Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



У мережі, як вдома

Скачати 47.75 Kb.

У мережі, як вдома




Скачати 47.75 Kb.
Дата конвертації04.06.2017
Розмір47.75 Kb.

У мережі, як вдома

За комп’ютером сидить дівчина. Її обличчя спокійне та зосереджене, вона ледь посміхається, дивлячись на екран. Мені здається, я знаю, що відображається в неї на моніторі. Придивляюся і переконуюся: то справді добре знайоме синеньке меню Фейсбуку. Я добре її розумію, бо віднедавна мені самій неодноразово доводилося бути в ролі тієї дівчини.



Трохи історії

Величезна популярність соціальних мереж, серед яких Facebook, Twitter, LinkedIn, Vkontakte, – надбання зовсім недавнього часу. Ще у 1995 році американці запустили проект Classmates.com –багатьом із нас неважко буде впізнати творчий почерк американців у пізнішому російському соціальному сервісі «Одноклассники». Але справжню всесвітню популярність соціальні мережі здобули у 2003 – 2004 роках, коли стартували проекти LinkedIn, MySpace та добре відомий нам Facebook.

В Україні щодалі більша популярність соціальних мереж пов'язується, насамперед, із її молодими учасниками. Це не дивно, адже саме молодь завжди була найбільш відкритою до різних нововведень. Інноваційний потенціал мереж виявися і справді потужним: від часу їх появи Інтернет ставав не лише незамінним джерелом інформації, а й універсальним засобом міжособистісного спілкування.

Зараз уже немає потреби докладно розповідати про головні принципи побудови соціальної мережі, адже більшість із нас має публічні профілі на фейсбуці, в твіттері чи у найбільшій російській соцмережі «Вконтакте». Зазвичай на сайті соціальної мережі можна викласти коротку інформацію про себе, аби згодом, орієнтуючись на неї, тебе могли знайти твої родичі, друзі, колеги. Звісно, можна піти далі і встановлювати контакти з раніше незнайомими людьми, спілкування з якими може стати корисним з огляду на спільні особисті чи професійні інтереси. Натомість про безпосередній вплив соціальних мереж на наше життя досі написано зовсім мало. Намагаючись хоча б трохи заповнити цю лакуну, ІА «Світ освіт» дізнавалося про те, як саме впливає Інтернет-комунікація на сучасну молодь, її загальне відчуття себе, особистий та професійний розвиток.



Соціальна мережа: шкода чи користь?

Свого часу Інтернет-комунікація, як і будь-яке нововведення, здатне значною мірою змінити суспільне життя, отримала велику порцію критики на свою адресу. І тут впадає в око відмінність в оцінці соціальних мереж вітчизняними та зарубіжними психологами.

У вітчизняній соціальній психології на Інтернет-комунікацію дивилися в основному з точки зору психології залежностей.

Соціа́льна психоло́гія - розділ, галузь психології, яка займається вивченням закономірностей діяльності людини в умовах взаємодії в соціальних групах. Основні проблеми соціальної психології: закономірності спілкування та взаємодії людей, діяльність великих (нації, класи) і малих соціальних груп, соціалізація особистості та розвиток соціальних установок.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Інтернет розглядався вченим-психологами як річ, від якої легко стати залежним – подібно до того, як молоді люди потрапляють під вплив куріння, алкоголю, наркотиків чи комп’ютерних ігор.

Проте цілком очевидно, що перспектива стати залежним від Інтернет-спілкування не вичерпує всіх аспектів впливу комунікації в мережі на людину. Залежність являє собою патологію; водночас цілком природніми є зв’язки між тими можливостями, що їх пропонує Інтернет-комунікація та розвитком наших розумових здатностей, уважності, пам'яті та уяви.

Дослідженням цих зв’язків якраз і займалися закордонні психологи. І дійшли висновку, що від користування соціальними мережами як підлітки, так і молоді люди отримують достатньо багато користі – в будь-якому разі, вона значно перевищує шкоду від імовірного узалежнення молоді від Інтернет-спілкування.

Так, по-перше, соціальна мережа здатна задовольняти потребу молодих людей у самовираженні.

