Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тести модуль 1 Біологічні особливості життєдіяльності людини

Тести модуль 1 Біологічні особливості життєдіяльності людини




Сторінка1/10
Дата конвертації19.03.2017
Розмір2.3 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Тести модуль 1 Біологічні особливості життєдіяльності людини

  1. Анаболізм – це:

    1. * Асиміляція

    2. Катаболізм

    3. Метаболізм

    4. Обмін речовин

    5. Дисиміляція

  2. Асиміляція – це:

    1. * Анаболізм

    2. Катаболізм

    3. Метаболізм

    4. Обмін речовин

    5. Дисиміляція

  3. В еукаріотичній клітині рибосоми знаходяться:

    1. В ядрі

    2. У лізосомах.

    3. Тільки на мембранах ендоплазматичного ретикулуму.

    4. Тільки в цитоплазмі клітини.
      Лізосо́ма (від дав.-гр. λύσις - розчинення та sōma - тіло) - одномембранна органела, що містить гідролітичні ферменти і виконує функцію внутрішньоклітинного розщеплення макромолекул. Лізосоми були відкриті бельгійським цитологом Крістіаном де Дювом в 1955 році.
      Анаболі́зм (від грец. ἀναβολή, «підйом») або пластичний обмін - сукупність хімічних процесів, що складають одну із сторін обміну речовин в організмі, спрямованих на утворення складніших сполук із простіших.
      Цитопла́зма - основна за об'ємом частина клітини, її внутрішній вміст. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури - цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра.


    5. * У цитоплазмі клітини і на мембранах ендоплазматич¬ного ретикулуму.

  4. В основі яких клітинних структур міститься базальне тільце:

    1. Мікроворсинок.
      База́льне тільце (синоніми - кінетосо́ма, база́льні гра́нули , блефаропласт) - органела еукаріотичної клітини, циліндрична структура з мікротрубочок, яка розташовується в основі еукаріотичних джгутиків та війок.


    2. Війок.

    3. * Джгутиків.
      Джгутик (лат. flagellum) - поверхнева та позаклітинна структура, присутня у багатьох прокаріотів і еукаріотів, що служить для пересування в рідкому середовищі або поверхнею вологих твердих середовищ. Джгутики прокаріотів і еукаріотів різко відрізняються за своєю будовою, наприклад, бактерільний джгутик має товщину 10-20 нм і довжину 3-15 μм, він пасивно обертається розташованим в мембрані мотором; тоді як джгутики еукаріотів мають товщину до 200 нм і довжину до 200 мкм, вони можуть самостійно згинатися на всій довжині. У еукаріотів часто також присутні війки, ідентичні за своєю будовою джгутику, але коротші (до 10 мкм), разом вони називаються ундуліподіями.


    4. Псевдоподій.

    5. Лізосом.

  5. В якій частині еукаріотичної клітини утворюються рибосоми?

    1. Каріоплазма.

    2. ДНК.

    3. * Ядерце.

    4. Мітохондрії.

    5. Пластиди.

  6. Вакуоля рослинної клітини виконує функцію:

    1. Енергетичну.

    2. Фотосинтезуючу.

    3. Видільну.

    4. Осморегулюючу.

    5. * Запа¬саючу.

  7. Включеннями рослинної клітини є:

    1. * Зерна крохма¬лю.

    2. Вакуолі.

    3. Рибосоми.

    4. Пластиди.

    5. Глікоген.

  8. Генофор – це … , що утворює кільце.

    1. * Нитка ДНК

    2. Ланцюг АТФ

    3. Пептидний ланцюг

    4. Білок-гістон

    5. Мембрана

  9. Генофор – це:

    1. * Нитка ДНК, яка утворює кільце

    2. Хромосома

    3. Оболонка клітини прокаріот

    4. Білок-гістон

    5. Всі органели прокаріот

  10. Двомембранну будову мають такі органели:

    1. Лізосоми.

