Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях Основні питання до вивчення

Управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях Основні питання до вивчення




Сторінка9/17
Дата конвертації08.05.2017
Розмір4.16 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

\ранків для здійснення валютних операцій?

а) швидкість виконання замовлення;

б) надання спеціальних послуг і додаткових зручностей;

в) співвідношення між ціною та якістю банківських послуг;

г) конкурентна квота;

д) оцінка банком міжнародного фінансового середовища.



9. Найбільш вузький «спред» існує на...

а) товарних біржах;

б) фондових біржах;

в) міжбанківському ринку;

г) у міжнародних готелях та аеропортах;

д) міжбанківських валютних біржах.



10. Що з наведеного не характеризує ф 'ючерсні валютні кон-
, тракти?

а) високий рівень стандартизації;

б) точна визначеність сум; в) обмежений день поставки;

г) використання для всіх валют;

д) висока ліквідність.

Збіг

1. Відкрита валютна пози- А. Комбінація спот-угод і форвардних


ція. угод.

2. Довга валютна позиція. Б. Різниця між вимогами і зобов'я-

заннями учасника міжнародного бізне­су в певній валюті.

3. Спот-операції. В. Перевершення вимог над зобов'я-

заннями в даній валюті на певну дату.

4. Багатосторонній неттинг. Г. Операції купівлі (продажу) валюти

за умов її поставки протилежній сторо­ні протягом двох робочих днів.

5. Своп-операції. Д. Взаємне погашення платежів в одній

валюті платежами в іншій валюті між зарубіжними відділеннями міжнарод­ної корпорації.

Завершення

1. Якщо компанія «Еппл Комп'ютер» купує на валютному ринку ... ;■■, щоб розрахуватись зараз з японськими постачальниками моніторів, і Одночасно продає на ... ринку ... , яку отримує через 90 днів від япон-

329

II

ських покупців готових комп'ютерів, то в даному разі має місце опера­


ція

2. Якщо міжнародна корпорація здійснює переказ коштів від ба­


зової компанії до через міжнародний банк, то вона вдається

до


  1. У зв'язку з ... масштабами валютних обмінів та ... валютними ри­
    зиками встановлюють найнижчий спред у своїх угодах.

  2. Перевага ринкових трансферних цін полягає в ... , а їх недолік
    пов'язаний зі складністю пошуку належного ... в умовах унікальності
    продукції.

  3. У той час як система ... управління активами і зобов'язаннями
    спрямована на досягнення ... грошових потоків, система ... управління
    активами і зобов'язаннями має завершуватись рішенням щодо міжна­
    родного

Термінологічний словник ключових понять

Валютна позиція— співвідношення вимог і зобов'язань суб'єкта господарювання в певній валюті.

Валютний арбітраж— продаж певної валюти на одному ринку іноземної валюти з одночасною купівлею цієї ж валюти на іншому рин­ку іноземної валюти, який ґрунтується на використанні багатосторон­ніх взаємозв'язаних обмінних курсів.

Валютний курс— кількість грошових одиниць даної валюти, яка може бути куплена за одну грошову одиницю іншої валюти.

Валютний опціон— один з видів контрактів, власник якого має право, але не зобов'язання купити (колл-опціон) чи продати (пул-опціон) певний валютний актив у майбутньому за ціною, зафіксованою вданий момент.

Валютний ризик— імовірність збитків учасників міжнародного бізнесу внаслідок несприятливої зміни обмінних курсів.

Валютний своп — одночасні купівля і продаж певної суми інозем­ної валюти за курсом різних дат, наприклад купівля за курсом «спот» і продаж за форвардним курсом через певний час.

Валютні контракти — різновид угод купівлі-продажу, предметом яких є валюта або певні права щодо здійснення валютних обмінів.

Глобальний ефект Фішера— взаємозв'язок між реальними відсот­ковими ставками та очікуваними відносними темпами інфляції, умова економічної рівноваги реальних відсоткових ставок різних країн.

Депозитарні розписки похідні цінні папери, які випускають­ся в обіг на міжнародних фондових ринках уповноваженими банка­ми-депозитаріями під гарантію вилучених банком-зберігачем відпо­відної кількості акцій компанії-емітента на суму емісії депозитар­них розписок.
Похідні цінні папери - це деривативи (похідні фінансові інструменти), які існують як цінні папери.

330


Закон єдиної ціни — продаж ідентичних продуктів у різних країнах за однакову ціну, якщо вона виражена в одній І ТІЙ самій валюті.

Ефект Фішера— взаємозв'язок номінальної відсоткової ставки, з з одного боку, та реальної відсоткової ставки і очікуваних темпів інфля-'ції в одній країні — з Іншого.

