Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Та програмування

Та програмування




Сторінка11/11
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

автоматизóваний (рос. автоматизированный, англ. аutomatic) — той, що виконує виробничі процеси за допомогою автоматичних приладів, машин; який здійснюється автоматично.

адрéса (рос. адрес, англ. address) — символ чи група символів, які називають регістр, окремі частини пам’яті, інші джерела даних або місце призначення інформації.

алгори́́́тм, -у (рос. алгоритм, англ. аlgorythm) — задана заздалегідь послідовність чітко визначених команд для розв’язання задачі за скінченне число кроків. В інформаційних системах використовують а.
Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
пошуку даних, а. сортування даних та інші.

архíв, -у (рос. архив, англ. archives) — 1. Сукупність даних чи програм, які зберігаються на зовнішньому носієві, тимчасово не використовуються, але у разі потреби можуть бути віднайдені. 2. Стиснута інформація.

атрибýт, -а (рос. атрибут, англ.
Атрибу́т (attribute) - невід'ємна, необхідна для забезпечення цілісності об'єкта (предмета) або суб'єкта (людини) властивість, його частина, додаток.
аttribute) — інформаційне відображення властивості будь-якого об’єкта, процесу чи явища.

база (рос. база, англ. base) — основні дані або елементи.

б. дáних (рос. база данных, англ. database) — сукупність даних, організованих за певними правилами, які передбачені загальними принципами описання, зберігання і маніпулювання даними.

бáйт, -а (рос. байт, англ. byte) — 1. Одиниця обсягу інформації, що дорівнює восьми бітам. 2. Послідовність восьми бітів.

бíт, -а (рос. бит, англ. bit) — 1. Фундаментальна одиниця інформації, яку використовують у теорії інформації.
Теóрія інформáції - це розділ математики, який досліджує процеси зберігання, перетворення і передачі інформації. Теорія інформації тісно пов'язана з такими розділами математики як теорія ймовірностей і математична статистика.
Означає найменшу кількість інформації, необхідної для розрізнення двох рівноймовірних подій. 2. Найменша «порція» пам’яті, реалізована в ЕОМ.

блóк, -а (рос. блок, англ. block) — 1. Сукупність взаємопов’язаних елементів і вузлів пристрою, які виконують певну функцію. 2. Фізичний запис групи байтів на носієві даних. 3. Сукупність елементів, які записують як одне ціле. 4. Набір інформаційних одиниць, таких, як слова, знаки чи записи, які записані в сусідніх позиціях пам’яті або периферійного пристрою. 5.
Перифері́йний при́стрій - частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.
У теорії кодування — упорядкований набір символів, що має, як правило, фіксовану довжину. 6.
Теорія кодування - це вивчення властивостей кодів та їх придатності для специфічних задач. Коди використовуються для стиснення даних, криптографії, знаходження і виправлення помилок і від недавнього часу для мережевого кодування[en].
Набі́р си́мволів, кодува́ння си́мволів, табли́ця си́мволів (англ. character set, character encoding) - певна таблиця кодування скінченної множини символів. Така таблиця зіставляє кожному символу послідовність довжиною в один або більше байт.
У паралельному програмуванні блокування — заборона подальшого виконання однієї послідовності команд доти, доки інша послідовність не запропонує необхідну команду для її розблокування.

бýфер, -а (рос. буфер, англ. buffer) — 1. Пам’ять для проміжного зберігання даних. 2. Схема або прилад, розміщені між двома іншими приладами для згладжування змін швидкості, для забезпечення асинхронної роботи. 3. Робоча частина пам’яті під час пересилання даних.

ввéдення і уведення (рос. ввод, англ. input) — процес отримання даних будь-якою частиною комп’ютера.

вéрсія (рос. версия, англ. version) — 1. Варіант програмного продукту. 2. Файл, що є модифікацією іншого файлу.

ви́клик, -у (рос. вызов, англ. calling) — передавання сигналів селекції, призначених для встановлення зв’язку між станціями передавання даних.
Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.

в. за íменем (рос. вызов по имени, англ. call by name) — виклик підпрограми з чітким зазначенням її імені.



ви́лучення (рос. извлечение, англ. еrasing) — вилучення даних з пам’яті без залишення запису про них. У комп’ютері стирання (вилучення) рівноцінне очищенню. На дисплеї — це видалення зображення з екрана.

відеокáрта (рос. видеокарта, англ. video card, display card) — допоміжна плата, за допомогою якої комп’ютер забезпечує зображення на екрані дисплея тексту, графіки, відеоматеріалів;
Ві́део (від лат. video - дивлюся, бачу) - під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах.
підключається до основної (материнської) плати через спеціальне гніздо.

відеоконтрóлер, -а (рос. видеоконтроллер, англ. video controller) — мікропроцесор у відеокарті, який виконує програму управління відеокартою.
Мікропроце́сор (англ. microprocessor) - інтегральна схема, яка виконує функції центрального процесора (ЦП) або спеціалізованого процесора. Сьогодні слово мікропроцесор є практично повним синонімом слова процесор, оскільки функціональний блок, що на ранніх стадіях розвитку обчислювальної техніки займали цілу плату чи навіть шафу, тепер вміщається в одну невеличку інтегральну схему із сотнями мільйонів транзисторів всередині. З середини 1980-х мікропроцесори витіснили інші види ЦП. Проте загалом це не так: центральні процесорні пристрої деяких суперкомп'ютерів навіть сьогодні є складними комплексами великих (ВІС) і надвеликих (НВІС) інтегральних схем.


