Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тест-колоквіум до модуля Молекулярний рівень організації життя Солі

Скачати 330.86 Kb.

Тест-колоквіум до модуля Молекулярний рівень організації життя Солі




Скачати 330.86 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації02.05.2017
Розмір330.86 Kb.
  1   2

Тест-колоквіум до модуля 1. Молекулярний рівень організації життя
Солі – речовини, що містяться у клітині у вигляді катіонів і аніонів або твердих сполук

Вода – універсальний розчинник, регулятор теплового режиму клітини

Білки – високомолекулярні біополімери, мономерами яких є амінокислоти

Жири – нерозчинні у воді, але добре розчинні в органічних розчинниках речовини, які виконують в клітини теплоізоляційну, енергетичну та інші функції

Вуглеводи – речовини, молекули яких складаються переважно із С, Н,О і які виконують енергетичну та будівельну функції

ДНК – дволанцюгова полінуклеотидна спіраль, в якій закодована спадкова інформація

РНК – одноланцюгова полінуклеотидна спіраль, яка виконує різноманітні функції, в клітині три типи

АТФ – універсальний акумулятор енергії в клітині

Ген – ділянка ДНК, в якій закодована інформація про структуру певного білка або нуклеїнової кислоти

Комплементарність – чітка відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК

Екзони – ділянки генів, які кодують спадкову інформацію

Інтрони – ділянки генів, які не кодують спадкову інформацію

Вітаміни – біологічно активні низькомолекулярні органічні сполуки, які мають різну хімічну природу

Гормониорганічні речовини, які здатні включатися у цикл біохімічних реакцій і регулювати процеси обміну речовин та перетворення енергії в клітині

Ферменти – особливі білки, що впливають на перебіг біохімічних реакцій

Солі – А Солі - А

Вода – Б Вода - Б

Білки – В Білки - В

Жири - Г Жири - Г

Вуглеводи – Е Вуглеводи - Е

ДНК – Є ДНК - Є

РНК – Ж РНК - Ж

АТФ – З АТФ - З

Ген – И Ген - И

Комплементарність –І Комплементарність - І

Екзони – К Екзони - К

Інтрони – Л Інтрони - Л

Вітаміни – М Вітаміни - М

Гормони – Н Гормони - Н

Ферменти – О Ферменти - О


Солі – А Солі - А

Вода – Б Вода - Б

Білки – В Білки - В

Жири - Г Жири - Г

Вуглеводи – Е Вуглеводи - Е

ДНК – Є ДНК - Є

РНК – Ж РНК - Ж

АТФ – З АТФ - З

Ген – И Ген - И

Комплементарність –І Комплементарність - І

Екзони – К Екзони - К

Інтрони – Л Інтрони - Л

Вітаміни – М Вітаміни - М

Гормони – Н Гормони - Н

Ферменти – О Ферменти - О



Тест-колоквіум до модуля 2. Клітина, її компоненти
Плазматична мембрана – структура клітини, яка оточує цитоплазму і забезпечує обмін речовин з навколишнім середовищем, а в багатоклітинних організмах – взаємодію клітин між собою.

Поверхневий апарат – структура клітини, яка складається з над мембранних комплексів, самої мембрани та підмембранних структур і виконує бар’єрну, транспортну та рецепторну функції.

Цитоплазма – внутрішній вміст клітини, що знаходиться між цитоплазмою і ядром.

Рибосоми – «білкові фабрики» клітини, немембранні органели, на яких відбувається синтез білків.

Клітинний центр – не мембранна органела, яка складається з двох центріолей, розташованих у ділянці світлої цитоплазми і яка відіграє важливу роль у поділі клітин та утворенні мікро трубочок, війок, джгутиків.

Генетичний код – єдина для усіх живих організмів система запису спадкової інформації.

Біоси́нтез (або просто синтез) білкі́в - процес, за допомогою якого клітини будують білки. Термін іноді використовується для посилання виключно на процес трансляції, але частіше означає багатокроковий процес, що включає біосинтез амінокислот, транскрипцію, процесинг (включаючи сплайсинг), трансляцію та посттрансляційну модифікацію білків.

