Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Туристсько-краєзнавчої екскурсії

Туристсько-краєзнавчої екскурсії




Сторінка1/4
Дата конвертації29.03.2019
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3   4
№№ Назва об’єкту та тема туристсько-краєзнавчої екскурсії Місце знаходження Коротка анотація Адреса та телефон організації, яка проводить екскурсії Полтавська область Полтавський Хрестовоздви-женський монастир. м.

Полта́вська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Полтава. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини.

Полтава, вул. Лисенка. Хрестовоздвиженський чоловічий монастир, заснований 1650 року першим полтавським полковником Мартином Пушкарем на честь пере-моги над військами польської шляхти з дозволу Київського митрополита Сильвестра Косова.

Марти́н Іванович Пушка́р (1598 -- пом.1 червня 1658) - видатний полководець часів Хмельниччини, полковник полтавський, один з меценатів заснування Хрестоздвиженського монастиря, лідер повстання 1657-58, спрямованого проти влади Івана Виговського.

Митрополит Київський - православний і греко-католицький титул і посада предстоятеля Київської митрополії.

Полтавський полк - у XVII-XVIII століттях один із 10 лівобережних адміністративно-територіальних полків Гетьманщини. Створений 1648 року під час повстання під проводом Богдана Хмельницького. Полковий центр - місто Полтава.

Польська шляхта - соціальний стан, що існував в Польському королівстві, Речі Посполитій і після поділів у трьох імперіях до скасування у 1921 році за конституцією. Польська шляхта утворилася із лицарів.

Будову мурованого собору здійснили на кошти батька і сина Кочубеїв 1689-1709рр. Хрестовоздвиженський собор є прекрасним взір-цем українського бароко.

Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко - назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століття. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Це рідкісної форми семибанний храм. Всі його боки рівноцінні в архітектурному відношенні, тому основна ідея будівлі втілюється ясно і виразно. За композиційним планом цей храм наближається до відомих архі-тектурних споруд – Троїцького собору в Чернігові, Мгарського – в Лубнах. Собор вигідно відтіняє збудована у 1786р. чотириярусна висока (47 м) і легка дзвіниця, у архітектурі якої проглядаються деталі вже пізнього бароко. Вона своїми пропорціями нагадує дзвіницю Києво-Печерської лаври. Монастир у 18-19 ст. був центром релігійної просвітницької діяльності. У наш час це жіночий монастир.

Жіночий монастир - жіноча релігійна громада. Члени громади називаються черницями або монахинями та ведуть аскетичний спосіб життя.

вул. Леніна, 91 тел. (05322) 7-53-63, вул.. Н.Левицького, 4 тел. (05322) 7-40-61. Полтавський Успенський кафедральний собор м. Полтава вул. Соборна площа, 3 Значну роль в загальному силуеті міста мав собор, що знаходився в давнину в межах старої фортеці, збудований 1748-1770рр. (арх. Стефан Стебанський) в стилі українського бароко. Куполи собору та хвилеподібні фронтони створювали характерний для стилю бароко грайливий силует, імпозантність на фоні голубого неба. У 1934р. був знищений. Поруч з храмом у 1801 році збудована дзвіниця, що збереглася до нашого часу. В її архітектурі відчувається поряд з рисами бароко риси нового стилю – класицизму. У 2004 році в Полтаві на Соборному майдані на старому місці піднявся заново відроджений Успенський кафедральний собор, повертаючи Полтаві і полтавцям втрачену в період тоталітаризму незвичайну барокову чарівність. вул. Леніна, 91 тел. (05322) 7-53-63, вул. Н.Левицького, 4 тел. (05322) 7-40-61. Спаська церква. м. Полтава. Однією із найстаріших культових споруд Пол-тави є дерев’яна Спаська церква, споруджена 1706 року – свідок облоги Полтави шведським військом у 1709 році.

Спа́ська церква або церква Спаса Нерукотворного - церква в селі Укан Ярського району Удмуртії, Росія. Являє собою пам'ятник архітектури раннього класицизму.

Храм (від стцерк.-слов. храмъ) - архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.

За переказами у ній Петро І відправив молебень за убитих воїнів у Полтавській битві.

Полта́вська би́тва - визначна баталія під час Великої Північної війни між арміями Карла XII та Петра I. Відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу Полтави.