вікнó (рос. окно, англ. window) — 1. Прямокутна частина простору відображення інформації на дисплеї. 2. Засіб фрагментації повідомлень і блоків даних приладом, що визначається протоколом передавання даних.

вказівни́к (рос. указатель, англ. pointer або англ. reference) — тип даних в комп'ютерних мовах програмування. Значення вказівника посилається на інше значення, що записане будь-де в пам'яті комп'ютера (фактично містить його адресу).

грáфіка, -и (рос. графика, англ. graphics) — 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є рисунок. 2.
Протоко́л - (фр. protocole, пізньолат. protocollum з пізньогрец. Πρωτόκολλον (Πρώτο+κολλάω) - перший, передній+приклеюю) - перший лист, приклеєний до звитку папіруса чи нотаріального документа, на якому була написана дата.
Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
Лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію; зображення живої мови письмовими знаками. 3. Розділ учення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер.

г. комп’ю́терна (рос. графика компьютерная, англ. computer graphics) — методи та способи взаємоперетворень графічних зображень і даних за допомогою комп’ютера.



дáні, -них (рос. данные, англ. data) — набір тверджень, фактів, чисел, лексично і синтаксично взаємопов’язаних між собою.

д. вихіднí (рос. выходные данные, англ. output data) — дані, що виводяться або призначені для виведення будь-якою частиною комп’ютера.

д. вхіднí (рос. входные данные, англ. intput data) — дані, отримувані чи призначені для отримання будь-якою складовою комп’ютера.

дисплéй, -я (рос. дисплей, англ. display) — пристрій відтворення текстової чи графічної інформації без її довготривалої фіксації.

докумéнт, -а (рос. документ, англ. document) — матеріальний носій інформації, який містить оформлені в установленому порядку повідомлення і має юридичну чинність.

Носі́й інформа́ції (data medium) - матеріальний об'єкт , створений природою або ж навмисно людиною, за допомогою якого можна зберігати і передавати інформацію

д. електрóнний (рос. д. электронный, англ. electronic d.) — сукупність даних у пам’яті комп’ютера, які сприймаються користувачем за допомогою певних програмних і апаратних засобів.



дóступ, -у (рос. доступ, англ. access) — надання або прийняття процесом опрацювання даних порції даних здійсненням послідовних операцій пошуку, читання і записування.

дрáйвер, -а (рос. драйвер, англ. driver) — файл, що містить інформацію, необхідну для програми керування роботою периферійного пристрою (драйвер дисплея, драйвер дисковода, драйвер сканера тощо).
Дисковід або дисково́д (англ. disk drive) - контролер зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв, комп'ютерний пристрій управління введенням-виведенням інформації (даних) для записування-зчитування на змінні диски, важливий різновид комп'ютерних накопичувачів.


електрóнний (рос. электронный, англ. electronic) — пов’язаний із застосуванням властивостей електронів, заснований на їх використанні.

eлемéнт, -у (рос. элемент, англ. element) — 1. Динамічний об’єкт модельованого процесу. 2. Неподільна одиниця множини.

забезпéчення (рос. обеспечение, англ. maintenance, support) — 1. Матеріальні засоби до існування. 2. Сукупність математичних, програмних, мікропрограмних, апаратурних засобів та організаційних заходів, спрямованих на автоматичне оброблення даних за допомогою цифрових обчислювальних машин і пристроїв.
Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі.

з. прогрáмне (рос. программное обеспечение, англ. software) — сукупність програм системи опрацювання інформації й програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

з. систéмне (рос. системное программное обеспечение, англ. system software) — програмне забезпечення, призначене для експлуатації і технічного обслуговування комп’ютера, організації обчислювальних робіт, автоматизації розроблення використовуваних програм.

Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки - полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.

з. стандáртне (рос. стандартное программное обеспечение, англ. bundled software) — програмне забезпечення, яке постачається разом з комп’ютером без додаткової оплати.



завантáження (рос. загрузка, англ. load) — пересилання даних з носія даних до основної пам’яті або з основної у регістрову з метою безпосереднього використання їх в операціях процесора.

з. прогрáми (рос. загрузка программы, англ. program loading) — перенесення програми із зовнішньої пам’яті в основну.

Перене́сення, або Енжамбема́н (фр. enjambement) - віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений незбіжністю ритмічної паузи зі смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість.



залéжність, -ності (рос. зависимость, англ. relationship) — зв’язок між двома чи більше атрибутами, що цілком або частково визначає значення одного при заданих значеннях інших.

зáпис, -у (рос. запись, англ. record) — упорядкований набір даних, що називаються полями, де кожне поле має власне ім’я і тип.

зáпит, -у (рос. запрос, англ. enquiry) — завдання на пошук певних даних у базі даних.

здáтність, -ності (рос. способность, англ. ability) — 1. Властивість до значення здатний. Уміння здійснювати, виконувати, робити що-небудь. 2. Природне обдарування, здібність.
Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.

