Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях Основні питання до вивчення

Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях Основні питання до вивчення




Сторінка5/17
Дата конвертації08.05.2017
Розмір4.16 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Великобританія:

  1. Фінансові звіти є складними і важко сприймаються.

  1. Вищі менеджери фокусують свою увагу на головних проб­
    лемних напрямах і не дозволяють втягувати себе в конкретні де­
    талі процесу контролю.

  2. Контроль використовується більше для загального спряму­
    вання, ніж для спостереження.

4. Оперування великими сумами ринкової діяльності.
Німеччина:

  1. Деталізований підхід до контролю і фокусування уваги як
    на значних, так і незначних подіях.

  2. Ретельний контроль виробничих процесів та операційної
    ефективності.

  3. Централізація контролю, використання працівників централь­
    ного апарату для вимірювання виконання, аналізу варіантів і підго­
    товки кількісних звітів для вищого керівництва.

253

4. Процес контролю в німецьких фірмах використовується як політизований інструмент спостереження. Франція:

  1. Французькі менеджери використовують систему контролю,
    що схожа більше на німецьку, ніж англійську.

  2. Контроль застосовується більше для спостереження, ніж
    для спрямування.

  3. Процес контролю є централізовано-адміністративним.

  4. Французька система контролю є менш систематизованою і
    більш заплутаною.

Для розуміння студентами відмінностей між американською та японською системами контролю радимо повернутись до табл. 1.6 в частині функції контролю.

Особливості контролю в різних міжнародних корпораціях.

Корпорації СІЛА:

  • наголос на кількісних аспектах контролю діяльності зарубіж­
    них відділень;

  • контролювання виконання планів, бюджетів відповідно до
    стандартів компанії;

  • централізоване надходження інформації до штаб-квартири
    про стан виробничих процесів;

• істотний вплив кар'єрних аспектів на процес контролю.
Західноєвропейські МНК:

  • тенденція до вимірювання якісних аспектів зарубіжних опе­
    рацій;

  • контролювання переважно поведінки та ЇЇ впливу на досяг­
    нення цілей;

  • переважно децентралізований характер виробничого конт­
    ролю;

• короткі вертикальні відстані в каналах звітності.
Японські МНК:

• менша, ніж у США, участь менеджерів і контролерів у про­


цесі безпосереднього контролю;

« наявність довгострокових планів і бюджетів приводить до більш гнучкого їх використання в комунікаціях, що розширює їх роль далеко за межі контрольних інструментів.

На техніку контролю впливають також і технологічні обста­вини країн. У технологічно розвинутих країнах, таких як США, Японія, Велика Британія, Німеччина, окрім стандартизованих правил і безпосереднього нагляду, використовуються такі непря­мі методи контролю^ як комп'ютерно орієнтовані звіти й аналі­тичні дослідження. Йдеться про узагальнення результатів діяль-

254


ностІ працівників та їхніх контактів, що були забезпечені завдяки використанню комп'ютерів, котрі входять до мережі організації. У менш розвинутих країнах основними засобами контролю є безпосередній нагляд.

Слід звернути увагу студента і на етичні аспекти контролю в міжнародних корпораціях. Вони пов'язані із суперечностями між правами роботодавців і правами найманих працівників. У процесі контролю роботодавці намагаються вІдстежувати фактори, що впливають на продуктивність праці, безпеку бізнесу, витрати та Ін. У цьому зв'язку роботодавці прагнуть контролювати дії працівни­ків як у робочий, так і в неробочий час. Зокрема, зручним Інстру­ментом контролю дій на робочому місці є контрольні програмні продукти, про вживання яких часто працівників не повідомляють. Прихильники цього інструменту вважають, що це забезпечує про­зорість приватного життя на робочому місці та упереджує компа­нію від розкрадання інтелектуальної власності і бездіяльності на роботі. Інколи міжнародні компанії забороняють деяким працівни­кам з міркувань безпеки їздити на мотоциклі, стрибати з парашу­том, палити і т. ін. Хоча контроль поведінки працівників у службо­вий та позаслужбовий час іноді виглядає необгрунтованим, зако­нодавство переважної більшості країн не обмежує подібної прак­тики роботодавців. Адже в основу законодавства покладено прин­цип: «Якщо працівникам не подобаються правила, встановлені ро­ботодавцем, вони завжди можуть звільнитися». Однак цей прин­цип не усуває етичні питання контролю, що спричиняють у пра­цівників прагнення захистити право свого приватного життя як на робочому місці, так і в неробочий час. Це питання часто постає в західній культурі, однак рідко виникає у східній.

Вивчення питань фінансової звітності міжнародних корпора­цій має Істотне значення, оскільки дані звітів є важливою осно­вою для здійснення контролю. Адже аналіз фінансової звітності та зіставлення її з планом дозволяє своєчасно виявити відхилення виконання і вжити дійових заходів. У цьому зв'язку студенти можуть скористатись своїми знаннями звітності, яких вони набу­ли під час вивчення курсів «Бухгалтерський облік і аудит», «Фі­нансовий аналіз».

Вивчаючи тему, студент має чітко розмежовувати фінансову і бухгалтерську звітність. Фінансова звітність обов'язково публі­кується як у фінансовій пресі, так І спеціальних виданнях корпо­рації, як правило, разом із висновками незалежних аудиторів. Фі­нансові звіти міжнародних корпорацій реєструються на фондо­вих біржах, на яких обертаються їх цінні папери, а також в інших

255

інститутах. Останнім часом провідні міжнародні корпорації роз­міщують досить обсягові звіти на своїх сайтах в Інтернеті. Зок­рема, обсяг звіту корпорації «Дженерал Електрик» в Інтернеті за 2002 р. становив 92 сторінки і містив такі основні розділи:


  • лист вищих керівників до акціонерів і працівників (6 ст.);

  • цінності корпорації (2 ст.);

  • люди, виконання, можливості (6 ст.);

  • погляд на корпорацію (6 ст.);

  • бізнеси корпорації (14 ст.);

  • Рада директорів (2 ст.);

  • корпоративний менеджмент (1 ст.);

  • операційний менеджмент (2 ст.);

  • фінансова секція (52 ст.);

  • незалежний аудиторський висновок (1 ст.).