Щоб зберегти цю дерев’яну споруду в 1845 році навколо неї за проектом архітектора К.А.Тона збудовано кам’яний футляр. Гонтова покрівля і форма купола дозволяють віднести Спаську церкву в архітектурному відношенні до давньоруського стилю.

Давньоруська архітектура - архітектурний стиль, який набув поширення в руських князівствах з моменту зародження Київської Русі в IX столітті і до Монгольської навали.

вул. Леніна, 91 тел. (05322) 7-53-63, вул. Н.Левицького, 4 тел. (код) 7-40-61. Пам’ятники Круглої площі в Полтаві – пам’ятники містобудування ХІХ ст. м.Полтава. План забудови Полтави (губернського міста з 1802 року), складений губернською креслярнею, яку очолював талановитий архітектор М.Амвро-сімов – вихованець Московської архітектурної школи, якою керував російський архітектор М.Ф.Казаков. Цей план став один із кращих планів забудови українських міст. Основною композиційною віссю міста за цим планом стала головна вулиця, що йде від старих валів в напрямку поля Полтавської битви. За 700 метрів від валів створена Кругла площа, від якої радіусом розходились 8 широких вулиць, кожна з яких закінчувалась величною будовою.

На честь перемоги здобутої над шведами у Полтавській битві ім'ям «Полтава» Петро I назвав перший лінійний корабель російського флоту, 54-гарматний вітрильний лінійний корабель «Полтава». Пізніше ім'я «Полтава» носив цілий ряд військових кораблів і цивільних суден російського і радянського флоту.

У центрі площі, на місці зустрічі захисників Полтави з військом Петра І після перемоги над шведами передбачалось спорудження величного монумента Слави. Вісім адміністративних будівель розміщувалися по колу. Усі вони були збудовані в стилі російського класицизму за проектами відомих архітекторів М.Ф.

Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus - зразковий) - напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).

Казакова, Є.Соколова до 1811 року. Будівля Петровського кадетського корпусу збудована за проектом Бонч-Бруєвича, 1840р. Окрасою Круглої площі, її естетичним завершенням є Монумент Слави, збудований у 1811 році до 100-річчя Полтавської битви. Арх. М.Амвросімов, Тома де Томон, скульптори Щедрін, Мартос.

На сьомому студійному альбомі Carolus Rex шведського хеві-павер-метал гурту Sabaton є пісня, присвячена битві під Полтавою. Пісня існує у двох варіантах: англійському та шведському.

Бронзові деталі монументу виготовлялись у майстерні Гордєєвим. Чіткі та ясні символи пам’ятника, досконалі пропорції, величність увічнювали силу і славу російської держави. Пам’ятник Слави є візиткою Полтави. вул. Леніна, 91 тел. (05322) 7-53-63, вул. Н.Левицького, 4 тел. (05322) 7-40-61. Пам’ятники та пам’ятки історії Полтавської битви в м.Полтаві. м.Полтава, вул. Шведська. Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви”, створений 1981 року площею 824,5 га (охоронна зона 300 га). На історичному Полі комплекс пам’ятників, пов’яза-ний із Полтавською битвою. До 200-річчя Полтавської битви встановлені пам’ятники: шведам від росіян, шведам від співвітчизників, пам’ятники на місці 10 редутів, пам’ятні знаки на місці розташування 1-го та 2-го таборів Петра І, пам’ятник на місці переправи російських військ, Сампсоніївська церква, Могила російських воїнів. У межах міста до 100-річчя зведено Монумент Слави, а до 200-річчя – пам’ятник на місці відпочин-ку Петра І, пам’ятник славним захисникам Полтавської фортеці та її коменданту полковнику О.С.Келіну. Перший музей, що був створений у 1909 році видатним істориком Ф.Павловським, був розграбований у роки громадянської війни. До 250 річниці Полтавської битви відкрито новий музей, єдиний на Україні, що входить до Міжнародної військово-історичної асоціації музеїв під егідою ЮНЕСКО.

Полта́вська форт́еця - комплекс фортифікаційних споруд і оборонних об'єктів довкола міста Полтави. Існувала в XVII-XVIII століттях. Заснована 1608 року Станіславом Жолкевським на межі Дикого поля - в Полтаві, на правому високому березі річки Ворскли.

Збро́йні си́ли Росі́йської Федерації - Російська армія (рос. Вооружённые Силы Российской Федерации) створені за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ й підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Новий музей (нім. Neues Museum) - музей в Берліні, знаходиться на Музейному острові і є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля музею, побудована в 1843–1855 роках в стилі пізнього класицизму, вважається головним творінням учня Карла Шинкеля Фрідріха Августа Штюлера і відомим зразком музейної архітектури XIX століття.