з. пропускнá (рос. пропускная способность, англ. capacity) — здатність системи виконувати (пропускати через себе) за визначений час певну кількість завдань (інформації). Найчастіше мається на увазі пропускна здатність каналу зв’язку.

з. роздíльна (рос. разрешающая способность, средства отображения информации, англ. resolution) — максимальна кількість тих елементів інформації на екрані засобу відображення інформації, які розрізняються за лінійним розміром.

знáк, -а (керувáння) (рос. знак управления, англ. control character) –– символ, що стимулює виконання певної комп’ютерної операції.

зчи́тування (рос. считывание, англ. read-out) –– 1. Процес сприймання даних у комп’ютері або його частині та передання їх до зовнішнього носія пам’яті чи до друкувального пристрою. 2.

Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.
Відображення на дисплеї (як правило, висвітлюється на панелі керування) відомостей про стан комп’ютера.

iм’я́, -ені (рос. имя, англ. name, identifier) — умовне найменування відповідного об’єкта.

iнсталя́ція (рос. инсталляция, англ. іnstallation) — встановлення програмного забезпечення на комп’ютер.

інтерпретáтор, -а (рос. интерпретатор, англ. іnterpreter) — 1. Мовний процесор, який аналізує кожний рядок вхідної програми й одночасно виконує зазначені в ньому дії. На відміну від компілятора не формує машинною мовою повністю скомпільовану програму, яка виконується потім. 2. Програма чи технічний засіб, що виконує інтерпретацію.

iнтерфéйс, -у (рос. интерфейс, англ. іnterface) — 1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв комп’ютера. 2. Частина програмного забезпечення для реалізації діалогу користувача з прикладною програмою.

і. внýтрішній (рос. внутренний интерфейс, англ. back-end interface) — інтерфейс із внутрішнім компонентом системи (напр., комунікаційного процесора з головним комп’ютером, комп’ютера зі спецпроцесором).

і. зóвнішній (рос. внешний интерфейс, англ. front-end interface) — засоби і правила взаємодії підсистеми із зовнішніми об’єктами на відміну від її взаємодії з іншими об’єктами системи.

Систе́ма (від дав.-гр. σύστημα - «сполучення», «ціле», «з'єднання») - множина взаємопов'язаних елементів що утворюють єдине ціле, взаємодіють з середовищем та між собою, і мають мету.

і. користувачá (рос. интерфейс пользователя, пользовательский интерфейс, англ. user interface) — 1. Комплекс програмних засобів, які забезпечують взаємодію користувача з системою. 2. Засоби зв’язку між користувачем і системою.



інформáція (рос. информация, англ. іnformation) — 1. Нові відомості, які дають можливість поліпшити процеси, пов’язані з перетворенням речовини, енергії та самої інформації. 2. Нові відомості, прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні. 3. Нові відомості, які розширюють запас знань користувача.

каталóг, -у (рос. каталог, англ. directory) — 1. Структура даних, яка забезпечує пошук об’єкта за текстовим іменем. 2.
Катало́г (рос. каталог, англ. catalogue, нім. Katalog m) - список, перелік книг, карт, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку, щоб полегшити їхній пошук. Розрізняють алфавітний та систематичний каталоги.
В програмуванні та комп'ютерних науках структу́ри да́них - це способи організації даних в комп'ютерах. Часто разом зі структурою даних пов'язується і специфічний перелік операцій, що можуть бути виконаними над даними, організованими в таку структуру.
Набір файлів чи набір каталогів або набір файлів і каталогів, названий текстовим іменем (в операційних системах).

кéш-пáм’ять (рос. кэш-память, англ. cache memory) — надшвидкодійна (надоперативна) пам’ять, яка є проміжною між основною пам’яттю та процесором і використовується для зберігання даних, що часто викликаються програмою.

кілобáйт, -а (рос. килобайт, англ. kilobyte) — одиниця обсягу інформації, що дорівнює 1024 байтам (приблизно 1000 байтів).

клавіатýра (рос. клавиатура, англ. keyboard) — пристрій, що складається з сукупності розташованих у певному порядку клавіш (кнопок) з літерами, які використовують для введення і редагування даних, а також для керування виконанням операцій.

клáвіша (рос. клавиша, англ. кey) — кнопка клавіатури, натискання якої ініціює певну дію.

клáстер, -a (рос. кластер, англ. сluster) — 1. Група накопичувачів на магнітній стрічці, відеоприладів чи терміналів із загальним контролером. 2. Група cекторів на магнітному (оптичному) диску, яка читається або записується як одне ціле. Це мінімальна одиниця інформації, яку операційна система записує на диск або зчитує з диска.

кліє́нт, -а (рос. клиент, англ. client) — у комп’ютерній мережі — робоча станція з можливостями автономного оброблення даних (наприклад, персональний комп’ютер), яка для отримання інформації звертається до сервера.
Терміна́л (від лат. terminus - кінець, англ. terminal - кінцевий, заключний).
Робоча станція (англ. workstation) - комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.


кліє́нт-сéрвер, -а (рос. клиент-сервер, англ. client server) — технологія oброблення інформації в мережі, яка базується на взаємодії клієнтів з інформаційним сервером.

кнóпка (рос. кнопка, англ. button) — 1. Графічний образ на екрані дисплея, клацання мишкою на якому має ефект натискання звичайної кнопки приладу (клавіші клавіатури). Використовується у системах графічного інтерфейсу для подання команд, перемикання режимів роботи та ін. за допомогою мишки. 2. Елемент мишки, призначений для подання команд.