Серед документів фінансової звітності ключову роль відігра­ють п'ять:

  1. Звіт про прибутки (США) або рахунок прибутків і збитків
    (Великобританія).

  2. Баланс.

  3. Звіт про акціонерний капітал.

  4. Звіт про зміну фінансової позиції.

  5. Звіт про грошові потоки.

У процесі аналізу фінансової звітності важливо зважувати на встановлення трьох ключових співвідношень:

  1. Золоте правило балансу — сума вартості акціонерного ка­
    піталу та довгострокових пасивів має дорівнювати або перевер­
    шувати основний капітал.

  2. Золоте правило довгострокового фінансування — довго­
    строкові пасиви мають дорівнювати або перевершувати довго­
    строкові активи.

  3. Золоте правило короткострокового фінансування — корот­
    кострокові активи мають дорівнювати або перевершувати корот­
    кострокові пасиви.

Слід звернути увагу студентів на три комплекти фінансових звітів зарубіжних відділень до штаб-квартири:

  1. Звіти, що грунтуються на національних стандартах рахун­
    ків, передбачених законодавством І професійними організаціями
    в країні господаря.

  2. Звіти, що пов'язують принципи обліку зі стандартами, яких
    вимагає країна походження.

  3. Консолідовані фінансові звіти з урахуванням вимог країн
    походження.

256

Важливо підкреслити, що письмові звіти для міжнародних кор­порацій значно важливіші, ніж для національних компаній, оскі­льки менеджери зарубіжних відділень мають незначні можливос­ті для спілкування з керівниками центрального офісу, яке б до­помогло точніше оцінити результати діяльності філій.

Вивчаючи питання, студент має знати такі основні проблеми звітності:


  1. Розмежування результатів роботи зарубіжних відділень та
    їх керівників. З одного боку, результати відділень залежать від
    впливу центрального офісу, а з Іншого — від непередбачених
    змін у країні базування.

  2. Вплив структури витрат і систем бухгалтерського обліку на
    результати діяльності зарубіжних відділень, розташованих у різ­
    них країнах.

  3. Вплив політичних ризиків на результати діяльності в країні
    неможливо віддзеркалити у звітності.

Відштовхуючись від наведених проблем міжнародної звіт­ності, студент має засвоїти два підходи до вимірювання ре­зультатів діяльності зарубіжних відділень міжнародних кор­порацій: множинних вимірів і бюджетний. У першому випадку для відділень встановлюються фінансові і нефінансові показ­ники, що відіграють різну роль в оцінці діяльності підрозділу та його менеджера (прибуток, обсяг продажів, показники якос­ті, відносини з урядом і т. ін.). Це зручний для центрального офісу підхід, однак складний для підрозділу, оскільки узгоди­ти між собою всі показники досить важко в умовах коливання валютних курсів. Концепція бюджету грунтується на визна­ченні цілі для кожної філії і закріпленні за кожною з них від­повідних ресурсів. Це зручно для філій, оскільки зникають проблеми з інфляцією місцевих валют, трансферним ціноут­воренням. Однак штаб-квартира в такому разі може втратити частину контролю над грошовими потоками філій, а отже, і корпорації в цілому.

Звітність у міжнародних корпораціях грунтується на різнома­нітних інформаційних потоках, які включають:



  1. загально корпоративну інформацію для координації з
    центру (наявність у корпорації ресурсів і потреби в них філій, на­
    приклад касової готівки);

  2. зовнішню інформацію щодо політичної ситуації і стану
    економіки в приймаючих країнах;

  3. зворотний зв'язок між штаб-квартирою і філіями, напри­
    клад щодо технологічних проривів, досліджень І розробок;

257

Ш.Ф-Г. Т/

  1. міжфіліальну загальнокорпоративну інформацію, яка цир­
    кулює між взаємозв'язаними зарубіжними відділеннями;

  2. Інформацію для зовнішньої звітності.

Міжнародна звітність має відповідати не лише загальним ви­могам об'єктивності, своєчасності і т. іи., а й спеціальним вимо­гам. Серед цих вимог такі:

  1. Відповідність між цінністю інформації та її вартістю. Оскіль­
    ки ця інформація стосується значної кількості питань, вона по­
    требує значних витрат. Для отримання цієї вимоги міжнародні
    корпорації використовують метод «планомірного аналізу при­
    дбаної інформації», який означає періодичну оцінку нового до­
    кумента чи інформаційної послуги, яка надається компанії, з ме­
    тою використання виключно важливої інформації.

  2. Збалансованість між потоками інформації і можливостями її
    якісного використання, уникнення «інформаційного потоку». Ком­
    панії прагнуть обмежитись використанням релевантної інформації,
    яка безпосередньо стосується певного питання і є важливою.

  3. Одноманітність Інформації, потрібної для керівництва кор­
    порації і філій. Якщо інформація відрізнятиметься, то виникає
    дилема: або ж порівнювати незіставні дані, або ж вимагати додатко­
    ві дані від філій.

  4. Сумісність методів обробки даних у різних країнах, а саме
    інформаційної техніки і програмного забезпечення.

  5. Безпечність інформаційних систем, яка усуває можливість
    несанкціонованого доступу до даних, що становлять предмет ко­
    мерційної таємниці.