По́діл кліти́ни - процес, у якому клітина, що називається материнською клітиною, ділиться на дві нові клітини, що називаються дочірніми клітинами. Поділ клітини - зазвичай обов'язковий етап клітинного циклу.

Біологія Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.



Транскрипція – переписування інформації з молекули ДНК на молекулу іРНК, тобто синтез молекули іРНК на молекулі ДНК, відбувається в ядрі.

Трансляція – переклад інформації про структур білка з послідовності нуклеотидів іРНК на послідовність амінокислот молекули білка, відбувається на рибосомах.

Білки - важливий клас біологічних макромолекул, що містяться у всіх біологічних організмах, та складаються переважно з вуглецю, водню, азоту, фосфору, кисню і сірки. Всі білки є полімерами амінокислот.



Ендоплазматична сітка - – система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень. Розрізняють два її різновиди: зернисту (гранулярну) і незернисту (агранулярну). Зерниста –на своїх мембранах має рибосоми і одна з її функцій – участь у біосинтезі білків. На мембранах незернистої ЕПС рибосом немає, і на них синтезуються ліпіди, вуглеводи, деякі гормони.

Комплекс Гольджі – «упаковочний цех» клітини, скупчення пласких цистерн, поруч з якими розташовані пухирці та канальні. Функції комплекса Гольджі: накопичення, хімічні зміни і пакування в пухирці синтезованих речовин.

Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.

також ця органела забезпечує синтез деяких полісахаридів та бере участь у формуванні лізосом, акросом, скоротливих вакуоль.

Лізосоми – мікроскопічні одномембранні пухирці з ферментами, здатні розщеплювати різні сполуки, забезпечуючи процеси внутрішньоклітинного травлення

Пероксисоми – органели кулястої форми, які вміщують ферменти, зокрема ті, що забезпечують перетворення жирів на вуглеводи та розщеплення гідроген пероксиду.

Мітохондрії – «енергетичні станції» клітини, двомембранні органели, на мембранах яких відбувається синтез АТФ.

Хлоропласти – двомембранні органели, в яких відбувається фотосинтез.

Фотосинтез – процес утворення органічних сполук з неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів.


ПЛАЗМ. МЕМБРАНА – А ПЛАЗМ. МЕМБРАНА – А

ПОВЕРХ. АПАРАТ – Б ПОВЕРХ. АПАРАТ - Б

ЦИТОПЛАЗМА - В ЦИТОПЛАЗМА - В

РИБОСОМИ - Г РИБОСОМИ - Г

КЛІТИННИЙ ЦЕНТР –Д КЛІТИННИЙ ЦЕНТР – Д

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД – Е ГЕНЕТИЧНИЙ КОД – Е

ТРАНСКРИПЦІЯ – Є ТРАНСКРИПЦІЯ – Є

ТРАНСЛЯЦІЯ – Ж ТРАНСЛЯЦІЯ – Ж

ЕПС - З ЕПС - З

КОМПЛЕКС Гольджі – И КОМПЛЕКС Гольджі – И

ЛІЗОСОМИ – К ЛІЗОСОМИ – К

ПЕРОКСИСОМИ – Л ПЕРОКСИСОМИ – Л

МІТОХОНДРІЇ – М МІТОХОНДРІЇ – М

ХЛОРОПЛАСТИ – Н ХЛОРОПЛАСТИ – Н

ФОТОСИНТЕЗ – О ФОТОСИНТЕЗ - О


ПЛАЗМ.

Комплекс Ґольджі (також званий як Апарат Ґольджі, тільце Ґольджі та інші) - одномембранна органела, що є переважно в еукаріотів.

