Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тема тижня 2

Тема тижня 2




Сторінка26/26
Дата конвертації10.03.2017
Розмір1.39 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Японія надасть Україні технічну допомогу в створенні Національної інфраструктури геопросторових даних


Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) надасть Україні технічну допомогу у створенні Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Відповідної домовленості досягнуто за результатами тритижневої місії представників JICA в Україні.

За підсумками візиту керівник моніторингової місії JICA в Україні Ясуда Томоюкі наголосив, що Проект буде наймасштабнішим за обсягами надання технічної допомоги від Японії Україні.

Базою для запровадження пілотного проекту в Україні обрано Фастівський район Київщини. У ході його реалізації здійснюватиметься аналіз роботи системи та буде створено платформу для успішного розширення НІГД на територію всієї України.

З українського боку за імплементацію проекту відповідатиме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Як партнер JICA Держгеокадастр здійснюватиме координацію роботи з іншими структурами в Україні та з японськими експертами.

У ході візиту до Києва експерти JICA провели серію переговорів з керівниками Держгеокадастру, представниками інших центральних та місцевих органів влади, які будуть залучені до реалізації проекту.

Зокрема, під час зустрічі представників Японського агентства міжнародного співробітництва з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Максимом Мартинюком та першим заступником Голови Держгеокадастру Людмилою Шемелинець було презентовано досвід Японії щодо створення національної інфраструктури геопросторових даних та ефективного функціонування системи. Наголошувалося на важливості забезпечення України якісними картографічними матеріалами, що стане можливим через створення в Україні Національної інфраструктури геопросторових даних. Сторони дійшли висновку, що реалізація Проекту безумовно сприятиме прискоренню соціального та економічного розвитку України.

За підсумками експертних зустрічей українські та японські фахівці узгодили наступні дії щодо розробки детального плану та реалізації пілотного проекту Національної інфраструктури геопросторових даних.

Довідково

Японська агенція міжнародної співпраці (JICA) понад сорок років надає різні види технічного сприяння в більш ніж 150 країнах світу.

Нині JICA - найбільше в світі агентство двостороннього розвитку, що має можливість скоординовано надавати технічну підтримку, пільгові кредити і грантову допомогу в різних сферах діяльності.

Починаючи з жовтня 2012 року, керівництво земельного відомства України провело низку робочих зустрічей та переговорів з представниками Японської агенції міжнародної співпраці JICA. У ході цих зустрічей було досягнуто домовленостей щодо розвитку спільного проекту з технічного співробітництва.

У серпні 2013 року земельне відомство України подало заявку до JICA на отримання технічної допомоги у сфері розбудови Національної інфраструктури геопросторових даних.

У рамках візиту до м. Токіо у серпні 2013 року українські фахівці презентували Національну кадастрову систему України та технічне рішення побудови Національної інфраструктури геопросторових даних на базі Державного земельного кадастру.

За результатами переговорів обидві сторони ухвалили та оформили подання на технічну співпрацю щодо створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні.



Канада інвестуватиме у розвиток молочних кооперативів на Львівщині


Канада інвестуватиме у розвиток молочних кооперативів на Львівщині. Про це йшлося під час зустрічі голови Львівської ОДА Олега Синютки з Надзвичайним та Повноважним Послом Канади в Україні Романом Ващуком.

Надзвичайний та Повноважний Посол наголосив, що канадські інвестори зацікавлені в розвитку малих та середніх виробників молока.

«На 2015-2021 роки у Львівській області продовжує роботу наймасштабніший проект з розвитку молочного бізнесу в Україні, який планує підтримку діючих та створення нових кооперативів у регіоні. Крім того, передбачається сприяння розвитку приватного підприємництва, зокрема надання довготермінових кредитів», - зазначив Р. Ващук.

За його словами, цей проект діятиме, крім Львівщини, в Івано-Франківській, Дніпропетровській та Херсонській областях. На його фінансування передбачено близько 20 млн. канадських доларів.

У свою чергу голова ОДА Олег Синютка сказав, що Львівщина зацікавлена в продовженні співпраці з канадською стороною в реалізації спільних освітніх проектів, співробітництві в сфері інформаційних технологій та сільського господарства.

«Говорячи про залучення канадських інвестицій в область, можу запевнити зацікавлені сторони у безпечності цього регіону та унеможливленні будь-яких корупційних речей», - підкреслив О. Синютка.

Голова ОДА зазначив, що не є прихильником великих сільськогосподарських монополій на Західній Україні. «Наша модель — це відносно невеликі фермерські господарства, які були б дуже корисні для села», - підкреслив О. Синютка.

Радник з комерційних питань Посольства Канади в Україні Клінтон Мартін висловив сподівання, що з підписанням Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою можна буде розраховувати на значний інтерес з боку канадського бізнесу та діаспори. Це створить нові умови та можливості для малого і середнього бізнесу щодо відкриття нових ринків.

