Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тема №7: Топографічна анатомія органів шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна залоза). Трахеотомія. Операції на щитоподібній залозі

Скачати 96.08 Kb.

Тема №7: Топографічна анатомія органів шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна залоза). Трахеотомія. Операції на щитоподібній залозі




Скачати 96.08 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір96.08 Kb.

Модуль 1

Змістовий модуль 1

Тема № 7: Топографічна анатомія органів шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна залоза).

Щитоподібна залоза (лат. glandula thyroidea) - непарний орган ендокринної системи, що складається з двох долей, перешийка та рудиментарної пірамідальної долі. Розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї, і є периферійним гіпофіз-залежним органом ендокринної системи, який регулює основний обмін і забезпечує кальцієвий гомеостаз крові.

Трахеотомія. Операції на щитоподібній залозі.

Актуальність теми: захворювання в ділянках шиї найбільш часто зустрічаються в ЛОР-, щелепно-лицевої, хірургії травневої системи та судинної і ендокринної хірургії. Захворювання та ускладнення складають майже половину патологоанатомічних діагнозів. Тому знання з топографічної анатомії органів шиї необхідні для лікарів усіх спеціальностей, особливо ЛОР-лікарів, ендокринних хірургів та хірургів травневої системи.
Мета (загальна): уміти визначити зовнішні і кістково-м`язові орієнтири, межи переднього відділу шиї та поділити його на ділянки і трикутники, їх пошарову топографію та топографію щитоподібної та пара щитоподібних залоз, гортані, трахеї, глотки і стравоходу. Усвідомити можливі ускладнення при трахеостомії, оволодіти методикою та технікою операцій трахеотомії та резекції щитоподібної залози.
Конкретні цілі Вихідний рівень

Уміти:

1. Визначити зовнішні і кістково-м`язові орієнтири, межи, ділянки, трикутники і пошарову топографію переднього відділу шиї

1. Користуватися латинською термінологією (кафедра іноземних мов)

2. Визначити будову, голотопію, скелетотопію, синтопію щитоподібної та паращитоподібних залоз

2. Знання нормальної анатомії кісткової, м`язової, судинної, нервової, дихальної, ендокринної систем та системи травлення (кафедра нормальної анатомії людини)

3. Визначити джерела кровопостачання, венозний та лімфатичний віддок, іннервацію щитоподібної та паращитоподібних залоз

4. Визначити будову, голотопію, скелетотопію, синтопію гортані, трахеї, глотки і стравоходу




5. Проаналізувати практичне значення фасцій та міжфасціальних проміжків

6. Опанувати методику і техніку операції трахеотомії

7. Усвідомити можливі ускладнення при трахеостомії

7. Опанувати методику і техніку резекції щитоподібної залози

Для того, щоб Ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань та умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань (приклади):


Завдання 1

Голосові зв`язки знервуються:



  1. Нижніми гортанними нервами

  2. Верхніми гортанними нервами

  3. Верхніми і нижніми гортанними нервами

  4. Блукаючими нервами

  5. Додатковими нервами

Завдання 2

Комплекс предгортанних м`язів знервується:


  1. Шийною петлею

  2. Поперечним нервом шиї

  3. Додатковим нервом

  4. Блукаючим нервом

  5. Верхніми і нижніми гортанними нервами

Завдання 3

Після резекції щитоподібної залози у хворого осиплість голосу. Який нерв пошкоджено?


  1. Симпатичний стовбур

  2. Шийна петля

  3. Поворотний гортанний нерв

  4. Поперековий нерв шиї

  5. Блукаючий нерв

Еталони відповідей: 1-1; 2-1; 3-3




  1. Анатомія людини.

  2. Привіс М.Г., Лисенко Н.И., Бушкович В.И. Анатомия человека. – М.: Медицина. – 2001. – С. 375-432


Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

  1. голотопія, скелетотопія, сінтопія щитоподібної та паращитоподібних залоз

  2. будова, кровопостачання, венозний та лімфатичний віддок, іннервація щитоподібної та паращитоподібних залоз

  3. голотопія, скелетотопія, сінтопія гортані, трахеї, глотки і стравоходу

  4. межи превісцерального та претрахеального проміжків і сполучення їх з сусідніми ділянками

  5. будова, кровопостачання, венозний та лімфатичний віддок, іннервація гортані, трахеї, глотки і стравоходу

  6. методика і техніка оперативних прийомів при трахеотомії

  7. ускладнення, що спостерігаються при проведенні трахеостоміїї і заходи до запобігання чи усунення їх

  8. методика і техніка резекції щитоподібної залози

  9. ускладнення, що спостерігаються при проведенні резекції щитоподібної залози і заходи до запобігання чи усунення їх


Література для засвоєння знань-умінь за даною темою:

  1. К.І.Кульчицький,М.П.Ковальський, А.П.Дітковський, М.С.Скрипиков, С.А.Солорева, В.С.Щитов, Т.Т.Хворостяна, О.Б.Кобзар, О.М.Очкуренко, В.М.Бондур, В.Б.Раскалей. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. - Київ, "Вища школа",1994. – 464 с.

