Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Травматизм та аналіз чинників ризику, що впливають на здоров’я та працездатність людини

Скачати 122.5 Kb.

Травматизм та аналіз чинників ризику, що впливають на здоров’я та працездатність людини




Скачати 122.5 Kb.
Дата конвертації17.10.2019
Розмір122.5 Kb.
ТипПлан-конспект

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Військового

коледжу сержантського складу ВІТІ

полковник К.ЗЛОБІН

____.________ 2019

ПЛАН - КОНСПЕКТ


Проведення заняття з особовим складом

Військового коледжу сержантського складу ВІТІ з безпеки життєдіяльності.

Вид заняття: групове

З навчальної дисципліни: заходи безпеки

Тема: Травматизм та аналіз чинників ризику, що впливають на здоров’я та працездатність людини.

Мета: Засвоєння основних правил безпечної життєдіяльності людини та здорового образу життя.

Навчальна група : особовий склад

Місце: 234 аудиторія.

Час: 30 хв.

Література:

1. Безпека життєдіяльності. В.С. Джигирей, В.Ц. Жидецький. Львів «Афіша» 2001 р.

2. Безпека життєдіяльності” Є.Д.Желібо, Н.М. Заверука, В.В. Зацарний. К.: “Каравела” - 2002. р.

3. “Вред алкоголю и нікотину” П.М. Левитський, В.С. Язловецкий К: “Радянська школа” - 1987 р.

4. ДНАОП 0.00-121-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. К: - 1998 р.

5. М.М.Козлов, Л.І.Маніна, В.І.Юрков . Безпека життєдіяльності. П., - 2000 р.
Навчальні питання і розподіл часу.

№ з/п

Навчальні питання

Час (хв.)

Методичні прийоми, навчально-методичне забезпечення

1

2

3

4

І.

ВСТУП

3







  1. Перевірка наявності особового складу.










  1. Оголошення теми, мети та навчальних питань.







ІІ.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

25




1.

Загальні положення.

1




2.

2.1


2.2

2.3


2.4

2.4.1


2.5

2.5.1


2.5.2

Поняття про травматизм.

Обставини травм.

Причини травм.

Загальноармійські види травматизму.

Транспортний травматизм.

Правила дорожнього руху.

Побутовий травматизм.

Утоплення.

Харчові отруєння.


12






3.
3.1

3.2


Шкідливі звички, що впливають на здоров’я та працездатність людини.

Алкоголь.

Наркотики.


7





4.

Загальні правила при роботі з електроприладами.

2




5.

Загальні правила поведінки на території коледжу.

1




6.

6.1


Загальні правила пожежної безпеки.

Дії при пожежі.



2




7.

Висновки.

1




ІІІ.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

2







Підведення підсумків заняття, постановка завдань на самостійну підготовку






Керівник заняття:

Начальник навчального кабінету

циклової комісії з експлуатації

комп’ютерних систем і мереж

Позаштатний інженер з охорони праці

старший солдат О. СТОРОЩУК

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ .

Аналіз статичних даних та висновки експертів в галузі безпеки життєдіяльності дозволяють стверджувати, що від 60 до 90% травм у побуті та на виробництві відбувається з вини самих потерпілих. Чому так стається? В чому причина?

В процесі життя та виробничої діяльності людина неминуче підпадає під вплив різноманітних шкідливих та небезпечних чинників. Ступень безпеки процесу життєдіяльності можна оцінити за таким комплексним показником як здоров’я. Саме воно представляє найбільшу цінність для людини на будь-яких етапах життя.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я близько 50% всіх чинників, що впливають на здоров’я людей, лежать у сфері способу життя, до 20-25% - у сфері навколишнього (в тому числі виробничого та побутового ) середовища, до 15-20% у сфері спадковості і приблизно до 10%- у сфері медичної допомоги.

Давайте і ми детальніше розглянемо, що саме у поведінці людини найчастіше спричинює нещасні випадки.



2. ПОНЯТТЯ ПРО ТРАВМАТИЗМ

Травма – це порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин або органів людини, викликане раптовим зовнішнім впливом.