У зв'язку зі згаданими корпоративними скандалами з «Енрон» та Іншими корпораціями важливо звернути увагу студентів на пев­ні зміни в системі корпоративної звітності. Адже міжнародні кор­порації, насамперед США, вимушені шукати засоби термінового відновлення їх корпоративного іміджу. Одним з таких засобів є публікація на доповнення до стандартних, річних і піврічних звітів так званих звітів корпоративної відповідальності. які містять приклади участі компанії в розв'язанні гострих соціальних та еко­логічних проблем. За даними компанії «Кей-Пі-Ем-Джі» в 2001 р. такі звіти опублікували 45 % фірм, що входять до списку 250 най­більших міжнародних корпорацій, тоді як три роки тому— 35 %. В Японії зазначені звіти публікують 72 компанії зі 100 найбільших у країні, у Великій Британії — 49, у США-—36.

У процесі опанування питання теми студент має згадати з ди­сципліни «Бухгалтерський облік і аудит», що основою фінансової звітності є бухгалтерський облік. У літературі з бухгалтерського

258

обліку поширена думка про те, що винахідником системи по­двійного запису є італійський монах Фра Лука Пачолі, який в 1494 р. запропонував купцям І правителям двосторонню «взаємо­пов'язану» реєстрацію кожної операції, що впливає на активи, зобов'язання і власний капітал [Речмен Д. Дж., Мескон М. X., БоувіК. Л., ТиллДж. В., т. 2, с. 213]. Однак дослідження, що провів англо-американський соціальний Історик Оріго Іріс, свід­чать, що подвійну систему запису створив на сто років раніше, наприкінці XIV ст., видатний міжнародний торговець вовною — італієць Франческо ді Марко ДатІні (1335—1410 рр.), який зали­шив у спадок 500 бухгалтерських книг, 300 документів про парт­нерство, 140 тис. ділових листів, 500 папок про свій бізнес у всіх європейських країнах [Напсіу С. Мапа§етепі'з КепаІзкапсе Мап. — 8ігаіе§у Визіпезз. — 2002 — Іззие 29, РогїЬ Сшаїег. — Р. 105— 106]. Цей факт свідчить, що міжнародний бізнес потребує ретель­нішого і достовірнішого обліку, ніж національний. Якісний облік у компанії Ф. ДатІні став важливою передумовою успіху його біз­несу.



Фінансова звітність філій грунтується на національних стан­дартах бухгалтерського обліку, тобто правилах підготовки фі­нансових звітів. Кожна країна має власні національні стандарти обліку, проте в багатьох країн вони схожі. Серед стандартів облі­ку виокремлюють:

1. Британо-американо-голландську групу (Велика Британія, США, Нідерланди, Канада, Мексика, Індія, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Малайзія, Індонезія, Таїланд, країни Центральної Америки та ін.). Ця модель функціонує в умовах розвинутого фінансового ринку. Облік орієнтований насамперед на потреби інвесторів і кредиторів. У країнах, які використову­ють цю модель, принципи і правила ведення обліку і складання звітності регулюються національними загальноприйнятими стан­дартами, що розробляються незалежними професійними органі­заціями бухгалтерів, а не встановлюються національним законо­давством. У США такими стандартами є Загальноприйняті прин­ципи обліку (ГААП), у Великобританії —■ Закон про компанії, Положення про стандартну практику ведення обліку і ряд Інших документів, які інколи називають загальноприйнятою практикою обліку. У Канаді бухгалтерські стандарти оформляє Комітет з до­сліджень у галузі бухгалтерських стандартів.

Таким чином, у країнах з даним типом ведення обліку існує багато варіантів обліку в рамках професійної загальноприйнятої бухгалтерської методології.

259


  1. Європейсько-японську групу (країни Європейського Союзу,
    Швейцарія, Японія, Єгипет та ін.). Ця модель бухгалтерського
    обліку орієнтована на державні інтереси оподаткування і макро-
    економічне планування суспільних ресурсів. Вона має юридичну
    основу. Бухгалтерські стандарти затверджуються законодавчо І
    обов'язкові до виконання. Однорідність досягається єдиним пла­
    ном рахунків і затвердженою методологією фінансової звітності.
    Професійні організації бухгалтерів відіграють меншу роль, ніж у
    Великобританії і США. Таким чином, у країнах з даною моделлю
    обліку превалює державна методологія.

  2. Південно-америкаиську групу (країни Латинської Амери­
    ки). Ця модель бухгалтерського обліку орієнтована на податкові
    державні інтереси, тому бухгалтерський облік законодавчо уні­
    фікований. Особливістю бухгалтерських стандартів є розкриття
    методології бухгалтерського обліку в умовах інфляції.

В останній час зародилась ісламська модель бухгалтерського обліку, але вона ще недостатньо представлена фінансовою звіт­ністю на міжнародному рівні.

Важливо враховувати, що негативним наслідком відмінностей у стандартах обліку та аудиту в різних країнах є загальний брак компарабільності (можливостей порівняння) фінансових звітів та ускладнення фінансових розрахунків. Наприклад, у німецькій си­стемі обліку амортизація є статтею пасиву, тоді як у британських компаніях її величина вираховується Із суми пасиву. Брак компа­рабільності стандартів бухгалтерського обліку призводить до плутанини у фінансовій звітності.

Наявність різних підходів до формування систем обліку ускладнює аналіз стану підприємств, що знаходяться у різних країнах. Якщо ТНК має філії або дочірні компанії в наведених групах країн, то отримані підсумки їх діяльності можуть бути не-зіставнІ. Тому багато компаній, що прагнуть залучити іноземних інвесторів або здійснюють консолідацію фінансової звітності в єдиній валюті, паралельно до прийнятих норм обліку у країні ви­користовують міжнародні стандарти обліку (МСБО).

Основні завдання МСБО — гармонізація і прийняття стандартів, що дозволяють збільшити схожість практики ведення бухобліку в різних країнах. МСБО не є обов'язковими І мають рекомендаційний характер. Унаслідок розвитку і прискорення інтеграційних процесів у світі ці стандарти відіфають дедалі більшу роль як найзручніший засіб спілкування між підприємствами різних країн світу.

