Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тема тижня 2

Тема тижня 2




Сторінка1/31
Дата конвертації08.05.2017
Розмір2.71 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31





Інформаційно-аналітичний вісник

«Реформи»

27 серпня – 2 вересня 2015 року


ЗМІСТ


ТЕМА ТИЖНЯ 2



Реструктуризація державного боргу 2


Звіт Кабміну за дев'ять місяців діяльності 9

новини 20


Планування та забезпечення реформ 20

Реформа державного управління 28

Дерегуляція 35

Децентралізація, реформа місцевого самоврядування 39

Боротьба з корупцією 48

Реформа сектору безпеки та охорони правопорядку 57

Реформа сектору юстиції 65

Реформа фінансового сектору 74

Реформа соціальної політики 80

Реформа енергетичного сектору 87

Реформа сфери ЖКГ 90

Реформа транспортної інфраструктури 93

Реформа надро та землекористування 98

Реформа агропромислового комплексу, земельна реформа 103

Реформа медицини 112

Реформа культурної сфери та інформполітики 114

Реформа освіти 114

ТЕМА ТИЖНЯ



Реструктуризація державного боргу


Україна домовилася з кредиторами про списання 3,8 млрд дол. держборгу


Україна домовилася з основними кредиторами про списання 20% державного боргу (або 3,8 млрд дол.). Про це йдеться у документі про параметри угоди про реструктуризацію державного боргу.

"Угода передбачає зменшення суверенної і гарантованого державного боргу на 20% і дозволяє зменшення суверенної і гарантованого державою боргу на 20% і дозволяє негайно знизити борговий тягар на 3,6 млрд дол. (3,8 млрд дол., якщо таке зниження буде погоджено з гарантованим державою валютних боргів державних підприємств, а також за євробондами м. Київ)",- йдеться в документі.

"Це ті 3,8 млрд доларів, які Україна не повинна повертати і зможе направити на фінансування найважливіших для держави напрямів соціальних видатків та національної оборони", - пояснюється в документі.

Таким чином, комерційний борг України, а також гарантований державою і квазі-гарантований борг з близько 19,3 млрд дол. до близько 15,5 млрд дол.

"Це знижує співвідношення боргу до ВВП приблизно на 4,3% (по відношенню до прогнозованого ВВП України на кінець 2015 року, згідно з останніми погрозами МВФ). Це значно поліпшить платоспроможність країни та її платіжний баланс", - йдеться в документі.

При цьому наголошується, що відсоткова ставка за боргами майже не змінилася, і буде становити в середньому 7,75% (на даний момент вона становить 7,22%).

"Строки погашення тієї частини боргу, що не буде списано, будуть перенесені з 2015-2023 років на 2019-2027 роки. Тобто Україна не буде сплачувати основну суму боргу до 2019 року", - наголошується в тексті.

Зазначимо, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на зустрічі з журналістами повідомив, що Кабінет міністрів передасть відповідний законопроект про реструктуризацію боргів до парламенту наступного тижня. Після прийняття рішення у Верховній Раді Україна може приступити до юридичного оформлення реструктуризації.

Він також додав, що всі виплати за купонами, погашення за яким повинні бути в цьому році, будуть відтерміновані.

"Це технічна зупинка, як було з "Укрексімбанку",- сказав Яценюк.

Зазначимо, раніше британська газета Financial Times з посиланням на власні джерела повідомляла, що кредитори погодилися списати 20% від вартості державних боргових зобов'язань України. За даними FT дана угода повинна була бути досягнута вже на цьому тижні.

Відзначимо, що мова йде про реструктуризацію частини боргу загальною номінальною вартістю близько 19 млрд. дол. Україна розраховувала на відстрочку виплат і їх часткове списання - близько 40% від суми боргу. Таким чином, виплати повинні були скоротитися на 5 млрд дол. у 2015р. році і на 15 млрд дол. у найближчі чотири роки.

Україна домагалася списання 40% боргу, зосередженого в руках приватних інвесторів. У свою чергу інвестори вважають, що Україна зможе виплатити борг, якщо надавати їй відстрочки платежів.

Переговори зі спеціальним комітетом кредиторів тривали кілька місяців. Останній раунд відбувся два тижні тому, міністр фінансів Наталія Яресько вирушила до США, де зустрілася з кредиторами України. 12 серпня комітету приватних власників зовнішніх боргових зобов'язань України і уряду України не вдалося досягти угоди про формулою реструктуризації боргу. Переговори були продовжені ще на добу, проте раніше не було відомо про офіційні результати.



Кредитори відстрочили на 4 роки виплату Україною основної частини боргу


Кредитори погодилися відкласти на 4 роки виплату Україною основної частини державного боргу. Про це йдеться у документі про параметри угоди про реструктуризацію державного боргу.

"Строки погашення тієї частини боргу, яка не буде списано, будуть перенесені з 2015-2023 років на 2019-2027 року. Тобто Україна не буде сплачувати основну суму боргу до 2019 року", - наголошується в тексті.

Нагадаємо, як повідомлялося, кредитори погодилися списати Україні 20% боргу. При цьому негайно будуть списані 3,6 млрд дол. (3,8 млрд дол. спишуть, якщо це буде погоджено з гарантованим державою валютних боргів державних підприємств, а також за євробондами р. Київ).

Таким чином, борг України буде знижено з близько 19,3 млрд дол. до близько 15,5 млрд дол.

"Це знижує співвідношення боргу до ВВП приблизно на 4,3% (по відношенню до прогнозованого ВВП України на кінець 2015 року, згідно з останніми погрозами МВФ). Це значно поліпшить платоспроможність країни та її платіжний баланс", - йдеться в документі.

При цьому наголошується, що відсоткова ставка за боргами майже не змінилася, і буде становити в середньому 7,75% (на даний момент вона становить 7,22%).



Після реструктуризації Україна сплачуватиме за зовнішніми боргами не більше 10% ВВП


Міністр фінансів Наталія Яресько заявляє, що після реструктуризації боргу Україна буде сплачувати за зовнішніми боргами не більше 10% від ВВП. Про це вона заявила під час засідання уряду, передає кореспондент УНН.

"Виплати будуть помірними. Не більше 10% ВВП", - сказала міністр.

Вона нагадала, що угода передбачає списання 4 мільярдів доларів зовнішнього боргу.

Міністр додала, що відсоткова ставка за боргом становитиме у середньому 7,75%.



Умови, які отримала Україна, не отримувала жодна країна єврозони, - Яценюк


Умови, які отримала Україна, не отримувала жодна країна єврозони, починаючи з 2000 року, яка не оголошувала дефолт. Про це на засіданні уряду повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

"Умови, які отримала Україна, не отримувала жодна країна єврозони, починаючи з 2000 року, яка не оголошувала дефолт. Тобто середній розмір списання, який можна було досягнути без оголошення дефолту, був не вище 10%. Україна списала 20% зобов'язань перед кредиторами", - повідомив він.

Разом з тим, міністр фінансів Україна Наталія Яресько зазначила, що угода про реструктуризацію зовнішнього боргу забезпечує досягнення всіх цілей реструктуризації, виставлених у програмі співробітництва з МВФ.

"Вона (угода про реструктуризацію зовнішнього боргу, - ред.) в цілому забезпечує досягнення всіх трьох цілей реструктуризації, що були виставлені у програмі співробітництва України з Міжнародним валютним фондом, в тому числі дозволяє значно знизити тиск на платіжний баланс, покращити стійкість державного боргу, як на протязі дії програми, так і після її завершення.

Міжнаро́дний валю́тний фонд, МВФ (англ. International Monetary Fund, IMF) - спеціальне агентство Організації Об'єднаних Націй (ООН), засноване 29-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті.
Зокрема, ця угода дозволяє досягти, що наші потреби у фінансуванні, тобто виплати зовнішнього державного та гарантованого боргу України будуть помірні в середньому не більше 10% ВВП", - повідомила вона.



Дефолт в Україні не відбудеться, - Яценюк


У зв'язку з досягненням домовленості з основними міжнародними кредиторами щодо реструктуризації 3,8 млрд дол. державного боргу тепер Україні не загрожує дефолт. Про це під час позачергового засідання уряду повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

"За останні 5 років Україною було взято кредитів на суму близько 40 млрд. дол. США... Мало хто сподівався на те, що Україна успішно завершить переговори із зовнішніми кредиторами. Очікуваний нашими ворогами дефолт не відбудеться. Україна досягла домовленості з комітетом кредиторів щодо реструктуризації і часткового списання наших боргів", - заявив Яценюк.



Росія не вступала в переговори з реструктуризації держборгу України, - Яценюк


Росія не вступала в переговори з реструктуризації державного боргу України. Про це заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на зустрічі з журналістами.

