Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Ташлицька гаес: друге тисячоліття поспіль

Скачати 323.88 Kb.

Ташлицька гаес: друге тисячоліття поспіль




Скачати 323.88 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації15.05.2017
Розмір323.88 Kb.
1   2

Вважаємо, що обласна рада і облдержадміністрація повинні терміново прийняти постанови, які б не дозволяли енергетикам порушувати наявні державні рішення, а саме:

1. Використовувати кошти, виділені згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1713 від 16 2000 р.

Постанова Кабінету Міністрів України Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
лише за цільовим призначенням - на добудову ГАЕС у складі двох агрегатів та вирішення еколого-соціальних проблем регіону.

2. Обмежити рівень заповнення Олександрівського водосховища відміткою вісім метрів, не допускаючи, навіть короткочасного, його підвищення.

3. Можливість введення в дослідно-промислову експлуатацію пускового комплексу ГАЕС на ізольованих водоймищах обумовити обов’язковим передбаченням засобів збереження якості води і її очистки від загиблих при проходженні через гідроагрегати гідробіонтів, що гарантує захист місцевих жителів і природного довкілля від токсичного впливу. Проектні рішення повинні пройти необхідну експертизу.

Оцінюючи, в цілому, ситуацію, яка склалася навколо добудови Ташлицької ГАЕС, необхідно зауважити таке. З кожним роком кількість факторів проти добудови збільшується. Проектні рішення, прогресивні декілька десятиліть тому, стають регресивними. Вони все більше суперечать законодавству нової України і міжнародної спільноти. Гігантоманія - це риса минулого століття. На зміну їй прийшов малий бізнес, конкуренція в самому широкому розумінні - форм власності, технічних рішень, систем управління. Капітал віддає перевагу рішенням, які забезпечують найшвидшу оборотність. Сучасний етап розвитку НТП характеризується пріоритетом малотоннажних технологій , що в енергетиці проявляється бумом ”малої енергетики” - автономних джерел теплоелектрозабезпечення чи електрозабезпечення потужністю до 10 тисяч кіловат. В період з 1990 по 1998 роки річний приріст (%) різних енергоджерел в світі складав: вугільні ТЕЦ - 0; ядерні - 1; гідро- газо- і мазутні - 2; інші - 16 - 22. Завдяки цьому середня потужність нових електростанцій зменшилась з 600 у середині 1980-х до 100 у 1992 році та 21 Мвт у 1998 році. Мала енергетика базується як на традиційних джерелах (газова турбіна, двигун внутрішнього горіння) так і на альтернативних (двигун Стірлінга, вітряки, сонячні батареї та комбіновані установки). Завдяки останнім досягненням НТП такі агрегати мають коефіцієнт корисної дії відчутно більший, ніж у ТЕС (не кажучи про ГАЕС, у якої ККД - лише частка від ТЕС чи АЕС) - до 70 %. Введення їх в експлуатацію займає не роки (чи десятиліття), а тижні (максимум декілька місяців). Ціни на одиницю потужності малих агрегатів сьогодні приблизно однакові з ГАЕС, але кон’юнктура ринку така, що найближчим часом очікується різке її зменшення (в два-три рази). Вплив на природне середовище вузько локальний, не загрожує регіональним екосистемам. Експлуатація такої станції гарантує споживачу надійне енергозабезпечення в періоди нестабільності в базовій загальнодержавній електромережі. А базовій енергомережі забезпечує можливість працювати в оптимальному режимі. Відмова від добудови Ташлицької ГАЕС не лише зніме конфлікт у суспільстві, збереже для сучасного і майбутніх поколінь унікальні природні, історичні, культурні цінності України. Вона загальмує процес відставання вітчизняної енергетики від світової, а у разі державної підтримки дасть змогу базовій галузі економіки зробити відчутний крок до НТП. Державна підтримка, на наш погляд, повинна проявитися у відмові від монопольного використання коштів будівниками ГАЕС. Ці кошти треба чесно виставити на конкурс між енергетиками та машинобудівниками Первомайська та Миколаєва.

