Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Сутність терміна «Веб 0» та характеристика технологій Технічні особливості Веб 16

Скачати 250.91 Kb.

Сутність терміна «Веб 0» та характеристика технологій Технічні особливості Веб 16




Скачати 250.91 Kb.
Дата конвертації12.05.2017
Розмір250.91 Kb.

Веб 2.0 в школі



Зміст



1. Вступ 2

2. Сутність терміна «Веб 2.0» та характеристика технологій 3

3. Технічні особливості Веб 2.0 16

4. Впровадження технологій Веб 2.0 у шкільне життя. 22

5. Веб 2.0 на уроках інформатики 27

6. Висновки 29

7. Список використаної літератури 30



1. Вступ


Шкільний інформаційний простір просто вимагає змін адже за кілька останніх років з'явилося стільки зручних технологій, що дозволяють істотно змінити підхід до документообігу, до спілкування з батьками, до створення та використання дистанційних завдань і т.д.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.
, що просто неможливо пройти повз всього цього багатства.

І мова не про окремих вчителів, які вже використовують ті чи інші технології, а про серйозний "прорив" всіх співробітників школи, від вчителів до адміністрації.

Виросли покоління, які просто не можна вчити по-старому, не вийде, хоч вчителі впевнені в зворотному. І щоб не "втрачати покоління", треба навчитися працювати по-новому, створити нову школу, по суті, перейшовши до "Педагогіки 2.0 ", а саме:

- перехід від середовища споживання та надання ресурсу до середовища в якому необхідно думати та спілкуватися;

- зміст матеріалів, що підготовлені вчителем, в більшій мірі використовуються, чим читаються;

- учень формує власний навчальний центр, відбираючи додатки для ефективної роботи;

- простір для навчання немає меж

Саме тому впровадження технологій веб 2.0 у навчально-виховний процес сучасної школи зараз є надзвичайно актуальним питанням в даний час


2. Сутність терміна «Веб 2.0» та характеристика технологій


Вперше термін «Second Web – веб другого покоління» був використаний в 1995 р. компанією «Silicon Graphics» (Саннівейл, штат Каліфорнія, США) для позначення «наступного покоління розвитку Web, яке стане експериментальним, інтерактивним і тримірним…» [3, с. 21]. Широке поширення даного терміну пов’язане із відомим американським видавцем Тімом О’Рейлі, засновником і генеральним директором компанії «O’Reilly Media», видавцем книг з комп’ютерної тематики та організатором відповідних конференцій.
Генеральний директор (ГД) - термін для деяких корпоративних службовців в бізнес операціях. Крім того може бути офіційною назвою деяких керівників підприємств, найчастіше в закладах громадського харчування.
Тім О’Рейлі 30 вересня 2005 р. опублікував статтю «What is Web 2.0», у якій виявив появу великої кількості сайтів, об’єднаних загальними принципами, з загальною тенденцією розвитку Інтернет-спільноти і назвав це явище web 2.0, на противагу попередньому web 1.0. Переклад статті російською було опубліковано вперше у журналі «Компьютерра» і згодом викладено на сайті «Компьютерра online». На сьогодні існує багато визначень даного терміна, тому можна визначити лише загальні принципи «веб-технологій другого покоління» [5]:

  • принцип колективізму (будь-який веб-проект розвивається завдяки користувачам; чим більша кількість осіб, тим він ефективніший);

  • принцип кооперації (користувачі і розробники постійно знаходяться у співпраці);

  • принцип відкритості (уся інформація є відкритою, доступною, окрім цього програмні коди можуть використовуватись для інших проектів);
    Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) - будь-який набір інструкцій або оголошень, написаних комп'ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати людина.


  • принцип доступності (будь-якому користувачу не потрібно знати мову програмування, оскільки веб-сайти надають інструменти, за допомогою яких користувач може поділитись інформацією);

  • принцип інтерактивності (збільшує кількість користувачів, що заставляє їх знову і знову звертатися до сервісу).

Згодом було сформовано відмінності Веб 2.0 від попереднього Веб 1.0, які полягають у: [6]

Предмет обговорення

Веб 1.0

Веб 2.0

Нові риси

Учасники

1. Розробник і користувач

2. Автор контенту і читач



1. Користувач як співрозробник

2. Читач як співавтор

3. Товариство


Право на участь; скасування сторонньої регламентуючої сторони (модерації);

Програмне забезпечення

1. ПЗ створювалось для ПК

2. ПЗ — товар

3. Закриті вихідні коди, АРІ
4. Ліцензійний продаж
5. Прив’язка ПЗ до обладнання
6. Націленість на винахід
7. Запланований реліз
8. Для перегляду контенту використовується браузер


1. ПЗ створюється для веб

2. ПЗ — сервіс, додаток


3. Відкриті вихідні коди, API, open-source software
4. ПЗ може бути безкоштовним
5. Софт поверх обладнання
6. пошук застосування вже винайденому
7. «Вічна бета»
8. Альтернативні засоби відображення

Веб як платформа; зняття та розмивання бар'єрів та обмежень (вільний доступ, універсальність, спрощення);

Контент

1. Поповнення баз даних:

а) плата постачальнику контенту;


б) наймання добровольців;
2. Дані організовуються таксономічно (ієрархія рубрик);
3. Засоби збереження даних — каталог, бібліотека, сховище;
4. Односторонні посилання;
5. Форма представлення — персональні сторінки;
6. Статичний сайт;
7. Адресу має сторінка сайту;
8. Джерело — розум автора контенту;
9. Меню навігації сайту для роботи з даними цього сайту;
10. Копірайт;
11. Для сприйняття контенту потрібне відвідування сайту, переходячи по посиланню чи закладці;