    2. * Мітохондрії.
      Доядерні або прокаріоти (Prokaryotes, від давньогрецького pro- перед + karyon горіх або ядро, посилаючись на ядро клітини + суфікс -otos, pl. -otes; також може писатися як «procaryotes») - організми без ядра (karyon) клітини, (у більшості випадків також без будь-яких інших мембранних органел, таких як мітохондрії чи ендоплазматичний ретикулум, але є винятки).
      Мітохондрія (від грец. μιτος або mitos - «нитка» та κουδριον або khondrion - «гранула») - двомембранна органела, присутня у більшості клітин еукаріот. Мітохондрії іноді називають «клітинними електростанціями», тому що вони перетворюють молекули поживних речовин на енергію у формі АТФ через процес відомий як окислювальне фосфорилювання.


    3. Клітинний центр.

    4. Рибосоми.

    5. Комплекс Гольджі.

  11. Де в еукаріотичній клітині локалізовані хромосоми?

    1. * Каріоплазма.

    2. Каріолема.

    3. Ядерце.

    4. Мітохондрії.

    5. Пластиди.

  12. Дисиміляція – це:

    1. * Катаболізм

    2. Анаболізм

    3. Метаболізм

    4. Обмін речовин

    5. Асиміляція

  13. Для живих організмів не характерно:

    1. Подразливість.
      Хромосо́ма - це велика молекулярна структура, де міститься близько 90 % ДНК клітини. Всі хромосоми містять дуже довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжні нуклеотидні послідовності.
      Біоло́гія (дав.-гр. βίοσ - життя, дав.-гр. λόγος - слово; наука) - система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою.


    2. Метаболізм.

    3. Здатність протистояти наростанню ентропії.

    4. * Нездатність протистояти наростанню ентропії.

    5. Спадковість.

  14. До доядерних організмів належать:

    1. * Бактерії та синьо-зелені водорості

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  15. До доядерних організмів належать:

    1. * Дроб’янки

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  16. До доядерних організмів належать:

    1. * Бактерії

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  17. До доядерних організмів належать:

    1. * Синьо-зелені водорості

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  18. До еукаріотів належать:

    1. * Гриби.

    2. Мікоплазми.

    3. Ціанобактерії.

    4. Вібріони.

    5. Бактеріофаги.

  19. До еукаріотів належать:

    1. * Рослини

    2. Бактерії

    3. Віруси

    4. Синьо-зелені водорості

    5. Всі з названих

  20. До еукаріотів належать:

    1. * Тварини

    2. Бактерії

    3. Віруси

    4. Синьо-зелені водорості

    5. Всі з названих

  21. До еукаріотів належать:

    1. * Гриби

    2. Бактерії

    3. Віруси

    4. Синьо-зелені водорості

    5. Всі з названих

  22. ?До неклітинних форм життя належать:

    1. * Віруси

    2. Тварини

    3. Рослини

    4. Гриби

    5. Бактерії

  23. До неклітинних форм життя належать:

    1. * Немає правильної відповіді

    2. Тварини

    3. Рослини

    4. Гриби

    5. Бактерії

  24. До оптичної системи мікроскопа належить:

    1. * Oб’єктив.
      Віруси ( Вимова. Від лат. virus - отрута) - неклітинні форми живих організмів , які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо).
      Неклітинні форми життя - живі організми, що не мають клітинної будови. Найчастіше до цієї групи відносять віруси, проте деякі вчені вважають живими і простіші структури, такі як віроїди, вірусоїди, плазміди, транспозони та пріони.


    2. Тубус.

    3. Дзеркало.

    4. Штатив.

    5. Револьвер.

  25. До прокаріотів належать:

    1. * Бактерії та синьо-зелені водорості

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  26. До прокаріотів належать:

    1. * Бактерії

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  27. До прокаріотів належать:

    1. * Синьо-зелені водорості

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  28. До прокаріотів належать:

    1. * Дроб’янки

    2. Рослини

    3. Тварини

    4. Гриби

    5. Віруси

  29. До функцій глікокаліксу належить:

    1. Синтез АТФ.
      Глікокалікс(від лат. Glycic - солодкий і лат. callym - товста шкіра) - термін, що об'єднує ряд полімерних речовин (глікопротеїнів), які виробляються бактеріальними, епітеліальними та іншими клітинами. Слиз на поверхні тіла риб також являє собою глікокалікс.


    2. Синтез білків.

    3. * Міжклітинна взаємодія.
      Взаємодія - широкий загальний термін, що позначає таку сумісну дію кількох об'єктів або суб'єктів (тіла, елементарної частинки, біологічної істоти, людини, співтовариства), при якій результат дії одного з них впливає на інші, що змінює їхню динамічну поведінку.