МЕМБРАНА – А ПЛАЗМ. МЕМБРАНА – А


ПОВЕРХ. АПАРАТ – Б ПОВЕРХ. АПАРАТ - Б

ЦИТОПЛАЗМА - В ЦИТОПЛАЗМА - В

РИБОСОМИ - Г РИБОСОМИ - Г

КЛІТИННИЙ ЦЕНТР –Д КЛІТИННИЙ ЦЕНТР – Д

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД – Е ГЕНЕТИЧНИЙ КОД – Е

ТРАНСКРИПЦІЯ – Є ТРАНСКРИПЦІЯ – Є

ТРАНСЛЯЦІЯ – Ж ТРАНСЛЯЦІЯ – Ж

ЕПС - З ЕПС - З

КОМПЛЕКС Гольджі – И КОМПЛЕКС Гольджі – И

ЛІЗОСОМИ – К ЛІЗОСОМИ – К

ПЕРОКСИСОМИ – Л ПЕРОКСИСОМИ – Л

МІТОХОНДРІЇ – М МІТОХОНДРІЇ – М

ХЛОРОПЛАСТИ – Н ХЛОРОПЛАСТИ – Н

ФОТОСИНТЕЗ – О ФОТОСИНТЕЗ - О

Тест-колоквіум до модуля 2. Клітина як цілісна система

Ядро – неодмінний компонент усіх еукаріотичних клітин, в якому зберігається спадкова інформація

Ядерний матрикс – внутрішнє середовище ядра, що складається з ядерного соку, ядерець і ниток хроматину

Хроматин – ниткоподібні структури ядра, утворені здебільшого білками і нуклеїновими кислотами, з якого під час поділу клітини формуються хромосоми

Хромосомивнутрішньоядерні структури, які складаються з ДНК і ядерних білків, і в яких закодована спадкова інформація

Ядерця – щільні внутрішньоядерні структури, які складаються з РНК і білків, і які зникають під час поділу клітини

Нуклеоїд – ділянка цитоплазми, в якій розташований спадковий матеріал прокаріотів

Нуклеосоми – особливі структури, утворені ядерними білками, навколо яких наче накручені нитки ДНК

Хроматиди – поздовжні частини хромосом, які з’єднані між собою в зоні первинної перетяжки

Центромера – ділянка хромосоми зі специфічною структурою, що з’єднує сестринські хроматиди

Каріотип – специфічний для кожного виду набір хромосом, що характеризується певною кількістю хромосом та особливостями їхньої будови.

Каріоти́п - набір хромосом, специфічний для кожного виду організмів; характеризується певною кількістю хромосом та особливістю їхньої будови.



Клітинний цикл – період життя клітини від початку останнього поділу до іншого або від початку останнього поділу до загибелі.

Інтерфаза – період між двома послідовними поділами клітини або від її останнього поділу до загибелі

Мітоз – основний спосіб поділу еукаріотичних клітин, що забезпечує точну передачу спадкової інформації від материнської клітини дочірнім

Мейоз – особливий спосіб поділу еукаріотичних клітин, унаслідок якого кількість хромосом зменшується вдвічі і клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний

Кросинговер – перехрест хромосом, унаслідок якого може відбуватися обмін певними ділянками між гомологічними хромосомами в профазі першого поділу мейозу

Ядро – А Ядро - А

Ядерний матрикс – Б Ядерний матрикс - Б

Хроматин – В Хроматин - В

Хромосоми – Г Хромосоми - Г

Ядерця – Д Ядерця - Д

Нуклеоїд – Е Нуклеоїд – Е

Нуклеосоми – Є Нуклеосоми - Є

Хроматини – Ж Хроматин - Ж

Центромери – З Центромери - З

Каріотип – И Каріотип - И

Клітинний цикл – І Клітинний цикл - І

Інтерфаза – К Інтерфаза - К

Мітоз – Л Мітоз - Л

Мейоз – М Мейоз - М

Кросинговер – Н Кросинговер – Н

Ядро – А Ядро - А

Ядерний матрикс – Б Ядерний матрикс - Б

Хроматин – В Хроматин - В

Хромосоми – Г Хромосоми - Г

Ядерця – Д Ядерця - Д

Нуклеоїд – Е Нуклеоїд – Е

Нуклеосоми – Є Нуклеосоми - Є

Хроматиди – Ж Хроматиди - Ж

Центромери – З Центромери - З

Каріотип – И Каріотип - И

Клітинний цикл – І Клітинний цикл - І

Інтерфаза – К Інтерфаза - К

Мітоз – Л Мітоз - Л

Мейоз – М Мейоз - М

Кросинговер – Н Кросинговер - Н
Тест-колоквіум до модуля 2. Обмін речовин та енергії
Метаболізм – сукупність процесів постійного поглинання речовин із довкілля, їхніх перетворень та виведення назовні продуктів обміну