1. Поповнення баз даних — те, що має один, відразу стає доступне кожному;

2. Дані організовуються фолксономічно;


3. Засоби використання даних — API-інтерфейси;
4. Автоматичні двосторонні посилання;
5. Форма представлення — блоги;
6. Динамічний сайт;
7. Адресу має мікроелемент контенту;
8. Джерело — колективний розум;
9. Інтерфейс для роботи з даними по всій мережі;
10. «Вільна» ліцензія GNU FDL;
11. Для сприйняття контенту не потребується відвідування сайту — можливість читати RSS -стрічки;

Мережа як єдиний колективний розум, атомізація контенту, агрегація, синдикація

Події

1. Замовлення та виготовлення програмного забезпечення;

2. Публікація контенту авторами і сприйняття його читачами;


3. Звертання до третьої особи — посередника для задіяння його ресурсів;
4. Великі, не багато численні угоди;

1. Співпраця через відділ технічної підтримки програмного забезпечення;

2. Взаємодія, додавання властивостей, цінності, створення спільного контенту кожним учасником;


3. Самообслуговування, яке засноване на партнерській архітектурі сервісу — сервіс лиш посередник між користувачами, які використовують їх власні ресурси;
4. Дрібні багато численні транзакції;

Співпраця;, самодіяльність; масові одиничні взаємовідносини;

Цінність та вартість

1. Вся цінність в ПЗ — хто володіє ПЗ, той і заробляє на цьому гроші;

2. Інтернет цінний як джерело інформації;



1. Вся цінність в базах даних — хто володіє базами даних та сервісами для роботи з ними, той заробляє на цьому гроші;

2. Інтернет цінний як інструмент комунікацій;



Робота з базами даних; сервіс, а не продукт; економія часу та уваги;

Веб 2.0 охоплює два аспекти: «1) власне ідеологія чи концепцію, котра в основному являє собою новий підхід до розуміння ролі користувача в Інтернет-комунікації та до організації самих засобів комунікації в Інтернеті; 2) технічні засоби, що використовуються для реалізації цих функцій (RSS, AJAX тощо)» [2, с. 18].

Головною особливістю Веб 2.0 є покращення та пришвидшення взаємодії веб-сайтів з користувачами, що призвело до стрімкого зростання активності останніх. Це проявилося в участі в Інтернет-спільнотах; розміщенні коментарів на сайтах; веденні персональних журналів (блогів).

У Веб 2.0 є немало прихильників, проте не бракує й критиків, які переконують, що з функціональної точки в ньому немає нічого такого, що би не існувало в Інтернеті раніше. Наприклад, Yahoo!1 – Інтернет-компанія, народилась як каталог посилань – результат старанної роботи тисяч і тисяч користувачів. Отже, «Веб 2.0» характеризують такі основні принципи, кожну з яких розглянемо окремо.

Веб як платформа. Суть поняття полягає в тому, що користувачам надається можливість за допомогою Веб-браузера використовувати програмні додатки. Наприклад, користувачі для перегляду відео на сайті YouTube використовують можливості власного веб-браузера. Інший наочний приклад – системи розповсюдження фото Flickr2, яка дозволяє редагувати фото у онлайновому режимі безпосередньо у власному веб-браузері, без використання локальних графічних редакторів.

Графічний редактор - прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє її користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані комп'ютера і зберігати їх в графічних форматах файлів, наприклад, JPEG, PNG, GIF, TIFF.

Характерним для Веб 2.0 є технологія «мешапів» (від англ. mash-up - змішувати) веб-сервісів. Це технологія дозволяє шляхом поєднання програмних можливостей декількох незалежних один від одного веб-сервісів створенити новий унікальний веб-проект. Принцип «мешапу» можна проілюструвати на прикладі об’єднання систем Flickr та GoogleMaps. Користувач завантаживши фото, може позначити на карті GoogleMap3 місце, де було отримане фото (додати до фото географічну метаінформацію). В подальшому користувачі системи Flickr отримають можливості перегляду всіх фото, які були зняті в тому чи іншому місці та можливості перегляду потрібних фото за географічними назвами або координатами. Це яскравий приклад «мешап»-сервісу: Flickr та GoogleMaps цілком незалежні одна від одної, кожна з низ має свою функціональність, але шляхом поєднання можливостей цих двох систем було отримано новий сервіс [1].

Ключовим для «Веб другого покоління» є використання «колективного інтелекту» для створення, покращення та розповсюдження інформаційного змісту. Якщо Веб 1.0 передбачав публікацію інформації лише авторами, то у Веб 2.0 для створення інформаційного продукту залучають не лише автори, а й користувачі.

Інформаці́йний проду́кт - документована інформація, підготовлена відповідно до потреб користувачів і представлена у вигляді товару. Інформаційними продуктами є програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація.
В рамках цієї ідеї стирається розподіл суспільства на постачальників та користувачів інформації. Ідея «колективного інтелекту» є дуже неоднозначною, всі основні дискусії щодо Веб 2.0 точаться саме навколо цієї парадигми [1]. В контексті Веб 2.0 це поняття визначає здатність групи авторів створювати кращий інформаційний зміст, ніж кожен окремий з цих авторів. В іншому аспекті цей термін визначає здатність програми подавати кращі результати інформаційного пошуку, якщо інформацію вона отримує з різних джерел.
Інформаці́йний по́шук (ІП) (англ. Information retrieval) - наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.

