Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Удосконалення механізму розробки та реалізації кредитної політики банку

Удосконалення механізму розробки та реалізації кредитної політики банку




Сторінка1/6
Дата конвертації16.06.2017
Розмір1.49 Mb.
ТипРеферат
  1   2   3   4   5   6


Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи

Дипломна робота

на тему: УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ

освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»


Виконав: студент 5 курсу, групи МБС-21

спеціальності 8.

Кредитна політика банку - це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі принципів: поверненості, строковості, цільового використання, забезпеченості, платності.
Банківська справа (від італ. banco - лава), також грошово-кредитна справа, концентрує свою увагу на структуру та процеси в банківській (фінансовій) сфері. Головним суб'єктом банківської справи є банк, який є, насамперед, фінансовим посередником між позикодавцем та позичальником.
Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.
03050802 – «Банківська справа»

Є.П. Павлова


Керівник: к.е.н., ст. викл.Л.Ю. Сисоєва

Консультант: к.т.н., доцент А.Ф. Бондаренко

Суми – 2013 року
РЕФЕРАТ

Дипломна робота містить 148 сторінок, 19 таблиць, 18 рисунків, 8 формул, список використаної літератури з 76 найменувань, 6 додатків.


Актуальність теми. Кредитування є однією з основних операцій банку, при цьому банк активно співпрацює зі значною кількістю секторів економіки, впливаючи на розвиток економіки в цілому.
Існує декілька різних способів розподілу економіки на сектори - за історичним розвитком, за гіпотезою трьох або чотирьох секторів економіки, або за належністю до державного, приватного чи неприбуткового сектору.
Тому дослідження концептуальних засад формування та реалізації кредитної політики має особливе значення не тільки для банку та банківської системи, а й для економіки країни в цілому.

Об’єктом є економічні відносини, що виникають у процесі реалізації кредитної політики банку.

Предметом дослідження єтеоретико-методичні засади формування та розвитку ефективного механізму кредитної політики.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних положень і розробка практичнихрекомендацій щодо вдосконалення процесу формування та реалізації кредитної політики банку.

Методи дослідження: порівняння, аналізу та синтезу, графічного зображення даних та математичного моделювання.

Дипломна робота - кваліфікаційна робота, призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь та знань розв'язувати типові завдання діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до організаційної, управлінської і виконавчої (технологічної, операторської) робочих функцій.
Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів
Математи́чне моделюва́ння (рос. моделирование математическое; англ. mathematical simulation, нім. mathematische Modellierung f) - метод дослідження процесів або явищ шляхом створення їхніх математичних моделей і дослідження цих моделей.



Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці даної роботи:

  • дослідити економічну сутність поняття кредитної політики банку та визначити її основні характеристики;

  • визначити основні види кредитної політики та надати їм характеристику;

  • виявитиключові функції кредитної політики;

  • окреслити коло факторів, що здійснюють вплив на процес розробки та реалізації кредитної політики;

  • дослідити організаційне і інформаційне забезпечення процесу розробки та реалізації кредитної політики;

  • надати характеристику діяльності БАНК Х

  • провести аналіз процесу розробки та реалізації кредитної політики в БАНК Х

  • удосконалити систему розробки та реалізації кредитної політики.

У дипломній роботі вирішено наукову проблему удосконалення механізму розробки та реалізації кредитної політики банку.

Найбільш вагомими науковими результатами дослідження є такі:



  • удосконалено науково-методичний підхід до аналізу факторів впливу на процес розробки і реалізації кредитної політики, що, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання інструментів нечіткої логіки та нейронних мереж, дозволяє адекватно врахувати обрані фактори та зменшує суб’єктивність в їх оцінці;
    Нечітка логіка (англ. fuzzy logic) - розділ математики, який є узагальненням класичної логіки і теорії множин. Уперше введений Лотфі Заде в 1965 році як розділ, що вивчає об'єкти з функцією належності елемента до множини, яка приймає значення у інтервалі [0, 1], а не тільки 0 або 1.


подальшого розвитку набули:

  • методичні засади оцінки якості кредитного портфеля банку на основі шести ключових показників, які, на відміну від існуючих підходів, дозволяють більш точно формувати кредитну політику банку на початковому етапі та вносити корективи в неї протягом всього періоду діяльності банку;

  • визначення сутності кредитної політики банку як сукупності організаційно-управлінських заходів забезпечення впровадження кредитної діяльності банку, методів, принципів та інструментарію їх реалізації, а також організації кредитного процесу банку в цілому.