кóд, -у (рос. код, англ. сode) — система символів для подання різноманітних типів даних або команд у комп’ютерній системі.

комáнда (рос. команда, англ. instruction) — мовна конструкція, яка точно визначає операцію і, за необхідності, ідентифікує операнди.

комíрка (рос. ячейка, англ. cell) — 1. Мінімальна ділянка оперативної пам’яті комп’ютера, яка адресується і заповнюється (читається) однією командою процесора. 2. Прямокутна ділянка в електронних таблицях, обмежена горизонтальними та вертикальними лініями, куди заноситься інформація, що має конкретну адресу.

комп’ю́тер, -а (рос. компьютер, англ. computer) — сукупність технічних засобів, які дають можливість обробляти інформацію за наперед заданими алгоритмами, записаними в програмах, та отримувати результат у необхідній формі.
Табличний процесор (англ. electronic spreadsheet - електронний аркуш або електронна таблиця) - це інтерактивний, комп'ютерний застосунок для налагодження, аналізу та збереження даних у табличному форматі.
Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.

к. персонáльний (рос. персональная ЭВМ, англ. personal computer) — настільний мікрокомп’ютер, що має експлуатаційні характеристики побутового приладу й універсальні функціональні можливості.



компáкт-диск, -а (рос. компакт-диск, англ. сompact disk) — диск для тривалого зберігання інформації, де запис проводять за допомогою лазерного променя, а для читання запису використовують оптичні прилади.
Стіл - предмет меблів, який складається з горизонтальної поверхні і ніжок. Вперше столи з'являються в Давньому Єгипті і потім використовуються повсюдно.
По́бут - позавиробнича сфера діяльності людей, пов'язана з задоволенням ними своїх власних матеріальних та культурних потреб (житло, одяг, їжа, відпочинок тощо). Побут також охоплює звичаї, обряди, традиції, які відображають особливості життя конкретного класу, нації, народності, етнічної групи.
Оптичні прилади - прилади, будова яких ґрунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей світла.
Як правило, допускає одноразовий запис і багатократне читання.

компіля́ція (рос. компиляция, англ. compiling) — переведення тексту програми, написаної мовою високого рівня, в еквівалентну за діями програму, записану машинними кодами, тобто кодами, які сприймаються процесором як команди.

конфігурáція (рос. конфигурация, англ. configuration) –– група машин, об’єднаних і запрограмованих для роботи як єдина інтегрована система.

користувáч, -а (рос. пользователь, потребитель, англ. user, subscriber) — особа, яка користується послугами обчислювальної техніки для отримання інформації чи розв’язання різних завдань.
По́слуги - це дії, результат яких споживається в процесі їх надання. Вони становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи. «Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті».
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.


кортéж, -у (рос. кортеж, англ. n-tuple) — упорядкована послідовність атрибутів, що описують матеріальний об’єкт. При утворенні таблиці бази даних, як правило, перетворюється в запис.

курсóр, -у (рос. курсор, англ. cursor) — символ, що вказує на екрані дисплея на активну позицію, тобто позицію, на якій відображатиметься наступний введений з клавіатури знак.

маніпуля́тор, -а (рос. манипулятор, англ. grabber hand) — 1. Пристрій для виконання певних операцій під керуванням комп’ютера. 2. Пристрій для спрощеного керування комп’ютером (маніпулятор «миша», ігрові маніпулятори типу «джойстик»).
Маніпуля́тор (рос. манипулятор; англ. manipulator; нім. Manipulator m) - керований пристрій (машина), оснащений робочим органом для виконання рухових функцій, аналогічних до функцій руки людини, під час переміщення об'єктів у просторі.


маси́в, -у (рос. масcив, англ. array) — сукупність однотипних (логічно однорідних) елементів, упорядкованих за індексами, що визначають положення елемента в масиві.

мегабáйт, -а (рос. мегабайт, англ. megabyte) — одиниця об’єму інформації, що дорівнює 1024 кілобайтам, або 1024 × 1024 = 1 048 576 байтам (приблизно 1 млн байтів).

меню́, невідм. (рос. меню, англ. menu) — зображуваний на екрані дисплея список команд чи варіантів відповіді, з якого користувач вибирає необхідний варіант, вводячи номер чи букву, або вказуючи на пункт меню курсором.

ми́шка (рос. мышка, англ. mouse) — портативний пристрій (маніпулятор) для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

мóва (рос. язык, англ. language) — набір символів, домовленостей і правил, які використовують з метою подання інформації.

м. алгоритмíчна (алгори́тмова) (рос. алгоритмический язык, англ. algorithmic language) — штучна мова, призначена для алгоритмів.

Шту́чна мо́ва - це мова, чия фонологія, граматика та/або словниковий запас були цілеспрямовано створені особою чи групою осіб. Це відрізняє штучні мови від мов, які розвивались еволюційно. Штучні мови створюються через багато причин: наприклад, щоб спростити спілкування між людьми (міжнародні мови), щоб додати реалізму вигаданому світу чи з інших естетичних міркувань (вигадані мови), для лінгвістичних експериментів (наприклад перевірки гіпотези Сепіра-Ворфа) чи для мовних ігор.