"Росія отримала чергове публічне пропозицію. Хочуть приєднатися, добре. Немає - у нас є варіанти. Про них я говорити не можу. Все світове співтовариство буде тиснути на них. Вони чекали, що ми не заплатимо, оголосимо дефолт і тоді вони хотіли оголосити крос-дефолт. Ми позбавили їх такої можливості", - заявив Яценюк.

У той же час в коментарі Bloomberg глава Мінфіну РФ Антон Силуанов заявив, що Росія не буде брати участь у реструктуризації українського боргу.

Відзначимо, що мова йде про 3 млрд дол., які Україна повинна погасити в грудні 2015 р.



Арсеній Яценюк: Або Росія приймає наші пропозиції щодо боргу, або кращих пропозицій для РФ не буде


«Або Росія приймає наші пропозиції, або кращих пропозицій для Росії не буде. Ті, хто брали в неї кошти, отримали політичний притулок в РФ. Нехай покличуть тих бандитів, яких вони прихистили, і з них забирають гроші», - сказав Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час звіту Кабінету Міністрів про свою діяльність у п’ятницю, 28 серпня.

Глава Уряду підкреслив, що рішення про реструктуризацію боргів України «привітав весь цивілізований світ: Міжнародний валютний фонд, керівництво Європейського Союзу, керівництво Сполучених Штатів Америки, Міністри фінансів Великої сімки, - за виключенням однієї країни - це Російська Федерація».

Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (англ. United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) - конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.

Він нагадав, що Росія не була членом комітету кредиторів і «вчора виступила з тим, що хоче отримати всю суму коштів»: «Можу їм передати публічну пораду: ті, хто брали гроші, отримали політичний притулок в Російській Федерації - нехай покличуть тих бандитів, яких вони прихистили, і з них забирають гроші. Або хай повернуть нам їх сюди, і ми з великим задоволенням проведемо процесуальні дії щодо кожного з тих, який отримував кошти і розграбував кошти української держави».

«Очікуваний нашими політичними опонентами дефолт не відбувся. Україна зробила все для фінансової стабілізації», - підкреслив Арсеній Яценюк.



Росія не може вимагати для себе кращих вимог, аніж решта кредиторів, - Яресько


Росія не може вимагати для себе кращих вимог, аніж решта кредиторів , тому що єврооблігації - в яких РФ надала борг у 3 млрд дол. - це не кредит від російського уряду, країна може їх продати. Про це міністр фінансів України Наталія Яресько повідомила в інтерв'ю hromadske.tv.

"Є міжнародні правила щодо реструктуризації: всі однакові облігації, всі однакові інструменти мають бути трактовані однаково. Всі єврооблігації - суверенні. Котируються вони всі на ірландській біржі, вони всі написані під законом Великобританії і вони всі торгуються. Це не є кредит від уряду. Вони купили єврооблігації. Вони можуть їх продати, може вчора продали - і ми будемо винні комусь іншому. Справа в тому, що тому, що є ці правила і тому, що в будь-який момент вони можуть бути продані, я мушу всім дати однакові умови. В цих переговорах по принципах є комітет кредиторів, який домовляється про індикативні умови. Позавчора ми домовилися з комітетом - на тому кредиторському комітеті були чотири кредитори", - сказала вона.

При цьому міністр наголосила, що РФ, як і решта кредиторів мали можливість стати частиною цього комітету, оскільки всі були повідомлені про те, що Україна оголошує реструктуризацію.

Кабмін включив до переліку реструктуризації "російські" облігації


Кабінет міністрів України підтвердив включення євробондів, випущених в обмін на кредит з боку Російської Федерації, до загального переліку облігацій, які підлягають реструктуризації. Про це йдеться у розпорядженні уряду №859-р від від 27 серпня, передає УНН.

Так, у переліку зовнішніх боргових зобов’язань, щодо яких вчинятимуться правочини стосовно зміни умов запозичень включено боргове зобов’язання, яке було взято 2013 року, із погашенням у 2015 році.

Додамо, уряд України у 2013 році постановив здійснити державні зовнішні запозичення шляхом випуску облігацій зовнішньої державної позики на суму 3 млрд доларів із погашенням 20 грудня 2015 року, викуплені Росією.

Нагадаємо, 27 серпня уряд України досяг угоди з комітетом кредиторів, яка передбачає списання 20% державного боргу загальним обсягом 18 мільярдів доларів, який підлягає реструктуризації.



Яценюк запропонував Росії вимагати $3 млрд не від України, а від Януковича


Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк знову запропонував Росії прийняти умови з реструктуризації українського держборгу аналогічні тим, що були досягнуті з комітетом кредиторів, оскільки кращих вона від української влади не отримає.

«Нагадаю: (екс-президент України) Віктор Янукович в обмін на непідписання угоди з ЄС (про асоціацію) отримав політичний хабар від Росії у розмірі 3 млрд доларів. Саме тих 3 млрд, яких Росія зараз вимагає погасити», – заявив він в ефірі телепередачі «10 хвилин з прем'єр-міністром» в неділю ввечері, передає «Інтерфакс-Україна».

Прем'єр повторив свою пропозицію РФ: «або прийміть ті умови, які ми запропонували іноземним кредиторам, або інших умов ви ніколи не отримаєте».

У випадку, якщо російську сторону не влаштовує така пропозиція, зазначив прем'єр-міністр України, то вона може стягнути цю суму у того, кому вона їх видала.

«Якщо ж ви хочете отримати всю суму коштів, то вам є до кого звернутися – Янукович і вся банда отримала притулок в РФ. Вони брали - заберіть у них», – сказав Яценюк.

Уряд Миколи Азарова в грудні 2013 року в рамках домовленостей Януковича з президентом РФ Володимиром Путіним випустило дворічні єврооблігації на $3 млрд, які викупив Фонд національного добробуту Росії.

Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні 27 серпня цього року одноголосно підтримав умови реструктуризації зовнішнього комерційного боргу країни, які Міністерство фінансів досягло з комітетом кредиторів, що представляє власників $9 з $22 млрд цього боргу.

Згідно з домовленістю, передбачається негайно списати 20% суми основного боргу або близько $3,6-3,8 млрд, зменшивши комерційний борг України, а також гарантований державою і квазі-гарантований борг приблизно з $19,3 млрд майже до $15,5 млрд. Погашення єврооблігацій з терміном обігу до 2015-2023 рр. буде відтерміновано на чотири роки – до 2019-2027 рр. Середньозважена купонна ставка за цінними паперами буде підвищена до 7,75% річних з нинішніх 7,22% річних.

В рамках операції будуть також випущені 20-річні інструменти відновлення вартості (value recovery instruments, VRI). Сума виплати по них буде залежати від динаміки ВВП України: до 3% зростання в рік – виплати нульові, від 3% до 4% – 15% від цього відсотка приросту ВВП, що перевищує 3%, а понад 4% зростання - 40% вартості від кожного відсотка зростання.

Зазначені умови по VRI діятимуть тільки після того, як ВВП України досягне $ 125 400 000 000, тоді як згідно з прогнозами МВФ ВВП України за підсумками 2015 року становитиме $84,3 млрд. Крім того в 2021-2025 роках виплати по VRI будуть обмежені 1% ВВП.

За оцінками МВФ, з урахуванням волатильності зростання економік країн, що розвиваються, очікувані платежі по VRI складуть всього 0,3% ВВП в 2021-2025 рр і близько 0,6% ВВП в 2026-2040 рр.

Зекономлені від реструктуризації кошти можуть піти на підвищення соцстандартів, - Яценюк


Зекономлені від реструктуризації державного боргу України кошти з державного бюджету можуть піти на підвищення соціальних стандартів населення. Про це під час позачергового засідання уряду повідомив Прем'єр-Міністр України Арсеній Яценюк.

"Якщо реструктуризація буде завершена, то об'єктивно частина коштів буде заощаджена, в тому числі і та, яка витрачалася на обслуговування зовнішнього державного боргу. Зараз ми разом з міністром фінансів і Президентом країни працюємо над тим, щоб частина з списаних і зекономлених коштів пішла на підвищення соціальних стандартів та про це рішення буде оголошено окремо. Зараз ми працюємо над внесенням змін у закон України про державний бюджет на 2015 рік", - заявив Яценюк.

Нагадаємо, що міжнародні кредитори України погодилися списати 20% боргових зобов'язань країни (3,8 млрд. дол.). Таким чином, борг України буде знижено з близько 19,3 млрд дол. до близько 15,5 млрд дол. Згідно з домовленістю, процентна ставка за боргами буде складати в середньому 7,75% (на даний момент вона становить 7,22%). При цьому строки погашення тієї частини боргу, яка не буде списано, будуть перенесені з 2015-2023 рр. на 2019-2027 рр. тобто Україна не буде сплачувати основну суму боргу до 2019 р.

