Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Удосконалення механізму врахування критеріїв національної безпеки країни при міжнародному трансфері технологій аспірант Омельяненко В. А

Скачати 81.59 Kb.

Удосконалення механізму врахування критеріїв національної безпеки країни при міжнародному трансфері технологій аспірант Омельяненко В. А




Скачати 81.59 Kb.
Дата конвертації18.05.2017
Розмір81.59 Kb.

УДК338.2:339.9

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВРАХУВАННЯ КРИТЕРІЇВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ ПРИ
МІЖНАРОДНОМУ ТРАНСФЕРІ ТЕХНОЛОГІЙ

аспірант Омельяненко В.А.
Державна безпека - стан захищеності державної влади, суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, спокою людей (народу), громадської злагоди, довкілля, національної і релігійної рівності.

Сумський державний університет


Зовнішня політика та національна безпека сьогодні розглядається в контексті розвитку високих технологій, оскільки внесок інтелектуального капіталу в приріст ВВП промислово розвинених країн становить від 75 до 95%, а вартість технологій – 60% світового валового продукту. На Нью-Йоркській фондовій біржі на початку 80-х років 38% вартості компаній було представлено нематеріальними активами,а на початку 21-го століття вже 70%.
Розвинені країни Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Високі технології Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) - найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.
Нью-Йоркська фондова біржа (НЙФБ, англ. New York Stock Exchange (NYSE) - головна фондова біржа США, найбільша фондова біржа у світі, друга у світі за кількістю зареєстрованих компаній. На біржі визначається всесвітньо відомий індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній (англ. Dow Jones Industrial Average)
Відтак технологічна складова національної безпеки країни в умовах формування глобальної інноваційної системи набуває особливого значення. При цьому варто відзначити, що трансфер технологій стає не менш важливим, ніж обіг коштів.

Питанням трансферу технологій як фактору інноваційного розвитку присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема Андрощука Г., Дідківського М., Мокія О., Соловйова В., Федулової Л., Капиці Ю., Мікули Н., Мухопада В., Полтеровича В, Теребової С., Шугурової І., проте особливості міжнародних аспектів трансферу в сфері високих технологій залишаються недостатньо розробленими з наукової та практичної точки зору, проте в контексті побудови національної інноваційної системи та відсутності системних досліджень сфера технологічної безпеки залишаться досить актуальною.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

З економічної точки зору трансфер технологій являє собою взаємовигідний обмін знаннями і технологіями між наукою та приватним сектором, заснований на передачі прав інтелектуальній власності і процесах комерціалізації.

Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.

Однак через ряд факторів, що перешкоджають ефективному трансферу технологій між економіками, особливо між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, процеси передачі можуть загрожувати національній економічній безпеці і в першу чергу її технологічній складовій. При цьому може відбуватися поглиблення технологічної відсталості, яка в свою чергу не дозволяє подолати технологічну залежність, причому залежність закріплює відсталість.

Технологічна безпека України полягає у впровадженні новітніх технологій, досягненні технічного прогресу, збереженні такого рівня вітчизняного науково-технічного та виробничого потенціалу, який у разі погіршення внутрішніх і зовнішніх умов забезпечив би виживання національної економіки за рахунок використання власних інтелектуальних і технологічних ресурсів.

Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.

Забезпечення технологічної безпеки України вимагає формування національної технологічної політики, яка має враховувати поточний науково-технічний потенціал в контексті забезпечення стратегічної конкурентоздатності країни.

Технологічна безпека включає інвестиційну складову та створення в країні сприятливого інвестиційного клімату. Антонець В.А. [1] наводить наступні переваги інвестування в інноваційні проекти: підвищена норма прибутку, частота впровадження технологій в 2-3 рази вище, обсяги поставок на ринок в 2-3- разу вище, швидкість поставок продукції в 2 рази вище, географія ринку в 2 рази ширше.