м. з блóковою структýрою (рос. язык с блочной структурой, англ. blockstructured language) — мова високого рівня, у якій опис однієї дії може містити опис об’єкта того самого класу (напр., вкладені процедури і блоки).

м. інформацíйно-пошукóва (рос. информационно-поисковый язык, англ. information retrieval language) — у документальних інформаційно-пошукових системах — мова, призначена для формалізованого описання змісту документів, які повинні зберігатися в системі, а також для складання запитів до системи на пошук і видавання документів.

м. керувáння дáними (рос. язык управления данными, англ. data manipulation language, DML, data base control language, DBCL) — непроцедурна мова, яка дозволяє задавати функції введення та коректування даних, реорганізації та переміщення файлів даних тощо.

Реорганізація - це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступником.

м. маши́нна (рос. язык машинный, англ. machine language) — мова, яка читається машиною безпосередньо, без будь-якого перекладу, на відміну від штучної мови чи мови символів, що потребують певного тлумачення своїх термінів машинною мовою в комп’ютері, перш ніж він зможе виконувати подані команди.

м. моделювáння (рос. язык моделирования, англ. simulation language) — мова програмування, призначена для розроблення програм моделювання.

м. програмувáння (рос. язык программирования, англ. programming language) — штучна мова написання програм для комп’ютера.

м. штýчна (рос. язык искусственный, англ. artificial language) — в інформатиці та обчислювальній техніці — мова, яка базується на комплексі точно визначених правил, встановлених для складання тексту.

модéль (рос. модель, англ. model) — матеріальний об’єкт, система математичних залежностей чи програма, яка імітує структуру або функціонування досліджуваного об’єкта.

м. дáних (рос. модель данных, англ. data model) — передбачає формування множини допустимих інформаційних конструкцій, множини операцій над даними і множини обмежень для даних, що зберігаються, описуючи потреби користувача в даних.



мóдуль, -я (рос. модуль, англ. module) — одиниця програмного забезпечення.

м. завантáжувальний (рос. загрузочный модуль, англ. load module) — програмний модуль, поданий у формі, придатній для завантаження в основну пам’ять з метою виконання.

Модуль - функціонально завершений фрагмент програми, оформлений у вигляді окремого файлу з сирцевим кодом або його іменованої частини (наприклад, Active Oberon), призначений для використання в інших програмах.



монітóр, -а (рос. монитор, англ. monitor) — пристрій, призначений для спостереження і запису певних дій у системі опрацювання даних з метою їх подальшого аналізу. Син.: дисплей.

налáгоджування (рос. налаживание, англ. debugging) –– процес виявлення та усунення помилок у комп’ютерних програмах або обладнанні.
Обла́днання (устаткування) (англ. equipment, нім. ausrüstung) f) - сукупність пристроїв, механізмів, приладів, інструментів або конструкцій, що використовуються в певній сфері діяльності, або з певною метою.


носíй, -я дáних (рос. носитель данных, англ. data medium) — матеріальний об’єкт, призначений для записування і зберігання даних.

облáднання (рос. оборудование, англ. equipment) –– сукупність механізмів, приладів, пристроїв, необхідних для чого-небудь; спорядження.
Споря́дження військо́ве або бойова екіпіровка - сукупність предметів, складових екіпіровки військовослужбовця для ведення бойових дій. Найбільшої ефективності бойової екіпіровки можна досягти при оптимальному поєднанні тактико-технічних характеристик всіх складових.


он-лáйн, -у (рос. он-лайн, англ. on-line) — зв’язок, який підтримується у режимі реального часу (безперервно).

о. режи́м (рос. онлайновый режим, англ. on-line mode) — див.: режим.



оперáція (рос. операция, англ. оperation) –– певна дія, яку виконує комп’ютер відповідно до команд, закладених у його програмі.

óпція (рос. опция, англ. option) — уточнення команди за допомогою спеціальних символів чи меню.

опрацювáння (рос. обработка, англ. processing) — дія за значенням опрацювати. Глибоке вивчення чого-небудь, докладне ознайомлення з чимось, ретельна підготовка.

о. елекрóнне (рос. обработка электронная, англ. electronic data processing) — опрацювання даних за допомогою електронних систем.

о. пакéтне (рос. пакетная обработка, англ. batch processing) — опрацювання комп’ютерних даних групами для подальшого зберігання у пам’яті комп’ютера у вигляді окремих випусків (пакетів).

о. паралéльне (рос. паралельная обработка, англ. concurrent processing) — здатність комп’ютера виконувати кілька програм або завдань одночасно.



офлáйновий режи́м (рос. офлайновый режим, англ. off-line mode) — див.: режим.

пакéт, -а (рос. пакет, англ. рackage) –– об’єднана група компонентів у комп’ютерній системі, наприклад, блок взаємопов’язаних програм чи додатковий комплект обладнання та програм.

п. ди́сків (рос. пакет дисков, англ. disk pack) –– у комп’ютерній системі — комплект магнітних дисків, що її використовують для зберігання інформації. Пакети дисків дають широкі можливості для зберігання значних обсягів даних та доступу до збереженої інформації.



пáм’ять (рос. память, англ. memory) — функціональна частина комп’ютера, призначена для приймання, зберігання даних.