ЄвроакцІЇ— акції міжнародних корпорацій, що перебувають у ліс-тингу і в обігу на зарубіжних щодо материнської країни біржах і фон-1 дових ринках.

Євробонди — зобов'язання, деноміновані у валютах країн, що відріз­няються від валюти тієї країни, в якій вони продаються.

Євровалюта — валюта, вкладена в банк за межами країни-емі-тента.

Єврокредит — кредит, наданий в євровалюті.

Єврооблігація— облігація, продана в іншій державі, але не в дер-Цжаві, у валюті якої вона деномінована.

Міжнародне фінансове середовище— сукупність факторів, що І. упливають на рух грошових коштів у всіх валютах світу, та обмінні курси між ними.

Міжнародний банк — банк, що здійснює ділові операції у двох або ^більше країнах.

Міжнародний валютний ринок (ринок іноземних валют) — час-тина міжнародного фінансового ринку, учасники якого здійснюють .конвертацію однієї валюти в іншу відповідно до обмінного курсу.

Міжнародний ефект Фішера (відкрита умова Фішера) — взаємо­зв'язок між очікуваними змінами обмінного курсу та відмінностями відсоткових ставок обмінюваних валют.

Незміщений форвардний курс— майбутній обмінний курс, що збі­гається з очікуваним майбутнім обмінним курсом «спот».

Неттинг— спеціальна фінансова процедура сальдування вхід-Іих і вихідних потоків валюти даної компанії, до якої вдаються між­народні корпорації з метою зменшення витрат на хеджування опера­ційних ризиків.

Паритет відсоткових ставок (закрита умова Фішера) — вза­ємозв'язок форвардного курсу двох валют, з одного боку, та курса­ми «спот» і відсотковими ставками цих валют у двох країнах — з ' іншого.

Паритет купівельної спроможності валют— умова рівноваги, [за якої, з одного боку, зміни обмінних курсів відображають відсоткові виміни обмінюваних валют, а з іншого — зміна вартостей, зумовлена рі-рними темпами інфляції цих валют.

Реінвойсинговий центр— окрема філія міжнародної корпорації, ("Яка централізовано керує всіма валютними ризиками, що виникають у , міжнародній торгівлі.

Рівність купівельної спроможності— рівність цін «споживчих кошиків» у різних країнах з урахуванням обмінних валютних курсів 1 Цих країн.

331


Світова валютна система — взаємозв'язана сукупність національ­них і регіональних валютних систем та їх зв'язки із зовнішніми валют­ними ринками.

Страхування валютних ризиків — дії учасників міжнародного біз­несу, спрямовані на усунення можливих збитків від несприятливих змін

обмінних курсів.



Трансферні витратні ціни— різновид трансферних цін, що ви­значаються шляхом урахування лише затрат зарубіжного відділення на створення продукції (послуги).

Трансферні договірні ціни — різновид трансферних цін, які встанов­люються в процесі переговорів представників відділення виробника і відділення споживача міжнародної корпорації.

Трансферні кінцеві ц/ни— різновид трансферних цін, що визнача­ються шляхом сумування витрат відділення виробника продукції та час­тини кінцевого прибутку, що розподіляється між учасниками виробничо­го процесу пропорційно встановленого показника (витрат, заробітної

плати і т. ін.).



Трансферні ринкові ціни ■— різновид трансферних цін, в основі яких — ціни міжнародних ринків на ту чи іншу продукцію.

Трансферні ціни умовні розрахункові ціни, які встановлюються міжнародними корпораціями на продукцію внутрішнього споживання, що поставляється одним відділенням іншому, однак грошові платежі за цими поставками не здійснюються.

Факторинг— метод фінансування діяльності компанії шляхом

продажу її боргів.



Форвардний контракт— термінова угода двох сторін на обмін певної кількості валюти в майбутньому у встановлений час І заздале-

гідь визначеною ціною.



Форфетинг — метод фінансування придбаних товарів виробничого призначення країнами Центральної і Східної Європи, який грунтується на координації форфетером (створеним банками кількох країн підроз­ділом) діяльності експортерів, імпортерів і фінансових інститутів бет права регресу до експортера.

Фронтингова позика— переказ коштів від материнської компанії до закордонного підрозділу через третю сторону (міжнародний банк) і метою обійти урядові обмеження і досягнути переваг в оподаткуванні.

Функціональна валюта— валюта, в якій здійснюється більшість операцій дочірньою компанією.