Асиміляція – сукупність процесів синтезу складних речовин із простих, у яких використовується енергія АТФ

Дисиміляція – сукупність процесів розщеплення складних речовин на простіші, які відбуваються із виділенням енергії

Гомеостаз сталість внутрішнього середовища клітини й організму у безперервно змінюваних умовах середовища

Підготовчий етап - розщеплення полімерів до мономерів під впливом ферментів

Гліколіз – моноступінчасте розщеплення глюкози без участі кисню

Аеробне дихання – етап кисневого розщеплення, який відбувається на кристах мітохондрій

Автотрофи- організми, які здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних

Гетеротрофи- організми, які живляться іншими живими організмами, їхніми рештками або продуктами життєдіяльності

Міксотрофи – організми зі змішаним типом живлення

Фототрофи – організми, які утворюють органічні речовини з неорганічних за рахунок енергії світла

Хемотрофи – організми, які синтезують органічні речовини з неорганічних за рахунок енергії, яка вивільнюється унаслідок певних хімічних реакцій

Аероби – організми, які можуть жити й розвиватися лише за наявності у середовищі вільного кисню, який вони використовують як окисник

Анаероби – організми, які не потребують кисню для нормальної життдіяльності

Хемосинтез - це тип автотрофного живлення, за якого органічні сполуки синтезуються з неорганічних з використанням енергії, що вивільнюється унаслідок певних хімічних реакцій


Метаболізм – А Метаболізм - А

Асиміляція – Б Асиміляція - Б

Дисиміляція – В Дисиміляція - В

Гомеостаз – Г Гомеостаз - Г

Підготовчий етап –Д Підготовчий етап - Д

Гліколіз – Е Гліколіз - Е

Аеробне дихання – Є Аеробне дихання - Є

Автотрофи – Ж Автотрофи - Ж

Гетеротрофи – З Гетеротрофи - З

Міксотрофи – И Мікотрофи - И

Фототрофи – І Фототрофи - І

Хемотрофи – К Хемотрофи - К

Аероби – Л Аероби - Л

Анаероби – М Анаероби - М

Хемосинтез – Н Хемосинтез – Н

Метаболізм – А Метаболізм - А

Асиміляція – Б Асиміляція - Б

Дисиміляція – В Дисиміляція - В

Гомеостаз – Г Гомеостаз - Г

Підготовчий етап –Д Підготовчий етап - Д

Гліколіз – Е Гліколіз - Е

Аеробне дихання – Є Аеробне дихання - Є

Автотрофи – Ж Автотрофи - Ж

Гетеротрофи – З Гетеротрофи - З

Міксотрофи – И Мікотрофи - И

Фототрофи – І Фототрофи - І

Хемотрофи – К Хемотрофи - К

Аероби – Л Аероби - Л

Анаероби – М Анаероби - М

Хемосинтез – Н Хемосинтез - Н

Тест-колоквіум до модуля 3. Розмноження організмів

Розмноження – притаманна усім організмам властивість відтворювати собі подібних, завдяки чому забезпечується безперервність і спадковість життя.

Нестатеве розмноження – відбувається за допомогою нестатевих (соматичних) клітин.

Вегетативне розмноження – відокремленням групи клітин від багатоклітинного організму.

Багатоклітинні організми - це організми, що складаються з кількох чи багатьох клітин, пов'язаних між собою в єдине ціле. Не існує чіткої межі між одноклітинними та багатоклітинними організмами. Багато одноклітинні володіють засобами для створення багатоклітинних колоній, в той же час окремі клітини деяких багатоклітинних організмів у змозі самостійно існувати.



Поділ навпіл – утворення двох дочірніх клітин, удвічі дрібніших за материнську.

Множинний поділ –спочатку багаторазово ділиться ядро материнської клітини, і вона стає багатоядерною, потім ділиться цитоплазма і утворюється багато одноядерних дочірніх клітин.