Технологія виробництва є лише одним з багатьох активів, тому його на думку експертів відділення промислового розвитку і технологій United Nations Industrial Development Organization вплив на економічний розвиток країни-одержувача повинен оцінюються спільно з такими аспектами:

- іноземний капітал в якості засобу фінансування економічного розвитку та підвищення ефективності використання ресурсів;

- вплив на платіжний баланс, з урахуванням припливу іноземного капіталу, очікуваний відтік прибутку, дивідендів і роялті, а також його вплив на торгівельні потоки (експорт та умови міжнародної торгівлі);

Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) - глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.
Бала́нс платі́жний (англ. balance of Payments) - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць).
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

- вплив на робочі місця не лише в кількісному, але і в якісному виразі;

- вплив на заробітну плату, з урахуванням вимог до кваліфікації новостворених робочих місць;

Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
Заробітна плата Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

- іноземні інвестиції як джерело податкових надходжень, з урахуванням не лише збільшення оподатковуваного доходу за рахунок діяльності іноземних дочірніх компаній, але і доходів, отриманих завдяки створенню для інвесторів умов для подальшої роботи в країні;

- вплив іноземних інвестицій на експлуатацію національних ресурсів;

- вплив на внутрішню конкуренцію і ринкову структуру через розвиток нових галузей промисловості та заохочення нових проектів або витіснення існуючих вітчизняних конкурентів за рахунок цінових факторів;

Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).

- інтернаціоналізація та модернізація економіки за рахунок залучення в межах співробітництва додаткових іноземних інвестицій, шляхом сприяння інтернаціоналізації вітчизняних фірм або шляхом сприяння укладенню контрактів з іноземними економічними суб’єктами;

- вплив зарубіжних дочірніх компаній в сфері поширення нових управлінських та організаційно-технічних навичок. Це може відбуватися через професійну мобільність, демонстраційний ефект для вітчизняних компаній і створення зв'язків між іноземними та вітчизняними промисловими та науково-технічними підприємствами та організаціями;

- вплив іноземних інвестицій на вітчизняних постачальників, іноземні компанії можуть активізувати місцеву промисловість (постачальників і підрядників), оскільки високі технології вимогливі до якості місцевих ресурсів.

На нашу думку, організаційно-економічний міжнародного трансферу технологій має включати аналіз абсорбційної здатності економіки – здатності ефективно використовувати імпортовані технології. При цьому доцільним є розрахунок величини потенціалу трансферу технологій, в перелік критеріїв якого поряд з ринковими необхідно додати критерії порівняльної ефективності та критерії впливу на навколишнє середовище, які варто закріпити на законодавчому рівні. Ці критерії мають враховуватися і при проектуванні технологічних ланцюжків з використанням імпортних технологій або міжнародного інноваційно-технологічного співробітництва.

Сукупність факторів, що визначають характер впливу інвестицій на економічний розвиток приймаючої країни з точки зору абсорбційної здатності економіки, сутність якої полягає в тому, що:



  1. вона залежить від ступеня забезпеченості національної економіки людським і фінансовим капіталом, оскільки лише досить компетентні працівники можуть освоїти і запозичити технології, які приходять разом з прямими іноземними інвестиціями, а для придбання закордонних технологій національними компаніями потрібні певні засоби;
    Прямі́ інозе́мні інвести́ції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) - за визначенням «інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора». Згідно з методологією МВФ ПІІ - це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.


  2. новітні виробництва вкрай вимогливі до поставок матеріалів і комплектуючих, що мотивує місцеві виробництва;

  3. технологічний супровід іноземного інвестування залежить від рівня інституціонального розвитку країни, включаючи захист інтелектуальної власності: при слабкому її захисті іноземні інвестори остерігаються несанкціонованого «запозичення» ввезених технологій.

Процес міжнародного трансферу технології включає два етапи:

1) відбір та придбання технології;

2) адаптація та освоєння придбаної технології на території-реципієнті.

На нашу думку на першому етапі в законодавстві України має бути використано принцип «найкращої доступної технології», тобто оцінка її рівня за світовими аналогами. Вперше принцип «найкращих доступних технологій без надмірних витрат» (best avaіlable technіques not entaіlіn gexcessіve costs (BATNEEC), був сформульований у Директиві Робочої групи з атмосферного повітря (Aіr Framework Dіrectіve) в 1984 р.

Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
Пові́тря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще вживається саме в такому значенні.
і відносився до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від великих підприємств[4]. Принцип «найкращої доступної технології» варто впровадити в нормативно-правову систему контролю експортно-імпортних операцій та іноземного інвестування.

При цьому реалізація принципу має враховувати пріоритет використання національних науково-технічних ресурсів. Використання даного принципу узгоджується з методологією проведення патентних досліджень, які відносяться до до прикладних науково-дослідних робіт і є невід'ємною складовою обґрунтування прийнятих господарюючими суб'єктами рішень народногосподарських завдань.