Результати дослідження, викладеного в дипломній роботі, були оприлюднені на XVI Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє» (ДВНЗ «УАБС НБУ», м.Суми, 14 березня 2013 року) та у Молодіжному науковому віснику Української академії банківської справи НБУ.
Ба́нківська систе́ма Украї́ни - це складова економічної системи держави, що включає в себе Національний банк України; інші банки (резиденти та нерезиденти, зареєстровані у встановленому законодавством порядку на території України); небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; банківську інфраструктуру, а також зв'язки та взаємини між ними.
Українська академія банківської справи - державний вищий навчальний заклад Національного банку України IV рівня акредитації, розташований у місті Суми, який з 24 червня перейшов під Міністерство освіти і науки.
Ключові слова: кредитна політика, показники якості кредитного портфеля, нейронні мережі, фактори кредитної політики.
Ключове́ сло́во - слово, або сталий вислів природної мови, яке використовують для вираження деякого аспекту змісту документа (або запиту); слово, яке має істотне смислове навантаження. Воно може служити ключем під час пошуку інформації в інтернеті чи на сторінці сайту.

ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ

ЗМІСТ


ВСТУП

..............................................................................................................

9

РОЗДІЛ1

 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ...........................

11


1.1

Кредитна політика банку: сутність та види………………...........

11

1.2

Організаційне та інформаційне забезпечення формування та реалізації кредитної політики в банку……............................

23


1.3

Механізм формування та реалізації кредитної політики банку ..

30




Висновки до розділу 1……...………………………………………

43

РОЗДІЛ2

АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНК Х»...

45

2.1

Загальна характеристика діяльності БАНК Хта аналіз макросередовища функціонування банку………………..

45


2.2

Аналіз внутрішнього середовища та напрямків роботи банку..

58

2.3

Кредитна політика БАНК Х ………………………

74




Висновки до розділу 2……………………………………………

79

РОЗДІЛ3

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ МЕХАНІЗМИУДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ……………………………………………………………..

81


3.1

Розробка науково-методичного підходу до аналізу факторів кредитної політики на основі застосування методів нечіткої логіки………………………………………………………………...

81


3.2

Удосконалення методики оцінки якості кредитного портфелю банку………………………………………………………………

89





Висновки до розділу 3……………………………………………

99

РОЗДІЛ4

 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ В БАНК Х …………………................................

101


4.1

Система управління охороною праці в БАНК Х …………………

101

4.2

Аналіз небезпечних і шкідливихфакторів умов праці в БАНК….

104

4.3

Безпека в надзвичайних ситуаціях в БАНК Х……………………………

110




Висновки до розділу 4……………………………………..………

113

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

114

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................

117

ДОДАТКИ.................................................................................................................

126

ВСТУП

Сучасний стан банківської системи України характеризується значними динамічними коливаннями в змінних умовах фінансових ринків. Банківський сектор посідає одне з найвагоміших місць у фінансовій системі. Результати діяльності даного сектору стосуються майже усіх сфер економіки і невдачі та кризи банків можуть призвести до руйнування або значного ушкодження фінансової системи.

Фіна́нсова систе́ма - це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди.
Тому, дослідження концептуальних основ розробки та реалізації кредитної політики мають особливе значення не тільки для банку та банківської системи, а й для економіки країни в цілому.



Розробка ефективної кредитної політики необхідна для повноцінного функціонування банку, для досягнення поставлених цілей самого банку та підвищення добробуту суспільства.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних тапрактичних аспектівпроцесу розробки та реалізації кредитної політикита удосконалення її елементів.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети окреслив коло завдань, які передбачалося вирішити при підготовці даної роботи:

  • дослідити економічну сутність поняття кредитної політики банку та визначити її основні характеристики;

  • визначити основні види кредитної політики та надати їм характеристику;

  • виявитиключові функції кредитної політики;

  • окреслити коло факторів, що здійснюють вплив на процес розробки та реалізації кредитної політики;

  • дослідити організаційне і інформаційне забезпечення процесу розробки та реалізації кредитної політики;

  • надати характеристику діяльності БАНК Х»;

  • провести аналіз процесу розробки та реалізації кредитної політики в БАНК Х;

  • удосконалити систему розробки та реалізації кредитної політики.

