Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях Основні питання до вивчення

Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях Основні питання до вивчення




Сторінка10/17
Дата конвертації08.05.2017
Розмір4.16 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17
Іним договором про поставку товарів і послуг, в якому врегульо­вані права і обов'язки продавця (постачальника) і покупця (під­рядчика).

Фінансуватися експорт може звичайними і нетрадиційними методами; кошти надаються банками, небанківськими установа-Іми або державними організаціями.

При фінансуванні експорту використовуються практично всі [форми кредитів, які застосовуються для внутрішньої торгівлі. ^Утворились і особливі форми фінансування, які перебувають у тісному зв'язку з наданими іноземному партнеру умовами пла-|тежу.

Різні методи фінансування експорту подано в табл. 11.1.

Таблиця 11.1

ФІНАНСУВАННЯ ЕКСПОРТУ



Вили

Звичайні, або традиційні, методи

Нетрадиційні методи

Короткострокове

Незабезпечення овердрафт у національній або інозем­ній валюті. Аванси під інкасо. Врахування або купівля векселів / чеків банком. Акцептні кредитні лінії. Аванси покупця

Експортний факторинг. Кредити експортних посе­редників. Фінансування через комі­сійні фірми

Середи ьостро ко в є

Позичка в національній або іноземній валюті. Кредит спеціальної дер­жавної установи

Форфетинг. Лізинг. Міжнародні кредитні спілки. Зустрічна торгівля

Довгострокове

Випуск еврооблігацїй. Кредит покупцю. Проектне фінансування

Випуск акцій


338

339


Під час вивчення третього питання теми важливо звернути увагу на міжнародні зустрічні угоди, міжнародний лізинг, факто­рингові та форфетингові операції.

Зустрічна торгівля — це зовнішньоторговельні операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зо­бов'язання експортерів та імпортерів здійснити повний або частковий збалансований обмін товарами.

Сучасна торговельна практика міжнародних корпорацій пе­редбачає використання таких п'яти основних видів зустрічного обміну: бартер, зустрічна закупівля, офсет, продаж через третю сторону, компенсація.



Лізинг класифікують як товарний кредит в основні фонди, а за формою він схожий з інвестиційним фінансуванням.

Види лізингових платежів включають:

  1. амортизацію фінансованого активу;

  2. витрати лізингодавця —




  • пов'язані із залученням капіталу, тобто відсоткові платежі з
    кредиту;

  • пов'язані з укладанням й управлінням лізинговим контрак­
    том, тобто операційні;

3) прибуток лізингодавця.

Факторинг— різновид посередницьких операцій, що про­водяться банком і спеціальними компаніями, що являє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера та їх інка­сацію.

За цієї операції експортер відразу ж отримує готівкою від 70 до 90 % від номінальної вартості рахунків-фактур. Інші 10—30 % після вирахування відсотків за кредит і комісії за послуги зарахо­вуються на блокований рахунок експортера. Таким чином фак-тор-фірма страхується від ризику неплатежу імпортера. Якщо ім­портер оплачує свої зобов'язання у строк, то факторингова ком­панія розблоковує рахунок і повертає залишок клієнту-екс-портеру.

Існує два види факторингу: прихований і відкритий. За відкри­того факторингу, купуючи вимоги, фактор-фірма застосовує від­криту концесію, тобто повідомляє покупця (імпортера) про уступ-ку вимог експортером. У разі використання прихованого факто­рингу покупець не інформується про продаж зобов'язань фактор-

aірми. Також жодному з контрагентів експортера не повідомля­ться про кредитування його продажу факторною компанією. Вартість факторингу включає:



  • відсотки за користування кредитом (вище ринкової ставки
    о кредитах відповідного терміну на 2—3 % пункти);

  • плату за обслуговування (бухгалтерія, інкасування боргу та
    інші послуги): вилучається як відсотки від суми рахунка-фактури,

як правило, у межах 0,5—3 % від суми переуступлених рахунків;

• при безоборотному факторингу спеціальну надбавку за ри-


зик у розмірі 0,2—0,5 % від суми кредитування.

Форфетипг — купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають з товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.

Форфетер бере на себе всі види ризиків.



