Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Телекомунікаційні компанії україни в умовах світової економічної кризи telecommunication companies of ukraine in the conditions of world economic crisis

Скачати 204.85 Kb.

Телекомунікаційні компанії україни в умовах світової економічної кризи telecommunication companies of ukraine in the conditions of world economic crisis




Скачати 204.85 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації18.05.2017
Розмір204.85 Kb.
  1   2

УДК 338.12.015:654.031.8
Сопрун Н. В.,

Сакалош Т. В.,

канд. економ. наук

Національний технічний університет України «КПІ»
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ КОМПАНІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

TELECOMMUNICATION COMPANIES OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF WORLD ECONOMIC CRISIS
Проаналізовано причини та наслідки світових економічних криз, особливості кризи 2008-2009 рр.
Економі́чна кри́за (грец. krisis - поворотний пункт) - різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті - в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
та тенденції розвитку телекомунікаційної галузі України. Досліджено фактори, що негативно впливають на діяльність телекомунікаційних компаній. Охарактеризовано зміни, які відбулися на телекомунікаційному ринку, що були спричинені кризовими явищами. На основі оцінки результатів комерційної діяльності основних телекомунікаційних компаній запропоновано заходи щодо коригування негативних наслідків кризи у галузі телекомунікацій в цілому.


Проанализированы причины и последствия мировых экономических кризисов, особенности кризиса 2008-2009 гг. и тенденции развития телекоммуникационной отрасли Украины. Исследованы факторы, которые негативно влияют на деятельность телекоммуникационных компаний. Охарактеризованы изменения какие состоялись на телекоммуникационном рынке, что были вызваны кризисными явлениями. На основе оценки результатов коммерческой деятельности основных телекоммуникационных компаний предложены мероприятия относительно корректировки негативных последствий кризиса в отрасли телекоммуникаций в целом.

The paper reveals main causes and preconditions for short, medium and long-term cycles. The most important reasons and effects of last six economic crises all over the world are systematized. On the features, internal and external appearance factors of world economic crisis of 2008-2009 is focused particular attention. The main trends of telecommunication industry of Ukraine the past seven years are analyzed. The structure of telecommunication services is listed. The major participants of the Ukrainian market of mobile services before world economic crises are characterized. The most significant changes of telecommunication market which caused by last crisis are studied. Financial and operating activities of main telecommunication outfits in post-crisis conditions are presented. The factors which influence negatively on activity of telecommunication companies were researched. The own anti-crisis measures of telecommunication companies are given. The authors offer measures for correction negative effects of world economic crisis in telecommunication industry in whole on the base of analysis of commercial activity of main telecommunication companies of Ukraine.
Ключові слова: світові економічні кризи, телекомунікаційні компанії, вплив кризи на телекомунікаційний ринок, антикризова діяльність компаній, антикризові заходи
Вступ.
Підприємство зв'язку - підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд і мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку.
Телекомунікації виступають ключовою компонентою інфраструктури сучасного бізнесу. Досягнення сучасного рівня інтернаціоналізації та глобалізації господарських відносин було б неможливе без засобів комунікації.
Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, котрі виникають у сфері господарювання щодо організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності, характеризуються особливим суб'єктним складом, поєднанням організаційних і майнових елементів, значним ступенем регулювання як з боку держави, так і суб'єктів цих відносин.
Світова торгівля товарами та послугами, міжнародні фінансові ринки, міжнародний рух факторів виробництва розвивалися, в тому числі, завдяки прогресу у галузі телекомунікацій.
Фіна́нсовий ри́нок - це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Відносини обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні знижки тощо) права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів.

Розвиток світового господарства характеризується нерівномірністю у просторі та часі. Періоди з високими темпами зростання, які спричинені змінами у освоєнні людством певних факторів виробництва або появою нових, можуть чергуватися з періодами порівняно низьких темпів зростання, які характеризуються вичерпанням потенціалу традиційних факторів. В цьому й проявляється непостійний, змінний характер економічного розвитку, який прийнято пов’язувати з кон’юнктурними циклами.

