Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тема: Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації

Скачати 148.82 Kb.

Тема: Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації




Скачати 148.82 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.05.2017
Розмір148.82 Kb.
  1   2


Тема: Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації ( Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, родового коріння.
Мета: розкрити ідейний зміст комедії; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х рр. у творі; охарактеризувати образи; розвивати аналітичне мислення та мовлення; виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього націоналізму в суспільстві.
Обладнання: портрет письменника, текст комедії «Мина Мазайло», мультимедійна презентація з використанням відео фрагментів фільму «Мина Мазайло», елементи одягу, предмети, які б могли належати персонажам трагікомедії, аудіо запис пісні Віктора Баранова « До українців».
Тип уроку: комбінований
Методи та прийоми: інтелектуальна розминка, бесіда , бесіда з елементами розповіді, робота в парах, доповіді учнів, інсценізація окремих уривків трагікомедії, словникова робота, інтерактивна вправа «Мікрофон», «Прес»,»Займи позицію».
Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія України.

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.


Очікувані результати: учні знають про історію « українізації», вміють аналізувати сатиричну комедію, з’ясовувати причини актуальності п’єси в наш час, висловлювати власні міркування щодо порушених у творі проблем.
Хід уроку

I.Організаційний момент

Звучить фрагмент аудіо запису пісні В. Баранова «До українців».

Вступне слово вчителя

Пісня В.Баранова «До українців» навіяла сум. А чому?
У нас, як і в автора, заболіла душа. Наша рідна мова стала пасербницею у своєму ж домі й на своїй землі опинилась на задвірках.

Ця проблема дуже хвилювала М. Куліша. Тому він і написав п’єсу “Мина Мазайло». Яке завдання перед собою поставив драматург?



(пробудити почуття самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури)
І хоч з тих пір минуло 90 років, а проблема «бути чи не бути» українській мові актуальна і сьогодні.

Ліна Костенко, слова якої є епіграфом нашого уроку, застерігає нас:


Нації вмирають не від інфаркту.Спочатку їм відбирає мову.

Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХI ст..,і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

Ліна Костенко.
Проблемне запитання. Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

Українські прізвища - родові прізвища, які виникли в україномовному середовищі в процесі етногенезу українського народу та формування української нації.


Думайте над цим запитанням впродовж всього уроку.
II.Актуалізація навчальної діяльності учнів.
На минулих уроках ми з вами розглянули біографію М. Куліша,особливості композиції та сюжет комедії «Мина Мазайло».Перевіримо домашнє завдання.
1.Інтелектуальна розминка.


  • Назвіть події, з якими співвідносяться ці дати:

  • 1925 – 1927 рр. (М.Хвильовий разом з Яловим і Досвітнім створюють організацію ВАПЛІТЕ.Обговорюють літературну дискусію, що переростає в політичну. М.Куліш підтримує Хвильового і в 1927р. очолює організацію.

  • 1930 р. – комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й охрещено «фашистською»

  • Чому, на ваш погляд, конфлікт у п’єсі названий “філологічним»?



(Бо основний конфлікт точиться навколо питання української

мови, українізації. Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку в 1920 р.

Русифікація України Русифіка́ція (термін, калькований з російської мови), або зросі́йщення - сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.

більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією» Вже з перших реплік героїв комедії стає зрозумілим, що це «філологічна п’єса”)

- Хто першим розпочав українізацію в країні?

(Коли царська імперія розпалась, а більшовицька не встигла сформуватись, Центральна Рада і гетьманат проводили українізацію школи.

Росі́йська імпе́рія - держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР), також Центральна Рада - спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу - революційний парламент України, який керував українським національним рухом.

Відкривалися нові українські гімназії, вводились навчальні програми, які передбачали обов’язковість вивчення української мови, історію та географію України.)




  • За жанром «Мина Мазайло» - сатирична комедія. Дайте визначення цього поняття.

(твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.)
- Сьогодні на уроці ми з вами проаналізуємо позиції головних персонажів твору щодо українізації, їх ставлення до української мови. Розглянемо, наскільки актуальною є комедія в наш час.
III.Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.
Тема уроку: Сатирична комедія « Мина Мазайло».Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, родового коріння.
- Яких же результатів очікуємо в кінці уроку?
(знати про історію українізації,вміти аналізувати комедію,характеризувати образи,висловлювати власні міркування щодо порушених у творі проблем)
Вступне слово вчителя.

- Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалася непросто. «Не было, нет и быть не может»- так говорили про існування укр.. мови, не визнавали її, калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку.

За спогадами сучасників, М Куліш дуже добре знав українську мову, високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих і соковитих, дуже мало на світі. Тому і боровся за її подальший розвиток.Драматург вустами своїх героїв якраз і розкриває багатство, красу, національну своєрідність української мови, її неповторність.
Зараз подивимось гру наших акторів. Інсценізація уривку драми.
- Таким чином, мова ніби говорить: «Подивіться, яка я багата і красива!»

А Мазайло бачить всі свої нещастя в ній та в прізвищі.