Форфетирування надає низку істотних переваг експортеру:

  • поліпшує позиції експортера за ліквідністю, оскільки фірма
    Црегайно отримує готівку;

  • експортер звільняється від валютних, кредитних, відсотко­
    вих ризиків;

  • зменшуються довгострокові вимоги в балансі фірми, що
    ^призводить до зростання її кредитоспроможності;

• зникає необхідність у контролі за погашенням кредиту і ро­
лі з інкасації платежів;

• форфетинг не впливає на ліміти експортера по овердрафту


або на інший кредит, наданий банком.

Недоліки форфетинга:

  • висока вартість: ставка значно більша за звичайні ставки за
    ^кредитами, оскільки форфетер бере на себе всі ризики;

  • складний пошук для експортера банку, що забажав би діяти
    |.Чк форфетер.

Співвідношення форфетинга і факторингу. Головні відмінності ( форфетинга від факторингу полягають у:

1) неможливості регресу відносно експортера, тобто експор-


, тер повністю звільняється від ризику неплатежу;

2) здійсненні форфетинга лише за сприяння банку І спеціаль­


ного фінансового інституту (форфетера);

і 3) продажу лише однієї вимоги;



4)характері вимог— вони повинні мати середньо- і довгостро-.Ковий характер;


340

341


!■ ■


  1. взятті на себе також політичних ризиків;

  2. сплаті повної суми ціни вимоги (при факторингу звичайно
    заморожується 10%);

7) необхідності наявності банківських гарантій Імпортеру.
Головна увага під час вивчення четвертого питання теми має

бути приділена державному страхуванню експорту. Для стиму­лювання експорту держава часто застосовує страхування експорт­них кредитів, яке здійснюється через державні та напівдержави! організації, а також за допомогою гарантій і доручень уряду. Іс­нування таких форм страхування пояснюється тим, що приватні страхові компанії не в змозі взяти на себе політичні й економічні ризики на тривалий період. Страхування експортного договору залежить від змістовної суті експортної угоди, що лежить в осно­ві цього договору, платоспроможності імпортера та його гарантії (банку чи уряду). У такому разі експортер може застрахувати ри­зик неплатежу за допомогою державного страхування на 85— 95 % суми вимог.

Гарантії видаються при додержанні таких умов:


  • заявник — резидент країни-експортера;

  • товари і послуги мають походження країни-експортера;

  • імпортер згоден сплатити аванс у розмірі 15—-20 % від суми
    поставки;

  • графік погашення заборгованості по середиьострокових і
    довгострокових кредитах передбачає кілька дат погашення про­
    тягом строку дії кредиту;

  • учасники угоди зобов'язуються своєчасно надавати дані про
    неможливість своєчасного погашення кредиту І як наслідок — -
    можливі збитки;

  • дія гарантії починається після сплати збору, що отримує
    страхова організація.

Послуги з державного страхування експортних кредитів на­даються практично у всіх розвинутих країнах, але найбільш ак­тивно вони представлені у Швейцарії, Німеччині, США, Фран­ції, де існують спеціальні інститути, коштами яких управляє держава.

Цими організаціями страхуються звичайно види ризиків:

  • зовнішньополітичний;

  • заборони на переведення коштів, включаючи ризик мораторію;

  • кредитний, якщо замовник або боржник є державною уста­
    новою (кредитні ризики приватних замовників не страхуються).

Способи страхування експортних ризиків. Існують різні способи зниження ризиків, пов'язаних зі здійсненням експортно-імпортних

342


операцій, а саме: банківські інструменти страхування ризиків (акре-дитив, гарантія і т. ін.) і страховки, особливо спеціальних страхових

товариств.



Таблиця 11.2

СПОСОБИ СТРАХУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ РИЗИКІВ ПРИ ДОВГОСТРОКОВИХ УГОДАХ



Ризики

Способи страхування

Фабрикаціііний

Страховка спеціального страхового товариства. Безвідзивний підтверджений акредитив. Аванс замовника

Неплатежу

Страховка спеціального страхового товариства. Безвідзивний підтверджений акредитив. Банківська гарантія / аваль. Форфетинг

Обмінного курсу валют

Строкова валютна угода. Валютний опціон. Отримання кредиту в Іноземній валюті. Страховка спеціального страхового товариства. Форфетинг. Внутрішньовиробнича компенсація заборгованос­ті і вимог в іноземній валюті