Прикладом «колективного інтелекту» являються вікі-технології (від гавайського «wiki» означає «швидко»), які сьогодні набули широкого поширення. Ця технологія дозволяє будь-якому користувачеві Інтернету внести свої зміни до змісту будь-якої сторінки вікі-проекту або створити нову сторінку. Всі сторінки вікі-сайта – це статті, вміст яких являє собою текст, де можна використовувати прості елементи спеціальної вікі-розмітки. Інколи вікі називають «технологією швидких правок» або «технологією живих документів». На вікі-сайтах дизайн має другорядне значення, головне – це наповнення інформацією.

Вікіпедія – класичний сайт, який працює за технологією «вікі», що був створений Джиммі Уельсом та Ларрі Сендером у 2001 р. «Вікіпедія» – загальнодоступна електронна енциклопедія, статті якої може редагувати будь-який користувач Інтернету.

Електронні або онлайн-енциклопедії - енциклопедії, які існують у мережі Інтернет. Стали популярними довідковими ресурсами в умовах швидкого збільшення обсягу інформації. Віртуальна форма подання енциклопедичної інформації відкрила нові перспективи в розвитку видань даного жанру, дозволила зміну формату (пошук по запиту без гортати сторінки, пошук за зображеннями, більший обсяг тексту, посилання) та збільшила доступність для широкого загалу, як в частині вільного доступу до інформації, так і в частині участі загалу у формуванні контенту. В електронну енциклопедію, як і в традиційну, входять: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення і статті-відсилання (адресують до іншого терміну). Перші два типи статей відрізняються лише об'ємом, до їх складу входить інформація по суті питання і відомості про шляхи отримання більш глибоких і повних знань (за посиланнями на літературу в кінці статті або в спеціальному бібліографічному блоці енциклопедії).
Вікіпедія як і технологія wiki має як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку «вільна енциклопедія» не має аналогів по вичерпності. Англомовна Вікіпедія – це найбільша повна енциклопедія у світі, що охоплює усі галузі знання. Станом на квітень 2012 року в англомовному сегменті Вікіпедії налічувалось 3 929 681 статей, 1.396.465 статей – у німецькомовному сегменті, у польському –  892 480, російському 846 402 . В українському сегменті Вікіпедії представлено 380 193 статті.

Вікіпедія є могутній самоорганізованим ресурсом, щодня тисячі статей змінюються мільйонами користувачів по всьому світу, забезпечуючи виключну актуальність інформаційного змісту цієї енциклопедії. З іншого боку надання прав будь-якому користувачеві змінювати будь-які статті проекту виключає масу нарікань щодо філософії цього проекту. Рівень науковості деяких статей Вікіпедії іноді є недостатнім. Енциклопедія декларує три основні принципи для забезпечення достовірності та професійності: принцип нейтральної точки зору, принцип верифіковуваності (наявність посилань на першоджерела) та принцип відсутності оригінальних досліджень.

Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
В україномовній Вікіпедії можна побачити навіть статті, що містять емоційні висловлювання щодо предмету опису. Отже, якість змісту Вікіпедії критично залежить від кількості учасників проекту та їх професійного рівня.

Окрім Вікіпедії, функцінують й інші вікі-проекти, як-от бібліотека «Вікітека», словник «Вікісловник», віртуальний цитатник «Вікіцитатник», колекція навчальних текстів «Вікіпідручник», новинний сайт «Вікіновини», зібрання медійних файлів «Вікісклад», в основу яких також покладено принцип вільної колективної творчості [3, с. 57].

Іншим прикладом принципу «колективного інтелекту» слід назвати блоги. Блог (blog, від англ. web log – мережевий журнал або щоденник подій) – це веб-сайт, основний зміст якого – регулярно додані записи, зображення або мультимедія, відкриті для читання і коментування. Записи організовують переважно у зворотно-хронологічному порядку. Сукупність усіх блогів мережі прийнято називати блогосферою. Блог-культура прийшла на зміну персональним веб-сайтам користувачів Інтернету, сьогодні блоги займають одне з провідних місць у інформаційному забезпечені користувачів.

Блоги є різними як за формою, так і за змістом. За типом змісту блоги розподіляються на текстові, фотоблоги, музичні блоги, відеоблоги (влоги) та подкасти (блоги звукових файлів). За типом обладнання блоги можна розподілити на звичайні блоги та блоги для мобільних пристроїв (моблоги).

Смартфо́ни (з англ. smart - розумний, і англ. phone - телефон) - окрема категорія телефонів, які - на відміну від простих стільникових телефонів - мають більше оперативної пам'яті і власний потужний, як для кишенькових пристроїв процесор, працюють під операційною системою Symbian 6.
Розподіл блогів за тематикою дуже широкий: певна їх частина є особистими журналами користувачів Інтернету і не має чіткої тематики, також існують спеціалізовані політичні, наукові, освітні блоги, проекти розважальної спрямованості, спеціалізовані блоги новин, бізнес-блоги, мистецькі блоги тощо. За ознакою авторства вони можуть бути персональними або колективними, тобто інформаційний зміст у блозі може додаватись одним користувачем або певною групою користувачів. Блог може розміщуватись у окремому домені на сайті певної організації, до якої має відношення власний блогу або на спеціалізованих блог-платформі (Blogger, Livejournal, Flickr тощо). У більшості випадків користувачам надається можливість коментувати, категоризувати або іншим способом оцінювати отримано інформацію з блогу.