Міжнародні корпорації вкрай заінтересовані в гармонізації стандартів обліку в різних країнах. У цьому зв'язку варто зверну-

ти увагу студентів на діяльність Комітету з Міжнародних станда­ртів бухгалтерського обліку (КМСБО), який відіграє провідну роль у цій роботі. Комітет було створено 29 червня 1973 р. на підставі угоди, укладеної фаховими організаціями бухгалтерів десяти країн: Австралії, Великої Британії, Ірландії, Канади, Ні­дерландів, Німеччини, Мексики, Франції, США та Японії. Сьогод­ні цей Комітет об'єднує 153 професійних організацій зі 112 країн світу. За роки своєї діяльності КМСБО видав 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку, з яких сьогодні діє 35 [2, с. 9]. Варто звернути увагу і на плідну діяльність іншої організації — Міжнародної федерації бухгалтерів, створеної на доповнення до КМСБО в 1977 р. Вона розробляє стандарти аудиту, етичні й освітні норми, норми державного сектору та Ін. За даними КМСБО, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку викорис­товують понад 600 провідних міжнародних компаній світу. Спи­сок цих компаній можна знайти в посібнику С. Голова та В. Костюченко [2, с. 795—798].

З огляду на проблеми міжнародної звітності доцільно зверну­ти увагу студентів й на інші ускладнення руху фінансової інфор­мації між країнами. Вони пов'язані з обмеженнями передачі да­них між країнами. ЦІ обмеження мають три причини:


  1. Стурбованість особистою недоторканістю громадян-праців-
    ників міжнародних корпорацій. Збір і передача даних про них з
    приймаючої країни до штаб-квартири дозволяє компанії отрима­
    ти невиправдані переговори перед індивідуумами.

  2. Турбота країни про збереження робочих місць у філії, які
    можуть бути втрачені, якщо обробка та аналіз даних здійснюва­
    тимуться за кордоном, а передача ресурсів відбуватиметься без
    виплати компенсації країні, яка їх створила.

  3. Побоювання піратського використання Інформаційних ме­
    реж міжнародних корпорацій, зокрема для передачі військових і
    комерційних відомостей за кордон.

Як приклад можна навести заборону в Німеччині передачі ка­дрової документації в інші країни, що ускладнює централізоване управління персоналом міжнародних корпорацій, насамперед експатріантів [2, с. 569].

Останнім часом були досягнуті певні зрушення в напрямі уні­фікації фінансової звітності. Зокрема, у 1998 р. Міжнародна орга­нізація комісій з цінних паперів затвердила Міжнародні стандарти розкриття інформації для закордонних пропозицій та первинного лістингу пайових цінних паперів іноземних емітентів. Однак істот­ні відмінності фінансової звітності все ще зберігаються.




260

261


Для США та інших країн британо-американської групи вико­ристовується підхід передбаченого обсягу. У такому разі визнача­ється не лише перелік інформації, яку емітенти повинні надавати громадськості, а й суттєві події, інформація про які розкриваєть­ся Комісії з цінних паперів та бірж США у формі 8-К. Подібний підхід використовується І в Японії.

У країнах Європейського Союзу та інших країнах європейсько-японської групи використовується так званий підхід загального обов'язку. У такому разі компанії, що перебувають у лістингу, зо­бов'язані відкривати суттєву інформацію та Інформацію, здатну вплинути на ціну. Однак перелік суттєвих подій не визначається.

Для країн південноамериканської системи обліку, зокрема Бразилії, визначено перелік подій, що можуть вважатись суттє­вими. Однак цей перелік не є вичерпним і в конкретних умовах на вимогу відповідних органів може бути розширеним.

Підбиваючи підсумки вивчення теми, важливо звернути увагу студентів на особливості контролю і звітності в міжнародних ком­паніях, що діють в Україні. Вони пов'язані насамперед з викорис­танням в українських відділеннях міжнародних корпорацій жорст­кіших систем контролю: бюрократичних інструментів І показників діяльності підрозділів. До контролю діяльності українських філій залучаються, як правило, міжнародні аудиторські компанії.

Слід особливо зазначити поліпшення системи фінансової звіт­ності в Україні у зв'язку із запровадженням системи бухгалтер­ської звітності із застосуванням Міжнародних стандартів відпо­відно до постанови Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 р.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
При Міністерстві фінансів України для реалізації зазначеної програми реформування обліку створено Методологіч­ну раду з питань бухгалтерського обліку.
Міністе́рство фіна́нсів Украї́ни (Мінфін України) - головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України з фінансових питань. Місією Міністерства є формування оптимальної державної політики у сфері надходжень до бюджету та забезпечення виконання його видатків.
Фінансова звітність за МСБО у банківській системі запроваджена з 1 січня 1998 р., а у відкритих акціонерних товариствах та інших учасниках фондово­го ринку — з 1 січня 1999 р. Активну участь у запровадженні МСБО в Україні бере Державна комісія з цінних паперів та фон­дового ринку, яка затвердила наприкінці 1997 р. Методичні ре­комендації по застосуванню міжнародних принципів обліку та звіт­ності щодо діяльності професійних учасників фондового ринку.

Слід також зазначити позитивну роль у поліпшенні звітності в Україні Указу Президента України від 21 березня 2002 р.

Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).
«Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах». Цим Указом передбачено вдосконалення системи надання, змісту та структури інформації про діяльність акціонер­них товариств.

262

Приклади з господарської практики

Кейс «Енронгейт»*

Корпорація «Енрон» (Епгоп) до 2001 р. була найбільшою у США енергетичною компанією, що посідала 98-е місце в автори­тетному рейтингу 500 глобальних компаній «Файненшл Тайме» за показником ринкової вартості. Корпорація володіла розгалу­женою мережею газо- і нафтопроводів. За своїми розмірами «Ен­рон» була сьомою корпорацією у США.