Довідково

У Львівській області у 2008-2013 роках було успішно реалізовано на першому етапі проект за підтримки Уряду Канади «Підвищення конкурентоздатності молочного сектору в Україні». Через Львівську аграрну дорадчу службу вдалося залучити до реалізації проекту 53 сільські громади у 12 районах області. Учасниками проекту були понад 2000 власників 1-2 корів, які сьогодні є основними виробниками молока не тільки в області, та 48 товарних господарств.

В області при підтримці Проекту було створено 8 реальних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, членами якого стали понад 420 сільських мешканців, які утримують молочну худобу. Кооперативи надають послуги з продажу молока, заготівлі кормів, штучного осіменіння корів і телиць.

Україна готує п'ятирічну стратегію розвитку сільського господарства


Міністерство аграрної політики та продовольства України має намір до липня 2015 р. представити першу редакцію стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2020 року, повідомили в прес-службі Мінагропроду.

Як підкреслили в прес-службі, в числі розробників документа – експерти Євросоюзу, Світового банку, ЄБРР, USAID та ФАО. Стратегія включає вісім магістральних напрямків розвитку. У їх числі: імплементація положень та створення зони вільної торгівлі з ЄС, дерегуляція в аграрній галузі, розвиток агронауки і агровиробництва, управління агроринку, питання державної підтримки АПК, розвиток сільських територій і управління ресурсами на селі.

У прес-службі також зазначили, що в найближчі 4 тижні Мінагропрод має намір провести широке обговорення стратегії, а потім представити першу редакцію документа на розгляд уряду та парламенту.

Коментуючи необхідність розробки стратегії, міністр агрополітики та продовольства Олексій Павленко зазначив, що в Україні розроблено відразу кілька програм розвитку – програма роботи уряду, «Стратегія 2020».

«У відповідності з усіма цими стратегіями створена серйозна робоча група, роботу якої давно чекали аграрії, – сказав Павленко. – Це буде перша стратегія, яка буде розроблена за участю експертів Євросоюзу та представників провідних професійних асоціацій. Це перша єдина, прикладна стратегія».

За його словами, стратегія детально визначить політику в широкому спектрі питань, включаючи розвиток ринку землі, розвиток фермерського руху та розвиток сільських територій за стандартами Євросоюзу. Крім того, міністр підкреслив, що стратегія буде включати реалізацію низки інвестиційних проектів, спрямованих на збільшення агровиробництва.

«Ми хочемо довести виробництво зерна до 2020 року до 100 млн тонн і вдвічі збільшити зерновий експорт», – повідомив міністр, додавши, що не менш масштабні аналогічні цілі Мінагропрод ставить і для інших секторів агровиробництва.

Агропромислова галузь буде першою, яка благополучно вийде з кризи — Джон Шморгун


Міністерство аграрної політики та продовольства не повинно втручатися в роботу агропромислового комплексу, багаторазово змінюючи законодавство про оподаткування.

Про це в інтерв’ю «АПК-інформ» заявив Джон Шморгун, президент одного з найбільших агрохолдингів України AGROGeneration.

« На сьогоднішній день від представників Міністерства аграрної політики та продовольства України ми чуємо, що вони на даному етапі зменшують бюрократію у своїх структурах, а саме, переглядають функції інспекцій, знижують рівень регулювання. Я вважаю, що це перший і вірний крок, але це далеко не все, — підкреслив він. — Моя думка така: міністерство не має виконувати перевіряючу функцію. Але якщо так склалося, що воно відіграє таку роль, то це має бути прозоро і в міру. Насправді те, що потрібно українським компаніям від міністерства, це більше реальної, відповідної дійсності статистики».

За його словами основний месседж такий: міністерство не повинно втручатися в роботу агропромислового комплексу, багаторазово змінюючи законодавство про оподаткування.

«На мій погляд, якщо не втручатися в питання експорту, то він буде набагато ефективніше і принесе додатковий прибуток державі. До того ж, коли потенційні інвестори побачать, що ринок сільського господарства може працювати і розвиватися, тоді вони підуть в Україну», — констатує він і додає:

«На сьогоднішній день, на превеликий жаль, в Україні йде війна. Коли війна закінчиться і макроекономічні показники більш-менш стабілізуються, тоді український аграрний сектор стане інвестиційно привабливим. А час, який країна переживає зараз, потрібно використовувати для спільного (сільгоспвиробники, переробники, трейдери, уряд) командного створення і розвитку платформи для майбутнього».

Експерт переконаний: агропромислова галузь буде першою, яка благополучно вийде з кризи.