Днями уряд оголосить плани щодо підвищення зарплат і пенсій – Розенко


Кошти для підвищення соціальних стандартів звільняться внаслідок успіхів уряду у скороченні та відтермінуванні боргових зобов’язань.

Про це у програмі "Погляд" під час марафону "Україна понад усе" на "5 каналі" повідомив міністр соціальної політики України Павло Розенко.

Він зазначив: "Ще коли затверджувався державний бюджет України, ми чітко встановили, що соціальні стандарти в Україні мають підвищитися з грудня 2015-го року на 13 відсотків.

Держа́вний бюдже́т Украї́ни - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Але всі ми – і Президент України, і прем’єр-міністр – неодноразово говорили, що ми зробимо все як влада, щоби знайти ресурс для того, щоби зробити це підвищення раніше. Все залежить і залежало від стану економіки, від стану бойових дій і від переговорів про реструктуризацію боргів. І якраз успіх Міністерства фінансів і уряду в цілому у питанні перенесення виплати боргів фактично на 4 роки і списання на 20 відсотків боргів України в цілому, дає прекрасний шанс щоб знайти цей ресурс, який ми можемо вкласти в індексацію заробітних плат і пенсій".

Міністр поінформував, що Мінсоцполітики розробило 3 моделі підвищення соціальних стандартів – зарплат, пенсій та усіх соціальних виплат. "Ці 3 варіанти коштують приблизно від 5 до 15 млрд грн до кінця року, тобто це значні кошти. І сьогодні, на мою думку, прийшов час на те, щоби з якоюсь обережною упевненістю – не будемо називати відсотки, не будемо називати дати – але я думаю, що у найближчий тиждень будуть оголошені плани влади щодо підвищення соціальних стандартів" – заявив Павло Розенко.



Яценюк доручив Мінфіну і Мін'юсту підготувати закон щодо реструктуризації кредитів


Міністерство фінансів і Міністерство юстиції України розроблять законопроекти для завершення реструктуризації валютних кредитів.
Міністе́рство юсти́ції Украї́ни (скорочено Мін'юст) - центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Про це під час позачергового засідання уряду повідомив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

"Необхідно буде пройти юридичні процедури, і я зараз даю відразу доручення Міністерству фінансів спільно з Міністерством юстиції підготувати відповідний проект закону, який необхідний для завершення процедури реструктуризації. І ми підемо в парламент з тією метою, щоб був проголосований відповідний проект закону, який дає можливість Україні завершити реструктуризацію на визначених умовах", - заявив Яценюк.



Яресько допускає додаткові платежі кредиторам від України у разі зростання економіки


Якщо після 2020 року економіка України буде зростати більше, ніж прогнозує Міжнародний валютний фонд (МВФ), кредитори отримають додаткові платежі з боку України. Про це на засіданні уряду заявила міністр фінансів Україна Наталія Яресько.

"Ми домовилися з нашими кредиторами, що якщо після 2020 року економіка України буде зростати більше, ніж прогнозує Міжнародний валютний фонд, кредитори отримають додаткові платежі з боку України. Міжнародний валютний фонд вважає, що середньорічне зростання ВВП України становитиме 4%. І Україна випустить нові цінні папери, прив'язані до показників зростання ВВП. Ці нові цінні папери будуть застосовуватися лише з 2021 року і будуть механізмом зацікавлення кредиторів і інвесторів у відновленні України та додатковим інструментом залучення іноземних інвестицій в нашу економіку", - повідомила вона.



Реструктуризація держборгу буде сприяти зняттю лімітів на купівлю валюти, - Гонтарєва


Успішне завершення переговорів з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації зовнішнього державного боргу буде сприяти поступовому зняття зняття лімітів на купівлю іноземної валюти. Про це під час брифінгу повідомила голова Національного банку України Валерія Гонтарєва, передає кореспондент РБК-Україна.
Націона́льний банк Украї́ни (НБУ) - центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України.

"За погодженою Міжнародним валютним фондом дорожньою картою ми запланували поступове зняття всіх введених обмежень. Цьому буде сприяти, по-перше, успішне завершення переговорів з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації зовнішнього державного боргу", - заявила Гонтарєва.

При цьому вона зазначила, що зняття таких лімітів буде не одночасним, а поступовим.

"Перший крок до зняття лімітів для нас - це ліміт на покупку готівкової валюти населенням і поступове зняття лімітів на видачу валютних депозитів, а також зменшення кількості документів, необхідних для купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку", - зазначила глава НБУ.



Цінні папери України дорожчають через списання держборгу


Ціни на українські облігації виросли в четвер, 27 серпня, в особливості - цінні папери з погашенням у липні 2017 р., повідомляє Bloomberg.

Єврооблігації з терміном обігу до липня 2017 р. зросли на 8,9 цента (до 64,5 цента за 1 дол. номіналу). Що стосується держоблігацій з погашенням у квітні 2023 р., то їх вартість зросла на 5,7 цента (до 60,14 цента за 1 дол. номіналу). При цьому держоблігації з погашенням у квітні 2023 року піднялися на 5,7 цента - до 60,14 цента за $1 номіналу.

Стимулом до різкого подорожчання цінних паперів країни стало угоду з комітетом приватних кредиторів про реструктуризацію держборгу зі списанням 20% від основної суми в 18 млрд дол.

В України з'явився шанс провести успішно реформи - FT


Угода України з кредиторами про реструктуризацію боргів стала "променем надії" для Києва, який намагається провести необхідні реформи.

Про це в редакційній статті пише видання Financial Times, нагадуючи, що власники українських цінних паперів погодилися списати 20% боргів. Це лише половина того, чого хотів Києв. Але у всякому разі ця угода відповідає умовам про зменшення боргового навантаження на 15 мільярдів доларів, які поставив МВФ щодо надання подальшої фінансової допомоги.

Угода дозволяє Україні повернутися на ринкі капіталів у середньостроковій перспективі. До того ж Києву не доведеться вводити так званий "мораторій на виплату боргів", який насправді означав би дефолт української економіки. Боргове навантаження України зменшене, а її платоспроможність зміцнилася.

Росія і підконтрольні їй бойовики можуть спробувати підірвати позитивний ефект від угоди, посиливши бої на Сході України, що вже почалося останніми тижнями. Але Москва не наважиться на розпочати масштабний наступ, побоюючись нових більш жорстких санкцій на тлі слабкою російської економіки, обвалу цін на нафту і економічних проблем КНР.

Українська економіка, тим часом, лишається в критичному становищі, але демонструє перші ознаки стабілізації. Гривня перестала падати, а інфляція сповільнюється. Таким чином, скорочення боргів забезпечить Києву простір для дій. І йому варто скористатися цим у повній мірі.

МВФ зауважував, що уряд, який встановився після революції в Україні, дав старт рішучим реформам. Але більшість українців відчувають негативний вплив цього процесу на своє життя. В результаті, уряду доводиться викручуватися. Країна ж лише на початку довгого шляху перетворення на сучасну, успішну, демократичну і абсолютно суверенну державу.



Світовий банк позитивно оцінив домовленості України з реструктуризації боргів


Світовий банк позитивно оцінив домовленості України з реструктуризації боргів. Про це на прес- конференціїї в четвер повідомив директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.

"Нам дуже приємно побачити те, що відбулася реструктуризація державного боргу України. Це дуже важлива подія і це дуже приємний, чудесний день для України. Важливо, що Україна змогла цього досягнути", - сказав директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.



ЄБРР: Угода з кредиторами скорочує економічну невизначеність


Прес-служба українського Міністерства фінансів поінформувала, що в Європейському банку реконструкції та розвитку вважають, що угода українського уряду з іноземними кредиторами скорочує економічну невизначеність і борговий тягар України.

Передає ряд інформаційних видань України.

«Угода українських властей з кредиторами скорочує борговий тягар і економічну невизначеність, а також для іноземних інвесторів відкриває нові горизонти», - відзначили в ЄБРР.

Як повідомлялося раніше, минулого тижня в Мінфіні офіційно заявили про досягнення угоди з кредиторами, згідно з якою 20% боргу України будуть списані.



В ЄП кажуть, що списання боргу є "ковтком свіжого повітря" для України


У Європарламенті вітають рішення Спеціального комітету кредиторів про списання Україні 20% зобов'язань державного боргу та відтермінування сплати платежів на 4 роки, що має сприяти економічному відновленню держави та активізації реформ.