Причина несподіваного банкрутства пов'язана головним чи­ном з недоліками внутрішнього І зовнішнього контролю. Кор­порація здійснювала сумнівні фінансові операції, які привели її до банкрутства, про яке було оголошено 2 грудня 2001 р. Серед прикладів зазначених фінансових операцій так звана схема оп-тимізації оподаткування під назвою «Таня» (Тапуа), яка діяла з 1995 р. Суть цієї схеми пов'язана зі створенням під контролем менеджерів корпорації фінансової компанії, яка випускала при­вілейовані акції і передавала їх «Енрону». Згодом вони прода­вались зі збитком менеджерам компанії-емІтента, а потім по­вторно викупались корпорацією «Енрон». За 1995—2001 рр. було проведено 11 таких операцій під назвами «Тереза», «То-мас» та ін., що починаються з літери «Т», яка означає «податки» (Іах). Штучний прибуток за рахунок цього методу зріс з 66 млн дол. США у 1995 р. до 296 млн дол. США в 2000 р. Од­ночасно борги «Енрона» списувались на фіктивні фірми. Зага­льні приписки прибутку «Енрон» склали 1 млрд дол. США. Ви­нуватцями даної ситуації є вищі менеджери корпорації — автори сумнівних фінансових схем та аудиторська фірма «Ар-тур Андерсен», яка одночасно була і аудитором, І фінансовим консультантом корпорації. В останні роки комісійна винагорода цієї фірми від «Енрон» становила 100 млн дол. США на рік. Експерти вважають, що аудиторська фірма за таких умов допо­могла приховати справжні втрати акціонерів «Енрон». Керівник аудиторів від «Артур Андерсон», що особисто відповідав за пе­ревірку особливо складних рахунків компанії «Енрон», став на­прикінці своєї кар'єри мільйонером. Саме він дав наказ знищи­ти більшу частину документів і згодом визнав свою провину в суді. У результаті аудиторська компанія втратила свій колишній авторитет в аудиторському бізнесі. Компанія грубо порушила

* Зеркало недели. — 2002. — 20 стр. — С. 11—12.

263

девіз свого засновника професора Артура Андерсоиа, що засну­вав фірму в 1913 р. в Чикаго: «Думай прямо і говори прямо». Як наслідок, через півроку після банкрутства «Енрона» фірма втра­тила 700 першокласних клієнтів з 2100.

Однак «Енронгейт» на цьому не закінчився. 1 квітня 2002 р. Комісія з цінних паперів і фондового ринку США оголосила штраф «Ксерокс Корпорейшн» у сумі 10 млн дол. США за ви­користання бухгалтерської звітності протягом чотирьох років як інструменту приховання справжнього фінансового стану і завищення прибутку на 3 млрддол. США. У цей період гене­ральний директор «Ксерокса» Пол Аллейер отримав за раху­нок премій і продажу виділених йому за заниженими цінами акцій дохід у розмірі понад 8 млн дол., а фінансовий директор Баррі Ромерил— 1,2 млн дол. США. Акції «Ксерокса» за 1999—2002 рр. втратили 82 % своєї вартості. Аудиторська фір­ма «Кей-ПІ-Ем-Джі» в цьому зв'язку також була піддана пе­ревірці.

21 липня 2002 р. оголосила себе банкрутом американська міжнародна корпорація «Уорлдком», вартість активів якої ста­новила 107 млрддол. США. Виявлені аудиторською перевір­кою приписки досягли 7,1 млрддол. У списку порушників та­кож такі гіганти, як «Дженерал Електрик», «Майкрософт», «Ай-Бі-Ем», «Меррілл Лінч». Одночасно виявилась причетність до штучного завищення курсу акцій зазначених корпорацій і по­грабування дрібних інвесторів відомих Інвестиційних банків І фінансових біржових аналітиків. Зокрема інвестиційний банк «Соломон Сміт Барні» (ССБ), що входить до відомої корпорації «Сітігруп», за допомогою одного з провідних аналітиків Дже-ка Грубмена штучно завищував курс акцій на біржі напередодні банкрутства, а також заробляв чималі кошти на випуску акцій. Скажімо, ССБ заробив на випуску акцій «Уорлдком» 107 млн дол. США прибутку, а керуючий директор останньої Берні Еб-берс отримав 11,5 млн дол. США «відкату» у вигляді частини акцій своєї компанії, які згодом продавались банком через своїх брокерів за завищеними цінами у сумі 23 млн дол. США. Ціл­ком природно, що в першому півріччі збанкрутували і три теле­комунікаційні компанії — партнери «Соломон Сміт Барні»: «Глобал Кроссінг» (25,5 млрд дол.), «АделфІя Ком'юнікешнз Корпорейшн» (24,4 млрд дол.), найбільший оператор кабельного телебачення Великобританії «НТЛ Інкорпорейшн» (16,8 млрд дол.), а також мережа роздрібної торгівлі «Кмарт Корпорейшн» (17 млрддол.).

Подібні випадки трапились в Європі. У лютому 2002 р. збанк­рутував німецький концерн «Комроуд», акції якого зросли з 6 до 70 євро в 2000—2001 рр. Однак аудиторська перевірка встанови­ла, що 98 % обороту існувало на папері. Тобто компанія існувала на кошти акціонерів і не здійснювала ніякої фінансової діяльнос­ті. Цей випадок став можливим не лише через численні пору­шення менеджерів «Комроуд», а й внаслідок ліберальних вимог до емітентів у 1999 р. на новому сегменті торгів Франкфуртської біржі — «Нью Маркт», німецькому еквіваленті НАСДАК. «Ком­роуд» була створена в 1998 р. як виробник навігаційних систем. Завдяки чітко продуманій стратегії володарям фірми вдалось підняти курс акцій у 10 разів. У цей час вони продавали свої ак­ції, а фірма збанкрутувала. І хоча колишній керівник компанії перебуває під слідством, десятки мільйонів євро втрачені інвес­торами назавжди.