Зростаючих витрат при виробництві товару

Обмовка про зміну ціни в експортному контракті. Перенесення додаткових витрат на постачальників. Відсотковасвоп-операція

Зміни відсоткових ставок

Перенесення додаткових витрат на постачальників. ВІдсотковасвоп-операція. Фінансування з плаваючими відсотковими ставками

Самостійне вивчення п'ятого питання теми грунтується на ро-Ьумінні способів фінансування імпорту. Джерела фінансування (імпорту схожі з джерелами фінансування експорту. Це зумовлено тим, що надання кредиту експортеру дозволяє йому розширяти торговий кредит імпортеру (наприклад, коли банк готовий надати [експортеру аванс під інкасо, експортер має можливість погоди-тись на оплату товару шляхом строкової тратти), а також тим, що гадання кредиту імпортеру дозволяє експортеру отримати оплату (негайно (використовуючи, наприклад, лізингові або форфетинго-|ві операції").

Способи фінансування імпортерів:

  1. банківський овердрафт у національній або іноземній валюті;

  2. позичка в національній або іноземній валюті;

  3. торгівля по відкритому рахунку;

343

  1. фінансування шляхом комісійної фірми;

  2. розрахунки за допомогою акцептного акредитива та акре­
    дитива з розстрочкою платежу;

  3. лізинг;

  4. форфетинг;

  5. фінансування покупця;

  6. зустрічна торгівля;




  1. банківський акцепт;

  2. позичка під продукцію.

Останнє питання теми пов'язане з особливостями торговель­ної діяльності міжнародних корпорацій в Україні. Для розуміння цього питання важливо добре опрацювати кейс «Мак-Дональдс», який наводиться нижче, а також узагальнити публікації у вітчиз­няній пресі з цього питання.

Приклади з господарської практики

Кейс «Мак-Дональдс»

Як відомо, винахідниками ресторанів швидкого харчування були Моріс та Річард Мак-Дональди, які відкрили перший «Мак-Дональдс» в 1955 р.

Ресторан швидкого харчування (англ. Fast food restaurant) або просто фаст-фуд (англ. Fast food), також ресторан швидкого обслуговування (англ. quick service restaurant) - являє собою особливий тип ресторану, що характеризується швидким приготуванням їжі, а також мінімальним, або відсутнім обслуговуванням відвідувачів офіціантом.
в Каліфорнії. Згодом до них приєднався Рей Крос, який запропонував створити мережу таких ресторанів і за­пропонував грошову підтримку проекту. Коли ця мережа досягла кількох сотень ресторанів, Р. Крос купив цей бізнес за 2,5 млн дол. США і перетворив його на одну з найвІдоміших і найпоширені­ших у світі міжнародних компаній. Кількість таких ресторанів у світі становить сьогодні близько 30 тис. У 1960 р. компанія пере­творилась на акціонерне товариство. Обсяги продажів тут дося­гають 15 млрд дол. США на рік.

Свого часу корпорація доклала значних зусиль для проник­нення на ринок Східної Європи. Перші контакти з офіційними особами Радянського Союзу встановив президент канадської фі­лії Джон Е. Кохон у 1976 р. під час проведення Олімпійських ігор у Монреалі. Однак попередню угоду про створення «Мак-Дональдса» в Москві було підписано лише в 1987 р., після при­йняття закону про створення спільних підприємств. Перший рес­торан з 20 запланованих угодою у вигляді спільного підприємст-

■ № 3. — С. 20, Дзеркало тижня. —



'Джерела: [3. с. 217—219]; Панорама.— 1997.-08.02.2003. —С. 20.

344


«Моссовєта» (51 %) та «Мак-Дональдса» (49 %) було створено 1990 р. Ринок для нового продукту виявився величезним, однак найбІльші проблеми виникли з приводу забезпечення ресторанів Якісними інгредієнтами. Довелось побудувати переробний центр вартістю 40 млн дол., навчити персонал і вирішити багато інших проблем, перш ніж досягти успіху. У перший день ресторан у Москві обслужив близько 30 тис. осіб, що більш ніж утричі пере­кріпило рекорд одного дня — 9100 відвідувачів, який було вста­новлено в Будапешті в 1988 р.

