Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Управління вартістю підприємства як інструмент формування конкурентних переваг

Скачати 51.04 Kb.

Управління вартістю підприємства як інструмент формування конкурентних переваг




Скачати 51.04 Kb.
Дата конвертації25.03.2017
Розмір51.04 Kb.

Архипова А.К. (ф-т економіки та

управління, магістрант)

anafanya@ukr.net
УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ
Актуальність. Значимість ефективного управління вартістю підприємств зростає через посилення конкурентної боротьби за капітали інвесторів та акціонерів.

Конкуре́нтна перева́га - перевага над конкурентами, що досягається за рахунок пропонування споживачам товарів вищої якості або завдяки низьким цінам, або через надання великих вигод, які компенсують високі ціни на товари і послуги.
Конкуре́нція - економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас - механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.
Окрім того, необхідність упровадження вартісно-орієнтованого управління продиктована сучасними вимогами до ведення бізнесу, які висуваються до топ-менеджерів. Значною мірою це обумовлюється процесами формування конкурентних переваг. Наявність конкурентних переваг у підприємства - це факт, який уже здійснився, це реалізовані можливості підприємства. З погляду філософії, щоб можливість стала дійсністю, необхідні два фактори: дія конкретного закону і наявність відповідних умов. Можливості підприємства визначаються його потенціалом, який під дією законів функціонування ринку та впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища реалізується в конкурентних перевагах підприємства. Конкурентний потенціал підприємства складається з багатьох параметрів, що характеризують його спроможність ефективно функціонувати на ринку. Передумовами формування та розвитку конкурентних переваг підприємства є зовнішні та внутрішні фактори середовищ підприємства. Однак не існує єдиної думки з приводу виділення факторів, які мають на них вплив.

Постановка проблеми. Метою цієї статті є визначення понятійного аппарату вартісно-орієнтованого управління підприємством у контексті формування його конкурентних переваг.

Результати дослідження. Конкурентоспроможність підприємства формується на базі конкурентних переваг, які у класичному менеджменті визначаються як виражена особливість або компетентність, що дозволяє залучати й зберігати клієнтів. [2] Для того, щоб перевага приносила перемогу у боротьбі із конкурентами, вона має відповідати наступним вимогам:[1]

  • забезпечувати підприємству ринкове положення, на тривалий час вигідно відрізнити його від конкурентів;

  • бути націленою на специфічні запити клієнта, що дозволить принести користь цільовій групі споживачів;

  • спиратися на специфічні, оригінальні здатності й ресурси підприємства, які не піддаються імітації з боку конкурентів;

  • мати інноваційний характер для визначення напрямків і встановлення пріорітетності заходів щодо управління підприємством.

Разом з тим, конкуретні переваги повинні бути стійкими та гнучкими, щоб піддаватися адаптації до змін у ринковому середовищі, формуватися на стратегічному рівні з урахуванням взаємодії і погодженості усіх функціональних сфер діяльності підприємтсва, що дозволить підприємству раціонально управляти ресурсами та бути конкурентоспроможним на ринку в довгостроковій перспективі в цілому.

Головною умовою формування конкурентних переваг на ринку обслуговування є цінність і якість послуги. Цінність послуги є результатом відношення до неї споживачів, що визначається через їх специфічний досвід, статус, споживчі вимоги. Тому важливим моментом для появи конкурентної переваги послуги є не просто наявність певної особливості, властивої послузі, а її відповідність потребам конкретного сегмента ринку. [2]

Для підвищення конкурентоспроможності підприємств і послуг на підприємстві впроваджуються системи якості з наступною їх сертифікацією на відповідність стандартам серії ISO 9000. Під системою якості розуміється

сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для загального керівництва якістю на підприємстві. Широкого поширення при створенні систем якості набувають концепція TQM (total quality management) - загального управління якістю і концепція CWQC (company wide quality control) - управління якістю в рамках компанії. TQM являє собою не просто підхід до організації процесів планування, забезпечення й контролю якості продукції фірми.