Про це йдеться у переданій власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі заяві політичної групи "Альянс лібералів і демократів за Європу" у Європарламенті.

"Ми вітаємо результати переговорів, що виглядає як ковток свіжого повітря для Києва. Списання боргів на 20% дає Україні деякий простір для маневру та покращує шанси на економічне відновлення. Це також має призвести до зростання зусиль з імплементації структурних реформ», - упевнений президент європейських лібералів у ЄП Гі Верхофстадт.

Бельгійський політик наголосив, що Росія також повинна приєднатися до спільної програми із реструктуризації боргу для України.

«Домовленості створюють тверду базу для економічного відновлення. Нині українське керівництво повинне подвоїти зусилля у боротьбі з корупцією та втілення у життя структурних реформ, модернізації держави і економіки», - зазначив, у свою чергу, депутат від європейських лібералів Ганс ван Баален (Нідерланди).

Могеріні очікує, що списання 20% держборгу сприятиме продовженню реформ в Україні


Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні очікує, що угода з кредиторами про списання 20% державного боргу сприятиме рішучому продовженню проведення реформ в Україні

Про це повідомляє прес-служба Представництва ЄС в Україні з посиланням на заяву Могеріні, передає depo.ua.

"Голова дипломатії ЄС також привітала інформацію від П. Порошенка щодо просування конституційної реформи, яка створить умови для децентралізації, а також домовленостей, досягнутих між Україною та комітетом кредиторів щодо боргу України; ця домовленість має також створити умови для рішучого продовження економічних та політичних реформ", - йдеться у повідомленні.

Могеріні також привітала просування конституційної реформи, яка створить умови для децентралізації в Україні.

Крім того, Порошенко і Могеріні висловили надію щодо подальшого швидкого поступу до безвізового режиму між Україною та ЄС.

Звіт Кабміну за дев'ять місяців діяльності



Відтепер за всіма діями Кабміну можна буде стежити на сайті


Кабінет міністрів запровадив систему звітності по виконанню програми дій

Про це прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив під час звіту діяльності Кабміну, передає Еспресо.TV

"З сьогоднішнього дня ви можете зайти на сайт Кабміну і побачити по кожному міністру і міністерству конкретні кроки, які були зроблені, які не було зроблено, і що планується робити далі", - заявив Яценюк.

Секретаріат Кабміну розробив новий "швидкий" регламент його роботи - Онищенко


Секретаріат Кабінету Міністрів розробив новий регламент роботи уряду, який значно прискорить його роботу.

Про це на засіданні уряду в п'ятницю заявила міністр Кабінету Міністрів Ганна Онищенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Підготовлено зміни до регламенту Кабінету Міністрів, яких усі так чекають з тим, щоб рішення значно швидше проходили обговорення і швидше виносилися на уряд і подавалися до Прем'єр-міністра на підпис", - сказала Онищенко.

Вона також поінформувала, що Секретаріат Кабінету Міністрів переглянув цілу низку законодавчих актів і підготував комплексний законопроект, щоб позбавити Кабінет Міністрів невластивих йому функцій, передати ці повноваження до міністерств і, відповідно, збільшити відповідальність і роль міністрів у діяльності уряду.

Окрім того, разом із Мін'юстом було розроблено проект Стратегії реформування державного управління і покроковий план її реалізації.

"Сподіваюсь, що на найближчому засіданні уряду воно (реформування.- ред,) буде підтримане міністрами, оскільки передбачає деконцентрацію повноважень Кабінету Міністрів, підвищення ролі міністерств, реформу державної служби України, а також реформу адмінпослуг", - зазначила Онищенко.



В Мінекономіки розраховують на відновлення економічного зростання вже в IV кварталі поточного року


Міністер економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус допускає, що економічне зростання розпочнеться вже у четвертому кварталі поточного року. Про він сказав під час засідання уряду, передає кореспондент УНН.

"Останні цифри показують, що зростання економіки настане не в наступному році, як гадали на початку, а, можливо, навіть в четвертому кварталі цього року",- зазначив А.Абромавичус.

Він додав, що економічна стабілізація була досягнута на фоні різких стрибків нацвалюти та 36 місяців падіння промислового виробництва.

Мінекономіки за продаж ключових держпідприємств тільки із залученням міжнародних радників


Міністерство економічного розвитку і торгівлі виступає за продаж ключових державних підприємств тільки із залученням міжнародних радників.

Про це на засіданні Кабінету Міністрів заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус.

"Моя принципова позиція, позиція міністерства, щоб ключові державні підприємства продавалися тільки із залученням міжнародних радників, найкращих у світі", - сказав міністр.

Він зазначив, що Кабмін вирішив скасувати приватизацію 5% великого виробника аміаку і карбаміду Одеського припортового заводу (ОПЗ, Одеська область), щоб здійснювати приватизацію підприємства вже на підставі нової законодавчої бази.

ПАТ «Оде́ський припо́ртовий заво́д» (ОПЗ) - хімічно-промислове підприємство в Україні. Розташований на березі Малого Аджалицького лиману, межує з морським торговельним портом «Южний», через який здійснюється перевантажування хімічних вантажів.



Мораторій на перевірки бізнесу знімуть після реформування контролюючих органів - Абромавічус


Мораторій на перевірки бізнесу контролюючими органами будуть зняті лише після реформування держструктур.

Про це сказав міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус на засіданні Кабінету Міністрів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Поки ми не навели лад в контролюючих органах, ми підтримуємо продовження мораторію на перевірки бізнесу", - сказав Абромавічус.

Він додав, що Міекономрозвитку подало у Верховну Раду законопроект про реформування контролюючих органів.

"Ми подали у Верховну Раду законопроект про реформування контролюючих органів, який, у тому числі, передбачає створення декларованої бази перевірок - хто, чому, коли і до кого прийде в гості", - додав Абромавічус.

Нагадаємо, міністр раніше анонсував, що кількість працівників у контролюючих органах може скоротитися з 68 тис. до 10-12 тис.



Яресько відзвітувала про виконані завдання за дев'ять місяців


Міністр фінансів Наталія Яресько відзвітувала про низку завдань, які вона виконала під час перебування на посаді

Про це міністр фінансів України Наталія Яресько сказала під час звіту Кабміну за дев'ять місяців діяльності, пише Еспресо.TV

"Дев'ять місяців назад я отримала державні фінанси в кризовому стані. Після дев'ятьох місяців тяжкої праці я можу відзвітувати українському народу про виконання завдань", - сказала вона.

Яресько наголосила, що їй вдалося справитися із трьома поставленими напередодні завданнями, а також - частково з четвертим.

"Я поставила декілька надзвичайних завдань, виконання яких потрібне для повернення до економічного зростання. Перше - забезпечити стабільність та безперебійне фінансування бюджетної системи України.

Бюдже́тна систе́ма Украї́ни - складається з державного бюджету України та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів належать бюджети обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Друге - збалансувати держфінанси. Третє - реструктуризувати зовнішні борги до прийнятного рівня навантаження в середньостроковій перспективі". І четверте - провести докорінні реформи в секторі публічних фінансів, що закладуть основу для реального зростання майбутньої економіки", - сказала вона, відзначивши, що перші три завдання виконано.

Яресько озвучила пріоритети в роботі Мінфіну, які змінять життя українців


Податкова реформа є першим пріоритетом у поточній роботі Міністерства фінансів.

Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько, звітуючи про роботу в Кабінеті міністрів.

“Демілітаризація податкової міліції, інституційна реструктуризація ДФС (Державної фіскальної служби – Ред.) Зроблять адміністрування податків простіше і зменшать тиск на відповідальні й сумлінні бізнеси”, – зазначила глава Мінфіну.

Вона додала, що податкові зміни повинні стимулювати економічне зростання і змінити податкову культуру в цілому, але не стала вдаватися в інші подробиці.

Другим пріоритетом Яресько назвала прискорене впровадження всіх міжнародних проектів, які покращують інфраструктуру і створюють додаткові робочі місця.

Глава Мінфіну також назвала серед найважливіших завдань поглиблення бюджетної децентралізації, збільшення надходжень до бюджету за рахунок боротьби з контрабандою, детінізації, поліпшення сплати податків, реформи держпідприємств і боротьби з бюджетними порушеннями, а також прискоренням конфіскації активів чиновників режиму Януковича.

Говорячи про держбюджет 2016 року, міністр зазначила, що він повинен бути ефективним і бережливим, щоб фінансувати оборону і дозволити розвиватися, а також підтримувати соціально незахищені верстви населення.

Яресько також анонсувала запуск з вересня порталу по використанню публічних коштів, як першого кроку проекту E-Data, який відкриє інформацію Держказачейства і всі витрати центрального і місцевих органів влади.