Однією з найважливіших у Веб 2.0 стала технологія стандартизованого автоматичного розповсюдження онлайнової інформації RSS (Really Siple Syndycation) родини XML-форматів. Вона використовується для публікації та постачання інформації, що часто змінюється, перегляді нових записів у блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і відеоматеріалів. Документ у стандарті RSS (який інколи називають «веб-стрічкою» або «каналом») складається з повного або часткового тексту та метаданих. RSS дозволяє автору чи редактору сайту надавати частково або повністю зміст сайту для публікації на іншому сайті. Як правило, здійснюється трансляція лише заголовків новин, які через гіперпосилання відсилають користувача на сайт, де було опубліковано інформацію. Інтернет-ресурс у форматі RSS називають RSS-каналом, RSS-стрічкою, RSS-фідом, RSS-потоком. Підписавшись на RSS, користувач отримує усі новини і обновлення безпосередньо до себе на пошту, в браузер, сервіс миттєвих повідомлень, без необхідності відвідувати сайт [6].

Миттє́ві повідо́млення або повніше систе́ма о́бміну миттє́вими повідо́мленнями (англ. Instant messaging, скорочено IM) - телекомунікаційна служба для обміну текстовими повідомленнями між комп'ютерами або іншими пристроями користувачів через комп'ютерні мережі (як правило через інтернет).
Це особливо зручно, коли необхідно відслідковувати обновлення на декількох сайтах.

В контексті розгляду концепції «колективного інтелекту» існує таке поняття як «фоксономія». Фолксономія (від англ. folk – народний таксономія4) – народна класифікація – одна із технологій, які формують концепцію Веб 2.0. Її мета побудова фасетної класифікаційної системи з використанням ключових слів [5]. Фолксономія – це система класифікації веб-контента, що формується користувачами за допомогою присвоєння міток (тегів) мережевим ресурсам, які вони віддають перевагу. Фолксономія може створюватись і використовуватись як авторами, так і споживачами мережевого контенту. Поняття фолксономії включає в себе співпрацю групи людей з метою організації інформації і відрізняється від традиційних формальних методів фасетної класифікації.

Формальні методи (англ. Formal methods) - у комп'ютерних науках, побудовані на математиці методи написання специфікацій, розробки та перевірки (англ. verification) програмного забезпечення та комп'ютерного обладнання.

Однак, як фолксономія, так і таксономія мають свої недоліки. Об’єкт в таксономічній класифікації можна прив’язати тільки до одного вузла, при такій структурі описати усі необхідні якості даного об’єкта неможливо. Фолксономічний підхід може прив’язати об’єкт до будь-якого вузла. Такий підхід структурно недосконалий, тому що не видно елементарних відношень (рід-вид) між вузлами, внаслідок чого не можна виявити об’єкти, що мають більш загальний або більш вузькоспеціальний характер.

Як вже згадувалось основою фолксономії є присвоєння ключових слів, які прийнято називати тегами (від англ. tag – ярличок, етикетка). Тег – це слово або словосполучення, яке характеризує документ (або ресурс) за формою, змістом, режимом доступу до нього, суб’єктивною оцінкою т тощо. При перегляді наукової статті часто подають ключові слова.

Ключове́ сло́во - слово, або сталий вислів природної мови, яке використовують для вираження деякого аспекту змісту документа (або запиту); слово, яке має істотне смислове навантаження. Воно може служити ключем під час пошуку інформації в інтернеті чи на сторінці сайту.
Відмінність тегів від ключових слів у тому, що ключові слова завжди визначають ключові поняття змісту документа, а теги не обов’язково описують зміст документа, вони визначають ті поняття, які будуть важливі для полегшення можливостей пошуку серед множини інших Теги можуть бути одночасно і ключовими словами.

В контексті веб-ресурсів практика категоризації документів за допомогою ключових слів виявилась недосконалою. «Ключові слова не несуть достатньої інформації для ефективного пошуку потрібного документа. Так, мільйони документів категоризовані за допомогою одних і тих самих ключових слів, тому виявити, який з цих документів є більш релевантним пошуковому запиту – не можливо. Тобто, далеко не завжди ключові слова визначають справжній зміст документів. Мова йде про ключові слова, які не мають відношення до справжнього змісту документу, але є популярними у пошукових запитах» [1].

Сьогодні є велика кількість сервісів, що використовують теги. Найвідоміші з них – сайти LibraryThing, CiteUlіke, Flickr, YouTube. Користувачі перелічених сервісів мають змогу самостійно розмічати ресурси, а також бачити, як інші користувачі позначили інформацію, хто зберіг її для себе. Передбачено й пошук ресурсів за ключовими словами. Це допомагає знайти осіб, мають спільні зацікавлення. Наприклад, сервіс CiteUlіke, забезпечує роботу із журнальними статтями, має цікаві особливості: можна імпортувати метадані необхідних статей, заголовки яких видно на сайті. Кожну статтю можна позначити і побачити кількість користувачів, що працювало з нею та зберегло її [3 с. 60].

Процес присвоювання тегів об’єктам класифікації: фотографіям, відеокліпам, бібліографічним описам, книгам отримав назву теггінг (англ. tagging). Візуально структуру класифікації інформації на основі тегів відображають у вигляді «хмар тегів». Оскільки теги не можуть бути об’єднані в ієрархічну структуру або таблицю, їх подають у вигляді списку гіперпосилань.