Ф'ючєрснии контракт— стандартизований за цінами, кількістю ва­люти і терміном виконання форвардний контракт на купівлю іноземної ва­люти, який може бути багаторазово перепроданий на ф'ючерсному ринк\ для здійснення дії протилежного характеру до завершення терміну вико­нання або гарантією виконання збоку біржі по закінченні цього терміну.

Централізований депозитарій—спеціальний орган міжнародних корпорацій, через який здійснюються операції з готівкою за доскона­лими технологіями і з відносно невеликими витратами.

332


Рекомендована література до теми

  1. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. — К.:
    } Молодь, 1997. —С.915—952.

  2. Гопчаров В. В. Руководство для вьісшего управленческого персо-
    І'вала: В 2-х т. — Т. 1. — М.: МНИИПУ, 1997. —С. 521—534.

  3. Международньиі менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред.
    ^С. З. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. —
    |;СПб.: Питер, 2000. — С. 306—391.

  4. ПетрашкоЛ. П. Валютні операції: Навч. посібник. — К.: КНЄУ,
    І2001. —200 с.

5. Сорос Дж. Открьітое общество: Реформируя глобальньїй капита-
іЗм: Пер. с англ.— М.: Некоммерческий фонд «Поддержки Культу-

рьі, Образовання и Новьтх Информационньіх технологий», 2001.— 101—140,343—387.

6. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Моногра­
фія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук'яненка. — К.: КНЕУ,

1001. —С. 195—214.

7. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник / В. Рокоча,
). Плотніков, В. Новицький та ін. — К.: Таксон, 2001. —С. 131—146.

8. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч.-метод, посіб. для самост.


Іфивч. дисц. / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, В. М. Радзієвська,

"ї. С. Стеценко. — К.: КНЕУ, 2002. — 88 с.



9.ХорошковськипВ І. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями; Еволюція, теорія, практика: Моногра-|фія. — К.: Інф.-вид. центр «Інтелект», 2002. — 428 с.

\§.ХзррисДж. Мзнвилл. Международньїе финансьі: Пер. с англ. —-І.: Инф. дом «Филинь», 1996. — 296 с.

\\. ЗнгМ. В., ЛисФ.А,, МауорЛ. Дж. Мировьіе финансьі: Пер. с

ингл.

М: Издат.-консалтин. компания «ДеКА», 1998. — 768 с.

333


Тема 11. Торговельні операції міжнародних корпорацій

Основні питання до вивчення

7. Дати визначення суті та основних форм міжнародних тор­говельних операцій.



  1. Проаналізувати експортні операції міжнародних корпо­
    рацій.


  2. Систематизувати нетрадиційні методи фінансування
    міжнародними корпораціями експортних операцій.


4- Виявити суть і механізм страхування і державної підтрим­ки експортних операцій.

  1. Визначити зміст імпортних операцій.

  1. Виокремити особливості торговельних операцій міжнарод­
    них корпорацій в Україні.


Методичні поради до вивчення теми

Складність вивчення теми полягає у тому, що з питань міжна­родної торгівлі є величезна кількість літератури, яка містить як спеціальні монографічні і навчальні видання, так і відповідні розділи у працях, присвячених міжнародній економіці, міжнарод­ним економічним відносинам, міжнародному бізнесу. Тому важ­ливо звернути увагу студентів на особливість вивчення торговель­них відносин у курсі «Міжнародний менеджмент».



По-перше, у курсі розглядається не вся система міжнародної торгівлі, а лише та її частина, що стосується торговельної діяль­ності транснаціональних корпорацій, котрі відіграють провідну і всезростаючу роль у розвитку торговельних відносин між краї­нами. У цьому зв'язку можна зазначити, що розвиток міжнарод­ної торгівлі являє собою насамперед зростання обсягу продуктів і послуг, зміну їх структури в межах переміщення між підрозділа­ми транснаціональних корпорацій або ж обміну товарами між цими корпораціями та національними учасниками бізнесу.

По-друге, торговельна діяльність міжнародних корпорацій розглядається не з позицій предмета торгівлі (продукція, послуги, роботи), а з погляду інструментів менеджменту, які використо­вуються транснаціональними корпораціями в процесі управління міжнародними потоками товарів і послуг. Идется про планування цієї діяльності на основі міжнародних торговельних угод, органі-

заційних форм міжнародної торгівлі, інструментів фінансування [експорту та імпорту І т. ін.



По-третє, наголос у курсі робиться не на теоретичних заса-і дах міжнародної торгівлі, а на сучасному досвіді торговельної ді­яльності провідних міжнародних корпорацій, який може бути ко­рисним для вдосконалення зарубіжних операцій українських ; підприємств.