Набутий досвід корпорація повною мірою використала при входженні на ринок України. Однак бюрократичні перепони в КИєві після отримання Україною незалежності виявились не складними. Оскільки ресторани «Мак-Дональдс» створю-IВались у вигляді прямих іноземних інвестицій, представникам {компанії довелось отримувати чимало дозволів.

Прямі́ інозе́мні інвести́ції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) - за визначенням «інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора». Згідно з методологією МВФ ПІІ - це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.
Як з'ясувалось [на засіданні комісії зі сприяння іноземним інвестиціям Київської і міської державної адміністрації у січні 1997 р., членом якої був свого часу автор, представникам «Мак-Дональдса» довелось І Здійснити 76 погоджень проекту відкриття ресторанів у різних [органах державної влади і органах місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування - «виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення».
І Попри всі труднощі 24 травня 1997 р. в Києві було відкрито пер-Іі два ресторани — біля станцій метро «Хрещатик» та «Поштова Площа», а Україна стала 102-ю країною, населення якої почало І користуватись послугами світового гіганта громадського харчу-вання. За оцінками одного з провідних фахівців у галузі техноло-|!гічної глобалізації Теодора Лівіта (США), «Мак-Дональдс» є на-. Йтиповішим прикладом міжнародної фірми, яка продає стандар­тизований продукт у всьому світі, вносячи одночасно зміни до свого меню в різних країнах залежно від уподобань місцевих [споживачів. Коли потяг до індивідуалізації на початку третього 1 тисячоліття переважив прагнення до стандартизації, «Мак-іДональдс» виявився готовим до таких змін. Корпорація уже кІль-]ка років, наприклад, вибудовує в багатьох країнах новий ланцюг і підприємств громадського харчування в стилі мексиканських ре­сторанчиків. В Україні популярністю користується така послуга, .ЯК дитячі свята, зокрема дні народження дітей дошкільного і шкільного віку. Реклама «Мак-Дональдса» під гаслом «Кожний і раз — в добрий час» відома всім відвідувачам. Це сприяє поши-ренню в Україні мережі ресторанів «Мак-Дональдс», незважаючи і На наявність конкурентів.

За п'ять років своєї діяльності в Україні сума інвестицій («Мак-Дональдса» досягла 100 млн дол. США. В Україні діє по-

345


над 40 ресторанів, які забезпечують додатково близько 10 тис. робочих місць. Усі працівники ресторанів отримали належну фа­хову підготовку залежно від професії не лише в Україні, а й Ру­мунії, Польщі, Угорщині.

Звичайно, в Україні, як і в інших країнах світу, існує не лише позитивне, а й критичне ставлення до бізнесу «Мак-Дональдсу», який зараз переживає складні часи. Адже вперше за останні 40 років компанія отримала збитки в останньому кварталі минулого року. Криза в «Мак-Дональдс» сприймається значною частиною громадськості світу, у тому числі й України, як віддзеркалення кризи агресивної американської Ідеології, яку США прагнуть нав'язати всім країнам. Це криза загострилась після війни країн проамериканської коаліції з Іраком у березні — квітні 2003 р. За таких умов менеджменту корпорації доводиться розробляти нові заходи щодо розвитку фірми, вдосконалення всіх операцій, на­самперед торгових.



Контрольні запитання

  1. У чому виявляються спільні риси і відмінності між торговель­
    ними операціями транснаціональних корпорацій і міжнародною тор­
    гівлею?

  2. Які особливості притаманні торговельним операціям міжнарод­
    них корпорацій порівняно з діяльністю малих і середніх підприємств на
    зовнішньому ринку?

  3. Що таке міжнародний життєвий цикл товару?

  4. Як впливає міжнародний життєвий цикл товару на торговельні
    операції транснаціональних корпорацій?

  5. Які переваги в експорті мають транснаціональні корпорації?

  6. Які існують форми зустрічної торгівлі?

  7. У чому полягають переваги і недоліки міжнародного лізингу?

  8. Що таке факторинг?

  9. Які сфери використання форфетинга?