п. операти́вна (рос. память оперативная (ОЗУ), англ. RAM (random-access memory) — пристрій для зберігання інформації в комп’ютері, який функціонує лише протягом часу, коли увімкнено живлення; використовується для зберігання програм і даних під час роботи комп’ютера.

п. постíйна (рос. память постоянная (ПЗУ), англ. ROM (read-only memory) — пристрій для тривалого зберігання інформації в комп’ютері незалежно від живлення; використовується для зберігання важливих системних параметрів і програм, необхідних для запускання операційної системи після вмикання та роботи комп’ютера.

панéль (рос. панель, англ. bar) — у графічному інфтерфейсі — набір кнопок, пов’язаних з групою операцій.

пáпка (рос. папка, англ. folder) — те саме, що й каталог; використовується для позначення каталогу файлів у системах, орієнтованих на непідготовленого користувача (напр., у системах підготування текстів).

парóль, -я (рос. пароль, англ. password) — секретне слово, яке пред’являє користувач системі з метою отримання доступу до даних і програм.

плóтер, -а (рос. плоттер, англ. plotter) — пристрій для виведення на папір або інший матеріал широкоформатної графіки; використовується переважно для виведення технічних креслень, схем.

пóле (рос. поле, участок, англ. field) — група пов’язаних між собою символів, що опрацьовуються як єдине ціле в комп’ютерних операціях, особливо при налагодженні пам’яті та файлових схем для різних цілей.

пóрт, -у (рос. порт, англ. port) — 1. Місце взаємодії двох процесів. 2. Апаратні та програмні засоби для підключення периферійного пристрою до комп’ютера.

посилáння (рос. ссылка, англ. reference) — запис в електронному документі, що задає адресу переходу на частину документа чи на інший документ.

Електро́нний докуме́нт - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.


пóшук, -у (рос. поиск, англ. search) –– у комп’ютерній пам’яті — добір (ототожнення, зіставлення) кодованих даних за заданими ознаками (критеріями), також закодованими, для знаходження необхідної інформації.

прапорéць, -рця (рос. флажок, англ. flag) — 1. Елемент графічного інтерфейсу, який позначає об’єкт, що може перебувати у двох станах (вимкнено — прапорець опущений, увімкнено — прапорець піднято). 2. Бітова комірка процесора, що використовується для фіксації його режимів.

примíрник, -а (рос. экземпляр, англ. сopy) — друкована одиниця, комп’ютерна операція, що полягає у перенесенні даних з пам’яті комп’ютера в будь-яке інше місце; при цьому оригінальний запис залишається в пам’яті і не знищується.

при́нтер, -а (рос. принтер, печатающее устройство, англ. printer) — пристрій, призначений для виведення текстової чи графічної інформації на папір або інший матеріал.

при́стрій, -рою (рос. устройство, англ. device, arrangement) — пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується робота або спрощується певний виробничий процес.

п. керувáння (рос. устройство управления, англ. control unit) –– блок комп’ютера, який керує усіма операціями в системі згідно з інструкціями, що надходять з програми.



прогрáма (рос. программа, англ. program) — упорядкована послідовність команд, яка призначена для виконання комп’ютером.

програмíст, -а (рос. программист, англ. programmer) — спеціаліст, що виконує розроблення і налагодження програм.
Нала́годження програ́ми , в мережі рідше знева́дження (англ. debugging) - методичний процес пошуку та зменшення числа помилок або дефектів у комп'ютерній програмі або електронному обладнанні з метою отримання очікуваної поведінки.


програмувáння (рос. программирование, англ. programming) — теоретична і практична діяльність щодо забезпечення програмного керування опрацюванням даних, що охоплює створення програм, а також вибір структури і кодування даних.

протокóл, -у (рос. протокол, англ. protocol) — сукупність правил взаємодії комп’ютерів у мережі.

процéсор, -а (рос. процесcор, англ. processor) — функціональна частина комп’ютера або системи опрацювання інформації, призначена для з’ясування змісту програм.

редáктор, -а (рос. редактор, англ. editor) — 1. Той, хто редагує текст. 2. Керівник видання.

р. графíчний (рос. графический редактор, редактор изображений, англ. graphics editor) — програма редагування графічної інформації.

р. текстови́й (рос. текстовый редактор, англ. word processor) — технологічно удосконалений механізм, який звичайно складається із катодної трубки і клавіатури, що дає можливість працювати зі словами і великими блоками тексту, які зберігаються у пам’яті комп’ютера. Кінцевий результат може бути автоматично перевірений і відредагований на екрані, видрукуваний на принтері, або матеріал може бути переданий будь-куди і перероблений для подальшого опрацювання.

розря́дність, -ості (при́строю) (рос. разрядность, англ. сapacity) — обсяг інформації в бітах, яку обробляє пристрій за одну команду.

рядóк, -дкá (рос. строка, англ. string) — 1. Набір символів, розміщених в одному рядку текстового документа. 2. Набір комірок електронної таблиці, розміщених на одній горизонталі.

сéрвер, -а (рос. сервер, англ. server) — 1. Комп’ютер, що надає послуги іншим користувачам мережі. 2. Програма, призначена для обслуговування користувачів у мережі.