Світове́ господа́рство- глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.
Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).
Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.

Кризові явища в Україні протягом 20 років незалежності носять перманентний та системний характер. Економіка країни не змогла успішно адаптуватися до ринкових умов, адже її показники у натуральному вимірі ще не досягли рівня 1990р. Перша п’ятирічка нового тисячоліття характеризувалася зростанням економіки України, проте залежність промисловості від зовнішньої кон’юнктури, експортна орієнтація багатьох видів бізнесу, неефективна її структура призвели до нівелювання здобутих значень макроекономічних показників світовою економічною кризою 2008-2009 рр.

Виявлення передумов на макрорівні та прогнозування наслідків кризи на мікрорівні сприяє формуванню ефективної системи антикризових явищ для компаній. Саме виявленню змін та тенденцій, спричинених останньою економічною кризою, у діяльності телекомунікаційних компаній України присвячена дана стаття.

Різні аспекти управління діяльністю телекомунікаційних компаній та вивчення причин і наслідків економічних криз, циклічності економічного розвитку знайшли своє відображення у роботах відомих вчених: Анікіна О. Б., Вечери С., Гальчинського А. С., Геєця В. М., Герасимчука В. Г., Гурієва С. М., Жюгляра К., Карвацкої Н. С., Кітчина Д., Кондратьєва М. Д., Кузнеця С., Куликова Ю. С., Лєбєдєва С. О., Рєзнікової Н. П., Трубецкова Д. І., Юрія С. І. та інших авторів.

Постановка завдання. Основною метою дослідження є вивчення передумов та наслідків світових економічних криз, їх особливостей, а також тенденцій розвитку телекомунікаційного ринку України в умовах кризи 2008-2009рр.

Телекомунікації Телекомуніка́ції, також електрозв'язок (англ. Telecommunications) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду дротовими, радіо, оптичними або іншими електромагнітними системами.
, аналіз діяльності основних компаній за несприятливої кон’юнктури та розроблення рекомендацій щодо заходів для подолання наслідків кризових явищ у галузі.

Методологія. Теоретичною основою дослідження є системний підхід до аналізу умов протікання та причинно-наслідкових зв’язків світових економічних криз, телекомунікаційного ринку та антикризових заходів телекомунікаційних компаній України.
Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.
У дослідженні використані методи системного, факторного та порівняльного аналізу, теоретичного узагальнення.

Результати дослідження. 1. Причини та умови протікання світових економічних криз. Явище економічної кризи являє собою циклічний процес змін в економіці, які призводять до перебудови старої, або побудови абсолютно нової економічної системи.
Економічна система Економі́чна систе́ма - сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на
Кризові процеси призводять до формування таких умов, коли система опиняється в точці біфуркації, тобто в критичному стані. Для даного стану характерна нестійкість економічної системи до періодичних змін, тобто виникає невизначеність щодо подальшого існування даної системи [1]. Функціонування системи можливе лише у двох варіантах: існуюча система перебуватиме в хаотичному стані або ж вона перейде на абсолютно новий, більш високий рівень впорядкованості [2].

Кожна криза має свої причини та передумови. Залежно від характеру кризового явища причини можуть бути абсолютно різними. Хоча всі кризи за своєю сутністю є економічними (через взаємопов’язаність соціально-економічних процесів), можна виділити свої специфічні причини, характерні для кожної з них. Визначення передумов надасть змогу сформувати найбільш ефективні антикризові заходи та не досягти повторення передкризової ситуації у майбутньому.

Відомо, що усі кризові явища відтворюють циклічний процес. Отже є певна закономірність виникнення криз в економіці. Дана закономірність проявляється через цикли, які залежно від терміну їх повторюваності класифікують як:


  • короткострокові або цикли Кітчина тривалістю 3-5 років [3];
    Цикли Кітчина - короткострокові економічні цикли з характерним періодом 3-4 роки, відкриті в 1920-і роки англійським економістом Джозефом Кітчином.