вул. Леніна, 91 тел. (-5322) 7-53-63, вул. Н.Левицького, 4 тел. (05322) 7-40-61. Вул.Шведська могила, 32. тел. (05322)2-27-48, 52-74-27. Пам’ятники архітектури смт.Диканьки: смт.Диканька. Тріумфальна арка, розміщена на в’їзді в смт.Диканьку. Є її історичним символом. Побу-дована 1820р. (арх. Луїджі Руска) в стилі класи-цизму, як парадний в’їзд до садиби Кочубеїв, на честь приїзду імператора Олександра І. Це єдина пам’ятка культури, що увінчує тріумф перемоги Росії у Великій Вітчизняній війні з французами 1812р.

Луїджі Руска (італ. Luigi Rusca; 9 лютого 1762, Аньо-Мондоніко, Швейцарія - 1822, Валенца, Італія) - російський архітектор італійського походження, представник стилю класицизм, який довгий час працював в Російській імперії.

Вели́ка Вітчизня́на війна́ (рос. Великая Отечественная война, англ. Great Patriotic War) - термін, яким історіографія Радянського Союзу та низки країн СНД окреслюють радянсько-німецький збройний конфлікт 1941–1945 років у рамках Другої світової війни.

Миколаївська церква збудована 1794р. в стилі класицизму, за типом мурованої однобанної ротонди. Архітектор М.О.Львов вперше застосував систему подвійного купола. Зберігся різьблений іконостас із мореного дуба. У церкві знаходиться родинний склеп князів Кочубеїв. Поряд із церквою збудована дзвіниця (1810р., арх. Л.Руска). Ця церква є “хрещеною” М.В.Гоголя. Мати Гоголя, налякана смертю перших дітей, дали обітницю Миколі-Чудотворцю назвати живого сина його ім’ям. Троїцька церква (1780р., арх.М.О.Львов). Збудована в стилі пізнього бароко в плані має форму хреста. Церква, пов’язана з творчістю М.В.Гоголя, змальована ним у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” (оповідання “Ніч перед Різдвом”). Державний історико-краєзнавчий музей ім.Д.Гармаша. Експонати розміщені в 9-ти залах і налічують до 8000 екземплярів. У залах розміщені матеріали з археології, історії, географії, етнографії, культури. В одній із зал ведеться розповідь про видатного земляка М.В.Гоголя, експонуються чудові ілюстрації до його творів. Картинна галерея. У ній представлені роботи відомих майстрів живопису та скульптури, творчі доробки самодіяльних митців, твори декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю.

Декоративно-ужиткове мистецтво - один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

У галереї відкрито меморіальну кімнату, присвячену життєвому і творчому шляху талановитої співачки і художниці, землячки М.К.Башкирцевої. вул.Леніна, буд. 68 тел. 8(05351) 9-15-96. Музей заповідник М.В.Гоголя. с.Гоголево Шишацького району. Відкритий на території садиби батьків письмен-ника Гоголів-Яновських 1984р. До складу заповідника входить будинок батьків, флігель, альтанка, грот, парк-сад і ставки. Експозиція музею розміщена в 10 залах. Експозиційні матеріали розповідають про дитинство М.В.Гоголя, його навчання в Полтавському повітовому училищі та Ніжинській гімназії вищих наук.

Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя - вищий заклад освіти четвертого рівня, що розташований у м. Ніжин, Чернігівської області.

Про Петербурзький період життя, літературну діяльність та значення його творчості у світовій культурі. Недалеко від садиби, на цвинтарі Різдва Богородиці церкви знаходяться могили батьків письменника.

Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.

Різдво́ Пресвято́ї Богоро́диці, або Мала́ Пречи́ста - релігійне свято християнської церкви на честь Богородиці Діви Марії, матері Ісуса Христа, що є одним з дванадесятих свят. Святкується щороку православними 21 вересня, католиками - 8 вересня.