З урахуванням зазначених особливостей складено список ре-1 комендованої літератури до теми, яким студент може скориста­всь у процесі самостійного її вивчення. Найбільш наближеними | до вимог курсу є відповідні розділи підручника Ч. ГІла [2], в якому і наводяться не лише основні інструменти управління торговельною діяльністю міжнародних корпорацій, а й конкретні приклади їх ви­користання у відомих компаніях «ЗМ», «Тойота», «Проктер енд [Гембл» та ін. Порівняльний аналіз Інструментів управління тор­говельними операціями міжнародних корпорацій міститься в [книзі Ф. Рута та А. Філіпенка [5] і підручнику Дж. ДенІелса та ІЛ. Радеби [3]. У підручнику «Международньїй менеджмент» [4] у [відповідному розділі розглянуто фінансування зовнішньої торгів-лі. Для поглибленого уявлення про розвиток міжнародних торго-'вельних операцій, лібералізацію та протекціонізм перехідних [економік, у тому числі й України, рекомендується опрацювати , відповідні розділи монографії за редакцією Д. Г. Лук'яненка [6], також книгу «Україна і світове господарство: взаємодія на межі [Тисячоліть» [7]. Оскільки переважна більшість студентів не ви-І вчала спеціальні курси з міжнародної торгівлі, то вельми корис­ним буде навчальний посібник Т. М. Циганкової, Л. П. Пет-[рашко, Т. В. Кальченка [8], в якому розкривається система між-1 народної торгівлі. 1, нарешті, звертаємо увагу на відомий у РосІй-ській Федерації, Україні та інших незалежних країнах — колиш­ніх союзних республіках Рядянського Союзу підручник І. Н. Гер-[чикової, який допоможе студентам оволодіти теорією і практи­кою укладання та реалізації міжнародних комерційних угод [І].

Самостійно вивчаючи перше питання, важливо усвідомити ключову особливість комерційних операцій міжнародних корпо­рацій. Перша з них полягає в тому, що торговельні операції яв-, ляють собою завершальну, обслуговуючу фазу міжнародного біз­несу, яка дозволяє реалізувати цінності корпорації у вигляді ви-' роблених товарів, послуг, виконаних робіт. Переважна більшість ' провідних транснаціональних корпорацій самостійно створюють нові продукти, організують їх виробництво, використовуючи міжнародну кооперацію, а лише після цього здійснюють торго-


334

335


вельні операції. Тому доходи від таких операцій реалізують до­даткові вартості, створені на попередніх фазах бізнесу.

По-друге, комерційні операції міжнародних корпорацій здійс­нюються у багатьох валютах, що дозволяє знизити їх ризикова­ність і підвищити прибутковість. Однак це потребує ретельного уз­годження торговельних І фінансових аспектів міжнародного бізнесу.

По-третє, міжнародні корпорації мають значну кількість ва­ріантів організації торговельних операцій, адже провідні корпо­рації можуть продавати готову продукцію, напівфабрикати, ліцен­зії, патенти, вдаватись до лізингу устаткування, франчайзингу і т. д. Це потребує від менеджменту корпорацій використання сучасних інструментів порівняльного аналізу під час формування планів продажу.

По-четверте, міжнародні корпорації у своїй торговельній діяльності спираються на розгалужену мережу посередників ■— оптових І роздрібних компаній. З одного боку, це спрощує про­цес продажу і зменшує зусилля на просування товарів, скорочує потребу в обігових коштах і підвищує рентабельність бізнесу. З іншого боку, виникає загроза послаблення зворотного зв'язку між кінцевим споживачем і корпорацією. Тому корпораціям до­водиться підтримувати належне співвідношення між власними продажами і поставками посередника на всіх національних ринках.

По-п'яте, торговельні операції здійснюються на багатьох на­ціональних ринках, які мають численні відмінності як у вимогах до товарів (послуг), так і в методах продажу. Ці відмінності по­винні оперативно і ретельно враховуватись на попередніх фазах бізнесу.

Опрацьовуючи перше питання, важливо зрозуміти міжнарод­ний життєвий цикл продукту, який представлено на рис. 11.1.

З цієї схеми видно, що нові продукти створюються насампе­ред для так званих домашніх ринків. Згодом нові продукти реалі­зуються на зарубіжних ринках. Якщо обсяги цих ринків значні, то для їх захоплення створюються зарубіжні фірми.