Серед основних досягнень за дев’ять місяців роботи на чолі Мінфіну вона назвала висновок нової чотирирічної програми з МВФ на $ 17,5 млрд підтриману додатковим фінансуванням в $ 7,2млрд, реалістичний бюджет на 2015 рік, запуск реальної бюджетну децентралізації і домовленість про реструктуризацію комерційного зовнішнього боргу .

Клімкін пообіцяв українцям безвізовий режим у 2016 році


Голова українського МЗС Павло Клімкін обіцяє, що у 2016 році безвізовий режим для українців стане реальністю

Про це міністр закордонних справ заявив під час звіту Кабміну про рік діяльності повідомляє Еспресо.TV.

"З понеділка в Україні почнуть працювати вісім місій Євросоюзу. Ми маємо показати, що і як ми зробили, щоб вже 15 грудня Єврокомісія зробила позитивний звіт, і у 2016 році рішення про безвізовий режим стало для українців реальністю", - розповів Павло Клімкін.

Аваков анонсував появу дорожньої поліції, дільничних поліцейських і спецназу "КОРД"


У рамках реформування МВС України до кінця 2015 року з'являться нова дорожня поліція, дільничні поліцейські та новий підрозділ спецназу поліції "КОРД".

Про це у п'ятницю на засіданні Кабінету Міністрів України заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Міністр внутрішніх справ України Міні́стр вну́трішніх спра́в Украї́ни - голова Міністерства внутрішніх справ України. Є членом РНБО. Через нього Кабінет Міністрів спрямовує і координує діяльність Державної міграційної служби.

"Буде створена дорожня патрульна поліція. Перша така поліція з'явиться на трасі Київ-Житомир. Потім траса Київ-Львів і Київ-Харків", - сказав він.

За словами Авакова, після створення патрульних служб поліції до кінця цього року будуть сформовані і підготовлені інші поліцейські підрозділи.

"Перш за все, ще цього року ми представимо громадськості нових дільничних поліцейських. Це ті дільничні міліціонери, які будуть набрані заново, перепідготовлені, які служитимуть і захищатимуть", - зазначив він.

Міністр також розповів, що до кінця року в Україні з'являться нові модернізовані поліцейські дільниці замість "старих пострадянських райвідділів міліції".

Водночас Аваков повідомив, що 15 вересня стартує набір у новий спецназ поліції "Eорпус оперативно-раптової дії" (КОРД). Міністр пообіцяв, що до кінця року перші підрозділи КОРД заступлять на службу.

До кінця року нова патрульна поліція вийде на вулиці ще 7 міст - Аваков


Нова патрульна поліція до кінця року вийде на вулиці ще 7 українських міст.

Про це у п'ятницю на засіданні Кабінету Міністрів України заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Список міністрів внутрішніх справ України - список осіб, які очолювали центральний виконавчий орган внутрішніх справ українських держав.

"26 вересня стартує поліція в Харкові. Потім до кінця року в грудні місяці на вулиці вийдуть поліцейські в Миколаєві, Дніпропетровську, Ужгороді, Мукачевому, в Луцьку і Хмельницькому", - сказав він.

Аваков також відзначив, що цього року почнеться процес формування такої поліції, відбору і навчання в Тернополі, Херсоні, Чернівцях, Сумах, Чернігові, Вінниці, Івано-Франківську, Полтаві, в Краматорську і Слов'янську, в Сєверодонецьку, Рівному, Черкасах, Кіровограді, Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі.

Міністр нагадав, що нові патрульні поліцейські вже патрулюють вулиці Києва, Львова і Одеси.

На найближчих засіданнях Ради необхідно ухвалити пакет законодавства щодо нової справедливої системи судів, - Глава Уряду


«Чинний склад судів не здатний забезпечити правосуддя і справедливість в Україні. І жодна реформа, яка проводиться, не буде мати результату до того моменту, доки в українських судах не запанує справедливість і закон», - наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час звіту Кабінету Міністрів про свою діяльність у п’ятницю, 28 серпня.

Він підкреслив, що судова реформа - це спільне завдання Парламенту, Президента та Уряду.

Арсеній Яценюк наголосив, що на найближчих засіданнях Верховної Ради необхідно ухвалити пакет змін, «який передбачає як зміни до Конституції, так і зміни до законодавства про судочинство щодо нової, якісної і справедливої системи судів.

Петренко в Кабміні відзвітував про роботу Міністерства юстиції в цьому році


В будинку Уряду відбулося засідання Кабінету Міністрів, в ході якого очільники міністерств відзвітували про роботу своїх відомств.

Міністр юстиції Павло Петренко наголосив: Мін’юст є одним із найбільш соціальних відомств, адже щороку до органів юстиції звертається близько 21 млн українців.

«Протягом останніх 23 років українці, звертаючись до органів юстиції, поставали перед бюрократією, чергами та корупцією. Наша команда поставила перед собою амбітну мету ? повністю реформувати систему юстиції», - зазначив очільник Мін’юсту.

За його словами, впродовж останнього року робота відомства була сконцентрована на 6 основних напрямках: спрощенні сервісів та передачі їх на місця, розвитку системи вторинної безоплатної правової допомоги, реалізації антикорупційної політики, запровадженню нової кадрової політики всередині Мін’юсту, підготовці та підтримці міжнародних судових позовів проти агресора, а також на законодавчих ініціативах, які є першочерговими в рамках виконання програми діяльності Уряду та Стратегії-2020 Президента України.

Правова́ (правнича, юриди́чна) допомо́га - це професійна діяльність юристів, спрямована на сприяння громадянам та юридичним особам у вирішенні питань, пов'язаних із реалізацією норм права, що виявляється у наданні правових (юридичних) послуг.

Павло Петренко повідомив, що Міністерство юстиції провело повну оптимізацію системи юстиції. Зокрема на 30% скорочено центральний апарат Мін’юсту, на 20% скорочено регіональні управління та вдвічі скорочена кількість департаментів і управлінь. Після проведення функціонального аналізу підрозділів створюється нова сучасна європейська модель міністерства.

«Ми започаткували нову кадрову політику і відкрили публічні конкурси на всі керівні посади в міністерстві та в територіальних органах юстиції. Уже пройшов перший етап таких конкурсів. Ми майже повністю замінили усіх керівників обласних управлінь юстиції. До нас прийшли нові молоді люди, які раніше не працювали на державній службі. Середній вік наших керівників нині становить 35 років. Це люди, які мають хорошу освіту, володіють англійською мовою. Це патріотичні й фахові спеціалісти, які бажають працювати на зміни в країні», - наголосив Міністр юстиції.

Він також зауважив: завдяки позиції Уряду з 8 квітня запрацювала система онлайн-сервісів у сфері реєстрації бізнесу й нерухомості.

«Мова йде про 1,5 млн разів, коли українці зверталися за отриманням довідок, виписок чи для реєстрації свого бізнесу та стояли в чергах. З початку роботи системи 1 млн українців зайшли на відповідний розділ сайту Міністерства юстиції і скористалися послугами в онлайн режимі. Понад 55 тис. українців отримали прозорі сервіси без корупції», - додав очільник Мін’юсту.

Було значно спрощено систему реєстрації бізнесу. На сьогоднішній день Міністерство юстиції надає послугу щодо реєстрації компанії і малого підприємства протягом 24 годин. При цьому, послуга є абсолютно безкоштовною.

«Так само ми рухаємося в напрямку спрощення системи реєстрації актів цивільного стану. Це ті послуги, які стосуються кожного українця – реєстрація новонародженого, реєстрація шлюбу, отримання паспорту й інших документів. У 3 областях ми запустили пілотний проект і цими послугами можна скористатися онлайн. Протягом перших 2 тижнів роботи за цими сервісами звернулися понад 1 тис. українців. З наступного тижня ми запускаємо цю систему по всій країні», - поінформував присутніх Міністр юстиції.

Він також повідомив про відкриття 126 центрів безоплатної вторинної правової допомоги.

Безоплатна правова допомога (БПП) - правова допомога, що надається особі, яка її потребує, але не бажає або не може її оплатити, та фінансується коштом державного, місцевого бюджетів, або з інших джерел.
З центрами співробітничають близько 5000 адвокатів, які готові безкоштовно надавати допомогу пенсіонерам, малозабезпеченим, учасникам АТО, переселенцям і тим людям, які потребують захисту в судах, у тому числі й проти держави.

«Завдяки позиції Уряду вперше за роки незалежності України було виділено 200 млн грн для того, щоб профінансувати цей соціальний проект. Тільки протягом 1 місяця роботи до центрів звернулися понад 10 тис. українців, які отримали фахову безоплатну правову допомогу за рахунок держави», - наголосив Павло Петренко.