тел. 8 (05352) 9-38-74, 9-38-73. Музей М.В.Гоголя. с.Великі Сорочинці Миргородського району. Відкритий у 1929р. у будинку лікаря М.Я.Тро-химовського, де народився М.В.Гоголь. Експози-ційні матеріали містяться в 5-ти залах. Експонати розповідають про дитинство, навчання у Ніжинській гімназії, петербурзький та московський періоди життя, літературну діяльність та увічнення його пам’яті. Цінні експонати – особисті речі Гоголя: портфель, циліндр, записник, жилет, рідкісні фотографії. У В.Сорочинцях знаходиться перший пам’ятник письменнику, відкритий 1911р. (скульптор І.Я.Гінцбург) . вул. Гоголя, 34 тел. 8(05355) 7-12-25. Спасо-Преображенський собор. с.Великі Сорочинці Миргородського району. Збудований 1732-1734р. в стилі українського бароко на замовлення гетьмана Д.Апостола як родинна усипальниця. У ній же поховано самого гетьмана і його дружину Уляну. Ця церква одна з найвизначніших пам’яток монументальної мурованої архітектури та українського монументального мистецтва ХVIII ст. Особливу увагу привертає в інтер’єрі собору різьблений іконостас, утворений 3-ма іконостасами, що містять 100 ікон. У цій церкві був похрещений М.В.Гоголь. вул. Гоголя, 34 тел. 8(05355) 7-12-25. Більське городище. с.Більськ Котелевського району. Серед багатьох археологічних пам’яток Полтавщини Більське городище має світове значення. Це унікальна археологічна пам’ятка скіфської епохи VII-ІІІ ст.

Бі́льське городи́ще - городище скіфського часу (кінець VIII-початок III століть до нашої ери), розташоване на височині в межиріччі річки Ворскли та правої притоки Псла річки Суха Грунь в районі села Більськ Котелевського району Полтавської області.

Монументалізм (від лат. monumentum - пам'ятник) - стиль у світовому мистецтві та архітектурі середини XX століття. Виник як альтернатива авангардизму та модернізму 10-20-х років в СРСР та нацистській Німеччині, але згодом набув поширення і в інших країнах.

Скіфи (скити) (грец. Σκύϑαι) - екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх кочових племен, що мешкали у VII-III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто від степів сучасної України на заході й до сучасної Монголії та Китаю на сході.

до н.е., це – най виз-начніша і найбільша “перлина” серед “старожит-ностей” “землі Полтавської”. Площа цього найбільшого поселення доби раннього заліза близько 5200 га. Довжина валів – близько 35 км. Воно складалося із Західного, Східного та Куземинського укріплень. Багато вчених ототож-нюють його з геродотівським легендарним містом Гелоном, побудованим на перехресті важливих торгівельних шляхів, що вели від грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я до глибинних районів лівобережного лісостепу. Полтавський педагогічний університет тел. (05322) 7-27-25. Меморіальний комплекс „Шумейкове урочище”. с. Дрюковщина Лохвицького району. Відкритий у 1976р. біля с.Дрюківщина за 10 км від Лохвиці. Це величний меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту. На цьому місці 20 вересня 1941р. прийняли останній бій з німецькими загарбниками 800 бійців штабної колони на чолі з командуючим фронтом генерал-полковником М.П.Кирпоносом, членом Військової Ради М.О.Бурмистренком, дивізійним комісаром Є.П.Риковим, начальником штабу фронту В.І.

Нача́льник шта́бу - посадова особа, офіцер або генерал, який безпосередньо відповідає за роботу основного органу управління військами (силами) - штабу - в бойовій обстановці (воєнний час) та здійснює керівництво його навчанням, вихованням і повсякденною діяльністю в мирний час.

Тупіковим і майже всі загинули. Тисячі солдат і командирів Південно-Західного фронту загинули в болотах по берегах річки Удаю та Сули, а сотні тисяч попали в полон. Загибель Південно-Західного фронту була найбільшою і найдраматичнішою поразкою Радянської Армії на першому етапі Вітчизняної війни. Лохвицький краєзнавчий музей, м.Лохвиця, вул.Шевченка, б.48, тел. 8(5356) 3-11-58. Меморіальна садиба І.П.Котлярев-ського (філіал літературно-меморіального музею). м.Полтава, Соборна площа, 3. Відкрита у 1969р. до 20-річчя з дня народження класика української літератури І.П.Котляревського (арх.М.Тертичний). За рішенням ЮНЕСКО ця дата відзначалася у 126 країнах світу. Відтворено меморіальний комплекс за малюнком Т.Г.Шевченка, за спогадами сучасників та за планом садиби, знайденим в архіві Полтави. До садиби входять: хата, комора, повітка, криниця. У будинку 5 кімнат, зі старого будинку вмонтовані 2 сволоки. Музей садиба зберігає меморіальні речі – люстерко, комод, ломберний столик, картини невідомого фламандського художника. Звідси вийшли в безсмертя “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль Чарівник”. Івановій горі доземно вклонялись Тарас Шевченко, М.Гоголь, М.Щепкін, Л.Українка, П.Мирний, М.Кропивницький, М.Заньковецька, багато інших діячів культури. Слава осяює це місце. Схились до святині”. тел. 8(0532) 7-20-73. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні (етнографічний пам’ятник). Смт.Опішня Зінківського району. Музей створений на історичній території побудування гончарного промислу на Полтавщині в с.Опішня в 1989р. На базі раніше відкритого музею гончарства у 1986р. До складу національного музею-заповідника входять виставкові зали центру розвитку духовної культури;