    4. Фагоцитоз.

    5. Піноцитоз.

  30. До функцій глікокаліксу не належить:

    1. * Синтез АТФ.

    2. Міжклітинне розпізнавання.

    3. Міжклітинна взаємодія.

    4. Пристінкове травлення.

    5. Міжклітинні контакти.

  31. До ядерних організмів належать:

    1. * Рослини

    2. Бактерії

    3. Віруси

    4. Синьо-зелені водорості

    5. Всі з названих

  32. До ядерних організмів належать:

    1. * Тварини

    2. Бактерії

    3. Віруси

    4. Синьо-зелені водорості

    5. Всі з названих

  33. До ядерних організмів належать:

    1. * Гриби

    2. Бактерії

    3. Віруси

    4. Синьо-зелені водорості

    5. Всі з названих

  34. Енергетичний обмін супроводжує:

    1. * Катаболізм

    2. Анаболізм

    3. Метаболізм

    4. Обмін речовин

    5. Асиміляцію

  35. Енергетичний обмін супроводжує:

    1. * Дисиміляцію

    2. Анаболізм

    3. Метаболізм

    4. Обмін речовин

    5. Асиміляцію

  36. Зріла частинка вірусу - це:

    1. * Віріон

    2. Вібріон

    3. Ембріон

    4. Капсид

    5. Спора

  37. Зріла частинка вірусу - це:

    1. * Віроспора

    2. Вібріон

    3. Ембріон

    4. Капсид

    5. Спора

  38. Катаболізм – це:

    1. * Дисиміляція

    2. Анаболізм

    3. Метаболізм

    4. Обмін речовин

    5. Асиміляція

  39. Кількісний склад якої хімічної сполуки визначає ступінь рідинності ліпідного бішару мембран?
    Ліпідний бішар - двійний шар ліпідів зорієнтованих один до одного неполярними залишками. Його ще називають ліпідною мембраною.
    Хімі́чна сполу́ка - речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів, сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку. Сполука має певний хімічний склад і їй можна приписати точну хімічну формулу.


    1. Фосфоліпіди.

    2. Гліколіпіди.

    3. * Холестерин.
      Холестеро́л (іноді холестерин; англ. cholesterol) - речовина з групи стеролів. У значних кількостях міститься в нервовій та жировій тканинах, печінці тощо. У хребетних тварин і людини - біохімічний попередник стероїдних гормонів, жовчних кислот, ліпопротеїнів (сполук, у формі яких ліпіди транспортуються по організму) та вітаміну D.


    4. Інтегральні білки.

    5. Поверхневі білки.

  40. Кількісний склад якої хімічної сполуки визначає ступінь рідинності ліпідного бішару мембран?

    1. Фосфоліпіди.

    2. Гліколіпіди.

    3. * Холестерин.

    4. Інтегральні білки.

    5. Поверхневі білки.

  41. Кількісний склад якої хімічної сполуки визначає ступінь рідинності ліпідного бішару мембран?

    1. Фосфоліпіди.

    2. Гліколіпіди.

    3. * Холестерин.

    4. Інтегральні білки.

    5. Поверхневі білки.

  42. Клітини рослин … .

    1. * Мають жорстку целюлозну оболонку

    2. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    3. Запасають вуглеводи в вигляді глікогену

    4. Живляться гетеротрофно

    5. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

  43. Клітини рослин … .
    Гетеротро́фи (від грец. heterone - «інший» і trophe - «живлення») - організми, що вимагають органічних сполук, як джерела вуглецю, для росту й розвитку.
    Амі́нокисло́ти - органічні сполуки, які одночасно містять у своєму складі аміно- (-NH2) та карбоксильну (-СООН) групи. Амінокислоти є мономерними одиницями білків, у складі яких залишки амінокислот з'єднані пептидними зв'язками.
    Вуглево́ди (також карбогідра́ти) - органічні сполуки зі змішаними функціями, що складаються із карбону, оксигену і гідрогену і за хімічною природою є полігідроксиальдегідами або кетонами (тобто мають кілька гідроксильних груп і одну карбонільну) або перетворюються у них при гідролізі, більшість вуглеводів мають емпіричну формулу Cn(H2O)m, звідки і походить їхня назва («вуглець» + «вода»).