З урахуванням зазначених подій у США І Європі вживаються належні заходи щодо посилення контролю за діяльністю вищого менеджменту у фінансовій сфері. Це стосується посилення конт­ролю бірж за фінансовими звітами, забороною фінансовим компа­ніям та аудиторським фірмам надавати одночасно консалтингові й аудиторські послуги, порушення судових справ, поліпшення пра­вил діяльності на фінансовому ринку. У рамках Євросоюзу запла­новано вдосконалення механізмів корпоративного управління, пе­реходу всіх компаній, цінні папери яких обертаються на біржах Європи, на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та ін.

Контрольні запитання


  1. У чому полягають особливості контролю ТНК?

  2. Які відмінності у контролі Існують у різних країнах?

  3. Які існують основні системи контролю міжнародних корпорацій?

  4. Що являє собою техніка контролю в міжнародному менеджменті?

  5. Які існують проблеми в контролі діяльності відділень міжнарод­
    них компаній?

  6. Які складові інформаційного забезпечення звітності міжнарод­
    них компаній?

  7. У чому полягають обмеження потоків міжнародних даних?

  8. У чому полягають завдання фінансового контролю міжнародних
    компаній?

  9. Як контролюється якість у міжнародних корпораціях?

10. Як впливають національні стандарти бухгалтерського обліку на процес контролю в українських відділеннях ТНК?


264

265


Навчальні завдання для самостійної роботи

  1. Знайдіть приклад контролю міжнародних організацій і ви­
    значте його тип.

  2. Запропонуйте вимоги до фінансового контролю міжнарод­
    них операцій.

  3. Американська корпорація має відділення в Україні. Визна­
    чте, які складові загального контролю ефективно діють у США і
    можуть спрацювати в Україні.

  4. За літературними джерелами порівняйте американську та
    японську системи контролю.

  5. Панує думка про доцільність ретельнішого контролю діяль­
    ності українських виконавців порівняно Із західними. Спробуйте
    підтвердити чи спростувати це твердження.

  6. Знайдіть у кейсі «Енронгейт» недоліки корпоративного контро­
    лю, які стали причиною гучного скандалу в США та інших країнах.

  7. Обгрунтуйте взаємозв'язок корпоративного контролю з
    розвитком фондового ринку та інтересами дрібних інвесторів.

Тести

Одиничний вибір (правильно помилково)

  1. Використання засобів прямого контролю в міжнародних корпораціях
    обмежується віддаленістю зарубіжних відділень від центрального офісу.

  2. Кількість міжнародних корпорацій, що поряд зі стандартними зві­
    тами публікують звіти корпоративної відповідальності, останнім часом
    знизилась у зв'язку з гучними корпоративними скандалами в США.




  1. Позапланові спеціальні ревізії діяльності зарубіжних відділень
    здійснюються представниками центрального офісу в разі настання кри­
    тичного розвитку подій у цьому відділенні.

  2. За умов використання системи контролю за відхиленнями мене­
    джери центрального офісу не мають права замінити керівників зарубі­
    жних відділень.

  3. Наголос в єгипетській системі фінансової звітності робиться на ви­
    світленні стану підприємств насамперед для потреб банків.

Множинний вибір

!. Процес контролю в міжнародних корпораціях означає..., вимірювання виконання та усунення відхилень. а)перевірку виконання; б) розробку планів;

266


в) призначення кадрів;

г) розрахунок показників;

д) встановлення стандартів.

2. Наголос на ретельному вимірюванні індивідуального реаль­
ного виконання притаманний для ... культури.

а) східної;

б) західної;

в) японської;

г) української;

д) російської.



3. Критика системи контролю в корпораціях з боку широкої
громадськості і органів регулювання ринку цінних паперів США
набула розголосу у зв 'язку з банкрутством в 2001 р. компанії...

а) Дженерал Електрик;

б) Уорлдком;

в) Ксерокс;

г) Комроуд;

д) Енрон.



4. ... менеджери фокусують у процесі контролю свою увагу на
головних проблемах і не дозволяють втягувати себе в конкретні
деталі.

а) британські;

б) французькі;

в) німецькі;

г) японські;

д) усі перелічені.

5. Питання оптимізації оподаткування в міжнародних кор­
пораціях входять до компетенції...

а) президента;

б) бухгалтера;

в) директора;

г) казначея;
д)контролера.

6. Що з наведеного становить пріоритет у концепції бю­
джету в оцінці результатів роботи менеджерів зарубіжних від-
ділень?

а) зростання обсягів продажу;

б) прибутковість відділення;

в) забезпечення належного рівня якості продукції (послуг);

г) досягнення зазначених у бюджеті цілей;

д) розвиток відносин з місцевим урядом.

267

7. Що з наведеного не входить до сфери проведення ревізій

зарубіжних відділень фахівцями самих відділень?

а) управління майном;

б) перевірка підприємницьких концепцій;

в) організаційні процеси;

г) облік;

д) оцінка бізнесу.



8. У країнах Європейського Союзу звітність корпорацій, що
перебувають у лістингу, ґрунтується на підході

а) об'єктивності інформації;

б) передбаченого обсягу;

в) загального обов'язку;

г) розкриття інформації;

д) усього наведеного.



9. Що з наведеного не являє собою вид фінансової звітності
міжнародних корпорацій?

а) звіт про прибутки;

б) рахунок прибутків і збитків;

в) звіт про акціонерний капітал;

г) звіт про зміну фінансової позиції;

д) звіт про основні результати.



10. Що з наведеного не становить ваду національних стандар­
тів бухгалтерського обліку?

а) загальний брак компарабільності;

б) необхідність використання валютних курсів при перерахунках
показників звітів філій за їх подання до центрального офісу;

в) плутанина у фінансовій звітності різних країн;

г) різний склад статей фінансових звітів зарубіжних відділень;

д) відмінність у правилах підрахунку окремих статей у різних країнах.