Організаці́йна структу́ра управлі́ння (або субординаці́йна структу́ра) - упорядкована сукупність служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв'язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції
Управлі́ння я́кістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.
Систе́ма я́кості - сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам.
Якість - філософське поняття, з термінології гуманітарних наук. В Арістотелівській логіці якість - одна з 10 категорій, на які Арістотель поділив усі речі реальності. Як одна з таких категорій, якість це - побічна обставина, за допомогою якої річ є якогось типу чи виду; побічна обставина, що вказує, якою є річ (її змістовні якості та форми) і як річ діє (її здатності та навички); побічна обставина, котра є зовнішньою оцінювальною формою.
Це підхід до створення нової моделі управління.[3]

Основні положення TQM полягають у наступному:


  1. Центр уваги діяльності фірми – клієнти. Клієнти ідентифікуються, розробляється система показників, що визначає ступінь задоволення клієнтів продукцією фірми. Ця система показників закладається в основу мотивації співробітників і управління фірмою в цілому як основний індикатор успіху розвитку організації.

  2. Стратегічне планування. Планується досягнення не тільки виробничо-господарських цілей, але й рівень задоволення споживачів, позитивний образ компанії, престиж торговельних марок.

  3. Нагороди і визнання. TQM інтегрується в загальну систему управління, що підтримується системою мотивації, а вона, у свою чергу, закріплюється в системі цінностей фірми, тобто в організаційній культурі.

  4. Управління процесом. Процесний і системний підхід до процесу концентрації всіх зусиль щодо вдосконалення діяльності підприємства на конкретних процесах, які безпосередньо впливають на якість кінцевої продукції фірми.
    Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
    Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.
    Безперервне поліпшення системи фукціонування TQM.

Формальне впровадження системи якості й одержання сертифіката на дану систему й вироблену продукцію може служити лише однією з необхідних, але ніяк не достатньою умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства. [3]

В основі вартісного підходу в управлінні бізнесом лежить розуміння того, що для акціонерів (власників підприємств) першорядним завданням є збільшення їх фінансового добробуту в результаті ефективної експлуатації об’єктів володіння. Основні етапи впровадження системи управління вартістю:[3]



  • визначення точки відліку – оцінка ринкової вартості підприємства;

  • складання схеми чинників вартості компанії;

  • складання системи оцінки оперативних і стратегічних управлінських рішень;

  • аналіз внеску підрозділів у вартість компанії;

  • періодична оцінка.

Дослідження показують, що ринкова вартість бізнесу значною мірою пов’язана з показником грошового потоку.
Вáртість бíзнесу - термін, широко вживаний у менеджменті, який визначає загальний стан підприємства у довгостроковій перспективі. В економічному сенсі це поточна вартість майбутніх благ від володіння бізнесом; сума дисконтованих грошових потоків, що генеруються підприємством.
Це означає, що вартісний підхід до управління конкурентоспроможністю припускає концентрацію менеджменту не на поточних змінах величини прибутку, а на довгострокових грошових потоках. У цьому випадку підприємство, постійно збільшуючи вартість бізнесу, завжди зможе запобігти відпливу капіталу в руки конкурентів.

Висновки. Таким чином, аналізуючи вартість підприємства через механізм формування конкурентних переваг можна стверджувати, що усі зусилля менеджерів компанії спрямовуються на збільшення вартості підприємства. Цінність і якість наданих підприємством послуг є головною умовою формування конкурентних переваг на ринку обслуговування, що підтверджується якісним підходом. А в ході вартісної концепції управління вартості бізнесу було виявлено, що збільшуючи вартість бізнесу, підприємство завжди зможе запобігти відпливу капіталу в руки конкурентів.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Ареф’єва О.В. Управління розвитком економічних систем: теорія, механізми регулювання та управління: моногр./О.В.
    Економі́чна систе́ма - сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на
    Ареф’єва, В.В.Прохорова – Х.:[Укр ДАЗТ], 2010.-301 с.

  2. ІвановаО.Ю. Оцінка та формування конкурентних переваг промислових підриємств: дис.канд. екон. наук:08.06.01/ О.Ю. Іванова.– Х.,2006.-264 с.

  3. Цибульська Е. І. Управління потенціалом підприємства : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл., які навчаються за спец. 7.050107, 8.050107 – Економіка підприємства / Е. І. Цибульська ; Нар. укр. акад. – Х. : Вид-во НУА, 2011.-384 с.



Скачати 51.04 Kb.

  • Л ІТЕРАТУРА Ареф’єва О.В. Управління розвитком економічних систем