Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Уроках математики» «Математика є фундаментом, на якому будується здатність правильно сприймати дійсність…»

Скачати 105.7 Kb.

Уроках математики» «Математика є фундаментом, на якому будується здатність правильно сприймати дійсність…»




Скачати 105.7 Kb.
Дата конвертації25.04.2017
Розмір105.7 Kb.
ТипУрок

ОПИС

досвіду роботи вчителя математики

Ткачук Надії Володимирівни

«Компетентнісний підхід до учнів на уроках математики»

«Математика є фундаментом,

на якому будується здатність

правильно сприймати дійсність…»

І.Г. Песталоцці

Школа – це простір життя дитини. Тут вона не готується до життя, а повноцінно живе. Тому весь навчальний процес повинен будуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації та гуманізації взаємин між учнями і педагогами на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомлення вибору особистістю життєвого шляху.

Як відомо, гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчатися, пізнавати нове. Василь Олександрович Сухомлинський говорив, що розумова праця – це індивідуальний процес, який залежить не лише від здібностей, але й від характеру дитини, і від різних обставин.

Розумова та фізична праця - два історичні види суспільної праці, що склалися на основі відокремлення нематеріального виробництва від виробництва матеріального. Суспільний поділ праці, що виник на певному ступені розвитку суспільства, виявляється у відокремленні Р.
Васи́ль Олекса́ндрович Сухомли́нський (28 вересня 1918, село Василівка (нині Онуфріївський район Кіровоградської області) - 2 вересня 1970) - український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.
Тому свою роботу будую так, щоб учень знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. На кожен урок підбираю такі форми, прийоми, методи та засоби, які допомогли б кожній дитині домогтися бажаних результатів своєї праці.

Працюючи над проблемою “Компетентнісний підхід до викладання математики”, намагаюся “не загубити” жодної дитини, даю можливість кожному розкрити себе. За девіз у своїй роботі я вибрала такі мудрі слова “Учень – не посудина, яку треба наповнити, а факел, який треба запалити”.

Оновлення системи освіти на даному етапі її розвитку націлює вчителів математики на розуміння й переосмислення пріоритетів, які стають домінуючими при викладанні будь – якого предмету взагалі і математики зокрема.

Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.

Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавлення до свого предмета при вивченні тієї чи іншої теми. Цьому сприяє створення ситуацій, які викликають інтерес до здобуття знань, мобілізують навички та вміння учнів, стимулюють розвиток пізнавальної діяльності при розв’язанні цих завдань. Тому на уроках намагаюся використовувати різні форми організації навчальної діяльності: індивідуальні, парні, групові і т.д. Такі форми роботи дають можливість залучати до роботи не тільки творчих, здібних дітей, а й учнів, яким не посильні деякі завдання. Робота в групах включає в себе завдання складнішого характеру. І тут уже основне навантаження лягає на більш ерудованих дітей, з високим інтелектом.

Привчаю учнів давати повну, змістовну, логічну відповідь. Основну мету вбачаю у тому, щоб урок був результативним. Поза стінами школи діти люблять пояснювати одне одному щось, сперечатись, доводити. Тому цей природний стан шукаю на уроці: діти розповідають одне одному правило, пояснюють розв’язання, знаходять одне в одного помилки.

Використання в навчальному процесі різних форм роботи з учнями, створення проблемних ситуацій стимулює учнів до висунення гіпотез, обґрунтування своїх думок, спираючись на власні знання.

Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
А це один із способів вдосконалення рівня компетентності учня, розвитку його інтелекту. Адже на сьогодні молодь повинна вміти самостійно обирати свій життєвий шлях, вміти активно взаємодіяти з суспільством, адаптуватися в навколишньому середовищі.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
І саме при вивченні математики у кожної дитини формуються необхідні ключові компетентності: пізнавальна, особистісна, соціальна, комунікативна та інформаційна. Говорячи про компетентність як здатність людини здійснювати ту чи іншу діяльність кваліфіковано, успішно та продуктивно, треба зазначити, що вона не є універсальною характеристикою людини. Можна бути компетентною особою в одному і в той же час досить не компетентною або малокомпетентною в іншому, та цілком не компетентною у ще чомусь. Компетентності навчити не можна, компетентною людина може стати лише сама, своїми зусиллями. А ось запропонувати учням наявні у людства ресурси для компетентної діяльності та надати їм достатні можливості випробувати різні способи їх використання – завдання, яке повинен ставити перед собою кожен вчитель.

Практика роботи в школі показує, що учні бажають навчатися інакше, більш активно, а не таким чином, коли вчитель передає їм свої знання у готовому вигляді. Тому для мене важливим є не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше учень дізнався та як він буде використовувати отримані знання.

При викладанні математики прагну дотримуватись по відношенню до учнів таких моментів:



  • учень повинен гнучко адаптуватись до мінливих умов задач при їх розв’язанні;

  • вміти контактувати з товаришами та сусідами по парті при висуненні ідей;

  • уміти самостійно працювати над розвитком своєї особистості;

  • уміти робити вибір між двома способами життя: пасивним ( коли за нього хтось робить вибір і приймає рішення, коли він діє під впливом зовнішніх обставин ) та активним ( коли він сам свідомо вирішує, як йому діяти ).

