Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Т. С. Богачик, заступник директора іппочо з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук

Скачати 88.88 Kb.

Т. С. Богачик, заступник директора іппочо з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук




Скачати 88.88 Kb.
Дата конвертації28.05.2017
Розмір88.88 Kb.

Т.С.Богачик, заступник директора ІППОЧО

з науково-методичної роботи, кандидат історичних наук

Методична роботазапорука підвищення педагогічної

майстерності вчителя

Система дій і заходів методичної служби має на меті підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності кожного педагогічного працівника, розвиток (саморозвиток) його творчої особистості та індивідуальності, підвищення інноваційного потенціалу педагогічного колективу й освітнього закладу в цілому.

Кандидат історичних наук - науковий ступінь у галузі історичних наук. В Україні існує два наукових ступені: «кандидат наук» та «доктор наук» (вищий науковий ступінь). Науковий ступінь «кандидат наук» присуджується на підставі захисту кандидатської дисертації, яка містить нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі науки.

Основною функцією методичної служби є інструктивно-консультуюча. Консультування та надання методичної допомоги – це провідний аспект діяльності РМК/ММК при розв’язанні педагогами складних завдань навчання та виховання, а саме завдань щодо педагогічного моделювання, прогнозування, діагностики. Водночас методична служба має виконувати такі управлінські функції, як цілепокладання, організація, ініціювання (стимулювання) у створенні й реалізації індивідуальної методичної проблеми педагогів, що виявляється особливо актуальним в умовах інноваційної діяльності.

У цьому контексті важлива роль відводиться методичній (науково-методичній) раді навчального закладу, яка є дорадчим органом, що займається вивченням проблем професіоналізму педагогів: педагогічною майстерністю, творчим (інноваційним) потенціалом; організацією вивчення, аналізу й використання педагогічного передового, інноваційного досвіду; забезпеченням і сприянням впровадження досягнень педагогічної науки в практичну діяльність.

Інноваційна діяльність - вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт введений на ринок, в оновлений чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до реалізації соціальних послуг, їх адаптацію до актуальних вимог суспільства.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

Зокрема, методична (науково-методична) рада покликана створити необхідні навчально-методичні умови для функціонування Школи передового педагогічного досвіду (Авторської школи майстра педагогічної справи) і має надавати їй постійну практичну допомогу.

Зауважимо, що при наявності у навчальному закладі молодих фахівців, які не мають стажу педагогічної роботи, а також педагогів зі стажем роботи до 3-х років, при методичній раді може бути створена Школа професійної адаптації молодого та малодосвідченого педагога. Метою її створення є адаптація молодих педагогів у колективі, їхнє самоствердження і професійне становлення. Основними видами діяльності Школи є надання допомоги молодим учителям в оволодінні педагогічною майстерністю через вивчення досвіду роботи кращих учителів навчального закладу, району, міста, області; проведення досвідченими педагогами майстер-класів і навчально-методичних занять для молодих спеціалістів; участь молодих педагогів у роботі Школи кураторів; залучення молодих учителів до підготовки і організації педагогічних рад, семінарів і конференцій з проблем освіти; діагностика успішності роботи молодого учителя. Діяльність Школи професійної адаптації молодих та малодосвідчених учителів може здійснюватися у вигляді щомісячних занять, на яких обговорюються теоретичні та практичні питання, або у вигляді шефської роботи «наставник – молодий учитель». Керівництво Школою здійснює досвідчений педагог, що обирається науково-методичною радою з числа найбільш досвідчених та авторитетних фахівців, які мають вищу кваліфікаційну категорію. Керівник Школи є членом методичної ради і підзвітний їй.

Самостійними ланками методичної роботи у навчальному закладі виступають проблемні групи педагогів, що цікавляться окремою науково-методичною проблемою і бажають дослідити її. Завданням проблемної групи є вивчення певної проблеми, висування гіпотези й апробація в практичній роботі вчителя інновацій, з допомогою яких можна вирішити проблему. Члени проблемної групи відстежують результативність роботи в ході експерименту і виробляють рекомендації для педагогів навчального закладу, узагальнюють результати роботи та їх оприлюднюють.

Діяльність проблемної групи педагогів дещо відрізняється від діяльності творчої групи педагогів, яка створюється для апробації нових технологій навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і для розробки методичних рекомендацій педагогам після апробацій нововведень.

Технологія Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Зауважимо, що до складу творчої групи на добровільних засадах входять вчителі, зацікавлені в апробації тих чи інших нововведень упродовж року чи кількох років. З метою якісної організації роботи творчої групи розробляється програма (план дослідження) на ввесь період експерименту та розглядається на засіданнях методичної ради школи.