Брунькування – від материнської клітини відокремлюється менша – дочірня.

Розмноження спорами – спори – це спеціалізовані клітини, які слугують не тільки для розмноження, а й у деяких випадках – для переживання несприятливих умов та поширення.

Регенерація – процес відновлення організмом втрачених або ушкоджених частин, а також відтворення цілісної особини з її частини.

Поліембріонія – розвиток кількох зародків з однієї зиготи.

Партеногенез – розвиток дочірнього організму із незаплідненої яйцеклітини.

Статеве розмноження – розмноження, при якому беруть участь статеві клітини (гамети).

Гамета (грец. γαμέτης gametes -- чоловік та γαμετή gamete - дружина) - спеціалізована статева клітина, що має гаплоїдний (половинний - порівняно з соматичними клітинами) набір хромосом та слугує засобом статевого розмноження.



Статевий процес – поєднання в одній клітині спадкового матеріалу двох клітин.

Кон’югація - це різні форми статевого процесу, за якого клітини одноклітинних чи багатоклітинних організмів обмінюються спадковим матеріалом.

Стате́вий проце́с, або запліднення, або амфіміксис (дав.-гр. ἀμφι- - приставка зі значенням обопільності, подвійності і μῖξις - змішання) - процес злиття гаплоїдних статевих клітин, або гамет, що приводить до утворення диплоїдної клітини зиготи.



Копуляція – це процес злиття двох спеціалізованих статевих клітин (гамет).

Гамети (статеві клітини) – клітини, що беруть участь у копуляції і мають порівняно із соматичними клітинами даного організму половинний набір хромосом.

Соматичні клітини (грец. σὠμα/soma - тіло) - загальна назва для усіх клітин багатоклітинних організмів, які не є статевими (гамети і гоноцити), а отже є носіями диплоїдного набору хромосом. Також до соматичних клітин не належать ембріональні стовбурові клітини.



Гаметогенез – процес утворення статевих клітин (гамет), який проходить послідовні стадії: розмноження, росту, дозрівання та формування.

Сперматогенез – процес утворення сперматозоїдів.

Овогенез – процес утворення яйцеклітин.

Роздільностатеві організми – тварини, особини яких мають або чоловічі (сім’яники), або жіночі (яєчники) статеві залози та відповідно утворюють лише один тип статевих клітин

Гермафродитизм – явище, коли жіночі і чоловічі статеві клітини утворюються в одному організмі.

Гонади (грец. Gonáo - породжую) - статеві залози, органи, що утворюють статеві продукти (яйцеклітини та сперматозоїди) у тварин.



Розмноження – А Розмноження – А

Нестатеве розмноження – Б Нестатеве розмноження – Б

Статеве розмноження – В Статеве розмноження – В

Множинний поділ – Г Множинний поділ – Г

Брунькування – Д Брунькування – Д

Поліембріонія – Е Поліембріонія – Е

Партеногенез – Є Партеногенез – Є

Вегетативне розмн.

Нестатеве розмноження, або агамогенез - форма розмноження, при якій організм відтворює себе самостійно, без участі іншої особини. Слід відрізняти безстатеве розмноження від одностатевого розмноження (партеногенезу), який є особливою формою статевого розмноження.

– Ж Вегетативне розмн. – Ж


Статевий процес – З Статевий процес – З

Кон’югація – И Кон’югація – И

Копуляція – І Копуляція – І

Гаметогенез – К Гаметогенез – К

Сперматогенез – Л Сперматогенез – Л

Овогенез – М Овогенез – М

Гермафродитизм – Н Гермафродитизм – Н

Розмноження – А Розмноження – А

Нестатеве розмн-ня – Б Нестатеве розмн-ня – Б

Статеве розмноження – В Статеве розмноження – В

Множинний поділ – Г Множинний поділ – Г

Брунькування – Д Брунькування – Д

Поліембріонія – Е Поліембріонія – Е

Партеногенез – Є Партеногенез – Є

Вегетативне розмн-ня– Ж Вегетативне розмн-ня – Ж

Статевий процес – З Статевий процес – З

Кон’югація – И Кон’югація – И

Копуляція – І Копуляція – І

Гаметогенез – К Гаметогенез – К

Сперматогенез – Л Сперматогенез – Л

Овогенез – М Овогенез – М

Гермафродитизм – Н Гермафродитизм - Н
Тест-колоквіум з модуля 3. Закономірності спадковості, встановлені Г.Менделем

Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості

Спадковість – здатність організмів передавати свої ознаки іта особливості індивідуального розвитку нащадкам

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак в процесі індивідуального розвитку

Ген – ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає розвиток спадкової ознаки організмів

Алельні гени – гени, що знаходяться в одному місці (локусі) гомологічних хромосом та визначають різні стани (прояви) певної ознаки

Фени - окремі варіанти певної ознаки

Геном – сукупність послідовностей галоїдного набору хромосом організмів певного виду

Генотип – сукупність генетичної інформації, закодованої в генах окремої клітини чи цілого організму

Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму

Домінантний ген (домінантний алель) – алель, який завжди проявляється в присутності іншого у вигляді варіанта ознаки, що ним визначається

Рецесивний алель – алель, який не проявляється в присутності домінантного алеля

Домінування – явище пригнічення прояву одного алеля іншим

Гомозигота – клітина або особина з диплоїдним чи поліплоїдним набором хромосом, гомологічні хромосоми якої несуть однакові алелі певного гена, яка утворює тільки один сорт гамет і в потомстві якої не спостерігається розщеплення

Гетерозигота – клітина чи особина з диплоїдним чи поліплоїдним набором хромосом, гомологічні хромосоми якої несуть різні алелі певного гена, яка утворює декілька сортів гамет і в потомстві якої відбувається розщеплення

Генофонд – сукупність генів особин певної популяції або виду

Гібридологічний аналіз – досліджування характеру успадкування варіантів ознак за допомогою системи схрещувань

Схрещування – це поєднання генетичного матеріалу різних особин в одній

Чисті лінії – генотипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за досліджуваними генами

Перший закон Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління або закон домінування: у фенотипі гібридів першого покоління проявляється лише домінантний стан ознаки, або, все перше покоління гібридів одноманітне за фенотипом

Другий закон Менделя – закон розщеплення: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою серед їхніх нащадків спостерігається явище розщеплення ознак: три чверті гібридів мають домінантний стан ознаки, одна чверть – рецесивний, або, у другому поколінні гібридів спостерігається розщеплення за фенотипом 3 : 1

Розщеплення – це прояв обох варіантів ознаки (як домінантного, так і рецесивного) у нащадків гібридних особин, зумовлений розходженням гомологічних хромосом в мейозі.

Третій закон Менделя – закон незалежного комбінування ознак: при ди- або полігібридному схрещування, розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших

Закон чистоти гамет: гамети гібридного організму «чисті», негібридні, тобто несуть лише по одному алельному гену з кожної пари

Рекомбінація – комбінування спадкового матеріалу батьків у генотипі нащадків.

Аналізуюче схрещування – схрещування , яке використовується ля встановлення генотипу досліджуваної особини - її схрещують з особиною гомозиготною за рецесивним алелем і за характером розщеплення у потомства визначають невідомий генотип

Кододомінування – участь обох алель них генів у визначенні певного стану ознаки гетерозиготної особини

Проміжне успадкування – жоден з алелів не домінує над іншим

Неповне домінування – полягає у наближенні гетерозиготних особин до гомозиготних, але з деякими відмінностями

Летальні алелі – алелі, які проявляючись у генотипі, призводять до загибелі організму на певній стадії його розвитку.

Гетерозигота - диплоїдне або поліплоїдне ядро клітини (іноді також клітина або багатоклітинний організм), копії генів яких в гомологічних хромосомах представлені різними алелями. Коли говорять, що даний організм гетерозиготний або гетерозиготний за геном X, це означає, що копії генів (або даного гену) в кожній з гомологічних хромосом дещо відрізняються один від одного, тобто походять від різних батьків.



Група зчеплення – усі гени, розташовані в одній хромосомі.

Тест-колоквіум до модуля 3. Закономірності спадковості
  1   2


Скачати 330.86 Kb.