Не випадково в документах Спеціальної Сесії ООН ( травень 2002 року ) зазначено, що діти повинні мати можливість набувати знання і навички, що стосуються прийняття рішень і спілкування, з тим щоб розв’язувати завдання, які ставить життя. Це означає, що на сьогодні суспільству потрібна людина, здатна успішно працювати й жити в умовах мінливого світу, тобто людина здатна розвиватись.

Компетентнісний підхід до навчання означає той момент, що учень стає суб’єктом навчання і процес навчання для нього набуває особистої значущості, залучаються його особисті знання і досвід, а вміння та навички перетворюються на компетенції. Традиційне ж навчання передбачало такий підхід за яким головним було запам’ятовування великої кількості інформації і готових висновків та відтворення вмінь і навичок за зразком. Компетентнісний підхід на різних етапах уроку передбачає наступне:



  • підготовчий етап до засвоєння нових знань і способів дій або етап актуалізації потрібного навчального і життєвого досвіду учнів ( на цьому етапі необхідно встановити рівень готовності учня до нової компетенції;
    Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.
    здійснити корекцію компетенції і в деякій мірі сформувати компетенції );

  • етап засвоєння нових знань та способів дій ( на цьому етапі необхідно сформувати нові компетенції в учнів, використавши при цьому новітні технології та інноваційні методи );

  • етап закріплення нових знань та способів дій ( на цьому етапі учні працюють під контролем вчителя, вирішують конкретні навчальні завдання з поступовим збільшенням їхньої самостійності, відбувається безпосереднє застосування набутих компетенцій через висловлювання власних думок та сприйняття і розуміння думок інших. На цьому та на наступних етапах уроку учні вчаться слухати інших, розмовляти стисло, обмінюватися знаннями );

  • етап застосування знань та способів дій або етап застосування набутої учнями компетенції ( на цьому етапі учні самостійно вчаться застосовувати набуті знання у звичних для них ситуаціях та під час розв’язування нестандартних завдань – за потреби вчитель здійснює консультацію );

  • етап узагальнення і систематизації знань ( на цьому етапі учні показують своє вміння розв’язувати нестандартні задачі, що стимулює їх до самостійного здобуття знань та розвиває їхню здатність навчатися, формує пізнавальну компетентність. Саме в процесі самостійної діяльності розкривається здатність розуміти різні речі, явища, розкриваються особисті якості. При самостійній діяльності дитина розкривається й пізнає себе, пізнає світ, а не вивчає дещо з різних предметних знань. Дуже важливо, щоб кожен учень упродовж вивчення теми виконував завдання, які поступово ускладнюються ).

Метою в умовах компетентнісного підходу є:

    • навчити вчитися;

    • навчити пояснювати явища дійсності, їх суттєвість, причини, взаємозв’язки;

    • навчити орієнтуватися у світі духовних цінностей;
      Духовні цінності - це духовні уявлення, явища, поняття, вимоги, що притаманні людині, спільноті або науковому чи етичному вченню.


    • навчити розв’язувати проблеми, що зв’язані з реалізацією соціальних ролей: громадянина, пасажира тощо;

    • навчити розв’язувати проблеми для різних видів професійної діяльності; комунікативні проблеми;

    • розв’язувати проблеми професійного вибору.

Основні групи компетенцій : соціальна компетенція; полікультурна компетенція; комунікативна компетенція; інформаційна компетенція; самоосвітня компетенція; компетенція продуктивної творчої діяльності

Соціальна компетенція – характеризує вміння людини повноцінно жити в суспільстві, брати на себе відповідальність приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій, брати участь у діяльності демократичних інститутів суспільства. Формування соціальної компетенції на уроках здійснюється шляхом використання завдань різного рівня, роботою в групах, виконання індивідуальних творчих завдань ( н-д складання казок, кросвордів, створення презентацій тощо).

Полікультурна компетенція – оволодіння досягненнями культури, розуміння різниці між людьми різних націй, релігій, соціального становища. Шляхи формування : пропаганда досягнень культури, виховання на прикладах видатних людей, використання під час викладання предмета художньої літератури і витворів мистецтва.
Демокра́тія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.


Комунікативна компетенція – включає знання необхідних мов, способів взаємодії з людьми і подіями, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями в колективі. Формуючи цю компетенцію, треба формувати вміння вести діалог, дискусію, вчити учня висловлювати свою думку, робити аргументовані висновки, розвивати культуру мовлення, використовувати письмові роботи, вміння складати вірші до теми, пояснювати значення іншомовних слів. Головною метою колективної навчальної діяльності є формування в учнів навичок колективної творчості, вміння спілкуватися, тактовно вести діалог.