Разом з тим, вдалося прийняти пакет антикорупційних законів, який забезпечив створення нових антикорупційних органів – НАБУ та НАЗК. Також в рамках антикорупційної політики Мін’юст відкрив доступ до всіх реєстрів: нерухомості, бізнесу, корупціонерів. Завдяки цьому з’явилася можливість здійснювати громадський контроль за діяльністю співробітників державної служби.

Паралельно тривала розробка великого пакету реформ судової системи та системи виконання судових рішень.

«Нині в парламент подані 3 важливі комплексні законопроекти, які запроваджують європейську модель виконання судових рішень», - сказав очільник Мін’юсту.

За його словами, у рамках процесу децентралізації Міністерство юстиції передає всі повноваження з реєстрації бізнесу й не рухомості місцевим органам влади та нотаріусам та назавжди прибирає монополію й корупцію в цій сфері.

Органи місцевого самоврядування - «виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення».

«Разом з цією реформою ми передаємо понад 1 млрд грн додаткових ресурсів нашим місцевим бюджетам», - заявив він.

Міністерство юстиції спільно з МЗС проводить активну роботу з відсічі агресора на судовому міжнародному полі. Зокрема вже подано 4 великі позови України проти Росії до ЄСПЛ, які охоплюють всі факти, які були зафіксовані під час анексії Криму та в ході незаконною агресії на Донбасі.

«Окрім того, ми надаємо допомогу нашим українським громадянам щодо звернення з індивідуальними позовами проти Росії. Уже 600 таких позовів подано до суду», - додав Павло Петренко.

Так само триває робота над використанням інших механізмів притягнення до відповідальності Російської Федерації та осіб, які причетні до військових злочинів і незаконної анексії Криму. Передовсім йдеться про міжнародний суд ООН.

«Зробити ще треба дуже багато. Я переконаний, що Парламент, Уряд і Президент нині змушені працювати дуже швидко, щоб реалізувати ті реформи, які стосуються кожного простого українця», - резюмував Павло Петренко.

Міністерство юстиції – лідер виконання Програми діяльності Уряду


Міністерство юстиції за підсумками 9 місяців роботи зайняло 1 місце серед усіх міністерств та відомств у процесі запровадження реформ. Про це свідчать показники Мін'юсту в окремому розділі урядового порталу, на якому в режимі реального часу кожне міністерство звітує про стан виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.

Згідно з представленими результатами, Мін’юст має найбільшу кількість виконаних завдань - 62,7%, серед тих, що виконуються – 32,5% і серед запланованих – 4,8%. При цьому немає жодного завдання, яке б міністерство не виконало.

Нагадаємо, 28 серпня, під час звіту Уряду, Кабінет Міністрів України відкрив окремий розділ порталу (http://program.kmu.gov.ua/) з даними про стан виконання урядової програми реформ. Для кожного міністерства створена окрема рубрика, де перелічені всі завдання, які має виконати міністерство з відповідними етапами виконання, які щоденно вносяться на сайт.

Таким чином кожен громадянин може відстежувати в режимі реального часу роботу міністерств, користуючись для зручності інфографікою, якою представлено арифметичний результат виконання програми кожним міністерством.

Ознайомитись більш детально зі станом виконання Мін'юстом нормативних актів можна на відповідній сторінці Міністерства юстиції http://program.kmu.gov.ua/organization/17.

Українці за 5 місяців скористалися онлайн-послугами Мін'юсту більше 1,5 млн разів


За період з квітня по серпень 2015 року українці більше 1,5 млн разів скористалися онлайн-послугами Міністерства юстиції України. Про це в ході засідання уряду в п'ятницю, 28 серпня, в Києві повідомив міністр юстиції Павло Петренко, передає кореспондент РБК-Україна.

"Уже з 8 квітня цього року ми запустили систему онлайн-сервісів в сфері реєстрації бізнесу і нерухомості. Мова йде про більше, ніж 1,5 мільйони разів, коли українці зверталися за отримання довідок, виписок, реєстрації свого бізнесу і не стояли в чергах. З 8 квітня мільйон українців зайшли на сайт Міністерства юстиції і скористалися нашими послугами в онлайн-режимі", - сказав Петренко.

За його словами, біля 55 тисяч людей уже отримали відповідні послуги.

Зубко анонсував, коли буде контроль над забудовниками


Децентралізація у будівництві з 1 вересня 2015 року дозволить контролювати, що будується, як будується і яким чином кошти інвестуються.

Про це заявив віце-прем'єр-міністр України - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко на засіданні Кабінету Міністрів України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Децентралізація у напрямку будівництва з 1 вересня (2015 року - ред.) практично відкрила ті органи місцевого самоврядування, які дозволять контролювати, що будується, як будується і яким чином кошти інвестуються", - сказав Зубко.

Зубко підсумував, що доступ до державного кадастру нотаріусам та іншим учасникам ринку дасть можливість реально впливати на інвестиційний клімат у регіонах.



Зубко розповів, скільки грошей вже витратили на децентралізацію


Уряд уже витратив 2,8 млрд гривень від Державного фонду регіонального розвитку на 784 проекти з децентралізації.

Про це заявив віце-прем'єр-міністр України - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко на засіданні Кабінету Міністрів України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Урядом профінансовано в розмірі 2,8 млрд 784 проекти, які йдуть від Державного фонду регіонального розвитку, які допомагають запровадити децентралізацію", - сказав Зубко.

Він також додав, що на Мінрегіонбуд чекає багато роботи, а саме - розробка законів, які треба прийняти після внесення змін до Конституції. За словами віце-прем'єр-міністра, найголовніше - реально передавати відповідальність громадам і вирішувати проблеми на базовому рівні.

Зубко зазначив, що децентралізація у бюджетній сфері допомогла отримати понад 53 млрд грн надходжень до місцевих бюджетів.

"Бюджетна децентралізація, яка сьогодні проведена Урядом, прийнята парламентом, дала змогу отримати в місцеві бюджети додатково понад 53 млрд грн", - сказав він.



Ми очікуємо зниження кредитної ставки банків по кредитах на утеплення помешкань українців, - Геннадій Зубко


Після рішення Національного банку України про зменшення облікової ставки, ми очікуємо, що державні банки - партнери програми Уряду по впровадженню енергоефективних заходів знизять кредитну ставку по кредитах, які беруть українці для проведення термомодернізації своїх домівок.

Про це сказав Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко під час засідання Уряду в п'ятницю.

«Цей крок дозволить підсилити мотивацію українців до проведення енергозбереження», - переконаний Геннадій Зубко.

Віце-прем'єр-міністр України нагадав, що Уряд виділив 343 млн. грн. на державну програму енергозбереження на 2015 р., які спрямовуються на компенсацію частини кредитів, які можуть взяти громадяни або ОСББ і провести утеплення помешкань, будинків, заміну вікон та джерел, встановлення негазових котлів.

«Урядом також прийнята постанова, за якою збільшується до 70% відшкодування таких кредитів для громадян, які мають право на отримання субсидій», - наголосив він.

«З початку реалізації програми стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів видано 21 052 кредити на загальну суму 357,0 млн. грн.», - зазначив урядовець.

Геннадій Зубко додав, що в середньому на область припадає близько 877 кредитів.

«22 області вже підписали меморандум про співпрацю з Держенергоефективності, згідно з яким вони зобов'язуються також компенсувати коштами місцевого бюджету частину кредитів, які беруть громадяни та ОСББ на проведення термомодернізації», - сказав він.



Олексій Павленко: Україна суттєво збільшила аграрний експорт до основних ринків


Сільське господарство забезпечує 14% загального обсягу ВВП та залишається експортною галуззю №1 в Україні. Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час засідання Кабінету Міністрів України.

Експорт аграрної продукції забезпечує чисте надходження валюти в обсягах до 30 млн доларів США щодня. Зовнішньоторговельне сальдо за сільськогосподарською продукцією за перші 6 місяців поточного року покращилося на 250 млн дол. США.

Завдяки системній диверсифікації Україна суттєво збільшила постачання до ключових країн. Зокрема, експорт продукції до США збільшено на 36%, в Азію - на 10%, до країн Євросоюзу - на 6%. У той саме час доля РФ у загальному аграрному експорті взагалі впала до 2%. «Постачання до країн СНД зменшилися на 31%. Багато йде спекуляцій стосовно Російської Федерації. Можу сказати тільки одне - на хліб нафту не намажеш», - сказав Олексій Павленко.

