Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Урок №10 взаємодія генів

Скачати 50.26 Kb.

Урок №10 взаємодія генів




Скачати 50.26 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір50.26 Kb.
ТипУрок

Клас

Дата

11





УРОК №10

ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ

 

Мета: ознайомити учнів із явищем взаємодії генів і позаядерної спадковості, їх цитологічними основами та значенням для селекційної роботи; розвивати вміння аналізувати й робити висновки; виховувати розуміння важливості генетичних досліджень для практичної діяльності людства.


Обладнання й матеріали: портрет Г. Менделя та Т. Моргана, таблиці з поясненням особливостей взаємодії генів і механізмів позаядерної спадковості та схем взаємодії генів, зображення хромосом і хромосомних наборів окремих видів живих організмів, мітохондрій і пластид та схеми їх поділу.
Біо́нт (від грец. bion, родовий відмінок bion-tos - той, що живе) - окремо взятий організм, що пристосувався до проживання в певному середовищі (біотопі). В іншому значенні біонт - це організм або його частина, що може вести самостійний спосіб життя; так, біонтом можуть бути названі промені деяких морських зірок, які, будучи відірвані від організму, продовжують жити і розвиваються в новий організм.
Хромосо́ма - це велика молекулярна структура, де міститься близько 90 % ДНК клітини. Всі хромосоми містять дуже довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжні нуклеотидні послідовності.

Тип уроку: комбінований.
 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Що таке зчеплене успадкування?

Зчеплене успадкування - феномен зкорельованого успадкування алелей генів, розташованих в одній хромосомі.

2. Які цитологічні механізми покладені в основу зчепленого успадкування?

3. Яке значення зчеплене успадкування має для практичної діяльності людини?

4. Чому не завжди гени, які знаходяться в одній хромосомі, успадковуються зчеплено?


III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

 

Взаємодія неалельних генів



 

Відомо багато випадків, коли ознака або властивості детермінуються двома або більше неалельними генами, які взаємодіють між собою. Хоча й тут взаємодія умовна, бо взаємодіють не гени, а контрольовані ними продукти. При цьому має місце відхилення від менделівських закономірностей розщеплення. Розрізняють такі основні типи взаємодії генів: комплементарність, епістаз і полімерію. Крім того, окремо розглядають модифікуючу дію гена (плейотропія), яка проявляється у визначенні одним геном різних ознак.

Заповнення таблиці разом з учнями

 

Типи взаємодії неалельних генів



 

Тип взаємодії

Розщеплення у випадку схрещування дигетерозигот АаВb х АаВb

Механізм взаємодії

Комплементарність

9:3:4

9:7


9:6:1

Розвиток ознаки відбувається лише у випадку, коли кожний з генів має хоча б по одному домінантному алелю

Епістаз

13:3

12:3:1


9:3:4

Домінантний або рецесивний алель одного гена пригнічує прояв домінантного алеля іншого гена. Відповідно розрізняють домінантний і рецесивний епістаз

Полімерія

1:4:6:4:1 (кумулятивна полімерія)

15:1 (некумулятивна полімерія)



Для прояву ознаки необхідна наявність хоча б одного домінантного алеля в будь-якого з полімерних генів. У випадку некумулятивної полімерії ступінь прояву ознаки від кількості домінантних алелей не залежить. У випадку кумулятивної полімерії ступінь прояву ознаки залежить від кількості домінантних алелей — чим більше домінантних алелей, тим більший ступінь прояву ознаки

 

Прикладом комплементарної взаємодії генів у людини може бути синтез захисного білка — інтерферону. Утворення цього білка в організмі пов’язано з комплементарною взаємодією двох неалельних генів, розташованих у різних хромосомах. Рецесивні алелі цих генів блокують один з етапів його синтезу. Таким чином, синтез можливий лише у випадку, коли кожен з генів представлений хоча б одним домінантним алелем.

Прикладом епістазу є взаємодія генів під час утворення забарвлення плодів гарбузів і масті коней.

Полімерні гени, як правило, визначають кількісні ознаки. Діють вони, доповнюючи один одного, тому їх зазвичай позначають однаковими літерами латинського алфавіту, додаючи нижній числовий індекс для того, щоб розрізняти гени між собою, наприклад А1А1а2а2або А1а1А2А2.

Лати́нська абе́тка, або латиниця, латинка - абетка латинської мови, історично є відгалуженням етруської абетки, що в свою чергу постала з грецької. Виникнення латинської абетки датують 7 ст. до н. е. Напрямок письма: спочатку справа наліво, потім справа наліво й, через рядок, зліва направо (так званий бустрофедон), з 4 ст.
За цим механізмом відбувається успадкування кольору насіння у пшениці та кольору шкіри в людини.

 

Позаядерна спадковість



 

Заповнення таблиці разом з учнями

 

Шляхи позаядерного успадкування



 

Шляхи, успадкування

Що успадковується

Гени мітохондрій

Кодують т-РНК та р-РНК, деякі рибосомальні білки й дихальні ферменти мітохондрій

Гени пластид

Кодують т-РНК та р-РНК, деякі рибосомальні білки й білкові комплекси пластид

Плазміди і профаги

Стійкість до антибіотиків та деякі інші властивості клітин

Цитоплазма яйцеклітини

Певні ознаки, успадкування яких визначається ядром клітини, але формування відбувається під впливом факторів, синтезованих материнською яйцеклітиною до утворення зиготи

 

Крім указаних, існують також цитоплазматичні фактори спадковості, природа яких ще не встановлена. До того ж певні ознаки і властивості організмам можуть надавати присутні в них паразити або симбіонти.


IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Що таке взаємодія генів?

2. Які цитологічні механізми покладені в основу позаядерної спадковості?

3. Яке значення взаємодія генів має для практичної діяльності людини?

4. Яке значення позаядерна спадковість має для практичної діяльності людини?


V. Підведення підсумків уроку
VІ.Домашнє завдання


Скачати 50.26 Kb.

  • УРОК №10 ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ
  • I. Організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
  • III . Вивчення нового матеріалу
  • IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
  • V. Підведення підсумків уроку V І .Домашнє завдання