Збіг

  1. Контролінг.

  2. Планомірний
    аналіз придбаної
    інформації.

  3. Ревізія.

  4. Стандарти
    обліку.

  5. Культурний
    контроль.

А. Цільові спеціальні перевірки фахівцями цент­рального офісу діяльності зарубіжних відділень. Б. Забезпечення виконання шляхом ознайомлен­ня підлеглих з нормами та системою цінностей, що діють в організації, і дотримання виконавця­ми цих норм і цінностей.

В. Періодична оцінка нових документів чи інфо­рмаційних послуг.

Г. Система інформаційного забезпечення певних управлінських функцій з урахуванням фінансо­вого результату.

Д. Правила підготовки фінансових звітів і здійс­нення аудиту.



Завершення

  1. Вертикальний контроль притаманний ... менеджменту, у той час
    як для ... менеджменту властивий горизонтальний контроль.

  2. Відповідно до рекомендацій інституту (США) функція під­
    тримки зв'язків з банками і фінансовий контроль покладається на ...
    корпорації.

  1. У центрі перебуває внутрішній облік у різних формах:

плановий, ..., контрольний, а зовнішній облік не включається у сфе­ру ... .

4. Приклади участі міжнародних компаній у розв'язанні гострих со­


ціальних та екологічних проблем наводяться у , які публікуються

на доповнення до стандартних звітів.

5. Згідно з підходом , який використовується в ... корпорації у

своїх фінансових звітах, мають розкривати за встановленим переліком інформацію про суттєві події.



Термінологічний словник ключових понять

Англо-американська модель обліку — система обліку, що грунтуєть­ся на наданні вичерпної інформації незалежним інвесторам відповідно до вимог органів регулювання фондового ринку і цінних паперів.

Багатонаціональна консолідація — об'єднання звітів міжнародної базової корпорації та її дочірніх компаній, розміщених в Інших країнах, з використанням спеціальних методів розрахунків показників фінансо­вих звітів.

Бюрократичний контроль — вид контролю, що грунтується на використанні встановленої у компанії системи правил і процедур.

Двозначність контролю — спірність причин незадовільних ре­зультатів роботи підрозділу, що були виявлені в процесі контролю.

Европепсько-Японська система-обліку — система бухгалтерського обліку як один з варіантів організації бухгалтерського обліку, що орієн­тований на підтримку тісних відносин і взаємозв'язку бізнесу з банка­ми, які задовольняють значну частку його потреб у капіталі.

Компарабільність — можливість даних, результатів, спостережень, отриманих у процесі контролю, для подальших порівнянь, зіставлень, аналізу й обгрунтування висновків.

Контролінг — система інформаційного забезпечення орієнтова­них на результат функцій планування, регулювання і моніторингу по­дій на підприємстві і взаємозв'язку з функціями інтегрування, органі­зації та координування на базі системи показників виробничого, фінансового та управлінського обліку (пов'язаних з банком даних, моделей і знань).

Контроль — процес стеження за результатами діяльності окремих працівників.


268

269


Контроль за результатами один з видів контролю, ключовою особливістю якого є стеження за результатами (а не процесами) тих чи інших видів діяльності.

Контроль культурний — один з видів контролю, в основі якого ле­жить дотримання працівниками компанії вимог корпоративної культури.

Контроль непрямий — різновид контролю, коли вимірювання ви­конання здійснюється опосередковано, наприклад через звіти, повідом­лення.

Контроль особистий — один з типів контролю, коли стан вико­нання встановлюється особисто контролером (керівником).

Контроль прямий — один з видів контролю, коли рівень виконан­ня відбувається безпосередньо на місці здійснення операцій за допомо­гою адекватних показників.

Міжнародні стандарти обліку — стандарти ведення бухгалтерсь­кого обліку, затверджені комітетом з Міжнародних стандартів бухгал­терського обліку.

Модель ЛесараЛоранжа — система бюджетного контролю дія­льності зарубіжних відділень, що грунтується на використанні трьох курсів обміну іноземних валют на корпоративну: початкового, спроек­тованого та кінцевого.

Національні стандарти бухгалтерського обліку — нормативні документи, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерсь­кого обліку і складання фінансової звітності в певній країні, що, як правило, не суперечать міжнародним стандартам.

Південноамериканська модель обліку — система обліку, що дозво­ляє враховувати поправки та інфляцію ретельніше, ніж це передбача­ють міжнародні стандарти обліку.

Система контролю — взаємозв'язана сукупність певних видів та інструментів контролю, яка дозволяє виконувати поставлені перед ор­ганізацією завдання.

Техніка міжнародного контролю — управлінські інструменти, які дозволяють центральному офісу стежити за діяльністю зарубіжних від­ділень.

Рекомендована література до теми

). Гіл, ЧарлзВ.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобально­му ринку: Пер. з англ. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. —С. 513—518.

  1. Голов С. Ф'., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнарод­
    ними стандартами: Приклади та коментарі: Практ. посібник. — К.: Лібра,
    2001. —С9—36.

  2. Дзниелс Джон Д., Радеба Ли X. Международньїй бизнес: Внеш-
    няя среда и деловьіе операции: Пер. с англ. — 6-е изд. — М.: Дело Лтд,
    1996.—С. 565—570.

270


  1. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. — К.:
    КДЕУ, 1996. —С. 67—68.

  2. Робіне С. П., де ЧенцоД. А. Основи менеджменту: Пер. з англ. —
    К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. —С. 516—588.

  3. Суторміна В. М, Федосов В. М., Радзісвська В. М, Стеценко Б. С.
    Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.
    дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 54—69.

  4. Фінансова звітність за національними положеннями (стандарта­
    ми) бухгалтерського обліку: Практ. посібник. — К.: ЛІбра. 1999. —
    С. 5—28.