«Якщо говорити про стратегію, яку повинні обрати компанії (переважно рослинницькі) на сьогоднішній день, я думаю, що, в першу чергу, вони повинні дотримуватися фінансових правил, робити ставку на підвищення прибутковості компанії. Буде добре, якщо кожна компанія буде досягати високої прибутковості не через МСФЗ, не через аудит, а саме шляхом прийняття грамотних бізнес-рішень», — сказав Джон Шморгун.



Порошенко спростив процедуру погодження проекту землеустрою


Президент України Петро Порошенко підписав Закон № 180-VIII "ПРО внесення змін до статті 1861 Земельного кодексу України" щодо спрощення процедури погодження проекту землеустрою". Про це йдеться в повідомленні прес-служби глави держави.

Як зазначається, закон спрощує процедуру реалізації прав громадян на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Крім того, закон унеможливлює затягування процесу погодження проектів землеустрою

"На сьогоднішній день існує проблема, коли працівники відповідних органів влади затягують погодження проектів землеустрою, що вимагають те усунення одних недоліків, то інших, не надаючи повного переліку, який необхідно виправити. Усунення таких недоліків триває роками, громадяни витрачають великі кошти на переоформлення документів і не можуть реалізувати свої права, гарантовані Конституцією. У зв'язку з цим, дана законодавча ініціатива покликана встановити чіткі вимоги до відповідним органам влади надавати вичерпний перелік зауважень, з метою їх подальшого усунення особами, які подали документи для погодження проектів землеустрою", - сказано в повідомленні.

Рада надала доступ нотаріусам до Земельного кадастру


Народні депутати підтримали у другому читанні та в цілому законопроект № 0944 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення". За відповідне рішення проголосували 241 нардеп з 226 мінімально необхідних.

Законом встановлено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій щодо земельної ділянки матиме доступ та користуватиметься Державним земельним кадастром, державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюватиметься одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку.

Нагадаємо, 2 липня 2014 р. Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 3237 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення". За відповідне рішення проголосували 261 нардеп.

Україна очікує збільшення аграрного товарообігу з Нідерландами до 1 млрд дол


Україна очікує збільшення аграрного товарообігу з Нідерландами з 949,1 млн. дол. (за підсумками 2014 р.) до 1 млрд дол. Про це на зустрічі з міністром зовнішньої торгівлі та розвитку співробітництва Нідерландів Ліліаном Плуменом заявив міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко, передає його прес-служба.

"Інвестиції в український аграрний сектор - перспективні вкладення. Україна може забезпечити продовольством 600 млн чоловік, займає перше місце в світі з експорту соняшникової олії, третє - з насіння ріпаку, четверте - по кукурудзі, п'яте - по ячменю, сьоме - по пшениці, восьме - по сої, дев'яте - з м'яса птиці", - зазначив Павленко.

Міністр подякував уряд Нідерландів за послідовну підтримку України на рівні міжнародного співробітництва в рамках гуманітарних та економічних проектів.

Павленко запросив нідерландських аграріїв та інвесторів відвідати Міжнародну агропромислову виставку "АГРО-2015", щоб ознайомитися з інвестиційними перспективами України.



Мінагрополітики запроваджує європейський досвід підтримки дрібних аграріїв, - Володимир Лапа


Міністерство аграрної політики та продовольства працює над адаптацією українського законодавства до європейського та запровадженням західного досвіду підтримки дрібних фермерських господарств. Про це в ефірі радіо Ера ФМ повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа.

Він заявив, що прийнятий в першому читанні законопроект №1599 передбачає створення сімейних фермерських господарств. Практика розвитку саме такого сегменту довела ефективність у Польщі та інших країнах Східної Європи. «Логіка полягає у тому, аби за допомогою багаторічних програм підтримки перетворити дрібне виробництво у прибуткові сімейні ферми європейського рівня», — сказав заступник Міністра.

Володимир Лапа підкреслив, що Мінагрополітики уже опрацьовує низку законодавчих ініціатив для успішної реалізації цього проекту.

«На першому етапі необхідно прийняти закон про локальні ринки. Він дозволить дрібним виробникам мати доступ на ринки за спрощеними контролем і процедурами. Необхідно за європейською практикою створювати заклади торгівлі при сімейних фермах. Тоді виробники будуть отримувати не 10%, а 100% від кінцевої ціни», — додав Володимир Лапа.

Він повідомив, що наразі Мінагрополітики працює над новою редакцією закону про держпідтримку аграріїв, у якому зазначені принципи будуть передбачені.

Парламент ухвалив закон, який стимулюватиме створення сімейних ферм


Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №1599, який вносить зміни до чинного законодавства щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (сімейних ферм).

За проголосувало 236 народних депутатів.