Молодь Мо́лодь - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.
Згідно з пірамідою людських потреб американського психолога Абрахама Маслоу, потреба у самовираженні передує потребі у комунікації, тому такою важливою є можливість у межах публічного профілю, скажімо, мережі «Фейсбук», донести до інших специфіку своєї індивідуальності, викладаючи власні фото та відео, пишучи нотатки, розміщуючи цікаву інформацію у себе на стіні.
А́брагам Маслоу (Маслов; англ. Abraham Harold Maslow; 1 квітня 1908, Нью-Йорк - 8 червня 1970, Нью-Йорк) - видатний американський психолог українського єврейського походження, засновник гуманістичної психології.
Адже інколи молода людина позбавлена можливості реалізовувати свої здібності фотографа, оператора, письменника чи публічного діяча в якості своєї професії. Соціальна мережа дає можливість бути фотографом чи журналістом на громадських засадах, та ще й здобути поціновувачів своєї творчості.



По-друге, користування соціальними мережами, на думку соціальних психологів, розвиває здатність навчатися. Завдяки присутності у соціальній мережі молода людина вчиться оперувати великими масивами інформації з величезної кількості різних галузей. Дуже часто навчання в середній школі не пропонує подібної можливості, оскільки зорієнтовано більше на запам’ятовування та відтворення вже готової інформації.
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
Тож уміння молодих людей швидко зорієнтуватися у незвичній ситуації, легко знайти та відсортувати необхідну інформацію не в останню чергу набувається саме завдяки використанню новітніх комунікаційних технологій.

По-третє, за спостереженнями зарубіжних дослідників, саме користування глобальними комунікаційними мережами є запорукою того, що в дорослому віці людина буде толерантнішою до представників інших культур та національностей. Адже соціальна мережа є саме тим простором, де люди з різних культур співіснують пліч-о-пліч і мають можливість ділитися з цілим світом проблемами, які виникають у межах соціальної та політичної ситуації їхніх країн.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
Культура Культу́ра (лат. Culture - «обробіток», «обробляти») - сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Тут треба також додати, що користування соціальними мережами часто сприяє вивченню іноземних мов.

По-четверте, можливість створити у соціальній мережі своєрідний мікросвіт у відповідності до власних уподобань викликає у молодої людини відчуття захищеності, емоційного та комунікативного комфорту. Кожного разу, відкриваючи приватний аккаунт, людина наче каже собі: «Я вдома» – і відтак стає більш зваженою і відкритою у спілкуванні, що позитивно впливає не лише на моральне, а й на фізичне здоров'я.

Безумовно, Інтернет-комунікація ніколи не замінить нам живого спілкування – не цю мету ставили перед собою автори соціальних мереж. Нові комунікативні навички та можливості, що їх пропонує Інтернет, – ось що може та прагне відшукати людина в новій Інтернет-комунікації. Це цілком усвідомлюють молоді українці.

«Зробити людину щасливішою може лише її ставлення до життя, її самовдосконалення, особистісний розвиток, – каже студентка магістерської програми з журналістики Аліна.

Магі́стр - освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.
– Становлення людини як особистості також може відбуватися і за допомогою соціальних мереж. Їх головне призначення – спілкування, поширення та отримання інформації.
Отримання да́них (англ. Data Mining) - виявлення прихованих закономірностей або взаємозв'язків між змінними у великих масивах необроблених даних. Зазвичай поділяють на задачі класифікації, моделювання та прогнозування.
Хтось зі знайомих може порадити тобі через мережу книгу, фільм чи цікавий захід, які й можуть допомогти тобі стати щасливішим. Проте Інтернет-спілкування не може замінити тобі того відчуття близькості, що його дає живе спілкування. Мережа повинна скеровувати тебе до зустрічей, поїздок, прогулянок. Тож щасливішою людину робить, безумовно, не мережа, а ті можливості, які вона пропонує».

«Що стосується впливу соціальної мережі на професійний розвиток, то тут можна дати однозначну відповідь: у багатьох професіях без неї не обійтися. Соціальна мережа – це допомога, яку можна отримати сьогодні й зараз. Експерти, співробітники, партнери – усіх цих людей можна знайти через Інтернет. Є соціальні мережі, які можна назвати «онлайн-резюме» – сучасний просунутий роботодавець завжди подивиться в них твій профіль. Професійні можливості в соціальних мережах важко переоцінити», – вважає майбутня журналістка Аліна.



Як і в багатьох інших питаннях, вибір соціальної мережі для комунікації та розвитку буде особистим вибором людини. І залишається лише повторити улюблену фразу батьків американських дітей: «Дозволяючи нашим дітям бути присутніми у соцмережах, ми сподіваємося на те, що вони знайдуть там саме те, що потрібно їм».


Скачати 47.75 Kb.

  • Соціальна мережа: шкода чи користь
  • «Дозволяючи нашим дітям бути присутніми у соцмережах, ми сподіваємося на те, що вони знайдуть там саме те, що потрібно їм»