Травми, в основному, виникають внаслідок раптового впливу на органи людини якого-небудь небезпечного фактору.

У відповідності з видом пливу травми розподіляються на:

- механічні (удар, перелом, рани та інше);

- теплові ( опік, обмороження, тепловий удар);

- хімічні (хімічні опіки, гостре отруєння, задуха);

- електричні;

- комбіновані та інші (наприклад викликані яким-небудь випромінюванням).

2.1. ОБСТАВИНИ ТРАВМ

Травми можуть виникати внаслідок різних обставин:

- при учбово-бойовій підготовці;

- при виконанні господарських та будівельних робіт;

- під час автошляхових пригод;

- під час занять спортом та фізичною підготовкою;

- в побуті (на службі та поза службою).

Бойова підготовка включає в себе вогневу, стройову, інженерно-тактичну, обслуговування бойової техніки, здійснення маршів та пересування військ.

Травми при виконанні будівельних та господарських робіт мають місце під час навантаження та розвантаження техніки і військового майна, при поточному ремонті, прибиранні території частини і т. і.

Транспортний травматизм заключає в собі пошкодження, отримані військовослужбовцями при експлуатації різних транспортних засобів - автомобільного, залізничного та інше.

Спортивні травми виникають під час проведення фізичної підготовки, здачі норм ВСК, під час занять у спортивних секціях, на змаганнях, тренуваннях, а також при неорганізованих заняттях.

Побутові травми на службі - це пошкодження, які виникають у військовослужбовців на території частини, але не поєднані безпосередньо з виконанням ними службових обов'язків. Побутові травми поза службою - пошкодження, які отримані поза частиною і не мають зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.

Травми у військовослужбовців мають різноманітний характер. Найбільш поширені удари, рани, рідше зустрічаються переломи кісток, вивихи та інші пошкодження суглобів. Особливу групу пошкоджень становлять мікротравми (здирання, натирання, подряпини, колоті рани), які нерідко інфікуються.

2.2. ПРИЧИНИ ТРАВМ

Практика доводить, що профілактику травматизму можна здійснювати при умові встановлення всіх обставин, і, особливо, причин травм. Виявлення справжньої причини нещасного випадку в основному визначає заходи командування, спрямовані на профілактику травматизму. Основні причини травм у військовослужбовців наступні:

- порушення правил техніки безпеки;

- недоліки в організації робіт та в методиці проведення занять;

- відсутність інструктажу або нечітке його проведення;

- порушення правил автошляхового руху;

- порушення статутних положень та військової дисципліни;

- вживання алкоголю.

2.3. ЗАГАЛЬНОАРМІЙСЬКІ ВИДИ ТРАВМАТИЗМУ

Травматизм під час занять фізичною підготовкою і спортом

Фізична підготовка є невід'ємною частиною військового навчання і виховання особливого складу. Завданням фізичної підготовки, що проводиться згідно з керівництвом по фізичній підготовці ЗС, є формування у військовослужбовців витривалості, сили, спритності, швидкості дій, зміцнення здоров'я, фізичного розвитку, виховання високих морально-вольових якостей і загартовування організму.

Спортивний травматизм в структурі травматизму в ЗС займає одне з перших місць. Проте досвід показує, що вірна організація спортивних занять, добре здійснюваний медичний контроль, дотримання методик під час занять цими видами спорту, дозволяє в значній мірі знизити кількість травм.

Основними причинами травм на заняттях з фізпідготовки є:

- недоліки в організації та методиці проведення занять, тренувань та змагань;

- незадовільне матеріально-технічне обладнання спортивних заходів;

- недосконалий медичний контроль за фізичним станом військовослужбовців;

- недисциплінованість військовослужбовців;

Досвід засвідчує, що причинами багатьох спортивних травм є недоліки в організації спортивних занять та порушення методики їх проведення.

Незадовільне матеріально - технічне обладнання є також причиною багатьох спортивних травм ( несправність або зношеність спортивного інвентаря, нештатні спортивні снаряди, погана підготовленість місць проведення занять та змагань). Причинами травм також можуть бути – погано закріплені спортивні снаряди, тріщини в жердинах брусів, відсутність матів.

