Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Урок іноземної мови є основною організаційною одиницею навчального процесу. Перша й основна вимога його мовленнєва спрямованість

Урок іноземної мови є основною організаційною одиницею навчального процесу. Перша й основна вимога його мовленнєва спрямованість




Дата конвертації10.01.2020
Розмір52 Kb.
ТипУрок
«Формування життєвих компетенстностей у сучасному інформаційному просторі» Сучасний стан міжнародних звязків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають підвищення статусу іноземних мов у нашій країні.
Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.
Іноземна мова є важливим засобом між культурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається. У звязку з цим актуальною стає позиція, за якої здатність зрозуміти представника іншої культури залежить не тільки від коректного використання мовних одиниць, але й від особливих умінь розуміти норми його культури, у тому числі мовленнєвої поведінки у різноманітних ситуаціях спілкування. Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом між культурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає досягнення школярами такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в усній (говоріння, аудіювання) та писемній (читання, письмо) формах у межах визначених комунікативних сфер, тематики ситуативного мовлення та на основі вивченого мовного і мовленнєвого матеріалу. Урок іноземної мови є основною організаційною одиницею навчального процесу.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Перша й основна вимога – його мовленнєва спрямованість. Для реалізації мовленнєвої спрямованості кожен урок повинен мати конкретні практичні цілі, спрямовані на формування мовленнєвих навичок та вмінь; мовленнєва спрямованість визначає комунікативний характер вправ. Виконуючи комунікативну вправу, учень вирішує задану вчителем мовленнєво-розумову задачу. Мовлення учня пов‟я-зане з конкретною природною або створеною ситуацією спіл-кування. Комунікативна атмосфера повинна бути на кожному уроці, починаючи з його початку й закінчуючи підсумком уроку, коли вчитель оцінює комунікативну діяльність учнів. Вид мовленнєвої діяльності, який забезпечує усне спілкування англійською мовою, є говоріння, яке представлено двома формами: діалогічне та монологічне.
Англі́йська мо́ва (English, the English language) - мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування.
Як і будь-яка інша діяльність, говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба. Спілкуючись рідною мовою, ми думаємо про те, що сказати і в якій послідовності, оскільки мовленнєві вміння автоматизо-вані й здійснюються миттєво. Якщо під час говоріння англійською мовою в учнів виникають певні труднощі, це свідчить про недостатню сформованість у них автоматизмів або мовленнєвих навичок та вмінь.
Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас: (близько 250 тис. різних слів; Оксфордський словник англійської мови нараховує близько 600 тис. слів, а Словник Вебстера - 475 тис., але серед них велика частка архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).
Ефективним підходом до навчання говорінню в школі є комунікативно орієнтований. Реалізувати цей підхід можливо через серію вправ, завдань комунікативного характеру, представлених у підручниках, які відповідають віковим особливостям учнів, наближені до реальних ситуацій, цікаві, мотивовані, тому створюють можливості для ефективного спілкування як між собою, так і з учителем. Мовлення повинно бути вмотивованим, тобто мовець прагне повідомити слухача про щось цікаве, важливе, або отримати інформацію від нього. У вивченні іноземної мови важливо обміркувати мотиви спілкування учнів. Вони повинні мати потребу спілкуватися не лише для отримання хорошої оцінки, але й для того, щоб виразити свої думки та почуття. Учні в жодному випадку не повинні відтворювати дослівно певне висловлювання, вивчаючи текст напам’ять. Мовлення завжди адресоване співрозмовнику, тому слід організовувати навчальний процес таким чином, щоб він дозволяв учням вільно спілкуватися, в тому числі й між собою. Повідомлення буде успішним, коли мовлення учня буде адресоване до класу, а не до вчителя чи до стелі, як, на жаль, часто трапляється. Мовлення повинно