Ієра́рхія (грец. ίεράρχίά, від ίερσς - священний, та άρχή - влада) - поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим. В ієрархії між її членами діють вертикальні зв'язки - відносини субординації.
«Хмара тегів» – це список тегів, найчастіше розташованих в алфавітному порядку в декілька рядків без знаків пунктуації між окремим тегами.
Розділо́ві зна́ки, або зна́ки пунктуа́ції - сукупність графічних знаків, що не належать до алфавіту даної мови, а служать засобом відображення тих ознак (сторін) писемної мови, які не можуть бути передані літерами та іншими писемними позначеннями - цифрами, знаками рівності, подібності тощо.
Розмір шрифту тегу вказує на його популярність. Таким чином, найбільш використовувані теги виділяються великими розмірами, що наочно показує, яким тегам найчастіше приділяють увагу на даному сайті (див. додаток №2).

«Категоризація документів за допомогою тегів є ключовою для Семантичних тенет. У якості синоніму до поняття «семантичні тенета» часто використовують термін Веб 3.0. Саме в цьому бачать майбутнє Інтернету як інформаційного каналу. Веб 3.0 – це мережа, інформація у якій подана таким чином, щоб програмна система змогла провести екстракцію знань та подати користувачеві власні висновки щодо тієї чи іншої його потреби» [1].

Крім того Web 3.0 (визначення Джейсона Калаканіса) — високоякісний контент і сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній платформі Web 2.0. Web 3.0 - концепція інтернету, що передбачає синтез сильних сторін Web 1.0 та Web 2.0: інтернет-проекти, які об'єднують професіоналів, але побудовані по мережевому, поліцентричний принципом.

Web 3.0 - нова потужна технологія створення веб-застосунків, розроблена першочергово для максимальної зручності і комфорту користувачів, і як наслідок, значно спрощує розробку самих застосунків на відміну від Web 1.0 та Web 2.0.

Ще один сервіс, який народився в епоху Веб 2.0, відео-, фотохостинг – спосіб створення та передачі візуальної інформації в Інтернеті, що дозволяє завантажувати, переглядати, використовувати в блогах, на сайтах відповідно відео- чи фотоматеріали. Контент створюють та наповнюють власне самі користувачі. Класичними прикладом є сайти Flickr, YouTube та ін.

Характерним для Веб 2.0 є відкритий доступ. Відкритий формат – загальнодоступна специфікація зберігання цифрових даних, яка розробляється некомерційними організаціями, вільна від ліцензійних обмежень при використанні. Головна мета відкритих форматів – гарантувати вільний доступ до даних на протязі певного часу.

Комплексне використання сервісів технології Веб 2.0 можна організувати в межах одного сайту, створеного засобами системи управління контентом – CMS (Content Management System).

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.



3. Технічні особливості Веб 2.0


Доступ до веб-сервісів здійснюється за допомогою звичайного браузера, користувачам не потрібно встановлювати жодних додаткових програм на своїх комп’ютерах, не потрібно піклуватися про постійні оновлення. Виконання будь яких обчислень веб-сервісами не вимагає від комп’ютера користувача жодних витрат ресурсів — всі операції виконує сервер.

Веб Mash-up (Змішування) — можливість створити новий сервіс, який повністю або частково використовує як джерела інформації інші сервіси, надаючи користувачеві нову функціональність для роботи. Цей сервіс може бути новим джерелом інформації для інших mash-up сервісів. Таким чином, утворюється мережа залежних один від одного сервісів, що інтегровані між собою.

Наприклад, поєднання сайту пошуку нерухомості з інтегрованими картами Google Maps надають новий, зручний сервіс, за допомогою якого кожен користувач може відразу побачити всі пропозиції з продажу будинків на карті.

Гугл ка́рти (англ. Google Maps) - набір додатків, побудованих на основі безкоштовного картографічного сервісу і технологій, які надає компанія Google.

Ajax — методика застосування технологій JavaScript і XML, яка дозволяє завантажувати потрібні дані у відповідь на дії користувача, не перезавантажуючи веб-сторінку цілком. Завдяки використанню цього підходу можна значно пришвидшити роботу користувача з сайтом.

Можливості AJAX найкращим чином втілено у сервіси Google.

Google Suggest. Під час набору запиту в рядку пошуку Google пропонуватиме вам варіанти найбільш часто використовуваних запитів, схожих на ваш, з інформацією про кількість знайдених результатів. Ця схема використовується в браузерах — коли набирається адреса в адресному рядку браузера, то з’являється випадний список пропонованих варіантів. До появи технології AJAX така схема на веб-сторінках практично не реалізовувалася, а зараз використовується повсюдно, підвищуючи юзабіліті сайтів.

Google Maps. При спробі перетягування карти в різні боки, карта пересувається, але сторінка при цьому не перевантажується

Gmail. Веб-інтерфейс цілком побудовано на AJAX, що дає йому право вважатися гідною альтернативою для поштових клієнтів The Bath, OutLook тощо.

Випадни́й список (англ. drop-down list) - елемент керування графічного інтерфейсу користувача, списку, який дозволяє користувачу вибрати одне значення зі списку. Коли випадний список активовано, він відображає (з нього випадає) список значень, з яких користувач може вибрати одне.
Поштовий клієнт, клієнт електронної пошти, емейл-клієнт - комп'ютерна програма, яка встановлюється на комп'ютері користувача і призначена для одержання, написання, відправлення та зберігання повідомлень електронної пошти одного або декількох користувачів (у випадку, наприклад, кількох облікових записів на одному комп'ютері) або декількох облікових записів одного користувача.

Google Calendar. Сервіс для планування подій, зустрічей, справ з прив’язкою до календаря.

Ці сервіси мають значні переваги перед офлайновими аналогами. А саме, їх мобільність. Ви не можете дістати доступ до своєї пошти чи органайзера, які зберігаються на вашому домашньому чи офісному комп’ютері, але ви завжди можете отримати доступ до документів, якщо вони зберігаються в Інтернеті.