10. Яким чином фінансуються імпортні операції міжнародних корпо­рацій?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Знайдіть і порівняйте конкурентні переваги торговельної діяльності двох міжнародних компаній в Україні — «Проктер енд Гембл» та «Ольвія Бета».

2. Обговоріть переваги і недоліки експортних операцій мІжна-
Бродних корпорацій.

3. Порівняйте між собою три види ділових операцій міжна­


родних корпорацій: експорт, ліцензування, прямі іноземні інве-
стиції.

  1. Порівняйте між собою основні види зустрічної торгівлі.

  2. Наведіть приклади міжнародного лізингу за участю україн­
    ських підприємств.

6. Зобразіть схематично відносини міжнародного лізингу, то-
варні та грошові потоки за участю виробника устаткування і лі-
'зингодавця (США), лізингоотримувача (Україна), банку і страхо-
| вої компанії (Німеччина).

  1. Обговоріть сильні і слабкі сторони експортної стратегії
    ■компанії «ЗМ», наведеної в тексті.

  2. Обгрунтуйте предмет експорту корпорації «Мак-Дональдс»
    ; в Україні згідно з наведеним кейсом.

9. Обґрунтуйте причини успіху експортної діяльності корпо­
рації «Мак-Дональдс» в Україні попри твердженню деяких вітчи­
зняних експертів про невідповідність послуг цієї компанії націо-

|нальним традиціям.

10. Запропонуйте пропозиції менеджменту корпорації «Мак­-Дональдс», спрямовані на посилення її позицій на українському

: ринку.


Тести

Одиничний вибір (правильно помилково)

  1. Міжнародні корпорації мають значні переваги у здійсненні
    І торговельних операцій перед малими та середніми підприємст­
    вами.

  2. Міжнародний життєвий цикл товару має ті самі складові,
    (Що й звичайний життєвий цикл товару.

3. Міжнародні лізингові угоди дають можливості підприємст­
вам менш розвинутих країн отримати доступ до сучасних техно­
логій.

  1. Оперативний лізинг включає повернення лізингокористува-
    1 Чем устаткування виробнику після закінчення терміну лізингу.

  2. Неурядові ділові асоціації та об'єднання не мають права
    [брати участь у підтримці експортних операцій своїх засновників І

'; ЧЛенІВ.


і ;

346


1Д7

Множинний вибір

1. Що з наведеного не належить до комерційних операцій
міжнародних корпорацій?

а) експорт;

б) імпорт;

в)реекспорт;

г) ліцензування;

д) пристосування продукту до особливостей національних ринків.



2. Що становить завершальну ланку процесу планування ко­
мерційної діяльності міжнародних корпорацій?

а) стратегія експорту;

б) стратегія імпорту;

в) протоколи про наміри обох корпорацій;

г) контракти купівлі-продажу;

д) плани закупівель.



3. Яка з наведених форм розрахунків найчастіше застосову­
ється міжнародними корпораціями в комерційних операціях?

а)акредитив;

б) інкасо;

в) поштовий переказ;

г) готівкові;

д)електронний переказ.



4. Який з наведених підрозділів міжнародних корпорацій несе
відповідальність за якість проведення комерційних операцій?

а) стратегічного планування;

б) маркетингу;

в) досліджень і розробок;

г) збуту;

д) закупівель і продажів.



5. Яка з наведених компаній не може бути учасником міжна­
родних лізингових угод?

а) маркетингова;

б) страхова;

в) виробнича;

г) банк;

д)транспортна.



6. Що з наведеного не входить до складу операцій зустрічної

торгівлі?

а) офсет;

б) бартер;

в) компенсаційна угода;

348

г) зустрічна закупівля;



д) міжнародний лізинг.

7. Міжнародний лізинг являє собою ... кредит під основні фон-


д
и і схожий з ... фінансуванням.

а) валютний, інвестиційним;

б) валютний, довгостроковим;

в) валютний, короткостроковим;

г) товарний, інвестиційним;

д) товарний, короткостроковим.



8. Лізингові платежі не включають ...

а) прибуток лізингодавця;

б) амортизацію об'єкта лізингу;

в) відсотки за кредитом;

г) плату за патент;

д) операційні витрати лізингодавця.



9. Коли партнер-імпортер розраховується виробленою продук­
цією за поставки експортера, то має місце ...