2.4. ТРАНСПОРТНИЙ ТРАВМАТИЗМ

Пригоди, пов'язані з експлуатацією засобів пересування, розподіляються на аварії та катастрофи.

Аварія - пригода з технікою, що призвела до тілесних пошкоджень людей, незалежно від пошкодження техніки.

Катастрофа - пригода з машиною, що призвела до загибелі людей, незалежно від пошкодження техніки.

Особливу небезпеку становлять водії в нетверезому стані чи під дією препаратів, що збуджують або пригнічують центральну нервову систему (навіть у тих випадках, коли вони приймалися напередодні).

2.4.1. ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Необхідно виконувати правила дорожнього руху для пішоходів. Необхідно пам’ятати, що проїзна частина призначена для руху транспорту.

При необхідності перейти проїзну частину, найбільш безпечним місцем являються підземні переходи, переходи позначені розміткою «зебра» або знаком «Пішохідний перехід», зупинитися на краю тротуару, подивитись уважно наліво, а потім направо, впевнитись у відсутності транспортних засобів.

Пішоходи, які не встигли закінчити перехід, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і можуть продовжити перехід лише переконавшись у безпеці подальшого руху.

В місцях, де рух регулюється, пішоходам необхідно керуватись сигналами світлофора або регулювальника.

Чекати автобус, тролейбус дозволяється тільки на спеціальних посадкових площадках, а де їх немає - на тротуарах або узбіччях.

Посадка і висадка мають проводитися тільки після повної зупинки транспорту.



2.5. ПОБУТОВИЙ ТРАВМАТИЗМ

Побутові травми на службі – це пошкодження, військовослужбовців в особистий час (падіння на території частин, сходах, на шляху і т.і.), а також по дорозі на службу і зі служби.

Побутові травми поза службою - це пошкодження, які отримують військовослужбовці, перебуваючи в особистий час поза частиною (звільнення, відпустка, в домашніх умовах). Побутові травми цілком різноманітні і іноді, як не прикро, мають важкий характер. Особливо важкі пошкодження виникають під час автошляхових пригод та конфліктних ситуація (бійки), а також в результаті вживання алкоголю.

При отриманні травми потерпілий повинен негайно сповістити безпосереднього начальника.



2.5.1. УТОПЛЕННЯ

При настанні теплих сонячних днів люди поспішають до води. При цьому варто пам'ятати, що вода помилок не прощає. Відпочиваючи, треба додержуватися заходів безпеки:

- купатися краще ранком або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче +17-19Со , у більш холодній - знаходитися небезпечно;

- плавати у воді можна не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3-5 хвилин;

- не можна доводити себе до ознобу, при переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися припинення дихання, втрата свідомості, краще купатися декілька разів по 15-20 хвилин, а у перервах пограти в рухливі ігри: волейбол, бадмінтон;

- не входити, не пірнати у воду після тривалого перебування на сонці, периферійні судини сильно розширені для більшої тепловіддачі, при охолодженні у воді наступає різке рефлекторне скорочення м'язів, що спричиняє за собою припинення дихання;

- не входити у воду в стані алкогольного сп'яніння; алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку.

якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибрати безпечне для купання місце з поступовим ухилом та твердим і чистим дном. У воду заходити обережно. Ніколи не пірнати в незнайомих місцях, спеціально необладнаних. Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або плином могло принести корчі.

Не запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил. Відчувши втому, не треба губитися і рватися, якнайшвидше доплисти до берега. Треба навчитися “відпочивати” на воді. Для цього обов'язково необхідно вміти плавати на спині. Перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви зможете відпочити.

Якщо Вас захопило плином, не намагайтеся з ним боротися. Треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берега.

Не губіться, навіть якщо Ви потрапили у вир. Необхідно набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти.

У водоймах із великою кількістю ряски потрібно намагатися плисти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не робити різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення “поплавка”, “спливання”) і звільнитися від них.