  5. ХанД. Планирование и контроль: концепция контроллннга: Пер.
    с нем. — М.: Финансьі и статистика, 1997. — С. 32—-33, 112—118,
    710—711.

271

2.3. КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Тема 9. Технологічна політика міжнародних корпорацій

Основні питання до вивчення

  1. Усвідомити особливості сучасного технологічного розвитку.

  2. Розглянути основні складові і напрями розвитку міжнарод­
    ного ринку технологій.


  3. Сформулювати зміст і основні етапи планування техно­
    логічної діяльності міжнародних корпорацій.


  4. Описати організаційні структури, форми і моделі науково-
    технічного розвитку міжнародних корпорацій.


  5. Охарактеризувати систему тотального управління якіс­
    тю в міжнародних корпораціях з урахуванням впливу національ­
    них культур.


  6. Виявити особливості технологічної політики міжнародних
    корпорацій, що діють в Україні.


Методичні поради до вивчення теми

Основні положення теми розкриті в підручнику «Международ-ньш менеджмент)) [1]. Додаткові матеріали щодо сучасних тенден­цій науково-технічного прогресу в провідних зарубіжних країнах, а також досвіду здійснення технологічних змін транснаціональни­ми корпораціями студенти знайдуть в енциклопедичному довід­нику «Сучасне управління» [3]. Позиції України на міжнародно­му ринку технологій узагальнені в навчальному посібнику «Україна і світове господарство» [5]. Варто звернути увагу сту­дентів на монографію «Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації» за редакцією Д. Г. Лук'яненка [4], в якій досліджу­ються проблеми фінансування Інноваційної діяльності в Україні. Заключне питання теми розкривається в статті Є. Г. Панченка та Р. В. Омельченка [2].

Приступаючи до вивчення теми, важливо звернути увагу на те, що утримання своїх позицій на міжнародних ринках транснаціо-

нальними корпораціями неможливе без впровадження нових тех­нологій, спрямованих на розвиток їх конкурентних переваг як у напрямі зменшення витрат, так і в напрямі додавання цінностей продукції, послугам. Лінійне керівництво компаніями далеко не завжди забезпечує розробку та ефективну реалізацію належної технологічної політики. Адже управління науково-технічним розвитком міжнародних корпорацій не Існує окремо від менедж­менту, а повинно «вбудовуватись» у всі його функції, починаючи зі стратегії і закінчуючи контролем. Це може виявитись нелегкою справою, якщо компанія орієнтована на отримання короткостро­кових результатів, а бухгалтерська звітність ведеться заради ви­явлення квартальних прибутків.

Принциповим для глибокого засвоєння теми є положення про те, що науково-технічний розвиток у світі в цілому І в кон­кретних корпораціях зокрема відбувається нерівномірно, своє­рідними хвилями, що переходять з однієї галузі в інші. Часто доводиться очікувати чимало років, поки та чи Інша науково-технічна розробка починає давати віддачу. Тому звичайні ін­струменти міжнародного менеджменту як регулярної діяльнос­ті, розрахованої на ритмічні процеси, неспроможні забезпечити ефективну технологічну політику. Так, підрозділи, що займа­ються науковими дослідженнями І конструкторськими розроб­ками, часто не вписуються в структуру міжнародної компанії. У процесі планування витрати на технологічний розвиток кор­порації легко «усуваються» з бюджетів, оскільки не дають ко­роткострокових результатів.

Важливо зазначити, що кожна технологія має свій життєвий цикл, альтернативні підходи, різний ступінь державного контро­лю та регулювання. З іншого боку, технологічний розвиток по-рІзному вписується в систему конкретної міжнародної корпора­ції. Усе це зумовлює виокремлення системи управління техноло­гічним розвитком корпорації як базовою передумовою посилення її конкурентоспроможності. При цьому міжнародні менеджери прагнуть у своїй діяльності використати переваги міжнародної кооперації та національні відмінності в нарощуванні і викорис­танні конкурентних переваг корпорації. При цьому повинні вра­ховуватись взаємозалежності, що існують між технологічною по­літикою фірми та іншими сторонами її діяльності: відносинами власності, структурною політикою, фінансовою сферою, ринком робочої сили і т. ін.

Самостійно опановуючи перше питання теми, насамперед ва­жливо зрозуміти: сучасне ринкове середовище характеризується


272

273




Продуктивність



тим, що технології, безперервно розвиваючись, змінюють ринок, формуючи нові потреби І видозмінюючи зв'язані технологічні ланцюги. Не дивно, що ринок інтелектуальної власності відіграє дедалі важливішу роль у розвитку бізнесу взагалі і міжнародного особливо. У сучасному міжнародному оточенні спроможність компанії до технологічних нововведень стає основним джерелом її конкурентоспроможності.

Іншою важливою складовою першого питання теми є визна­чення основних завдань технологічної політики фірми:



  1. моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а також
    загальних технологічних тенденцій;

  2. стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфі­
    каційного рівня персоналу компанії;

  3. визначення факторів, що сприяють інноваціям (нововве­
    денням);

  4. формування організаційної структури підприємства, найсп­
    риятливішої для здійснення безперервного інноваційного проце­
    су, забезпечення мотивації персоналу;

  5. координація і досягнення узгодженості дій різних підрозді­
    лів компанії по проведенню НДДКР (науково-технічних дослі­
    джень і дослідно-конструкторських розробок).

І насамкінець вивчення першого питання теми студент має сприйняти три такі закономірності сучасного технологічного розвитку:

  • 3-крива;

  • розрив технологічного ланцюга;

  • перевага «нападників».
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17



  • 1. Британо-американо-голландську групу
  • Міністерстві фінансів України
  • Указу Президента України
  • Одиничний вибір (правильно
  • Національні стандарти бухгалтерського обліку — нормативні
  • Південноамериканська
  • 2.3. КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  • Методичні поради до вивчення теми