RSS — технологія, що заснована на XML, яка дозволяє користувачам за допомогою спеціальної програми-агрегатора переглядати як єдиний потік новини з багатьох сайтів — стрічку новин. Завдяки цієї технології користувачам більше не потрібно проглядати десятки сайтів для того, щоб дізнатися останні новини. Підписавшись на RSS, кожен може читати нові публікації кількох сайтів в одному місці.

Теги дозволяють зручніше ідентифікувати і тематично сортувати контент (статті, малюнки, мультимедійні файли). Наприклад, об’єкт «ваза з жовтими квітами» складно віднести до однієї категорії. Чи помістити цей об’єкт в категорію «посуд»? Або все ж таки в категорію «квіти»? А може навіть в категорію «жовте»? З тегами «ваза», «жовтий» і «квіти» даний об’єкт може бути швидко знайдений в будь-якій з цих категорій. У Веб 2.0 мітки зазвичай представляються у вигляді так званої «хмари тегів».

Wiki-сайти (яскравим прикладом є Wikipedia) дозволяють своїм користувачам власноруч редагувати, додавати або видаляти інформацію на сайті, створювати нові сторінки. Таким чином, користувачі активніше беруть участь в наповненні сайтів потрібною інформацією.

Соціалізація. Яскравим прикладом соціалізації в Веб 2.0 є ведення особистих мережних щоденників та блогів. За допомогою блогу кожен користувач може якось виділитися з натовпу, персоналізувати свою зону сайту — додати особисті аудіо і відео файли, зображення, публікувати статті або ділитися новинами. Крім того, соціалізації сприяє активне створення співтовариств, в яких кожен користувач може залишити своє повідомлення, поділитися проблемою, отримати багато різноманітних думок і висловити свої міркування з того чи іншого питання.

Однією з найважливіших складових соціальних мереж є технологія FOAF (Friend Of A Friend).

Соціа́льна мере́жа - соціальна структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками.
Вона надає користувачеві можливість підписатися на новини чи матеріали тих користувачів, які знаходяться в «списку друзів». Цим самим заохочується спілкування користувачів Мережі.

Сервіси обміну. Ці ресурси наповнюються користувачами, їм надаються місця для різних файлів – музики, фільмів, документації тощо.

Сервіс сумісного користування документами. Подібні сервіси надають користувачам можливість одночасного і сумісного використання документів – можна створювати, змінювати, видаляти інформацію, що є доступною для загального користування. При цьому зникає необхідність в установці програмного забезпечення на локальних комп’ютерах. В даній області визнаним лідером є сервіс Writely і Google Документи.

Дизайн. Поняття Веб 2.0 також відбилося і в дизайні. Переважними стали округлість, імітація опуклих поверхонь, імітація віддзеркалень на зразок глянцевого пластика сучасних пристроїв. В цілому, сприйняття зовнішнього вигляду є приємнішим, хоча графіка таких сайтів займає більший об’єм, ніж при використанні аскетичного дизайну. У Веб 2.0 з’явилася тенденція значно збільшувати розміри шрифтів за значущістю змісту, особливо для заголовків, щоб чітко виразити їх на тлі строкатого графічного оформлення. Для текстового наповнення надається більше простору.

Проте, явною стає одноманітність класичного дизайну Веб 2.0. Провідні дизайнери вважають його вже застарілим і не креативним. Особливо це відбивається в сучасній тенденції створення інформативних сайтів, де головну роль грає простота, витонченість, графічність і юзабіліті. В дизайні не повинно бути обмежень, а Веб 2.0 їх дещо пригальмовує.

Вказані принципи є лише невеликою частиною філософії Веб 2.0. Навколо самого поняття Веб 2.0 ведуться запеклі спори. Хтось вважає його суцільною фікцією, лише додатковим маркетинговим ходом, а хтось — справжньою революцією. Проте, незаперечним залишається той факт, що Веб 2.0 є спробою зробити Інтернет зручнішим, корисним для користувача, надати йому більшої свободи для дій.

Деякі експерти називають Веб 2.0 мильною бульбашкою і пустушкою. Критики вважають, що немає нічого принципово нового у використанні технологій, що існували і раніше. З чисто технічної точки зору ці критики мають рацію. Є думка, що Веб 2.0 – чергова спекуляція, якій уготована доля знаменитого «дот-ком буму».

Ще одним приводом для критики Веб 2.0 стало побоювання за збереження приватної інформації про користувача. Існують підозри, що інвестори Веб 2.0 сервісів зацікавлені лише у контролі над великим об’ємом інформації особистого характеру. Наприклад, інформації про уподобання користувача, можна використати для фокусування Інтернет реклами.



Приклади сайтів Веб 2.0:

Вікіпедія — Вільна багатомовна енциклопедія.

Google Maps — Google-карти.

Flickr — онлайн-фотоальбом.

del.icio.us — служба онлайнових закладок.

Netvibes — Персональний десктоп.

Digg.com — Новинний ресурс.

Pligg — Веб 2.0 CMS.

Quintura — Візуальна пошукова система з інтуїтивною картою підказок.

Пошуко́ва систе́ма (або скорочено пошукови́к) певна база даних - онлайн-служба (апаратно-програмний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи.

Live Journal — Сервіс для ведення блогів.

Youtube — Відеосервіс.

MySpace — Сайт мережних співтовариств.

Last.fm — Музичне співтовариство.

Ucoz — Веб-сервіс для створення сайтів. [4]


4. Впровадження технологій Веб 2.0 у шкільне життя.


