання економічності і виходячи із зіставлення про­по­зицій від виробників енер­гії, які визначатимуть вартість і показники своїх енер­го­блоків за добу напе­ред, передусім здійснюватиметься введення найбільш економічних енергоблоків. У межах формування маркетингової збутової політики енергопостачальних компаній важлива увага останніх повинна приділятися зменшенню комерційних втрат електроенергії (величини її крадіжок).

Втрати електроенергії в електромережі - це витрати електричної потужності при проходженні електричного струму через ЛЕП та електрообладнання системи електропостачання споживачів.



Комунікаційна політика

Повинна бути спрямована на те, щоб показати переваги електроенергії порівняно з іншими енергоресурсами, на пропаганду раціонального використання електроенергії, зменшення її споживання у години максимального навантаження ОЕНС України за допомогою використання знижок (надбавок) до тарифу на електроенергію за надійність енергопостачання. Останнє пов’язане з проведенням маркетингових досліджень різних сегментів регіональних роздрібних ринків електроенергії стосовно вимог до надійності енергопостачання.

Енергетичним підприємствам необхідно активізувати свою рекламу у сфері обслуговування електромереж та електрообладнання споживачів, надання їм консалтингових послуг.

Конса́лтинг (англ. consulting - консультування) - діяльність з консультування керівників, управлінців з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності.


Джерело: Власне опрацювання на підставі [10, 11]

Енергопостачальні компанії закуповуватимуть необхідну для їх споживачів кількість електроенергії на оптовому ринку електроенергії у ДП «Енергоринок» за тарифами, які змінюються щогодини. У сфері збуту електроенергії згідно з Законом України «Про Електроенергетику», допускається присутність двох категорій постачальників електроенергії на енергоринку.

У сфері збуту електроенергії згідно з Законом України «Про Електроенергетику», допускається присутність двох категорій постачальників електроенергії на енергоринку. Місцевий постачальник електричної енергії – це постачальник електричної енергії, який одержав ліцензію з постачання електричної енергії за регульованим тарифом («Обленерго»).

Електропостача́ння (постачання електричної енергії, енергопостачання) - це комплекс технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Незалежний постачальник електричної енергії – це постачальник електричної енергії, що має ліцензію на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом. Наявність незалежних постачальників значно обмежує можливості «Обленерго» зловживати монопольною владою, або точніше позбавляти обласних споживачів вибору постачальника. Проте «Обленерго» все ж таки перебувають у вигідній позиції, оскільки саме їм належить виняткове право власності на обласні електричні мережі, а незалежні постачальники можуть використовувати комунікації локальних монополій з метою реалізації аналогічних послуг споживачам, вносячи плату за користування цими місцевими (локальними) електромережами відповідній обласній «Обленерго».

Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Для того, щоб посилити свої позиції, незалежні постачальники можуть спробувати побудувати паралельні електромережі до тих, що перебувають у власності «Обленерго». Але це потребує значних витрат. Збутова логістика енергетичних компаній обмежуватимуться лише транспортуванням електроенергії електричними мережами, оскільки складувати її неможливо.

  1   2


Скачати 303.87 Kb.

  • Вступ.
  • Постановка завдання .
  • Методологія.
  • Результати дослідження.
  • Дебіторська заборгованість
  • Інформаційне обслуговування