Значне місце у роботі педагогічного колективу навчального закладу повинна займати робота з підвищення ефективності використання сучасних педагогічних технологій, завдяки яким процес пізнання основ наук, опанування учнями навичок самовдосконалення стають для них більш цікавим процесом.

Пізнáння - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного голату. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).

Надзвичайно цінним у методичній роботі є орієнтація вчителя на творчість, організацію дослідницької науково-пошукової роботи, на пошук оригінальних методик викладання, більш удосконалених педагогічних технологій.

Серед найважливіших компонентів освітньої системи виділяється науково-теоретична та психолого-педагогічна підготовка вчителів, що потребує грамотної організації системи методичної роботи в навчальному закладі. Використовуючи сучасні вітчизняні науково-теоретичні доробки можна запропонувати таку концептуальну модель методичної роботи в ЗНЗ, яка складається з наступних етапів: початкового, прогностичного, теоретичного, практичного, конструктивного.

На початковому етапі адміністрацією школи проводиться низка заходів, які дозволяють здійснити планування подальшої роботи на кожному етапі. Це анкетування учнів та батьків, аналітика роботи педагогів, психолого-педагогічне анкетування вчителів. Отримані дані та їх аналіз дозволяють визначати динамічні групи педагогів: «лідери» – розвиток нових творчих ідей учителя; «генератори педагогічних ідей» – виявлення творчих ідей учителя; «ентузіасти» – аналіз труднощів у діяльності вчителя, виявлення і постановка проблеми, удосконалення самоосвіти, практичне напрацювання професійних умінь та навичок; «пошуковці» – осмислення педагогічного досвіду, що передбачає корекційну діяльність учителя з урахуванням його індивідуальних особливостей.

Для того, щоб забезпечити диференційований підхід до подальшого підвищення професійної майстерності вчителів та розвитку їх індивідуального творчого стилю діяльності, здійснюється різнорівнева методична робота в кожній із зазначених груп. Тому варто для кожної із зазначених груп розробити алгоритм роботи, який базується на послідовному переході педагогів в особистому творчому процесі з однієї фази розвитку на іншу:



  • виникнення педагогічного задуму, спрямованого на рішення педагогічної задачі;

  • розробка задуму;

  • втілення педагогічного задуму у практичну діяльність;

  • аналіз результатів.

Алгоритмізація діяльності груп учителів здійснюється завдяки науково-методичному супроводу, який регламентує роботу як кожного педагога, так і групи в цілому.

Одним із компонентів методичної роботи в школі є складання педагогічного «портфоліо» за такими розділами (орієнтовно):



  • підвищення кваліфікації та самоосвіта;

  • рейтинг професійної успішності (за роками);

  • суспільно-педагогічна діяльність;

  • позакласна робота з предмета;

  • інноваційна діяльність.

Відрадно зазначити, що в навчальних закладах області широкою є мережа творчих груп, майстер-класів із актуальних проблем модернізації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних технологій виховного процесу та інтерактивних методів навчання.

Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.

Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Пропонуємо у 2016/2017н.р. на їх засіданнях розглянути наступні актуальні науково-методичні проблеми: використання інноваційних та інтерактивних методів навчання на уроках; способи підвищення рівня ефективності уроку як основної форми навчально-виховного процесу; впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес; організація дослідно-пошукової роботи на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін та в позаурочний час; тестові технології навчання, їх роль у підвищенні ефективності проведення педагогічної діагностики результатів навчання учнів; формування єдності наскрізних ключових компетентностей особистості (уміння вчитися; здоров’язбережувальної, загальнокультурної, соціально-трудової, інформаційної), розвиток пізнавальних здібностей та критичного мислення учнів у процесі викладання предметів природничо-математичного циклу засобами ІКТ тощо.

Педагогі́чна діагно́стика - це підрозділ педагогіки, що вивчає принципи і методи розпізнавання та встановлення ознак, що характеризують нормальний (або з відхилом від норм) перебіг педагогічного процесу та розглядає процедури встановлення діагнозу.

Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

З метою удосконалення функціонування Школи педагогічної майстерності варто під час роботи засідань презентувати роботу педагогів школи (району/міста), яка орієнтована на реалізацію обраної педагогічної проблеми, сучасних підходів до організації науково-методичної роботи з педагогами, опанування змісту й сучасних технологій навчання та виховання, розв’язання педагогічних ситуацій та завдань, орієнтованих на оновлення змісту освіти.

На заняттях Школи молодого педагогічного працівника (Школи молодого вчителя) насамперед необхідно розглядати питання, пов’язані з особливостями стажування в процесі професійного становлення молодого фахівця, вимогами до планування та проведення сучасного уроку, рекомендаціями щодо підготовки до уроків та позакласних заходів, формами навчальної діяльності учнів в умовах профільного навчання, новітніми технологіями, поєднанням різних моделей навчання.