    1. * Не можуть змінювати форму і рухатися

    2. Можуть змінювати форму і рухатися

    3. Живляться гетеротрофно

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Не мають жорсткої клітинної оболонки

  44. Клітини рослин … .

    1. * Не мають центросом

    2. Мають центросоми

    3. Живляться гетеротрофно

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Не мають жорсткої клітинної оболонки

  45. Клітини рослин … .

    1. * Мають ядро, зміщене до оболонки

    2. Мають ядро, локалізоване переважно в центрі клітини

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Живляться гетеротрофно

  46. Клітини рослин … .

    1. * Мають одну велику вакуолю

    2. Можуть містити дрібні вакуолі

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Живляться гетеротрофно

  47. Клітини рослин … .

    1. * Мають пластиди

    2. Не мають пластид

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Живляться гетеротрофно

  48. Клітини рослин … .

    1. * Мають мало мітохондрій

    2. Мають багато мітохондрій

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Живляться гетеротрофно

  49. Клітини рослин … .

    1. * Мають трубчасті кристи мітохондрій

    2. Мають пластинчасті кристи мітохондрій

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Живляться гетеротрофно

  50. Клітини рослин … .
    Пласт́инчасті (Placozoa, до 1971 Phagocytellozoa) - тип мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих тканин та органів. Відомо два види: Трихоплакс адгеренс (Trichoplax adhaerens Schulze, 1883) та Трептоплакс мичкуватий (Treptoplax reptans Monticelli, 1893).


    1. * Можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    2. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    3. Живляться гетеротрофно

    4. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    5. Мають пластинчасті кристи мітохондрій

  51. Клітини рослин … .

    1. * Живляться автотрофно

    2. Живляться гетеротрофно

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Мають багато мітохондрій

  52. Клітини рослин … .
    Автотрофні організми, автотрофи (від дав.-гр. αὐτός - «сам» та τροφή - «їжа», «харчування») - організми, що синтезують із неорганічних речовин (головним чином води, діоксиду вуглецю, неорганічних сполук азоту) всі необхідні для життя органічні речовини, використовуючи енергію фотосинтезу (фототрофи - всі зелені рослини) чи хемосинтезу (хемотрофи - деякі бактерії).


    1. * Запасають вуглеводи в вигляді крохмалю

    2. Запасають вуглеводи в вигляді глікогену

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Мають багато мітохондрій

  53. Клітини рослин … .

    1. * Немає правильної відповіді

    2. Запасають вуглеводи в вигляді глікогену

    3. Не мають жорсткої клітинної оболонки

    4. Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    5. Мають багато мітохондрій

  54. Клітини тварин … .

    1. * Не мають жорсткої клітинної оболонки

    2. Мають жорстку целюлозну оболонку

    3. Не можуть змінювати форму і рухатися

    4. Не мають центросом

    5. Мають ядро, зміщене до оболонки

  55. Клітини тварин … .

    1. * Можуть змінювати форму і рухатися

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Не мають центросом

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають одну велику вакуолю

  56. Клітини тварин … .

    1. * Мають центросоми у всіх клітинах

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Не мають центросом

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають одну велику вакуолю

  57. Клітини тварин … .

    1. * Мають ядро, локалізоване переважно в центрі клітини

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Не мають центросом

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають одну велику вакуолю

  58. Клітини тварин … .

    1. * Можуть містити дрібні вакуолі

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Не мають центросом

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають одну велику вакуолю

  59. Клітини тварин … .

    1. * Не мають пластид

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Не мають центросом

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають пластиди

  60. Клітини тварин … .

    1. * Мають багато мітохондрій

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Мають мало мітохондрій

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають одну велику вакуолю

  61. Клітини тварин … .

    1. * Мають пластинчасті кристи мітохондрій

    2. Не можуть змінювати форму і рухатися

    3. Не мають центросом

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Мають трубчасті кристи мітохондрій

  62. Клітини тварин … .

    1. * Не можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

    2. Не мають центросом

    3. Не можуть змінювати форму і рухатися

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Можуть синтезувати всі амінокислоти, коензими та вітаміни

  63. Клітини тварин … .