сéрвіс, -у (рос. сервис, англ. service) — 1. Засоби для обслуговування програмного забезпечення. 2. Засоби для допомоги користувачеві програмного забезпечення.

середóвище (рос. среда, англ. environment) — оточення, в якому функціонує об’єкт.

с. прогрáмне (рос. программная среда, англ. software environment) — програмні засоби, з якими взаємодіє програма чи система.

Взаємодія - широкий загальний термін, що позначає таку сумісну дію кількох об'єктів або суб'єктів (тіла, елементарної частинки, біологічної істоти, людини, співтовариства), при якій результат дії одного з них впливає на інші, що змінює їхню динамічну поведінку.

с. програмувáння (рос. среда программирования, англ. programming environment) — сукупність технічного і програмного забезпечення, яка дає можливість розробляти програми для комп’ютера.

систéма (рос. система, англ. system) — будь-який об’єкт, який, з одного боку, може розглядатись як одне ціле, а з другого — як множина пов’язаних між собою або взаємодійних частин.

с. інформацíйна (рос. система информационная, англ. information system) — обчислювальна система, яка забезпечує доступ користувачів і програм до загальної інформації.

с. інформацíйно-пошукóва (рос. информационно-поисковая система, англ. information system) — автоматизована система, яка забезпечує інформацією користувача і реалізує пошук інформації за попередньо заданими ознаками.

Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;
Інформаці́йний по́шук (ІП) (англ. Information retrieval) - наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.

с. керувáння бáзами дáних (СКБД) (рос. система управления базами данных (СУБД), англ. database managment system) — програма (набір програм), призначена для маніпулювання базами даних (охоплює введення, редагування, оброблення даних).

с. обчи́слювальна (рос. система вычислительная, англ. сomputer system) — система, що має обчислювальне обладнання та необхідний обслуговувальний персонал, виконує функції введення, опрацювання, зберігання, виведення та керування з метою здійснення послідовності операцій над даними.

с. операцíйна (рос. система операционная, англ. оperating system) — набір програм, призначених для організації взаємодії між складовими комп’ютера, розподілу ресурсів комп’ютера між прикладними програмами, управління виконанням прикладних програм, видавання інформації для користувача, приймання та виконання команд користувача.

с. програмувáння (рос. система программирования, англ. program system) — система, призначена для надання програмам форми, придатної для виконання процесором комп’ютера. Охоплює мову програмування, компілятори чи інтерпретатори програм, написані цією мовою, відповідну документацію, допоміжні засоби (редактори та ін.).

с. автоматизованого проектування (рос. автоматизированного проектирования, англ. computer-aided design) — комплекс засобів, що допомагає користувачу створювати нові об’єкти.

с. файлова (рос. система файловая, англ. file system) — частина операційної системи, що забезпечує виконання операцій над файлами.

слóво (рос. слово, англ. word) –– мовна одиниця, що є звуковим вираженням поняття про предмет або явище об’єктивного світу.

с. ключовé (рос. ключевое слово, англ. кeyword) –– інформативне слово, пов’язане з документом у комп’ютерній інформаційно-пошуковій системі, яке використовують для пошуку за предметом з метою отримання відповідного матеріалу, що зберігається в системі. Дві найбільш поширені пошукові системи: KWIC (ключове слово з контексту, тобто з назви чи тексту) і KWOC (ключове слово, вибране поза контекстом).

Пошуко́ва систе́ма (або скорочено пошукови́к) певна база даних - онлайн-служба (апаратно-програмний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи.



сортувáння (рос. сортировка, англ. sorting) — упорядкування даних за певним правилом (наприклад, в алфавітному порядку).

с. за змéншенням (рос. сортировка по убыванию, англ. descending sort) — сортування, коли записи впорядковуються за спаданням значень ключових полів.

с. за зростáнням (рос. сортировка по возрастанию, англ. ascending sort) — сортування, коли записи впорядковуються за зростанням значень ключових полів.

с. за ключéм (рос. сортировка по ключу, англ. key sorting) — сортування за таблицею адрес, коли ключ сортування поданий разом з адресами.



спи́сок, -ску (рос. список, англ. list) — послідовність однотипних записів, у якій на місце розташування наступного елемента списку вказує поточний запис.

стóвпець, -я (рос. столбец, англ. сolumn) — набір клітинок електронної таблиці, розміщених на одній вертикалі.

структýра (рос. структура, англ. structure) — множина елементів системи та взаємозв’язків між ними.

сумíсність, -ості (рос. совместимость, англ. сompatibility) — здатність однієї комп’ютеризованої системи приймати та опрацьовувати дані іншої системи. Здатність одного комплекту обладнання та програм бути внесеним до системи з іншим обладнанням та програмами.

трансля́тор, -а (рос. транслятор, англ. translator) — програма для переведення програм з однієї на іншу мову програмування, найчастіше з мови високого рівня на мову команд процесора ЕОМ.

трансля́ція (рос. трансляция, англ. translation) — перетворення програми, поданої однією мовою програмування, у рівнозначну програму іншою мовою.

укладáч, -а (рос. компоновщик, англ. linkage editor, linker) — завантажувач, який у процесі завантажування виконує компонування однієї програми з незалежно трансльованих програм.

устанóвлення (рос. инсталляция, англ. installation) — 1. Установлення програмного виробу на персональному комп’ютері. 2. Одне з обмежень на програмний виріб при продажу його фірмою, див. ще інсталяція.