  2. Кульчицкий К.И., Бобрик И.И., Дитковский А.П., Солорева С.А., Щитов В.С., Ковальский М.П., Хворостяная Т.Т., Талько В.И., Кобзар А.Б. Бондур В.М., Раскалей В.Б. Оперативная хирургия и топографическая анатомия /учебник для медвузов/. - Вища школа,К.,1989. - 472 с

  3. В.В.Кованова /ред./. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., Медицина , 1985.

  4. Литтманн. Оперативная хирургия. Будапешт, 1981.

  5. Оперативна хірургія: хірургічні операції та маніпуляції / І.І.

    Хірургі́я (грец. χειρουργική, від грец. χειρ - рука і грец. ουργική - робити) - галузь медицини, яка вивчає хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу.

    Свистонюк та ін. – К.:Здоров’я, 2001

Виконайте наступні цільові завдання (приклади):


Завдання № 1.

При виконанні струмектомії хірург відділив частку залози від трахеї на всьому протязі. У хворої з`явилася осиплість голосу. Яка причина осиплості, в чому помилка хірурга?



  1. Осиплість голосу пов`язана тільки з тим, що залоза була повністю відділена від трахеї.

  2. Сиплість голосу результат набряку тканин при операції. Вона самостійно зникає через 3-4 доби.

  3. Сиплість голосу пов`язана з пошкодженням нижнього гортанного (зворотнього) нерва, що могло статися при відделенні залози від трахеї. Треба пам`ятати, що задня частина залози завжди повинна залишатися в з`єднанні з бічною частиною трахеї. Це забезпечить цільність гортанних нервів.

  4. Сиплість голосу пов`язана з пошкодженням верхнього гортанного нерва, що могло статися при відделенні залози від трахеї. Треба пам`ятати, що задня частина залози завжди повинна залишатися в з`єднанні з бічною частиною трахеї. Це забезпечить цільність гортанних нервів.

  5. Причина сиплості – видалення тільки однієї частки. Правильно видаляти щитоподібну залозу повністю.

Завдання №2

При субтотальній субфасціальній струмектомії з приводу дифузного токсичного зобу скільки треба залишити тканини щитоподібної залози і з якою метою?

Верхній гортанний нерв Верхній гортанний нерв (лат. n. laryngeus superior) - це нерв, що містить рухові та чутливі волокна (змішаний) та бере участь в іннервації структур гортані. Верхній гортанний нерв відходить від блукаючого нерва.

Дифузний токсичний зоб (часто асоціюється з термінами: тиреотоксикоз, гіпертиреоїдизм, Базе́дова хворо́ба, хвороба Грейвса, хвороба Перрі, хвороба Флаяні) - захворювання, що виникає в зв'язку з підвищенням функції щитовидної залози, що призводить до надходження надмірної кількості тироксину до крові.



  1. Залишають в середньому по 0,5 г кожної частки для уникнення мікседеми.

  2. Щитоподібна залоза видаляється повністю.

  3. Залишають в середньому по 5 г кожної частки для уникнення мікседеми.

  4. Залишають в середньому по 2-3 г кожної частки для уникнення мікседеми.

  5. Залишають в середньому по 10 г кожної частки для уникнення мікседеми.

Завдання №3

У хірургічне відділення обласної лікарні доставлений хворий з травматичним розривом гортані. У порядку невідкладної допомоги в ЦРЛ була виконана трахеотомія.

Пе́рша меди́чна допомо́га - комплекс невідкладних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди та під час її транспортування до медичного закладу.

При огляді виявлені ознаки наростаючої задухи, м`які тканини шиї набрякли, при пальпації визначається крепітація. Яка помилка допущена при трахеотомії. Як її можна виправити?

  1. Підшкірна емфізема є результатом розриву гортані трахеотомія виконана неправильно – трубка стоїть під слизовою трахеї і повітря в трахею не поступає. Необхідно розітнути слизову і ввести трахеостомічну трубку в просвіт трахеї.

  2. Підшкірна емфізема це звичайне явище при трахеотомії. Задуха викликана набряком тканин, необхідно дещо розширити розріз.