Виходячи з цього життєвого циклу, можна визначити склад і обсяг торговельних операцій. Скажімо, при створенні нового продукту доведеться купувати, у тому числі імпортувати, дослід­ницьке устаткування, патенти, різноманітні види сировини. При відкритті зарубіжних відділень доведеться купувати устаткуван­ня і сировину для виробництва товарів, здійснюючи одночасно продаж готової продукції, купувати рекламні послуги. Під час

336

їгортання зарубіжного бізнесу доведеться продавати все відді-лення в цілому або ж здійснювати продаж окремих активів. Якщо ^підсумувати обсяг комерційних операцій за етапами життєвого Ідиклу всіх бізнесів, то можна визначити масштаби і структуру [торговельної діяльності. У подальшому ці плани деталізуються в ■Торговельних угодах і контрактах купівлі-продажу, переважна [частина яких набуватиме міжнародного характеру, оскільки їх їсторони належать до різних країн, а виконання угод потребує (експортно-імпортних операцій.



Виявлення потреб країни базування у новому продукті

Заснування фірми для створення продукту і пристосування Його до внутрішнього ринку

Інформування зарубіжних ринків про новий продукт фірми і попит на нього

Експорт фірмою продукту на зарубіжні ринки

Дослідне виробництво фірмою продукту на зарубіжних ринках і проникнення на ці ринки

Створення фірмою зарубіжних відділень для зменшення транспортних витрат і отримання переваг у заощадженні витрат

Нарощування переваг перед конкурентами шляхом стратегії утримання і розширення бізнесу на зарубіжних ринках


і

Фірма згортає свій зарубіжний бізнес після того, як вичерпу­ються конкурентні переваги

або

Фірма розширює свій зарубіжний бізнес географічно чи за рахунок інших продуктів

Рис. 11.1. Міжнародний життєвий цикл продукту

337

Детальніші знання щодо змісту міжнародних торговельних угод, порядку їх підготовки і виконання студент може знайти в рекомендованих навчальних виданнях [1, 7].

Головну увагу під час вивчення другого питання теми слід приділити широким можливостям міжнародних корпорацій у здійсненні експортних операцій. З одного боку, транснаціональні корпорації виробляють конкурентоспроможні товари і послуги та мають можливості постачати їх у різні країни, при цьому агресив­но впливаючи на ринки цих країн. З Іншого боку, більшість країн світу мають потребу в цих товарах і послугах для прискорення свого соціально-економічного розвитку. Завдяки застосуванню ефективних інформаційних технологій Імпортери цих країн шви­дко виявляють виробників конкурентоспроможних товарів. Так, однією з найбільш досконалих вважається експортна діяльність міжнародної корпорації «Мінесота Майнінг енд Мануфекчурінг» (ЗМ) (США) — виробник понад 40 тис. найменувань товарів. Об­сяг експорту становить 1,5 млрддол. США при загальних обся­гах продажів понад 15 млрддол., 52 % з яких — закордонні про­дажі. Стратегія експорту базується на чотирьох простих прин­ципах:



  1. Входь до нового ринку першим, тобто перемай інших.

  2. Виробляй мало і продавай мало для входження на ринок у
    невеликих масштабах за дуже незначного інвестування та просу­
    вання одного головного продукту.

  3. Наймай на роботу місцевих працівників для продажу про­
    дукції фірми.

  4. Формулюй і реалізуй глобальні стратегічні плани експорту
    та кінцевого закордонного виробництва продукції.

Виважена експортна стратегія «ЗМ» забезпечила успіх усієї корпорації і в Україні, на ринку якої продаються багато на­йменувань товарів цієї корпорації, зокрема клейка стрічка, шліфувальний папір, записники «Розі-іі N0165», медичні препа­рати І т. Ін. Детальніше про досвід організації експортних опе­рацій цієї корпорації студенти можуть дізнатися з підручника Ч. Гіла [2, с. 602].

Важливо звернути увагу студентів І на підтримку експортної діяльності міжнародних корпорацій відповідними урядовими і неурядовими організаціями країни походження цих підприємств. Мало відомо, наприклад, що за обсягом експорту підприємств штат Каліфорнія (США) посідає восьму сходинку у світі. Знач­ний внесок у це досягнення зробили представництва уряду цього штату в Японії, Китаї, європейських країнах, які доповнюють у

цьому напрямі діяльність американських посольств. Широко ві­домий досвід роботи за кордоном японських торговельних домів Сого-Соша».

Під час самостійного вивчення другого питання теми студенти мають звернути увагу на експортне фінансування — залучення, Забезпечення І використання фінансових коштів з метою здійс­нення експортної угоди. В ЇЇ основі лежить не лише торгівля то-Ірарами народного споживання, але й поставка машин на продаж нематеріального майна (права, ліцензії")- Експорт­ує фінансування повинно бути пов'язане безпосередньо з конкрет-

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17



  • Методичні поради до вивчення теми