Підвищення методичного рівня молодих педагогічних працівників відбувається за декількома напрямами, але основною діяльністю є робота наставників (консультування, практичні заняття, взаємовідвідування уроків та виховних заходів, ділові ігри тощо).

Практи́чні заня́ття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Ділова гра - метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила тощо. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навичок прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей.

Науково-методичне забезпечення створення умов для рівного доступу до якісної освіти вимагає обов’язкового розгляду на засіданнях методичних об’єднань питань щодо аналізу стану викладання навчальних дисциплін та рівня якості знань учнів;

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Я́кості знань - в педагогіці - співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння.

підготовки випускників до ЗНО та ДПА; результативності участі школярів на олімпіадах із базових дисциплін,

Важливо, щоб практикувалися в ЗНЗ творчі звіти методичних об’єднань та проблемних й творчих груп; декади педагогічної творчості тощо. Це дає можливість визначати творчий потенціал, професійне зростання та компетентність учителя, сприяє пропаганді та обміну досвідом.

Зауважимо, що робота шкільних методичних об’єднань повинна бути підпорядкована реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу (відповідно районних/міських методоб’єднань – проблемі районного/міського методичного кабінету) і організована за принципом діагностичного, системного підходу, науково-методичного забезпечення й практичної спрямованості.

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.

Посиленої уваги з боку методичної служби потребує науково-методичний супровід творчого зростання кожного педагога, який передбачає розробку особистої творчої концепції, епізодичну та планову самоосвітню діяльність, науково-дослідну роботу, моніторинг творчого потенціалу та узагальнення досвіду. При цьому важливо усвідомлювати, що творче зростання педагога реалізовується в практичному, науковому напрямках, у колективній, активній творчій діяльності та презентації власних творчих доробків. Тому, найперше, варто приділити значну увагу самоосвітній діяльності педагога, що передбачає вивчення сучасних технологічних та педагогічних методик, наукової, методичної та навчальної літератури, теоретичну розробку й практичну апробацію особистих матеріалів, використання Інтернет-ресурсів; участь у колективних і групових формах методичної роботи на рівні закладу та району/міста; навчання з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій; участь у проектах професійного розвитку, творчих звітах тощо. Водночас процес самоосвіти передбачає опрацювання нормативно-правових документів, вивчення літератури з обраної педагогічної проблеми; ознайомлення з досвідом упровадження інноваційних технологій навчання та виховання тощо.

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.

Інноваці́йні техно́логії - радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі виступають товаром. Зазвичай мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами.

Підкреслимо, що кожне методичне формування покликане працювати над удосконаленням та підвищенням педагогічної майстерності вчителя, активізувати творчий потенціал особистості, створювати умови для саморозвитку.

Особлива роль у системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами належить опорним навчальним закладам в районах/місті, які є взірцевими (передовими) навчальними закладами щодо організації освітнього процесу з обраної методичної проблеми, апробації та впровадження інноваційних технологій, розробки науково-методичного та навчально-методичного забезпечення реалізації педагогічних ідей (культурно-освітніх ініціатив), базою для підвищення кваліфікації педагогічних працівників.



Тому кожний опорний навчальний заклад повинен мати власну програму діяльності та план роботи щодо її реалізації, зокрема, сплановані конкретні плани проведення цільових методичних заходів для різних категорій педагогічних працівників.

Ко́ле́дж або коле́ж (англ. college, фр. collège) - вищий (в Англії та США) або середній (у Франції, Бельгії, Швейцарії та Канаді) навчальний заклад. У XIX столітті слово перекладалося з англійської як Колегія або Колегіум і у цьому широкому змісті може означати групу людей, які живуть за своїми внутрішніми правилами.

Координаторам опорних навчальних закладів – РМК/ММК варто продумувати проведення на їх базі консультаційних методичних днів, семінарів-практикумів для керівників методичних об’єднань, для педагогів району/міста тощо.

Підсумовуючи викладене, підкреслимо, що структура методичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодійні елементи, що відповідають цілям і завданням, які стоять перед навчальними закладами і втілюються в різних формах, різними методами й засобами. Вона здійснюється через мету навчання педагогів, яка включає систему знань, умінь і навичок, що формуються відповідно до моделі фахівця і державних освітніх стандартів. А сутність методичної роботи визначають методи й організаційні форми здійснення навчання педагогів. Для підвищення ефективності методичної роботи необхідно щорічно обговорювати її результати на педагогічних радах, методичних об’єднаннях, де відповідно приймаються ухвали, рішення, рекомендації.


Скачати 88.88 Kb.