Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



В. В. Проблеми вивчення елементів теорії літератури на уроках української літератури

В. В. Проблеми вивчення елементів теорії літератури на уроках української літератури




Сторінка1/4
Дата конвертації28.04.2017
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4

d:\гость\на сайт\павленко.jpg

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації

Кіровоградський обласний навчально-виховний комплекс

(гімназія-інтернат – школа мистецтв)

Павленко В.В.

Проблеми вивчення елементів теорії літератури на уроках української літератури

Кіровоград 2012

Павленко В.В.

Тео́рія літерату́ри (з грецької - спостереження, дослідження) - це галузь літературознавства, яка науково осмислює, узагальнює закономірності та особливості розвитку художньої творчості, розробляє та систематизує літературні поняття.
Кіровоградська область Кіровогра́дська о́бласть(Кропивницька область) - область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР. Обласний центр - Кропивницький.
Література Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Проблеми вивчення елементів теорії літератури на уроках української літератури. – Кіровоград, 2012. – 64 с.

Рекомендовано до друку ухвалою методичної ради Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) (Протокол №2 від 15.10.2012)

Проблеми аналізу художнього твору завжди були і є актуальними для будь-якого вчителя. Аналіз – явище системне, але стосується творчості автора та погляду на мистецький твір читача, який, як окремий індивід, має власні погляди на життя, тим більше – на художній твір.

Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
Світо́гляд - сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.
Твір мистецтва, художній твір - об'єкт, що володіє естетичною цінністю; матеріальний продукт художньої творчості (мистецтва), свідомої діяльності людини.
Худо́жній твір - термін, яким позначають твір, що має передусім естетичну або розважальну цінність. Здебільшого цей термін використовується, коли мова йде про твори літератури й кіно, тоді як картини, статуї тощо частіше називають витворами мистецтва.
Мистецтво Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
Тому і необхідно враховувати особистісне «бачення» твору читачем.
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.

Під час художнього аналізу на уроках слід враховувати, що здійснити повний його цикл не можливо, звідси виникає проблема, якими видами, елементами, фрагментами може скористатися вчитель, щоб реалізувати поставлені на уроці завдання та цілі та досягти ефективності засвоєння матеріалу.


Рецензент: Л.Б.Богданович, керівник методичного обєднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв).

Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.
Фрагмент (лат. fragmentum - уламок, шматок, скалка) - яка-небудь частина цілого.
Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.
Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Методи́зм (методистська церква) - протестантська церква, поширена головним чином в США, Великій Британії. Виникла в XVIII столітті, відокремившись від англіканської церкви, вимагаючи послідовного, методичного дотримання релігійних приписів.

Зміст

Вступ

Аналіз твору та дослідження його складових елементів – процес складний і своєрідний, пов'язаний із творчістю та неординарним підходом до його вивчення. Методична проблема, над якою я працюю, - «Диференційований підхід до вивчення теорії літератури на уроках української літератури».

Мета роботи – вироблення на основі знань умінь та навиків аналізу художнього твору: від елементарних навиків, визначених шкільною програмою (кінцевий результат – здача ЗНО), до творчого рівня (робота з обдарованими дітьмиконкурси, олімпіади, секції МАН).

Ко́нкурс (лат. concursus) - змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Також конкурс - відбір претендентів на заміщення деяких посад. Вибір працівника належить не адміністрації, а проводиться за рішенням колегіального органу (наприклад, вченої ради), яке є обов'язковим для адміністрації. К.
Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.
Обдарованість - поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.

Серед головних завдань слід виділити:



  • знання учнями текстів, передбачених діючою програмою та запропонованих до вивчення;

  • формування в учнів стійкого інтересу до читання художніх творів;
    Читання - один з найважливіших видів мовної діяльності, тісно пов'язаний як з вимовою, так і з розумінням мови. Також «читання» - це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка записана (передана) тим або іншим способом або відтворена технічними пристроями.
    Худо́жня літерату́ра, також кра́сне письме́нство - складова літератури, сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва слова, який описує дійсність художніми образами.


  • розширити межі пізнання через знайомство з іншими художніми творами (проведення уроків позакласного читання та «анотація» вчителем сучасних творів, новинок літератури);
    Худо́жник - творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер, коміксіст.