Об’єктом є економічні відносини, що виникають у процесі реалізації кредитної політики банку. Предметом дослідження єтеоретико-методичні засади формування та розвитку ефективного механізму кредитної політики.

В даній роботі використовувались наступні методи дослідження:структурно-логічний аналіз – при побудові логіки та структури даної роботи; історичний та метод порівняння – при вивченні поглядів різних вчених на сутність кредитної політики; метод аналізу і синтезу при групуванні факторів впливу на кредитну політику по групам; абстрагування від несуттєвого при виявленні основних факторів, які впливають на можливість реалізації кредитної політики; різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння – при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди;

Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.
методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Проблемам розробки та реалізації кредитної політики приділяється увага у працях багатьох українських і зарубіжних науковців та практиків. Серед них: А.Г.Загородній, І.В.Меркулов, В.Д.Лагутін, І.С.Гуцал, С.М.Козьменко, Н.А.Антіпов, Т. С. Смовженко, Р. Р. Коцовська, В. М. Крупський, В. С. Хім’як та ін.

Теоретико–інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти, які регулюють діяльність банків, зокрема, банківське законодавство, інструкції та положення НБУ, статті вітчизняних і зарубіжних вчених у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій з питань розробки та реалізації кредитної політики, науково-дослідні матеріали, електронні ресурси. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні даних Державного комітету статистики України, матеріалів Національного банку України та інших банків, Інтернету.

Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Націона́льний банк Украї́ни (НБУ) - центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України.
Державна служба статистики ібaної України (Держстат України, колишній Держа́вний коміте́т стати́стики Украї́ни, Держкомстат України) - національний орган статистики України, центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України.


РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ

1.1 Кредитна політика банку: сутність та види

Негативні тенденції у функціонуванні банківської системи України, спричинені кризовими явищами в світі, а саме світовою фінансово-економічною кризою 2008 р., спонукають менеджмент банку до пошуку найбільш оптимальних та адекватних управлінських рішень щодо підтримки платоспроможного, стабільного стану банку. Одним із напрямків такого пошуку є дослідження шляхів підвищення якості управління кредитною діяльністю банку та визначення підходів до формування та реалізації кредитної політики. Кредитна політика, що відповідає сучасним потребам банку, є невід’ємною частиною загальної стратегії банку. Отже, основою фінансової та ринкової стабільності банків на ринку банківських послуг є організація процесу кредитування як фізичних, так і юридичних осіб, а також створення та провадження ефективної системи управління кредитними операціями, що реалізується в межах кредитної політики банку.

Банківський продукт, банківська послуга - різноманітні дії на фінансовому ринку, грошові операції, здійснювані комерційними банками за певну плату за дорученням і в інтересах своїх клієнтів, а також дії, спрямовані на вдосконалення і підвищення ефективності банківського підприємництва наприклад, впровадження нових технологій, удосконалення організаційної структури.
Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

На сьогоднішній день єдиної думки щодо визначення поняття «кредитна політика банку» не існує. У таблиці А.1 агрегована інформація щодо науково-методичних підходів до розуміння сутності даного поняття різними вченими. Можна виокремити декілька науково-методичних підходів до розуміння сутності даного поняття. Перш за все, варто зазначити, що кредитну політику деякі науковці розглядають як явище макро- або мікроекономічного характеру. На макроекономічному рівні кредитна політика характеризується як банківська політика, а на мікроекономічному – як політика визначеного комерційного банку в сфері управління кредитною діяльністю.

Розглядаючи кредитну політику як макроекономічне явище, необхідно зазначити, що політика, у найбільш широкому розумінні, – це сукупність дій, спрямованих на захист інтересів суспільства. У фінансовому словнику А. Г. Загороднього [1] пояснюється, що кредитна політика банку виступає складовою економічної політики держави та передбачає систему заходів, спрямованих на провадження діяльності з кредитування народного господарства, населення для вирішення соціально-економічних проблем, задач, зміцнення грошового обороту країни.

Антициклічна політика - це політика спрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання, на недопущення падіння, виникнення криз.
Таким чином, кредитна політика є явищем макроекономічного характеру, що обов’язково передбачає розробку науково-обгрунтованої концепції кредитних відносин, планування та реалізацію кредитних заходів. При формуванні такої концепції визначаються:



  • сфера кредитних відносин;

  • з метою розподілу і перерозподілу грошових коштів використання та гармонійне поєднання фінансових та кредитних методів;
    Народнé господáрство - економічний термін, який використовується для позначення сукупності галузей і сфер виробництва, споживання та обміну.
    Гро́ші - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.