а) промислова компенсаційна угода;

б) торгова компенсаційна угода;

в) міжнародний лізинг;

г) оперативний лізинг;

д) фінансовий лізинг.



10. Перевага ... зустрічних обмінів полягає у тому, що експор-
пер може отримати продукцію (послугу) будь-якої фірми країни-
тортера, а не тільки свого безпосереднього партнера.

а) лізингових;

б) фінансових;

. в) операційних; , г) компенсаційних; д) офсетних.



', Збіг

1. Міжнародний лі- А. Договір про обмін товарами між двома


зинг. державами.

.2. Офсет. Б. Договір між виробником устаткування,

його власником і користувачем. З. Клірингова угода. В. Договір, згідно з яким експортер може

отримати еквівалентний обсяг товару будь-якої країни.

.4. Сого-Соша. Г. Договір, в якому міститься наказ експор-

тера сплатити належну суму.

■ 5. Тратта. Д. Мережа торговельних домів Японії, що під-

тримують експортні ініціативи своїх членів.

349

Завершення


  1. ... угода дозволяє користувачам майна не лише скориста­
    тись сучасними ..., розробками, а й оптимізувати свої... потоки.

  2. ... лізинг означає повернення майна лізингокористувачем лі-
    зингодавцю ... закінчення терміну лізингового контракту.

  3. ... є посередницька операція, що являє собою ... грошових
    вимог експортера до Імпортера та їх ....

4. Використання ... для експортера забезпечує ... безпеку
платежу.

5. Головною відмінністю ... від ... є неможливість регресу від­


носно експортера.

Термінологічний словник ключових понять

Акредитив — банківський документ про виплату певної суми фізич­ній або юридичній особі при виконанні зазначених в акредитивному лис­ті умов.

Бартер— прямий безгрошовий обмін товарами (послугами, робо­тами) між двома сторонами.

Експортно-імпортні операції— комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажем товарів (послуг, робіт) і вивезенням їх за кордон чи ввезенням їх з-за кордону.

Зустрічна закупівля— експортна угода, що містить зобов'язання фірми-продавця використати частину виручки на придбання товарів країни-імпортера, запропонованих партнером.

Клірингова угода — договір між двома державами про обмін това­рами між ними протягом визначеного терміну і оплату в клірингових валютах центральними банками країн-партнерів.

Коносамент — товарно-розпорядчий документ, що видається пе­ревізником товару експортерові і виконує функцію контракту на пере­везення вантажу та засвідчує перехід відповідальності за вантаж до пе­ревізника.

Міжнародна зустрічна угода — взаємна угода між двома сторона­ми з різних країн про взаємну закупівлю товарів.

Міжнародний життєвий цикл продукту— сукупність послідов­них фаз створення нового продукту і виведення його на внутрішні і зару­біжні ринки в поєднанні зі створенням відділень різного спрямування.

Міжнародний контракт купівлі-продажу— договір або ряд уні­фікованих умов між суб'єктами господарювання різних країн, викладе­ні в письмовій формі і сформульовані заздалегідь з урахуванням між­народної торговельної практики після узгодження їх сторонами з урахуванням конкретної угоди.

350


Міжнародний лізинг— комплекс майнових та економічних відио-[рин, що виникають між суб'єктами господарювання різних країн (ви-робником майна, лізингодавцем, лізингокористувачем таін.) з приводу Придбання у власність цього майна й подальше його тимчасове викори­стання і володіння за визначену плату.

Оперативний лізинг (лізинг з неповною окупністю) — один з ви-дів лізингу, коли термін договору менший за нормативний термін слу-5и майна і протягом якого окупається лише частина вартості лізинго-зго майна, котре після закінчення терміну договору повертається лізинго користувачеві.

Офсет— вид зустрічної закупівлі, коли фірма-експортер може ви­конати своє зобов'язання щодо закупівлі товарів країни-імпортера пе-ред будь-якою фірмою цієї країни, а не лише партнером.

Продаж через третю сторону — використання послуг спецІалізо-Іваного торгового дому в зустрічній торгівлі, який надає кредитні по-слуги одному з партнерів.

Промислова компенсаційна угода -— спеціальний договір між фір­мами двох країн, одна з яких постачає устаткування, технологію, на-^ персонал, будує підприємства або ж надає інші послуги, а фірма-;партнер іншої країни розраховується продукцією свого підприємства.