    1. * Живляться гетеротрофно

    2. Не мають центросом

    3. Не можуть змінювати форму і рухатися

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Живляться автотрофно

  64. Клітини тварин … .

    1. * Запасають вуглеводи в вигляді глікогену

    2. Запасають вуглеводи в вигляді крохмалю

    3. Не можуть змінювати форму і рухатися

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Живляться автотрофно

  65. Клітини тварин … .

    1. * Немає правильної відповіді

    2. Запасають вуглеводи в вигляді крохмалю

    3. Не можуть змінювати форму і рухатися

    4. Мають ядро, зміщене до оболонки

    5. Живляться автотрофно

  66. Клітинна стінка містить муреїн у клітинах:

    1. Вірусів.

    2. Грибів.

    3. * Бактерій.

    4. Рослин.

    5. Тварин.

  67. Клітинна стінка містить хітин у:

    1. Вірусів.

    2. * Грибів.

    3. Бактерій.

    4. Рослин.

    5. Найпростіших.

  68. Клітинна теорія не включає таке положення:

    1. * Клітини всіх живих організмів походять від однієї клітини т не можуть диференціюватися

    2. Клітина – елементарна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів

    3. Клітини всіх живих організмів подібні за походженням, будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності

    4. Кожна нова клітина утворюється виключно внаслідок розмноження материнської шляхом поділу

    5. Із тканин складаються органи, які тісно пов’язані між собою й підпорядковані нервово-гуморальній та імунній системам регуляції

  69. Клітинні організми, які мають типове добре сформоване ядро – це:

    1. * Ядерні

    2. Доядерні

    3. Клітинні

    4. Мікроорганізми

    5. Неклітинні

  70. Клітинні організми, які мають типове добре сформоване ядро – це:

    1. * Еукаріоти

    2. Прокаріоти

    3. Клітинні

    4. Мікроорганізми

    5. Неклітинні

  71. Клітинні організми, які не мають типового добре сформованого ядра – це:

    1. * Доядерні

    2. Ядерні

    3. Клітинні

    4. Мікроорганізми

    5. Неклітинні

  72. Клітинні організми, які не мають типового добре сформованого ядра – це:

    1. * Прокаріоти

    2. Еукаріоти

    3. Клітинні

    4. Мікроорганізми

    5. Неклітинні

  73. Клітинні стінки відсутні у:

    1. Прокаріотичних клітинах.

    2. Рослинних клітинах.

    3. Клітинах грибів.

    4. * Tваринних клітинах.

    5. Клітинах найпростіших.
      Проти́сти (дав. гр. πρώτιστος), (Protista) - парафілетична група різноманітних еукаріотичних організмів, що не входять до складу тварин, рослин, грибів і хроміст. Назва введена Ернстом Геккелем в 1866 році, проте в сучасному розумінні його вперше використав в 1969 році Роберт Уїттекер, автор «системи п'яти царств».


  74. Комплекс Гольджі виконує такі функції:

    1. Бере участь у синтезі білка.

    2. Фотосинтез.

    3. Бере участь у формуванні субодиниць рибосом.

    4. Бере участь в утворенні веретена поділу при мітозі.

    5. * Бере участь у синтезі глікопротеїдів.

  75. Метаболізм – це:

    1. * Обмін речовин

    2. Анаболізм

    3. Катаболізм

    4. Дисиміляція

    5. Асиміляція

  76. Мікоплазма – це … організм клітинної будови.
    Глікопротеїни (застаріла назва - глікопротеїди) - складні білки, в яких білкова (пептидна) частина молекули ковалентно сполучена з однією або декількома гетероолігосахаридними групами (гліканами). Моносахариди, які пов'язані з конкретним білком, можуть бути різними: це може бути глюкоза, фруктоза, маноза, глюкозамін, галактозамін, фруктозамін, сіалова кислота, тощо.
    Веретено поділу Веретено поділу (син.: ахроматинове веретено) - система мікротрубок у клітині, яка ділиться. Забезпечує розходження хромосом у мітозі і мейозі.
    О́бмін речови́н або метаболі́зм - сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) - реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується.


    1. * Найбільш примітивний

    2. Найбільший

    3. Ядерний

    4. Двоядерний

    5. Немає правильної відповіді

  77. Назвіть генетично активний вид
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



  • Бактерії та синьо-зелені водорості