  • зв'язок кредитування з грошовим оборотом;

  • принципи кредитування;

  • визначення оптимального співвідношення економічних та організаційних методів.

Необхідно підкреслити, що застосування даного підходу можливе лише під час аналізу, характеристики банківської системи в цілому, так як за даного підходу є неможливим розглянути та охарактеризувати кредитну політику окремого банку з точки зору організації кредитних відносин суб’єкта господарювання з його клієнтами.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Прихильниками підходу, що характеризує кредитну політику, як явище мікроекономічного характеру є: Меркулова І. В. [2], Лагутін В. Д. [3], Гуцал І. С. [4], Антіпова Н. А. [5], Смовженко Т. С. [6] та інші. Ми погоджуємося з думкою більшості науковців, що кредитна політика банку формується на основі та під впливом потреб суспільства, економічних законів розвитку країни, безпосередньо стану банку і т.д.

Економі́чний зако́н - об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг. Цей закон виражається в тому, що людські потреби є необмежені, а блага є обмеженими.
На рисунку 1.1 узагальнено думки вчених щодо сутності поняття «кредитна політика банку».

Також одним із підходів прийнято виділяти кредитну політику як управління кредитним процесом. Так, за Васюренком О. В., кредитна політика – це пріоритети та завдання кредитної діяльності, способи та методи їх реалізації, а також принципи та порядок організації кредитного процесу [7].

Підсумовуючи зазначене, виділимо ключові ознаки сутнісного розуміння кредитної політики:



  • стратегія відносно основних напрямків кредитного процесу;

  • тактика банку відносно організації кредитування;

  • управління та контроль за кредитним процесом.

Кредитна політика банку

Макроекономічний підхід

Мікроекономічний

підхід

складова частина економічної політики, що є системою показників в галузі кредитування народного господарства і населення, що проводяться державою для вирішення соціально-економічних задач, зміцнення грошового обороту.



як стратегія

пріоритети, принципи та цілі окремого банку на кредитному ринку

як тактика

фінансовий та інший інструментарій, що використовується банком дляреалізації його цілей при здійсненні кредитних угод, правила їх здійснення, регламент організації кредитного процесу.

як управління та контроль ним процесом

пріоритети та завдання кредитної діяльності, способи та методи їх реалізації, а також принципи та порядок організації кредитного процесу.

Рисунок 1.1 – Науково-методичні підходи до розуміння сутності поняття «кредитна політика» (складено автором на основі [2, 3, 4, 5, 6, 7])
Отже, на нашу думку, під терміном «кредитна політика» необхідно розуміти сукупність організаційно-управлінських заходів забезпечення провадження кредитної діяльності банку, методів, принципів та інструментарію їх реалізації, а також організації кредитного процесу банку в цілому.

Основною метою кредитної політики будь-якого банку є прагнення досягти комерційного зростання за рахунок зміцнення та підвищення якості кредитного портфелю, визначення допустимого ступеня ризику для кредитування різних груп осіб.

Отже, кредитна політика виступає фундаментом, на якому базується вся кредитна діяльність банку.

Визначившись із сутністю кредитної політики, необхідно розглянути її типи. Так, прийнято виділяти такі три види кредитної політики банку [7, 11]:



  • консервативний (мінімізація кредитних ризиків; скорочення кількості позичальників, пролонгація кредиту передбачена лише для надійних клієнтів; збільшення вартості кредиту, скорочення строків; жорстка система оцінки кредитоспроможності позичальника);

  • поміркований (середній рівень кредитного ризику; використання загальноприйнятих правил та методів банківської практики; орієнтація на максимізацію фінансової стабільності банку; усереднені умови здійснення кредитної політики);

  • агресивний (максимізація прибутку; стрімке розширення обсягів кредитної діяльності; зневажання високим рівнем ризику; часта пролонгація кредитної заборгованості; значні суми позик).