2001 р., червень. Учасники Першої робочої зустрічі Всеукраїнської асоціації громадських природоохоронних організацій "Українська річкова мережа" (с. Кам’яний Брід Житомирської обл., Україна, 27-30 червня 2001 р.). надіслали лист до прем’єр-міністра України А. Кінаха та міністра екології та природних ресурсів С. Курикіна щодо неприпустимості добудови ТГАЕС. У відповідь була отримана формальна відписка з Мінекоресурсів.

2001 р., жовтень. Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України переглядає свій висновок стосовно уточненого проекту ТГАЕС і зазначає, що попередній позитивний вердикт ґрунтувався на дуже обмеженому матеріалі і тому не може бути об’єктивним, а для прийняття остаточного рішення потрібні додаткові дослідження.

2001 р., грудень. Відділення загальної біології НАН України висловлює своє негативне ставлення до добудови ТГАЕС і заповнення Олександрівського водосховища.

2002 р., червень. Прем’єр-міністром України А. Кінахом підписане Розпорядження Кабінету Міністрів України № 342-р від 17 червня 2002 р. "Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС", яким передбачалося поетапне введення в дію 1-3 агрегатів, в також з урахуванням досвіду експлуатації цих агрегатів і результатів моніторингу навколишнього природного середовища вирішити в установленому порядку питання про розконсервування 4-6 агрегатів.

2002 р., червень. 28 червня в газеті „Дзеркало тижня” виходить стаття народного депутата України, академіка НАН України К. Ситника та В. Багнюка, провідного наукового співробітника Інституту ботаніки ім. М.Холодного НАН України, „ОХОРОНА БІОСФЕРИ: ДОСЯГНЕННЯ I ПРОРАХУНКИ”, в якій в числі інших прорахунків згадується будiвництво водосховища i ГАЕС на річці Пiвденний Буг у межах регiонального ландшафтного парку «Гранiтно-степове Побужжя» — перлини природи.

2002 р., червень. Підготовлено відкрите звернення учасників Другої робочої зустрічі Всеукраїнської асоціації громадських природоохоронних організацій "Українська річкова мережа" (м. Бережани Тернопільської обл., Україна, 27-30 червня 2002 р.). до громадськості України „Про проект добудови Ташлицької ГАЕС на р. Павденний Буг в Миколаївській області”, в якому зокрема вказується, що „своє рішення Уряд ухвалив без належного, згідно з Міжнародною Конвенцією „Про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” (Оргуська конвенція), інформування української громадськості і врахування того факту, що розбудова Ташлицької ГАЕС знищить ті ландшафти країни, які дають ключ для розуміння Великого Державного Герба України”. Члени УРМ закликали усю громадськість України підтримати це звернення і дати свою відповідну оцінку діям Уряду України щодо добудови Ташлицької ГАЕС, а також усіма можливими засобами доводити позицію української природоохоронної громадськості до міжнародної спільноти. Президентові України п. Л. Кучмі від НЕЦУ та інших членів УРМ направлені листи протесту проти добудови ТГАЕС. Листи залишилися без жодної відповіді.

2003 р. 25 вересня. У м. Південноукраїнську було проведено спільне виїздне засідання постійних комісій Миколаївської обласної ради, на якому розглядалось питання "Про зміну меж регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя". Було вирішено рекомендувати облдержадміністрації підготувати необхідні матеріали для розгляду даного питання на сесії обласної ради. Запропоновано вивести зі складу заповідного об’єкту 331,5 га особливо цінних земель, в т. ч. 275,4 га земель водного фонду. Натомість заплановано розширення площі РЛП на 1471,1 га за рахунок малоцінних земель – урочища "Кодима" (855,7 га), яке ніякого відношення до Гранітно-степового Побужжя не має, а також урочища "Бакшала" (404,5 га), яке у поточному році було зруйноване несанкціонованим заповненням Бакшалинського водосховища. На це засідання вперше не були запрошені представники громадських природоохоронних організацій Миколаївщини, а від Академії Наук України виступав лише ст. н. с. інституту ботаніки НАНУ В.