  • знання учнями базових понять з теорії літератури, передбачених шкільною програмою та програмою ЗНО;

  • вироблення в учнів умінь аналізувати та синтезувати художні твори, робити власні висновки щодо прочитаного; самостійно знаходити найоптимальніші шляхи аналізу кожного окремо взятого тексту;

  • виробити у людини, здатної до нестандартного мислення, особистих оригінальних підходів до аналітичних дій на уроках літератури;
    Поня́ття - форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
    Висновок - остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.
    Аналітика (від грец. άναλυτικά ) - основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкту аналізу.
    Оригінал - (від лат. originalis - первісний) - первісний, справжній.
    Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.
    Си́нтез - процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір. Термін походить від грец. σύνθεση - поєднання, приміщення разом (σύν - з, разом і θεση - стан, місце). Синтез є способом зібрати ціле з функціональних частин як антипод аналізу - способу розібрати ціле на функціональні частини.
    Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.


  • виховувати на уроках не лише патріотичні почуття в кожного учня, а й свідомого громадянина, здатного самоідентифікуватися у сучасному світі, розуміючого цінності власного народу і такого, що зможе не лише продовжити власну самоосвіту в плані читання художньої літератури, а й допоможе іншим у залученні до знайомства із найкращими зразками класики та сучасної літератури;

  • вміння самостійно визначати віршовий розмір поетичних текстів;
    Патріоти́зм (грец. πατριώτης - співвітчизник, грец. πατρίς та лат. patria - батьківщина) - громадянське почуття, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності.
    Громадя́нин - людина певної країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам поведінки.
    Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла.
    Пое́тика (грец. poietike - майстерність творення) - один із найдавніших термінів літературознавства, який постійно зазнавав внутрішньої змістової переакцентуації у зв'язку із еволюцією художньої літератури.
    Віршо́вий ро́змір, або Ме́тр (грец. metron - міра) - не поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне - міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо).


  • удосконалення орфографічної, пунктуаційної, граматичної і стилістичної вправності не лише на уроках мови, а й при вивченні літератури;
    Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) - душа, дух; λόγος (logos) - вчення, наука) - наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
    Орфогра́фія (грец. ὀρθογραφία, від ὀρθός - правильний і γράφω - писати) - історично сформована й загальноприйнята система правил національної мови щодо способів передачі мовлення на письмі, яка поряд із пунктуацією становить правопис певної мови.


  • збагачення мовлення (робота над словом допомагає школярам глибше проникнути у зміст твору, розвиваючи при цьому вміння і навички використання функціональних можливостей мовних одиниць у конкретних текстах);
    Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.


  • використання елементів лінгвістичного коментаря, який дає можливість знайомити учнів із системою різних мовних одиниць, залежністю їх від літературного та ідейно-естетичного рівнів тексту;

  • спостереження над використанням мовних одиниць різних рівнів у текстах художніх творів, що дає можливість формувати увагу до слова, осмислювати його виражальну цінність;

  • робота над засвоєнням нових лексичних понять та введення їх до активного індивідуального мовного «словника» учня;
    Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
    Зале́жність - набута гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень.
    Комента́р (від лат. commentārium - записки, тлумачення) - * Тлумачення певного тексту або книги.
    Індивідуалі́зм (фр. individualisme) Напрям в етиці, соціології, політиці, філософії, який, на противагу колективізму, розвиток особистості вважає метою і змістом історичного процесу. Риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству. І.
    Мовозна́вство, також лінгві́стика - наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики.
    Лексика (від дав.-гр. τὸ λεξικόν - сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) - словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією.


  • постійна робота над удосконаленням умінь та навиків працювати з додатковою літературою, довідниками, посібниками, а також інформацією з Інтернет-ресурсів (особливо приділяти увагу цінності даної інформації, її вартість, повнота, значимість та достовірність);
    Сино́німи (грец. synonymos - «однойменний») - це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
    Достовірність (validity, adequacy) - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина. Таким чином, достовірність - не те ж саме, що істинність.
    Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.


  • пробудити любов до слова, розуміння його значимості для подальшого життя та розвитку;

  • культурна та освічена людина, яка здатна зайняти достойне місце у сучасному інтелектуальному просторі.

  1   2   3   4



  • Кіровоградської обласної
  • Проблеми вивчення елементів теорії літератури
  • Рецензент
  • Зміст Вступ
  • Методична проблема