  • середньострокові або цикли Жюгляра тривалістю 7-11 років [4];
    Цикли Жюгляра - середньострокові економічні цикли з характерним періодом у 7-11 років. Названі по імені французького економіста Клемана Жюгляра, котрий одним з перших описав ці цикли.


  • ритми Кузнеця тривалістю 15-25 років, які теж відносяться до середньострокових циклів [5];

  • довгострокові або цикли Кондратьєва, тривалість яких становить 42-66 років [6].

Для кожного з наведених циклів є типові передумови. Наприклад, найчастіше причиною короткострокових криз виступає пожвавлення діяльності у фінансовому секторі. Причинами середньострокових криз можна вважати структурні зрушення в економіці. Довгострокові кризи пов’язані з докорінними змінами в технологічній базі всієї світової економіки.
Цикли Кондратьєва (К-цикли, або К-хвилі) - періодичні цикли підйомів, що змінюються, і спадів сучасної світової економіки тривалістю 48-55 років, описані у 1920-ті роки Миколою Кондратьєвим.
Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.

Починаючи з XVIII ст. у світі спостерігалося 4 довгострокові цикли, які були характерні, насамперед, для економік розвинутих країн: 1789 – 1848 рр., 1849 – 1896 рр., 1896 – 1938 рр.

Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
, з 1952 року по сьогоднішній день.

Проте, незважаючи на загальні передумови виникнення криз одного циклу, кожну кризу доцільно розглядати окремо. Конкретна криза має свої особливості та причини виникнення, відмінні від причин виникнення інших криз того ж самого циклу.

Причини виникнення та особливості протікання 6 останніх економічних криз, які можна вважати світовими, систематизовано у табл. 1 (за даними [7]).



Таблиця 1

Характеристика останніх світових економічних криз



Період

Назва

Причини/особливості

1987 – 1991 рр.

Чорний понеділок

Дана криза стосувалася фондового ринку США, який знизився на 22,6%, що викликало падіння на ринках Австралії, Канади та Гонконгу. Імовірною причиною можна вважати так звану «масову поведінку», коли після раптового зниження капіталізації кількох крупних компаній відбувається масовий відтік інвесторів з різних ринків.

1994 – 1995 рр.

Мексиканська криза

З кінця 1980-х рр. до 1994 року уряд Мексики активно проводив політику залучення інвестицій до країни. Було залучено значну кількість іноземних інвестицій. Після вступу Мексики до ОЕСР економічна ситуація в країні погіршилася і, побоюючись кризи, інвестори почали згортання інвестиційних проектів. Цим було спричинено кризу банківської системи.

1997 р.

Азіатська криза

Дана криза охопила нові індустріальні країни Азії. Через девальвацію національних валют азіатських країн та високий рівень дефіциту платіжного балансу почав спостерігатися відтік інвесторів з даного регіону. В цей час відбулося найбільш масштабне падіння фондового ринку Азії.

1998 – 1999 рр.

Російська криза

Причинами даної кризи були: високий державний борг країни; зниження світових цін на сировину (зокрема нафти та газу); невчасна виплата урядом країни державних короткострокових облігацій. Мала місце девальвація рубля за даний період у 3 рази. Також сильних потрясінь зазнав російський фондовий ринок.

2001 – 2003 рр.

Криза «Дот комів»

Відбувалося падіння інтернет-компаній (доткомів) – спочатку дрібних, а пізніше й крупних компаній, які займалися послугами b2b. Головна причина кризи виявилася у завищеному рівні інвестування сектору ІТ, а також низьких показниках фінансового розвитку таких компаній.

2008 – 2009 рр.

Світова фінансово-економічна криза

Передумови кризи були помітні ще у 2007 р. і пов’язані з перенасиченням ринку іпотечного кредитування. Внаслідок чого, у 2008 році через масове неповернення виданих кредитів банки почали виставляти на продаж заставне житло, що в свою чергу призвело до падіння цін на нерухомість. Це був початок кредитної кризи в США. Послідовно за ринком іпотечного кредитування були втягнуті у кризові явища й товарні ринки, що призвело до зниження продаж.