Використання сучасних веб-технологій дає змогу суттєво удосконалити систему освіти, тому подальша інформатизація освіти розвивається і буде розвиватися з обов’язковою орієнтацією на веб-технології.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Проте, впровадження сучасних веб-технологій у сферу освіти, і в школу зокрема, стримується низкою психолого-педагогічних та матеріально-технічних проблем, вирішення яких можливе за умов спільної діяльності держави та працівників освіти.

Для впровадження веб технологій у шкільне життя спочатку треба окреслити ряд проблемних питань, які виникнуть в процесі роботи:

• зробити загальний огляд автоматичних засобів створення веб-ресурсів;

• визначити основні риси онлайнового середовища школи;

• порівняти можливості комерційних і безкоштовних автоматичних засобів створення веб-ресурсів;

• яке спілкування чекає нас в майбутньому?

• чи готова школа до такого проекту?

Опрацювавши вище перераховані питання, використання технологій Веб 2.0 я вирішив зосередити в межах веб сайту, який можна створити за допомогою безкоштовних систем управління контентом (CMS – Content Management System) і адаптувати його до потреб навчального процесу.

Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Систе́ма керува́ння вмі́стом (СКВ; англ. Content Management System, CMS) - програмне забезпечення для організації веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп'ютерних мережах.
Після проведення порівняльного аналізу різних CMS-систем було обрано систему «Ucoz» (http://ucoz.ru), яка включає в себе безкоштовний хостинг і систему управління контентом.

За допомогою системи «Ucoz» мною було створено сайти

1. http://lypivkaschool.at.ua/

2. http://demnyanvk.at.ua/

3. http://mykosvita.at.ua/

Перші два це - сайти Липівської ЗОШ і Демнянського НВК – шкіл, в яких я працюю вчителем інформатики. (Рис 1-5)

Рис. 1


Рис. 2


Рис. 3


Рис. 4


Рис. 5


На цих ресурсах використано ряд технологій концепції Веб 2.0. Зокрема, шкільний форум, онлайн тестування на сайті школи, інтеграція з соціальними мережами та відео сервісом від компанії Google - youtube, реєстрація користувачів, RSS-стрічки, можливість залишати коментарі та багато іншого.

Також в Демнянському НВК, поки тестово, впроваджується навчальна екосистема "Моя школа" MySchool.ua. У системі «Моя школа» діти мають усе те, до чого звикли у соціальних мережах. А вчителі і батьки отримують суттєвий бонус — до екосистеми MySchool.ua під'єднаний навчальний процес, який передає інформацію у соціальну частину. Кожен користувач системи отримує свою сторінку, де вчителі можуть ставити дитині оцінку, нагадувати про домашнє завдання. А школярі та їхні батьки у свою чергу зможуть бачити у "подіях" свої повідомлення та новини у друзів, з якими товаришують в екосистемі MySchool.ua.



Рис. 6

5. Веб 2.0 на уроках інформатики


У шкільній програмі з інформатики також ряд уроків присвячено технологіям Веб 2.0.

У 9 класі при вивченні тем: Основи Інтернету, Служби Інтернету, Засоби пошуку інформації в Інтернеті учні ознайомлюються з веб-сервісами та основами роботи з ними.

У 10 класі у розділі Служби Інтернету учні знайомляться з основами інтерактивного спілкування з допомогою мережі інтернет.

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Сьогоднішні школярі вже з початкових класів є активними інтернет - користувачами тому, знайомство з електронною поштою чи скайпом аж у 10 класі, для них не викликає великих труднощів.
Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми використовуючи цифрові пристрої, такі як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).
І тут завданням шкільного курсу інформатики є навчити дітей етикету інтернет-спілкування та вказати на недоліки такої комунікації . Адже вчені дослідили, що виникнення патологічної залежності від Інтернету підпорядковується деяким закономірностям. Перша стадія –людина починає працювати в мережі. Друга – людина проявляє зацікавленість і намагається використовувати Інтернет для роботи. Це абсолютно нормально. А от третя стадія, коли людина увесь час проводить в Інтернеті у пошуку розваг, викликає тривогу. Добре, якщо вона перейде до четвертої стадії – стадії спокійного ставлення до Інтернету, коли його використовують у разі потреби. Більшість людей проходить швидко усі три стадії і переходять до четвертої. Але деякі користувачі можуть зупинитися на третій.

Загалом у курсі 10 класу розглядаються такі форми спілкування, які відносяться до концепції Веб 2.0



  • - телеконференції ( Skype);

  • - чат (мається на увазі IRC (Internet Relay Chat);

  • - веб-пейджеры (наприклад, ICQ, Instant Messager);

  • -листування електронною поштою (e-mail).

  • форуми, блоги;

  • соціальні мережі

У 11 класі в розділі «Створення, публікація та підтримка веб-ресурсів» вивчається структура та різновиди веб-сайтів, розробка і хостинг веб-сайтів, проектування сайту і структури веб-сторінок, наповнення сторінок сайту текстовою та графічною інформацією, поняття про мову HTML, структурування та форматування вмісту веб-сторінок засобами мови HTML, Веб 2.0 та веб-спільноти, технологія Wіkі, створення та використання веб-спільнот, спільна робота з онлайновими документами.

В рамках цього курсу учні створюють свої сайти та блоги, де використовують різні сервіси Веб 2.0.

Приклади таких сайтів, що створені в системі Ucoz: http://angelikabiriuk.ucoz.com/

http://1lviv.ucoz.com/

http://ilikeart.ucoz.ru/

http://snpyh.ucoz.ru/



6. Висновки


Сучасну глобальну мережу навряд чи вже можна уявити без блогів, соціальних мереж, пошукових системи (Яндекс, Google і т.д.), Вікіпедії, і подібних їй ресурсів.