За твердженням Вовк В. Я. та Хмеленко О. В. в межах консервативної політики частина кредитів в загальному обсязі робочих активів не перевищує 30% (прибутковість банку забезпечується за допомогою проведення активних операцій з меншим ступенем ризику). За такого значення питомої ваги кредитів банк втрачає частину ринку, тобто зазначене співвідношення між кредитами та робочими активами може бути реалізоване у новоствореному банку. Стосовно поміркованого виду кредитної політики, науковці визначають коливання частки кредитів на рівні 30-50%. Даний тип політики реалізується стабільними та надійними банками, що мають досвід провадження банківської діяльності. За агресивного виду кредитної політики частка кредитів в робочих активах перевищує 50% (банк отримує надприбутки, але несе значний ступінь ризиків) [15].

Класифікація кредитної політики банку передбачає виділення окремих її видів за різними ознаками. За Любар О. О. класифікація кредитної політики банку представлена в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 – Критеріальна класифікація кредитної політики банку за Любар О. О. [8]

Ознака класифікації

Види

За суб’єктами кредитування

  • кредитування фізичних осіб;

  • кредитування юридичних осіб.

За типом ринку

  • на грошовому ринку;

  • на фінансовому ринку;

  • на ринку капіталів.

За цілями

  • за поданням цільових позик;

  • за поданням нецільових позик.

За географією застосування

  • місцевий рівень;

  • регіональний рівень;

  • національний рівень;

  • міжнародний рівень.

За галузевою спрямованістю

кредитування різних галузей промисловості країни.

За забезпеченістю

  • за наданням забезпечених позик;

  • за наданням незабезпечених позик

За ціною кредиту

  • надання стандартних позик;

  • надання пільгових кредитів;

  • надання проблемних позик.

За суб’єктами кредитних відносин

  • відносно корпоративних клієнтів;

  • відносно клієнтів малого та середнього бізнесу;

  • відносно фізичних осіб-підприємців;

  • відносно фізичних осіб.

Функціональне призначення кредитної політики не може бути переоцінене. Їй притаманні як загальні, так і специфічні функції, розглядаючи її у якості складової загальної політики банку [7, 9]. Так, загальними функціями кредитної політики банку є:



  • комерційна (отримання прибутку банком);

  • стимулююча (забезпечення потреб грошового обороту кредитними ресурсами);

  • контролююча (оцінка та мінімізація кредитних ризиків).

Специфічними функціями кредитної політики є:

  • створення сукупності цілей управління кредитною діяльністю;

  • забезпечення узгодженості інтересів різних груп зацікавлених осіб банку (кредиторів та позичальників у першу чергу);

  • оптимізація кредитного портфелю банку.

Виходячи із всього вище зазначеного, можна стверджувати, що кредитна політика банку має включати в себе вирішення наступних питань [10]:

  • організацію кредитної діяльності в цілому по банку;

  • управління кредитним портфелем банку;

  • контроль за кредитним процесом;

  • встановлення лімітів за визначеними напрямками кредитування;

  • формування резервних фондів під можливі втрати за кредитами, що надані різним групам позичальників.

Кредитна політика дає змогу оцінити реальні потреби клієнтів, а також їх реалізовувати у відповідних поєднаннях різних форм кредиту або створенні принципово нових, що здійснює визначальний вплив на кредит, як економічне явище та категорію. Таким чином, прогресивна кредитна політика, яка реалізується банківським персоналом, прийнята до розгляду та адекватно оцінена акціонерами банку, його клієнтами, органами державної влади та іншими структурами, виступає важливою матеріальною базою, що сприяє розвитку банку, покращенню його показників платоспроможності, ліквідності та в цілому ефективності діяльності банку.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Відповідно, кредитна політика, що не відповідає сучасним потребам суспільства призводить до обмеження використання можливостей, що постають перед банком, затримки його розвитку, погіршення фінансового стану, та, як наслідок, може призвести до банкрутства.

Основою успішної кредитної політики банку виступає робота щодо з’ясування її основних суб’єктів, об’єктів, функцій та ролі в цілому, визначення її сутності, як переліку базових принципів, методів та критеріїв прийняття управлінських рішень в аспекті провадження банком кредитної діяльності з метою здійснення суттєвого впливу на економіку країни та використання можливості реалізації власного кредитного потенціалу банку.

Отже, в межах даної дипломної роботи нами пропонується розуміти кредитну політику банку як один із найбільш дієвих та головних інструментів запобігання ризикам та інструмент попередження можливих втрат, основне призначення якої полягає у визначенні основоположних принципів організації та здійснення кредитного процесу, принципів планування кредитної діяльності та безпосередньо надання кредитів менеджерами та керівниками банку. Незаперечною є теза про те, що правильна організація кредитного процесу в банку, адекватна та ефективна системи управління кредитними операціями, ризиками в межах даних операцій є фундаментом фінансової стійкості банку на ринку, виходячи із визначальної ролі кредитних операцій в банківському портфелі активів.