Інститу́т бота́ніки і́мені Мико́ли Холо́дного - провідний український науковий центр з ботаніки.
Новосад. Заступник начальника державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області п. Є. Седлецький також доповів про позитивне ставлення управління до зміни меж РЛП "Гранітно-степове Побужжя".

2003, жовтень. Рішення про засудження незаконних дій місцевої влади щодо перегляду меж РЛП "Гранітно-степове Побужжя" 8 жовтня прийняла Громадська рада НУО при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України.

2003, жовтень. 17 жовтня 2003 року з ініціативи народного депутата України І. Зайця група народних депутатів (всього 175 народних депутатів) підписала запит до Президента України щодо вжиття заходів для захисту унікального заповідного об'єкту - регіональний ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя" в Миколаївській області. Лист, зокрема, підписали такі народні депутати: Ю. Єхануров, А. Кінах, О. Рибачук, Ю. Луценко, Ю. Павленко, С. Головатий, В. Семенюк, І. Васюник, Ю. Тимошенко, Є. Червоненко, Р. Зварич, О. Турчинов, С. Терьохін, М. Томенко, О. Білозір, М. Мартиненко, М. Кармазін, Ю.Костенко, І.Заєць, І. Плющ, Т. Чорновіл, Б. Олійник, Ю. Звягільський, Г. Руденко, В. Заєць, І. Шурма, Н. Шуфрич та інші. Запит підтримало при голосуванні 215 народних депутатів. За направлення запиту Президентові України Л. Кучмі проголосувало 237 народних депутатів. На запит відповіді отримано не було.

2003, жовтень. 19 жовтня 2003 р. у Великому конференц-залі (зал засідань Центральної Ради) Київського міського будинку відбувся громадський форум на захист Бузького Гарду, що проводив Національний Екологічний Центр України. Мета форуму - ще раз звернути увагу широкої громадськості та влади на проблеми регіону, а загалом на ті негативні тенденції щодо незаконного нищення відомствами та органами місцевого самоврядування об'єктів природно-заповідного фонду України, культурної спадщини, які являють собою загальнонаціональне надбання.
2004, осінь. Навіть після мораторію Верховної Ради України на останнє рішення Миколаївської облради, відбулася активізація процесів по добудові ТГАЕС і затопленню Олександрівського водоймища та РЛП. Народним депутатом Ю. Ширком було подано депутатський запит щодо затоплення Бузького Гарду. Ним було отримано відповідь, що все законно і нічого змінити не можна.

2004 р. 17 листопада. Телеканал 1 1, о 19.30 у ТСН, дав сюжет, у якому повідомлялось про новий проект - будівництво 4 енергоблоку на Південно-Українській АЕС. Проект міжнародний, виключно для продажу електроенергії за кордон. Інвестування збираються отримати від Угорщини, Болгарії і Туреччини (чиста енергія за кордон, а з відходами розбиратися буде Україна). Оскільки, зараз не вистачає води для охолодження трьох енергоблоків (одночасно можуть працювати тільки два), то мова тут іде не про якусь там добудову Ташлицької ГАЕС із заповненням Олександрівського водосховища до позначки 14,7 м, а про повномасштабне відновлення старого проекту з двома русловими водосховищами, тобто повне знищення "Гранітно-степового Побужжя" і наших національних святинь.

2005, березень. 29 березня 2005 р. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, розглянувши хід створення національного природного парку (НПП) "Гранітно-степове Побужжя", відзначає: Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" передбачено розроблення проектів створення, відведення земель для організації НПП "Гранітно-степове Побужжя".

Національний природний парк - категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення.
Фінансування розробки проекту створення НПП здійснюється за рахунок проекту Глобального екологічного фонду "Збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі".
Глоба́льний екологі́чній фо́нд (ГЕФ, англ. Global Environment Facility, GEF) - незалежний міжнародний фінансовий суб'єкт, чия діяльність реалізується через Програму розвитку ООН, Програму охорони навколишнього середовища ООН, і Світовий банк.
Розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації створено робочу комісію для погодження питань, пов'язаних з організацією НПП "Гранітно-степове Побужжя", та надані відповідні доручення райдержадміністраціям. До складу НПП має увійти, зокрема, територія сучасного регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Гранітно-степове Побужжя".

