Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тактика професійної діяльності. Організація несення служби підрозділами міліції громадської безпеки

Тактика професійної діяльності. Організація несення служби підрозділами міліції громадської безпеки




Сторінка1/4
Дата конвертації28.05.2017
Розмір0.7 Mb.
  1   2   3   4

Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ

з дисципліни

«Організація і тактика міліції громадської безпеки»
ТЕМА
«Тактика професійної діяльності.
Міністе́рство вну́трішніх справ Украї́ни (МВС України) - центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Організація несення служби підрозділами міліції громадської безпеки»

Навчальний час 2 години


Для слухачів навчально-наукового

інституту заочного навчання


Обговорено та ухвалено на засіданні

кафедри адміністративної діяльності



28.08.
Заочне навчання - вид навчання, який поєднує в собі риси самонавчання і очного навчання.
2014 року протокол № 1.

Київ – 2014

Вид лекції:

фондова

Категорія слухачів:

слухачі ННІЗН.

Кількість годин:

2 години







ДИДАКТИЧНІ ЦІЛІ:

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

висвітлити теоретичний та практичний матеріал з теми: «Тактика професійної діяльності. Організація несення служби підрозділами міліції громадської безпеки».

ВИХОВНІ ЦІЛІ:

спонукати слухачів до постійного вдосконалення знань та професійного зростання, сприяти встановленню довірливих відносин між викладачем та слухачами.

РОЗВИВАЛЬНІ ЦІЛІ:

розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам’ять, сприяти ініціативності, активності, самостійності в роботі, привчати до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу.

МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ:

ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ

ДИСЦИПЛІНИ:

адміністративне право, адміністративна діяльність ОВС, діяльність міліції громадської безпеки, забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності, організація охорони громадського порядку, актуальні проблеми та організація попередження правопорушень тощо.

ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ

ДИСЦИПЛІНИ:

організація і тактика міліції громадської безпеки.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЕКЦІЇ:

НАОЧНІСТЬ:

схеми, таблиці, лекція, підручник, навчально-методичний комплекс.

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ:

ноутбук, мульмедійний проектор.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  1. Організація і тактика несення служби нарядами патрульної служби міліції.

  2. Організація і тактика несення служби нарядами дорожньо-патрульної служби ДАІ.

  3. Організація і тактика несення служби конвойними підрозділами міліції.

  4. Організація і тактика несення служби нарядами міліції Державної служби охорони.
    Держа́вна слу́жба - професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.


  5. Організація і тактика застосування підрозділами судової міліції «Грифон» спеціальних заходів безпеки осіб, узятих під захист.

  6. Тактика проведення режимних заходів в спеціальних установах міліції.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 лист. 1950 р. // Урядовий кур’єр від 17.11.2010. – № 215.

  3. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
    Адміністративне правопорушення (проступок) - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
    Права людини - це комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в цивілізованому суспільстві.
    Відомості Верховної Ради України - офіційне друковане видання (нормативний бюлетень) Верховної Ради України, в якому здійснюється офіційне опублікування законів України, постанов Верховної Ради України, інших офіційних актів парламенту, а також змін в адміністративно-територіальному поділі України.
    – Ст. 141.

  4. Кримінальний Кодекс України від 5 квіт. 2001 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квіт. 2012 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  6. Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю : Указ президента України від 12 лют. 2000 р. № 229.
    Правоохоро́нні о́ргани - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.
    Указ( у рос. Імперії під цю назву підпадали держ. акти, дуже різноманітні за своєю природою, звичайно підписувані царем чи уповноваженими від нього особами в СРСР) - назва законодавчого акту, що видає голова уряду або його парламент . У.
    [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  7. Про дорожній рух : Закон України від 30 черв. 1993 р.
    Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
    [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  8. Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України : наказ МВС України від 27 берез. 2009 р. № 111.

  9. Про затвердження Інструкції про порядок і тактики дій при веденні плану «Перехват» : наказ МВС України від 2 лют. 2013 р. № 141 дск.