Кредитна політика, як було визначено, може визначатися як на макрорівні, так і на мікрорівні. Враховуючи цілі даної дипломної роботи, доцільним, на нашу думку, вбачається розгляд кредитної політики як явища мікроекономічного характеру. В цьому аспекті, варто зазначити, що для кожного банку кредитна політика буде різною й формуватиметься залежно від його потреб, фінансового стану, загальної стратегії та мети діяльності та під впливом економічного, політичного, соціального стану в країні.

Суспільний стан (нім. sozialer Stand, рос. сословие) - (в соціології та історії) великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства.

При розробці кредитної політики менеджерам банку доводиться враховувати значну кількість факторів, що впливають на діяльність банку. Отже, одним із завдань в межах дослідження є визначення факторів, що обумовлюють визначення та формування кредитної політики банку та здійснюють вплив на діяльність банку в цілому.

Серед науковців, що досліджують питання формування ефективної кредитної політики банку існують розбіжності щодо трактування факторів, які здійснюють на неї безпосередній вплив. Так, Савицька Г. В. виділяє фактори, що представлені в таблиці 1.2 [12].


Таблиця 1.2 – Фактори, що визначають кредитну політику банку за Савицькою Г. В. [12, С. 29]

Ознака

Фактори

за ступенем впливу на результат

  • основні;

  • другорядні.

за об’єктом дослідження

  • внутрішні;

  • зовнішні.

за залежністю від об’єкта дослідження

  • об’єктивні;

  • суб’єктивні;

  • змішані.

за ступенем поширеності

  • загальні;

  • приватні;

  • специфічні.

за часом дії

  • постійні;

  • змінні.

за характером дії

  • екстенсивні;

  • інтенсивні.

за складом

  • прості;

  • складні.

за можливістю виміру

  • вимірювані;

  • не вимірювані.

На нашу думку, даний перелік та поділ факторів є досить умовним та загальним, він не відображає всю специфіку кредитної політики банків та діяльності банків в цілому. Даний перелік факторів можна використовувати як базу для побудови системи факторів впливу на кредитну політику банку.

З позицій менеджменту банку Козьменко С. М., наприклад, виділяє дві великі групи факторів, що здійснюють вплив на організацію процесу формування та реалізації кредитної політики банку: макроекономічні (вплив розповсюджується на всі без виключення банки; незмінні фактори, тобто банк не може вплинути на їх зміну) та мікроекономічні (фактори, що безпосередньо залежать від самого банку і підлягають корегуванню з боку його менеджменту) [13, С. 128].

Таким чином, на нашу думку, необхідно всі фактори поділити на зовнішні та внутрішні залежно від характеру дії (впливу) на банк. На рисунку 1.2 представлений перелік факторів, що здійснюють вплив на процес формування кредитної політики банку. Поділ факторів на зовнішні та внутрішні обумовлений різним ступенем впливу на процес організації кредитної політики банку. Так, зовнішні фактори визначають вплив макросередовища, не піддаються коригуванню з боку банку, а також їх вплив є однаковим на всі банки банківської системи країни.

Внутрішні фактори обумовлені характером діяльності банку, його стратегічними цілями та завданнями, що постають безпосередньо під час реалізації визначеного переліку заходів, пов’язані із забезпеченням конкурентоспроможності банку, його фінансовою стійкістю та надійністю.

Розглядаючи фактори зовнішнього впливу, варто зазначити, що в їх межах було виокремлено дві групи: фактори «загального» впливу на банк та фактори, що залежать безпосередньо від позичальника. До переліку першої групи факторів зовнішнього впливу було віднесено всі ті, які здійснюють вплив на кредитну політику банків з боку державних органів влади, органів регулювання та нагляду тощо, а саме:



  • загальний стан економіки країни, а також стан економіки регіону, де функціонує банк;

  • темпи інфляції, темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП);

  • дефіцит державного бюджету;
    Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.


  • грошово-кредитна політика Національного банку України (НБУ);

  • фіскальна політика державних органів влади;

  • рівень доходів населення, здатність споживати кредитні продукти;

  1   2   3   4   5   6



  • Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи
  • Кафедра банківської справи Дипломна робота на тему: УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ
  • Національного банку України