бути емоційно забарвленим, виражати власні думки, почуття, особисте ставлення до повідомлюваного. Тому особливу увагу слід приділяти тому, як слід використовувати інтонаційні прийоми, щоб виразити ставлення та почуття до сказаного. Це може бути здійснено шляхом виконання таких завдань, як: з’ясувати причину, чому повідомлення сподобалося; ствердити чи заперечити певну думку; висловити власну думку стосовно епізоду чи поставленої проблеми і т. ін. Мовлення завжди є ситуативним. Тому на заняттях варто продумати ситуації, які можна використати, щоб зробити мовлення учнів ситуативним. З метою розвитку мовленнєвої компетенції учнів я застосовую наступні вправи для розвитку зв’язного мовлення: 1) Information‐gap activities. Завдання полягає в тому, що співрозмовники мають різну інформацію і можуть скласти цілісну картину, обмінявшись інформацією. Завдання має 2 різновиди: Describe and draw та Find the differences. 2) Розповідання історій. Учні поділяються на групи. Кожна група представляє свою серію малюнків, за якими інша група повинна скласти та розповісти історію. 3) Знайомство та привітання. Це рольова гра, у якій пропонується протягом ділової зустрічі або конференції познайомитись із великою кількістю людей та відрекомендувати їх одне одному. 4) Відомі люди. Учні загадують п’ять відомих людей. Вчителі також можуть дати завдання назвати групам п’ять відомих людей, яких би вони хотіли б запросити на обід, з якими вони хотіли б поспілкуватися, та якими стравами вони б їх пригостили. 5) Портретне інтерв’ю. Учні діляться на три групи. Кожна група отримує малюнок з метою підготувати якомога більше питань до інших груп. 6) Дискусія. Перш ніж організувати дискусію, вчитель повинен пам’ятати, що учням потрібен час для її підготовки. Тому важливо надати учням час для обдумування перед дискусією. Можна поділити учнів на маленькі групи, щоб вони дослідили дискусійну тему перед тим, як проводити дискусію з усім класом. 7) Вирішення проблеми. Ці вправи змушують учнів мислити. Крім того, цей вид вправ розвиває навички учнів працювати в групах. 8) Анкетування. Учні обговорюють питання у групах. Для обговорення можна взяти наступні питання: Do you spend a lot of time on the phone Who with Have you ever got annoyed or frustrated when making a phone call Why 9) Створення проблемних ситуацій. Учні повинні підготувати повідомлення, спираючись на вигадану проблемну ситуацію. Наприклад, How would you feel if: got married failed an important exammet the Queen of Englandbecame homelesshad you car stoleninherited 1 million dollars and so on. 10) Mind‐map. Цей вид роботи полягає в тому, що з опорою на малюнок та ключові слова учні мають скласти повідомлення. Особливої уваги заслуговує такий вид роботи, як «мозковий штурм» (brainstorming activities). Спочатку має бути чітко сформульована проблема або запитання. Потім учні повинні висловити якомога більше варіантів вирішення проблеми. Наприклад, проблема «З якою метою я вивчаю іноземну мову» передбачає безліч відповідей, навіть найфантастичніших. На цьому етапі важливо не обмежувати учасників «мозкового штурму», щоб вони могли надати багато варіантів відповідей. Заохочуються навіть незвичайні або абсурдні ідеї, адже мета цієї роботи стимулювати творчу активність учнів – і будь‐яке обмеження тут неприпустиме. На останньому етапі аналізуються всі варіанти відповідей, відбираються найкращі, деякі відповіді коректуються або об’єднуються – і лідер групи малює на дошці схему (spidergram). Отже, розвиток мовленнєвої компетенції на уроках англійської мови є однією з умов вільного володіння іноземною мовою. Виконуючи вправи та завдання, що формують мовленнєву компетенцію, учні розвивають пізнавальну діяльність, вчаться самостійно мислити – і вчитель лише керує навчальним процесом. Різноманітність мовленнєвих ситуацій, які можуть бути створені в класі, сприяють формуванню в учнів стійкого інтересу до вивчення іноземної мови, внутрішньої мотивації до опанування іноземною мовою. Також активізується творча діяльність школярів, розвивається культура мовлення, мислення, спілкування. Учні оволодівають загальними прийомами комунікативної компетенції, вчаться створювати власні повідомлення, пропонувати шляхи вирішення проблем, систематизувати та порівнювати.