Зменшити залежність України від імпорту промислових технологій сумнівної якості та підвищити рівень технологічної безпеки може створення ефективної системи внутрішнього трансферу численних вітчизняних розробок.

В цій сфері реалізація принципу «найкращої доступної технології» дасть змогу, в першу чергу, забезпечити реалізацію вітчизняного науково-технічного потенціалу через підвищення інформованості щодо вітчизняних розробок, а по-друге, забезпечити обґрунтованість залучення іноземних технологій.

Стратегію лідерства, в основі якої лежить міжнародний фактор, наразі активно використовує Китай. В 2006 році Держрада КНР випустила «Інструкції із застосування державних середньострокової і довгострокової програм з наукового і технологічного розвитку на період з 2006 по 2020 рік», в якій перед країною була поставлена мета створення ділового середовища, що сприяла б появі незалежних інновацій, що просуваються силами приватних компаній. Цей документ вважається початком китайського «інноваційного меркантилізму», оскільки перед китайськими компаніями було поставлено завдання опанувати практично всіма можливими технологіями зі списку більш ніж із 400 пунктів. Приблизно в цей же час був сформульований план розвитку економіки на 11-ту п'ятирічку, в якому акцент вперше був зроблений на просування нових галузей, пов'язаних з високими технологіями. При цьому китайські компанії мотивуються до розробки «місцевих інновацій», у тому числі шляхом «спільних інновацій» з іноземцями або навіть «поліпшення іноземних інновацій» [2].

В контексті оптимізаційного механізму розглянемо приклад впливу процесів міжнародного трансферу технологій на навколишнє природне середовище.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

За даними досліджень українського бізнесу ООН [3], 49,1% підприємств взагалі не відслідковують соціальні наслідки інноваційного розвитку, час від часу це роблять 29,4% підприємств і лише 5,3% - використовують для оцінки чіткі показники, а це, як правило, показники саме впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище. При цьому держава, стимулюючи інноваційно-інвестиційну діяльність, також не приділяє цьому належної уваги.

Виходячи з критеріїв національної безпеки, необхідно зобов’язати імпортерів надавати при обґрунтуванні імпорту технологій інформацію щодо використання цієї технології в світі та її потенційний екологічний ризик. Зазначені дії мають бути узгоджуватися з угодами ВТО та нормами міжнародних договорів з метою уникнення звинувачень у протекціонізмі.

Міжнаро́дний до́говір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Світ живе в умовах жорсткої конкуренції, при якій проблема трансферу інноваційних екотехнологій з мінімальними втратами часу та інших ресурсів на кожному етапі просування технології до ринку є ключовою. Трансфер технологій на відміну від комерціоналізації припускає передачу технології та її промислове освоєння, але це не обов'язково пов'язане з прибутком, свідченням чого є саме екотехнології. Ефективно використовуючи мережі трансферу технологій та можливості міжнародних науково-технічних програм можна зняти деякі екологічні проблеми. Наприклад, в Україні вже існує Екологічна мережа трансферу технологій (http://ettn.

Екологі́чна мере́жа (Екомережа) - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі - природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.
org.ua), яка є частиною аналогічних міжнародних мереж.



Відтак правове забезпечення трансферу технологій має забезпечити не лише регулювання процесів їх створення та передачі, але і контроль над трансфером з точки зору захисту національної безпеки країни.
Список літератури:

  1. Антонец В.А. Инновационная экономика: основне механизмы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unn.ru/ppo/files/moduli/ 7_Antonec.ppt

  2. Завадский М. Первоначальное накопление технологий [Електронний ресурс] // Эксперт. – 2012. – № 12 (795). – Режим доступу: http://expert.ru/expert/2012/12/ pervonachalnoe-nakoplenie-tehnologij/

  3. Кузьмін О., Кужда Т. Фактори інноваційного розвитку підприємств [Електронний ресурс] // Всеукраїнська експертна мережа. – Аналітика. – Режим доступу: http://www.experts.in.ua/ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=11391

  4. Наилучшие доступне технологии: опыт и перспективы / Е.Б. Королева, О.Н. Жигилей, А.М. Кряжев, О.И. Сергиенко, Т.В. Сокорнова. — СПб., 2011. — 123 с.

  5. ГОСТ 15.101-98 Система разработки и постановки продукции на производство. Порядок выполнения научно-исследовательских работ.

  6. Miyake, T., International Technology Transfer, CACCI Journal, vol. 2, 2005


Скачати 81.59 Kb.

  • Нью-Йоркській фондовій біржі