«Цей закон, на ухваленні якого наполягала фракція «Батьківщина», дозволить легалізувати та ввести у правове поле діяльність особистих селянських господарств, надасть їм, без створення юридичної особи, статус сільгосптоваровиробника», - зазначив один з його авторів, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, член фракції «Батьківщина» Вадим Івченко.

Він звернув увагу на статистику, яка свідчить що близько 85% овочів, 80% молока, 75% м'яса великої рогатої худоби, 65% м'яса свиней та й більшість інших сільгосппродуктів забезпечують саме особисті селянські господарства.

«Але зараз у них є величезна проблема з виходом на організований ринок, оскільки вони не мають статусу сільгоптоваровиробника. Вони не можуть напряму збувати свою продукцію переробним і заготівельним компаніям, при яких працюють, так звані посередники і забирають за безцінь у селян всю продукцію, а далі продають у декілька разів дорожче. Ми порахували біля 2 мільярдів іде у тінь», - розповів народний депутат.

Івченко також наголосив, що законопроектом також посилюється соціальний захист сільського населення, оскільки зараз на цю категорію громадян не розповсюджується пенсійне забезпечення та соціальні пільги, зокрема фермери не можуть отримати субсидії на комунальні платежі.

«Ухвалення цього законопроекту надає селянам міцну мотивацію для подальшого життя і роботи у сільській місцевості», - переконаний член фракції.

Вадим Івченко також повідомив, що Міністерство аграрної політики та продовольства України підписало угоду з Канадським фондом про підтримку майже 300 тисяч таких сімейних ферм.

«Сімейні ферми зможуть отримувати кредити, вони можуть претендувати на відшкодування відсоткових ставок за цими кредитами. Тобто вони ввійдуть в організований ринок» - зауважив він.

Реформування сфери культури



Культура стане зброєю та інструментом реформ – Президент


Культурна політика держави під час боротьби з агресором має велике значення.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час вручення Національної премії імені Тараса Шевченка в Національному музеї поета, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Культурна політика стає важливим елементом боротьби з агресором. Причому культура - не тільки зброя, це дієвий та ефективний інструмент реформ, закладених у «Стратегію - 2020», - підкреслив Глава держави.

Він відзначив звитяжність та патріотизм сучасних митців, які стали лауреатами премії.

Порошенко вручив відзнаки лауреатам, зокрема Юрію Буряку - за книгу поезій «Не мертве море», Костянтину Москальцю за книгу літературної критики та есеїстики "Спалахи", Миколі Компанцю за художній цикл "Земля моїх предків" та актору Національного театру імені Івана Франка Петру Панчуку за втілення образу Тараса Шевченка на сцені.

Нагадаємо, цьогоріч кількість претендентів на шевченківську премію скоротилася вдвічі. Члени комітету з премії вирішили не вручати нагороди в номінаціях "Публіцистика і журналістика", "Музичне мистецтво" та "Концертно-виконавське мистецтво".



Реформа у сфера охорони культурної спадщини - один з пріоритетів діяльності Мінкультури, - В'ячеслав Кириленко


Під головуванням Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури В’ячеслава Кириленка відбулося обговорення основних напрямків реформування законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

В обговоренні взяли участь голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, громадська активістка та депутат Київради Олена Єськіна, пам’яткоохоронець Марина Соловйова, інші громадські активісти та експерти з пам’яткоохоронного законодавства, фахівці Міністерства культури.



Учасники обговорення дійшли згоди, що реформа пам’яткоохоронного законодавства має передбачати децентралізацію, дерегуляцію та встановлення більш жорстких вимог до розміщення зовнішньої реклами в історичних ареалах та центральних частинах міст. У рамках такої реформи видача дозвільних документів має бути частково передана від Мінкультури до органів місцевого самоврядування, а самі процедури видачі документів мають бути спрощені та чітко регламентовані. Крім того, учасники зустрічі домовились про спільну подальшу роботу над конкретними змінами до пам’яткоохоронного законодавства.



© Укрінформ, 2014 Україна, 01001, Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16



1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26



  • Канада інвестуватиме у розвиток молочних кооперативів на Львівщині
  • Україна готує пятирічну стратегію розвитку сільського господарства
  • Агропромислова галузь буде першою, яка благополучно вийде з кризи — Джон Шморгун
  • Порошенко спростив процедуру погодження проекту землеустрою
  • Рада надала доступ нотаріусам до Земельного кадастру
  • Україна очікує збільшення аграрного товарообігу з Нідерландами до 1 млрд дол
  • Мінагрополітики запроваджує європейський досвід підтримки дрібних аграріїв, - Володимир Лапа
  • Парламент ухвалив закон, який стимулюватиме створення сімейних ферм
  • Культура стане зброєю та інструментом реформ – Президент
  • Реформа у сфера охорони культурної спадщини - один з пріоритетів діяльності Мінкультури, - Вячеслав Кириленко