Технології Веб 2.0 міцно зміцнилися в нашому повсякденному житті, як засоби комунікації соціальні мережі: Facebook, Twitter, Вконтакте), швидкого пошуку потрібної інформації, засоби «колективного авторства» (Wiki, блоги).

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Прийшов час застосовувати ці технології в освітній діяльності, і школі зокрема. На це є ряд причин:


  • Використання мережевих спільнот для вільного розповсюдження навчальних матеріалів. У результаті поширення соціальних сервісів в мережевому доступі виявляється величезна кількість матеріалів, які можна використовувати в навчальних цілях.

  • Самостійне створення мережевих навчальних матеріалів. Тепер кожен може не тільки отримати доступ до електронних матеріалів , але й взяти участь у формуванні власного мережевого змісту.

  • Участь у нових формах діяльності без спеціальних знань і навичок у галузі інформатики. Нові форми діяльності пов'язані як з пошуком в мережі інформації, так і зі створенням і редагуванням власних цифрових об'єктів.

  • Спостереження за діяльністю учасників спільноти. Спілкування між людьми все частіше відбувається не у формі прямого обміну висловлюваннями, а у формі взаємного спостереження за мережевою діяльністю.

  • Основна зміна навчального процесу пов'язана з активною участю учнів у створенні власних матеріалів. У всіх сферах технології Веб 2.0, найбільше значення для навчання має спільна творча діяльність.
    Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).


Отже, в сучасних умовах школі просто необхідно застосовувати веб-технології в адміністративній і навчальній діяльності, і не лише на уроках інформатики.

7. Список використаної літератури


1. Соловяненко Д. Філософія Веб 2.0: короткий огляд : доповідь для Міжнародної наукової конференції «Інтернет/Екстранет (Київ, НБУВ, 9-10 жовтня 2007 р.
Наукова конференція - форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції.
)
 [Електронний ресурс] / Денис Соловяненко. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/articles/2007/07sdvw20.pdf.  Назва з екрана.

2.  Сокол І. М. Технологія Веб 2.0: сайти, блоги, фото сервіси, карти знань [Текст] : [посібник] / Ірина Сокол. – К. : Шкільний світ, 2011. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

3. Чумиков А., Бочаров М., Тишкова М. PR в Интернете. Web 1.0, Web 2.0, Web 3.0 – М: МГУ – 2012.

4. Коровай І. Веб 2.0 — новий етап розвитку служби WWW .

Новий Етап - селище в Україні, в Чаплинському районі Херсонської області. Населення становить 72 осіб.
)
 [Електронний ресурс]  Режим доступу:http://www.socialnetwork.com.ua - .  Назва з екрана.



5. Соловяненко Д. Веб-технології другого покоління в українському сегменті мережі Інтернет / Денис Соловяненко // ВісникКнижкової палати.  2007.   10.  С. 3842.

6. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І. Інформатика 11 клас Академічний рівень, профільний рівень. – Генеза, 2011.

1 Yahoo! – американська компанія, яка володіє другою за популярністю (5.88%) в світі пошуковою системою і надає ряд сервісів, об'єднаних інтернет-порталом Yahoo! Directory; портал включає в себе популярний сервіс електронної пошти Yahoo! Mail, один з найстаріших і найбільш популярних в Інтернеті. Компанія Yahoo! була заснована студентами магістратури Стенфордського університету Девідом Файло (англ. David Filo) і Джері Янгом (англ. Jerry Yang) в січні 1994 року; стала корпорації 2 березня 1995 року. Головний офіс компанії знаходиться в місті Саннівейл (англ. Sunnyvale), штат Каліфорнія, США.
Штаб-квартира - місце концентрації більшості (якщо не всіх) найважливіших функцій та перебування керівництва організації або топ-менеджменту комерційної структури (компанії, підприємства, організації).
Університет імені Ліленда Стенфорда-молодшого (англ. Leland Stanford Junior University) або Стенфордський університет - приватний вищий навчальний заклад міста Стенфорд, Каліфорнія, США.
Каліфо́рнія (англ. California) - штат, що охоплює південну половину західного узбережжя Сполучених Штатів. З населенням 39 мільйонів і площею 410 тис. квадратних кілометрів, Каліфорнія - найбільший американський штат за населенням і третій за площею.


2 Flickr — фотосервіс порталу Yahoo!. Flickr — це веб-сайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Широко використовується для зберігання фотографій. Популярний завдяки зручній та простій системі завантаження та пошуку фотографій. Дозволяє створювати тематичні групи, соціальні мережі. Кожний, хто зареєструвався на порталах Yahoo! або Google, або є учасником соціальної мережі Facebook автоматично отримує доступ до послуг фотосайту Flickr.

3 GoogleMap – сервіс являє собою карту та супутникові знімки всього світу . З сервісом інтегрований бізнес-довідник і карта автомобільних доріг, з пошуком маршрутів. Адреса українського веб-сайта http://maps.google.com.ua/.

4Таксономія – ієрархічно побудована фасетна класифікація системи в порядку від простого до складного [14, с. 28].
Фасе́тний ме́тод класифіка́ції - паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання.




Скачати 250.91 Kb.

  • 1. Вступ
  • 2. Сутність терміна «Веб 2.0» та характеристика технологій
  • 3. Технічні особливості Веб 2.0
  • 4. Впровадження технологій Веб 2.0 у шкільне життя.
  • 5. Веб 2.0 на уроках інформатики
  • 6. Висновки
  • 7. Список використаної літератури