  10. Про затвердження Інструкція про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України та Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України : наказ МВС України від 20 січ. 2005 р.
    Ізолятор тимчасового тримання (ІТТ, застаріле камера попереднього ув'язнення, КПЗ) - у СРСР, Російській Федерації, Україні та інших країнах пострадянського простору - місця ув'язнення (камери) при територіальних органах внутрішніх справ або органах прикордонної охорони, призначене для тимчасового утримання осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину.
    Органи внутрішніх справ (ОВС) - у пострадянських країнах, а в Україні - до утворення Національної поліції - правозахисні органи державної виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні функцій держави, спрямованих на забезпечення законності та правопорядку, захист від протиправних посягань на життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави.
    Мілі́ція (лат. militia, «Військовий») - назва поліції в СРСР, країнах колишнього «Соціалістичного табору» та деяких сучасних країнах СНД.
    № 60 дск.

  11. Про затвердження Настанови про дії органів, підрозділів внутрішніх справ, з’єднань, військових частин внутрішніх військ, вищих навчальних закладів МВС України з ліквідації масових заворушень: наказ МВС від 11 лист. 2003 р.
    Ма́сові завору́шення - організація або активна участь у заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовувалися як зброя.
    Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
    № 1345 дск.

  12. Про затвердження Настанови про заходи органів, підрозділів внутрішніх справ, частин внутрішніх військ МВС України щодо розшуку і затримання озброєних та інших злочинців, які становлять підвищену суспільну небезпеку: наказ МВС України від 24 квіт. 1998 р. № 230 дск.

  13. Про затвердження Положення про підрозділи міліції громадської безпеки особливого призначення : наказ МВС України від 8 трав. 2014 р. № 447.

  14. Про затвердження Положення про порядок застосування вогнепальної зброї : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 1992 р. № 575.
    Грома́дська безп́ека - це стан захищеності громадянського суспільства, що характеризується відсутністю небезпеки для життя та здоров'я людей, для їх спокою та майнових прав, для нормальної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, для цілісності й збереження матеріальних цінностей
    Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
    [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  15. Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон» : наказ МВС України від 19 лист. 2003 р. № 1390.

  16. Про затвердження Положення про стройовий підрозділ патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 23 січ. 2010 р. № 16.

  17. Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку : Постанова Ради Міністрів України від 27 лют. 1991 р. № 49. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  18. Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України : наказ МВС України від 28 лип. 1994 р. № 404.
    Патру́льна полі́ція - підрозділ Національної поліції України, що здійснює цілодобове патрулювання вулиць, а також першим реагує на виклики 102, з метою забезпечення публічного порядку і безпеки, захисту прав громадян, а також безпеки дорожнього руху.


  19. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

  20. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лют. 1992 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.


ВСТУП

В умовах динамічного соціального життя українського суспільства на етапі реформування всіх сфер його життя діяльність органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку спрямована на реалізацію складного комплексу правоохоронних функцій, що гарантують надійність захисту прав і свобод громадян, власності, інтересів суспільства і держави від протиправних зазіхань.

Ландміліція
Грома́дський поря́док - урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

Основними факторами, що впливають на організацію роботи органів внутрішніх справ з охорони громадського порядку, є: соціально-економічні умови, при яких підрозділи міліції громадської безпеки виконують свої функції;

Національна поліція України
професійна підготовленість кадрів, їх правова і соціальна захищеність; повнота і якість правового регулювання організації і діяльності підрозділів охорони громадського порядку;
Правове́ регулюва́ння - це упорядкування суспільних відносин здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.
стан оперативної обстановки.

Вплив зазначених факторів визначає процес розвитку форм організації охорони громадського порядку, тактичні прийоми і способи попередження і припинення правопорушень.

Істотна роль у виконанні попереджувальних задач, що стоять перед міліцією, належить підрозділам міліції громадської безпеки. Діяльність підрозділів міліції громадської безпеки в зовнішній сфері функціонування має контрастно виражену попереджувальну спрямованість і вимагає вирішенню задач по забезпеченню належного громадського порядку, попередженню і припиненню злочинів та інших антигромадських проявів. Потрібно нагадати, що хоча в органах внутрішніх справ України стосовно боротьби зі злочинністю застосовуються ті ж категорії, що й у військовій справі (тобто «тактика», «операція» тощо), але у військовому й у міліцейському розумінні зміст цих понять не завжди і не цілком збігається.