Таким чином, як бачимо, протікання усіх світових криз відбувалося за схожою послідовністю: одна умова спричинювала появу іншої, аж поки це все не виливалося у кризу однієї країни чи групи країн. Згодом наслідки криз торкалися більшої частини світу.

Спільною ознакою всіх вищевказаних криз є однакова поведінка суб’єктів ринку. Під час наближення до кризової ситуації споживачі, інвестори, фінансисти в переважній більшості піддаються паніці, що й спричиняє масштабність кризи, – відбувається так зване «проколювання мильної бульбашки». Зазначені процеси певним чином пояснює та вивчає поведінкова економіка – галузь економічної науки, яка займається дослідженням впливу психологічних факторів на прийняття рішень людьми у різноманітних економічних ситуаціях [8, 9].

Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Частини світу - це найбільші глобальні географічні регіони, до яких належать материки чи їхні значні частини разом із прилеглими островами. Зазвичай виділяють шість частин світу: Австралія і Океанія Азія Америка Антарктида Африка Європа
Поведінкова економіка (англ. behavioral economics) - це напрямок економічної теорії, який займається дослідженням впливу психологічних факторів на рішення людей у різноманітних економічних ситуаціях. При цьому велику увагу приділяється ситуаціям, де люди поводяться інакше, ніж це прогнозує класична економічна теорія із її припущенням раціональності та егоїстичності.
Серед дослідників поведінкової економіки варто назвати представників різних країн: Д. Аерелі, К. Камерера, Д. Канемана, С. Мулайнатана, Д. Прелеца, А. Тверського.

Одна з особливостей останньої світової економічної кризи полягає у переоцінці майбутніх очікувань. Тобто хибне уявлення, що високі темпи зростання доходів за певний період залишатимуться сталими постійно (позитивізм у сприйнятті економічного розвитку), стимулює до зростання споживання і скорочення заощадження. Усвідомлення хибності суспільних очікувань щодо майбутнього є моментом початку незворотного кризового процесу. Іншою особливістю є ускладнення структури економік розвинутих країн, зокрема, форми ведення бізнесу стать більш складними, тоді як раніше у бізнесі переважали торгівельні операції. Таким чином остання світова економічна криза стала, в тому числі, результатом переускладнення схем ведення бізнесу: зростання ролі похідних елементів у економіці (іпотечне кредитування тощо).

Основними внутрішніми факторами появи кризових явищ в Україні були [10, 11]: відсутність реальних зрушень в структурній перебудові економіки; приватизація без орієнтації на інноваційний розвиток; олігархізація економіки; орієнтація монетарної політики на інтереси великих експортерів; неефективна економічна політика уряду, яка була пов’язана зі значними податковими пільгами для окремих монополістів та великих підприємств, фіскальним валютним курсом тощо; зростання дефіциту платіжного балансу; нестача грошових ресурсів для підтримки досягнутих напередодні світової кризи темпів економічного зростання;

Пода′ткові пі́льги (англ. Tax Benefits) - переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.
Бала́нс платі́жний (англ. balance of Payments) - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць).
Антициклічна політика - це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.
Монетарна полі́тика (англ. Monetary Policy) - політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей з метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні.
Економі́чне зроста́ння - збільшення обсягу виробленої продукції в порівнянні з минулим роком, збільшення її реальної (корегованої на інфляцію) вартості.
Гро́ші - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.
високий рівень інфляції; відрив соціальної політики від реальних можливостей економіки.
Соціа́льна полі́тика - комплекс заходів державного та недержавного характеру, спрямованих на виявлення, задоволення і узгодження потреб та інтересів громадян, соціальних груп, територіальних громад.
До зовнішніх факторів відносять [12]: значна залежність від зовнішньої кон’юнктури; падіння попиту на продукції гірничо-металургійного комплексу; економічні війни на зовнішніх ринках тощо.

  1   2


Скачати 204.85 Kb.

  • Ключові слова
  • Постановка завдання.
  • Методологія.
  • Результати дослідження. 1. Причини та умови протікання світових економічних криз.