Міністр підкреслив, що Україна розширює вплив на глобальну продовольчу безпеку, та виходить на нові зовнішні ринки. Зокрема, попри обмеження з боку Митного Союзу, знято тимчасові обмеження на експорт українського молока та м’яса до Казахстану. Дві українських компаній отримали дозвіл на експорт яєць до Ізраїлю. Парафовано угоду про зону вільної торгівлі з Канадою, що, безумовно відкриває нові можливості для українського аграрного сектору.

Чи не найдинамічнішою є співпраця України з Китайською Народною Республікою. За 7 місяців поточного року аграрний експорт до Піднебесної склав 889,7 млн доларів США, що більше ніж у 2 рази за відповідний період 2014 року (407 млн дол. США). «Саме відкриття нових ринків - наша повсякденна задача, яка дасть можливість виконати плани з валютної виручки», - сказав Міністр. Він додав, що лиш

Олексій Павленко: Україна суттєво збільшила аграрний експорт до основних ринків


Сільське господарство забезпечує 14% загального обсягу ВВП та залишається експортною галуззю №1 в Україні. Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час засідання Кабінету Міністрів України.

Експорт аграрної продукції забезпечує чисте надходження валюти в обсягах до 30 млн доларів США щодня. Зовнішньоторговельне сальдо за сільськогосподарською продукцією за перші 6 місяців поточного року покращилося на 250 млн дол. США.

Завдяки системній диверсифікації Україна суттєво збільшила постачання до ключових країн. Зокрема, експорт продукції до США збільшено на 36%, в Азію - на 10%, до країн Євросоюзу - на 6%. У той саме час доля РФ у загальному аграрному експорті взагалі впала до 2%. «Постачання до країн СНД зменшилися на 31%. Багато йде спекуляцій стосовно Російської Федерації. Можу сказати тільки одне - на хліб нафту не намажеш», - сказав Олексій Павленко.

Міністр підкреслив, що Україна розширює вплив на глобальну продовольчу безпеку, та виходить на нові зовнішні ринки. Зокрема, попри обмеження з боку Митного Союзу, знято тимчасові обмеження на експорт українського молока та м’яса до Казахстану. Дві українських компаній отримали дозвіл на експорт яєць до Ізраїлю. Парафовано угоду про зону вільної торгівлі з Канадою, що, безумовно відкриває нові можливості для українського аграрного сектору.

Чи не найдинамічнішою є співпраця України з Китайською Народною Республікою. За 7 місяців поточного року аграрний експорт до Піднебесної склав 889,7 млн доларів США, що більше ніж у 2 рази за відповідний період 2014 року (407 млн дол. США). «Саме відкриття нових ринків - наша повсякденна задача, яка дасть можливість виконати плани з валютної виручки», - сказав Міністр. Він додав, що лиш

Україна має вийти на європейський ринок молока вже цього року - Павленко


Міністерство аграрної політики і продовольства планує відкрити європейський ринок молока для українських підприємств вже цього року.

Про це на засіданні Кабінету Міністрів у п'ятницю заявив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"У цьому році ми повинні відкрити європейський ринок по молоку", - сказав він.

Павленко наголосив, що основним завданням відомства є максимальна диверсифікація ринків збуту для української продукції.

"Приріст експорту до країн ЄС становить 6%, це 5 млрд (дол.- ред.), Азії - 6,6 млрд (дол.- ред.) - плюс 10%", - наголосив він.

Міністр додав, що зараз, зокрема, триває робота щодо налагодження співробітництва з Саудівською Аравією.



Павло Розенко: Ми робимо систему соціального захисту людини справедливою, доступною і адресною


„Міністерство соціальної політики працювало над виконанням двох основних магістральних завдань: це, безумовно, забезпечення своєчасних виплат зарплат, пенсій та інших соціальних допомог і активне реформування соціальної сфери, яке побудоване на засадах справедливої, доступної та адресної системи соціальної підтримки наших співгромадян”, - повідомив Міністр соціальної політики України Павло Розенко під час звіту Кабінету Міністрів про свою діяльність у п’ятницю, 28 серпня.

Однією з базових реформ у соціальній сфері Павло Розенко назвав реформування системи пенсійного забезпечення. „З 1 червня скасована система спецпенсій в Україні. Ми припинили призначати пенсій чиновникам, депутатам, міністрам, суддям, прокурорам тощо за спеціальними законами. Те, про що лише говорили протягом усіх років Незалежності, ми вже зробили. Це перший крок до створення реальної трирівневої пенсійної системи. Зараз пакет законопроектів, який передбачає кардинальне реформування пенсійної системи переданий на розгляд Парламенту, і ми сподіваємося, що депутати приймуть ці законопроекти вже найближчим часом”, - наголосив він.

Ще одним важливим кроком до встановлення справедливої системи соціального захисту урядовець назвав запровадження адресного підходу до надання пільг: „Ми разом з коаліцією прийняли необхідні зміни до законодавства і позбавили нарешті всіх пільг народних депутатів, міністрів, суддів, прокурорів та інших чиновників. Тепер пільгами будуть користуватися лише ті, хто цього справді потребує”.

Реформування системи субсидій, за словами Павла Розенка, це один із прикладів адресності надання соціальної допомоги від держави. „ З 1 травня цього року система субсидій кардинально реформована. Сьогодні гасло „субсидії - це просто!” вже доведено на практиці. Вже 2,5 млн. українських родин отримують субсидії за новою реформованою системою. А це майже у 6 разів більше, ніж в аналогічний період минулого року”, - зауважив він.

„Третє базове завдання – це реформування системи державного соціального страхування. Вже зараз можемо сказати, що після ухвалення закону про об’єднання фондів соціального страхування, завдяки оптимізації видатків і боротьбі з корупцією, ми зекономили майже 2 млрд. грн., які вже спрямовані на посилення соціального захисту застрахованих осіб”, - зазначив глава Мінсоцполітики, додавши, що для завершення процесу адміністративного об’єднання фондів потрібно внести певні уточнення в законодавство, і висловив сподівання на підтримку Парламенту у цьому питанні.

Основними напрямками роботи Міністерства на найближчу перспективу Павло Розенко назвав формування сучасного трудового законодавства, реформу Держслужби зайнятості та створення Національного агентства зайнятості, а також прийняття нового закону про систему соціальних послуг.



Арсеній Яценюк вважає необхідним завершення корпоратизації "Укрзалізниці"


«Корпоратизація «Укрзалізниці» – це шлях до реального покращення послуг в системі залізничних перевезень, - наголосив під час звіту Кабінету Міністрів про свою діяльність у п’ятницю, 28 серпня, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Після звіту Міністра інфраструктури України Андрія Пивоварського Арсеній Яценюк наголосив на важливості завершення корпоратизації «Укрзалізниці».

«Укрзалізниця» була «годувальницею», в тому числі ключовим елементом корупції. Необхідно корпоратизувати «Укрзалізницю» і зробити з неї прозору транспортну компанію», - підкреслив Глава Уряду.

Він також нагадав, що був проведений тендер на проведення ремонтних робіт автодороги Львів–Івано-Франківськ: «Починали з мільярда, запропонували 700 мільйонів, в результаті прозорого тендеру те, що хотіли побудувати за мільярд, - побудують за 510 мільйонів».

Уже 40 кілометрів цієї дороги побудовано, зазначив Арсеній Яценюк.

Яценюк хоче залишити держзамовлення лише на окремі спеціальності


Систему держзамовлення в українських вишах потрібно докорінно переглянути, щоб держава оплачувала навчання тільки за тими спеціальностями, які "необхідні економіці"

Про це заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк під час засідання уряду, передає depo.ua

"Необхідно повністю змінити систему державного замовлення, що передбачено законом. Державне замовлення повинні отримувати тільки ті виші, які випускають якісних студентів і тільки за тими спеціальностями, які необхідні економіці країни", - сказав Яценюк.

Якість освіти - в основі реформ освітньої галузі, - Сергій Квіт


28 серпня 2015 року у Будинку Уряду відбулось засідання Уряду під головуванням Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. У засіданні взяв участь Міністр освіти і науки України Сергій Квіт.

Під час виступу Сергій Квіт зазначив, що в основі реформ, що впроваджуються Міністерством - якість освіти. «Головне, на що ми повинні звернути увагу, коли пропонуємо різноманітні зміни в галузі – це якість та рівний доступ до освіти і науки для всіх громадян України», - підкреслив Міністр.

Сергій Квіт повідомив, що у вересні Парламент має розглянути блок освітніх законопроектів, підготовлених Міністерством. На розгляд Верховної Ради подано шість проектів законів, серед яких – базовий закон «Про освіту», закони «Про професійну освіту» та «Про наукову та науково-технічну діяльність». За словами Міністра, головною ідеєю законопроекту «Про професійно-технічну освіту» є делегування прав на обласний рівень. В областях представники місцевої влади, бізнесу, важливих державних підприємств та самих навчальних закладів через ради стейкхолдерів прийматимуть рішення про розвиток мережі закладів та професій. «Перспективи розвитку індустрії краще видно на рівні області», - підкреслив Сергій Квіт.