Військо́ва спра́ва - складний термін, який може мати такі значення: В широкому розумінні охоплює всі питання військової теорії і практики, пов'язані з військовим будівництвом, підготовкою і діями Збройних сил, у мирний і воєнний час, підготовки населення країни на випадок війни.
Крім того, у міліції слово «тактика» зовсім не обов’язково зв’язується з веденням бойових дій. Мова може йти, наприклад, про тактику огляду місця події, тактику розвідувальної бесіди, тактику допиту, криміналістичну тактику тощо. У цьому випадку слово «тактика» цілком можна замінити словом «методика» і розуміти його як алгоритм здійснення визначеної групи дій. Той же термін вживається й у більш широкому змісті, коли говоримо про тактику професійної діяльності міліції. Тактика професійної діяльності включає тактику несення служби нарядами (патрульної служби, дорожньо-патрульної служби, Державної служби охорони, конвойними підрозділами), основні задачі, порядок організації і несення служби працівниками міліції по охороні громадського порядку, забезпеченню безпеки, боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, транспортних магістралях і в інших громадських місцях.
Грома́дське мі́сце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.

1. Тактика несення служби нарядами патрульної служби міліції

Організація патрульної служби включає як розробку самої принципової схеми, так і деякі інші заходи, а саме: затвердження постової відомості на добу; підготовка й інструктаж нарядів; організація управління нарядами безпосередньо в період несення ними служби; контроль за несенням служби нарядів; облік результатів роботи; підведення підсумків несення ПС.

До постової відомості, як і до будь-якого іншого управлінського акта, пред’являються визначені вимоги. Вони умовно можуть бути класифіковані на вимоги, що відносяться до форми, і вимоги, що відносяться до її змісту. В обов’язковому порядку відомість затверджується. У неї включаються такі реквізити, як найменування, дата, підпис керівника органу внутрішніх справ.

Змістовна сторона відомості характеризується тим, що в ній визначається розміщення нарядів органу внутрішніх справ і інших сил (на які посади і маршрути, у який час, на яку зміну виставляються наряди міліції і хто конкретно проводить інструктаж нарядів, здійснює контроль за несенням служби. Вказується обов’язкова норма і фактичне виставляння міліціонерів на ПС).

Дані вивчення, аналізу й оцінки оперативної обстановки на території, що обслуговується, дозволяють начальникові органу визначити патрульні ділянки і маршрути, на яких необхідно зосередити найбільшу щільність патрулів, підібрати найбільш досвідчених співробітників для несення патрульно-постової служби в місцях зі складною оперативною обстановкою. Начальник органу, затверджуючи постову відомість, повинен вдаватися до взаємодії з командирами батальйону, роти, взводу, оскільки саме вони виділяють в наряди конкретних співробітників із числа осіб рядового і начальницького складу міліції.

Наступним етапом управління як елемента організації патрульної служби є підготовка й інструктаж нарядів. Підготовка нарядів до служби по охороні громадського порядку здійснюється безпосередніми начальниками патрульних і постових, черговими по органу внутрішніх справ. Вона містить у собі забезпечення готовності працівників міліції до несення служби і своєчасного збору їх на інструктаж.

Інструктаж усіх нарядів перед заступленням на службу по охороні громадського порядку проводять, як правило, начальники органу або підрозділу, їхні заступники, може проводитися і керівним складом МВС або УМВС.

Організація управління нарядами безпосередньо в період несення ними служби забезпечується командним складом стройових підрозділів міліції (командирами полків, окремих батальйонів і рот), начальниками райвідділів, черговими по органу внутрішніх справ, а також начальниками патрульних ділянок. Службу наряди міліції несуть на визначених принциповою схемою патрульних ділянках. Таке розміщення здійснюється з метою найбільш ефективного використання сил і засобів; міліції і громадськості в охороні громадського порядку.

Громадський порядок на патрульній ділянці забезпечують наряди міліції.

Після інструктажу начальник доводить розміщення нарядів у передбачені постовою відомістю маршрути патрулювання.