Дуже обережно плавати на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею - захлеснути, із них може вийти повітря, і вони загублять плавучість.

Купання з маскою, трубкою і ластами потребує особливої обережності. Не можна плавати з трубкою при сильному хвилюванні води .

Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога.

Не допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, “топити”, подавати помилкові сигнали про допомогу і таке інше.

Не запливати за обмежувальні знаки, які обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек. Не треба відпливати далеко від берега або перепливати водойми на суперечку. Довести своє уміння плавати можна, пропливши декілька разів ту саму дистанцію поблизу берега.

Не наближатись до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу Вас!

Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді.

Втім, називають і іншу причину загибелі на воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання.

У плавця починає судомити ногу. Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися, і, гублячи сили і збиваючи дихання, намагатися плисти до берега, а там вже - як поталанить.

До речі, одночасно з умінням плавати цілком необхідно навчитися і відпочивати у воді.

Перший засіб - лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легкі повітря, затримати, повільно видихнути.

Другий засіб - зіщулившись “поплавцем” вдихнути, занурити у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих (але не напружуючись), повільно видихати у воду, а потім - знову швидкий вдих над водою і знову “поплавець”. Якщо ви змерзнули, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружувати руки і ноги.

Отже, після відпочинку, треба знову плисти до берега. І знову відпочивати. Але ні в якому разі не втрачати енергії на страх, порадьте собі в крайньому випадку думкою, що боятися вже пізно - треба тільки діяти. Той хто вміє з рештою пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати, та й людина все-таки легше води.

Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть неглибокого занурення (наприклад, із маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття “верх-низ”, причому часто про це навіть не здогадується. Щоб піднятися догори, треба випустити декілька пухирців повітря, ну а вже вони покажуть дорогу.

Зрозуміло, усі ці поради потрібні, якщо ви узагалі вмієте плавати.

Особливу небезпеку представляє купання в стані алкогольного сп’яніння. Майже половина всіх утоплень спричинені вживанням алкоголю.



2.5.2. ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ

Також значна кількість смертей у побутовій сфері припадає на отруєння. Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені деякими мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першу чергу, паличка ботулінуса, токсин якої є найбільш сильним із природних отрут. Харчові отруєння виникають при вживанні консервованих продуктів – м’яса, риби, плодів та овочів, заражених спорами цих бактерій, що розвиваються в умовах без доступу кисню.

До профілактичних заходів щодо таких важких харчових отруєнь належить, по-перше, ретельне миття й кулінарна обробка продуктів, призначених для домашнього консервування; по-друге, категорично забороняється вживати в харчування консервовані продукти із здутих банок.

Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями.

Профілактика цих харчових отруєнь полягає у суровому дотриманні термінів та умов зберігання готових до вживання продуктів. Необхідно також беззастережно виконувати вказівки на фабричній упаковці.

Значну групу харчових отруєнь становлять так звані токсикоінфекції – захворювання, спричинені деякими видами кишкових мікробів (сальмонелами). Вони розвиваються при дії самих живих мікроорганізмів, а не лише їх токсинів.

Необхідно зазначити, що на сьогодні значно почастішали випадки алкогольного отруєння, особливо продукцією сумнівного походження.
3. ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ’Я ТА ПРАЦЕЗДАТНО-СТЬ ЛЮДИНИ.

До шкідливих звичок, в першу чергу, належать куріння, вживання алкоголю, наркотиків та інших шкідливих (токсичних) речовин.



3.1. АЛКОГОЛЬ.

Вживання спиртного призводить до серйозних порушень фізіологічних та психічних функцій організму людини. Саме тому алкоголь є частою причиною нещасних випадків, аварій, конфліктних ситуацій. Встановлено, що після вживання алкоголю можливість нещасного випадку зростає до80%, а через 8 годин після моменту вживання – до 60%. Тому працівник, схильний до зловживання спиртним – це потенційний порушник правил безпеки.