А чи задумувались ви над значенням та походженням прізвищ? Про що вони нам можуть розповісти?
(про професію предків,їх звички, характер, особливості зовнішності.здібності і т. д.)
- Що змушує людей змінювати прізвища?
(буває, що воно смішне,тоді насміхаються над цією людиною)
- Звісно, бувають смішні,немилозвучні. Та ми маємо пам’ятати, що ім’я чи прізвище – це частинка нашого «Я». І яким би смішним воно не було, ми звикаємо до нього. Тим більше, що прізвища сьогодні умовні, вони не відображають ні роду занять конкретної людини, ні її характеру, зовнішності, поведінки і таке інше. Справедливо кажуть в народі, що не прізвище красить людину, а людина сама може зганьбити чи прославити своє прізвище.

Що означає прізвище головного персонажа комедії?


(корінь маз- говорить про здібності предків до малювання)
- Чи є у нього підстава до зміни прізвища?
- Мимоволі виникає питання, що ж відбувалося тоді з Україною?

Що діялося тоді з людьми, якщо вони зважувалися відмовитись від свого роду, коріння, нації?

Як бачимо, виникає стільки запитань, що п’єса вже не є такою простою, якою здається на перший погляд.

До речі, М.Куліша називають провидцем за твір «Мина Мазайло».

Ми спробуємо довести це, аналізуючи деякі репліки драми.
IV.Вивчення нового матеріалу.


  • На попередньому уроці ви поділились на пари і отримали завдання.Яке це завдання, скажіть, будь ласка?



(знайти у творі репліки свого персонажа про українізацію і прокоментувати їх, спираючись на історичні факти, пояснити погляди героїв драми на українізацію та ставлення до української мови).
- На уроці ви повинні заповнити в зошиті ось таку табличку.


Дійові

особи

Позиції до українізації

Ставлення до української мови

Герої за поглядами

Мина Мазайло

робить опір українізації

відказується від української мови

манкурт

Мокій

наївний,вірить в українізацію,розпочату більшовиками

вивчає і пропагує українську мову

має певні риси патріота

Тьотя Мотя

вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться

українську мову вважає «австріяцькою видумкою»

шовіністка

Дядько Тарас

вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити

вболіває, але не хоче нічого нового

націоналіст

- Мина Мазайло – драматичний твір.

Дра́ма (дав.-гр. δρᾶμα - «дія», «діяння», «дійство») - один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

Бажаю вам відчути себе гарними акторами.
1-ша пара. Мина Мазайло:
-Серцем передчуваю, що українізація- це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.

Доповідь учнів.
Українізації найбільше противились партійні і державні службовці. Згідно з даними уряду УРСР, на початку 20-х рр. органи радянської влади в Україні переважно обслуговувалися російськомовними чиновниками, які в більшості своїй не сприймали українізацію, вважали її політичним маневром і всіляко саботували.

У 1923р. секретар ЦК КП(б)У Лебідь виступив з «теорією», в якій доводив, що в Україні точиться боротьба двох культур: російської-«пролетарської, передової», і української – «селянської, дрібнобуржуазної, відсталої». Більшовики в цій боротьбі, звичайно, повинні бути на боці російської культури.


Згідно постанови ЦВК СРСР1929р. державні органи й підприємства союзного підпорядкування спілкувалися між собою і з центром виключно російською, а з місцевими органами – національною, то чиновники взагалі відмовлялися вивчати українську мову.

Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

Особливо складна ситуація була на підприємствах, які очолювали керівники-росіяни,поставлені Москвою.
Вчитель. А найстрашніше те, що працівникам, які спілкувалися українською мовою, навішували ярлики «самостійників», «націоналістів», «другосортних спеціалістів».

2-га пара. Дядько Тарас:




  • Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…Попереджаю!


Доповідь учнів.
Паралельно з українізацією йшло нечуване нищення українського народу.

Українці Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

Були розгромлені Українська Автокефальна Православна Церква, Українська Академія наук, українські кооперації, переслідували і фізично знищували українських письменників, режисерів, акторів і т.д. Однак геноциду серед інтелігенції виявилось замало. І в 1932 – 1933рр. був улаштований штучний голод, за допомогою якого було виморено мільйони селян, які були стихійними носіями української мови. Сталін винищував українських селян передусім тому, що вони українці, а вже тоді тому, що вони селяни. (Р, Конквест)

Українськомовних громадян вимордували незрівнянно більше, ніж удалося «українізувати» російськомовних.


«Я був невдоволений тим, як проводилась українізація; я страждав, бачачи самі тільки українські заголовки в газетах, а текст російський»,- писав Драй –Хмара 1936 р., за кілька днів до заслання на Колиму, звідки він уже ніколи не повернувся. Так і виглядала українізація: заголовок український, а текст російський. А хто цим був незадоволений – того в тюрму або в концтабір.
Вчитель. Як бачимо, в цих умовах думати, не те що розмовляти по – українськи було ризиковано.
3 –тя пара. Мокій:


  • Хто стане нищити 20 мільйонів лише селян українців?Хто?


Доповідь учнів.

Одним із найстрашніших злочинів сталінізму проти

  1   2


Скачати 148.82 Kb.