У квітні 2005 р. Миколаївська обласна рада розглянула на черговій сесії питання про зміну меж регіонального парку "Гранітно-степове Побужжя" з метою вилучення з цього об'єкту частини каньйону р. Південний Буг, де було розташовано Буго-Гардову паланку Запорізької Січі. Належність зазначеної території до природно-заповідного фонду України заважає підняттю рівня Олександрівського руслового водосховища, що необхідно для реалізації проекту Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ТГАЕС). Проект ТГАЕС був розроблений у 70-х роках 20 сторіччя з метою компенсації пікових навантажень в електромережі України та передбачав створення Олександрівського руслового водосховища на р. Південний Буг. Незважаючи на визнані негативні наслідки створення великих руслових водосховищ на р. Дніпро, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 р. N 342-р доручено "Мінпаливенерго України забезпечити поетапне введення в дію потужностей Ташлицької ГАЕС у складі 1-3 гідроагрегатів, а також з урахуванням досвіду експлуатації цих гідроагрегатів і результатів моніторингу навколишнього природного середовища вирішити в установленому порядку питання про розконсервування 4-6 гідроагрегатів". Слід зазначити, що проект ТГАЕС на 4 - 6 гідроагрегатів Державними екологічними експертизами (висновок № 9/2-1/2-3-430 від 30.04.98 р. та висновок № 035 від 09.09.02 р.) не розглядався, тому немає підстав для виділення коштів на добудову ТГАЕС в обсязі понад 3 гідроагрегати.

Вилучення частини території з РЛП "Гранітно-степове Побужжя" згідно зі статтями 150 та 151 "Земельного кодексу України" перебуває у компетенції Верховної Ради України, тому рішення Миколаївської обласної ради про підняття рівня Олександрівського водосховища не може бути дійсним, поки питання виведення земель з регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" не буде позитивно вирішено Верховною Радою України.

Рішення обласної ради про виведення з природно-заповідного фонду України території Бузького Гарду та надання дозволу на підняття рівня Олександрівського водосховища суперечить положенням таких нормативних актів:

- Конституції України, ст.12, 13, 54;

- Конвенцій: ЮНЕСКО «Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» (1972, ратифікована Україною 1988 року), "Про збереження біорізноманіття" (1992, ратифікована Україною 1994 р.); «Про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція)» (1979, Україна приєдналась 1996 р.); Європейської ландшафтної конвенції (підписана Україною у червні 2004 р.);

- Законів України: "Про охорону навколишнього природного середовища"(1991 р.) ст. 4, 39; «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.), преамбула, ст.7, 51, 52, 53, 56; «Про тваринний світ» (1993 р.) ст. 7; «Про рослинний світ» (1999 р.) ст. 4, 11, 12; «Про Червону книгу України» (2002 р.) ст. 5, 11, 19; «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.), ст. 6, 13, 14, 15, 22, 24, 30, 31, 32, 34, 37;

- Указів Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва» від 4.01.1995 р.; «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» від 27.04.1999 р.

Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).
Здоровий спосіб життя означає дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути.
; «Про положення про координаційну раду з питань розвитку українського козацтва» від 22.12.1999 р.

Березень, 2005 р., Держводгосп України за дорученням Кабінету Міністрів України від 11
березня 2005 року № 9883/1/1-05 розглянув звернення представників природоохоронних організацій щодо збереження природно-заповідного фонду України і в межах компетенції комітету подав пропозиції щодо шляхів розв'язання зазначених у зверненні екологічних проблем. У листі 23.03.05 № МБ/9-166 від 23.03.05, направленому в Мінприроди, зокрема вказується:

У результаті розгляду проектної документації щодо добудови Ташлицької ГАЕС Держводгосп дійшов до висновку, що в проекті не вирішені основні питання - водозабезпеченість енергокомплексу, безпечне використання та охорона вод у нижній течії Південного Бугу.