При такій організації патрульної служби зростає інтенсивність спостереження нарядів, а транспорт використовується як засіб пересування патрулів з одного пункту несення служби в іншій.

Апаратом оперативного управління силами і засобами патрульної служби міліції є чергова частина. На неї покладені обов’язки по прийому доповідей від нарядів про оперативну обстановку на кожній посаді та маршруті, вона інформує міліціонерів про зміни оперативної обстановки на території, уточнює їх задачі. З цією метою при складанні принципової схеми розміщення сил і засобів складається таблиця зв’язку з нарядами і взаємодії між ними. Вони повинні відповідати розміщенню нарядів по змінах, маршрутах і посадах.

Протягом доби оперативна обстановка в районі (місті) може ускладнитися. Заздалегідь детально запрограмувати реагування на розвиток оперативного стану регіону неможливо. У зв’язку з цим черговому по органу внутрішніх справ надається право на власний розсуд у випадках непередбачених раніше подій вносити корективи в розміщення чергових нарядів з наступним доповіданням начальникові РВВС–ГВВС про вжиті заходи.

У процесі патрульної служби наряди міліції повинні взаємодіяти як з черговою частиною органу внутрішніх справ, так і між собою. Для кожного наряду повинна бути розроблена чітка схема взаємодії, що враховуватиме узгодження мети, часу і місця дій, взаємодопомогу нарядів при виконанні ними службових задач.

Організація взаємодії покладається на начальника органа внутрішніх справ і командирів стройових підрозділів, що повинні домогтися від учасників ПС єдиного розуміння загальної задачі і твердого знання загальних і особливих обов’язків і способів їхнього виконання, як цього вимагає Статут ППСМ.

Вони повинні постійно піклуватися про те, щоб наряди знали оперативну обстановку й усі випадки її зміни; організувати безперебійний зв’язок з черговим по органу й окремими нарядами, для чого постійно вживати заходів щодо забезпечення працездатності засобів зв’язку і сигналізації, безупинно керувати нарядами і контролювати їх дії.

Важливою ланкою взаємодії є надання практичної допомоги міліціонерам безпосередньо на маршруті як з боку начальницького складу, так і з боку сусідніх нарядів.

Важливим елементом у керуванні нарядами є контроль за організацією і несенням патрульної служби.

Контроль у цьому випадку виступає як засіб зміцнення дисципліни серед особового складу, він забезпечує високу активність нарядів міліції в боротьбі зі злочинністю й охорону громадського порядку. Питання контролю за організацією і несенням патрульно-постової служби чітко викладені в Статуті ППСМ, де визначено порядок контролю, а також установлено перелік посадових осіб, зобов’язаних перевіряти патрульно-постову службу.

Контроль за несенням ПС здійснюють багато посадових осіб. Так, особи начальницького складу МВС України мають право перевіряти патрульно-постову службу при кожному інспектуванні підвідомчих органів, частин, підрозділів. Інспекторські перевірки також проводяться комісіями за планами, затвердженими керівництвом МВС, ГУВД, УВС, УВДТ.

До перевірки несення патрульної служби залучаються також керівники ГУМВС, УМВС, управлінь і відділів внутрішніх справ на транспорті, начальники МРОВС, їхні заступники, командири полків, батальйонів і їхні заступники, командний склад рот, дивізіонів, взводів, чергові по ГОРОВС, інспекторський склад служби охорони громадського порядку, дільничні інспектори, начальники лінійних пунктів міліції.

Перевірку служби військових нарядів спеціальних моторизованих частин міліції здійснюють старші оперативні начальники, начальники міськрайорганів внутрішніх справ, їхні заступники разом з командирами підрозділів, їх заступниками і черговими по військових нарядах. Одним з найефективніших є контроль, що припускає хронометрування діяльності патрульних і постових служб за визначений період часу, а також надання практичної допомоги міліціонерам на маршрутах патрулювання. Важливим питанням контролю є документування результатів перевірки несення патрульної служби. Ці дані використовуються не тільки для оцінки роботи міліціонерів, але і для проведення інструктажів. Отже, важливо, щоб перевіряючі завжди робили відповідні записи в службових книжках міліціонерів із зазначенням конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів по їх усуненню.