Інформаційна компетенція – вміння знаходити і використовувати інформацію з різних джерел, а також перетворювати, зберігати й передавати цю інформацію. Формуючи цю компетенцію, необхідно використовувати завдання, які підштовхують учнів до пошуку альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерної бази даних, інтернету. Учень повинен уміти складати опорний конспект, кросворд, знаходити матеріал з історії предмета тощо.

Самоосвітня компетенція – готовність постійно навчатися як у професійній діяльності, так і в особистому та суспільному житті. Цю компетенцію формує дослідницька робота учнів, самостійна розробка певної теми.

Компетенція продуктивної творчої діяльності – стимулювання творчості учнів, проведення нестандартних уроків, стимулювання дослідницької роботи. Учні можуть малювати картини до уроку, шукати цікаву інформацію в різних джерелах.

Предметне навчання є тільки основою для формування компетенцій як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Учитель будь – якого предмета може формувати компетенції учнів, викладаючи свою навчальну дисципліну.

Компетентний спеціаліст, компетентна людина – це дуже гідна перспектива. А формула компетентності вже запропонована: компетентність = мобільність знань гнучкість методу критичність мислення.

Критичне мислення Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

І людина, яка уособлює в собі такі вміння, без сумніву, буде компетентним спеціалістом.

ДОДАТОК
Приклади формування компетентностей учнів на різних етапах уроку

На етапі перевірки домашнього завдання:

1.Рецензування відповідей (домашнього завдання)

Мета: активувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів

Результат : формування пізнавальної компетентності

2. Математичний диктант(по сторінках домашнього завдання з обмеженим часом рішення)

Мета: розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу та пам'ять

Результат: формування самоосвітньої компетентності

На етапі  пояснення нового матеріалу:

1. Доведення теорем, лем

Мета: вчити дослідницькій роботі

Результат: формування полікультурної компетентності

2.

Доведення у математиці - процедура, за допомогою якої встановлюють істинність гіпотези чи будь-якого твердження.
Лекція з використанням отриманої учнями інформації

Мета: вчити короткому раціональному запису, вмінню робити висновки та узагальнення

Результат:формування інформаційної компетентності

3. Дослідницька лабораторія (колективна експериментальна робота)

Мета: вчити оперувати знаннями, розвивати гнучкість отриманих знань

Результат:формування пізнавальної , самоосвітньої, соціальної компетентностей

На етапі Закріплення, відпрацювання вмінь та навичок

1. Навчальна самостійна робота

Мета: вивчити властивості дробу, і т.д.

Результат: формування пізнавальної компетентності

2. Дослідження різноманітних видів пам’яті

Мета: закріплення знань про похідну та її застосування, і т.д.; розробка правил (алгоритмів) запам’ятовування

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку

3. Розв’язування задач, виразів з коментуванням

Мета: закріплення умінь розв’язувати задачі та вирази

Результат: формування інтелектуальної і полікультурної компетентностей

4. Математична естафета

Мета: закріплення знань учнів, формування вмінь перевіряти, слухати, думати

Результат: формування пізнавальної компетентності

5. Розв’язування задач декількома способами

Мета: розвивати власну позицію учнів, опираючись на їх знання теми

Результат: формування інтелектуальної компетентності

6. Робота з підручником

Мета: навчити роботі з інформацією; закріпити знання тексту, розуміння теми

Результат: формування комунікативної і пізнавальної компетентностей, розвиток індивідуальних здібностей (навчальна практична робота)

На етапі творчої роботи

1. Створювання проектів

Мета: показати на основі вивченого матеріалу вміння учнів створювати проекти

Результат: формування полікультурної компетентності

2. Засідання математичного гуртка

Мета: вчити учнів на основі своїх знань знаходити розв’язок задач прикладного характеру

Результат: формування полікультурної, комунікативної компетентностей

На етапікКонтролю

1. Створення реклами (презентації) вивченої теми(уроку), робота в групах зі взаємною оцінкою

Мета: вчити дітей уяві та вмінню абстрагуватися

Результат: формування інтелектуальної компетентності

2. Самостійна робота зі взаємоперевіркою; диференційована контрольна робота

Мета: вчити дітей, опираючись на отримані знання, самостійно працювати

Результат: формування соціальної компетентності

На етапі  домашнє завдання

1. Скласти питання, задачі та вирази з теми уроку

Мета: перевірити засвоєний матеріал уроку, формувати уміння добирати приклади

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку

2. Різнорівневі задачі: репродуктивні, особливої складності, на кмітливість, математичну логіку, і т.п.

Математи́чна ло́гіка - розділ математики, що вивчає мислення за допомогою числень, застосовуючи математичні методи та спеціальний апарат символів. Предметом математичної логіки є математичні теорії в цілому, які вивчаються за допомогою логіко-математичних мов.



Мета: перевірити знання учнів відповідно до їх рівню підготовки

Результат: формування інтелектуальної компетентності


Скачати 105.7 Kb.

  • Василь Олександрович Сухомлинський
  • Приклади формування компетентностей учнів на різних етапах уроку