Духо́вна культу́ра - складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.

меморіальна садиба славетної гончарівни Заслуженого майстра народної творчості України Олександри Селюченко; меморіальна садиба-музей гончарської родини Пошивайлів. У фондах музею більше 30000 експонатів та величезна книгозбірня, серед книг якої багато видань ХІХ-ХХ ст. З 2001р. у приміщенні музею працює Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України.

Інститут народознавства НАН України - науково-дослідний інститут в системі Національної академії наук України.

Музей та інститут є науковим центром гончарства на Україні. У музеї відвідувачі ознайомляться з монументаль-ною керамічною скульптурою видатних художників керамістів України, портретною галереєю опішнян-ських майстрів та малювальниць, колекцією декора-тивних тарелей та керамічних панно, з виставкою унікальних фотографій на тему гончарство кінця ХІХ початку ХХ ст. Тут постійно діє виставка опішнянської кераміки „Опішнянське диво”. Смт.Опішня, тел. 8(253) 4-24-16, вул.Партизанська, 150. Устимівський дендропарк (географічний об’єкт). с.Устимівка Глобин-ського району. Парк з 1983р. загальнореспубліканського значення, а з 1993р. загальнодержавного значення. Площа парку 8,92 га. Заклав парк надвірний радник, лікар за фахом Устимович у своєму маєтку 1893р.

Надві́рний ра́дник - в Російській імперії цивільний класний чин до 1745 року VIII класу, пізніше - до VII класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину підполковника, військового старшини у козаків та військово-морському чину капітана II рангу.

(Від його прізвища пішла назва села і парку). Парк є маточним заповідником рідкісних дерев та чагарників і має важливе значення в зеленому будівництві та лісовому господарстві України. Тільки ботанічна колекція складає 486 видів дерев, а всього тут зростає більше 12000 дерев з різних країн і континентів світу. Багато таких, що у природних умовах не живуть навіть на півдні України. Багаті колекції хвойних дерев, численна колекція листяних та ін.

Лісове́ господа́рство - галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону і захист лісів, а також регулювання їх використання в цілях задоволення потреб в лісових ресурсах.

Хво́йні (Pinophyta, Pinopsida) - найчисельніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини. Це підвідділ та клас відділу Streptophyta царства Зелені рослини. Це найпоширеніші представники даного відділу царства рослин, що мають найбільше економічне значення.

Дерев. Серед реліктів і екзотів – гінкго дволопатеве, бархат амурський, „Чекалін горіх”, що є живою емблемою парку.

Ба́рхатне де́рево, амурське коркове дерево (Phellodendron amurense) - дерево родини рутових (Rutaceae), висотою до 20-25 м і 60-75 см в діаметрі, з густою кроною і світло-сірою зморшкуватою бархатистою корою, що має добре розвинутий корковий шар.

Гінкго (Ginkgo) - рід вельми незвичних, унікальних, листопадних голонасінних рослин. Містить один живий вид - G. biloba, дерево висотою до 40 метрів і діаметром стовбура до 4,5 м. Крона спочатку пірамідальна, з віком розростається.

Окрасою парку є гарно квітучі чагарники. На честь 100-річчя парку у 1993р. закладено парк магнолій. Науково-дослідницьку роботу тут ведуть 11 спів-робітників Устимівської дослідницької станції Інституту рослинництва ім.В.Я.Юрьєва Української НАН. Устимівська дослідна станція Інституту рослинництва Української НАН Пам’ятка
  1   2   3   4



  • Великій Вітчизняній війні
  • Ніжинській гімназії вищих наук
  • Більське городище
  • Інституту народознавства