Наповнення Олександрівського водосховища до рівнів, вище встановленого (8 м), є порушенням правил експлуатації та встановленого режиму його роботи, що згідно із статтею 110 Водного кодекс}' України тягне за собою відповідальність.

2005 р., червень. У м. Південноукраїнськ відбувається виїзне розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Окрім членів комітету, у засіданні беруть участь фахівці з Мінприроди, НЕЦУ, РЛП „Гранітно-степове Побужжя”, активісти місцевих громадських природоохоронних організацій тощо. Мета засідання - пошук подальших шляхів розв’язання даної проблеми, оскільки національний природний парк має бути створений на базі території регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, найбільш цінній частині якого загрожує знищення в разі добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища.

2005 р., 17 серпня. Міська рада м. Південноукраїнськ на 30-й сесії 4-го скликання приймає Рішення № 505, згідно з яким „Враховуючи невідповідність структури території регіонального ландшафтного парку „Гранітно-степове Побужжя” в м. Південноукраїнську статусу і завданням національного природного парку, зважаючи на необхідність подальшого розвитку і благоустрою міста, створення належних умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах..., НЕ ПОГОДЖУВАТИ створення національного природного парку „Гранітно-степове Побужжя” на території м. Південноукраїнська в межах існуючого однойменного регіонального ландшафтного парку”.

2005 р., жовтень. Без будь-яких погоджень та за відсутності відповідного проекту, на заповідній території, безпосередньо в урочищі „Гард”, на лівому березі р. Південний. Буг будівельниками ТГАЕС розпочато незаконні земельні роботи – видобуток та вивезення грунту для потреб будівництва ТГАЕС. Роботи відбувалися 10-15 жовтня в 20 м від острова Гардовий. При цьому зруйновано або порушено близько 50 м прибережної захисної смуги річки та самого берега, знищено приблизно 0,5 га трав'яного покриву, деревостану та кущів. Вивезено близько 2 тис. кубометрів грунту. Роботи зупинено лише після втручання Мінприроди України.

Про проблеми, що пов'язані з розбудовою Південно-Українського енергетичного комплексу, як із самою АЕС, так і допоміжними, у першу чергу гідротехнічнічними спорудами, за останні понад десять років вже сказано і написано дуже багато. Ця проблема старіша за саму нашу незалежність. Вона триває друге десятиріччя і друге тисячоліття!. Друге десятиріччя конфлікту думок і дій! Друге тисячоліттяя державних експертиз, похованих грошей, круглих столів і взаємних звинувачень. Та треба пам'ятати про головне: введення в дію ТГАЕС і Олександрівського водосховища звяже між собою Південний Буг і Ташлицьке водоймище – став-охолоджувач Південно-Української АЕС. В результаті експлуатаційники можливо отримають дешеву систему охолодження реакторів і більше прибутків від виробництва і продажу за кордон електроенергії, завдяки безпосередньому використанню найбільшої національної річки України. Керівництво Миколаївської області - чергове запевнення, що в селах, які оточують АЕС, перестануть відключати світло, обіцянки, що тепер вже (чесно? точно? чьотко?) низку об'єктів соціального призначення та об'їзну дорогу навколо Ташлицького водоймища, якими на протязі більш ніж десять років, друге тисячоліття поспіль дурять голову, буде нарешті побудовано. Населення Миколаївщини - сплюндровану річку. Народ України втратить унікальні пам'ятки, останні автентичні ландшафти Запорозької Січі - безцінні святині нашого народу. Молода українська демократія - ще одну надію на розбудову правової держави. Чи не останню?

Вимагаємо: подальша доля Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища повинна вирішуватись за умов беззастережного дотримання чинного законодавства України!






1   2


Скачати 323.88 Kb.

  • Постанови Кабінету Міністрів України
  • Глобального екологічного фонду
  • Указів Президента України