Вживання алкогольних напоїв викликає у людини стан ейфорії, душевного задоволення, зняття стресу. Це пояснюється дією алкоголю на мозок – гальмуються його центри, пов’язані з формуванням емоцій. Оп’яніння організму викликає етиловий спирт С2Н2ОН (етанол). Частина випитого алкоголю виводиться із організму через шкіру, а частина надовго залишається в організмі. В мозковій тканині алкоголь затримується 15 днів. Він негативно впливає на функції і структуру всіх органів і систем.

Особливо небезпечне отруєння організму викликають спиртні напої домашнього чи кустарного приготування. Наприклад в самогоні є такі отрути, як метиловий спирт, ефіри, фурфурол, сивушні масла. Метиловий спирт дуже токсичний. В домашніх умовах він не відділяється від винного, має такий самий запах і смак, розчиняється у воді горить синім полум’ям. Метил викликає оп’яніння з головокружінням, втратою свідомості, може викликати втрату зору. Ефіри – це наркотичні речовини з гірким неприємним запахом. Фурфурол паралізує дихальні шляхи людини, а сивушні масла викликають отруєння з головними болями і станом пригніченості.

Алкогольним оп’янінням називають грубе порушення нормальної функції головного мозку. Спочатку оп’яніння порушує діяльність кори великих півкуль головного мозку, яка забезпечує всіх психічні функції, а потім і інші відділи центральної нервової системи.

Вживання навіть невеликих доз спиртного, затруднює передачу нервових імпульсів, призводить до розладу активного мислення.

Негативно відбивається алкоголь на працездатності людей розумової праці. Руйнується інтелект, втрачається активність, ініціатива, праця не приносить задоволення, наступає постійна втома. Таким чином алкоголізм спричинює фізичну і психічну деградацію особи.

При систематичному вживанні спиртних напоїв у людини настає специфічне захворювання – алкоголізм, при якому настає загальний розлад всього організму. Кінцевою стадією алкоголізму є деградація особистості. Алкоголіки халатно відносять до роботи, часто прогулюють, вони часто міняють місце роботи, а більшість взагалі не працюють, а живуть за рахунок близьких людей і повністю деградують в соціальному відношенні. Серед п’яниць немає таких, щоби прагнули до самоосвіти, а навпаки залишають навчання.



3.2. НАРКОТИКИ.

Наркоманія – це хворобливий психічний стан, зумовлений систематичним вживанням у немедичних цілях шляхом ковтання, вдихання або ін’єкцій деяких лікарських або інших речовин (природних або штучних), що супроводиться звиканням і непереборним потягом до постійного поновлення їх прийому з метою отримання специфічних переживань, різних біо – і психотропних ефектів, а також для полегшення психічного або фізичного стану за їх відсутності.

Наркотики виявляють стимулюючу або заспокійливу дію на центральну нервову систему. При вживанні наркотичних засобів в значних кількостях виникає, так звана, наркотична залежність. Розрізняють психічну та фізичну наркотичну залежність.

Психічна залежність полягає в тому, що окремі люди знаходять дію наркотичної речовини настільки бажаною і очікуваною, що це викликає у них потребу приймати наркотик постійно чи періодично з тим, щоб пережити ще раз сприятливий психологічний ефект.

Фізична залежність полягає в тому, що в результаті більш чи менш тривалого прийому наркотик стає частиною обміну речовин і організм уже не здатний обходитись без нього. В такому випадку припинення вживання наркотиків призводить до сильних больових відчуттів, настає так звана «ломка».

Ослаблення психічної діяльності, її занепад відбуваються у наркоманів набагато швидше ніж у алкоголіків.

Питанню наркоманії необхідно приділяти більше уваги у кожній сім’ї, у навчальних закладах.

4. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ.

Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов'язані знати Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують, і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами:



1) для одержання групи І, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в даній електроустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки на І групу має провадити особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за її письмовим розпорядженням,- особа зі складу електротехнічних працівників.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою 1 не вимагаються;


  1. особам молодшим за 18 років, не дозволяється присвоювати групу вище II;

  2. для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначеній у додатку 1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

  3. для одержання груп ІІ-Ш працівники мають:

а) чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;

б) знати і уміти застосувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі,
потрібному для роботи, яка виконується;

в) знати будову і улаштування електроустановок;

г) вміти практично надавати першу допомогу потерпілим в разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

Працівнику, який пройшов перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, видається посвідчення встановленої форми, яке він зобов'язаний мати при собі під час роботи.

