Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



«українознавчі та сумщинознавчі матеріали в процесі вивчення мови І літератури

Скачати 452.46 Kb.

«українознавчі та сумщинознавчі матеріали в процесі вивчення мови І літератури




Скачати 452.46 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації18.05.2017
Розмір452.46 Kb.
  1   2   3   4   5



«УКРАЇНОЗНАВЧІ ТА СУМЩИНОЗНАВЧІ МАТЕРІАЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
(ЗА ТВОРЧІСТЮ ЯКОВА АНДРІЙОВИЧА МАМОНТОВА)»

Роботу підготувала вчитель української мови та літератури

Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Омеляненко О.В.
План


ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА У ФОРМУВАННІ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ, ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ 6

1.1 Яків Андрійович Мамонтов – видатний-діяч культурно-освітнього руху України 6

1.2 Дитинство, юність Якова Мамонтова крізь призму спогадів та епістолярії (М.Ф. Герсман «Автор «Республіки на колесах». Сторінки спогадів».


«Листи з юності») 6

1.3 Визначний лірик, драматург, театральний публіцист


20-х – 30-х років ХХ ст.. 9

1.4 Соціальні драми Я.А. Мамонтова в сучасному прочитанні


(«Дівчина з арфою», «Коли народ визволяється», «Республіка на колесах») 12

1.5 Театральні імпровізації в спадщині Я.Мамонтова ( «Золотий обруч» і два його життя; двадцять сьома п’єса «Fata morgana» («Мужики»).


Над сторінками Михайла Коцюбинського.) 29

1.6 Педагогічна діяльність Я.А. Мамонтова і його книга нарисів «Сучасні проблеми педагогічної творчості. Частина перша. Педагог як мистець. Державне видавництво України. 1922» 31

РОЗДІЛ 2. У ВДЯЧНІЙ ПАМ’ЯТІ НАЩАДКІВ 33

2.1 Сценічна історія п’єс нашого земляка 33

2.2 Пісні на його слова 34

2.3 «Мій улюблений драматург». Рядки зі споминів про Я.Мамонтова 35

ВИСНОВКИ 37

Список літератури 39





ВСТУП

Уроки рідної мови та літератури відкривають широкі можливості для ознайомлення школярів із творчою спадщиною майстрів художнього слова, які жили колись чи тепер мешкають у конкретному регіоні. Укладачі чинних програм із мови та літератури поділяють слушну думку сучасних методистів про те, що повноцінно осмислити свою роль на тлі світової культури неможливо без живого інтересу до літературної й історичної спадщини рідного краю.

Поглиблено досліджуючи літературно-мистецьку спадщину регіону, учитель формує етнокультурну компетенцію у своїх вихованців. Етнокультурна компетентність особи – це здатність людини вільно орієнтуватися у світі значень культури свого етносу, вільно розуміти мову цієї етнокультури й вільно творити цією мовою.

Формування етнокультурної компетенції в сучасного учня передбачає наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу українознавчим змістом, який би відображав історію, мистецтво, культуру рідного краю усієї України.

Сучаснів педагоги, методисти (Б.Степанишин, О.Бандура, Н.Волошина, Є.Пасічник, В.Шуляр, О.Семеног) стверджують, що успішній реалізації ідеї формування етнокультурної компетенції у школярів такі шляхи і засоби: рідна мова, історія народу, краєзнавство, родовід, природа рідного краю, народна міфологія, фольклор, національне мистецтво, релігійні виховні традиції, родинно-побутова культура, національна символіка, традиції, звичаї, обряди. Отже, навчаючись у школі, дитина повинна здобути систему фундаментальних знань про духовну і матеріальну культуру українців, про мову як національній ший скарб народу, національний характер, психологію, істотко-культутнний досвід тощо.

Національний характер - сукупність психологічно-ментальних та поведінкових ознак, особливостей, притаманних певній етнонаціональній спільності.
Матеріальна культура (англ. Material culture) - сукупність усіх матеріальних цінностей, створених певною культурою, її уречевлена складова. Оскільки для різних суспільств характерні різні культури, то відповідно до рівня узагальнення розглядають матеріальну культуру людства, окремого народу і тому подібне.
Роль уроків літературного краєзнавства для реалізації актуальних питань розвитку та виховання підростаючого покоління важлива і дієва.

Літературне краєзнавство – це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми певного краю.

Худо́жній о́браз - особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність.
Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.

Шкільне літературне краєзнавство багатогранне. Важливе місце в ньому займають уроки літератури рідного краю, що мають свої особливості. По-перше, планувати їх треба, ураховуючи специфіку літератури як виду мистецтва; по-друге, добирати літературні твори й мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності; по-третє, уміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, релігії, філософії свого краю;

Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).
по-четверте, забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людино- / народо-/ україно-/ знаючих традицій, по-п’яте, виробляти особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі – читачеві й людині самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що митці – земляки не тільки відображають своє сприйняття й розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє Я в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.
Художня література Худо́жня літерату́ра, також кра́сне письме́нство - складова літератури, сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва слова, який описує дійсність художніми образами.

Тож мета уроків літературного краєзнавства – осягнення учнями глибинної сущності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуттів гордості за творчих людей, славних краям.

Література рідного краю – найефективніший засіб впливу на розвиток творчого мислення літературно обдарованих учнів. Відома теза Л.Виготського «Навчання веде за собою розвиток» реалізується в слушному висновку: літературна творчість стає доступною для дитини лише на високому рівні збагачення досвідом. Дослідження багатьох психологів довели, що під час навчання можна розвивати найвищі здібності – поетичні. Тут особливо важлива направленість творчої особистості на досягнення успішних результатів, потреба в естетичних враженнях. Жодна сфера людської діяльності не мє такої глибини емоційного впливу на людину як мистецтво. Лише повторюючи шлях уяви, думки, почуття, пройдений автором твору мистецтва, хоча й не точно за авторським маршрутом, читач приходить до відчуття та осмислення власного творчого потенціалу та літературних можливостей, розвиває індивідуальне творче мислення.

Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).

Вивчення літератури рідного краю неможливе без пошуково-дослідницької діяльності учнів, яка сприяє росту їхнього творчого потенціалу, етнокультурної компетенції, формує високі інтелектуальні й моральні якості. На вступних уроках учитель має провести екскурсії, експедиції, походи до визначних місць, пам’ятників архітектури, які є в кожному регіоні, відвідати виставки, театральні вистави тощо.

Вистава Виста́ва - твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору (літературного джерела), музики, театральних декорацій та механізмів тощо.
Особливу увагу слід акцентувати на ознайомленні учнів із сучасним літературним процесом, на зустрічах з місцевими постами та прозаїками. Адже безпосереднє спілкування з живим творцем допомагає яскравіше уявити описані події, пережити те, що відчуває письменник.

Сьогодні дуже важливо виховувати в учнів глибоку повагу до своєї малої батьківщини на основі знань, набутих про неї, включаючи школярів в активний пошук нового про своє місто чи село, селище чи хутір, у кінцевому результаті, – про Сумську область і свою державу.

Сумська́ о́бласть - область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр - місто Суми.

  1   2   3   4   5


Скачати 452.46 Kb.

  • Сумську область