Сого-Соша — мережа великих торгових домів Японії, яка має офіси (ПО всьому світу та активно І безперервно шукає можливості розширен-[ня експорту.

Торгова компенсаційна угода — взаємна поставка товарів або вза­ємне задоволення комерційних інтересів контрагентів у будь-якій іншій aормі,

¥ Тратта (вексель)— наказ, виписаний експортером (траттом) для (Імпортера або ж його агента (трасанта) сплатити у визначений термін [певну суму грошей за відвантажені товари.



Фінансовий лізинг (лізинг з повною окупністю) — один з видів лі-зингу, коли термін договору дорівнює нормативному терміну служби І майна і протягом якого відбувається повна виплата лізингодавцю вартос-|. Ті майна, яке переходить після цього у власність лізингокористувача.

Рекомендована література до теми

1. Герчикова И. Н. Междунаролное коммерческое дело: Учеб. для


|вузов. — М.: Банки ибиржи: ГОНИТИ, 1996. — 501 с.

2. Гід, Чар.пВ.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобально-


у ринку: Пер. з англ.— К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи»,

1.2001. — С. 234—236, 596—617, 648—667.



З.ДзпиелсДжонД., Радеба Ли X. Международньїй бизнес: Внеш-'Няя среда и деловьіе операции: Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: Дело Лтд, 1994. —С. 116—188.

351


  1. Международньш менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред.
    С. 3. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. —
    СПб.: Питер, 2000. — С. 393--446.

  2. Рут Ф. Р., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. ч
    англ. — К.: Основи, 1998. — С. 687—693.

  3. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Моногра­
    фія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук'яненка.— К.: КНЕУ.
    2001.—С. 174—194.

  4. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть /
    А. С. Філіпенко, В. С. БудкІн, А. С. Гальчинський та ін. — К.: Либідь.
    2002.—С. 84—99.

  5. Циганкова Т. М., ПєшрашкоЛ. П., КальченкоТ. В Міжнародна
    торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.

Тема 12. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій

Основні питання до вивчення

  1. Роз'яснити природу і функції міжнародного ринку інвес-
    іиціп.


  2. Розкрити механізм прямих іноземних інвестицій.

3. З'ясувати портфельні інвестиції міжнародних корпорацій.
4- Встановити відмінності міжнародних інвестиційних ком­
паній.

|ц: 5. З'ясувати шляхи використання депозитарних розписок як чструментів міжнародних інвестиційних операцій українських корпорацій.



Методичні поради до вивчення теми

Самостійно вивчаючи тему, студенти мають чітко усвідомити Такі ключові положення:



  1. Інвестиційна діяльність міжнародних корпорацій означає
    використання тимчасово вільних коштів для придбання фІнансо-
    вих і матеріальних активів, що мають принести доходи в майбут­
    ньому. Це положення розкривається у відповідних розділах на­
    вчальних видань [1, 2,4, 5, 10, 12, 13].

  2. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій становлять
    ^Провідну ланку системи міжнародного Інвестування. Цей аспект
    ^висвітлено в навчальних посібниках [3, 8].

  3. Діяльність міжнародних корпорацій на інвестиційному рин-
    ку базується на загальних законах сучасної фінансової теорії, яка
    [представлена в курсі лекцій О. В. Мертенса [5].

  4. Інвестиційна діяльність міжнародних корпорацій в Ук-
    раїні, а також українських компаній на зарубіжних інвести-
    ційних ринках набуває істотних особливостей, які системати-
    Вїовані в наведених у списку рекомендованої літератури пра-
    |;цях[7,9, 11].

Починаючи самостійне вивчення теми, студент має усвідо-мити, що міжнародний ринок формується і розвивається як І.Частина світового ринку капіталу. Для конкретнішого розу­міння цього положення можна скористатись наведеною нижче ітабл. 12.!.

352

353


Таблиця 12.1 ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ

Країни

Внутрішні джерела

Зовнішні джерела

Материнська країна

1

2

Іноземні країни

3

4
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17



  • Множинний вибір 1.
  • Інвестиційні операції міжнародних корпорацій Основні питання до вивчення