Посвідчення про перевірку знань працівника є документом, який засвідчує право на самостійну роботу в електроустановках на зазначеній посаді за фахом.

Посвідчення про перевірку знань видається працівникові комісією з перевірки знань військового інституту після перевірки знань і є дійсним тільки після внесення відповідних записів.

Під час виконання службових обов'язків працівник повинен мати з собою посвідчення про перевірку знань. За відсутності посвідчення, або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань, працівник до роботи не допускається

Посвідчення про перевірку знань підлягає заміні у випадку зміни посади або за відсутності місця для записів.


Посвідчення про перевірку знань вилучається у працівника комісією з перевірки знань в разі незадовільних знань, керівником структурного підрозділу — в разі закінчення терміну дії медичного огляду.

Забороняється допускати до роботи в електроустановках осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

До роботи на персональних комп'ютерах (ПК) допускаються робітники, які пройшли попередній (при влаштуванні на роботу) і періодичні (під час роботи) медичні огляди, вводний інструктаж, інструктаж на робочому місці по даній професії, стажування і мають навики з безпечних методів праці.



5. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ТЕРИТОРІЇ КОЛЕДЖУ.

На території коледжу необхідно користуватись тільки встановленими маршрутами, не ходити там, де небезпечно. Для переміщення пішоходів по території військової частини та коледжу встановлені єдині пішохідні маршрути по яким переміщуються пішоходи і внутрішній транспорт. Не можна перебігати дорогу перед транспортом, що рухається.

Небезпеку становлять відкриті люки, ями. Вони повинні бути надійно закриті або огороджені. Перестрибувати або переходити через них по випадковим, а не спеціально обладнаним переходам забороняється.

У приміщеннях робочі місця, проходи, запасні виходи не повинні загромаджуватись і повинні утримуватись в чистоті.

Забороняється палити на робочих місцях. Для куріння виділяються спеціальні місця.

Забороняється торкатися до оголеного дроту (при його виявлені необхідно доповісти керівникові), відкривати електрощити, включати і виключати самовільно рубильники та інші пускові пристрої, торкатися арматури загального освітлення, самому проводити заміну лампочок та інших приладів освітлення.

Не дозволяється користуватися несправними електронагрівальними пристроями, користуватися відкритим вогнем.

6. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ.

Всі військовослужбовці й працівники ЗСУ повинні знати і виконувати вимоги пожежної безпеки і вміти користуватися засобами пожежогасіння.



В приміщеннях курити дозволяється лише у спеціально відведених, пожежонебезпечних та обладнаних витяжною вентиляцією місцях, які позначаються вказівними знаками "Місце для куріння".

Біля телефонних апаратів повинні бути написи із зазначенням номеру телефону пожежної команди, а на території коледжу мають бути засоби звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги.

Зварювальні та інші роботи з вогнем проводяться з письмового дозволу командира/начальника і за узгодженням з пожежною службою коледжу. У разі необхідності виставляється пожежний пост. Приступати до проведення вогневих робіт дозволяється тільки після виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежогасіння, прибирання робочого місця від легкозаймистих матеріалів, захист конструкцій, тощо). Після проведення вогневих робіт робоче місце слід ретельно оглянути і вжити заходів щодо усунення порушень, які можуть спричинити пожежу.

Приміщення навчального корпусу перевіряє черговий по навчальному корпусу. Сміття, що може горіти і папір з приміщень прибираються перед зачиненням.



Усі помічені недоліки усуваються до закриття приміщень, а електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників.

Забороняється:

- перекривати доступ до засобів пожежогасіння, електрощитів та електрорубильників, зберігати на горищах, сходах і в коридорах матеріали й майно, робити перегородки;

- перекривати запасні виходи з приміщень;

- користуватися несправною електромережою та обладнанням, застосовувати побутові електрообігрівальні прилади, а також замінювати в розподільних щитках перегорілі запобіжники дротом та іншими предметами;

- обгортати електролампи папером і тканиною заклеювати чи закривати електричний провід шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлювальної електромережі телефонні проводи;

- здавати під охорону приміщення стан пожежної безпеки яких не перевірено;
6.1. Дії при пожежі:

Перший помітивший повинен:

- оголосити пожежну тривогу;

- сповістити про пожежу чергового інституту, викликати державну пожежну команду (тел.101);

- приступити до гасіння пожежі всіма наявними засобами, а також до врятування людей, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

-у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну, тощо).


Черговий підрозділу повинен:

- оголосити пожежну тривогу;



- викликати державну пожежну охорону (тел. 101);

- вжити заходів до гасіння пожежі та негайно доповісти черговому коледжу й начальнику навчального курсу, а також вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека. В нічний час (під час сну) піднімати особовий склад по команді "Підйом, пожежна тривога".
Черговий коледжу повинен:

- негайно вжити заходів до врятування людей, матеріальних засобів;

-викликати державну пожежну охорону за телефоном 101 і негайно доповісти начальнику факультету;

- до приїзду державної пожежної охорони організувати гасіння пожежі.

У чергового коледжу повинні бути конкретні інструкції про заходи пожежної безпеки і практичні дії по командам.

Керівництво гасінням пожежі здійснюється:

- до прибуття пожежного підрозділу - черговим коледжу;

- загальне керівництво підрозділами виконує штаб управління ДПО м. Полтави. При прибутті старшого начальника ГУ МНС, він являється керівником гасіння пожежі.

7. висновки

Підсумовуючи все вище сказане можна сказати, що в умовах сучасного науково-технічного прогресу людина керує складними машинами і автоматами, користується мобільним зв’язком, володіє комп’ютером, приймає важливі рішення в складних економічних та політичних ситуаціях. Саме тому людина мусить володіти комплексом медично-біологічних і соціальних якостей, які визначають її надійність у професійній діяльності, в розумовому та фізичному розвитку. Шкідливі звички негативно впливають на здоров’я, активність, розумову та фізичну працездатність, на оперативне мислення, увагу, пам’ять.

Кожен військовослужбовець, працівник ЗСУ зобов’язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів щодо запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров’я звичок.

Заходи безпеки повинні виконуватись за любих умов, незалежно від терміновості виконання робіт.

Постійне виконання відповідних гігієнічних правил та норм, що спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я – основи високої і тривалої працездатності, активного довголіття, оптимістичного світосприйняття і особистого щастя.

Здоровий спосіб життя включає в себе не тільки корисні звички, а й певні норми поведінки, цінні орієнтири.

Чинне законодавство передбачає право військовослужбовця, працівника ЗСУ на захист свого життя та здоров'я.

На ВИМОГУ ЦЕНТРАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКИ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ основними напрямками щодо покращення стану охорони праці та створення здорових умов служби і побуту, збереження життя і здоров’я особового складу визначити:



  • встановлення і своєчасне доведення до особового складу необхідних вимог безпеки при виконанні робіт та контроль за їх виконанням;

  • контроль виконання розпорядку дня;

  • відпрацювання детальних інструкцій по заходам безпеки при проведенні занять з бойової підготовки, господарчих робіт, робіт по обслуговуванню озброєння та військової техніки, забезпечення їх вивчення і дотримання кожним військовослужбовцем;

  • не розпочинати жодного заняття чи робіт без обов’язкового цільового інструктажу, засвоєння особовим складом встановлених заходів безпеки;

  • здійснювати постійний контроль за виконанням заходів безпеки півд. Час проведення занять та виконання робіт, особливо підвищеної небезпеки;

  • після закінчення практичних занять та робіт, в підведенні підсумків вказувати, як дотримувались заходів безпеки.

Розробив:



Позаштатний інженер з охорони праці О.В.Сторощук


Скачати 122.5 Kb.

  • 2.2. ПРИЧИНИ ТРАВМ