Завершальним елементом організації патрульної служби є облік і оцінка її роботи. Облік щодобової роботи постових і патрульних нарядів здійснюється черговою частиною МРВВС (УВС), що оформляє добове зведення про несення патрульно-постової служби і результати роботи нарядів, командирами стройових підрозділів, начальницьким складом ОВС, ДАІ й іншими службами, що складають відповідні документи, які відображають роботу різних нарядів.

Облік і оцінка результатів патрульної служби є основою для прийняття керівниками органів внутрішніх справ управлінських рішень по організації охорони громадського порядку на добу у формі постової відомості, для складання планів на новий період тощо, а також дозволяють оперативно реагувати на недоліки і недогляди в організації патрульно-постової служби.

Колегія МВС України вимагає від керівників органів внутрішніх справ оцінювати роботу патрульної служби за їх реальним внеском у попередження і припинення правопорушень на вулицях, у парках, скверах та інших громадських місцях, зокрема – фактичним станом громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

Поліція Росії

Час проведення інструктажів, службових нарад, учбових занять і підготовки техніки до її використання вважається службовим.

До виконання завдання по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії України.

Націона́льна гва́рдія Украї́ни - військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС) і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Як самостійна силова структура існувала з 1991 по 2000, як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та залученням нових військових кадрів на добровольчій основі з 13 березня 2014 року. Загальна чисельність - до 60 тисяч військовослужбовців.
При визначенні необхідної кількості особового складу міліції, технічних засобів для закриття маршрутів (посад) виходять з того, що основні маршрути повинні бути закриті відповідними нарядами й у цих цілях максимально використані всі сили і засоби стройових підрозділів патрульної служби, ДСО, дорожньо-патрульної служби ДАІ і нарядів НГУ тощо. Для закриття маршрутів визначаються норми щодобового виставлення нарядів міліції, виділення авто- і мототранспорту, інших технічних засобів від кожної служби в системі їхнього комплексного використання. Коефіцієнт чисельності працівників на закриття восьмигодинного маршруту або поста складає 1,81 одиниці. На кожну додаткову годину відповідно до Статуту ППСМ цей коефіцієнт збільшується на 0,23 одиниці.

Тверді норми середньодобового виставлення транспортних засобів для організації патрульної служби встановлюються в залежності від кількості транспортних засобів, наявних у підрозділі тієї або іншої служби, що приймають участь у патрулюванні, з обліком того, що використовуватися вони повинні не менш 12-16 годин на добу. Автотранспорт повинен бути обладнаний радіостанціями, для несення служби міліціонерам видаються переносні радіостанції, озброєння і спорядження.

У зразковому переліку кількість маршрутів і посад повинна бути розроблена більше, ніж забезпечується особовим складом, що виділяються відповідно до щодобових норм. Це здійснюється з метою можливого маневрування силами і засобами міськрайліноргану внутрішніх справ.

Обов’язкові норми щоденного виставлення нарядів для несення патрульної служби встановлюються, виходячи із чисельності особового складу з розрахунку не менше 60 % наявної кількості міліціонерів.

У випадках, коли на території обслуговування здійснюються заходи, що потребують значного збільшення щільності нарядів за рахунок залучення до служби особового складу в дні його щотижневого відпочинку і в святкові дні, для компенсації вихідних днів командири стройових підрозділів можуть у наступні дні скоротити обов’язкові норми щоденного виставлення нарядів.


  1   2   3   4



  • Київ – 2014 Вид лекції
  • ДИДАКТИЧНІ ЦІЛІ: НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ
  • ВИХОВНІ ЦІЛІ
  • РОЗВИВАЛЬНІ ЦІЛІ
  • МІЖПРЕДМЕТНІ ТА МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ: ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ
  • ЗАБЕЗПЕЧУВАНІ ДИСЦИПЛІНИ
  • ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: ноутбук, мульмедійний проектор. ПЛАН ЛЕКЦІЇ
  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Кодекс України про адміністративні правопорушення
  • Відомості Верховної Ради України
  • Постанова Кабінету Міністрів України
  • ВСТУП
  • 1. Тактика несення служби нарядами патрульної служби міліції