Як зазначив Міністр, в галузі дошкільної освіти ведеться робота по розширенню мережі дитячих садків. «Передусім ми спрощуємо різноманітні вимоги для відкриття дитячих садків та заохочуємо приватний сектор. Прийнято відповідні зміни до бюджетного кодексу, на порядку денному – спрощення санітарних вимог, які є надмірними», - повідомив Сергій Квіт.

У сфері загальної середньої освіти, за словами Сергія Квіта, Міністерством було оновлено та розвантажено програми для шкіл, аби вони були більш цікавими для учнів.

Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
З 1 вересня запрацює Концепція національно-патріотичного виховання. «Концепція має методичні рекомендації для всіх шкільних курсів, а також перелік заходів, які мають відбуватися протягом року», - сказав Міністр.

За словами Міністра, цьогоріч у школах по всій країні було проведено літні мовні табори, в яких діти вчили англійську мову та мови країн-членів Євросоюзу. В таборах працювала велика кількість як вітчизняних волонтерів, так і волонтерів з міжнародних організацій. Окрім того, у школах з цього навчального року збільшать кількість годин на вивчення іноземної мови.

Як повідомив Сергій Квіт, триває робота по імплементації Закону «Про вищу освіту», зокрема, над розвитком автономії університетів та оптимізації їх мережі. «Вищі навчальні заклади мають бути якісними і брендовими, тому ми закрили 76 університетів та їх філій», - додав Міністр.

Підбиваючи підсумки вступної кампанії, Сергій Квіт зазначив, що вона пройшла успішно та прозоро. Процес зарахування абітурієнтів за системою пріоритетів був більше зрозумілим і для приймальних комісій, і для вступників.

За словами Міністра, для розвитку вітчизняних дослідницьких інституцій і університетів велике значення має ратифікація програми наукових інновацій і досліджень ЄС «Горизонт 2020», яка надасть їм доступ до коштів обсягом у 80 мільярдів євро на розвиток власних наукових досліджень.

Сергій Квіт повідомив, що Уряд вже прийняв постанову про відкриття університетами та закладами професійної освіти депозитних рахунків в банках, найближчим часом має бути розглянута постанова про обслуговування в державних банках спецфондів університетів та дослідницьких установ.



Кириленко відзвітував про сім ключових справ, над якими працює Мінкультури


Міністерство культури зосередило свої зусилля на семи важливих справах. Це розробка Довгострокової стратегії реформування української культури, чотирьох законів, проекту Українського інституту та участі в програмі "Сreative Europe".

Про це віце-прем'єр-міністр України - міністр культури В'ячеслав Кириленко відзвітував під час засідання Кабінету Міністрів України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"З перших днів ми працюємо над виконанням програми діяльності парламентської коаліції, програми діяльності уряду, програми "2020" (Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020". - Ред.). Зараз про 7 ключових справ, якими займаємося", - сказав віце-прем'єр.

Він зазначив, що Довгострокова стратегія реформування української культури у травні була презентована громадськості, пройшла багаторазове обговорення. "Працюємо над тим, щоб був перший продукт, спільний для уряду, влади всіх гілок і всіх напрямків громадської активності. Найближче обговорення - 4 вересня", - уточнив Кириленко.

Новий закон про охорону культурної спадщини, за його словами, готовий на 80%, він передбачає децентралізацію, дерегуляцію, додаткове посилення охорони пам'яток ЮНЕСКО, заборону візуальної реклами на пам'ятках і в охоронюваних зонах.

Охоро́на культу́рної спа́дщини - комплекс заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), захисту, збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Закон пропонується внести на розгляд уряду у вересні.

"Закон про державну підтримку української кінематографії готовий повністю. Будемо виносити на уряд з тим, щоби уряд приймав рішення, вносимо чи не вносимо до парламенту. Передбачає цілу низку революційних підходів - від фінансування телесеріалів до нових джерел наповнення спецфонду підтримки українського кіно", - сказав урядовець.

Щодо закону про охорону нематеріальної культурної спадщини, то, за його словами, "станом на сьогодні відсутній взагалі як явище, хоч Україна - учасник міжнародних конвенцій по охороні нематеріальної культурної спадщини". Він вноситься на погодження до центральних органів виконавчої влади.

Нематеріа́льна культу́рна спа́дщина (англ. Intangible Cultural Heritage) - концепція, запропонована в 1990-х роках як аналог Світовій спадщині ЮНЕСКО, що приділяє основну увагу матеріальній культурі. У 2001 році ЮНЕСКО провела опитування серед держав і неурядових організацій, з метою вироблення засад конвенції.
Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.
Пропонується у вересні його розглянути на засіданні уряду.

Закон про конкурси і контракти в культурі внесений до парламенту ще на минулій сесії. "Оскільки був і альтернативний від коаліції, не набрав підтримки ні перший, ні другий. Зараз працюємо над спільною редакцією. На осінній сесії плануємо ухвалити остаточно", - зазначив Кириленко.

Щодо Українського інституту (Інституту Тараса Шевченка) - інституції для промоції української культури за кордоном, то тут створена координаційна рада, на рівні експертів напрацьовані перші рішення. До кінця року планується остаточно ухвалити урядове рішення про створення цієї інституції.

"Програма "Сreative Europe" - це півтора мільярда європейських грошей. Фінальна відеоконференція з європейцями - у середині вересня. У жовтні плануємо підписати за участі комісара з питань освіти і культури, якого плануємо прийняти радо у столиці незалежної України", - підсумував міністр.

Водночас Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк наголосив на необхідності розробити закон про стимулювання кіновиробництва в Україні та в бюджеті 2016 року закласти кошти на початок виробництва національного фільму.

Юрій Стець: Наступного дня після ухвалення проекту Закону "Про систему іномовлення України" ми запустимо Мультимедійну платформу іномовлення України


28 серпня, під час засідання Уряду Міністр інформаційної політики України Юрій Стець доповів про стан виконання реформ, передбачених Коаліційною угодою, Програмою дій Уряду на 2015 рік та Стратегією сталого розвитку 2020, які впроваджуються МІП, за звітний період.

Ключовими напрямками роботи МІП за звітний період стали: розробка нового проекту Закону "Про систему іномовлення України" та запуск Мультимедійної платформи іномовлення України, відновлення українського мовлення на Сході країни та анексованій території АР Крим, а також розроблення та впровадження основних документів у сфері інформаційної безпеки України.

Міністе́рство інформаці́йної полі́тики Украї́ни (МІП України) - центральний орган виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, а також забезпечення функціонування державних інформаційних ресурсів.
UATV (проектна назва «Іномовна телерадіокомпанія України „Ukraine Tomorrow“») - український телеканал іномовлення, виробництва ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України». Телеканал розпочав мовлення 1 жовтня 2015 року.

Юрій Стець: «За декілька годин після свого призначення я заявив, що ми будемо публічно звітувати суспільству про кожен крок своєї діяльності. Ми щомісячно в прямому ефірі відповідаємо на запитання як українських так і іноземних журналістів, публікуємо фінансові звіти на офіційному сайті відомства та надаємо інформацію про щоденні заходи МІП чотирма мовами ".

Під час виступу Міністр зазначив: "На здійснення комунікаційних програм щодо Урядових реформ МІП залучило десятки мільйонів гривень недержавних коштів".

Очільник відомства в ході своєї доповіді підкреслив, що настав час переходити в інформаційний наступ, зробивши реформу іномовлення України.

https://goo.gl/uWvqza - презентаційний ролик каналу іномовлення

“Наступного дня після ухвалення проекту Закону "Про систему іномовлення України» ми запустимо Мультимедійну платформу іномовлення України", - наголосив Міністр інформаційної політики України.

Всі документи для початку міжнародних закупівель ліків готові, - Квіташвілі


В Україні станом на серпень 2015 р. всі документи для початку міжнародних закупівель лікарських препаратів готові. Про це в ході засідання уряду заявив міністр охорони здоров'я України Олександр Квіташвілі, передає корреспондет РБК-Україна.

"Цього року для нас поставлено завдання почати переходити на міжнародні закупівлі. Абсолютно всі документи, які для нас були потрібні, щоб почати процес закупівель - готові. Наступного тижня ми будемо вже підписувати перший рамковий договір з фондом розвитку ООН ЮНІСЕФ на закупівлі вже в цьому році вакцин, кілька інших препаратів і груп препаратів фонду ЮНІСЕФ", - заявив Квіташвілі.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31