  3. Наявність підшкірної емфіземи свідчить про те, що під час виконання трахеотомії хірургом зроблений дуже великий розріз трахеї, який не відповідає діаметру канюлі.

  4. Наявність підшкірної емфіземи свідчить про те, що під час виконання трахеотомії хірургом зроблений дуже великий розріз трахеї, який не відповідає діаметру канюлі. Для попередження підшкірної емфіземи після введення канюлі слід просвіт трахеї герметизувати вузловими швами, накладеними на трахею.

  5. Підшкірна емфізема викликана тим, що виконаний дуже великий розріз, просвіт трахеї треба герметизувати непреривними швами, накладеними на трахею. Задуха виникла внаслідок набряку тканан.

Завдання №4

Після розтину кілець трахеї та введення канюлі у хворого не пройшли ознаки задухи. В чому полягає помилка хірурга? Як її запобігти?


  1. Відсутність бажаного ефекту після трахеотомії може бути пов`язана з двома факторами: по-перше, перед введенням належить пересвідчитися у тому, що слизова оболонка трахеї розітнута і просвіт її розкритий, інакше можна ввести канюлю у підслизовий шар.

    Слизова́ оболо́нка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) - внутрішня оболонка порожнистих органів, яка контактує з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).

    По-друге, не виключено, що просвіт канюлі закритий слизом чи згустками крові. Тому треба видалити та очистити просвіт внутрішньої трубки.

  2. Хворому не зробили цереброспінальну пункцію.

  3. Хворому не зробили інкубацію трахеї.

  4. Невірно вибраний спосіб трахеотомії, слід було робити конікотомію.

  5. У хворого декстрапозиція аорти і наявність a. thyroidea ima (найнижчої).

Завдання №5

У дитина 4 років виникла задуха внаслідок захворювання на дифтерію. Яку операцію необхідно негайно виконати?


  1. Конікотомію.

  2. Верхню трахеотомію.

  3. Середню трахеотомію.

  4. Нижню трахеотомію.

  5. Фарінготомію.

Еталони відповідей: 1-3; 2-3; 3-4; 4-1; 5-4


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття перевіряється наявність протоколів підготовки до практичного заняття за теоретичними питаннями. Потім шляхом тестового контролю буде перевірена Ваша підготовка до заняття.

Самостійно Ви повинні визначити голотопію, скелетотопію, синтопію щитоподібної та паращитоподібних залоз та їх будову, джерела кровопостачання, венозний та лімфатичний віддок, іннервацію; голотопію, скелетотопію, синтопію гортані, трахеї, глотки і стравоходу та їх будову, джерела кровопостачання, венозний та лімфатичний віддок, іннервацію.

Приступаючи до виконання оперативних втручань, Ви повинні накреслити на шиї проекційні лінії для пошарового препарування підпід`язикової ділянки, проведення резекції щитоподібної залози, трахеостомії.

Хірургі́чна опера́ція, також хірургі́чне (операти́вне) втруча́ння (від лат. operatio - «роблю», «дію») - комплекс дій над тканинами чи органами людини, які проводить лікар-хірург з лікувальною метою, а також для діагностики та корекції функцій організму, за допомогою різних способів роз’єднання та сполучання тканин.

Потім ви повинні самостійно визначити помилки і ускладнення під час трахеотомії та резекції щитоподібної залози і заходи до запобігання та усунення їх.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента в складі хірургічної бригади з знання проекції судин та нервів, клітковинних проміжків, демонстрації відпрепарованих судин, нервів, м`язів та трикутників, а також аналізом тестового контролю засвоєння знань.


Технологічна карта заняття



№п\п

Етапи

Кількість хвилин

Засоби навчання

обладнання

Місце проведення

1

Перевірка і корекція вихідного рівня

10

Тестові завдання







2

Самостійна робота під контролем викладача. Визначення голотопію, скелетотопію, синтопію, будову щитоподібної, паращитоподібних залоз, гортані, трахеї, глотки і стравоходу. Препарування підпід`язикової ділянки. Виконання оперативних доступів при резекції щитоподібної залози, трахеостомії.

40

Граф логічної структури заняття. Навчальних посібник «Техніка хірургічних операцій»







3

Корекція результатів засвоєння самостійної роботи

10










4

Підсумковий тестовий контроль

15

Тестові завдання







5

Проведення підсумків заняття

5









Граф логічної структури теми «Топографічна анатомія органів шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна залоза). Трахеотомія. Операції на щитоподібній залозі»





Скачати 96.08 Kb.

  • Конкретні цілі Вихідний рівень Уміти
  • Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності: голотопія, скелетотопія, сінтопія щитоподібної та паращитоподібних залоз
  • Література для засвоєння знань-умінь за даною темою
  • Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті