Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Турійський районний методичний кабінет працівників освіти

Скачати 413.42 Kb.

Турійський районний методичний кабінет працівників освіти




Скачати 413.42 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації10.03.2017
Розмір413.42 Kb.
1   2   3   4

4.
Бухгалтерський о́блік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Історія розвитку створення ВПЗ



У 50-70-х роках ВПЗ було звичним явищем для користувачів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х - на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.

У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні 1984 року, а Фонд Вільного Програмного Забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF) був заснований у жовтні 2005 року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «авторське ліво») на противагу «copyright» («авторське право»)для позначення ВПЗ.

ВПЗ — це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організаціями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку серверів та інтернет-служб, як, наприклад, веб-сервер Apache, СКБД MySQL та мова сценаріїв PHP. Повністю вільні комп'ютерні середовища доступні у вигляді величезних пакунків базових програм у складі дистрибутивів GNU/Лінукс та ОС FreeBSD. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от веб-оглядачі, офісні пакети та мультимедійні програвачі. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів — лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безкоштовно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.



5.Linux

У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU з метою створення повноцінної Unix-подібної операційної системи і наповнення її повністю відкритим програмним забезпеченням.

Робоча станція (англ. workstation) - комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.
Відкрите програмне забезпечення (англ. open-source software) - програмне забезпечення з відкритим сирцевим кодом.
На самому початку 1990-х проект зібрав майже усі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки, компілятори, текстові редактори, командну оболонку Unix , за винятком основного компоненту — ядра.
Текстовий редактор - комп'ютерна програма-застосунок, призначена для створення й зміни текстових файлів (вставки, видалення та копіювання тексту, заміни змісту, сортування рядків), а також їх перегляду на моніторі, виводу на друк, пошуку фрагментів тексту тощо.
У 1990 році проект почав розробку ядра GNU Hurd на основі мікроядра Mach, однак робота розпочалася із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно. Тим часом, у 1991 фінський студент Університету Гельсінкі, Лінус Торвальдс як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Тененбаумом з метою використання у навчальних цілях. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix.

Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем.

Гельсінський університет (фін. Helsingin yliopisto, швед. Helsingfors universitet, лат. Universitas Helsingiensis) - один із найбільших університетів Фінляндії. Заснований в Турку в 1640 році як Королівська академія в Турку.
Лінус Бенедікт Торвальдс (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) - фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором, а також автор найвідомішої розподіленої системи керування версіями файлів Git.
UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) - операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін включає в себе вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому коді UNIX.
Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, віддав назву «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.

Графічна історія Unix систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix. На початку для налаштування та встановлення Лінукс був потрібен комп'ютер під керівництвом Minix. Перші версії Лінукса також вимагали наявності на твердому диску іншої операційної системи для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі типу LILO.

Тверди́й диск або Тверди́й магні́тний диск, або Накопичувач на магнітних дисках (англ. Hard (magnetic) disk drive, англ. HDD), у комп'ютерному сленгу - «вінчестер» (від англ. winchester), - магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу.
Лінукс швидко перевершив Minix у функціональності; Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.

Сьогодні Торвальдс продовжує координувати процес розробки ядра, у той час, як інші підсистеми, як то компоненти GNU продовжують розвиватися окремо (розвиток ядра Лінукс не є частиною проекту GNU). Інші спільноти і компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти із додатковим прикладним програмним забезпеченням у вигляді дистрибутивів Лінукс.

Застосунок, застосовна програма, прикладна програма (англ. application, application software; пол. aplikacja; рос. приложение, прикладная программа) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.

Метою проекту GNU є створення Unix-сумісної операційної системи, що складається цілковито з вільного програмного забезпечення. Навіть найуніверсальніші дистрибутиви Лінукс залежать від бібліотек GNU та програмного інструментарію написаного у межах даного проекту. Free Software Foundation розглядає усі ці дистрибутиви Лінукс, як «варіанти» системи GNU, і просить, щоб усі ці операційні системи відносили до GNU/Linux або Лінукс систем на основі GNU. Хоча деякі дистрибутиви, наприклад Debian GNU/Linux, використовують таку назву, її використання за межами спільноти ентузіастів є дещо обмеженим, і Лінус Торвальдс назвав даний заклик FSF «просто смішним». Однією з причин використання простішої назви (Лінукс) є те, що відмінності між ядром операційної системи та її дистрибутивом заплутують новачків.

Ядро́ (англ. Kernel) - центральна частина операційної системи, що реалізує інтерфейс між прикладними процесами та обладнанням комп'ютера. Завантажується в оперативну пам'ять комп'ютера і безпосередньо взаємодіє з апаратурою, забезпечуючи керування апаратними засобами (при цьому використовуються драйвери (модулі ядра) підключеного в систему обладнання), підтримку одночасної роботи багатьох користувачів (багатокористувацький режим), підтримку паралельного виконання багатьох процесів в системі (багатозадачність). Зазвичай ядро робить ці об'єкти доступними для прикладних процесів через механізми міжпроцесної взаємодії і системних викликів.

GNU/Linux — складна система, що включає тисячі різних пакунків, від найпоширеніших, таких, як утиліти GNU, X.org, графічні середовища GNOME і KDE, до специфічних для якогось одного з дистрибутивів. Команди розробників кожного проекту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, інструментами, що застосовуються, і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед всіх інших застосувань.

Складна́ систе́ма - система, поняття, що широко використовується в сучасній науковій літературі і вказує на специфічні особливості об'єктів дослідження практично в усіх розділах природничих та гуманітарних наук.
Ядро Linux - ядро UNIX-подібної операційної системи. Розповсюджується під ліцензією GNU General Public License (GPL), і розробляється людьми з усього світу, що дозволило йому стати одним із найвидатніших прикладів відкритого програмного забезпечення та увійти до числа наймасштабніших проектів з розробки програмного забезпечення: версія 4.
Від нього залежить можливість роботи системи GNU/Linux на різних апаратних платформах і ступінь підтримки різних пристроїв. Тому характеристики процесу його розробки можуть якоюсь мірою слугувати індикатором для всієї системи GNU/Linux. Linux Foundation провело дослідження, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2.6.
The Linux Foundation (Фундація Лінукс) - некомерційний консорціум розвитку Linux.
11 до версії 2.6.24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто зрештою розробляє ядро Linux.

Статистика показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2,5 — 3 місяці (60 — 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною в 2005 р. моделлю розробки, спрямованою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, появою підтримки нових пристроїв і включенням їх в ядро; а також що зводить до мінімуму потребу творців дистрибутивів в модифікаціях ядра.

При цьому число патчів, що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2,83 патчі за годину, при цьому в рядках коду щодня в ядро додається понад 3 тис. рядків, понад 1,4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2.6.24, більш ніж вдвічі перевищило цей показник для версії 2.6.11 і склало 1057 чоловік.

При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15% змін, а 30 провідних розробників — 30%. Це, однак, не означає, що поширене в деяких колах уявлення про Linux як про систему, що розробляється аматорами, правильне. Не зважаючи, що далеко не у всіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, число компаній, що беруть участь в його розробці, росте. Чотири найбільші компанії-розробники ядра — Red Hat, Novell, IBM і Intel — внесли понад 32% зроблених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін в ядро, внесених розробниками, що працюють на компанії, становить понад 70%.

При цьому серед компаній, що беруть участь в розробці ядра, виділяється декілька груп по основній меті участі в розробці. Це група компаній, що включає IBM, Intel, HP, SGI, MIPS та інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні. Дистриб'ютори, такі, як Red Hat, Novell, MontaVista мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів. Такі компанії, як Sony, Nokia, Samsung працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях. Таким чином, з дослідження Linux Foundation можна зробити висновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і виробленою продукцією компаній та індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності і незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL
6. Причини переходу на Лінокс.

Напевно кожна людина яка хоч як мінімум раз цікавилася причинами низької долі ринку ВПЗ розуміла, що цю цифру можна би було легко збільшити якби до процесу встановлення цього роду програм та ОС приєднались би ключові фірми-продавці на сучасному ринку продажу комп'ютерів. Можна навіть сказати, що ОС MS Windows завоювала ринок ще й по причині того що в свій час її активно підтримували продавці комп'ютерної техніки.

Крім того самі системи сімейства Linux володіють такими вадами як відсутність достатньої кількості ігр написаних під цю програмну платформу.

Тому в плані універсальності вона поступається MS Windows (не зважаючи на те, що значна частина ігр запускається з-під WINE вважається, що в домашніх користувачів в більшості випадків не вистачить снаги гратися з цими налаштуваннями на різних рівнях по причині відсутності необхідних знань і наявності небажання їх отримувати). Це означає, що продавець зважуючи “за” і “проти” хоче вибрати якомога універсальне рішення, і саме наявність тих недоліків, які властиві Linux-системам відносно нижчого рівня універсальності для домашнього користувача змушують продавців відмовлятися від Linux.

Крім того нестабільність ОС MS Windows створює попит на послуги людей, які будуть займатися її перевстановленням та повторним налаштуванням. Тобто звідси виходить висновок, що продавцям вигідна ця система тому, що підсаджуючи користувача на її використання він отримує непогане джерело прибутку для самого себе яке поступово збільшується по мірі збільшення кількості таких клієнтів.

Тобто в даному випадку саме стабільність OC Linux і стала однією з тих причин по яких її не дуже вітають продавці в комп'ютерних магазинах. Один раз успішно поставивши її на клієнтський комп'ютер і задовольнивши повністю потребу користувача в цій галузі продавець може забути про свого клієнта як про джерело свого подальшого фінансового прибутку, тому що ця система не буде падати, а значить її не доведеться перевстановлювати і відповідно брати за це гроші. Урядові і освітні установи, компанії та інші організації по всьому світу радикально переглядають свої погляди і стереотипи з приводу операційних систем, переходячи з Microsoft Windows на Linux.

Windows - узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Перші версії були не повноцінними операційними системами, а лише оболонками до ОС MS-DOS. На 2014 рік, за даними сайтів NetApplications та GoStats, Microsoft Windows встановлена більш як на 90% персональних комп'ютерів світу.
Розглянемо причини переходу на Linux:

1. Причина перша, вона ж головна. Будучи вільною системою, Linux доступна користувачам безкоштовно. Одна копія операційної системи може бути встановлена на необмеженій кількості комп'ютерів без всяких умов.

2. Оскільки код Linux - відкритий, система може бути вільно модифікована і розповсюджуватися навіть на комерційній основі. Можливість вільно експериментувати з початковим кодом операційної системи, беручи до уваги тільки свої цілі, зробила Linux настільки корисним і ефективним рішенням для ряду великих компаній, таких як Google.

3. Особливих проблем з технічною підтримкою у користувачів Linux теж не спостерігається, оскільки відповідь на Ваше питання про роботу ОС можна вільно отримати на форумах або мережевих конференціях. Багато споживачів запевняють, що така техпідтримка нітрохи не гірше тієї, що можна отримати за гроші. Звичайно, існує і платна техпідтримка Linux. На щастя, останні в Linux зустрічаються рідко.

4. Шансу, що технічна підтримка Linux колись припиниться, майже немає, бо відкритий код привертає величезну кількість користувачів: багато хто з них з радістю допоможуть вирішити з'явилися проблеми. Крім того, завжди знайдуться люди, які будуть допомагати порадами професійно, тобто за гроші.

5. Не варто боятися, що Linux в майбутньому застаріє. Справа в тому, що UNIX, на якому будувалася ОС, тестувався і оптимізувався протягом 35 років, довівши ефективність, надійність і безпеку. Робота над Linux не припиняється ні на секунду, і нові версії операційної системи змінюються в кращу сторону.

6. Користувачі «Лінукса» не піддаються тоталітарному тиску з боку правовласника операційної системи, бо його - цього самого правовласника - не існує. У якості протилежного прикладу можна привести дії Microsoft: компанія навмисно перестає підтримувати старі версії ОС, тим самим змушуючи користувачів купувати нові. Крім того, нові версії «Лінукс» також розповсюджуються абсолютно безкоштовно.

7. Все, що пов'язано з переходом на нову версію ОС, обійдеться користувачеві в копійки. Сама нова версія безкоштовна - це раз. По-друге, навчальні програми, установка і т.д. коштують недорого. По-третє, Linux - не дуже вимоглива до потужності комп'ютера, тому апгрейд обладнання - якщо він взагалі буде потрібно - теж багато коштів з бюджету не витягне.

9. Linux давно славиться тим, що мало схильний до дії вірусів, троянів, черв'яків, програм-шпигунів і решти шкідливого ПО. Секрет успіху розробників криється в тому, що вони спочатку сфокусували свої зусилля на безпеці системи, а не думали про це, коли з'явилися реальні проблеми. Ось, наприклад, один з оригінальних способів захисту: користувач Linux не авторизований в системі як адміністратор, тим самим захищаючи життєво необхідні системні файли навіть в разі проникнення зловмисника. До того ж, найпопулярніші версії Linux йдуть разом з вбудованим фаєрволла, що показав дуже високу ефективність роботи за весь цей час. Нарешті, не виснажують себе тема відкритості коду знову грає нам на руку: тисячі людей по всій земній кулі зайняті пошуком вразливих місць ОС, і проблем з латками немає абсолютно ніяких.

10. У роботі «Лінукса» майже ніколи не відбувається фатальних збоїв, після яких доводиться перезавантажувати комп'ютер. Причину знову відгадати не важко: з самого початку розробники прагнули зробити роботу ОС максимально стабільною і зручною, і можна з упевненістю сказати, вони свого домоглися.

12. Вибір серед дистрибутивів Linux значний - декілька сотень версій, і кожна наділена своїми специфічними характеристиками. При цьому всі системи сумісні один з одним. Це дозволяє користувачеві вибрати ту версію, яка підходить йому більше всіх.

13. Як ще одну особливість Linux треба відзначити можливість дуже тонкої настройки. Всупереч думці, що склалася підлаштувати Linux під себе не викличе жодних проблем у хоч трохи досвідченого користувача. Під час установки можна указувати самі різні параметри, які допоможуть вам вибрати ту конфігурацію, яка підходить саме вам.

14. У «Лінукс», як і в усьому іншому безкоштовному софті, формат використовуваних файлів - відкритий. На відміну від файлів закритого формату, вони відповідають загальноприйнятим стандартам і можуть застосовуватися будь-яким розробником програмного забезпечення для створення сумісних з ними програм. Завдяки використанню відкритих форматів вирішується проблема програмної відособленість, коли файли мають закрите розширення і можуть бути використані тільки певним ПЗ. До того ж, користувачеві більше не варто турбуватися про те, що цінні дані можуть бути загублені, якщо раптом розробники, які створили ПО, вийдуть з бізнесу або припинять підтримку своїх ранніх продуктів.

15. Linux славиться своєю чудовою сумісністю з іншими операційними системами. Наприклад, може без проблем прочитувати, записувати, копіювати, стирати і проводити інші дії з файлами, які розташовані на розділах жорсткого диска, де встановлена Windows. Крім того, в Linux можна використовувати клієнти Windows і навіть безпосередньо працювати з програмами, створеними головним чином під ОС від Microsoft. До речі, Linux може завантажуватися просто як Live-CD - тобто установки, фактично, не вимагає ніякої.

17. При використанні Linux, у вас відпаде необхідність в серйозному апгрейді заліза, якщо ви зважилися установити нову версію Linux.

18. Linux можна встановлювати на всі електронні пристрої від суперкосп’ютерів до мобільних телефонів і годинників, чим користуються виробники.

Стільниковий телефон - автономний мобільний телефон, призначений для роботи в мережах стільникового зв'язку; використовує приймач радіодіапазону і традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття мережі.

19 Відкритий код надає великі можливості для вивчення пристроїв комп’ютера а не тільки для того як з ним потрібно працювати.

20. Існує думка, що в багатьох платних прграмах існують «дири» через які хакери можуть заволодіти вашими даними.

21. Linux на відміну від Windows, не потребує дефрагментації дисків.

Вже навіть перераховане повинно переконати вас про доцільність переходу на Linux
7. Чому школи повинні використовувати лише вільне програмне забезпечення.

Важливою проблемою впровадження ОС Linux до школи є відсутність програми навчання, методичної літератури для викладачів, і банально відсутність підручників для учнів, всі підручники написані під Windows, хача повторюсь прогама не вимагає використання саме Windows.

Якщо питання підручників і методичної літератури для вчителів можна хоч щось вирішити, то з навчальними посібниками для учнів йдуть труднощі. Хоча зараз уряд все частіше згадує про освіту, і зокрема сучасних інформаційних технологіях в школі, питання про використання операційних систем заснованих на ліцензії GPL або BSD залишається відкритим. На даний момент проводяться експерименти по впровадження систем GNU / Linux в освітній процес.

Педагогі́чний проце́с - динамічна система, яка об'єднує процеси навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості. Процес, сутність якого полягає у забезпеченні єдності навчання, виховання і розвитку на основі цілісності і загальності.
Зокрема проводиться впровадження класу машин оснащених Kylin Linux (розробка китайської компанії). Установка ОС Linux на шкільні комп'ютери дозволить учням зробити самостійний вибір, використовувати не дешевий ліцензійований Windows чи зламаний windows (по суті вкрадений) або ж використовувати вільно поширювану операційну систему. Якщо розглядати ОС Linux як платформу для навчання, то включений в сучасні дістрибутиви набір програмного забезпечення дозволяє навчити учнів усім сучасним вимогам користування ПК. Вільні програми дозволяють користувачам співпрацювати один з одним й розвиватися. Слід ураховувати, що програмне забезпечення, встановлене на комп’ютерах освітніх закладів, повинне бути легальним. Далеко не всі навчальні заклади можуть самостійно придбати сучасний комп’ютерний клас, не кажучи вже про те, щоб придбати ліцензоване програмне забезпечення.

Програмні продукти відомих світових фірм, таких як Microsoft, Adobe,Corel, Apple, хоч і є досить поширеними, але не є обов’язковими. Зрозуміло, що навчати треба таким програмам, з якими учні зіткнуться за межами своїх навчальних закладів – на майбутній роботі, виробництві тощо. Поки що найбільш актуальними є продукти компанії Microsoft, але з’являється все більше програмного забезпечення інших виробників. Насамперед це різноманітні Unix-подібні операційні системи та програмне забезпечення для них.

Особливої уваги заслуговує операційна система Linux. Це багатозадачна операційна система, яка є безкоштовним різновидом Unix. Інколи її називають GNU/Linux, тому що дистрибутиви цієї операційної системи містять багато безкоштовних утиліт та програм, які були створені в межах проекту GNU за підтримки фонду безкоштовного програмного забезпечення Ричарда Стомлена. Багато

країн переходять до використання існуючих дистрибутивів Linux або до створення власних операційних систем та програмного забезпечення на основі Linux.

Які ж переваги у Linux?

1. Відкриті коди, що дозволяють вносити зміни, створювати власні програмні продукти на основі існуючих. А це є досить важливим аспектом при вивченні програмування.

2. Простота у використанні. Операційні системи компаній Microsoft та

Apple набули великої популярності, завдяки використанню простого і зручного графічного інтерфейсу. Графічні інтерфейси KDE та Gnome, що входять до більшості дистрибутивів Linux, нічим не поступаються графічним інтерфейсам інших популярних операційних систем.

3. Більшість програмного забезпечення та дистрибутивів Linux безкоштовні. Якщо розглядати типовий комп’ютерний клас навчального закладу, то на кожному комп’ютері для навчання має бути встановлена одна з операційних систем типу Microsoft Windows та один із пакетів Microsoft Office. Ціна такого набору програмних продуктів (навіть найдешевший варіант) не менше за 2000гр. А якщо класів 2-3 і в кожному не менше 15-16 комп’ютерів, тоді сума, що

буде витрачена на придбання відповідного програмного забезпечення, сягає астрономічних розмірів. І це все не враховуючи інше програмне забезпечення – засоби програмування, прикладні програми для навчального процесу.

Microsoft Office - офісний пакет, створений корпорацією Microsoft для операційних систем Microsoft Windows, Apple Mac OS X і Apple iOS (на iPad). До складу цього пакету входить програмне забезпечення для роботи з різними типами документів: текстами, електронними таблицями, презентаціями, базами даних тощо.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

4. Більшість програмних продуктів поширюються разом із дистрибутивом. Усе інше програмне забезпечення можна безкоштовно скачати в Internet. Хоча, слід зазначити, що є і продукти, за які необхідно платити їхнім виробникам, але це досить специфічні програми, наявність яких не є необхідною для навчального процесу.

5. Адміністрування та розділення доступу користувачам у системі Linux реалізовані на значно вищому рівні, ніж в інших системах.

6. Захищеність від більшості відомих комп’ютерних вірусів, від яких

страждають користувачі інших операційних систем.

7. Існують графічні інтерфейси системи Linux з українським інтерфейсом.

Для визначення програмного забезпечення, яке має бути у комп’ютерному класі навчального закладу, розглянемо типову програму курсу Інформатика для загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю (10-11 класи).

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.

Згідно з нею, для забезпечення курсу інформатики необхідні такі програмні засоби:

 Клавіатурний тренажер.

 Операційна система.

 Редактор текстів.

 Графічний редактор.

 Засіб для створення комп’ютерних презентацій.

Табличний процесор.

 Система управління базами даних.

 Інформаційно-пошукова система. Комп’ютерні енциклопедії.

 Прикладні програми навчального призначення.

 Програми для роботи в глобальній мережі Інтернет.

Табличний процесор (англ. electronic spreadsheet - електронний аркуш або електронна таблиця) - це інтерактивний, комп'ютерний застосунок для налагодження, аналізу та збереження даних у табличному форматі.
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

 Бази даних навчального призначення («Шкільна бібліотека»).

 Діалоговий інтерпретатор (компілятор) однієї з мов програмування.

Проведемо порівняння програмних продуктів, які використовуються у

навчальних закладах, та продуктів для операційної системи Linux. Більшість програм, які не входять до складу дистрибутивів, можна скачати з різноманітних сайтів. Доцільно розглянути сайти, які спрямовані на поширення програмного забезпечення Linux для освіти. Нажаль, вітчизняних сайтів з подібної тематики не багато.

1   2   3   4


Скачати 413.42 Kb.

  • 5.Linux
  • Університету Гельсінкі , Лінус Торвальдс
  • Unix-подібних операційних систем
  • 6. Причини переходу на Лінокс.
  • 7. Чому школи повинні використовувати лише вільне програмне забезпечення.