утилíти (рос. утилиты, англ. utilities) — допоміжні програми.

фáйл, -у (рос. файл, англ. file) — набір однотипних або пов’язаних між собою даних, який ідентифікується унікальним іменем, зберігається на зовнішньому носієві інформації та обробляється спеціальними програмами.

формáт, -у (рос. формат, англ. format) — елемент мови, який у символьному вигляді описує подання інформаційних об’єктів у файлі.

форматувáння (рос. форматирование, англ. formatting) — процедура розбивання доріжок магнітного диска на фізичні записи (блоки), що виконується перед першим використанням диска.

ци́кл, -у (рос. цикл, англ. loop) — набір команд, які можуть повторно виконуватись доти, доки діятиме певна умова.

читáння (дáних) (рос. чтение, англ. read) — у комп’ютерному опрацюванні — функція розпізнавання та зчитування даних у комп’ютері чи частині комп’ютера.

шаблóн, -у (рос. шаблон, англ. picture) — послідовність символів, яка визначає певне подання елемента даних. Служить для стандартного опрацювання масиву елементарних даних.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



  1. Ашарина И. В. Основы программирования на языках С и С / Ашарина И. В. – М. : Горячая линия-Телеком, 2002. – 207 с.

  2. Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения / Боэм Б. У.; пер. с англ. – М. : Радио и связь, 1985. – 512 с.

  3. Давыдов В. Г. Программирование и основы алгоритмизации : учеб. пособие / Давыдов В. Г. – М. : Высш. шк., 2003. – 447 с.

  4. Дубовой В. М. Програмування комп’ютеризованих систем управління та автоматики / В. М. Дубовой, Р. Н. Квєтний. – Вінниця: ВДТУ, 1997. – 208 с.

  5. Иванова Г. С. Основы программирования / Иванова Г. С. : учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2002. – 416 с.

  6. Информатика: Базовый курс / С. В. Симонович и др. – СПб. : Питер, 2003. – 640 с

  7. Козловська Л. С. Короткий тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів / Козловська Л. С. – К.
    Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
    Тлумачний словник - словник, що подає лексико-фразеологічний склад мови з поясненням значення, граматичних та стилістичних особливостей уживання реєстрових одиниць.
    : КНЕУ, 2003. Електронний ресурс.
    Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.
    Режим доступу: http://6201.org.ua/load/72-1-0-631.

  8. Макконнелл Дж. Основы современных алгоритмов / Дж. Макконнелл. – 2-е дополненное издание. – М. : Техносфера, 2004. – 368 с.

  9. Мюррей У. Visual C / У. Мюррей, К. Паппас. Руководство для профессионалов: пер. с англ. – Спб. : BHV-Санкт-Петербург, 1996. – 912 с.

  10. Петров В. Н. Информационные системы / Петров В. Н. – СПб. : Питер, 2003. – 688 с.

  11. Павловская Т. А. C/C : Программирование на языке высокого уровня : учебник / Павловская Т. А. – СПб. : Питер, 2001. – 464 с.

  12. Подбельский В. В. Программирование на языке Си : учебное пособие / В. В. Подбельский, С. С. Фомин. – 2-е изд., доп. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 600 с.

  13. Руденко В. Д. Практичний курс інформатики / В. Д. Руденко, О. М. Макарчук. – К. : “Мін. Освіти”, 1997. – 348 с.

  14. Сван Т. Программирование на С / Сван Т. – М., СПб. : Издательский дом “Вильямс”, 1999. – 543 с.

  15. Седжвик Р. Фундаментальные алгоритмы на С . Анализ / Структуры данных / Сортировка / Поиск / Седжвик Р. : Пер. с англ. – К. : Издательство «ДиаСофт», 2001. – 688 с.

  16. Соммервилл И. Инженерия программного обеспечения / И. Соммервилл. – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2002. – 624 с.

  17. Фельдман А. Я. Создаем информационные системы / Фельдман А. Я. – М. : СОЛОН-ПРЕСС, 2006. –120 с.



Навчальне видання



Москвіна Світлана Михайлівна

Грищук Тетяна Вікторівна


КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ТА ПРОГРАМУВАННЯ

ЕЛЕМЕНТИ ПРОФЕСІЙНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

Навчальний посібник

Редактор В. Дружиніна
Оригінал-макет підготовлено Т. Грищук

Підписано до друку …01.2014 р.

Формат 29,7×421/4. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman.

Друк різографічний. Ум. друк. арк. 12.5.

Наклад 75 прим. Зам. № 2014-



Вінницький національний технічний університет,
навчально-методичний відділ ВНТУ.


21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95.

ВНТУ, к. 2201.

Тел. (0432) 59-87-36.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

серія ДК № 3516 від 01.07.

Видавни́ча спра́ва - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.
2009

Віддруковано у Вінницькому національному технічному університеті

в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі

21021, м.

Ві́нниця - місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області, Вінницького району, значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави.
Вінниця, Хмельницьке шосе, 95.

ВНТУ, ГНК, к. 114.

Тел. (0432) 59-87-38.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

серія ДК № 3516 від 01.07.2009



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



  • Навчальне видання
  • Вінницький національний технічний університет, навчально-методичний відділ ВНТУ.